Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вузькотіла златка смарагдова Agrilus planipennis Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Anima

Вузькотіла златка смарагдова

Вузькотіла златка смарагдова
Вузькотіла златка смарагдова (Agrilus planipennis)
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Родина: Златки (Buprestidae)
Підродина:
Рід: Agrilus
Curtis, 1825
Вид: A. planipennis
Біноміальна назва
Agrilus planipennis
(, 1888)
Посилання
image Вікісховище: Agrilus planipennis
image Віківиди: Agrilus planipennis
image EOL: 3220212
image ITIS: 809502
image NCBI: 224129

Вузькотіла златка смарагдова, також ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) (Agrilus planipennis), відома в англомовних країнах під абревіатурою EAB (Emerald ashborer), — це смарагдового кольору златка — жук, що походить із північно-східної Азії та харчується камбієм деяких видів ясена (Fraxinus spp.) та споріднених видів. Самки відкладають яйця в тріщини кори ясенів, а личинки живляться під корою ясенів, щоб через один-два роки з'явитись нагору у вигляді імаґо. У своєму природному ареалі він зазвичай зустрічається популяціями з низькою щільністю і не завдає значної шкоди місцевим ясенам. За межами свого природного ареалу це інвазивний вид, дуже руйнівний для ясенів, поширених у Європі та Північній Америці. Перш ніж смарагдову вузькотілу златку було знайдено в Північній Америці, про неї було практично дуже мало відомо у її рідному ареалі; це проявилось у тому, що більша частина досліджень його біології зосереджена в Північній Америці. Місцеві органи влади в Північній Америці намагаються контролювати її шляхом моніторингу поширення, урізноманітненням видів дерев, використанням інсектицидів і біологічного контролю.

Історія

Французький священник і натураліст Арман Давид зібрав екземпляр цього виду під час однієї зі своїх подорожей імперським Китаєм у 1860-1870-х роках. Він знайшов жука в Пекіні та відправив його до Франції, де в Revue d'Entomologie у 1888 році був опублікований перший короткий опис Agrilus planipennis, зроблений ентомологом . Не знаючи про опис Фермера, у 1930 році опублікував окремий опис, у якому назвав вид Agrilus marcopoli.

Ідентифікація

Дорослі жуки, як правило, мають яскраво-металевий колір. Розміром близько 8,5 мм завдовжки і 1.6 мм завширшки. Надкрила зазвичай більш темно-зелені, але можуть мати і мідні відтінки. Смарагдова вузькотіла златка — єдиний північноамериканський вид Agrilus з яскраво-червоним верхом черевця, якщо дивитися з розкритими крилами та надкрилами. Цей вид вузькотілих златок також має невеликий шип на кінчику черевця та зубчасті вусики, зубці починаються на четвертому сегменті вусика. Вони залишають сліди на пошкоджених деревах під корою, які стає видно після відшарування кори. Звичайні люди-неентомологи часто можуть помилково ідентифікувати дорослих жуків інших видів златок як нібито вузькотілу златку смарагдову.

Життєвий цикл

Життєвий цикл вузькотілої златки смарагдової може тривати один-два роки залежно від пори року відкладання яйцекладок, здоров'я дерева та температури повітря.

Після 400–500 накопичених градусо-днів з температурою понад 10 °C дорослі особини починають сходити з дерев наприкінці весни, а пік проростання припадає приблизно на 1000 градусо-днів. Вилупившись, дорослі особини протягом одного тижня харчуються листям ясена в кроні перед спаровуванням, в процесі спричиняючи невелику дефоліацію. Самці кружляють навколо дерев, знаходять самок за візуальними ознаками та падають прямо на самку для спаровування. Парування може тривати 50 хвилин, і самки можуть спаровуватися з кількома самцями протягом свого життя. Типова самка може жити близько шести тижнів і відкладати приблизно 40–70 яєць, але самки, які живуть довше, можуть відкладати до 200 яєць.

Яйця відкладаються у щілини кори, лусочки або тріщини. З них вилуплюються личинки приблизно через два тижні. Яйця приблизно від 0.6 to 1.0 мм у діаметрі, і спочатку білі, але пізніше стають червонувато-коричневими, якщо вони плідні. Після вилуплення личинки прогризають кору до шарів внутрішньої флоеми, камбію та зовнішньої ксилеми, у яких вони харчуються та розвиваютьсяб спричинюючи суттєві пошкодження дерев. Вузькотіла златка смарагдова має чотири личинкові стадії. Живлячись, личинки створюють довгі змієподібні ходи. Цілком зрілі личинки четвертої стадії від 26 до 32 мм завдовжки. Восени личинки четвертої стадії вигризають порожнини приблизно 1.25 см у заболоні або зовнішній корі, де вони складаються у J-подібну форму. Ці J-подібні личинки скорочуються до передлялечок і наступної весни розвиваються в лялечок і дорослих особин. Щоб вийти з дерева, дорослі особини прогризають характерні D-подібні вихідні отвори зі своїх камер через кору. Незрілі личинки можуть зимувати у своєму личинковому ходу, але їм може знадобитися додаткове літнє годування перед тим, як знову перезимувати та наступної весни з'явитися дорослими. Цей дворічний життєвий цикл більш поширений у прохолодному кліматі, наприклад у європейській частині Росії.

  • image
    Личинка
  • image
    Лялечка вилучена з камери лялечки.
  • image
    Дорослі особини виходять з дерева через D-подібні отвори.
  • image
    Вид із спини дорослої особини з надкрилами та розкритими крилами.
  • image
    Нижня сторона дорослої златки.

Діапазон поширення

image
Природний ареал смарагдової вузькотілої златки у Східній Азії та інтродукований ареал у європейській Росії станом на 2013 рік
image
У 2021 році представлено ареал смарагдової златки в Північній Америці

Ареалом смарагдової златки є помірна північно-східна Азія, яка включає Росію, Монголію, північний Китай, Японію та Корею.

Жук інвазивний у Північній Америці, де його основна популяція знаходиться в Мічигані та навколишніх штатах і провінціях. Популяції більш розпорошені за межами основної території, а межі його відомого поширення простягаються на північ до Онтаріо, на південь до північної Луїзіани, на захід до Колорадо та на схід до Нью-Брансвіка і на північному заході Тихого океану в Орегоні. У східній Європі популяція була знайдена в Москві в 2003 році. З 2003 до 2016 року ця популяція поширилася на захід до Європейського Союзу на 40 км за рік і, як очікується, досягне центральної Європи між 2031 і 2036 роками. Хоча станом на 2019 рік не було зареєстровано в Європейському Союзі, він уже поширився на схід України із сусідньої Росії.

Рослини-господарі

У своєму природному ареалі смарагдова вузькотіла златка є лише неприємним шкідником для місцевих дерев, оскільки щільність популяції зазвичай не досягає рівня, смертельного для здорових дерев. У Китаї він вражає місцеві Fraxinus chinensis, F. mandshurica та F. rhynchophylla; в Японії він також вражає і F. lanuginosa. .

Смарагдова вузькотіла златка в основному заражає та може завдати значної шкоди видам ясенів, включаючи ясен зелений (F. pennsylvanica), ясен чорний (F. nigra), ясен білий (F. americana) та ясен блакитний (F. quadrangulata) у Північній Америці. У Європі F. excelsior є основним колонізованим видом ясена, який є помірно стійким до зараження смарагдовою златкою. Сприйнятливість до златки може змінюватись залежно від привабливості хімічних летких речовин для дорослих особин або здатності личинок детоксикувати фенольні сполуки. У Північній Америці також було виявлено, що смарагдова златка заражає сніговець вірґінський, який не є типовим хазяїном для златок, але незрозуміло, чи були дерева здоровими, коли вперше заразилися, чи вже занепали через посуху. Також було виявлено ще одного господаря, який не є ясенем, а саме маслину європейську, хоча й у лабораторних умовах.

Дорослі особини віддають перевагу відкладанню яєць на відкритих або підданих стресу ясенях, але охоче відкладають яйця на здорових деревах в оточенні інших видів дерев. Ясен, який росте в чистих насадженнях, як природних, так і штучних, більш схильний до нападу, ніж ізольовані дерева або дерева, розташовані в змішаних лісових насадженнях. Ясени в декоративних насадженнях також, як правило, піддаються більшому впливу навколишнього середовища, включаючи ущільнений ґрунт, брак вологи, вплив нагрівання від міських теплових островів, дорожну сіль і забруднення, що також може зменшити її стійкість до златок. Крім того, більшість ясенів, використовуваних у ландшафтному дизайні, походять із кількох сортів, що призводить до низького генетичного різноманіття. Молоді дерева з корою між 1.5 мм і 5 мм вражаються частіше. І самці, і самки орієнтуються за леткими речовинами листя та сесквітерпенами в корі, для пошуку дерев-господарів. Уражені дерева пошкоджуються живленням личинок. Змієподібні живильні галереї личинок порушують потік поживних речовин і води, фактично оперізуючи, таким чином вбиваючи дерево, оскільки воно більше не в змозі транспортувати достатню кількість води та поживних речовин до листя, щоб вижити. Оперезаний ходамизлаток ясен часто намагатиметься регенерувати через проростання пнів, і є докази того, що дерева, які перебувають у стресовому стані, також можуть давати більший урожай насіння, ніж нормальні, як надзвичайний захід.

Інвазивність

image
ясен пенсильванський, убитий смарагдовими златками
image
Болотяний ясен із корою, облупленою дятлами, які харчуються смарагдовими златками

За межами свого природного ареалу смарагдова ясенева златка є інвазивним видом, дуже руйнівним для ясенів у своєму інтродукційному ареалі. До того, як смарагдову вузькотілу златку було знайдено в Північній Америці, про цю комаху в її рідному ареалі було відомо дуже мало, окрім короткого опису життєвих особливостей і таксономічних описів, що призвело до цілеспрямованих досліджень її біології в Північній Америці. Комаха була вперше ідентифікована в Кантоні, штат Мічиган (поблизу Детройта), у 2002 році, але вона, можливо, була у США з кінця 1980-х років. Є підозри, що вона була завезена з-за кордону в транспортних матеріалах, таких як пакувальні ящики.

Без факторів, які зазвичай придушували б популяції смарагдової златки в її рідному ареалі (наприклад, стійкі дерева, хижаки та паразитні оси), популяції можуть швидко зрости до шкідливого рівня. Очікується, що після початкового зараження всі ясени загинуть протягом 10 років без заходів боротьби. Кожен північноамериканський вид ясена сприйнятливий до смарагдового ясеня, оскільки північноамериканські види, висаджені в Китаї, також мають високу смертність від зараження, але деякі види азійського ясена є стійкими, зокрема F. baroniana, F. chinensis, F. floribunda, F. mandshurica і F. platypoda.

Ясен зелений і ясен чорний є видами, які воліє смарагдова вузькотіла златка. Білий ясен також швидко гине, але зазвичай лише після зараження і знищення всіх зелених і чорних ясенів. Відомо, що блакитний ясен демонструє вищий ступінь стійкості до смарагдової златки, що, як вважають, спричинено високим вмістом таніну в листі, що робить його неприємним для комах. У той час як більшість азійських ясенів розвинули цей захист, він відсутній у американських видів, крім блакитного ясена. Дослідники досліджували популяції так званого «затяжного ясена», дерев, які пережили напад златок з невеликими пошкодженнями або без них, як засіб для щеплення або розведення нових, стійких дерев. Було виявлено, що багато з цих ясенів, що уникнули пошкодження, мають незвичайні фенотипи, які можуть нести ознаки, корисні для підвищення стійкості. Крім високого вмісту таніну, азійські ясени також використовують природний захист, щоб відлякувати, уловлювати та вбивати личинок смарагдової златки. Хоча дослідження американського ясена свідчать про те, що вони здатні використовувати подібні захисні механізми, дерева, здається, не розпізнають ураження златками. Багатьох спеціалізованих хижаків і паразитоїдів, які пригнічують розвиток смарагдових златок в Азії, не було в Північній Америці. Хижаки та паразитоїди, що мешкають у Північній Америці, недостатньо пригнічують смарагдову златку, тому популяції продовжують зростати. Такі птахи, як дятли, харчуються личинками смарагдової златки, хоча жодна американська фауна не поїдає дорослих жуків. Популяції смарагдової златки можуть поширюватись на віддалі від 2.5 до 20 км на рік. В основному вони поширюється, перелітаючи або шляхом транспортування продуктів, що містять кору ясена, наприклад, дров або саджанців, що дозволяє златкам досягати нових територій і створювати супутні популяції за межами основного зараження.

Інші фактори можуть обмежити поширення. Зимова температура приблизно −38 °C обмежує розширення ареалу, і зимуючі смарагдові златки виживають до середніх температур −30 °C через хімічні речовини-антифризи в тілі та ізоляцію, яку забезпечує кора дерева. Личинки також можуть пережити високу спеку до 53 °C. І навпаки, подібно до ясенів, вирощених у розсадниках, вважається, що популяція смарагдової златки в Північній Америці походить від однієї групи комах із центрального Китаю, а також демонструє низьку генетичну різноманітність.

Північноамериканські хижаки та паразитоїди іноді можуть спричинити високу смертність смарагдової злаки, але загалом забезпечують лише обмежений контроль. Смертність від місцевих дятлів мінлива. Паразитування таких паразитоїдів, як , може бути високим, але в цілому такий контроль, як правило, низький.

Служба інспекції тварин і рослин Міністерства сільського господарства Сполучених Штатів опублікувала правило 14 грудня 2020 року, яке набуло чинності 14 січня 2021 року, про припинення всіх карантинних заходів EAB у Сполучених Штатах через їхню неефективність. Замість цього будуть використані інші засоби, особливо біологічний контроль (див. §Біологічний контроль нижче).

Екологічний та економічний вплив

Смарагдова златка загрожує всьому північноамериканському роду Fraxinus. Наразі вона знищила десятки мільйонів ясенів і загрожує знищенням більшості з 8,7 мільярдів ясенів по всій Північній Америці. . Смарагдова златка вбиває молоді дерева за кілька років до того, як вони досягнуть віку плодоношення у10 років. . Як у Північній Америці, так і в Європі втрата ясена з екосистем може призвести до збільшення кількості інвазивних рослин, зміни поживних речовин у ґрунті та впливу на види, які харчуються ясеном.

Збитки та спроби контролювати розповсюдження смарагдової златки вплинули на підприємства, які продають ясен або вироби з деревини, власників нерухомості та органи місцевого самоврядування чи уряду штату. Карантини можуть обмежити транспортування ясенів і продуктів, але економічні наслідки особливо значні для міських і житлових територій через витрати на обробку або вивезення та зниження вартості землі через відмирання дерев. Витрати на догляд за цими деревами можуть лягти на власників будинків або місцеві муніципалітети. Для муніципалітетів одноразове вирубування великої кількості мертвих або заражених дерев коштує дорого, тому уповільнення темпів загибелі дерев шляхом видалення відомих заражених дерев і обробки дерев інсектицидами може дати місцевим органам влади більше часу для планування, видалення та заміни дерев, які зрештою помруть. Ця стратегія економить гроші, оскільки вона обійдеться в 10,7 мільярдів доларів у міських районах 25 штатів протягом 10 років, тоді як видалення та заміна всіх ясенів у цих самих районах одразу коштуватиме 25 мільярдів доларів (за іншою оцінкою видалення тільки на 20–60 мільярдів доларів). . Деякі міські райони, такі як Міннеаполіс, мають велику кількість ясена, де трохи більше 20% міських лісів є ясеновими.

Моніторинг

У районах, де ще не було виявлено смарагдових златок, обстеження використовуються для моніторингу нових інвазій. Візуальне обстеження використовується для виявлення ясенів, які демонструють пошкодження смарагдовою златкою, а пастки з кольорами, привабливими для смарагдової златки, наприклад, фіолетовими або зеленими, розвішуються на деревах у рамках програми моніторингу. Ці пастки також можуть мати летючі феромони, які приваблюють переважно самців.

image
Фіолетова пастка, яка використовується для визначення масштабів вторгнення

Іноді дерева оперізують, щоб служити пастками для спостереження за смарагдовими златками. Дерево, яке переживає стрес, приваблює самок, які відкладають яйця, навесні, а восени дерева можна очистити від кори для пошуку личинок. У разі виявлення територію часто поміщають на карантин, щоб запобігти новому зараженню зараженим деревним матеріалом. Потім у цій зоні вживаються подальші заходи контролю, щоб уповільнити ріст популяції шляхом зменшення чисельності жуків, запобігання досягнення комахами репродуктивної зрілості та розповсюдження, а також зменшення кількості ясенів.

Урядові установи як у США, так і в Канаді використовували місцевий вид паразитної оси, , як засіб виявлення територій, куди поширилася смарагдова златка. Самки цих ос полюють на інших жуків та смарагдову златку, якщо віни є. Оси приголомшують жуків і повертають їх у свої нори в землі, де вони зберігаються, поки яйця оси не вилупляться, а личинки ос не харчуються жуками. Волонтери ловлять ос, коли вони повертаються до своїх нор із жуками, щоб визначити, чи присутні там смарагдові златки. Ця методологія відома як біологічний нагляд, на відміну від біологічного контролю, оскільки не видається, що оси мають суттєвий негативний вплив на популяції смарагдової златки.

