Laissez-faire (з фр. «дозвольте робити», МФА: [lɛsefɛʁ] ( прослухати)) — «принцип невтручання» — економічна доктрина, згідно з якою державне втручання в економіку повинне бути мінімальним, зосереджене на захисті людей та їх власності, національній безпеці, та надання обмеженої кількості суспільних благ, таких як дороги. Вперше обґрунтована в роботах економістів фізіократів, та підтримана представниками класичної школи політекономії (зокрема, в праці Адама Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів»). Наразі, прибічників доктрини можна знайти серед лібертаріанців.
Основним аргументом прихильників даного принципу є твердження про те, що вільна економіка — така саморегульована система, яка сама знаходить ефективну рівновагу, втручання ж держави спотворює отримувані економічними агентами сигнали і ефективна рівновага виявляється недосяжною. Державі відводять роль «нічного сторожа» — встановлення правил взаємодії економічних агентів на ринку і спостереження за їх виконанням, але ніяк не самостійного суб'єкта ринку.
Історія виникнення
Один з перших економістів-фізіократів, який проголосив принцип «Діяти і дозволяти діяти» (faire et laisser faire) був Етьєн Бонно де Кондільяк, а його роботу «Торгівля та уряд, розглянуті у їх взаємному співвідношенні, або Про вигоди вільної торгівлі» (1776) вважають першим маніфіестом вільної торгівлі. Своїми ідеями свободи торгівлі, суб'єктивної теорії цінності Конділяк вплинув на класичну ліберальну економіку й на ідеї Австрійської економічної школи.
Критика
Економісти класичної школи не розкривали процес досягнення економікою рівноважного стану, досліджувався сам стан рівноваги. Саме тоді ж, згідно з (яка показує як ринок приходить до стану рівноваги з нерівноважного положення шляхом послідовних ітерацій, змінюючи ціну і кількість) існують такі нерівноважні стани ринку, які не приводять зрештою до рівноваги.[]
З іншого боку принцип невтручання критикують за деяку асоціальність. У випадках коли в результаті об'єктивних економічних причин різко знижується величина заробітної плати економіка поступово прийде в нову рівновагу, але в ній опиниться менше населення, що пропонує свої руки на ринку праці.[]
Одним із прикладів негативного впливу принципу laissez-faire є політика британського уряду під час Великого голоду в Ірландії у 1845-52 рр. Тодішній прем'єр-міністр Роберт Піл, остерігаючись, що урядова гуманітарна допомога може негативно вплинути на ринок, обмежив втручання влади скасуванням мита на імпорт пшеничного зерна та зниженням цін на завезену зі США кукурудзу. Це мало допомогло населенню, що масово гинуло від голоду.
Розвиток ідеї
Перша і друга теореми добробуту разом відповідають на найсправедливішу критику в адресу класичної економічної школи і відповідно принципу laissez-faire, тобто був показаний механізм і умови досягнення ефективності за допомогою конкуренції на ринку.
Згодом неокласична наукова школа відштовхнулася від класичного розуміння laissez-faire і зосередилася на вивченні явища "фіаско ринку", тобто сучасна наука вивчає економічні ситуації в яких принцип laissez-faire не можна застосовувати, але у свою чергу цей принцип сам по собі вважається дуже добре вивченим. Крім того неокласична школа вважає принцип laissez-faire ідеальною уявною конструкцією, яка не зустрічається в реальному світі, але яка є базисом, на якому будується мікроекономічна теорія.
Laissez-faire в Україні
В Україні відповідні ідеї стають все більш популярними. Все більше партій включають елементи laissez-faire в свої програми, зокрема: Слуга народу (до листопада 2019), Європейська Солідарність, Голос, Демократична Сокира, 5.10 та деякі інші.
Посилання
- «The Blackwell Encyclopaedia of Political Thought» під редакцією David Miller
- Питер Невилл. Ирландия: История страны, 2009.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
- . Європейська Солідарність (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- Goloszmin. . goloszmin.org (укр.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 15 липня 2019.
- . sokyra.party. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- . 510.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
Див. також
Література
- Man, Economy & State with Power and Market (The Scholar's Edition). Ludwig von Mises Institute. Лютий 2004. 1441 ст. плюс огляд. .
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laissez faire z fr dozvolte robiti MFA lɛsefɛʁ prosluhati princip nevtruchannya ekonomichna doktrina zgidno z yakoyu derzhavne vtruchannya v ekonomiku povinne buti minimalnim zoseredzhene na zahisti lyudej ta yih vlasnosti nacionalnij bezpeci ta nadannya obmezhenoyi kilkosti suspilnih blag takih yak dorogi Vpershe obgruntovana v robotah ekonomistiv fiziokrativ ta pidtrimana predstavnikami klasichnoyi shkoli politekonomiyi zokrema v praci Adama Smita Doslidzhennya pro prirodu i prichini bagatstva narodiv Narazi pribichnikiv doktrini mozhna znajti sered libertarianciv Krayini za rivnem ekonomichnoyi svobodi 2014 rik Osnovnim argumentom prihilnikiv danogo principu ye tverdzhennya pro te sho vilna ekonomika taka samoregulovana sistema yaka sama znahodit efektivnu rivnovagu vtruchannya zh derzhavi spotvoryuye otrimuvani ekonomichnimi agentami signali i efektivna rivnovaga viyavlyayetsya nedosyazhnoyu Derzhavi vidvodyat rol nichnogo storozha vstanovlennya pravil vzayemodiyi ekonomichnih agentiv na rinku i sposterezhennya za yih vikonannyam ale niyak ne samostijnogo sub yekta rinku Istoriya viniknennyaOdin z pershih ekonomistiv fiziokrativ yakij progolosiv princip Diyati i dozvolyati diyati faire et laisser faire buv Etyen Bonno de Kondilyak a jogo robotu Torgivlya ta uryad rozglyanuti u yih vzayemnomu spivvidnoshenni abo Pro vigodi vilnoyi torgivli 1776 vvazhayut pershim manifiestom vilnoyi torgivli Svoyimi ideyami svobodi torgivli sub yektivnoyi teoriyi cinnosti Kondilyak vplinuv na klasichnu liberalnu ekonomiku j na ideyi Avstrijskoyi ekonomichnoyi shkoli KritikaEkonomisti klasichnoyi shkoli ne rozkrivali proces dosyagnennya ekonomikoyu rivnovazhnogo stanu doslidzhuvavsya sam stan rivnovagi Same todi zh zgidno z yaka pokazuye yak rinok prihodit do stanu rivnovagi z nerivnovazhnogo polozhennya shlyahom poslidovnih iteracij zminyuyuchi cinu i kilkist isnuyut taki nerivnovazhni stani rinku yaki ne privodyat zreshtoyu do rivnovagi dzherelo Z inshogo boku princip nevtruchannya kritikuyut za deyaku asocialnist U vipadkah koli v rezultati ob yektivnih ekonomichnih prichin rizko znizhuyetsya velichina zarobitnoyi plati ekonomika postupovo prijde v novu rivnovagu ale v nij opinitsya menshe naselennya sho proponuye svoyi ruki na rinku praci dzherelo Odnim iz prikladiv negativnogo vplivu principu laissez faire ye politika britanskogo uryadu pid chas Velikogo golodu v Irlandiyi u 1845 52 rr Todishnij prem yer ministr Robert Pil osterigayuchis sho uryadova gumanitarna dopomoga mozhe negativno vplinuti na rinok obmezhiv vtruchannya vladi skasuvannyam mita na import pshenichnogo zerna ta znizhennyam cin na zavezenu zi SShA kukurudzu Ce malo dopomoglo naselennyu sho masovo ginulo vid golodu Rozvitok ideyiPersha i druga teoremi dobrobutu razom vidpovidayut na najspravedlivishu kritiku v adresu klasichnoyi ekonomichnoyi shkoli i vidpovidno principu laissez faire tobto buv pokazanij mehanizm i umovi dosyagnennya efektivnosti za dopomogoyu konkurenciyi na rinku Zgodom neoklasichna naukova shkola vidshtovhnulasya vid klasichnogo rozuminnya laissez faire i zoseredilasya na vivchenni yavisha fiasko rinku tobto suchasna nauka vivchaye ekonomichni situaciyi v yakih princip laissez faire ne mozhna zastosovuvati ale u svoyu chergu cej princip sam po sobi vvazhayetsya duzhe dobre vivchenim Krim togo neoklasichna shkola vvazhaye princip laissez faire idealnoyu uyavnoyu konstrukciyeyu yaka ne zustrichayetsya v realnomu sviti ale yaka ye bazisom na yakomu buduyetsya mikroekonomichna teoriya Laissez faire v UkrayiniV Ukrayini vidpovidni ideyi stayut vse bilsh populyarnimi Vse bilshe partij vklyuchayut elementi laissez faire v svoyi programi zokrema Sluga narodu do listopada 2019 Yevropejska Solidarnist Golos Demokratichna Sokira 5 10 ta deyaki inshi Posilannya The Blackwell Encyclopaedia of Political Thought pid redakciyeyu David Miller Piter Nevill Irlandiya Istoriya strany 2009 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 26 zhovtnya 2021 Yevropejska Solidarnist ukr Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 15 lipnya 2019 Goloszmin goloszmin org ukr Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2020 Procitovano 15 lipnya 2019 sokyra party Arhiv originalu za 30 travnya 2019 Procitovano 15 lipnya 2019 510 ua ukr Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 15 lipnya 2019 Div takozhAvstrijska shkola Anarho kapitalizm Ekonomichna svoboda Istoriya ekonomichnoyi dumki Nevidima ruka rinku Prakseologiya Spontannij poryadokLiteraturaMan Economy amp State with Power and Market The Scholar s Edition Ludwig von Mises Institute Lyutij 2004 1441 st plyus oglyad ISBN 0 945466 30 7 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi