Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2010) |
«Війна і мир» (рос. Война и мир) — роман-епопея російського письменника Льва Толстого.
Війна і мир | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Война и мир | ||||
Третє видання роману (1873) | ||||
Жанр | d, історична белетристика, d і d | |||
Форма | роман | |||
Тема | Французько-російська війна 1812 | |||
Автор | Толстой Лев Миколайович | |||
Мова | російська | |||
Опубліковано | 1869 | |||
Країна | Російська імперія | |||
Видавництво | d | |||
Переклад | О. Кундзіч | |||
Попередній твір | Козаки | |||
Наступний твір | Анна Кареніна | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Історія написання і значення
У 1856—1863 Толстой працював над романом про декабристів. Коріння подій 14 грудня 1825 він побачив у подіях війни 1812 року — часу духовного пробудження народу, єднання дворянства й простих людей в боротьбі з іноземцями. Так виник задум роману «Війна і мир». Роман писався впродовж 1863—1869 рр. (виданий у 1865—1869 рр., у виданнях 1873 і 1886 до тексту внесені деякі зміни).
«Війна і мир» мало схожий на класичний роман. У ньому немає традиційного любовного трикутника, любовного або соціального конфлікту як основи сюжету. Традиційно ключовими елементами роману є кульмінація або розв'язка — у той час це, як правило, були дуель, одруження або смерть персонажів. Тим часом, одруження одного з головних героїв, П'єра Безухова на пустій і аморальній світській красуні Елен Курагіній мало впливає на наступні події його життя. Дуель П'єра з коханцем Елен, Долоховим, не є пружиною дії. Вмирає інший улюблений толстовський герой, князь Андрій Болконський, але оповідь триває. П'єр одружується на Наташі Ростовій. Проте роман закінчується не описом їхнього весілля, а, здавалося б, випадковою сценою — зображенням сну Ніколеньки, сина князя Андрія. У цьому сні з'єдналися в одне два головні герої — князь Андрій і П'єр Безухов, і сон провіщає лихо П'єрові — майбутньому декабристу.
Цей дивний, незвичайний роман має відкритий фінал — майбутнє сім'ї П'єра і Наташі невідоме і лише смутно вгадується. Не зовнішні зміни в долях героїв, а їхня духовна еволюція, їхні етичні пошуки складають справжній зміст «Війни і миру».
Сюжет
Дві основні лінії «Війни та миру» — історія двох друзів, П'єра Безухова і Андрія Болконського. Їх об'єднує образ юної графині Наташі Ростової — нареченої князя Андрія, пізніше, після його смерті — дружини П'єра. П'єр і особливо князь Андрій проходять через захоплення Наполеоном. Князь Андрій мріє про велику славу. Під час битви з армією Наполеона при Аустерліці, підхопивши прапор, що падає, він попрямував назустріч ворогові, вважаючи, що солдати рушать за ним. Раптово його важко поранили. Він падає на землю і бачить високо над собою блакитне небо. Це небо для князя Андрія стає символом вищої божественної гармонії і справжньої величі життя. Він прозріває, звільняється від духовної сліпоти: «Як тихо, спокійно і урочисто, зовсім не так, як я біг… зовсім не так повзуть хмари по цьому високому нескінченному небу. Як же я не бачив раніше цього високого неба? І як я щасливий, що дізнався це нарешті. Так! все порожнє, все обман, окрім цього нескінченного неба». Андрій Болконський осягає в цю хвилину всю брехню наполеонівської величі і його пихатих прагнень. Образи природи у творі «Війна та мир» — символи вищої гармонії, одкровення про правду світу. Вони протиставлені суєті, егоїстичності, низького помилкового життя людей (перш за все — людей вищого світу), чужих духовних прагнень. Відродження спустошеного князя Андрія, що втратив сенс існування, що втратив дружину, символізує старий усохлий дуб, який навесні пускає свіжі молоді паростки. Схоплений французами, випробувавши жах розстрілу П'єр Безухов осягає в полоні, що головна, непідвладна нікому його головна цінність — безсмертна душа. Це звільняюче відчуття приходить до П'єра, коли він споглядає нічне зоряне небо. Краса буття втілена для героїв «Війни і миру» — П'єра і князя Андрія — і в образі щирої поетичної і душевної Наташі Ростової. Випадково почутий місячною ніччю в маєтку Отрадне розмова захопленої Наташі з двоюрідною сестрою Сонею повертає щастя молодості і безпосередність відчуттів князеві Андрію.