Менеджмент

У районах, де смарагдова златка є немісцевою та інвазивною, карантин, видалення заражених дерев, інсектициди та біологічний контроль використовуються для зменшення пошкодження ясенів.

Карантин та видалення дерев

Після виявлення зараження державними або раніше національними урядовими установами зазвичай вводиться карантин, який забороняє вивезення дров з ясена або живих рослин за межі цих територій без дозволів, які вказують на те, що матеріал пройшов інспекцію або обробку (тобто термічну обробку або подрібнення деревини). щоб переконатися, що в корі та флоемі немає живих смарагдових златок. У міських районах дерева часто видаляють після того, як виявлено зараження, щоб зменшити щільність популяції смарагдової златки та ймовірність її подальшого поширення. Міські ясени зазвичай замінюють на інші, окрім ясена, породи, такі як клен, дуб або липа, щоб обмежити джерела живлення для златок. У сільській місцевості дерева можна вирубувати на пиломатеріали або дрова, щоб зменшити щільність стояння ясенів, але для цього також може застосовуватися карантин, особливо в районах, де матеріали можуть бути зараженими.

Фахівці Kentucky Extension пропонують вибрати незвичайні види для заміни видаленого ясена в ландшафті. Попередні покоління створювали монокультури, висаджуючи надлишок дерев ясена, що вплинуло на масштаби руйнування, спричиненого смарагдовими златками. Натомість сприяння різноманітності видів допомагає підтримувати міські ліси здоровими. Вчені з Університету Кентуккі пропонують вибирати монотипні види, такі як азиміна трилопатева, жовте дерево, франклінія, кавове дерево Кентуккі, маклюра оранжева, кислий і болотяний кипарис.

Інсектициди

image
Обробка ясена на вулиці в Монреалі біопестицидом TreeAzin

В даний час використовуються інсектициди з такими діючими речовинами, як азадірахтин, імідаклоприд, емамектину бензоат і динотефуран. Динотефуран та імідаклоприд є системними (тобто включені в дерево) і залишаються ефективними від одного до трьох років залежно від продукту Інсектициди, як правило, вважаються життєздатним варіантом лише в міських районах із високоцінними деревами поблизу зараження. Дерева ясена в першу чергу обробляють шляхом безпосереднього вприскування в дерево або зволоження ґрунту. Деякі інсектициди не можуть бути застосовані власниками будинків і повинні застосовуватися ліцензованими аплікаторами. Шкода від смарагдової златки може продовжувати збільшуватися з часом навіть із застосуванням інсектицидів. Обробка інсектицидами неможлива для великих лісових масивів за межами міст.

Біологічний контроль

image
Tetrastichus planipennisi, паразитна оса, яка використовується як засіб біологічного контролю

Рідний ареал смарагдової златки в Азії було досліджено на предмет паразитичних видів, які паразитують на смарагдових златках та не нападають на інші види комах, сподіваючись, що вони придушать популяції, коли їх випустять у Північну Америку. Три види, імпортовані з Китаю, були схвалені для випуску USDA в 2007 році та в Канаді в 2013 році: Spathius agrili, Tetrastichus planipennisi і Oobius agrili, тоді як Spathius galinae був схвалений для випуску в 2015 році За винятком Spathius galinae, який лише нещодавно був випущений, інші три види були задокументовані паразитуючими на личинках смарагдової златки через рік після випуску, що вказує на те, що вони пережили зиму, але встановлення різнилося залежно від виду та місця. Tetrastichus planipennisi та Oobius agrili засновані та мають зростаючу популяцію в Мічигані з 2008 року; Spathius agrili мав менший успіх у Північній Америці, що могло бути спричинено відсутністю доступних личинок смарагдової златки під час появи імаго навесні, обмеженою холодостійкістю та кращою придатністю до регіонів Північної Америки нижче 40-ї паралелі.

Міністерство сільського господарства США також оцінює застосування Beauveria bassiana, грибкового збудника комах, для боротьби зі смарагдовими златками у поєднанні з паразитичними осами.

В Україні

З повідомлень на сайтах фітосанітарних органів більшості областей України наразі засобом профілактики поширення златки обране поширення інформації про шкідника, а також, з цікавіших — «посилення і гармонізація заходів фітосанітарного контролю», та «об'єднання зусиль спеціалістів управління фітосанітарної безпеки зі спеціалістами лісового господарства у впровадженні профілактичних заходів».

За даними деяких вчених смарагдову златку було виявлено на півночі Харківської та Луганської областей і з 2019 року її ареал розширювався, але через військові дії в цій частині регіону, обліковувати кількість фітофага важко.

Також, згідно спостережень на сервісі INaturalist, комаху було знайдено в м. Київ.

Див. також

Список літератури

  1. Повідомлення Управління фітосанітарної безпеки про шкідника смарагдова вузькотіла златка.//Головне управління держспоживслужби у Черкаській обл., 2022
  2. Ясенева смарагдова вузькотіла златка//Державна установа «Харківська обласна фітосанітарна лабораторія», 2023
  3. Miller, Matthew. Battle of the Ash Borer: Decades after Beetles Arrived in Michigan, Researchers Looking to Slow Devastation. .
  4. Parsons, Gary L. (November 2008). (PDF). USDA. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 15 серпня 2014.
  5. Controlling Emerald Ash Borers to Protect Ash Trees | Bioadvanced.
  6. Native Borers and Emerald Ash Borer Look-alikes (PDF). Michigan State University Extension. Процитовано 12 березня 2017.
  7. Volkovitsh, Mark G.; Orlova-Bienkowskaja, Marina J.; Kovalev, Alexey V.; Bieńkowski, Andrzej O. (2019). An illustrated guide to distinguish emerald ash borer (Agrilus planipennis) from its congeners in Europe. Forestry: An International Journal of Forest Research (англ.). doi:10.1093/forestry/cpz024.
  8. Gould, Juli S.; Bauer, Leah S.; Lelito, Jonathan; Duan, Jian (May 2013). (PDF). USDA-APHIS-ARS-FS. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2019. Процитовано 27 квітня 2012.
  9. Herms, Daniel A.; McCullough, Deborah G. (October 2013). (PDF). Annual Review of Entomology. 59: 13—30. doi:10.1146/annurev-ento-011613-162051. PMID 24112110. Архів оригіналу (PDF) за 19 липня 2020. Процитовано 23 лютого 2023.
  10. Poland, Therese. M; Chen, Tigen; Jennifer, Koch; Pureswaran, Deepa (December 2014). Review of the emerald ash borer (Coleoptera: Buprestidae), life history, mating behaviours, host plant selection, and host resistance (PDF). The Canadian Entomologist. 147 (3): 252—262. doi:10.4039/tce.2015.4.
  11. Valenta, V. та ін. (2016). A new forest pest in Europe: a review of Emerald ash borer (Agrilus planipennis) invasion. Journal of Applied Entomology. 141 (7): 507—526. doi:10.1111/jen.12369.
  12. . Global Invasive Species Database. ISSG-IUCN. 14 серпня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  13. Emerald ash borer. USDA Forest Service. Процитовано 5 липня 2015.
  14. Emerald ash borer makes first appearance in Fredericton. CBC. CBC.
  15. Emerald Ash Borer. : Survey and Treatment Projects. 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  16. Oregon dad spots the first emerald ash borers on the West Coast during summer camp pickup in Forest Grove. News (англ.) (ісп.). 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  17. Invasive beetle known for wiping out ash trees found in Oregon: "The most destructive and costliest forest pest ever to invade North America". www.cbsnews.com (амер.). Процитовано 13 липня 2022.
  18. Peter A. Thomas (2016). Biological Flora of the British Isles: Fraxinus excelsior. Journal of Ecology. 104 (4): 1158—1209. doi:10.1111/1365-2745.12566.
  19. Ash tree set for extinction in Europe. BBC. 23 березня 2016. Процитовано 23 березня 2016.
  20. Emerald ash borer (Agrilus planipennis). . 24 січня 2017. Процитовано 22 липня 2019.
  21. Drogvalenko; Orlova-Bienkowskaja; Bieńkowski (11 жовтня 2019). Record of the Emerald Ash Borer (Agrilus planipennis) in Ukraine is Confirmed. Insects. 10 (10): 338. doi:10.3390/insects10100338. PMC 6835871. PMID 31614614.
  22. Presence of Agrilus planipennis confirmed in Ukraine. EPPO. 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
  23. Wang, Xiao-Yi та ін. (2010). The biology and ecology of the emerald ash borer, Agrilus planipennis, in China. Journal of Insect Science. 10 (128): 128. doi:10.1673/031.010.12801. PMC 3016904. PMID 20879922.
  24. Poland, T.; McCullough, D. (2006). (PDF). Journal of Forestry. 104: 118—124. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
  25. Showalter, DN, Saville, RJ, Orton, ES, Buggs, RJA, Bonello, P, Brown, JKM.
  26. . 2 листопада 2014. Архів оригіналу за 7 травня 2015. Процитовано 14 грудня 2014.
  27. Olive Tree is Second Non-Ash Species Found Vulnerable to Emerald Ash Borer. Entomology Today. 23 травня 2017. Процитовано 7 червня 2021.
  28. . Global Invasive Species Database. ISSG-IUCN. 14 серпня 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2013.
  29. Cappaert, D. та ін. (Fall 2005). . American Entomologist. 51 (3): 152—163. doi:10.1093/ae/51.3.152. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 23 лютого 2023.
  30. Initial County EAB detections in North America (PDF). USDA. Процитовано 28 січня 2017.
  31. Kelly, Laura J.; Plumb, William J.; Carey, David W.; Mason, Mary E.; Cooper, Endymion D.; Crowther, William; Whittemore, Alan T.; Rossiter, Stephen J.; Koch, Jennifer L. (2020). Convergent molecular evolution among ash species resistant to the emerald ash borer. Nature Ecology & Evolution. 4 (8): 1116—1128. doi:10.1038/s41559-020-1209-3. PMC 7610378. PMID 32451426.
  32. Liu, Houping та ін. (2003). (PDF). Great Lakes Entomologist. 36: 191—204. Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2022. Процитовано 28 травня 2014.
  33. Rebek, E. J.; Herms, D. A.; Smitley, D. R. та ін. (2013). (PDF). Environmental Entomology. 37 (1): 242—246. doi:10.1603/0046-225X(2008)37[242:IVIRTE]2.0.CO;2. PMID 18348816. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
  34. Anulewicz, Andrea C.; McCullough, Deborah G.; Cappaert, David L. (September 2007). Emerald Ash Borer (Agrilus planipennis) Density and Canopy Dieback in Three North American Ash Species. Arboriculture & Urban Forestry. 33 (5): 338—349. doi:10.1007/s10530-013-0543-7.
  35. DeSantis, Ryan D. та ін. (21 квітня 2013). Effects of climate on emerald ash borer mortality and the potential for ash survival in North America. Agricultural and Forest Meteorology. 178: 120. Bibcode:2013AgFM..178..120D. doi:10.1016/j.agrformet.2013.04.015.
  36. Schaper, David (10 січня 2014). The Upside Of The Bitter Cold: It Kills Bugs That Kill Trees. NPR. National Public Radio. Процитовано 21 травня 2014.
  37. McCullough, D.G. та ін. (2012). Evaluation of potential strategies to SLow Ash Mortality (SLAM) caused by emerald ash borer (Agrilus planipennis): SLAM in an urban forest (PDF). International Journal of Pest Management. 58: 9—23. doi:10.1080/09670874.2011.637138.
  38. Kovacs, K. F. та ін. (September 2009). (PDF). Ecological Economics. 69 (3): 569—578. doi:10.1016/j.ecolecon.2009.09.004. Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2014.
  39. . Minneapolis Park and Recreation Board. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
  40. Careless, Philip; Marshall, Stephen. A.; Gill, Bruce D. та ін. (February 2014). The use of Cerceris fumipennis (Hymenoptera: Crabronidae) for surveying and monitoring emerald ash borer (Coleoptera: Buprestidae) infestations in eastern North America. Canadian Entomologist. 146: 90—105. doi:10.4039/tce.2013.53.
  41. . USDA. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 28 січня 2017.
  42. . USDA Forest Service. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 15 липня 2014.
  43. . Архів оригіналу за 2 березня 2015.
  44. After Your Ash Has Died: Making an Informed Decision on What to Replant (PDF). extension.ca.uky.edu.
  45. Herms, Daniel A.; McCullough, Deborah G.; Smitley, David R.; Sadof, Clifford S.; Williamson, R. Chris; Nixon, Phillip L. (June 2009), (PDF), North Central IPM Center Bulletin: 12, архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2016, процитовано 30 серпня 2013
  46. Hahn, Jeffrey; Herms, Daniel A.; McCullough, Deborah G. (February 2011), (PDF), www.emeraldashborer.info, архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2015, процитовано 30 серпня 2013
  47. Bauer, L.S.; Liu, H-P; Miller, D.; Gould, J. (2008). (PDF). Newsletter of the Michigan Entomological Society. 53 (3&4): 38—39. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2011. Процитовано 23 лютого 2023.
  48. . United States Department of Agriculture Forest Service. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 23 лютого 2023.
  49. Bauer, Leah S.; Duan, Jian J.; Gould, Juli R.; van Driesche, Roy та ін. (8 березня 2015). Progress in the classical biological control of Agrilus planipennis Fairmaire (Coleoptera: Buprestidae) in North America. . 147 (3): 300—317. doi:10.4039/tce.2015.18.
  50. Biocontrol: Fungus and Wasps Released to Control Emerald Ash Borer. Science News. Science Daily. 2 травня 2011. Процитовано 30 серпня 2013.
  51. Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення. SlideShare (англ.). 3 травня 2024. Процитовано 28 травня 2024.
  52. Agrilus planipennis. iNaturalist (укр.). Процитовано 14 червня 2024.

