Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віле́нська археологі́чна комі́сія — наукове та просвітницьке товариство, що діяло у Вільнюсі в 1855—1865 роках.
Виникла завдяки лібералізації на початку царювання Олександра II Миколайовича з ініціативи групи віленських інтелектуалів на чолі з графом . Він виступав у 1830—1840 роках з ідеєю створення вченого товариства і музею в Литві, де з ліквідацією віленській Медико-хірургічної академії та переводом до Духовної академії в Санкт-Петербург (1842) року не залишилося жодного наукового закладу. З іншого боку, влада була зацікавлена поставити під свій контроль діяльність патріотично налаштованих ентузіастів вивчення величного та героїчного минулого краю.
Установа
Ідея втілилася 1855-го зі створенням Музею старожитностей і Тимчасової археологічної комісії. «Положення про Музей старожитностей і Тимчасової археологічної комісії» затверджено імператором 29 квітня (11 травня) 1855 року. Перше засідання комісії відбулося 11 ( 23) січня 1856 (надалі проходили, як правило, 11-го числа кожного місяця). Музей старожитностей відкрився в стінах Віленського університету 17 (29) квітня 1856, в день народження імператора Олександра II. В урочистостях взяли участь близько трьохсот осіб — православний митрополит Литовський та Віленський Йосиф (Семашко), католицький єпископ , військові й цивільні чиновники з генерал-губернатором на чолі, вчителі, артисти, купці.
Цілями музею і комісії проголошувалося збирання «в одне ціле стародавніх книг, актів, рукописів, монет, медалей, зброї, написів і знімків з оних, статуй та інших предметів, що відносяться до історії Західного краю Росії», сприяння «збереженню пам'яток старовини», забезпечення можливості «скористатися ними до вивчення краю, не лише в історичному, а й у торговому, промисловому, сільськогосподарському та статистичному відношенні». Широким завданням відповідали різноманітність зібрань музею, широкий діапазон діяльності комісії та її склад.
Склад
У початковий склад комісії входили її голова та піклувальник Музею старожитностей граф та 15 дійсних членів' '«з місцевих письменників, що здобули популярність вченими працями своїми по частині історії, археології та статистики тутешнього краю» — віце-голова комісії, історик та публіцист, колишній член суспільства Міхал Балінський; вчений секретар комісії археограф ; далі історик Теодор Нарбут, письменник, автор книг з історії та етнографії Юзеф Ігнацій Крашевський, прелат, перекладач актів віленського капітулу польською мовою , історик, археограф, видавець документів з історії Литви та Польщі, в молодості , письменник , колишній професор історії Віленського університету , літератор, дослідник литовських старожитностей, видавець , астроном , та інші; крім того, 9' 'членів-співробітників, «здатних сприяти товариству своїми знаннями з частини археології та археографії» — лікар, видавець «Віленського альбому» Ян Казимир Вільчинський, видавець та книгопродавець та ін, також 18' 'членів-благодійників, чиї одноразові пожертвування дозволили придбати «все необхідне для початкового облаштування та пристрої приміщення Музеума» — багаті та родовиті поміщики граф Райнольд Тізенгаузена, граф Маріан Чапський, граф Костянтин Тишкевич та ін; і, нарешті, 8' 'почесних членів, "які виявили готовність щорічно сплачувати на потреби Музеума та Комісії з 30 руб. сер. "- князь Микола Радзивілл, Костянтин Снітко та ін Членами АК стали скульптор , відомий магнат та покровитель литовської словесності І. Огінський, громадський діяч, письменник єпископ .Членом-співробітником був обраний ретавскій вчитель і агроном, видавець литовських календарів (включали крім різноманітних відомостей і практичних зразки народної поезії та твори Д. Пошкі, , ) Лаурінас Івінскіс. У діяльності комісії брав участь поет Владислав Сирокомля (), його учень, друг, секретар , згодом варшавський журналіст; як знавець литовської міфології в АК був прийнятий просвітитель .
Діяльність
Археологічна комісія займалася не тільки збиранням «старожитностей» та дослідженнями у галузі історії, а й природознавством, статистикою, економікою. З 1858 Тишкевич та його однодумці робили зусилля перетворити АК в вчене товариство з відділеннями археології, археографії, природничих наук, статистики та економіки, з ще більш великим полем діяльності; передбачалося читання публічних лекцій при кожному відділенні. Далека мета полягала у відтворенні вищого навчального закладу.
АК видала два випуски своїх записок, том археографічного збірника, «Skarbiec» Даниловича у 2 томах, каталог музею, збірник статей з нагоди відвідин музею імператором Олександром II (1858). Вона мала в своєму розпорядженні фактично власним видавництвом у вигляді друкарні А. Кіркора (заснована в 1859; друкувалися переважно наукова та просвітницька література польською, російською, литовською, білоруською мовами). Бібліотека комісії наближалася до 20 000 томів та повинна була стати публічною, проте її відкриття затягувалося через напружену політичну ситуацію в краї у 1861—1862. Через поголовного носіння трауру за вбитим царською владою в Варшаві п'ятьох маніфестантів, що почалися заворушень, релігійно-патріотичних маніфестацій у серпні 1861 у Вільнюс, Гродно, Білосток з повітами та в Ковенської губернії було введено воєнний стан. У зв'язку з початком у 1863 році повстанням діяльність археологічної комісії припинялася та знову поновлювалася.
Експозиція
Основу Музею старожитностей склали багаті колекції Тишкевича — понад 2 000 предметів старовини (кам'яні молоти, язичницькі ідоли, старовинна зброя тощо), бібліотека (бл. 3000 томів), збори 3 000 монет і медалей, понад 1 000 гравюр, географічних карт, мідних гравірованих дощок і т. ін., а також залишки мінералогічного, зоологічного, нумізматичного кабінетів закритого в 1832 році Віленського університету (зберігалися в діяла в стінах університету гімназії). Музей займав три зали на трьох поверхах центральної будівлі Віленського університету. Музей старожитностей був відкритий для публіки по неділях з 12 до 16 години. Він лише частково відповідав своїй назві: перший публічний музей у Литві включав в себе орнітологічний кабінет, конхіологічних та мінералогічну колекції (понад 15 000 опудал птахів і ссавців, препаратів, викопних кісток; десь приблизно 6000 монет і медалей), а також великі збори картин, естампів, скульптур (у 1859 137 живописних робіт, 3127 гравюр, 28 скульптур; у 1864 166 картин, 3570 творів графіки, 44 скульптури) при тому, що в Вільні не було іншого доступного публіці зібрання творів образотворчого мистецтва. Експозиція музею з портретами Стефана Баторія, , Адама Міцкевича використовувалася для пропаганди патріотичних ідей. Наприклад, з 1858 виставлена скульптура Оскара Сосновського «Ягелло і Ядвіга», що символізує об'єднання Литви та Польщі (нині у вестибюлі Бібліотеки Академії наук Литви) є нагадування щодо Речі Посполитої.
Ліквідація
При генерал-губернаторі його сподвижник, новий попечитель запропонував прийняти до комісії ставлеників влади — генерала В. Ф. Ратча, А. П. Столипіна, полковника П. О. Бобровського, православного священика Антонія Пщолко. У липні 1864 року він розпорядився передати частину колекції мінералів гімназії. У березні 1865 року М. М. Муравйов наказав передати колекцію фортифікаційних моделей юнкерське училище. В 1865 році утворена Комісія для розгляду та приведення до відома та належний порядок предметів, що у віленському музеуме старожитностей. У висновках комісії керівники Археологічної комісії звинувачувалися у співчутті «польській справі», спроби створення в музеї «пантеону латинсько-польської старовини в краї» та пропаганді ідеї відновлення литовсько-польської держави. Тишкевич був змушений відмовитися від обов'язків голови археологічна комісія та піклувальника Музею старожитностей. Слідом за цим вони припинили існування.