Риса улюблених героїв Толстого — здібність до духовного зростання. І П'єр, і князь Андрій звільняються від помилкових ідей завдяки спілкуванню з простими російськими людьми. Для князя Андрія це капітан Тушин і підлеглі йому солдати-артилеристи, з якими він познайомився в битві з Наполеоном при . П'єру найвищу цінність простоти відкривають солдати, яких він бачить на Бородинському полі. Солдат Платон Каратаєв допомагає зрозуміти П'єру, що сенс життя — в ньому самому, в його простих і природних радощах, в інтуїтивній довірі до життя, в покірному сприйнятті бід і радощів, які трапляються людині на її життєвому шляху.
Природність в романі протиставила помилковому, порожньому життю. Проста і природна Наташа Ростова — юна «графінечка», самовіддано виконує російський народний танець. Прості, позбавлені акторства і фальші російські солдати, що здійснюють подвиги буденно, без помислів про славу. Простий російський полководець Кутузов, що втілює, як і Платон Каратаєв, повноту знайденого сенсу життя. До звільнення від дрібних і егоїстичних відчуттів рухаються і Андрій, і П'єр. Андрій, смертельно поранений при Бородині, знаходить невичерпну любов до всіх людей, а потім, перед смертю, — повну відчуженість від усіх земних турбот і хвилювань, найвище умиротворення. П'єр знаходить спокій і щастя в тихому сімейному житті з Наташею.
Цим персонажам протиставлений позер Наполеон, що захоплено грає роль «великої людини». Його нагадують численні «наполеони» і «наполеончики» — російський імператор Олександр I, сановник Сперанський, фрейліна Анна Шерер, сімейство Курагіних, кар'єрист Борис Друбецькой і обачлива Жюлі Карагіна і багато інших. Ці персонажі наділені перебільшеним уявленням про власне значення, всередині вони порожні і бездушні, випробовують бажання слави, чисто плотську пристрасть, дбають про кар'єру, люблять багато і красиво говорити. Але вони не знають любові до ближнього, не відчувають вищого смислу буття.
У романі зрівняні в своєму значенні історичні сцени і сцени приватного, сімейного життя. Толстой однаково детально описує Аустерліцьку битву, битву при Бородині, військову раду штабу російської армії у Філях і перший бал Наташі Ростової, полювання старого графа Ростова і розмови П'єра і Наташі про здоров'я дітей. «Історичні» розділи у «Війні та мирі» чергуються з «сімейними». Толстой сприймає те, що відбувається саме з погляду, «сторонньої» людини, а не з погляду полководця або державного діяча. Так, Бородинська битва побачена очима штатської людини — П'єра Безухова, який нічого не розуміє у військовій науці. В уявленні Толстого приватне, сімейне життя звичайних людей — така ж історична подія, гідна уваги історика і письменника не менше, ніж переговори царів і дипломатів або військові перемоги.
З'єднання «сімейних» глав з розгорненим описом історичних подій, сполучення кількох сюжетних ліній, включення в його текст багатьох десятків персонажів стали рисами, абсолютно новими для сучасного Толстому романа. Пізніші дослідники назвали «Війну і мир» романом-епопеєю.
