Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Відкрита наука парасольковий термін для руху мета якого зробити наукові дослідження наукові дані та їхнє поширення досту

Відкрита наука

Відкрита наука

Відкрита наука — парасольковий термін для руху, мета якого — зробити наукові дослідження, наукові дані та їхнє поширення доступними для всіх рівнів зацікавленого суспільства, як для любителів, так і для професіоналів. Включає в себе такі заходи, як публікації відкритих досліджень (англ. open research), кампанії на підтримку відкритого доступу, стимулювання вчених до використання [en] (англ. open notebook science), і загалом полегшення публікації та обігу наукового знання.

Історія

Появу сучасної концепції відкритої науки можна пов'язати з широким поширенням такого інституту, як наукові журнали. До цього часу вчені повинні були перш за все приховувати свої відкриття через низку соціальних причин.

До виникнення журналів

До появи наукових журналів науковці радше втрачали, ніж вигравали від публікації своїх відкриттів. Чимало дослідників, зокрема Галілео Галілей, Йоганн Кеплер, Ісаак Ньютон, Християн Гюйгенс та Роберт Гук, відстоювали першість на свої відкриття, описуючи їх в зашифрованих текстах, і потім поширюючи ці зашифровані тексти. Такий спосіб захисту інтелектуальної власності був пов'язаний з бажанням перетворити відкриття на джерело прибутку, і лише потім зробити його надбанням громадськості, щоб мати моральне право претендувати на його використання.

Сформована практика, коли відкриття не опубліковувались, створювала проблеми, оскільки це означало, що вчені не мали можливості швидко довідатися про розробки та відкриття один одного, тож пріоритет у відкритті часом було довести важко. Так Ньютон і Лейбніц обидва претендували на першість у відкритті математичного аналізу. Ньютон на своє виправдання твердив, що вперше сформулював основи теорії диференціальних рівнянь в 1660-і і 1670-і роки, але не публікував їх до 1693 року, натомість Лейбніц опублікував свій трактат на цю тему 1684 року.

Подібні випадки дуже характерні для системи аристократичного патронажу, в якій науковці отримували фінансування для розробки або відкриттів, за умови що вони дають негайну практичну віддачу, або для розваги. У цьому сенсі наука підвищувала престиж аристократа-покровителя так само, як і його заступництво художникам, письменникам, архітекторам та філософам. Тож дослідники були змушені задовольняти потреби своїх покровителів і не були зацікавлені оприлюднити відкриття з тим, щоб ті приносили користь іншим особам, ніж їхні покровителі.

Виникнення академій та журналів

Поступово система індивідуального покровительства втрачала ефективність — суспільство потребувало вирішення значно масштабніших проблем, ніж ті, що могли зацікавити навіть найосвіченіших меценатів. Крім того, навіть найбагатші меценати не могли забезпечити постійне фінансування дослідження фундаментальних проблем, які вимагають глибокого вивчення, оскільки їхня власна кар'єра була нестабільною. Так виникли академії — об'єдання вчених, які отримували спільне фінансування з різних джерел. 1660 року в Англії виникло Королівське наукове товариство, а 1666 року у Франції з'явилася Французька академія наук. У період між 1660-ми та 1793 роком уряди різних країн офіційно визнали 70 інших наукових організацій, сформованих за зразком двох перших академій. 1665 року Генрі Ольденбург став редактором першого наукового журналу — «Філософські праці Королівського товариства». До 1699 року існувало вже 30 наукових журналів, а 1790 року їх стало 1052. У наступному столітті темпи виникнення наукових журналів значно зросли.

Співпраця між професійними вченими

Починаючи з кінця XVIII — початку XIX століття численні академії переконували вчених в університетах, які отримували фінансування з публічних фондів, брати участь у спільних дослідженнях, в тому числі таких, право власності на яких залишалося за організаторами дослідницького процесу. Деякі продукти досліджень були комерційно прибутковими, у зв'язку з чим дослідні установи залишали інформацію про них закритою; це часом стримувало прогрес знання, оскільки публікації на ці теми могли б сприяти просуванню досліджень в інших закладах.

Політика

У багатьох країнах уряди фінансують принаймні частину наукових досліджень. Нерідко вчені публікують результати своїх досліджень у наукових журналах, які є комерційними виданнями. У свою чергу, ці видання передплачують публічні установи — університети та бібліотеки. [en], засновник Public Library of Science, описав цю систему так: «платники податків, які вже сплатили за дослідження, повинні знову платити за те, щоб ознайомитись з результатами».

У грудні 2011 року в США був висунутий законопроєкт [en], який пропонував заборонити федеральним агентствам видавати гранти, які містять умову про те, що статті, в яких повідомляється про дослідження, що фінансувалися з державних коштів, повинні бути доступні в Інтернеті. Даррелл Айса (Durrell Issa), один з ініціаторів законопроєкту, на його підтримку заявив: «Дослідження, що фінансується з публічних фондів, є і повинно надалі залишатися абсолютно доступним для громадськості. Ми також повинні захистити додану вартість, яка додається до цих досліджень приватним сектором, і забезпечити, щоб і надалі існувало активне співтовариство як комерційних, так і не орієнтованих на прибуток дослідників». У відповідь на цей законопроєкт низка дослідників виступили з протестами. Серед протестних заходів помітну роль зіграв бойкот видавництва Elsevier, що отримав назву «Вартість знання» ([en]).

Амстердамський заклик

У 2016 році в рамках засідання Ради з питань конкурентоспроможності Ради Європейського Союзу було затверджено заклик [en] Заклик передбачає перехід у відкритий доступ до 2020 року всіх наукових публікацій, зроблених на території Європи і тих що зроблені за підтримки громадян, тобто не на приватні кошти чи персональні гранти.

Аргументи проти відкритої науки

Вчені не можуть впоратися з надлишком несортованої інформації.

Низка вчених розглядає як стимулюючий фактор обмежену кількість інформації, яку вони отримують від інших. Зокрема, висловив думку про те, що бажав би «домагтися результатів власним шляхом, вивчаючи те, що я сам хочу знати, а не те, з приводу чого існує консенсус».

Деякі результати науки можуть бути використані на шкоду людям і довкіллю.

Відомий скандал, коли в 2009 р. було викрадено електронне листування вчених з приводу кліматичних досліджень (Climatic Research Unit email controversy). 2011 року нідерландські дослідники заявили про свій намір опублікувати в журналі Science статтю, де описувалося створення штаму вірусу H5N1, який міг легко передаватися між фретками — тваринами, чия реакція на вірус найбільшою мірою нагадувала людську. Заява викликала скандал як серед політиків, так і серед науковців з приводу етичних наслідків публікації наукових даних, які можуть використовуватися для створення біологічної зброї. Ці події є прикладами (потенційного) зловживання науковою інформацією.

Громадськість не зрозуміє наукових даних.

2009 року NASA запустила апарат «Кеплер» та пообіцяла оприлюднити зібрані ним дані в червні 2010 року. Пізніше було прийнято рішення затримати публікацію, аби спочатку з даними ознайомилися вчені, оскільки нефахівці можуть невірно інтерпретувати ці дані або спотворити їх внаслідок неточного цитування.

Збільшення обсягів інформації ускладнює перевірку відкриттів.

Що більше людей публікують свої дані, то складніше їх зібрати й обробити, перш ніж прийти до висновків. Крім того, при збільшенні масиву даних підвищується і частка низькоякісної інформації.

Аргументи на підтримку відкритої науки

Деякі недавні скандали, пов'язані з науковими публікаціями, доволі показові щодо того, яку користь приносить відкрита наука.

Відкрита публікація дослідницьких звітів дозволяє ретельніше рецензувати статті.

