Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кеплер значення Орбітальний телескоп Кеплер англ Kepler космічний т

Кеплер (телескоп)

Кеплер (телескоп)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кеплер (значення).

Орбітальний телескоп «Кеплер» (англ. Kepler) — космічний телескоп НАСА, призначений для пошуків екзопланет. Названий на честь Йоганна Кеплера (1571—1630), німецького філософа, математика, астронома, астролога і оптика.

Орбітальний телескоп «Кеплер»
image
Компоненти орбітального телескопа «Кеплер»
Загальна інформація
Код NSSDC2009-011A
ОрганізаціяNASA
Дата запуску7 березня 2009, 03:49:57.465 UTC
Запущено змису Канаверал
Засіб запускуDelta II (7925-10L)
Тривалість місії3406 діб
Маса1039 кг
Тип орбітинавколосонячна
Висота орбітиблизько 1 а.о. від Сонця
Орбітальний період372.5 дні
Тип телескопасистеми Шмідта
Довжина хвилі400—865 нм
Діаметр0,95 м
Інструменти
42 ПЗЗ матрицірозміром 5см × 5 см кожна
Зовнішні посилання
Інтернет-сторінкаhttp://kepler.nasa.gov

Первинний підрядник — . Телескоп був запущений 7 березня 2009 з космодрому на мисі Канаверал в штаті Флорида. На орбіту апарат вивела ракета-носій Delta II. Двічі, в січні 2006 і в березні 2006 року запуск відкладався через фінансові проблеми. Оцінена вартість запуску місії складала приблизно 467 мільйонів доларів. Спочатку місія була розрахована на 3,5 роки, але згодом її продовжили. У 2015 році допоміг знайти екзопланету K2-18b, що як пізніше виявилося, знаходиться у зоні, придатній до життя, та у атмосфері якої є значна кількість водяної пари.

Після дев'яти років експлуатації, запас палива реактивної системи керування на борту телескопа було вичерпано, і НАСА оголосила про завершення роботи апарата 30 жовтня 2018 року.

Опис місії

image
Старт ракети «Дельта ІІ» з «Кеплером»

Спочатку було заплановано, що місія «Кеплер» триватиме три з половиною роки. Весь цей час він проводив спостереження за близько 100 тисяч схожих на Сонце зірок, навколо яких можуть обертатися екзопланети. Апарат здійснював пошук планет, що розташовані поза Сонячною системою, за допомогою транзитного методу. Коли планета проходить диском своєї зірки, вона закриває від спостерігача частину її випромінювання. Аналізуючи коливання яскравості світил, астрономи можуть не тільки знаходити планети, але також приблизно оцінювати їхній розмір.

«Кеплер» обертається навколо Сонця орбітою з радіусом близько однієї астрономічної одиниці. Фактично, «Кеплер» повторює шлях Землі, що обертається навколо Сонця. Таке розташування дозволяє телескопу постійно стежити за одними і тими ж зірками. Телескоп «Габбл», наприклад, позбавлений цієї переваги.

На момент запуску, астрономами було виявлено близько 350 екзопланет. Більшість з них є газовими гігантами на зразок Юпітера. На таких планетах не можуть розвиватися організми земного типу, а саме населеність екзопланет найбільше цікавить учених. «Кеплер» зможе знаходити планети меншого розміру, придатніші для життя.

8 квітня 2009 року інженери NASA дали команду на подачу струму через спеціальний плавкий дріт, який зруйнувався і звільнив еліптичну кришку, призначену для захисту об'єктиву від пилу. Вона плавно відокремилася і «Кеплер» почав спостереження ділянки Чумацького шляху. У квітні того ж року «Кеплер» зробив перші знімки.

Космічний апарат

image
Компоненти телескопа Кеплер

Космічний апарат має [en], пристосований для пошуку далеких планет з космосу. Через коригувальну «лінзу» особливого профілю діаметром 95 см світло падає на головне дзеркало телескопа, розмір якого — вже 1,3 метра. Відбите від дзеркала світло збирається в головному фокусі, де розташована мозаїка з 21 пари спеціально створених астрономічних ПЗЗ-матриць, здатних зафіксувати майже кожен падаючий на них фотон (ефективність людського ока — в десятки разів менша[]). Вся мозаїка має розмір приблизно 30 см на 30 см і складається з 95 мегапікселів. Це найбільша ПЗЗ-матриця з усіх, що коли-небудь запускалися в космос.

Велике дзеркало і спеціальна матриця необхідні для високої точності вимірювань блиску. Фотони на матрицю падають нерегулярно, й існують нерегулярні і незламні (так звані пуассонові) флуктуації їхньої кількості. Вони пропорційні квадратному кореню з числа фотонів, і якщо потрібно виміряти блиск з точністю 10 % (1:10), потрібно не менше 100 фотонів, з точністю 1 % (1:100) — не менше 10 000 фотонів, а з точністю 0,002 %, якої має досягти «Кеплер», (1:50 000) — не менше 2,5 мільярдів квантів від кожної зірки. Навіть з метровим дзеркалом телескопа доведеться накопичувати фотони по півгодини на кожну експозицію.