У історико-філософських розділах «Війни і миру» Толстой розкриває своє розуміння смислу і законів історії. На його думку, історичні події визначаються збігом безлічі причин, і тому люди не можуть зрозуміти закономірностей історії. Толстой запекло і уїдливо полемізує з думкою про вирішальну роль великих людей — царів, полководців, дипломатів — в історії. Чим вище місце людини в суспільстві і в державі, тим з більшим числом обставин він повинен рахуватися, — помічає він. Достовірно велика людина не втручається в таємничий, не зрозумілий розумом хід історії. Він тільки відчуває серцем її закони і прагне сприяти ходу подій. Саме такий в зображенні Толстого Кутузов, що не піклується про військові плани, поводить себе нібито пасивно і неуважно напередодні вирішальних битв. Саме тому, переконує письменник, переможець — Кутузов, а не Наполеон, що ретельно розробляв військові плани, але не відчуває прихованого ходу подій, забув, що етична правота у війні 1812 року — на стороні росіян. Толстой відкидав історичну науку, вважаючи її шарлатанством. Він допускав, що рух історії визначається не волею людей, а Провидінням.
Критика
Критики XIX століття
в 1869 р, в цілому високо оцінив роман, але дорікав Толстому в тому, що він необґрунтовано проводить думку про «рокове фаталістичне значення всіх явищ життя», що «в творі Толстого на увазі найбільше виявляються князі та графи, міністри та генерали, фрейліни та великосвітські красуні» і «надавши стільки значення ройовій, гуртовій масі життя, автор «Війни і миру» не показує нам, як ці маси розвивають в собі енергію і виявляють свій вплив на героїв, керуючи ними, за припущенням автора».
в 1869 р також дуже високо оцінив роман, але зауважив, що «вся розповідь «Війни і миру» ніби має на меті довести перевагу сумарного героїзму над героїзмом діяльним», між тим «неможливо заперечувати, що люди рішучі, сміливі не мали ніякої важливості в ході справ, щоб російський народ, не породжував людей, що дають простір своїм особистим поглядам і силам» і ця сторона російського характеру «не цілком зображена автором».
Павло Анненков в 1868 р високо оцінив роман, але зауважив, що «незрозуміло, як міг автор звільнити себе від необхідності показати поруч зі своїм суспільством присутність елемента різночинців, що отримувала все більшого і більшого значення в житті», тоді як в описуваний в романі час «два великі різночинця, Сперанський і Аракчеєв, стояли біля керма правління і не тільки неприкладали зусиль аби приховати своє бідне походження, але й пишалися ним і змушували інших відчувати його при нагоді».
Микола Шелгунов в 1869 р поставився до роману Толстого вельми критично. Він написав, що «після прочитання роману графа Толстого ви відчуєте в голові таку невиразність понять, що у вас опустяться руки і останній ґрунт зникне з-під ваших ніг», що «якби граф Толстой дивився не назад, а вперед, не на схід, а на захід; якби він мав дійсну силу для белетристичної популяризації, розроблявся б тепер мислителями про боротьбу особи з суспільством, цивілізації з варварством, індивідуалізму з колективністю, то, звичайно, у нього не вийшло б, що історичне значення Каратаєвих вище значення Конта, Стефенсон, Морзов і безпосереднє почуття Сходу сильніше європейської думки», що «Війна і мир», по суті, — слов'янофільський роман, в якому наплутали правду з брехнею, науку з невіглаством, благо зі злом, прогрес з відсталістю».
Іван Франко зазначав, що німецька критика давала роману вищі оцінки, ніж російська. Також він вказував, що Толстой прагнув стати реформатором історіографії, проте історики спростували його засади ще до того, як той написав свій роман. Філософська та сюжетна частина роману, на думку Франка, пов'язані в одне ціле неорганічно.