Зовнішні посилання

  • Інтерв'ю з дослідником
  • Канадське агентство інспекції харчових продуктів
  • Посилання на Північну дослідницьку станцію лісової служби Міністерства сільського господарства США для дослідження EAB
  • Профіль видів – вузькотіла златка смарагдова ( Agrilus planipennis ), Національний інформаційний центр інвазивних видів, Національна сільськогосподарська бібліотека США . Перелічує загальну інформацію та ресурси про вузькотілу златку смарагдову.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vuzkotila zlatka smaragdova Agrilus planipennis Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Zhuki Coleoptera Rodina Zlatki Buprestidae Pidrodina Rid Agrilus Curtis 1825 Vid A planipennis Binomialna nazva Agrilus planipennis 1888 Posilannya Vikishovishe Agrilus planipennis Vikividi Agrilus planipennis EOL 3220212 ITIS 809502 NCBI 224129 Vuzkotila zlatka smaragdova takozh yaseneva smaragdova vuzkotila zlatka YaSVZ Agrilus planipennis vidoma v anglomovnih krayinah pid abreviaturoyu EAB Emerald ashborer ce smaragdovogo koloru zlatka zhuk sho pohodit iz pivnichno shidnoyi Aziyi ta harchuyetsya kambiyem deyakih vidiv yasena Fraxinus spp ta sporidnenih vidiv Samki vidkladayut yajcya v trishini kori yaseniv a lichinki zhivlyatsya pid koroyu yaseniv shob cherez odin dva roki z yavitis nagoru u viglyadi imago U svoyemu prirodnomu areali vin zazvichaj zustrichayetsya populyaciyami z nizkoyu shilnistyu i ne zavdaye znachnoyi shkodi miscevim yasenam Za mezhami svogo prirodnogo arealu ce invazivnij vid duzhe rujnivnij dlya yaseniv poshirenih u Yevropi ta Pivnichnij Americi Persh nizh smaragdovu vuzkotilu zlatku bulo znajdeno v Pivnichnij Americi pro neyi bulo praktichno duzhe malo vidomo u yiyi ridnomu areali ce proyavilos u tomu sho bilsha chastina doslidzhen jogo biologiyi zoseredzhena v Pivnichnij Americi Miscevi organi vladi v Pivnichnij Americi namagayutsya kontrolyuvati yiyi shlyahom monitoringu poshirennya uriznomanitnennyam vidiv derev vikoristannyam insekticidiv i biologichnogo kontrolyu IstoriyaFrancuzkij svyashennik i naturalist Arman David zibrav ekzemplyar cogo vidu pid chas odniyeyi zi svoyih podorozhej imperskim Kitayem u 1860 1870 h rokah Vin znajshov zhuka v Pekini ta vidpraviv jogo do Franciyi de v Revue d Entomologie u 1888 roci buv opublikovanij pershij korotkij opis Agrilus planipennis zroblenij entomologom Ne znayuchi pro opis Fermera u 1930 roci opublikuvav okremij opis u yakomu nazvav vid Agrilus marcopoli IdentifikaciyaDorosli zhuki yak pravilo mayut yaskravo metalevij kolir Rozmirom blizko 8 5 mm zavdovzhki i 1 6 mm zavshirshki Nadkrila zazvichaj bilsh temno zeleni ale mozhut mati i midni vidtinki Smaragdova vuzkotila zlatka yedinij pivnichnoamerikanskij vid Agrilus z yaskravo chervonim verhom cherevcya yaksho divitisya z rozkritimi krilami ta nadkrilami Cej vid vuzkotilih zlatok takozh maye nevelikij ship na kinchiku cherevcya ta zubchasti vusiki zubci pochinayutsya na chetvertomu segmenti vusika Voni zalishayut slidi na poshkodzhenih derevah pid koroyu yaki staye vidno pislya vidsharuvannya kori Zvichajni lyudi neentomologi chasto mozhut pomilkovo identifikuvati doroslih zhukiv inshih vidiv zlatok yak nibito vuzkotilu zlatku smaragdovu Zhittyevij ciklZhittyevij cikl vuzkotiloyi zlatki smaragdovoyi mozhe trivati odin dva roki zalezhno vid pori roku vidkladannya yajcekladok zdorov ya dereva ta temperaturi povitrya Pislya 400 500 nakopichenih graduso dniv z temperaturoyu ponad 10 C dorosli osobini pochinayut shoditi z derev naprikinci vesni a pik prorostannya pripadaye priblizno na 1000 graduso dniv Vilupivshis dorosli osobini protyagom odnogo tizhnya harchuyutsya listyam yasena v kroni pered sparovuvannyam v procesi sprichinyayuchi neveliku defoliaciyu Samci kruzhlyayut navkolo derev znahodyat samok za vizualnimi oznakami ta padayut pryamo na samku dlya sparovuvannya Paruvannya mozhe trivati 50 hvilin i samki mozhut sparovuvatisya z kilkoma samcyami protyagom svogo zhittya Tipova samka mozhe zhiti blizko shesti tizhniv i vidkladati priblizno 40 70 yayec ale samki yaki zhivut dovshe mozhut vidkladati do 200 yayec Yajcya vidkladayutsya u shilini kori lusochki abo trishini Z nih viluplyuyutsya lichinki priblizno cherez dva tizhni Yajcya priblizno vid 0 6 to 1 0 mm u diametri i spochatku bili ale piznishe stayut chervonuvato korichnevimi yaksho voni plidni Pislya viluplennya lichinki progrizayut koru do shariv vnutrishnoyi floemi kambiyu ta zovnishnoyi ksilemi u yakih voni harchuyutsya ta rozvivayutsyab sprichinyuyuchi suttyevi poshkodzhennya derev Vuzkotila zlatka smaragdova maye chotiri lichinkovi stadiyi Zhivlyachis lichinki stvoryuyut dovgi zmiyepodibni hodi Cilkom zrili lichinki chetvertoyi stadiyi vid 26 do 32 mm zavdovzhki Voseni lichinki chetvertoyi stadiyi vigrizayut porozhnini priblizno 1 25 sm u zaboloni abo zovnishnij kori de voni skladayutsya u J podibnu formu Ci J podibni lichinki skorochuyutsya do peredlyalechok i nastupnoyi vesni rozvivayutsya v lyalechok i doroslih osobin Shob vijti z dereva dorosli osobini progrizayut harakterni D podibni vihidni otvori zi svoyih kamer cherez koru Nezrili lichinki mozhut zimuvati u svoyemu lichinkovomu hodu ale yim mozhe znadobitisya dodatkove litnye goduvannya pered tim yak znovu perezimuvati ta nastupnoyi vesni z yavitisya doroslimi Cej dvorichnij zhittyevij cikl bilsh poshirenij u proholodnomu klimati napriklad u yevropejskij chastini Rosiyi Lichinka Lyalechka viluchena z kameri lyalechki Dorosli osobini vihodyat z dereva cherez D podibni otvori Vid iz spini dorosloyi osobini z nadkrilami ta rozkritimi krilami Nizhnya storona dorosloyi zlatki Diapazon poshirennyaPrirodnij areal smaragdovoyi vuzkotiloyi zlatki u Shidnij Aziyi ta introdukovanij areal u yevropejskij Rosiyi stanom na 2013 rik U 2021 roci predstavleno areal smaragdovoyi zlatki v Pivnichnij Americi Arealom smaragdovoyi zlatki ye pomirna pivnichno shidna Aziya yaka vklyuchaye Rosiyu Mongoliyu pivnichnij Kitaj Yaponiyu ta Koreyu Zhuk invazivnij u Pivnichnij Americi de jogo osnovna populyaciya znahoditsya v Michigani ta navkolishnih shtatah i provinciyah Populyaciyi bilsh rozporosheni za mezhami osnovnoyi teritoriyi a mezhi jogo vidomogo poshirennya prostyagayutsya na pivnich do Ontario na pivden do pivnichnoyi Luyiziani na zahid do Kolorado ta na shid do Nyu Bransvika i na pivnichnomu zahodi Tihogo okeanu v Oregoni U shidnij Yevropi populyaciya bula znajdena v Moskvi v 2003 roci Z 2003 do 2016 roku cya populyaciya poshirilasya na zahid do Yevropejskogo Soyuzu na 40 km za rik i yak ochikuyetsya dosyagne centralnoyi Yevropi mizh 2031 i 2036 rokami Hocha stanom na 2019 rik ne bulo zareyestrovano v Yevropejskomu Soyuzi vin uzhe poshirivsya na shid Ukrayini iz susidnoyi Rosiyi Roslini gospodariU svoyemu prirodnomu areali smaragdova vuzkotila zlatka ye lishe nepriyemnim shkidnikom dlya miscevih derev oskilki shilnist populyaciyi zazvichaj ne dosyagaye rivnya smertelnogo dlya zdorovih derev U Kitayi vin vrazhaye miscevi Fraxinus chinensis F mandshurica ta F rhynchophylla v Yaponiyi vin takozh vrazhaye i F lanuginosa Smaragdova vuzkotila zlatka v osnovnomu zarazhaye ta mozhe zavdati znachnoyi shkodi vidam yaseniv vklyuchayuchi yasen zelenij F pennsylvanica yasen chornij F nigra yasen bilij F americana ta yasen blakitnij F quadrangulata u Pivnichnij Americi U Yevropi F excelsior ye osnovnim kolonizovanim vidom yasena yakij ye pomirno stijkim do zarazhennya smaragdovoyu zlatkoyu Sprijnyatlivist do zlatki mozhe zminyuvatis zalezhno vid privablivosti himichnih letkih rechovin dlya doroslih osobin abo zdatnosti lichinok detoksikuvati fenolni spoluki U Pivnichnij Americi takozh bulo viyavleno sho smaragdova zlatka zarazhaye snigovec virginskij yakij ne ye tipovim hazyayinom dlya zlatok ale nezrozumilo chi buli dereva zdorovimi koli vpershe zarazilisya chi vzhe zanepali cherez posuhu Takozh bulo viyavleno she odnogo gospodarya yakij ne ye yasenem a same maslinu yevropejsku hocha j u laboratornih umovah Dorosli osobini viddayut perevagu vidkladannyu yayec na vidkritih abo piddanih stresu yasenyah ale ohoche vidkladayut yajcya na zdorovih derevah v otochenni inshih vidiv derev Yasen yakij roste v chistih nasadzhennyah yak prirodnih tak i shtuchnih bilsh shilnij do napadu nizh izolovani dereva abo dereva roztashovani v zmishanih lisovih nasadzhennyah Yaseni v dekorativnih nasadzhennyah takozh yak pravilo piddayutsya bilshomu vplivu navkolishnogo seredovisha vklyuchayuchi ushilnenij grunt brak vologi vpliv nagrivannya vid miskih teplovih ostroviv dorozhnu sil i zabrudnennya sho takozh mozhe zmenshiti yiyi stijkist do zlatok Krim togo bilshist yaseniv vikoristovuvanih u landshaftnomu dizajni pohodyat iz kilkoh sortiv sho prizvodit do nizkogo genetichnogo riznomanittya Molodi dereva z koroyu mizh 1 5 mm i 5 mm vrazhayutsya chastishe I samci i samki oriyentuyutsya za letkimi rechovinami listya ta seskviterpenami v kori dlya poshuku derev gospodariv Urazheni dereva poshkodzhuyutsya zhivlennyam lichinok Zmiyepodibni zhivilni galereyi lichinok porushuyut potik pozhivnih rechovin i vodi faktichno operizuyuchi takim chinom vbivayuchi derevo oskilki vono bilshe ne v zmozi transportuvati dostatnyu kilkist vodi ta pozhivnih rechovin do listya shob vizhiti Operezanij hodamizlatok yasen chasto namagatimetsya regeneruvati cherez prorostannya pniv i ye dokazi togo sho dereva yaki perebuvayut u stresovomu stani takozh mozhut davati bilshij urozhaj nasinnya nizh normalni yak nadzvichajnij zahid Invazivnistyasen pensilvanskij ubitij smaragdovimi zlatkami Bolotyanij yasen iz koroyu obluplenoyu dyatlami yaki harchuyutsya smaragdovimi zlatkami Za mezhami svogo prirodnogo arealu smaragdova yaseneva zlatka ye invazivnim vidom duzhe rujnivnim dlya yaseniv u svoyemu introdukcijnomu areali Do togo yak smaragdovu vuzkotilu zlatku bulo znajdeno v Pivnichnij Americi pro cyu komahu v yiyi ridnomu areali bulo vidomo duzhe malo okrim korotkogo opisu zhittyevih osoblivostej i taksonomichnih opisiv sho prizvelo do cilespryamovanih doslidzhen yiyi biologiyi v Pivnichnij Americi Komaha bula vpershe identifikovana v Kantoni shtat Michigan poblizu Detrojta u 2002 roci ale vona mozhlivo bula u SShA z kincya 1980 h rokiv Ye pidozri sho vona bula zavezena z za kordonu v transportnih materialah takih yak pakuvalni yashiki Bez faktoriv yaki zazvichaj pridushuvali b populyaciyi smaragdovoyi zlatki v yiyi ridnomu areali napriklad stijki dereva hizhaki ta parazitni osi populyaciyi mozhut shvidko zrosti do shkidlivogo rivnya Ochikuyetsya sho pislya pochatkovogo zarazhennya vsi yaseni zaginut protyagom 10 rokiv bez zahodiv borotbi Kozhen pivnichnoamerikanskij vid yasena sprijnyatlivij do smaragdovogo yasenya oskilki pivnichnoamerikanski vidi visadzheni v Kitayi takozh mayut visoku smertnist vid zarazhennya ale deyaki vidi azijskogo yasena ye stijkimi zokrema F baroniana F chinensis F floribunda F mandshurica i F platypoda Yasen zelenij i yasen chornij ye vidami yaki voliye smaragdova vuzkotila zlatka Bilij yasen takozh shvidko gine ale zazvichaj lishe pislya zarazhennya i znishennya vsih zelenih i chornih yaseniv Vidomo sho blakitnij yasen demonstruye vishij stupin stijkosti do smaragdovoyi zlatki sho yak vvazhayut sprichineno visokim vmistom taninu v listi sho robit jogo nepriyemnim dlya komah U toj chas yak bilshist azijskih yaseniv rozvinuli cej zahist vin vidsutnij u amerikanskih vidiv krim blakitnogo yasena Doslidniki doslidzhuvali populyaciyi tak zvanogo zatyazhnogo yasena derev yaki perezhili napad zlatok z nevelikimi poshkodzhennyami abo bez nih yak zasib dlya sheplennya abo rozvedennya novih stijkih derev Bulo viyavleno sho bagato z cih yaseniv sho uniknuli poshkodzhennya mayut nezvichajni fenotipi yaki mozhut nesti oznaki korisni dlya pidvishennya stijkosti Krim visokogo vmistu taninu azijski yaseni takozh vikoristovuyut prirodnij zahist shob vidlyakuvati ulovlyuvati ta vbivati lichinok smaragdovoyi zlatki Hocha doslidzhennya amerikanskogo yasena svidchat pro te sho voni zdatni vikoristovuvati podibni zahisni mehanizmi dereva zdayetsya ne rozpiznayut urazhennya zlatkami Bagatoh specializovanih hizhakiv i parazitoyidiv yaki prignichuyut rozvitok smaragdovih zlatok v Aziyi ne bulo v Pivnichnij Americi Hizhaki ta parazitoyidi sho meshkayut u Pivnichnij Americi nedostatno prignichuyut smaragdovu zlatku tomu populyaciyi prodovzhuyut zrostati Taki ptahi yak dyatli harchuyutsya lichinkami smaragdovoyi zlatki hocha zhodna amerikanska fauna ne poyidaye doroslih zhukiv Populyaciyi smaragdovoyi zlatki mozhut poshiryuvatis na viddali vid 2 5 do 20 km na rik V osnovnomu voni poshiryuyetsya perelitayuchi abo shlyahom transportuvannya produktiv sho mistyat koru yasena napriklad drov abo sadzhanciv sho dozvolyaye zlatkam dosyagati novih teritorij i stvoryuvati suputni populyaciyi za mezhami osnovnogo zarazhennya Inshi faktori mozhut obmezhiti poshirennya Zimova temperatura priblizno 38 C obmezhuye rozshirennya arealu i zimuyuchi smaragdovi zlatki vizhivayut do serednih temperatur 30 C cherez himichni rechovini antifrizi v tili ta izolyaciyu yaku zabezpechuye kora dereva Lichinki takozh mozhut perezhiti visoku speku do 53 C I navpaki podibno do yaseniv viroshenih u rozsadnikah vvazhayetsya sho populyaciya smaragdovoyi zlatki v Pivnichnij Americi pohodit vid odniyeyi grupi komah iz centralnogo Kitayu a takozh demonstruye nizku genetichnu riznomanitnist Pivnichnoamerikanski hizhaki ta parazitoyidi inodi mozhut sprichiniti visoku smertnist smaragdovoyi zlaki ale zagalom zabezpechuyut lishe obmezhenij kontrol Smertnist vid miscevih dyatliv minliva Parazituvannya takih parazitoyidiv yak mozhe buti visokim ale v cilomu takij kontrol yak pravilo nizkij Sluzhba inspekciyi tvarin i roslin Ministerstva silskogo gospodarstva Spoluchenih Shtativ opublikuvala pravilo 14 grudnya 2020 roku yake nabulo chinnosti 14 sichnya 2021 roku pro pripinennya vsih karantinnih zahodiv EAB u Spoluchenih Shtatah cherez yihnyu neefektivnist Zamist cogo budut vikoristani inshi zasobi osoblivo biologichnij kontrol div Biologichnij kontrol nizhche Ekologichnij ta ekonomichnij vpliv Smaragdova zlatka zagrozhuye vsomu pivnichnoamerikanskomu rodu Fraxinus Narazi vona znishila desyatki miljoniv yaseniv i zagrozhuye znishennyam bilshosti z 8 7 milyardiv yaseniv po vsij Pivnichnij Americi Smaragdova zlatka vbivaye molodi dereva za kilka rokiv do togo yak voni dosyagnut viku plodonoshennya u10 rokiv Yak u Pivnichnij Americi tak i v Yevropi vtrata yasena z ekosistem mozhe prizvesti do zbilshennya kilkosti invazivnih roslin zmini pozhivnih rechovin u grunti ta vplivu na vidi yaki harchuyutsya yasenom Zbitki ta sprobi kontrolyuvati rozpovsyudzhennya smaragdovoyi zlatki vplinuli na pidpriyemstva yaki prodayut yasen abo virobi z derevini vlasnikiv neruhomosti ta organi miscevogo samovryaduvannya chi uryadu shtatu Karantini mozhut obmezhiti transportuvannya yaseniv i produktiv ale ekonomichni naslidki osoblivo znachni dlya miskih i zhitlovih teritorij cherez vitrati na obrobku abo vivezennya ta znizhennya vartosti zemli cherez vidmirannya derev Vitrati na doglyad za cimi derevami mozhut lyagti na vlasnikiv budinkiv abo miscevi municipaliteti Dlya municipalitetiv odnorazove virubuvannya velikoyi kilkosti mertvih abo zarazhenih derev koshtuye dorogo tomu upovilnennya tempiv zagibeli derev shlyahom vidalennya vidomih zarazhenih derev i obrobki derev insekticidami mozhe dati miscevim organam vladi bilshe chasu dlya planuvannya vidalennya