Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Візантійська філософія являла собою переважно релігійну грецькомовну думку Візантії IV XIV ст Деякий час до закриття Пла

Візантійська філософія

Візантійська філософія являла собою переважно релігійну грецькомовну думку Візантії IV–XIV ст. Деякий час (до закриття Платонівської Академії Юстиніаном в 529 році) зберігав свій вплив неоплатонізм (Прокл Діадох).

Початок візантійської філософії пов'язаний з діяльністю (каппадокійських мислителів) (Василій Великий, Григорій Богослов, Григорий Ниський), котрі сформулювали відмінності між сутністю й іпостассю. Саме вони «закладають фундамент візантійскої філософії». Як відзначають дослідники (Удальцова, 1988), основним змістом цих роздумів була антропологічна проблематика. Віднині людина визначається не через родову сутність (як розумна істота), а через скоювані вчинки (як особистість). Різновид сутності й іпостасі сприяло адаптації античної спадщини у християнській традиції у епоху триадологічних спорів.

Аскетична традиція (Евагрій Понтійський і Іван Ліствичник) успадковували античні ідеї стоїцизма (ідеал (апатії)), однак саме поняття пристрасті піддавалося більш глибшому опрацюванню. Так початком пристрастей були названі вісім «помислів» (дав.-гр. λογισμοὶ): ненажерливість, розпуста, жадібність, сум, гнів, зневіра, марнославство і гордість.

Євсевій Кесарійський розробляє (провіденціалістську) концепцію лінійной історії. Діонісій Ареопагіт вносить иєрархічний принцип у розумінні буття. Візантійська естетика у особі (Іоанна Дамаскина) у немалій долі надихалась полемікою з іконоборством і стверджувала духовний характер істинного мистецтва, у котрім людина завдяки іконі й символу опиняється причастною до Бога.

У пізній Візантії філософська думка розділяється на раціоналістичний (Михайло Пселл, ) і містичний (Симеон Новий Богослов, Григорій Палама) напрямки. Останнє направлення отримало назву ісихазм і було пов’язано з вченням про , а також з різновидом сутності і енергії у Богу. Бог може бути абсолютно трансцендентним світу, однак завдяки своїм діям або «енергіям» (наприклад, благодаті) він може ставати іманентним. Етика переосмислювалась у містичномі ключі як синергізм людини і Бога у ділі обоження.

Згодом візантійская філософія дала сильний вплив на руську релігійну філософію (див. ).

Примітки

  1. Удальцова З.В. Византийская культура. М.: Наука, 1988. - С.43.
  2. . Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.
  3. . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 30 квітня 2020.
  4. . Архів оригіналу за 30 грудня 2019. Процитовано 30 квітня 2020.
  5. . Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020.

Література

  • Беневич Г. І. Візантійська філософія: філософія або богослов’я // Вісник ЛДУ. №2. 2011.
  • Бичков В.В. Візантійська естетика. МА., 1977
  • Зозулак Ян. Византийская философия. Перевод на русский язык Н.Б. Кориной. Санкт-Петербург: ДМИТРИЙ БУЛАНИН, 2022.-240 с.-
  • Linos Benakis, (2013). Byzantine Philosophy B, Parousia, Athenai, 2013.
  • Katerina Ierodiakonou, (2002). Byzantine Philosophy and Its Ancient Sources. Oxford University Press.
  • B. N. Tatakis, (1949). La philosophie Byzantine, Paris. English translation: Byzantine Philosophy by Nicholas Moutafakis, Hackett Publishing, 2003.
  • Ján Zozulak. Inquiries into Byzantine Philosophy. Berlin: Peter Lang, 2018. ISBN 978-3-631-76600-2. DOI:10.3726/b14585.

Примітки

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Vizantijska filosofiya yavlyala soboyu perevazhno religijnu greckomovnu dumku Vizantiyi IV XIV st Deyakij chas do zakrittya Platonivskoyi Akademiyi Yustinianom v 529 roci zberigav svij vpliv neoplatonizm Prokl Diadoh Pochatok vizantijskoyi filosofiyi pov yazanij z diyalnistyu kappadokijskih misliteliv Vasilij Velikij Grigorij Bogoslov Grigorij Niskij kotri sformulyuvali vidminnosti mizh sutnistyu j ipostassyu Same voni zakladayut fundament vizantijskoyi filosofiyi Yak vidznachayut doslidniki Udalcova 1988 osnovnim zmistom cih rozdumiv bula antropologichna problematika Vidnini lyudina viznachayetsya ne cherez rodovu sutnist yak rozumna istota a cherez skoyuvani vchinki yak osobistist Riznovid sutnosti j ipostasi spriyalo adaptaciyi antichnoyi spadshini u hristiyanskij tradiciyi u epohu triadologichnih sporiv Asketichna tradiciya Evagrij Pontijskij i Ivan Listvichnik uspadkovuvali antichni ideyi stoyicizma ideal apatiyi odnak same ponyattya pristrasti piddavalosya bilsh glibshomu opracyuvannyu Tak pochatkom pristrastej buli nazvani visim pomisliv dav gr logismoὶ nenazherlivist rozpusta zhadibnist sum gniv znevira marnoslavstvo i gordist Yevsevij Kesarijskij rozroblyaye providencialistsku koncepciyu linijnoj istoriyi Dionisij Areopagit vnosit iyerarhichnij princip u rozuminni buttya Vizantijska estetika u osobi Ioanna Damaskina u nemalij doli nadihalas polemikoyu z ikonoborstvom i stverdzhuvala duhovnij harakter istinnogo mistectva u kotrim lyudina zavdyaki ikoni j simvolu opinyayetsya prichastnoyu do Boga U piznij Vizantiyi filosofska dumka rozdilyayetsya na racionalistichnij Mihajlo Psell i mistichnij Simeon Novij Bogoslov Grigorij Palama napryamki Ostannye napravlennya otrimalo nazvu isihazm i bulo pov yazano z vchennyam pro a takozh z riznovidom sutnosti i energiyi u Bogu Bog mozhe buti absolyutno transcendentnim svitu odnak zavdyaki svoyim diyam abo energiyam napriklad blagodati vin mozhe stavati imanentnim Etika pereosmislyuvalas u mistichnomi klyuchi yak sinergizm lyudini i Boga u dili obozhennya Zgodom vizantijskaya filosofiya dala silnij vpliv na rusku religijnu filosofiyu div PrimitkiUdalcova Z V Vizantijskaya kultura M Nauka 1988 S 43 Arhiv originalu za 5 sichnya 2020 Procitovano 30 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 30 grudnya 2019 Procitovano 30 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 4 travnya 2020 Procitovano 30 kvitnya 2020 LiteraturaBenevich G I Vizantijska filosofiya filosofiya abo bogoslov ya Visnik LDU 2 2011 Bichkov V V Vizantijska estetika MA 1977 Zozulak Yan Vizantijskaya filosofiya Perevod na russkij yazyk N B Korinoj Sankt Peterburg DMITRIJ BULANIN 2022 240 s ISBN 978 5 86007 984 7 Linos Benakis 2013 Byzantine Philosophy B Parousia Athenai 2013 Katerina Ierodiakonou 2002 Byzantine Philosophy and Its Ancient Sources Oxford University Press B N Tatakis 1949 La philosophie Byzantine Paris English translation Byzantine Philosophy by Nicholas Moutafakis Hackett Publishing 2003 Jan Zozulak Inquiries into Byzantine Philosophy Berlin Peter Lang 2018 ISBN 978 3 631 76600 2 DOI 10 3726 b14585 PrimitkiPosilannyaVizantijska filosofiya 29 grudnya 2019 u Wayback Machine Averincev S S Vizantijska filosofiya 29 grudnya 2019 u Wayback Machine 2021 Byzantine Platonists 284 1453 Franciscan University Press Steubenville Ohio 2021 ISBN 9781736656105 Lure V M Istoriya vizantijskoj filosofiyi 29 grudnya 2019 u Wayback Machine SPb Axioma 2006 553 z Vizantijska filosofiya M V Bibikov Nova filosofska enciklopediya v 4 t pred nauch red radi V S Stepin 2 ge vid vipr i dop M Misl 2010 2816 s SVYaShENIK Igor IVANOV SUChASNI DOSLIDZhENNYa VIZANTIJSKOGO BOGOSLOV Ya I FILOSOFIYi 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Yurij ChERNOMOREC Sergij Averincev i suchasna nauka pro Vizantijsku filosofiyu 31 grudnya 2019 u Wayback Machine
Топ