З ініціативи М. М. Муравйова (грудень 1863) на початку 1864 року була створена Комісія для розгляду та видання давніх актів (Віленської археографічної комісії). Частина колекцій музею була вивезена у Рум'янцевський музей, інша зберігалася в приміщенні гімназії та потім використовувалася в експозиції музею при Віленської публічної бібліотеці, частково вивезена у евакуації 1915 року, залишки потрапили зрештою в Історико-етнографічний музей Литовської РСР, нині Національний музей Литви у Вільнюсі.
Література
- Egidijus Aleksandravičius, Antanas Kulakauskas, Pod władzą carów. Litwa w XIX wieku, Kraków 2003
- Helena Głogowska, Białoruś 1914—1929, kultura pod presją polityki, Białystok 1996
- E. Aleksandravičius. Kultūrinis sąjūdis Lietuvoje 1831—1863 m.: Organizaciniai kultūros ugdymo aspektai, Vilnius: Mokslas, 1989.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vile nska arheologi chna komi siya naukove ta prosvitnicke tovaristvo sho diyalo u Vilnyusi v 1855 1865 rokah Vinikla zavdyaki liberalizaciyi na pochatku caryuvannya Oleksandra II Mikolajovicha z iniciativi grupi vilenskih intelektualiv na choli z grafom Vin vistupav u 1830 1840 rokah z ideyeyu stvorennya vchenogo tovaristva i muzeyu v Litvi de z likvidaciyeyu vilenskij Mediko hirurgichnoyi akademiyi ta perevodom do Duhovnoyi akademiyi v Sankt Peterburg 1842 roku ne zalishilosya zhodnogo naukovogo zakladu Z inshogo boku vlada bula zacikavlena postaviti pid svij kontrol diyalnist patriotichno nalashtovanih entuziastiv vivchennya velichnogo ta geroyichnogo minulogo krayu UstanovaIdeya vtililasya 1855 go zi stvorennyam Muzeyu starozhitnostej i Timchasovoyi arheologichnoyi komisiyi Polozhennya pro Muzej starozhitnostej i Timchasovoyi arheologichnoyi komisiyi zatverdzheno imperatorom 29 kvitnya 11 travnya 1855 roku Pershe zasidannya komisiyi vidbulosya 11 23 sichnya 1856 nadali prohodili yak pravilo 11 go chisla kozhnogo misyacya Muzej starozhitnostej vidkrivsya v stinah Vilenskogo universitetu 17 29 kvitnya 1856 v den narodzhennya imperatora Oleksandra II V urochistostyah vzyali uchast blizko trohsot osib pravoslavnij mitropolit Litovskij ta Vilenskij Josif Semashko katolickij yepiskop vijskovi j civilni chinovniki z general gubernatorom na choli vchiteli artisti kupci Cilyami muzeyu i komisiyi progoloshuvalosya zbirannya v odne cile starodavnih knig aktiv rukopisiv monet medalej zbroyi napisiv i znimkiv z onih statuj ta inshih predmetiv sho vidnosyatsya do istoriyi Zahidnogo krayu Rosiyi spriyannya zberezhennyu pam yatok starovini zabezpechennya mozhlivosti skoristatisya nimi do vivchennya krayu ne lishe v istorichnomu a j u torgovomu promislovomu silskogospodarskomu ta statistichnomu vidnoshenni Shirokim zavdannyam vidpovidali riznomanitnist zibran muzeyu shirokij diapazon diyalnosti komisiyi ta yiyi sklad SkladU pochatkovij sklad komisiyi vhodili yiyi golova ta pikluvalnik Muzeyu starozhitnostej graf ta 15 dijsnih chleniv z miscevih pismennikiv sho zdobuli populyarnist vchenimi pracyami svoyimi po chastini istoriyi arheologiyi ta statistiki tuteshnogo krayu vice golova komisiyi istorik ta publicist kolishnij chlen suspilstva Mihal Balinskij vchenij sekretar komisiyi arheograf dali istorik Teodor Narbut pismennik avtor knig z istoriyi ta etnografiyi Yuzef Ignacij Krashevskij prelat perekladach aktiv vilenskogo kapitulu polskoyu movoyu istorik arheograf vidavec dokumentiv z istoriyi Litvi ta Polshi v molodosti pismennik kolishnij profesor istoriyi Vilenskogo universitetu literator doslidnik litovskih starozhitnostej vidavec astronom ta inshi krim togo 9 chleniv spivrobitnikiv zdatnih spriyati tovaristvu svoyimi znannyami z chastini arheologiyi ta arheografiyi likar vidavec Vilenskogo albomu Yan Kazimir Vilchinskij vidavec ta knigoprodavec ta in takozh 18 chleniv blagodijnikiv chiyi odnorazovi pozhertvuvannya dozvolili pridbati vse neobhidne dlya pochatkovogo oblashtuvannya ta pristroyi primishennya Muzeuma bagati ta rodoviti pomishiki graf Rajnold Tizengauzena graf Marian Chapskij graf Kostyantin Tishkevich ta in i nareshti 8 pochesnih chleniv yaki viyavili gotovnist shorichno splachuvati na potrebi Muzeuma ta Komisiyi z 30 rub ser knyaz Mikola Radzivill Kostyantin Snitko ta in Chlenami AK stali skulptor vidomij magnat ta pokrovitel litovskoyi slovesnosti I Oginskij gromadskij diyach pismennik yepiskop Chlenom spivrobitnikom buv obranij retavskij vchitel i agronom vidavec litovskih kalendariv vklyuchali krim riznomanitnih vidomostej i praktichnih zrazki narodnoyi poeziyi ta tvori D Poshki Laurinas Ivinskis U diyalnosti komisiyi brav uchast poet Vladislav Sirokomlya jogo uchen drug sekretar zgodom varshavskij zhurnalist yak znavec litovskoyi mifologiyi v AK buv prijnyatij prosvititel DiyalnistArheologichna komisiya zajmalasya ne tilki zbirannyam starozhitnostej ta doslidzhennyami u galuzi istoriyi a j prirodoznavstvom statistikoyu ekonomikoyu Z 1858 Tishkevich ta jogo odnodumci robili zusillya peretvoriti AK v vchene tovaristvo z viddilennyami arheologiyi arheografiyi prirodnichih nauk statistiki ta ekonomiki z she bilsh velikim polem diyalnosti peredbachalosya chitannya publichnih lekcij pri kozhnomu viddilenni Daleka meta polyagala u vidtvorenni vishogo navchalnogo zakladu AK vidala dva vipuski svoyih zapisok tom arheografichnogo zbirnika Skarbiec Danilovicha u 2 tomah katalog muzeyu zbirnik statej z nagodi vidvidin muzeyu imperatorom Oleksandrom II 1858 Vona mala v svoyemu rozporyadzhenni faktichno vlasnim vidavnictvom u viglyadi drukarni A Kirkora zasnovana v 1859 drukuvalisya perevazhno naukova ta prosvitnicka literatura polskoyu rosijskoyu litovskoyu biloruskoyu movami Biblioteka komisiyi nablizhalasya do 20 000 tomiv ta povinna bula stati publichnoyu prote yiyi vidkrittya zatyaguvalosya cherez napruzhenu politichnu situaciyu v krayi u 1861 1862 Cherez pogolovnogo nosinnya trauru za vbitim carskoyu vladoyu v Varshavi p yatoh manifestantiv sho pochalisya zavorushen religijno patriotichnih manifestacij u serpni 1861 u Vilnyus Grodno Bilostok z povitami ta v Kovenskoyi guberniyi bulo vvedeno voyennij stan U zv yazku z pochatkom u 1863 roci povstannyam diyalnist arheologichnoyi komisiyi pripinyalasya ta znovu ponovlyuvalasya Ekspoziciya Yagello i Yadviga Osnovu Muzeyu starozhitnostej sklali bagati kolekciyi Tishkevicha ponad 2 