У своїх пошуках «Кеплер» покладався на другий за ефективністю [en] — метод транзитів. Коли якесь непрозоре тіло проходить перед диском зірки, її блиск ледве помітно змінюється. Щоб тінь на нас впала, орбіта планети повинна бути нахилена під дуже невеликим кутом до променя зору. Такі шанси невеликі — наприклад, земну тінь можна розгледіти лише приблизно з кожної сотої зірки в околицях Сонця (ці зірки мають лежати у вузькій смузі шириною приблизно півградуса навколо екліптики). Тому «Кеплер» спостерів відразу дуже багато зірок, близько 100 тисяч.

Крім того, падають від планет [en]: планети надто малі, щоб повністю закрити своїм тілом диск далекого світила. Наприклад, Земля, проходячи диском Сонця, закриває для далекого спостерігача лише 0,008 % його поверхні, і приблизно на стільки ж падає його блиск. Таким чином, вимірювати блиск треба з величезною точністю — в тисячні частки відсотка. Це вимагає точної і стабільної фотометрії (вимірювань блиску) — і «Кеплер» вимірював зміни блиску зірок з точністю від 0,002 % для найяскравіших до 0,008 % для найслабших. Нарешті, проходження тіні потрібно не прогавити — для стороннього спостерігача проходження Землі диском Сонця триває не більше 10 годин, а повторюється воно лише один раз на рік. Періоди далеких планет наперед не відомі, тому «Кеплер» спостерігав за небом постійно. Телескоп з діаметром дзеркала трохи менше одного метра робить виміри кожні 10 хвилин, аналізуючи дані про зірки, що перебувають на відстані до трьох тисяч світлових років від Землі.

image
Ділянка Чумацького шляху, за якою спостерігав «Кеплер»

Телескоп спостерігав одну і ту ж область неба розміром приблизно 100 квадратних градусів на межі сузір'їв Лебедя і Ліри поблизу площини нашої Галактики. На кілька годин що три місяці телескоп переорієнтовував антену на Землю, та скидав накопичену інформацію на Землю приблизно раз на місяць.

image
Орбіта Землі і Кеплера, вирівнювання в точках сонцестояння і рівнодення

Заради безперервності і стабільності спостережень телескоп виведено на не зовсім звичайну орбіту. «Кеплер» перебуває за декілька мільйонів кілометрів поблизу Землі на трохи витягнутішій, ніж земна, орбіті, поволі віддаляючись від нашої планети (приблизно на 40 тисяч кілометрів за добу). Він постійно перебуває у сонячних променях, і його нагрів — а значить, і шуми апаратури — не змінювалися внаслідок переходу у земну тінь та назад.

Крім того, щоб виключити можливі коливання чутливості телескопа (наприклад, через повільну деградацію оптики — від мікрометеоритів — або камери — від космічних променів), блиск щоразу обчислювався відносно сусідніх зірок і попередніх кадрів. Це так звана подвійна (у просторі і в часі) диференціальна фотометрія.

На 95 мегапікселях розміщується 100 тисяч зірок, навколо яких телескоп шукав планети. Вони розташовані на відстанях від 600 до 3000 світлових років від нас у Рукаві Оріона нашої Галактики. Відібрано було 170 тисяч кандидатів на спостереження. Протягом року телескоп стежив за кожним із них, а потім концентрувався на 100 тисячах, що показують найменші «випадкові» коливання блиску (вони можуть виникати за рахунок плям, спалахів і тремтінь поверхні — загалом, активності самого світила).

Це зірки трьох спектральних класів — жовті зірки класу G, схожі на Сонце, білі зірки класу A, які яскравіші і гарячіші за наше світило, та червоні карлики класу M, тьмяніші за Сонце. Залежно від яскравості світила, зона рідкої води знаходиться на різних відстанях від зірки — вона ближче для тьмяних зірок і далі для яскравих.

Мета

Наукова мета телескопу «Кеплер» полягає в тому, щоб досліджувати структуру і різноманітність планетарних систем. Для цього, розглядаючи багато зірок, необхідно досягти декількох цілей:

  • Визначити скільки планет, подібних до Землі, і великих планет знаходиться біля придатної для життя зони зірок всіх спектральних типів.
  • Обчислити діапазон розмірів і форм орбіт цих планет.
  • Оцінити кількість планет, що знаходяться в системах кратних зір.
  • Визначити діапазон розмірів орбіти, яскравості, діаметра, маси і густини короткоперіодичних планет-гігантів.
  • Виявити додаткових членів в кожної виявленої планетарної системи, використовуючи інші методики.
  • Вивчити властивості тих зір, в яких виявлені планетарні системи.