Критики XXI століття
Історик Євген Понасенков звертає увагу на те, що з листування Льва Толстого видно, що той не знав не тільки історичні концептуальні речі, але навіть і те, куди вести своїх персонажів і що їм подобається. З цієї причини, вважає історик, і книга вийшла нерівною і дуже різною. За його словами «Війна і мир» — це ґрунтовна і неприродна філософія. Що стосується знань Льва Толстого про війну, то Євген Понасенков вважає, що письменник вивчив дуже мало джерел, причому все перебрехав і пристосував під потреби своєї нездорової філософії. Також історик стверджує, що до кінця 1830-х років не існувало навіть терміна «Вітчизняна війна», як і не було і ніякої хрестоматійною толстовської «дубини народної війни» [16].
Різне
Твір очолює Рейтинг 100 найкращих книг усіх часів журналу «Ньюсвік».
Переклади українською
- (частковий переклад, 2 з 4 томів) Лев Толстой. Війна і мир: в 2 книгах. Кн. 1: Т. 1-2. Переклад з російської: Олексій Варавва. Харків: Держлітвидав УРСР. 1937. ? стор.
- (повний переклад, 4 з 4 томів) Лев Толстой. Війна і мир: в 2 книгах; Кн. 1: Т. 1-2, Кн. 2: Т. 3-4. Переклад з російської: Олексій Кундзіч. Київ: Держлітвидав УРСР. 1952—1953. 599 стор., 601 стор.
- (передрук) Лев Толстой. Війна і мир у 4 книгах. Переклад з російської: Олексій Кундзіч. Київ: Держлітвидав УРСР. 1958—1959 // Лев Толстой. Твори в 12 томах. Київ: Держлітвидав УРСР. 1958—1960.
- Т. 4: Війна і мир. Т. 1: Ч.1-3
- Т. 5: Війна і мир. Т. 2: Ч.1-5
- Т. 6: Війна і мир. Т. 3: Ч.1-3
- Т. 7: Війна і мир. Т. 4: Ч.1-4
Примітки
- Війна та світ: в 4 т. Т.1-2: роман: пер. з рос. / Лев Миколайович Толстой ; Під. ред. О. Кундзич. — Київ: Держлітвидав України, 1952. — 599 с.;
Війна і мир: в 4 т. Т.3-4: роман: пер. з рос. / Лев Миколайович Толстой; Під. ред. О. Кундзич. — Київ: Держлітвидав України, 1953. — 601 с. - Іван Франко Лев Толстой // Зібрання творів у п'ятдесяти томах. Том 28. Литературно-критичні праці (1890—1892). — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1980. — С. 233.
- Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- (український переклад О. Кундзіча) на сайті е-бібліотеки Chtyvo
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2010 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vijna i mir znachennya Vijna i mir ros Vojna i mir roman epopeya rosijskogo pismennika Lva Tolstogo Vijna i mirros Vojna i mirTretye vidannya romanu 1873 Zhanrd istorichna beletristika d i dFormaromanTemaFrancuzko rosijska vijna 1812AvtorTolstoj Lev MikolajovichMovarosijskaOpublikovano1869Krayina Rosijska imperiyaVidavnictvodPerekladO KundzichPoperednij tvirKozakiNastupnij tvirAnna Karenina Cej tvir u VikishovishiIstoriya napisannya i znachennyaU 1856 1863 Tolstoj pracyuvav nad romanom pro dekabristiv Korinnya podij 14 grudnya 1825 vin pobachiv u podiyah vijni 1812 roku chasu duhovnogo probudzhennya narodu yednannya dvoryanstva j prostih lyudej v borotbi z inozemcyami Tak vinik zadum romanu Vijna i mir Roman pisavsya vprodovzh 1863 1869 rr vidanij u 1865 1869 rr u vidannyah 1873 i 1886 do tekstu vneseni deyaki zmini Vijna i mir malo shozhij na klasichnij roman U nomu nemaye tradicijnogo lyubovnogo trikutnika lyubovnogo abo socialnogo konfliktu yak osnovi syuzhetu Tradicijno klyuchovimi elementami romanu ye kulminaciya abo rozv yazka u toj chas ce yak pravilo buli duel odruzhennya abo smert personazhiv Tim chasom odruzhennya odnogo z golovnih geroyiv P yera Bezuhova na pustij i amoralnij svitskij krasuni Elen Kuraginij malo vplivaye na nastupni podiyi jogo zhittya Duel P yera z kohancem Elen Dolohovim ne ye pruzhinoyu diyi Vmiraye inshij ulyublenij tolstovskij geroj knyaz Andrij Bolkonskij ale opovid trivaye P yer odruzhuyetsya na Natashi Rostovij Prote roman zakinchuyetsya ne opisom yihnogo vesillya a zdavalosya b vipadkovoyu scenoyu zobrazhennyam snu Nikolenki sina knyazya Andriya U comu sni z yednalisya v odne dva golovni geroyi knyaz Andrij i P yer Bezuhov i son provishaye liho P yerovi majbutnomu dekabristu Cej divnij nezvichajnij roman maye vidkritij final majbutnye sim yi P yera i Natashi nevidome i lishe smutno vgaduyetsya Ne zovnishni zmini v dolyah geroyiv a yihnya duhovna evolyuciya yihni etichni poshuki skladayut spravzhnij zmist Vijni i miru SyuzhetDev yata chernetka romanu Dvi osnovni liniyi Vijni ta miru istoriya dvoh druziv P yera Bezuhova i Andriya Bolkonskogo Yih ob yednuye obraz yunoyi grafini Natashi Rostovoyi narechenoyi knyazya Andriya piznishe pislya jogo smerti druzhini P yera P yer i osoblivo knyaz Andrij prohodyat cherez zahoplennya Napoleonom Knyaz Andrij mriye pro veliku slavu Pid chas bitvi z armiyeyu Napoleona pri Austerlici pidhopivshi prapor sho padaye vin popryamuvav nazustrich vorogovi vvazhayuchi sho soldati rushat za nim Raptovo jogo vazhko poranili Vin padaye na zemlyu i bachit visoko nad soboyu blakitne nebo Ce nebo dlya knyazya Andriya staye simvolom vishoyi bozhestvennoyi garmoniyi i spravzhnoyi velichi zhittya Vin prozrivaye zvilnyayetsya vid duhovnoyi slipoti Yak tiho spokijno i urochisto zovsim ne tak yak ya big zovsim ne tak povzut hmari po comu visokomu neskinchennomu nebu Yak zhe ya ne bachiv ranishe cogo visokogo neba I yak ya shaslivij sho diznavsya ce nareshti Tak vse porozhnye vse obman okrim cogo neskinchennogo neba Andrij Bolkonskij osyagaye v cyu hvilinu vsyu brehnyu napoleonivskoyi velichi i jogo pihatih pragnen Obrazi prirodi u tvori Vijna ta mir simvoli vishoyi garmoniyi odkrovennya pro pravdu svitu Voni protistavleni suyeti egoyistichnosti nizkogo pomilkovogo zhittya lyudej persh za vse lyudej vishogo svitu chuzhih duhovnih pragnen Vidrodzhennya spustoshenogo knyazya Andriya sho vtrativ sens isnuvannya sho vtrativ druzhinu simvolizuye starij usohlij dub yakij navesni puskaye svizhi molodi parostki Shoplenij francuzami viprobuvavshi zhah rozstrilu P yer Bezuhov osyagaye v poloni sho golovna nepidvladna nikomu jogo golovna cinnist bezsmertna dusha Ce zvilnyayuche vidchuttya prihodit do P yera koli vin spoglyadaye nichne zoryane nebo Krasa buttya vtilena dlya geroyiv Vijni i miru P yera i knyazya Andriya i v obrazi