Вулиця Копистинського

Вулиця Копистинського — вулиця у Франківському районі міста Львів, місцевість Богданівка. Пролягає від вулиці Кульпарківської до вулиці Любінської.

Вулиця Копистинського Львів
Місцевість	Богданівка
Район	Франківський
Назва на честь
Колишні назви
Бічна Кульпарківської дороги, Мокловського, Осмомислґассе, Бестужева
польського періоду (польською)	Mokłowskiego
радянського періоду (українською)	Бестужева
радянського періоду (російською)	Бестужева
Загальні відомості
Дата початку забудови	1920-ті
Протяжність	180 м
Координати початку	49°49′44″ пн. ш. 23°59′24″ сх. д. / 49.82889° пн. ш. 23.990028° сх. д. / 49.82889; 23.990028
Координати кінця	49°49′45″ пн. ш. 23°59′16″ сх. д. / 49.829278° пн. ш. 23.98778° сх. д. / 49.829278; 23.98778
поштові індекси	79041
Транспорт
Автобуси	№ 2А, 138
Тролейбуси	№ 9, 10
Маршрутні таксі	№ 33
Рух	односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади	Вечірня СЗШ № 17
Забудова	1920-ті—1930-ті; малоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2843872
Мапа
Вулиця Копистинського у Вікісховищі

Історія та забудова

Вулицю Копистинського проклали у 1920-х роках. Первісно вона мала назву Бічна Кульпарківської дороги, у 1934 році отримала назву вулиця Мокловського, на честь львівського архітектора та історика мистецтв Казимира (Казімєжа) Мокловського. У період нацистської окупації Львова, з 1943 року по липень 1944 року мала назву Осмомислґассе, на честь галицького князя Ярослава Осмомисла. Після встановлення у Львові радянської влади, на деякий час вулиці повернули довоєнну назву, проте незабаром, 1950 року перейменували на вулицю Бестужева, на честь російського декабриста О. Бестужева.

Сучасна назва — з 1992 року, на честь львівського художника Теофіла Копистинського.

Забудова вулиці належить до періоду 1920-х—1930-х років і складається з одно- та двоповерхових будинків у стилі конструктивізм.

у 1966—1967 роках, до 49-х річниці Жовтневого перевороту, по вулиці проклали тролейбусний маршрут № 9, який сполучив центр міста з аеропортом.

Установи

• буд. № 14 — вечірня середня загальноосвітня школа № 17

Примітки

1. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 7 січня 2017.
2. . dailylviv.com. Щоденний Львів. 16 травня 2016 р. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
3. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 3 січня 2017.
4. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 7 січня 2017.
5. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 3 січня 2017.
6. . map.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
7. . www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
8. Франківський районний суд м. Львова. . fk.lv.court.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
9. . lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 7 січня 2017.
10. Краківське передмістя, 2011, с. 174.
11. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 30.
12. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 357.
13. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 62.
14. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 356.
15. Краківське передмістя, 2011, с. 173.
16. . www.dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 7 січня 2017.
17. . www.education.ua. Освіта в Україні. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 7 січня 2017.

Джерела

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Л. : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — .
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Л. : Світ, 2001. — 128 с. — 5000 прим. — .
• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Л. : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — 200 прим. — .
• Мельник І.В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Л. : Центр Європи, 2011. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .

Посилання

• . www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019 року.