Стаття, опублікована групою астробіологів NASA в 2010 році в журналі Science, повідомляла про нову бактерію під назвою GFAJ-1, яка нібито використовувала у своєму метаболізмі миш'як (на відміну від інших раніше відомих форм життя). Це відкриття, так само як і твердження NASA, що публікація «вплине на дослідження доказів позаземного життя», зазнали широкої критики наукової спільноти, причому критика нерідко висловлювалася в публічних форумах, таких, як Twitter, де сотні вчених та зацікавлених осіб створили #arseniclife. Розі Редфілд, астробіолог з університету Британської Колумбії, одна з найактивніших критиків дослідження наукової групи NASA, також подала заявку на публікацію чорнового звіту про дослідження, що було проведено нею разом з колегами, в arXiv, — сховище даних відкритих досліджень, і в блозі своєї лабораторії запросила вчених відрецензувати як своє власне дослідження, так і представлене групою NASA.

Проєкти в рамках відкритої науки

Організації, які практикують або підтримують відкриту науку

Див. також

Література

  • Nielsen Michael Reinventing Discovery: The New Era of Networked Science. — Princeton, N.J.: Princeton University Press, 2011. —
  • Groen Frances K. Access to medical knowledge : libraries, digitization, and the public good. — Lanham, Mar.: Scarecrow Press, 2007. —
  • Kronick David A. A history of scientific & technical periodicals : the origins and development of the scientific and technical press, 1665–1790. — 2d ed.. — Metuchen, N.J.: Scarecrow Press, 1976. —

Посилання

Примітки

  1. Nielsen, 2011, с. 172-175.
  2. David, P. A. (2004). Understanding the emergence of 'open science' institutions: functionalist economics in historical context. Industrial and Corporate Change. 13 (4): 571—589. doi:10.1093/icc/dth023. ISSN 1464-3650.
  3. McClellan III, James E. (1985). Science reorganized: scientific societies in the eighteenth century. New York: Columbia University Press. ISBN .
  4. Groen, 2007, с. 215-216.
  5. Kronick, 1976, с. 78.
  6. Price, 1986.
  7. David, Paul A. (March 2004). . Journal of Institutional and Theoretical Economics. Mohr Siebeck GmbH & Co. KG. 160 (1). Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 9 березня 2012.
  8. Eisen, Michael (10 січня 2012). . The New York Times. New York: . ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
  9. Howard, Jennifer (22 січня 2012). Who Gets to See Published Research?. . Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 12 лютого 2012.
  10. Rosen, Rebecca J. (5 січня 2012). Why Is Open-Internet Champion Darrell Issa Supporting an Attack on Open Science? — Rebecca J. Rosen. The Atlantic. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 12 лютого 2012.
  11. Dobbs, David (30 січня 2012). . wired.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
  12. . Європейська рада. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  13. . sciencealert. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  14. Nielsen, 2011, с. 198.
  15. Smolin, Lee (2006). The trouble with physics: the rise of string theory, the fall of a science, and what comes next (вид. 1st Mariner Books ed.). Boston: Houghton Mifflin. ISBN .
  16. Enserink, Martin (23 листопада 2011). Scientists Brace for Media Storm Around Controversial Flu Studies. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  17. Malakoff, David (4 березня 2012). Senior U.S. Lawmaker Leaps Into H5N1 Flu Controversy. Science Insider — AAAS.ORG. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  18. Cohen, Jon (25 січня 2012). A Central Researcher in the H5N1 Flu Debate Breaks His Silence. Science Insider — AAAS.ORG. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  19. Nielsen, 2011, с. 200.
  20. Nielsen, 2011, с. 201.
  21. Nielsen, 2011, с. 202.
  22. Zimmer, Carl (27 травня 2011). The Discovery of Arsenic-Based Twitter. Slate.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  23. M. L. Reaves, S. Sinha, J. D. Rabinowitz, L. Kruglyak, R. J. Redfield (31 січня 2012). . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 19 квітня 2012.
  24. Redfield, Rosie (1 лютого 2012). Open peer review of our arseniclife submission please. RRResearch — the Redfield Lab, University of British Columbia. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2012.
  25. Allen, Paul (30 листопада 2011). . Wall Street Journal. Архів оригіналу за 3 січня 2012. Процитовано 6 січня 2012.
  26. Science Code Manifesto. Архів оригіналу за 20 квітня 2013. Процитовано 8 квітня 2013.
  27. Kauppinen, Tomi; Espindola, Giovana Mira de (2011). Linked Open Science-Communicating, Sharing and Evaluating Data, Methods and Results for Executable Papers. Procedia Computer Science. 4: 726—731. doi:10.1016/j.procs.2011.04.076. ISSN 1877-0509.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vidkrita nauka parasolkovij termin dlya ruhu meta yakogo zrobiti naukovi doslidzhennya naukovi dani ta yihnye poshirennya dostupnimi dlya vsih rivniv zacikavlenogo suspilstva yak dlya lyubiteliv tak i dlya profesionaliv Vklyuchaye v sebe taki zahodi yak publikaciyi vidkritih doslidzhen angl open research kampaniyi na pidtrimku vidkritogo dostupu stimulyuvannya vchenih do vikoristannya en angl open notebook science i zagalom polegshennya publikaciyi ta obigu naukovogo znannya IstoriyaPoyavu suchasnoyi koncepciyi vidkritoyi nauki mozhna pov yazati z shirokim poshirennyam takogo institutu yak naukovi zhurnali Do cogo chasu vcheni povinni buli persh za vse prihovuvati svoyi vidkrittya cherez nizku socialnih prichin Do viniknennya zhurnaliv Do poyavi naukovih zhurnaliv naukovci radshe vtrachali nizh vigravali vid publikaciyi svoyih vidkrittiv Chimalo