shiroyi poetichnoyi i dushevnoyi Natashi Rostovoyi Vipadkovo pochutij misyachnoyu nichchyu v mayetku Otradne rozmova zahoplenoyi Natashi z dvoyuridnoyu sestroyu Soneyu povertaye shastya molodosti i bezposerednist vidchuttiv knyazevi Andriyu Risa ulyublenih geroyiv Tolstogo zdibnist do duhovnogo zrostannya I P yer i knyaz Andrij zvilnyayutsya vid pomilkovih idej zavdyaki spilkuvannyu z prostimi rosijskimi lyudmi Dlya knyazya Andriya ce kapitan Tushin i pidlegli jomu soldati artileristi z yakimi vin poznajomivsya v bitvi z Napoleonom pri P yeru najvishu cinnist prostoti vidkrivayut soldati yakih vin bachit na Borodinskomu poli Soldat Platon Karatayev dopomagaye zrozumiti P yeru sho sens zhittya v nomu samomu v jogo prostih i prirodnih radoshah v intuyitivnij doviri do zhittya v pokirnomu sprijnyatti bid i radoshiv yaki traplyayutsya lyudini na yiyi zhittyevomu shlyahu Prirodnist v romani protistavila pomilkovomu porozhnomu zhittyu Prosta i prirodna Natasha Rostova yuna grafinechka samoviddano vikonuye rosijskij narodnij tanec Prosti pozbavleni aktorstva i falshi rosijski soldati sho zdijsnyuyut podvigi budenno bez pomisliv pro slavu Prostij rosijskij polkovodec Kutuzov sho vtilyuye yak i Platon Karatayev povnotu znajdenogo sensu zhittya Do zvilnennya vid dribnih i egoyistichnih vidchuttiv ruhayutsya i Andrij i P yer Andrij smertelno poranenij pri Borodini znahodit nevicherpnu lyubov do vsih lyudej a potim pered smertyu povnu vidchuzhenist vid usih zemnih turbot i hvilyuvan najvishe umirotvorennya P yer znahodit spokij i shastya v tihomu simejnomu zhitti z Natasheyu Cim personazham protistavlenij pozer Napoleon sho zahopleno graye rol velikoyi lyudini Jogo nagaduyut chislenni napoleoni i napoleonchiki rosijskij imperator Oleksandr I sanovnik Speranskij frejlina Anna Sherer simejstvo Kuraginih kar yerist Boris Drubeckoj i obachliva Zhyuli Karagina i bagato inshih Ci personazhi nadileni perebilshenim uyavlennyam pro vlasne znachennya vseredini voni porozhni i bezdushni viprobovuyut bazhannya slavi chisto plotsku pristrast dbayut pro kar yeru lyublyat bagato i krasivo govoriti Ale voni ne znayut lyubovi do blizhnogo ne vidchuvayut vishogo smislu buttya U romani zrivnyani v svoyemu znachenni istorichni sceni i sceni privatnogo simejnogo zhittya Tolstoj odnakovo detalno opisuye Austerlicku bitvu bitvu pri Borodini vijskovu radu shtabu rosijskoyi armiyi u Filyah i pershij bal Natashi Rostovoyi polyuvannya starogo grafa Rostova i rozmovi P yera i Natashi pro zdorov ya ditej Istorichni rozdili u Vijni ta miri cherguyutsya z simejnimi Tolstoj sprijmaye te sho vidbuvayetsya same z poglyadu storonnoyi lyudini a ne z poglyadu polkovodcya abo derzhavnogo diyacha Tak Borodinska bitva pobachena ochima shtatskoyi lyudini P yera Bezuhova yakij nichogo ne rozumiye u vijskovij nauci V uyavlenni Tolstogo privatne simejne zhittya zvichajnih lyudej taka zh istorichna podiya gidna uvagi istorika i pismennika ne menshe nizh peregovori cariv i diplomativ abo vijskovi peremogi Z yednannya simejnih glav z rozgornenim