Хід місії

Пошук екзопланет

На початку 2010 року на конференції Американського астрономічного товариства було оголошено про відкриття телескопом «Кеплер» перших п'яти екзопланет. Найменша зі знайдених планет за своїми розмірами порівняна з Нептуном, чотири інші більші Юпітера. Жодна з них не належить до планет земного типу, пошук яких є головним завданням «Кеплера». Всі п'ять планет обертаються на дуже близьких до зір орбітах і здійснюють один оберт за три-п'ять днів. Температура їхньої поверхні перевищує температуру розпеченої лави.

Повідомляючи про результати роботи телескопа, представник NASA також повідомив про виявлення невідомого об'єкта, що обертається навколо зорі, проте не є ані планетою, ані білим карликом. Цей об'єкт гарячіший за саму зорю і за своїми розмірами перевищує білі карлики.

На початок лютого 2011 року «Кеплер» знайшов 1235 позасонячних планет. Розмір 68 з них можна порівняти з розміром Землі, а 288 належать до класу так званих суперземель (тобто вони більші нашої планети, але істотно менше газових гігантів Сонячної системи). Ще 662 планети за діаметром порівнянні з Нептуном, 165 — з Юпітером, а 19 зі знайдених небесних тіл більші цього газового гіганта. У так званій зоні життя своїх зір перебувають 54 з виявлених «Кеплером» планет. Розмір п'яти планет із зони, придатної для життя можна порівняти з розміром Землі. Ще одна цікава знахідка телескопа — схожа на Сонце зоря Kepler-11, навколо якої обертається шість планет. Це найчисленніша з відомих екзопланетних систем. 5 грудня 2011 року було оголошено про відкриття планети Kepler-22b. Це перша підтверджена екзопланета.

У 2017 р. оголошено про відкриття 219 нових екзопланет, 10 з них схожі на Землю. Станом на 2017 р. НАСА повідомило такі результати досліджень за допомогою телескопа «Кеплер»: «Зараз є 4 034 кандидати в планети, які виявив «Кеплер». З них 2 335 були охарактеризовані як екзопланети. І приблизно 50 планет мають схожий розмір із Землею. Крім того, були виявлені дві групи невеликих планет, які теоретично можуть мати живі організми. Ці результати дуже важливі для пошуку життя, адже розуміння частоти розташування таких планет в галактиці може скоригувати майбутні пошукові проєкти NASA».

Завершення першого етапу місії

Космічний телескоп «Кеплер» у листопаді 2012-го завершив основну частину своєї місії (16 червня того року припинив функціонувати двигун одного з чотирьох маховиків, які забезпечували стабілізацію апарату відносно тієї ділянки неба, за якою ведеться спостереження), але стараннями вчених продовжував вивчати галактику.

За три з половиною роки роботи космічного телескопа вченим вдалося виявити більше двох тисяч об'єктів-кандидатів на звання екзопланет. До листопада 2012 року кількість підтверджених екзопланет, знайдених з його допомогою, становило 105 штук. Серед них виявилися як газові гіганти, що обертаються поблизу від своїх зір — гарячі юпітери, так і планети, котрі ненабагато перевищують за розмірами нашу — суперземлі. Також були виявлені зорі з кількома планетами.

Спочатку було заплановано, що робота космічного телескопу «Кеплер» триватиме лише до листопада 2012 року. Проте, послуговуючись порадою провідних астрономів світу та приймаючи до уваги величезний вклад телескопу в галузі відкриття нових екзопланет, НАСА вирішило продовжити роботу телескопу до 2016 року. Справа в тому, що впевнитись в існуванні екзопланети біля зорі, слід відстежити кілька раз транзит екзопланети, що вимагає довшого періоду спостережень, які може проводити телескоп «Кеплер». Рішення про продовження місії було прийнято ще у квітні 2012 року. Як зазначено в прес-релізі NASA, наступні чотири роки пошук мав зосередитися переважно на планетах, подібних до Землі.

Подальші негаразди

На початку травня 2013 року на телескопі відмовив другий двигун-маховик, і телескоп було переведено до безпечного режиму. З цього моменту, щоб зберегти нерухомий стан, потрібно було задіяти звичайні двигуни, але палива для цього вистачить лише на кілька місяців, після чого використання апарату припиниться.

Однак, згодом інженерам NASA вдалось знайти спосіб, як використовувати тиск сонячного світла задля керування космічним телескопом. У травні 2014 року «Кеплер» знову почав передавати відомості на Землю, і місія дістала назву K2.

Поновлення роботи

У грудні 2014 року з'явилося повідомлення про перше відкриття кандидата на статус екзопланети після поновлення роботи апарата. Планета, позначена як HIP 116454 b, перебуває в сузір'ї Риб завдальшки 180 світлових років від нас. Вона в 2,5 рази більша від Землі і має період обертання 9 діб, а її зоря холодніша й менша за наше світило.

2016 рік

7 квітня під час сеансу зв'язку, за 14 годин до запланованого маневру з метою орієнтувати телескоп на центр Чумацького шляху, «Кеплер» перейшов у аварійний стан. 11 квітня фахівцям НАСА вдалося стабілізувати рух апарату, його передавальна антена спрямована у бік Землі, що дозволяє отримувати телеметрію. Причина збою, через який телескоп перейшов в аварійний режим, поки не встановлена 22 квітня повноцінне функціонування апарату було відновлено..

Завершення місії

30 жовтня 2018 року NASA оголосили, що орбітальний телескоп «Кеплер» вичерпав запаси пального, офіційно завершив свою роботу і залишатиметься на своїй стабільній орбіті, далеко від Землі.

За 9 років роботи Kepler відкрив понад 2 680 екзопланет, з яких 550 можуть бути кам'янистими (зразок Землі), а 21 — потенційно придатними для життя (з рідкою водою).

На початку 2023 року, астрономічна спільнота оголосила про чергові чудові результати аналізу останніх даних, зібраних космічною обсерваторією «Кеплер». Попри значні труднощі, в тому числі проблеми з паливом та управлінням на завершенні своєї діяльності, телескопу вдалося виявити ще три екзопланети.

image
Орбітальний телескоп Кеплер «пішов на пенсію»: бачення художника

Наступник «Кеплера», телескоп «Джеймс Вебб» планувалося вивести на орбіту у червні 2018 року, але початок експлуатації проєкту, вартість якого постійно зростала, було відкладено на березень 2021 року.

Виноски

  1. The Kepler Mission Begins [ 2013-11-05 у Wayback Machine.], nasa.gov
  2. Chou, Felicia; Hawkes, Alison; Cofield, Calia (30 жовтня 2018). . NASA. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 30 жовтня 2018.
  3. (30 жовтня 2018). . The New York Times. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 30 жовтня 2018.
  4. Taking the Lid Off Kepler [ 11 квітня 2009 у Wayback Machine.], nasa.gov
  5. Mission News: Kepler Images [ 19 квітня 2009 у Wayback Machine.], nasa.gov
  6. Kepler Planet-Hunting Mission Finds 5 New Lightweight Worlds [ 19 січня 2010 у Wayback Machine.] — Space.com, 04.01.2010
  7. Johnson, Michele (31 березня 2015). . NASA (англ.). Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 31 жовтня 2018.
  8. . www.membrana.ru. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
  9. (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
  10. . lenta.ru (рос.). 15 листопада 2012. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 31 жовтня 2018.
  11. . spaceflightnow.com. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 31 жовтня 2018.
  12. После возобновления работы космический телескоп Kepler обнаружил первую экзопланету (рос.). 21 грудня 2014. Архів оригіналу за 18 січня 2015.
  13. Супутник «Кеплер» перейшов в аварійний режим за 120 млн км від Землі // News.mail.ru. — 10.04.2016 [ 22.04.2016, у Wayback Machine.](рос.)
  14. . Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  15. . Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  16. . ТСН (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
  17. На останніх краплинах пального: космічний телескоп Kepler відкрив три екзопланети. // Автор: Михайло Года. 31.05.2023, 19:30
  18. Эпоха «Кеплера» подходит к концу. Компьютерра (ru-RU) . 16 травня 2013. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 31 жовтня 2018.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кеплер (орбітальний телескоп)
  • Вебсайт місії Kepler [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] на www.nasa.gov (англ.)
  • від NASA's Solar System Exploration (англ.)
  • (англ.)
  • Kepler на сайті Ball Aerospace [ 3 березня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kepler znachennya Orbitalnij teleskop Kepler angl Kepler kosmichnij teleskop NASA priznachenij dlya poshukiv ekzoplanet Nazvanij na chest Joganna Keplera 1571 1630 nimeckogo filosofa matematika astronoma astrologa i optika Orbitalnij teleskop Kepler Komponenti orbitalnogo teleskopa Kepler Zagalna informaciyaKod NSSDC2009 011AOrganizaciyaNASAData zapusku7 bereznya 2009 03 49 57 465 UTCZapusheno zmisu KanaveralZasib zapuskuDelta II 7925 10L Trivalist misiyi3406 dibMasa1039 kgTip orbitinavkolosonyachnaVisota orbitiblizko 1 a o vid SoncyaOrbitalnij period372 5 dniTip teleskopasistemi ShmidtaDovzhina hvili400 865 nmDiametr0 95 mInstrumenti42 PZZ matricirozmirom 5sm 5 sm kozhnaZovnishni posilannyaInternet storinkahttp kepler nasa gov Pervinnij pidryadnik Ball Aerospace amp Technologies Teleskop buv zapushenij 7 bereznya 2009 z kosmodromu na misi Kanaveral v shtati Florida Na orbitu aparat vivela raketa nosij Delta II Dvichi v sichni 2006 i v berezni 2006 roku zapusk vidkladavsya cherez finansovi problemi Ocinena vartist zapusku misiyi skladala priblizno 467 miljoniv dolariv Spochatku misiya bula rozrahovana na 3 5 roki ale zgodom yiyi prodovzhili U 2015 roci dopomig znajti ekzoplanetu K2 18b sho yak piznishe viyavilosya znahoditsya u zoni pridatnij do zhittya ta u atmosferi yakoyi ye znachna kilkist vodyanoyi pari Pislya dev yati rokiv ekspluataciyi zapas paliva reaktivnoyi sistemi keruvannya na bortu teleskopa bulo vicherpano i NASA ogolosila pro zavershennya roboti aparata 30 zhovtnya 2018 roku Opis misiyiStart raketi Delta II z Keplerom Spochatku bulo zaplanovano sho misiya Kepler trivatime tri z polovinoyu roki Ves cej chas vin provodiv sposterezhennya za blizko 100 tisyach shozhih na Sonce zirok navkolo yakih mozhut obertatisya ekzoplaneti Aparat zdijsnyuvav poshuk planet sho roztashovani poza Sonyachnoyu sistemoyu za dopomogoyu tranzitnogo metodu Koli planeta prohodit diskom svoyeyi zirki vona zakrivaye vid sposterigacha chastinu yiyi viprominyuvannya Analizuyuchi kolivannya yaskravosti svitil astronomi mozhut ne tilki znahoditi planeti ale takozh priblizno ocinyuvati yihnij rozmir Kepler obertayetsya navkolo Soncya orbitoyu z radiusom blizko odniyeyi astronomichnoyi odinici Faktichno Kepler povtoryuye shlyah Zemli sho obertayetsya navkolo Soncya Take roztashuvannya dozvolyaye teleskopu postijno stezhiti za odnimi i timi zh zirkami Teleskop Gabbl napriklad pozbavlenij ciyeyi perevagi Na moment zapusku astronomami bulo viyavleno blizko 350 ekzoplanet Bilshist z nih ye gazovimi gigantami na zrazok Yupitera Na takih planetah ne mozhut rozvivatisya organizmi zemnogo tipu a same naselenist ekzoplanet najbilshe cikavit uchenih Kepler zmozhe znahoditi planeti menshogo rozmiru pridatnishi dlya zhittya 8 kvitnya 2009 roku inzheneri NASA dali komandu na podachu strumu cherez specialnij plavkij drit yakij zrujnuvavsya i zvilniv eliptichnu krishku priznachenu dlya zahistu ob yektivu vid pilu Vona plavno vidokremilasya i Kepler pochav sposterezhennya dilyanki Chumackogo shlyahu U kvitni togo zh roku Kepler zrobiv pershi znimki Kosmichnij aparat Komponenti teleskopa Kepler Kosmichnij aparat maye en pristosovanij dlya poshuku dalekih planet z kosmosu Cherez koriguvalnu linzu osoblivogo profilyu diametrom 95 sm svitlo padaye na golovne dzerkalo teleskopa rozmir yakogo vzhe 1 3 metra Vidbite vid dzerkala svitlo zbirayetsya v golovnomu fokusi de roztashovana mozayika z 21 pari specialno stvorenih astronomichnih PZZ matric zdatnih zafiksuvati majzhe kozhen padayuchij na nih foton efektivnist lyudskogo oka v desyatki raziv mensha dzherelo Vsya mozayika maye rozmir priblizno 30 sm na 30 sm i skladayetsya z 95 megapikseliv Ce najbilsha PZZ matricya z usih sho koli nebud zapuskalisya v kosmos Velike dzerkalo i specialna matricya neobhidni dlya visokoyi tochnosti vimiryuvan blisku Fotoni na matricyu padayut neregulyarno j isnuyut neregulyarni i nezlamni tak zvani puassonovi fluktuaciyi yihnoyi kilkosti Voni proporcijni kvadratnomu korenyu z chisla fotoniv i yaksho potribno vimiryati blisk z tochnistyu 10 1 10 potribno ne menshe 100 fotoniv z tochnistyu 1 1 100 ne menshe 10 000 fotoniv a z tochnistyu 0 002 yakoyi maye dosyagti Kepler 1 50 000 ne menshe 2 5 milyardiv kvantiv vid kozhnoyi zirki Navit z metrovim dzerkalom teleskopa dovedetsya nakopichuvati fotoni po pivgodini na kozhnu ekspoziciyu U svoyih poshukah Kepler pokladavsya na drugij za efektivnistyu en metod tranzitiv Koli yakes neprozore tilo prohodit pered diskom zirki yiyi blisk ledve pomitno zminyuyetsya Shob tin na nas vpala orbita planeti povinna buti nahilena pid duzhe nevelikim kutom do promenya zoru Taki shansi neveliki napriklad zemnu tin mozhna rozglediti lishe priblizno z kozhnoyi sotoyi zirki v okolicyah Soncya ci zirki mayut lezhati u vuzkij smuzi shirinoyu priblizno pivgradusa navkolo ekliptiki Tomu Kepler sposteriv vidrazu duzhe bagato zirok blizko 100 tisyach Krim togo padayut vid planet en planeti nadto mali shob povnistyu zakriti svoyim tilom disk dalekogo svitila Napriklad Zemlya prohodyachi diskom Soncya zakrivaye dlya dalekogo sposterigacha lishe 0 008 jogo poverhni i priblizno na stilki zh padaye jogo blisk Takim chinom vimiryuvati blisk treba z velicheznoyu tochnistyu v tisyachni chastki vidsotka Ce vimagaye tochnoyi i stabilnoyi fotometriyi vimiryuvan blisku i Kepler vimiryuvav zmini blisku zirok z tochnistyu vid 0 002 dlya najyaskravishih do 0 008 dlya najslabshih Nareshti prohodzhennya tini potribno ne progaviti dlya storonnogo sposterigacha prohodzhennya Zemli diskom Soncya trivaye ne bilshe 10 godin a povtoryuyetsya vono lishe odin raz na rik Periodi dalekih planet napered ne vidomi tomu Kepler sposterigav za nebom postijno Teleskop z diametrom dzerkala trohi menshe odnogo metra robit vimiri kozhni 10 hvilin analizuyuchi dani pro zirki sho perebuvayut na vidstani do troh tisyach svitlovih rokiv vid Zemli Dilyanka Chumackogo shlyahu za yakoyu sposterigav Kepler Teleskop sposterigav odnu i tu zh oblast neba rozmirom priblizno 100 kvadratnih gradusiv na mezhi suzir yiv Lebedya i Liri poblizu ploshini nashoyi Galaktiki Na kilka godin sho tri misyaci teleskop pereoriyentovuvav antenu na Zemlyu ta skidav nakopichenu informaciyu na Zemlyu priblizno raz na misyac Orbita Zemli i Keplera virivnyuvannya v tochkah soncestoyannya i rivnodennya Zaradi bezperervnosti i stabilnosti sposterezhen teleskop vivedeno na ne zovsim zvichajnu orbitu Kepler perebuvaye za dekilka miljoniv kilometriv poblizu Zemli na trohi vityagnutishij nizh zemna orbiti povoli viddalyayuchis vid nashoyi planeti priblizno na 40 tisyach kilometriv za dobu Vin postijno perebuvaye u sonyachnih promenyah i jogo nagriv a znachit i shumi aparaturi ne zminyuvalisya vnaslidok perehodu u zemnu tin ta nazad Krim togo shob viklyuchiti mozhlivi kolivannya chutlivosti teleskopa napriklad cherez povilnu degradaciyu optiki vid mikrometeoritiv abo kameri vid kosmichnih promeniv blisk shorazu obchislyuvavsya vidnosno susidnih zirok i poperednih kadriv Ce tak zvana podvijna u prostori i v chasi diferencialna fotometriya Na 95 megapikselyah rozmishuyetsya 100 tisyach zirok navkolo yakih teleskop shukav planeti Voni roztashovani na vidstanyah vid 600 do 3000 svitlovih rokiv vid nas u Rukavi Oriona nashoyi Galaktiki Vidibrano bulo 170 tisyach kandidativ na sposterezhennya Protyagom roku teleskop stezhiv za kozhnim iz nih a potim koncentruvavsya na 100 tisyachah sho pokazuyut najmenshi vipadkovi kolivannya blisku voni mozhut vinikati za rahunok plyam spalahiv i tremtin poverhni zagalom aktivnosti samogo svitila Ce zirki troh spektralnih klasiv zhovti zirki klasu G shozhi na Sonce bili zirki klasu A yaki yaskravishi i garyachishi za nashe svitilo ta chervoni karliki klasu M tmyanishi za Sonce Zalezhno vid yaskravosti svitila zona ridkoyi vodi znahoditsya na riznih vidstanyah vid zirki vona blizhche dlya tmyanih zirok i dali dlya yaskravih Meta Naukova meta teleskopu Kepler polyagaye v tomu shob doslidzhuvati strukturu i riznomanitnist planetarnih sistem Dlya cogo rozglyadayuchi bagato zirok neobhidno dosyagti dekilkoh cilej Viznachiti skilki planet podibnih do Zemli i velikih planet znahoditsya bilya pridatnoyi dlya zhittya zoni zirok vsih spektralnih tipiv Obchisliti diapazon rozmiriv i form orbit cih planet Ociniti kilkist planet sho znahodyatsya v sistemah kratnih zir Viznachiti diapazon rozmiriv orbiti yaskravosti diametra masi i gustini korotkoperiodichnih planet gigantiv Viyaviti dodatkovih chleniv v kozhnoyi viyavlenoyi planetarnoyi sistemi vikoristovuyuchi inshi metodiki Vivchiti vlastivosti tih zir v yakih viyavleni planetarni sistemi Hid misiyiPoshuk ekzoplanet Na pochatku 2010 roku na konferenciyi Amerikanskogo astronomichnogo tovaristva bulo ogolosheno pro vidkrittya teleskopom Kepler pershih p yati ekzoplanet Najmensha zi znajdenih planet za svoyimi rozmirami porivnyana z Neptunom chotiri inshi bilshi Yupitera Zhodna z nih ne nalezhit do planet zemnogo tipu poshuk yakih ye golovnim zavdannyam Keplera Vsi p yat planet obertayutsya na duzhe blizkih do zir orbitah i zdijsnyuyut odin obert za tri p yat dniv Temperatura yihnoyi poverhni perevishuye temperaturu rozpechenoyi lavi Povidomlyayuchi pro rezultati roboti teleskopa predstavnik NASA takozh povidomiv pro viyavlennya nevidomogo ob yekta sho obertayetsya navkolo zori prote ne ye ani planetoyu ani bilim karlikom Cej ob yekt garyachishij za samu zoryu i za svoyimi rozmirami perevishuye bili karliki Na pochatok lyutogo 2011 roku Kepler znajshov 1235 pozasonyachnih planet Rozmir 68 z nih mozhna porivnyati z rozmirom Zemli a 288 nalezhat do klasu tak zvanih superzemel tobto voni bilshi nashoyi planeti ale istotno menshe gazovih gigantiv Sonyachnoyi sistemi She 662 planeti za diametrom porivnyanni z Neptunom 165 z Yupiterom a 19 zi znajdenih nebesnih til bilshi cogo gazovogo giganta U tak zvanij zoni zhittya svoyih zir perebuvayut 54 z viyavlenih Keplerom planet Rozmir p yati planet iz zoni pridatnoyi dlya zhittya mozhna porivnyati z rozmirom Zemli She odna cikava znahidka teleskopa shozha na Sonce zorya Kepler 11 navkolo yakoyi obertayetsya shist planet Ce najchislennisha z vidomih ekzoplanetnih sistem 5 grudnya 2011 roku bulo ogolosheno pro vidkrittya planeti Kepler 22b Ce persha pidtverdzhena ekzoplaneta U 2017 r ogolosheno pro vidkrittya 219 novih ekzoplanet 10 z nih shozhi na Zemlyu Stanom na 2017 r NASA povidomilo taki rezultati doslidzhen za dopomogoyu teleskopa Kepler Zaraz ye 4 034 kandidati v planeti yaki viyaviv Kepler Z nih 2 335 buli oharakterizovani yak ekzoplaneti I priblizno 50 planet mayut shozhij rozmir iz Zemleyu Krim togo buli viyavleni dvi grupi nevelikih planet yaki teoretichno mozhut mati zhivi organizmi Ci rezultati duzhe vazhlivi dlya poshuku zhittya adzhe rozuminnya chastoti roztashuvannya takih planet v galaktici mozhe skoriguvati majbutni poshukovi proyekti NASA Zavershennya pershogo etapu misiyi Kosmichnij teleskop Kepler u listopadi 2012 go zavershiv osnovnu chastinu svoyeyi misiyi 16 chervnya togo roku pripiniv funkcionuvati dvigun odnogo z chotiroh mahovikiv yaki zabezpechuvali stabilizaciyu aparatu vidnosno tiyeyi dilyanki neba za yakoyu vedetsya sposterezhennya ale starannyami vchenih prodovzhuvav vivchati galaktiku Za tri z polovinoyu roki roboti kosmichnogo teleskopa vchenim vdalosya viyaviti bilshe dvoh tisyach ob yektiv kandidativ na zvannya ekzoplanet Do listopada 2012 roku kilkist pidtverdzhenih ekzoplanet znajdenih z jogo dopomogoyu stanovilo 105 shtuk Sered nih viyavilisya yak gazovi giganti sho obertayutsya poblizu vid svoyih zir garyachi yupiteri tak i planeti kotri nenabagato perevishuyut za rozmirami nashu superzemli Takozh buli viyavleni zori z kilkoma planetami Spochatku bulo zaplanovano sho robota kosmichnogo teleskopu Kepler trivatime lishe do listopada 2012 roku Prote poslugovuyuchis poradoyu providnih astronomiv svitu ta prijmayuchi do uvagi velicheznij vklad teleskopu v galuzi vidkrittya novih ekzoplanet NASA virishilo prodovzhiti robotu teleskopu do 2016 roku Sprava v tomu sho vpevnitis v isnuvanni ekzoplaneti bilya zori slid vidstezhiti