ta zamini derev yaki zreshtoyu pomrut Cya strategiya ekonomit groshi oskilki vona obijdetsya v 10 7 milyardiv dolariv u miskih rajonah 25 shtativ protyagom 10 rokiv todi yak vidalennya ta zamina vsih yaseniv u cih samih rajonah odrazu koshtuvatime 25 milyardiv dolariv za inshoyu ocinkoyu vidalennya tilki na 20 60 milyardiv dolariv Deyaki miski rajoni taki yak Minneapolis mayut veliku kilkist yasena de trohi bilshe 20 miskih lisiv ye yasenovimi Monitoring U rajonah de she ne bulo viyavleno smaragdovih zlatok obstezhennya vikoristovuyutsya dlya monitoringu novih invazij Vizualne obstezhennya vikoristovuyetsya dlya viyavlennya yaseniv yaki demonstruyut poshkodzhennya smaragdovoyu zlatkoyu a pastki z kolorami privablivimi dlya smaragdovoyi zlatki napriklad fioletovimi abo zelenimi rozvishuyutsya na derevah u ramkah programi monitoringu Ci pastki takozh mozhut mati letyuchi feromoni yaki privablyuyut perevazhno samciv Fioletova pastka yaka vikoristovuyetsya dlya viznachennya masshtabiv vtorgnennya Inodi dereva operizuyut shob sluzhiti pastkami dlya sposterezhennya za smaragdovimi zlatkami Derevo yake perezhivaye stres privablyuye samok yaki vidkladayut yajcya navesni a voseni dereva mozhna ochistiti vid kori dlya poshuku lichinok U razi viyavlennya teritoriyu chasto pomishayut na karantin shob zapobigti novomu zarazhennyu zarazhenim derevnim materialom Potim u cij zoni vzhivayutsya podalshi zahodi kontrolyu shob upovilniti rist populyaciyi shlyahom zmenshennya chiselnosti zhukiv zapobigannya dosyagnennya komahami reproduktivnoyi zrilosti ta rozpovsyudzhennya a takozh zmenshennya kilkosti yaseniv Uryadovi ustanovi yak u SShA tak i v Kanadi vikoristovuvali miscevij vid parazitnoyi osi yak zasib viyavlennya teritorij kudi poshirilasya smaragdova zlatka Samki cih os polyuyut na inshih zhukiv ta smaragdovu zlatku yaksho vini ye Osi prigolomshuyut zhukiv i povertayut yih u svoyi nori v zemli de voni zberigayutsya poki yajcya osi ne viluplyatsya a lichinki os ne harchuyutsya zhukami Volonteri lovlyat os koli voni povertayutsya do svoyih nor iz zhukami shob viznachiti chi prisutni tam smaragdovi zlatki Cya metodologiya vidoma yak biologichnij naglyad na vidminu vid biologichnogo kontrolyu oskilki ne vidayetsya sho osi mayut suttyevij negativnij vpliv na populyaciyi smaragdovoyi zlatki Menedzhment U rajonah de smaragdova zlatka ye nemiscevoyu ta invazivnoyu karantin vidalennya zarazhenih derev insekticidi ta biologichnij kontrol vikoristovuyutsya dlya zmenshennya poshkodzhennya yaseniv Karantin ta vidalennya derev Pislya viyavlennya zarazhennya derzhavnimi abo ranishe nacionalnimi uryadovimi ustanovami zazvichaj vvoditsya karantin yakij zaboronyaye vivezennya drov z yasena abo zhivih roslin za mezhi cih teritorij bez dozvoliv yaki vkazuyut na te sho material projshov inspekciyu abo obrobku tobto termichnu obrobku abo podribnennya derevini shob perekonatisya sho v kori ta floemi nemaye zhivih smaragdovih zlatok U miskih rajonah dereva chasto vidalyayut pislya togo yak viyavleno zarazhennya shob zmenshiti shilnist populyaciyi smaragdovoyi zlatki ta jmovirnist yiyi podalshogo poshirennya Miski yaseni zazvichaj zaminyuyut na inshi okrim yasena porodi taki yak klen dub abo lipa shob obmezhiti dzherela zhivlennya dlya zlatok U silskij miscevosti dereva mozhna virubuvati na pilomateriali abo drova shob zmenshiti shilnist stoyannya yaseniv ale dlya cogo takozh mozhe zastosovuvatisya karantin osoblivo v rajonah de materiali mozhut buti zarazhenimi Fahivci Kentucky Extension proponuyut vibrati nezvichajni vidi dlya zamini vidalenogo yasena v landshafti Poperedni pokolinnya stvoryuvali monokulturi visadzhuyuchi nadlishok derev yasena sho vplinulo na masshtabi rujnuvannya sprichinenogo smaragdovimi zlatkami Natomist spriyannya riznomanitnosti vidiv dopomagaye pidtrimuvati miski lisi zdorovimi Vcheni z Universitetu Kentukki proponuyut vibirati monotipni vidi taki yak azimina trilopateva zhovte derevo frankliniya kavove derevo Kentukki maklyura oranzheva kislij i bolotyanij kiparis Insekticidi Obrobka yasena na vulici v Monreali biopesticidom TreeAzin V danij chas vikoristovuyutsya insekticidi z takimi diyuchimi rechovinami yak azadirahtin imidakloprid emamektinu benzoat i dinotefuran Dinotefuran ta imidakloprid ye sistemnimi tobto vklyucheni v derevo i zalishayutsya efektivnimi vid odnogo do troh rokiv zalezhno vid produktu Insekticidi yak pravilo vvazhayutsya zhittyezdatnim variantom lishe v miskih rajonah iz visokocinnimi derevami poblizu zarazhennya Dereva yasena v pershu chergu obroblyayut shlyahom bezposerednogo vpriskuvannya v derevo abo zvolozhennya gruntu Deyaki insekticidi ne mozhut buti zastosovani vlasnikami budinkiv i povinni zastosovuvatisya licenzovanimi aplikatorami Shkoda vid smaragdovoyi zlatki mozhe prodovzhuvati zbilshuvatisya z chasom navit iz zastosuvannyam insekticidiv Obrobka insekticidami nemozhliva dlya velikih lisovih masiviv za mezhami mist Biologichnij kontrol Tetrastichus planipennisi parazitna osa yaka vikoristovuyetsya yak zasib biologichnogo kontrolyu Ridnij areal smaragdovoyi zlatki v Aziyi bulo doslidzheno na predmet parazitichnih vidiv yaki parazituyut na smaragdovih zlatkah ta ne napadayut na inshi vidi komah spodivayuchis sho voni pridushat populyaciyi koli yih vipustyat u Pivnichnu Ameriku Tri vidi importovani z Kitayu buli shvaleni dlya vipusku USDA v 2007 roci ta v Kanadi v 2013 roci Spathius agrili Tetrastichus planipennisi i Oobius agrili todi yak Spathius galinae buv shvalenij dlya vipusku v 2015 roci Za vinyatkom Spathius galinae yakij lishe neshodavno buv vipushenij inshi tri vidi buli zadokumentovani parazituyuchimi na lichinkah smaragdovoyi zlatki cherez rik pislya vipusku sho vkazuye na te sho voni perezhili zimu ale vstanovlennya riznilosya zalezhno vid vidu ta miscya Tetrastichus planipennisi ta Oobius agrili zasnovani ta mayut zrostayuchu populyaciyu v Michigani z 2008 roku Spathius agrili mav menshij uspih u Pivnichnij Americi sho moglo buti sprichineno vidsutnistyu dostupnih lichinok smaragdovoyi zlatki pid chas poyavi imago navesni obmezhenoyu holodostijkistyu ta krashoyu pridatnistyu do regioniv Pivnichnoyi Ameriki nizhche 40 yi paraleli Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA takozh ocinyuye zastosuvannya Beauveria bassiana gribkovogo zbudnika komah dlya borotbi zi smaragdovimi zlatkami u poyednanni z parazitichnimi osami V UkrayiniZ povidomlen na sajtah fitosanitarnih organiv bilshosti oblastej Ukrayini narazi zasobom profilaktiki poshirennya zlatki obrane poshirennya informaciyi pro shkidnika a takozh z cikavishih posilennya i garmonizaciya zahodiv fitosanitarnogo kontrolyu ta ob yednannya zusil specialistiv upravlinnya fitosanitarnoyi bezpeki zi specialistami lisovogo gospodarstva u vprovadzhenni profilaktichnih zahodiv Za danimi deyakih vchenih smaragdovu zlatku bulo viyavleno na pivnochi Harkivskoyi ta Luganskoyi oblastej i z 2019 roku yiyi areal rozshiryuvavsya ale cherez vijskovi diyi v cij chastini regionu oblikovuvati kilkist fitofaga vazhko Takozh zgidno sposterezhen na servisi INaturalist komahu bulo znajdeno v m Kiyiv Div takozhIntegrovana borotba zi shkidnikami lisu Lisopatologiya Kashtanovij fitoftoroz Gollandska hvoroba v yaza Invazivni vidiSpisok literaturiPovidomlennya Upravlinnya fitosanitarnoyi bezpeki pro shkidnika smaragdova vuzkotila zlatka Golovne upravlinnya derzhspozhivsluzhbi u Cherkaskij obl 2022 Yaseneva smaragdova vuzkotila zlatka Derzhavna ustanova Harkivska oblasna fitosanitarna laboratoriya 2023 Miller Matthew Battle of the Ash Borer Decades after Beetles Arrived in Michigan Researchers Looking to Slow Devastation Parsons Gary L November 2008 PDF USDA Arhiv originalu PDF za 24 veresnya 2015 Procitovano 15 