opisom istorichnih podij spoluchennya kilkoh syuzhetnih linij vklyuchennya v jogo tekst bagatoh desyatkiv personazhiv stali risami absolyutno novimi dlya suchasnogo Tolstomu romana Piznishi doslidniki nazvali Vijnu i mir romanom epopeyeyu U istoriko filosofskih rozdilah Vijni i miru Tolstoj rozkrivaye svoye rozuminnya smislu i zakoniv istoriyi Na jogo dumku istorichni podiyi viznachayutsya zbigom bezlichi prichin i tomu lyudi ne mozhut zrozumiti zakonomirnostej istoriyi Tolstoj zapeklo i uyidlivo polemizuye z dumkoyu pro virishalnu rol velikih lyudej cariv polkovodciv diplomativ v istoriyi Chim vishe misce lyudini v suspilstvi i v derzhavi tim z bilshim chislom obstavin vin povinen rahuvatisya pomichaye vin Dostovirno velika lyudina ne vtruchayetsya v tayemnichij ne zrozumilij rozumom hid istoriyi Vin tilki vidchuvaye sercem yiyi zakoni i pragne spriyati hodu podij Same takij v zobrazhenni Tolstogo Kutuzov sho ne pikluyetsya pro vijskovi plani povodit sebe nibito pasivno i neuvazhno naperedodni virishalnih bitv Same tomu perekonuye pismennik peremozhec Kutuzov a ne Napoleon sho retelno rozroblyav vijskovi plani ale ne vidchuvaye prihovanogo hodu podij zabuv sho etichna pravota u vijni 1812 roku na storoni rosiyan Tolstoj vidkidav istorichnu nauku vvazhayuchi yiyi sharlatanstvom Vin dopuskav sho ruh istoriyi viznachayetsya ne voleyu lyudej a Providinnyam KritikaKritiki XIX stolittya v 1869 r v cilomu visoko ociniv roman ale dorikav Tolstomu v tomu sho vin neobgruntovano provodit dumku pro rokove fatalistichne znachennya vsih yavish zhittya sho v tvori Tolstogo na uvazi najbilshe viyavlyayutsya knyazi ta grafi ministri ta generali frejlini ta velikosvitski krasuni i nadavshi stilki znachennya rojovij gurtovij masi zhittya avtor Vijni i miru ne pokazuye nam yak ci masi rozvivayut v sobi energiyu i viyavlyayut svij vpliv na geroyiv keruyuchi nimi za pripushennyam avtora v 1869 r takozh duzhe visoko ociniv roman ale zauvazhiv sho vsya rozpovid Vijni i miru nibi maye na meti dovesti perevagu sumarnogo geroyizmu nad geroyizmom diyalnim mizh tim nemozhlivo zaperechuvati sho lyudi rishuchi smilivi ne mali niyakoyi vazhlivosti v hodi sprav shob rosijskij narod ne porodzhuvav lyudej sho dayut prostir svoyim osobistim poglyadam i silam i cya storona rosijskogo harakteru ne cilkom zobrazhena avtorom Pavlo Annenkov v 1868 r visoko ociniv roman ale zauvazhiv sho nezrozumilo yak mig avtor zvilniti sebe vid neobhidnosti pokazati poruch zi svoyim suspilstvom prisutnist elementa riznochinciv sho otrimuvala vse bilshogo i bilshogo znachennya v zhitti todi yak v opisuvanij v romani chas dva veliki riznochincya Speranskij i Arakcheyev stoyali bilya kerma pravlinnya i ne tilki neprikladali zusil abi prihovati svoye bidne pohodzhennya ale j pishalisya nim i zmushuvali inshih vidchuvati jogo pri nagodi Mikola Shelgunov v 1869 r postavivsya do romanu Tolstogo velmi kritichno Vin napisav sho pislya prochitannya romanu grafa Tolstogo vi vidchuyete v golovi taku neviraznist ponyat sho u vas opustyatsya