Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільгельм III або Віллем ІІІ, принц Оранський (нід. Willem Hendrik, Prins van Oranje, за англійською традицією Вільям ІІІ; 14 листопада 1650, Гаага — 8 березня 1702, Лондон) — правитель Нідерландів (штатгальтер) з 28 червня 1672 року; король Англії як Вільгельм III (англ. William III), з 13 лютого 1689 й король Шотландії як Вільгельм II (англ. William II), з 11 квітня 1689 р. Був палким прихильником протестантів.
| Вільгельм III Оранський англ. William III (II) of Orange нід. Willem III van Oranje | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Коронація: | 11 квітня 1689 | |
| Попередник: | Яків II | |
| Наступник: | Анна Стюарт | |
| Ім'я при народженні: | Willem van Oranje (Віллем ван Оранж) | |
| Народження: | 14 листопада 1650[1][2][…] Бінненхоф, Гаага | |
| Смерть: | 8 (19) березня 1702[1][4] (51 рік) або 19 березня 1702[5] (51 рік) Палац Кенсінґтон, Лондон | |
| Причина смерті: | пневмонія | |
| Поховання: | Вестмінстерське абатство, Лондон, Англія | |
| Країна: | Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів і Королівство Англія | |
| Релігія: | протестантизм, кальвінізм і англіканство | |
| Освіта: | Ітонський коледж і Лейденський університет | |
| Рід: | Орансько-Нассауська | |
| Батько: | Вільгельм II Оранський | |
| Мати: | Марія Генрієтта Стюарт[4][6] | |
| Шлюб: | Марія II | |
| Діти: | d[4], d[4] і d[4] | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: |  | |
| | ||
У перші роки правління Вільгельм боровся з прихильниками скинутого короля Якова II — якобітами. Він розбив їх у битві на річці Бойн в Ірландії (1690 рік). Ірландські протестанти (оранжисти) досі відзначають цей день як свято та шанують Вільгельма Оранського як героя. Помаранчевий (оранжевий, від англ. orange) колір, фамільний для Оранської династії, на прапорі Ірландії — символ протестантів.
Життєпис
Походження й ранні роки
За батьком (Вільгельмом II Оранським) Вільгельм III належав до впливової у Нідерландській республіці протестантської династії принців Оранських, мав титул принца з народження (за 10 днів до народження Вільгельма його батько помер від натуральної віспи). За лінією матері він є онуком англійського короля Карла I. З 1666 року олігархія розглядала його як спадкоємця вищого посту республіки, статгаудера (штатгальтера).
У Нідерландах до юного принца ставились з пересторогою, пам'ятаючи про те, що незадовго до смерті його батько намагався здійснити у республіці монархічний переворот і стати королем. Правителем обрали Яна де Віта. На початку 1670-х років Нідерланди було втягнуто до нескінченних війн з Англією, а потім і з Францією. У результаті народного повстання де Віта було вбито (1672 рік), а 21-річний принц Вільгельм був проголошений статгаудером й головнокомандувачем.
У ці роки він проявив неабиякі здібності правителя, сильний характер, загартований у складні часи правління республіканців. Енергійними заходами молодий правитель зупинив наступ французів, потім склав коаліцію з Бранденбурґом, Австрією та Іспанією, за допомогою яких здобув низку перемог й вивів країну з війни (1674 рік).
У 1677 році Вільгельм одружився зі своєю двоюрідною сестрою Марією Стюарт, дочкою герцога Йоркського, майбутнього короля Англії Якова II. Сучасники повідомляли, що стосунки між подружжям були теплими й доброзичливими. Цей союз і розгром армії Людовіка XIV під Сен-Дені у 1678 році завершили війну з Францією (щоправда, ненадовго).
«Славна революція» (1688)
У 1685 році після смерті англійського короля Карла II, який не мав законних дітей, на трон Англії та Шотландії вступив дядько й тесть Вільгельма, Яків II, непопулярний в народі та серед аристократії. Йому приписували прагнення відновити в Англії католицизм й укласти альянс із Францією. Деякий час противники Якова сподівалися на смерть похилого короля, після чого трон Англії посіла б його дочка-протестантка Марія, дружина Вільгельма. Однак у 1688 році у 55-річного Якова II несподівано народився син, й ця подія послугувала поштовхом до перевороту. У неприйнятті політики короля Якова основні політичні угрупування об'єднались і домовились запросити на заміну «тирану-католику» голландське подружжя — Марію та Вільгельма. До того часу Вільгельм кілька разів відвідав Англію та завоював там значну популярність, особливо серед вігів.
Того самого 1688 року Яків II посилив утиски англіканського духовенства і розсварився з торі. Боронителів у нього практично не лишилося (Людовік XIV був зайнятий війною за Пфальцську спадщину). Об'єднана опозиція — парламент, духовенство, містяни, землевласники — потай направили Вільгельму заклик очолити переворот і стати королем Англії та Шотландії.
15 листопада 1688 року Вільгельм висадився в Англії з армією з 40 тисяч піхотинців та 5 тисяч кавалеристів. На Його штандарті було написано слова: «Я буду підтримувати протестантство і свободу Англії». Він не зустрів жодного опору: королівська армія, міністерство та навіть члени королівської родини негайно перейшли на його бік. Вирішальною стала підтримка перевороту командувачем армії бароном , який раніше був дуже близьким до короля Якова II.
Старий король втік до Франції. Однак він не примирився із поразкою: у 1690 році, коли проти англійців повстала Ірландія, Яків отримав військову допомогу у Франції та здійснив спробу повернення до влади. Проте Вільгельм особисто очолив ірландську експедицію й у битві на річці Бойн розгромив католицьку армію.
У січні 1689 року парламент проголосив Вільгельма та його дружину монархами Англії та Шотландії на рівних правах. Віги запропонували спочатку Вільгельму стати консортом (просто чоловіком королеви Марії), але Вільгельм категорично відмовився. За 5 років Марія померла, й у подальшому Вільгельм керував країною власноруч. Він правив Англією, Шотландією, Ірландією, зберігаючи також свою владу й у Нідерландах — до кінця життя.
Король Англії та Шотландії (1688—1702)
Перші роки правління Вільгельм боровся з прибічниками Якова (якобітами), розгромивши їх спочатку у Шотландії (1689), а потім — в Ірландії (на річці Бойн, 1690). Ірландські протестанти (оранжисти) досі відзначають цей день як свято й шанують Вільгельма Оранського як героя. Помаранчевий колір (родинний для Оранської династії) на прапорі Ірландії — символ протестантів.
Непримиренний опонент наймогутнішого католицького короля Європи, Людовіка XIV, Вільгельм неодноразово воював проти нього на суші й на морі ще будучи правителем Нідерландів. Людовік не визнав Вільгельма королем Англії та Шотландії, підтримуючи претензії Якова II. Для боротьби з державою Бурбонів Вільгельм Оранський створив потужну армію та найзначніший англійський флот з часів королеви Єлизавети I. Після тривалих війн Людовік XIV був змушений укласти мир і визнати Вільгельма законним королем Англії (1697). Тим не менше Людовік XIV продовжував підтримувати Якова II, а після його смерті у 1701 році — його сина, який проголосив себе Яковом III.
Правління Вільгельма III ознаменувало рішучий перехід до конституційної (парламентської) монархії. За його правління прийняли Білль про права (1689) й низку інших основоположних актів, які визначили розвиток англійської конституційно-правової системи на два наступних століття. Позитивну роль відіграв і «Акт про віротерпимість». Слід зазначити, що віротерпимість стосувалась виключно протестантів, які не належали до Англіканської церкви, утиски у правах католиків зберігались до другої половини XIX століття.
У 1694 році за підтримки короля було засновано Англійський банк, а у 1702 році, незадовго до смерті, король ухвалив створення об'єднаної Ост-Індської компанії. Почався розквіт літератури (Джонатан Свіфт), науки (Ісаак Ньютон), архітектури (), мореплавання. Завершується підготовка до масової колонізації Північної Америки. Пам'яттю про це є назва столиці Багамських островів «Нассау» (1695).
Незадовго до смерті (у 1701 році, після смерті малолітнього племінника герцога Глостерського) Вільгельм затвердив «Акт про спадкування престолу», відповідно до якого британський трон не могли займати католики й особи, що перебувають у шлюбі з католиками.
Наприкінці життя хворів на серцеву астму.
Вільгельм помер від запалення легенів, яке стало ускладненням після перелому плеча. Король зламав плече в результаті падіння з коня, і поширювались чутки, що це сталось через те, що кінь ступив у нору крота. Якобіти після цього охоче піднімали тост «за того кротика» («джентльмена у чорному жилеті»). Дітей у Вільгельма й Марії не було, тому трон посіла сестра Марії, Анна.
Родовід
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2019) |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118643355 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Willem III — 2009.
- RKDartists
- Lundy D. R. The Peerage
- Find a Grave — 1996.
- Kindred Britain
Література
- Івоніна Л. І. Вільгельм III Оранський. Питання історії, № 3 (1998), стор. 154—159.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Vilgelm III ta Vilgelm Oranskij Div takozh Vilgelm III Vilgelm III abo Villem III princ Oranskij nid Willem Hendrik Prins van Oranje za anglijskoyu tradiciyeyu Vilyam III 14 listopada 1650 Gaaga 8 bereznya 1702 London pravitel Niderlandiv shtatgalter z 28 chervnya 1672 roku korol Angliyi yak Vilgelm III angl William III z 13 lyutogo 1689 j korol Shotlandiyi yak Vilgelm II angl William II z 11 kvitnya 1689 r Buv palkim prihilnikom protestantiv Vilgelm III Oranskij angl William III II of Orange nid Willem III van OranjeVilgelm III OranskijPortret Vilgelma 27 rokiv u maneri Villema Vissinga za prototipom sera Pitera Leli Korol Angliyi Koronaciya 11 kvitnya 1689 Poperednik Yakiv II Nastupnik Anna Styuart Im ya pri narodzhenni Willem van Oranje Villem van Oranzh Narodzhennya 14 listopada 1650 1650 11 14 1 2 Binnenhof GaagaSmert 8 19 bereznya 1702 1 4 51 rik abo 19 bereznya 1702 1702 03 19 5 51 rik Palac Kensington LondonPrichina smerti pnevmoniyaPohovannya Vestminsterske abatstvo London AngliyaKrayina Respublika Ob yednanih provincij Niderlandiv i Korolivstvo AngliyaReligiya protestantizm kalvinizm i anglikanstvoOsvita Itonskij koledzh i Lejdenskij universitetRid Oransko NassauskaBatko Vilgelm II OranskijMati Mariya Genriyetta Styuart 4 6 Shlyub Mariya IIDiti 1 dit Styuartd 4 2 dit Styuartd 4 i 3 dit Styuartd 4 Avtograf Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi U pershi roki pravlinnya Vilgelm borovsya z prihilnikami skinutogo korolya Yakova II yakobitami Vin rozbiv yih u bitvi na richci Bojn v Irlandiyi 1690 rik Irlandski protestanti oranzhisti dosi vidznachayut cej den yak svyato ta shanuyut Vilgelma Oranskogo yak geroya Pomaranchevij oranzhevij vid angl orange kolir familnij dlya Oranskoyi dinastiyi na prapori Irlandiyi simvol protestantiv Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pohodzhennya j ranni roki 1 2 Slavna revolyuciya 1688 1 3 Korol Angliyi ta Shotlandiyi 1688 1702 2 Rodovid 3 Primitki 4 LiteraturaZhittyepisred Pohodzhennya j ranni rokired nbsp Batki Vilgelma III Za batkom Vilgelmom II Oranskim Vilgelm III nalezhav do vplivovoyi u Niderlandskij respublici protestantskoyi dinastiyi princiv Oranskih mav titul princa z narodzhennya za 10 dniv do narodzhennya Vilgelma jogo batko pomer vid naturalnoyi vispi Za liniyeyu materi vin ye onukom anglijskogo korolya Karla I Z 1666 roku oligarhiya rozglyadala jogo yak spadkoyemcya vishogo postu respubliki statgaudera shtatgaltera U Niderlandah do yunogo princa stavilis z perestorogoyu pam yatayuchi pro te sho nezadovgo do smerti jogo batko namagavsya zdijsniti u respublici monarhichnij perevorot i stati korolem Pravitelem obrali Yana de Vita Na pochatku 1670 h rokiv Niderlandi bulo vtyagnuto do neskinchennih vijn z Angliyeyu a potim i z Franciyeyu U rezultati narodnogo povstannya de Vita bulo vbito 1672 rik a 21 richnij princ Vilgelm buv progoloshenij statgauderom j golovnokomanduvachem U ci roki vin proyaviv neabiyaki zdibnosti pravitelya silnij harakter zagartovanij u skladni chasi pravlinnya respublikanciv Energijnimi zahodami molodij pravitel zupiniv nastup francuziv potim sklav koaliciyu z Brandenburgom Avstriyeyu ta Ispaniyeyu za dopomogoyu yakih zdobuv nizku peremog j viviv krayinu z vijni 1674 rik nbsp Druzhina Vilgelma koroleva Mariya II U 1677 roci Vilgelm odruzhivsya zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Mariyeyu Styuart dochkoyu gercoga Jorkskogo majbutnogo korolya Angliyi Yakova II Suchasniki povidomlyali sho stosunki mizh podruzhzhyam buli teplimi j dobrozichlivimi Cej soyuz i rozgrom armiyi Lyudovika XIV pid Sen Deni u 1678 roci zavershili vijnu z Franciyeyu shopravda nenadovgo Slavna revolyuciya 1688 red Dokladnishe Slavna revolyuciya U 1685 roci pislya smerti anglijskogo korolya Karla II yakij ne mav zakonnih ditej na tron Angliyi ta Shotlandiyi vstupiv dyadko j test Vilgelma Yakiv II nepopulyarnij v narodi ta sered aristokratiyi Jomu pripisuvali pragnennya vidnoviti v Angliyi katolicizm j uklasti alyans iz Franciyeyu Deyakij chas protivniki Yakova spodivalisya na smert pohilogo korolya pislya chogo tron Angliyi posila b jogo dochka protestantka Mariya druzhina Vilgelma Odnak u 1688 roci u 55 richnogo Yakova II nespodivano narodivsya sin j cya podiya posluguvala poshtovhom do perevorotu U neprijnyatti politiki korolya Yakova osnovni politichni ugrupuvannya ob yednalis i domovilis zaprositi na zaminu tiranu katoliku gollandske podruzhzhya Mariyu ta Vilgelma Do togo chasu Vilgelm kilka raziv vidvidav Angliyu ta zavoyuvav tam znachnu populyarnist osoblivo sered vigiv Togo samogo 1688 roku Yakiv II posiliv utiski anglikanskogo duhovenstva i rozsvarivsya z tori Boroniteliv u nogo praktichno ne lishilosya Lyudovik XIV buv zajnyatij vijnoyu za Pfalcsku spadshinu Ob yednana opoziciya parlament duhovenstvo mistyani zemlevlasniki potaj napravili Vilgelmu zaklik ocholiti perevorot i stati korolem Angliyi ta Shotlandiyi 15 listopada 1688 roku Vilgelm visadivsya v Angliyi z armiyeyu z 40 tisyach pihotinciv ta 5 tisyach kavaleristiv Na Jogo shtandarti bulo napisano slova Ya budu pidtrimuvati protestantstvo i svobodu Angliyi Vin ne zustriv zhodnogo oporu korolivska armiya ministerstvo ta navit chleni korolivskoyi rodini negajno perejshli na jogo bik Virishalnoyu stala pidtrimka perevorotu komanduvachem armiyi baronom Dzhonom Cherchilem yakij ranishe buv duzhe blizkim do korolya Yakova II Starij korol vtik do Franciyi Odnak vin ne primirivsya iz porazkoyu u 1690 roci koli proti anglijciv povstala Irlandiya Yakiv otrimav vijskovu dopomogu u Franciyi ta zdijsniv sprobu povernennya do vladi Prote Vilgelm osobisto ocholiv irlandsku ekspediciyu j u bitvi na richci Bojn rozgromiv katolicku armiyu U sichni 1689 roku parlament progolosiv Vilgelma ta jogo druzhinu monarhami Angliyi ta Shotlandiyi na rivnih pravah Vigi zaproponuvali spochatku Vilgelmu stati konsortom prosto cholovikom korolevi Mariyi ale Vilgelm kategorichno vidmovivsya Za 5 rokiv Mariya pomerla j u podalshomu Vilgelm keruvav krayinoyu vlasnoruch Vin praviv Angliyeyu Shotlandiyeyu Irlandiyeyu zberigayuchi takozh svoyu vladu j u Niderlandah do kincya zhittya Korol Angliyi ta Shotlandiyi 1688 1702 red nbsp Vilgelm III Oranskij Pershi roki pravlinnya Vilgelm borovsya z pribichnikami Yakova yakobitami rozgromivshi yih spochatku u Shotlandiyi 1689 a potim v Irlandiyi na richci Bojn 1690 Irlandski protestanti oranzhisti dosi vidznachayut cej den yak svyato j shanuyut Vilgelma Oranskogo yak geroya Pomaranchevij kolir rodinnij dlya Oranskoyi dinastiyi na prapori Irlandiyi simvol protestantiv Neprimirennij oponent najmogutnishogo katolickogo korolya Yevropi Lyudovika XIV Vilgelm neodnorazovo voyuvav proti nogo na sushi j na mori she buduchi pravitelem Niderlandiv Lyudovik ne viznav Vilgelma korolem Angliyi ta Shotlandiyi pidtrimuyuchi pretenziyi Yakova II Dlya borotbi z derzhavoyu Burboniv Vilgelm Oranskij stvoriv potuzhnu armiyu ta najznachnishij anglijskij flot z chasiv korolevi Yelizaveti I Pislya trivalih vijn Lyudovik XIV buv zmushenij uklasti mir i viznati Vilgelma zakonnim korolem Angliyi 1697 Tim ne menshe Lyudovik XIV prodovzhuvav pidtrimuvati Yakova II a pislya jogo smerti u 1701 roci jogo sina yakij progolosiv sebe Yakovom III nbsp Pam yatnik Vilgelmu III u Kensingtonskomu palaci Pravlinnya Vilgelma III oznamenuvalo rishuchij perehid do konstitucijnoyi parlamentskoyi monarhiyi Za jogo pravlinnya prijnyali Bill pro prava 1689 j nizku inshih osnovopolozhnih aktiv yaki viznachili rozvitok anglijskoyi konstitucijno pravovoyi sistemi na dva nastupnih stolittya Pozitivnu rol vidigrav i Akt pro viroterpimist Slid zaznachiti sho viroterpimist stosuvalas viklyuchno protestantiv yaki ne nalezhali do Anglikanskoyi cerkvi utiski u pravah katolikiv zberigalis do drugoyi polovini XIX stolittya U 1694 roci za pidtrimki korolya bulo zasnovano Anglijskij bank a u 1702 roci nezadovgo do smerti korol uhvaliv stvorennya ob yednanoyi Ost Indskoyi kompaniyi Pochavsya rozkvit literaturi Dzhonatan Svift nauki Isaak Nyuton arhitekturi Kristofer Ren moreplavannya Zavershuyetsya pidgotovka do masovoyi kolonizaciyi Pivnichnoyi Ameriki Pam yattyu pro ce ye nazva stolici Bagamskih ostroviv Nassau 1695 Nezadovgo do smerti u 1701 roci pislya smerti malolitnogo pleminnika gercoga Glosterskogo Vilgelm zatverdiv Akt pro spadkuvannya prestolu vidpovidno do yakogo britanskij tron ne mogli zajmati katoliki j osobi sho perebuvayut u shlyubi z katolikami Naprikinci zhittya hvoriv na sercevu astmu Vilgelm pomer vid zapalennya legeniv yake stalo uskladnennyam pislya perelomu plecha Korol zlamav pleche v rezultati padinnya z konya i poshiryuvalis chutki sho ce stalos cherez te sho kin stupiv u noru krota Yakobiti pislya cogo ohoche pidnimali tost za togo krotika dzhentlmena u chornomu zhileti Ditej u Vilgelma j Mariyi ne bulo tomu tron posila sestra Mariyi Anna Rodovidred Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2019 Primitkired a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118643355 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Willem III 2009 d Track Q1868372 RKDartists d Track Q17299517 a b v g d Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Kindred Britain d Track Q75653886Literaturared Ivonina L I Vilgelm III Oranskij Pitannya istoriyi 3 1998 stor 154 159 nbsp Portal Biografiyi Poperednik Yakiv II Korol Angliyi 1689 1702 do 1694 razom z Mariyeyu II roki Nastupnik Anna Styuart Poperednik Yakiv II Korol Irlandiyi 1689 1702 do 1694 razom z Mariyeyu II roki Nastupnik Anna Styuart Poperednik Yakiv VII Korol Shotlandiyi 1685 1702 do 1694 razom z Mariyeyu II roki Nastupnik Anna Styuart Poperednik Yakiv II Korol Franciyi titulyarnij 1689 1702 do 1694 razom z Mariyeyu II roki Nastupnik Anna Styuart Poperednik Vilgelm II Shtatgalter Niderlandiv 1672 1702 roki Nastupnik Vilgelm IV Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilgelm III Oranskij amp oldid 41710283