doslidnikiv zokrema Galileo Galilej Jogann Kepler Isaak Nyuton Hristiyan Gyujgens ta Robert Guk vidstoyuvali pershist na svoyi vidkrittya opisuyuchi yih v zashifrovanih tekstah i potim poshiryuyuchi ci zashifrovani teksti Takij sposib zahistu intelektualnoyi vlasnosti buv pov yazanij z bazhannyam peretvoriti vidkrittya na dzherelo pributku i lishe potim zrobiti jogo nadbannyam gromadskosti shob mati moralne pravo pretenduvati na jogo vikoristannya Sformovana praktika koli vidkrittya ne opublikovuvalis stvoryuvala problemi oskilki ce oznachalo sho vcheni ne mali mozhlivosti shvidko dovidatisya pro rozrobki ta vidkrittya odin odnogo tozh prioritet u vidkritti chasom bulo dovesti vazhko Tak Nyuton i Lejbnic obidva pretenduvali na pershist u vidkritti matematichnogo analizu Nyuton na svoye vipravdannya tverdiv sho vpershe sformulyuvav osnovi teoriyi diferencialnih rivnyan v 1660 i i 1670 i roki ale ne publikuvav yih do 1693 roku natomist Lejbnic opublikuvav svij traktat na cyu temu 1684 roku Podibni vipadki duzhe harakterni dlya sistemi aristokratichnogo patronazhu v yakij naukovci otrimuvali finansuvannya dlya rozrobki abo vidkrittiv za umovi sho voni dayut negajnu praktichnu viddachu abo dlya rozvagi U comu sensi nauka pidvishuvala prestizh aristokrata pokrovitelya tak samo yak i jogo zastupnictvo hudozhnikam pismennikam arhitektoram ta filosofam Tozh doslidniki buli zmusheni zadovolnyati potrebi svoyih pokroviteliv i ne buli zacikavleni oprilyudniti vidkrittya z tim shob ti prinosili korist inshim osobam nizh yihni pokroviteli Viniknennya akademij ta zhurnaliv Postupovo sistema individualnogo pokrovitelstva vtrachala efektivnist suspilstvo potrebuvalo virishennya znachno masshtabnishih problem nizh ti sho mogli zacikaviti navit najosvichenishih mecenativ Krim togo navit najbagatshi mecenati ne mogli zabezpechiti postijne finansuvannya doslidzhennya fundamentalnih problem yaki vimagayut glibokogo vivchennya oskilki yihnya vlasna kar yera bula nestabilnoyu Tak vinikli akademiyi ob yedannya vchenih yaki otrimuvali spilne finansuvannya z riznih dzherel 1660 roku v Angliyi viniklo Korolivske naukove tovaristvo a 1666 roku u Franciyi z yavilasya Francuzka akademiya nauk U period mizh 1660 mi ta 1793 rokom uryadi riznih krayin oficijno viznali 70 inshih naukovih organizacij sformovanih za zrazkom dvoh pershih akademij 1665 roku Genri Oldenburg stav redaktorom pershogo naukovogo zhurnalu Filosofski praci Korolivskogo tovaristva Do 1699 roku isnuvalo vzhe 30 naukovih zhurnaliv a 1790 roku yih stalo 1052 U nastupnomu stolitti tempi viniknennya naukovih zhurnaliv znachno zrosli Spivpracya mizh profesijnimi vchenimi Pochinayuchi z kincya XVIII pochatku XIX stolittya chislenni akademiyi perekonuvali vchenih v universitetah yaki otrimuvali finansuvannya z publichnih fondiv brati uchast u spilnih doslidzhennyah v tomu chisli takih pravo vlasnosti na yakih zalishalosya za organizatorami doslidnickogo procesu Deyaki produkti doslidzhen buli komercijno pributkovimi u zv yazku z chim doslidni ustanovi zalishali informaciyu pro nih zakritoyu ce chasom strimuvalo progres znannya oskilki publikaciyi na ci temi mogli b spriyati prosuvannyu doslidzhen v inshih zakladah PolitikaU bagatoh krayinah uryadi finansuyut prinajmni chastinu naukovih doslidzhen Neridko vcheni publikuyut rezultati svoyih doslidzhen u naukovih zhurnalah yaki ye komercijnimi vidannyami U svoyu chergu ci vidannya peredplachuyut publichni ustanovi universiteti ta biblioteki en zasnovnik Public Library of Science opisav cyu sistemu tak platniki podatkiv yaki vzhe splatili za doslidzhennya povinni znovu platiti za te shob oznajomitis z rezultatami U grudni 2011 roku v SShA buv visunutij zakonoproyekt en yakij proponuvav zaboroniti federalnim agentstvam vidavati granti yaki mistyat umovu pro te sho statti v yakih povidomlyayetsya pro doslidzhennya sho finansuvalisya z derzhavnih koshtiv povinni buti dostupni v Interneti Darrell Ajsa Durrell Issa odin z iniciatoriv zakonoproyektu na jogo pidtrimku zayaviv Doslidzhennya sho finansuyetsya z publichnih fondiv ye i povinno nadali zalishatisya absolyutno dostupnim dlya gromadskosti Mi takozh povinni zahistiti dodanu vartist yaka dodayetsya do cih doslidzhen privatnim sektorom i zabezpechiti shob i nadali isnuvalo aktivne spivtovaristvo yak komercijnih tak i ne oriyentovanih na pributok doslidnikiv U vidpovid na cej zakonoproyekt nizka doslidnikiv vistupili z protestami Sered protestnih zahodiv pomitnu rol zigrav bojkot vidavnictva Elsevier sho otrimav nazvu Vartist znannya en Amsterdamskij zaklik U 2016 roci v ramkah zasidannya Radi z pitan konkurentospromozhnosti Radi Yevropejskogo Soyuzu bulo zatverdzheno zaklik en Zaklik peredbachaye perehid u vidkritij dostup do 2020 roku vsih naukovih publikacij zroblenih na teritoriyi Yevropi i tih sho zrobleni za pidtrimki gromadyan tobto ne na privatni koshti chi personalni granti Argumenti proti vidkritoyi naukiVcheni ne mozhut vporatisya z nadlishkom nesortovanoyi informaciyi Nizka vchenih rozglyadaye yak stimulyuyuchij faktor obmezhenu kilkist informaciyi yaku voni otrimuyut vid inshih Zokrema visloviv dumku pro te sho bazhav bi domagtisya rezultativ vlasnim shlyahom vivchayuchi te sho ya sam hochu znati a ne te z privodu chogo isnuye konsensus Deyaki rezultati nauki mozhut buti vikoristani na shkodu lyudyam i dovkillyu Vidomij skandal koli v 2009 r bulo vikradeno elektronne listuvannya vchenih z privodu klimatichnih doslidzhen Climatic Research Unit email controversy 2011 roku niderlandski doslidniki zayavili pro svij namir opublikuvati v zhurnali Science stattyu de opisuvalosya stvorennya shtamu virusu H5N1 yakij mig legko peredavatisya mizh fretkami tvarinami chiya reakciya na virus najbilshoyu miroyu nagaduvala lyudsku Zayava viklikala skandal yak sered politikiv tak i sered naukovciv z privodu etichnih naslidkiv publikaciyi naukovih danih yaki mozhut vikoristovuvatisya dlya stvorennya biologichnoyi zbroyi Ci podiyi ye prikladami potencijnogo zlovzhivannya naukovoyu informaciyeyu Gromadskist ne zrozumiye naukovih danih 2009 roku NASA zapustila aparat Kepler ta poobicyala oprilyudniti zibrani nim dani v chervni 2010 roku Piznishe bulo prijnyato rishennya zatrimati publikaciyu abi spochatku z danimi oznajomilisya vcheni oskilki nefahivci mozhut nevirno interpretuvati ci dani abo spotvoriti yih vnaslidok netochnogo cituvannya Zbilshennya obsyagiv informaciyi uskladnyuye perevirku vidkrittiv Sho bilshe lyudej publikuyut svoyi dani to skladnishe yih zibrati j obrobiti persh nizh prijti do visnovkiv Krim togo pri zbilshenni masivu danih pidvishuyetsya i chastka nizkoyakisnoyi informaciyi Argumenti na pidtrimku vidkritoyi naukiDeyaki nedavni skandali pov yazani z naukovimi publikaciyami dovoli pokazovi shodo togo yaku korist prinosit vidkrita nauka Vidkrita publikaciya doslidnickih zvitiv dozvolyaye retelnishe recenzuvati statti Stattya opublikovana grupoyu astrobiologiv NASA v 2010 roci v zhurnali Science povidomlyala pro novu bakteriyu pid nazvoyu GFAJ 1 yaka nibito vikoristovuvala u svoyemu metabolizmi mish yak na vidminu vid inshih ranishe vidomih form zhittya Ce vidkrittya tak samo yak i tverdzhennya NASA sho publikaciya vpline na doslidzhennya dokaziv pozazemnogo zhittya zaznali shirokoyi kritiki naukovoyi spilnoti prichomu kritika neridko vislovlyuvalasya v publichnih forumah takih yak Twitter de sotni vchenih ta zacikavlenih osib stvorili arseniclife Rozi Redfild astrobiolog z universitetu Britanskoyi Kolumbiyi odna z najaktivnishih kritikiv doslidzhennya naukovoyi grupi NASA takozh podala zayavku na publikaciyu chornovogo zvitu pro doslidzhennya sho bulo provedeno neyu razom z kolegami v arXiv shovishe danih vidkritih doslidzhen i v blozi svoyeyi laboratoriyi zaprosila vchenih vidrecenzuvati yak svoye vlasne doslidzhennya tak i predstavlene grupoyu NASA Proyekti v ramkah vidkritoyi nauki en Galaxy Zoo en en Sloanivskij cifrovij oglyad nebaOrganizaciyi yaki praktikuyut abo pidtrimuyut vidkritu nauku en en Public Library of Science en Div takozhSpisok zhurnaliv vidkritogo dostupu en en Gromadyanska naukaLiteraturaNielsen Michael Reinventing Discovery The New Era of Networked Science Princeton N J Princeton University Press 2011 ISBN 978 0 691 14890 8 Groen Frances K Access to medical knowledge libraries digitization and the public good Lanham Mar Scarecrow Press 2007 ISBN 9780810852723 Kronick David A A history of scientific amp technical periodicals the origins and development of the scientific and technical press 1665 1790 2d ed Metuchen N J Scarecrow Press 1976 ISBN 0810808447PosilannyaOpen Source Drug Discovery for Malaria 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine The Synaptic Leap 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine CosmoQuest 1 listopada 2013 u Wayback Machine Image Processing Online IPOL 16 lyutogo 2014 u Wayback Machine The Materials Project 3 chervnya 2022 u Wayback Machine Science Code Manifesto Linked Open Science Open Science Group at the Open Knowledge Foundation 6 sichnya 2013 u Wayback Machine a TED talk video 5 listopada 2013 u Wayback Machine by Michael Nielsen on open science http www nytimes com 2012 01 17 science open science challenges journal tradition with web collaboration html hpw 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Open Science 19 lyutogo 2019 u Wayback Machine vebstorinka pro vidkritu nauku ta vidkriti dani PrimitkiNielsen 2011 s 172 175 David P A 2004 Understanding the emergence of open science institutions functionalist economics in historical context Industrial and Corporate Change 13 4 571 589 doi 10 1093 icc dth023 ISSN 1464 3650 McClellan III James E 1985 Science reorganized scientific societies in the eighteenth century New York Columbia University Press ISBN 978 0 231 05996 1 Groen 2007 s 215 216 Kronick 1976 s 78 Price 1986 David Paul A March 2004 Journal of Institutional and Theoretical Economics Mohr Siebeck GmbH amp Co KG 160 1 Arhiv originalu za 24 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2012 Eisen Michael 10 sichnya 2012 The New York Times New York ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 12 lyutogo 2012 Howard Jennifer 22 sichnya 2012 Who Gets to See Published Research Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 12 lyutogo 2012 Rosen Rebecca J 5 sichnya 2012 Why Is Open Internet Champion Darrell Issa Supporting an Attack on Open Science Rebecca J Rosen The Atlantic Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 12 lyutogo 2012 Dobbs David 30 sichnya 2012 wired com Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 12 lyutogo 2012 Yevropejska rada Arhiv originalu za 29 travnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 sciencealert Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 31 travnya 2016 Nielsen 2011 s 198 Smolin Lee 2006 The trouble with physics the rise of string theory the fall of a science and what comes next vid 1st Mariner Books ed Boston Houghton Mifflin ISBN 978 0 618 55105 7 Enserink Martin 23 listopada 2011 Scientists Brace for Media Storm Around Controversial Flu Studies Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2012 Malakoff David 4 bereznya 2012 Senior U S Lawmaker Leaps Into H5N1 Flu Controversy Science Insider AAAS ORG Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2012 Cohen Jon 25 sichnya 2012 A Central Researcher in the H5N1 Flu Debate Breaks His Silence Science Insider AAAS ORG Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2012 Nielsen 2011 s 200 Nielsen 2011 s 201 Nielsen 2011 s 202 Zimmer Carl 27 travnya 2011 The Discovery of Arsenic Based Twitter Slate com Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2012 M L Reaves S Sinha J D Rabinowitz L Kruglyak R J Redfield 31 sichnya 2012 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 19 kvitnya 2012 Redfield Rosie 1 lyutogo 2012 Open peer review of our arseniclife submission please RRResearch the Redfield Lab University of British Columbia Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2012 Allen Paul 30 listopada 2011 Wall Street Journal Arhiv originalu za 3 sichnya 2012 Procitovano 6 sichnya 2012 Science Code Manifesto Arhiv originalu za 20 kvitnya 2013 Procitovano 8 kvitnya 2013 Kauppinen Tomi Espindola Giovana Mira de 2011 Linked Open Science Communicating Sharing and Evaluating Data Methods and Results for Executable Papers Procedia Computer Science 4 726 731 doi 10 1016 j procs 2011 04 076 ISSN 1877 0509

Дата публікації:
Топ