ruki i ostannij grunt znikne z pid vashih nig sho yakbi graf Tolstoj divivsya ne nazad a vpered ne na shid a na zahid yakbi vin mav dijsnu silu dlya beletristichnoyi populyarizaciyi rozroblyavsya b teper mislitelyami pro borotbu osobi z suspilstvom civilizaciyi z varvarstvom individualizmu z kolektivnistyu to zvichajno u nogo ne vijshlo b sho istorichne znachennya Karatayevih vishe znachennya Konta Stefenson Morzov i bezposerednye pochuttya Shodu silnishe yevropejskoyi dumki sho Vijna i mir po suti slov yanofilskij roman v yakomu naplutali pravdu z brehneyu nauku z neviglastvom blago zi zlom progres z vidstalistyu Ivan Franko zaznachav sho nimecka kritika davala romanu vishi ocinki nizh rosijska Takozh vin vkazuvav sho Tolstoj pragnuv stati reformatorom istoriografiyi prote istoriki sprostuvali jogo zasadi she do togo yak toj napisav svij roman Filosofska ta syuzhetna chastina romanu na dumku Franka pov yazani v odne cile neorganichno Kritiki XXI stolittya Istorik Yevgen Ponasenkov zvertaye uvagu na te sho z listuvannya Lva Tolstogo vidno sho toj ne znav ne tilki istorichni konceptualni rechi ale navit i te kudi vesti svoyih personazhiv i sho yim podobayetsya Z ciyeyi prichini vvazhaye istorik i kniga vijshla nerivnoyu i duzhe riznoyu Za jogo slovami Vijna i mir ce gruntovna i neprirodna filosofiya Sho stosuyetsya znan Lva Tolstogo pro vijnu to Yevgen Ponasenkov vvazhaye sho pismennik vivchiv duzhe malo dzherel prichomu vse perebrehav i pristosuvav pid potrebi svoyeyi nezdorovoyi filosofiyi Takozh istorik stverdzhuye sho do kincya 1830 h rokiv ne isnuvalo navit termina Vitchiznyana vijna yak i ne bulo i niyakoyi hrestomatijnoyu tolstovskoyi dubini narodnoyi vijni 16 RizneTvir ocholyuye Rejting 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Perekladi ukrayinskoyu chastkovij pereklad 2 z 4 tomiv Lev Tolstoj Vijna i mir v 2 knigah Kn 1 T 1 2 Pereklad z rosijskoyi Oleksij Varavva Harkiv Derzhlitvidav URSR 1937 stor povnij pereklad 4 z 4 tomiv Lev Tolstoj Vijna i mir v 2 knigah Kn 1 T 1 2 Kn 2 T 3 4 Pereklad z rosijskoyi Oleksij Kundzich Kiyiv Derzhlitvidav URSR 1952 1953 599 stor 601 stor peredruk Lev Tolstoj Vijna i mir u 4 knigah Pereklad z rosijskoyi Oleksij Kundzich Kiyiv Derzhlitvidav URSR 1958 1959 Lev Tolstoj Tvori v 12 tomah Kiyiv Derzhlitvidav URSR 1958 1960 T 4 Vijna i mir T 1 Ch 1 3 T 5 Vijna i mir T 2 Ch 1 5 T 6 Vijna i mir T 3 Ch 1 3 T 7 Vijna i mir T 4 Ch 1 4PrimitkiVijna ta svit v 4 t T 1 2 roman per z ros Lev Mikolajovich Tolstoj Pid red O Kundzich Kiyiv Derzhlitvidav Ukrayini 1952 599 s Vijna i mir v 4 t T 3 4 roman per z ros Lev Mikolajovich Tolstoj Pid red O Kundzich Kiyiv Derzhlitvidav Ukrayini 1953 601 s Ivan Franko Lev Tolstoj Zibrannya tvoriv u p yatdesyati tomah Tom 28 Literaturno kritichni praci 1890 1892 Kiyiv Vidavnictvo Naukova dumka 1980 S 233 Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Posilannya ukrayinskij pereklad O Kundzicha na sajti e biblioteki ChtyvoCe nezavershena stattya pro knigu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi