Вулиця Дорогожицька

Дорогожи́цька ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі міста Києва, місцевості Сирець, Лук'янівка. Простягається від вулиці Юрія Іллєнка до вулиць Парково-Сирецької та Ризької.

Дорогожицька вулиця Київ
Дорогожицька вулиця
Місцевість	Сирець, Лук'янівка
Район	Шевченківський
Назва на честь	Дорогожичів
Колишні назви
Лагерна, Мотоциклетна
Загальні відомості
Протяжність	1,5 км
Координати початку	50°28′13.7″ пн. ш. 30°27′53.4″ сх. д. / 50.47047° пн. ш. 30.46483° сх. д. / 50.47047; 30.46483
Координати кінця	50°28′12.8″ пн. ш. 30°26′37.3″ сх. д. / 50.47022° пн. ш. 30.44369° сх. д. / 50.47022; 30.44369
поштові індекси	04112, 04119
Транспорт
Найближчі станції метро	«Дорогожичі»
Автобуси	47
Тролейбуси	Тр 19, 19Д, 23, 31, 35
Маршрутні таксі	410
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники	Пам'ятник мирним жителям і війсковополоненим, які загинули під час Великої Вітчизняної війни
Державні установи	Державна інспекція енергетичного нагляду України
Навчальні заклади	Національний університет охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10474
У проєкті OpenStreetMap	r415960
Мапа
Дорогожицька вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Ґарета Джонса, Оранжерейна, Праведників і Олени Теліги.

Історія

Виникла у 1-й чверті XX століття, була частиною Табірної вулиці.

У 1895 від Лук'янівської площі до Сирецьких військових таборів по ній було прокладено лінія трамваю, режим роботи був сезонним — тож узимку вагони не курсували. У 1910 році маршрут отримав 21-й номер. Під час Першої світової війни, у 1916 році, внаслідок дефіциту рухомого складу, 21-й маршрут був закритий і вже більше ніколи не відновлювався.

У 1869—1922 і 1944—1957 роках назву Дорогожицька (за окремими джерелами — Велика Дорогожицька) мала сучасна вулиця Юрія Іллєнка, а назву — Мала Дорогожицька — кінцева частина сучасної вулиці Герцена.

У 50-ті роки частина вулиці від кладовищ до Київської дитячої залізниці являла собою алею, обсаджену старими тополями — певно, ще під час функціонування тут військових таборів.

Близько 1960 р. по вулиці було влаштоване асфальтове покриття і запущено тролейбусний рух 16 маршруту.

Сучасну назву отримала в 1961 році, від історичної місцевості Дорогожичі. У 1970-ті роки XX століття 1-й квартал Дорогожицької вулиці був відомий як (від розташованого вздовж неї Мотоциклетного заводу, назва з — 1959 року, ліквідована — 1977 року).

У 1975 році від вулиці відокремлено Парково-Сирецьку вулицю (тоді під назвою вулиця Тимофія Шамрила). Сучасна забудова вулиці — з середини XX століття.

На деяких вказівниках, розміщених на вулиці, подано помилкову форму її назви — вулиця Дорогожицького, що побутує в розмовному мовленні.

Установи та заклади

• Лук'янівський державний історико-меморіальний заповідник:
  • Лук'янівське кладовище (№ 7);
  • Лук'янівське військове кладовище (№ 8);
  • Храм святих Новомучеників та Сповідальників (№ 7);
• Київська медична академія післядипломної освіти імені Платона Шупика (№ 9);
• Концерн РРТ, Київська телевежа (№ 10);
• cанаторна загальноосвітня школа-інтернат № 20 lля дітей з малими та реактивними (фаза угасання) формами туберкульозу (№ 20/2 вул. Глаголєвих).

Зображення

• Пам'ятник мирним жителям і військовополоненим, які загинули під час Німецько-радянської війни
• Київська телевежа
• інтернат № 20 для туберкульозних, типовий проєкт 2-02-73, 1961 р.
• спальний корпус інтернату № 20 для туберкульозних, типовий проєкт (2-02-99), 1961 р.
• Табличка з помилковою назвою вулиці

Примітки

1. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 26 січня 1961 року № 146 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 15. Арк. 863–871. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 13 жовтня 1959 року № 1710 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва»» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 1010, арк. 174–177. [Архівовано з першоджерела 8 липня 2013.]
4. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 5 вересня 1977 року № 1350 «Про перейменування та впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1737. Арк. 384–393. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1977. — № 9. — С. 7–11.) [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]

Джерела

• Дорогожицька вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
• Лагерна вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 157.

• Дорогожицька вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 57.

• Дорогожицька вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 69. — .
• Вулиця Дорогожицька // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — .
• Дорогожицька вулиця // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 172. (рос.)

• Дорогожицька вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 70. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Дорогожицька вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
• Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)