serpnya 2014 Controlling Emerald Ash Borers to Protect Ash Trees Bioadvanced Native Borers and Emerald Ash Borer Look alikes PDF Michigan State University Extension Procitovano 12 bereznya 2017 Volkovitsh Mark G Orlova Bienkowskaja Marina J Kovalev Alexey V Bienkowski Andrzej O 2019 An illustrated guide to distinguish emerald ash borer Agrilus planipennis from its congeners in Europe Forestry An International Journal of Forest Research angl doi 10 1093 forestry cpz024 Gould Juli S Bauer Leah S Lelito Jonathan Duan Jian May 2013 PDF USDA APHIS ARS FS Arhiv originalu PDF za 1 lipnya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2012 Herms Daniel A McCullough Deborah G October 2013 PDF Annual Review of Entomology 59 13 30 doi 10 1146 annurev ento 011613 162051 PMID 24112110 Arhiv originalu PDF za 19 lipnya 2020 Procitovano 23 lyutogo 2023 Poland Therese M Chen Tigen Jennifer Koch Pureswaran Deepa December 2014 Review of the emerald ash borer Coleoptera Buprestidae life history mating behaviours host plant selection and host resistance PDF The Canadian Entomologist 147 3 252 262 doi 10 4039 tce 2015 4 Valenta V ta in 2016 A new forest pest in Europe a review of Emerald ash borer Agrilus planipennis invasion Journal of Applied Entomology 141 7 507 526 doi 10 1111 jen 12369 Global Invasive Species Database ISSG IUCN 14 serpnya 2006 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2023 Emerald ash borer USDA Forest Service Procitovano 5 lipnya 2015 Emerald ash borer makes first appearance in Fredericton CBC CBC Emerald Ash Borer Survey and Treatment Projects 11 lipnya 2022 Procitovano 11 lipnya 2022 Oregon dad spots the first emerald ash borers on the West Coast during summer camp pickup in Forest Grove News angl isp 11 lipnya 2022 Procitovano 11 lipnya 2022 Invasive beetle known for wiping out ash trees found in Oregon The most destructive and costliest forest pest ever to invade North America www cbsnews com amer Procitovano 13 lipnya 2022 Peter A Thomas 2016 Biological Flora of the British Isles Fraxinus excelsior Journal of Ecology 104 4 1158 1209 doi 10 1111 1365 2745 12566 Ash tree set for extinction in Europe BBC 23 bereznya 2016 Procitovano 23 bereznya 2016 Emerald ash borer Agrilus planipennis 24 sichnya 2017 Procitovano 22 lipnya 2019 Drogvalenko Orlova Bienkowskaja Bienkowski 11 zhovtnya 2019 Record of the Emerald Ash Borer Agrilus planipennis in Ukraine is Confirmed Insects 10 10 338 doi 10 3390 insects10100338 PMC 6835871 PMID 31614614 Presence of Agrilus planipennis confirmed in Ukraine EPPO 2019 Procitovano 31 grudnya 2019 Wang Xiao Yi ta in 2010 The biology and ecology of the emerald ash borer Agrilus planipennis in China Journal of Insect Science 10 128 128 doi 10 1673 031 010 12801 PMC 3016904 PMID 20879922 Poland T McCullough D 2006 PDF Journal of Forestry 104 118 124 Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2022 Procitovano 23 lyutogo 2023 Showalter DN Saville RJ Orton ES Buggs RJA Bonello P Brown JKM 2 listopada 2014 Arhiv originalu za 7 travnya 2015 Procitovano 14 grudnya 2014 Olive Tree is Second Non Ash Species Found Vulnerable to Emerald Ash Borer Entomology Today 23 travnya 2017 Procitovano 7 chervnya 2021 Global Invasive Species Database ISSG IUCN 14 serpnya 2006 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 serpnya 2013 Cappaert D ta in Fall 2005 American Entomologist 51 3 152 163 doi 10 1093 ae 51 3 152 Arhiv originalu za 3 travnya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2023 Initial County EAB detections in North America PDF USDA Procitovano 28 sichnya 2017 Kelly Laura J Plumb William J Carey David W Mason Mary E Cooper Endymion D Crowther William Whittemore Alan T Rossiter Stephen J Koch Jennifer L 2020 Convergent molecular evolution among ash species resistant to the emerald ash borer Nature Ecology amp Evolution 4 8 1116 1128 doi 10 1038 s41559 020 1209 3 PMC 7610378 PMID 32451426 Liu Houping ta in 2003 PDF Great Lakes Entomologist 36 191 204 Arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2022 Procitovano 28 travnya 2014 Rebek E J Herms D A Smitley D R ta in 2013 PDF Environmental Entomology 37 1 242 246 doi 10 1603 0046 225X 2008 37 242 IVIRTE 2 0 CO 2 PMID 18348816 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Anulewicz Andrea C McCullough Deborah G Cappaert David L September 2007 Emerald Ash Borer Agrilus planipennis Density and Canopy Dieback in Three North American Ash Species Arboriculture amp Urban Forestry 33 5 338 349 doi 10 1007 s10530 013 0543 7 DeSantis Ryan D ta in 21 kvitnya 2013 Effects of climate on emerald ash borer mortality and the potential for ash survival in North America Agricultural and Forest Meteorology 178 120 Bibcode 2013AgFM 178 120D doi 10 1016 j agrformet 2013 04 015 Schaper David 10 sichnya 2014 The Upside Of The Bitter Cold It Kills Bugs That Kill Trees NPR National Public Radio Procitovano 21 travnya 2014 McCullough D G ta in 2012 Evaluation of potential strategies to SLow Ash Mortality SLAM caused by emerald ash borer Agrilus planipennis SLAM in an urban forest PDF International Journal of Pest Management 58 9 23 doi 10 1080 09670874 2011 637138 Kovacs K F ta in September 2009 PDF Ecological Economics 69 3 569 578 doi 10 1016 j ecolecon 2009 09 004 Arhiv originalu PDF za 7 kvitnya 2014 Minneapolis Park and Recreation Board Arhiv originalu za 8 serpnya 2013 Procitovano 29 serpnya 2013 Careless Philip Marshall Stephen A Gill Bruce D ta in February 2014 The use of Cerceris fumipennis Hymenoptera Crabronidae for surveying and monitoring emerald ash borer Coleoptera Buprestidae infestations in eastern North America Canadian Entomologist 146 90 105 doi 10 4039 tce 2013 53 USDA Arhiv originalu za 12 veresnya 2021 Procitovano 28 sichnya 2017 USDA Forest Service Arhiv originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 15 lipnya 2014 Arhiv originalu za 2 bereznya 2015 After Your Ash Has Died Making an Informed Decision on What to Replant PDF extension ca uky edu Herms Daniel A McCullough Deborah G Smitley David R Sadof Clifford S Williamson R Chris Nixon Phillip L June 2009 PDF North Central IPM Center Bulletin 12 arhiv originalu PDF za 26 sichnya 2016 procitovano 30 serpnya 2013 Hahn Jeffrey Herms Daniel A McCullough Deborah G February 2011 PDF www emeraldashborer info arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2015 procitovano 30 serpnya 2013 Bauer L S Liu H P Miller D Gould J 2008 PDF Newsletter of the Michigan Entomological Society 53 3 amp 4 38 39 Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2011 Procitovano 23 lyutogo 2023 United States Department of Agriculture Forest Service Arhiv originalu za 15 veresnya 2021 Procitovano 23 lyutogo 2023 Bauer Leah S Duan Jian J Gould Juli R van Driesche Roy ta in 8 bereznya 2015 Progress in the classical biological control of Agrilus planipennis Fairmaire Coleoptera Buprestidae in North America 147 3 300 317 doi 10 4039 tce 2015 18 Biocontrol Fungus and Wasps Released to Control Emerald Ash Borer Science News Science Daily 2 travnya 2011 Procitovano 30 serpnya 2013 Problemi zahistu lisu v Ukrayini ta shlyahi virishennya SlideShare angl 3 travnya 2024 Procitovano 28 travnya 2024 Agrilus planipennis iNaturalist ukr Procitovano 14 chervnya 2024 Zovnishni posilannyaInterv yu z doslidnikom Kanadske agentstvo inspekciyi harchovih produktiv Posilannya na Pivnichnu doslidnicku stanciyu lisovoyi sluzhbi Ministerstva silskogo gospodarstva SShA dlya doslidzhennya EAB Profil vidiv vuzkotila zlatka smaragdova Agrilus planipennis Nacionalnij informacijnij centr invazivnih vidiv Nacionalna silskogospodarska biblioteka SShA Perelichuye zagalnu informaciyu ta resursi pro vuzkotilu zlatku smaragdovu

Дата публікації:
Топ