kilka raz tranzit ekzoplaneti sho vimagaye dovshogo periodu sposterezhen yaki mozhe provoditi teleskop Kepler Rishennya pro prodovzhennya misiyi bulo prijnyato she u kvitni 2012 roku Yak zaznacheno v pres relizi NASA nastupni chotiri roki poshuk mav zosereditisya perevazhno na planetah podibnih do Zemli Podalshi negarazdi Na pochatku travnya 2013 roku na teleskopi vidmoviv drugij dvigun mahovik i teleskop bulo perevedeno do bezpechnogo rezhimu Z cogo momentu shob zberegti neruhomij stan potribno bulo zadiyati zvichajni dviguni ale paliva dlya cogo vistachit lishe na kilka misyaciv pislya chogo vikoristannya aparatu pripinitsya Odnak zgodom inzheneram NASA vdalos znajti sposib yak vikoristovuvati tisk sonyachnogo svitla zadlya keruvannya kosmichnim teleskopom U travni 2014 roku Kepler znovu pochav peredavati vidomosti na Zemlyu i misiya distala nazvu K2 Ponovlennya roboti U grudni 2014 roku z yavilosya povidomlennya pro pershe vidkrittya kandidata na status ekzoplaneti pislya ponovlennya roboti aparata Planeta poznachena yak HIP 116454 b perebuvaye v suzir yi Rib zavdalshki 180 svitlovih rokiv vid nas Vona v 2 5 razi bilsha vid Zemli i maye period obertannya 9 dib a yiyi zorya holodnisha j mensha za nashe svitilo 2016 rik 7 kvitnya pid chas seansu zv yazku za 14 godin do zaplanovanogo manevru z metoyu oriyentuvati teleskop na centr Chumackogo shlyahu Kepler perejshov u avarijnij stan 11 kvitnya fahivcyam NASA vdalosya stabilizuvati ruh aparatu jogo peredavalna antena spryamovana u bik Zemli sho dozvolyaye otrimuvati telemetriyu Prichina zboyu cherez yakij teleskop perejshov v avarijnij rezhim poki ne vstanovlena 22 kvitnya povnocinne funkcionuvannya aparatu bulo vidnovleno Zavershennya misiyi30 zhovtnya 2018 roku NASA ogolosili sho orbitalnij teleskop Kepler vicherpav zapasi palnogo oficijno zavershiv svoyu robotu i zalishatimetsya na svoyij stabilnij orbiti daleko vid Zemli Za 9 rokiv roboti Kepler vidkriv ponad 2 680 ekzoplanet z yakih 550 mozhut buti kam yanistimi zrazok Zemli a 21 potencijno pridatnimi dlya zhittya z ridkoyu vodoyu Na pochatku 2023 roku astronomichna spilnota ogolosila pro chergovi chudovi rezultati analizu ostannih danih zibranih kosmichnoyu observatoriyeyu Kepler Popri znachni trudnoshi v tomu chisli problemi z palivom ta upravlinnyam na zavershenni svoyeyi diyalnosti teleskopu vdalosya viyaviti she tri ekzoplaneti Orbitalnij teleskop Kepler pishov na pensiyu bachennya hudozhnika Nastupnik Keplera teleskop Dzhejms Vebb planuvalosya vivesti na orbitu u chervni 2018 roku ale pochatok ekspluataciyi proyektu vartist yakogo postijno zrostala bulo vidkladeno na berezen 2021 roku VinoskiThe Kepler Mission Begins 2013 11 05 u Wayback Machine nasa gov Chou Felicia Hawkes Alison Cofield Calia 30 zhovtnya 2018 NASA Arhiv originalu za 17 kvitnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2018 30 zhovtnya 2018 The New York Times Arhiv originalu za 20 kvitnya 2020 Procitovano 30 zhovtnya 2018 Taking the Lid Off Kepler 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine nasa gov Mission News Kepler Images 19 kvitnya 2009 u Wayback Machine nasa gov Kepler Planet Hunting Mission Finds 5 New Lightweight Worlds 19 sichnya 2010 u Wayback Machine Space com 04 01 2010 Johnson Michele 31 bereznya 2015 NASA angl Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 31 zhovtnya 2018 www membrana ru Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018 ros Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018 lenta ru ros 15 listopada 2012 Arhiv originalu za 18 listopada 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2018 spaceflightnow com Arhiv originalu za 7 kvitnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2018 Posle vozobnovleniya raboty kosmicheskij teleskop Kepler obnaruzhil pervuyu ekzoplanetu ros 21 grudnya 2014 Arhiv originalu za 18 sichnya 2015 Suputnik Kepler perejshov v avarijnij rezhim za 120 mln km vid Zemli News mail ru 10 04 2016 22 04 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 12 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2016 TSN ukr Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 31 zhovtnya 2018 Na ostannih kraplinah palnogo kosmichnij teleskop Kepler vidkriv tri ekzoplaneti Avtor Mihajlo Goda 31 05 2023 19 30 Epoha Keplera podhodit k koncu Kompyuterra ru RU 16 travnya 2013 Arhiv originalu za 6 lipnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kepler orbitalnij teleskop Vebsajt misiyi Kepler Arhivovano 16 grudnya 2012 u WebCite na www nasa gov angl vid NASA s Solar System Exploration angl angl Kepler na sajti Ball Aerospace 3 bereznya 2009 u Wayback Machine angl Div takozhSolar Dynamics Observatory Orbitalna stanciya Mir TRACE Spisok ekzoplanet vidkritih teleskopom Kepler

Дата публікації:
Топ