000 predmetiv starovini kam yani moloti yazichnicki idoli starovinna zbroya tosho biblioteka bl 3000 tomiv zbori 3 000 monet i medalej ponad 1 000 gravyur geografichnih kart midnih gravirovanih doshok i t in a takozh zalishki mineralogichnogo zoologichnogo numizmatichnogo kabinetiv zakritogo v 1832 roci Vilenskogo universitetu zberigalisya v diyala v stinah universitetu gimnaziyi Muzej zajmav tri zali na troh poverhah centralnoyi budivli Vilenskogo universitetu Muzej starozhitnostej buv vidkritij dlya publiki po nedilyah z 12 do 16 godini Vin lishe chastkovo vidpovidav svoyij nazvi pershij publichnij muzej u Litvi vklyuchav v sebe ornitologichnij kabinet konhiologichnih ta mineralogichnu kolekciyi ponad 15 000 opudal ptahiv i ssavciv preparativ vikopnih kistok des priblizno 6000 monet i medalej a takozh veliki zbori kartin estampiv skulptur u 1859 137 zhivopisnih robit 3127 gravyur 28 skulptur u 1864 166 kartin 3570 tvoriv grafiki 44 skulpturi pri tomu sho v Vilni ne bulo inshogo dostupnogo publici zibrannya tvoriv obrazotvorchogo mistectva Ekspoziciya muzeyu z portretami Stefana Batoriya Adama Mickevicha vikoristovuvalasya dlya propagandi patriotichnih idej Napriklad z 1858 vistavlena skulptura Oskara Sosnovskogo Yagello i Yadviga sho simvolizuye ob yednannya Litvi ta Polshi nini u vestibyuli Biblioteki Akademiyi nauk Litvi ye nagaduvannya shodo Rechi Pospolitoyi LikvidaciyaPri general gubernatori jogo spodvizhnik novij popechitel zaproponuvav prijnyati do komisiyi stavlenikiv vladi generala V F Ratcha A P Stolipina polkovnika P O Bobrovskogo pravoslavnogo svyashenika Antoniya Psholko U lipni 1864 roku vin rozporyadivsya peredati chastinu kolekciyi mineraliv gimnaziyi U berezni 1865 roku M M Muravjov nakazav peredati kolekciyu fortifikacijnih modelej yunkerske uchilishe V 1865 roci utvorena Komisiya dlya rozglyadu ta privedennya do vidoma ta nalezhnij poryadok predmetiv sho u vilenskomu muzeume starozhitnostej U visnovkah komisiyi kerivniki Arheologichnoyi komisiyi zvinuvachuvalisya u spivchutti polskij spravi sprobi stvorennya v muzeyi panteonu latinsko polskoyi starovini v krayi ta propagandi ideyi vidnovlennya litovsko polskoyi derzhavi Tishkevich buv zmushenij vidmovitisya vid obov yazkiv golovi arheologichna komisiya ta pikluvalnika Muzeyu starozhitnostej Slidom za cim voni pripinili isnuvannya Z iniciativi M M Muravjova gruden 1863 na pochatku 1864 roku bula stvorena Komisiya dlya rozglyadu ta vidannya davnih aktiv Vilenskoyi arheografichnoyi komisiyi Chastina kolekcij muzeyu bula vivezena u Rum yancevskij muzej insha zberigalasya v primishenni gimnaziyi ta potim vikoristovuvalasya v ekspoziciyi muzeyu pri Vilenskoyi publichnoyi biblioteci chastkovo vivezena u evakuaciyi 1915 roku zalishki potrapili zreshtoyu v Istoriko etnografichnij muzej Litovskoyi RSR nini Nacionalnij muzej Litvi u Vilnyusi LiteraturaEgidijus Aleksandravicius Antanas Kulakauskas Pod wladza carow Litwa w XIX wieku Krakow 2003 Helena Glogowska Bialorus 1914 1929 kultura pod presja polityki Bialystok 1996 E Aleksandravicius Kulturinis sajudis Lietuvoje 1831 1863 m Organizaciniai kulturos ugdymo aspektai Vilnius Mokslas 1989