Щільність популяції — , що виражає число особин (тварин, рослин, мікроорганізмів) у розрахунку на одиницю об'єму (води, повітря або ґрунту) або поверхні (ґрунту або дна водойми).
Щільність популяції — важливий екологічний показник просторового розміщення співчленів популяції, а також тварин, умов мінливості і прояви природного відбору. Щільність популяції визначається переважно ступенем сприятливості умов існування виду в даному біотопі або найважливішими екологічними факторами навколишнього середовища, особливо тими, що знаходяться в мінімумі і називається лімітуючими. Тому за середньою щільністю популяції можна судити щодо сприятливості для даного виду. За постійністю проживання в біотопі даного виду і меж коливання його чисельності в різні сезони і роки можна виділити місця тимчасового та постійного проживання (, чи , в яких зберігаються залишки популяції в особливо несприятливі роки). Стації переживання, наприклад у масових видів гризунів, зазвичай займають не більше 3-10 % заселеної ними території. Знаючи стації переживання шкідників сільського та лісового господарства, зберігачів та переносників хвороб людини і корисних тварин (в тому числі свійських), можна економно і ефективно боротися зі шкідливими тваринами в резерваціях, уникаючи таким чином забруднення і отруєння великих ділянок.
Щільність популяції і характер просторового розподілу тварин закономірно змінюються при циклічних коливаннях чисельності, регульованих відповідними популяційними механізмами. Зростання щільності популяції у більшості видів супроводжується виділенням її співчленами і накопиченням у зовнішньому середовищі продуктів обміну, в тому числі особливих сигнальних речовин, які гальмують або прискорюють ріст і розвиток, обмежують або навіть припиняють розмноження, можуть збільшувати рухливість тварин і міняти їх поведінку. В результаті при високій щільності популяції посилюється розселення і може початися . При зменшенні щільності популяції еміграція припиняється, а рухливість дещо падає, знову збільшуючись при надмірному розріджуванні популяції, що загрожує руйнуванням внутріпопуляціонних угруповань (сім'ї, зграї, стада, колонії і т. д.). Одночасно зростає інтенсивність розмноження.
У кожного виду в залежності від його способу життя і рухливості (сидячі, осілі або кочові, мігруючі на великі відстані) існують оптимальна щільність популяції і допустимі межі її коливань, неоднакові в різних біотопах (максимальна і мінімальна щільність популяції). У нерухомих організмів (рослини, мікроорганізми, сидячі тварини), які отримують їжу і кисень з навколишнього середовища зі струмами води, повітря, ґрунтовими розчинами, можливо, а в багатьох випадках і вигідно примикання організмів один до одного. Таке ж значення колоній або сімей у гуртових комах — бджіл, мурашок, термітів. Колоніальні гніздів'я птахів (особливо пташині базари) і колонії ссавців (ховрахів, бабаків, піщух, кажанів та ін.) також характеризуються дуже високою щільністю популяції.
Тварини більшості видів тримаються поодинці або невеликими групами (сім'ями), займаючи певні ділянки (індивідуальні або сімейні), які, як правило, примикають одна до одної, іноді частково поєднуючись або перекриваючись.
Щільність популяції, відповідна до способу життя виду та умов його існування, підтримується і регулюється багатьма механізмами, що еволюційно склалися. Головне значення має територіальність, тобто здатність освоювати і охороняти від вторгнення зайняту територію за допомогою активних дій і попереджувальних сигналів (хімічних, візуальних, акустичних тощо). Для підтримки угруповань є сигнали протилежного значення (привертають особин однієї сім'ї або стада).
Приклад розрахунку щільності популяції
Щільність популяції людей на планеті Земля становить приблизно 14 ос./кв. км (осіб на квадратний кілометр), що розраховується шляхом ділення наведеного у Вікіпедії показника чисельності населення Землі, близько 7 млрд людей, на площу поверхні Землі, приблизно 0,5 млрд кв. км.
Див. також
Література
- Наумов Н. П. Экология животных. — М., 1963;
- Шварц С. С. Эволюционная экология животных. — Свердловск, 1969;
- Лэк Д. Численность животных и её регуляция в природе. — М., 1957;
- Уатт К. Экология и управление природными ресурсами.- М., 1971;
- Odum Е. Ekologia. — Warsz., 1969;
- Emlen J.M. Ecology: anevolutionary approach. — L., 1973;
- Kendeigh S. Ecology. — N. Y., 1974.
Ресурси Інтернету
- Густина розміщення виду // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 57.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shilnist populyaciyi sho virazhaye chislo osobin tvarin roslin mikroorganizmiv u rozrahunku na odinicyu ob yemu vodi povitrya abo gruntu abo poverhni gruntu abo dna vodojmi Shilnist populyaciyi vazhlivij ekologichnij pokaznik prostorovogo rozmishennya spivchleniv populyaciyi a takozh tvarin umov minlivosti i proyavi prirodnogo vidboru Shilnist populyaciyi viznachayetsya perevazhno stupenem spriyatlivosti umov isnuvannya vidu v danomu biotopi abo najvazhlivishimi ekologichnimi faktorami navkolishnogo seredovisha osoblivo timi sho znahodyatsya v minimumi i nazivayetsya limituyuchimi Tomu za serednoyu shilnistyu populyaciyi mozhna suditi shodo spriyatlivosti dlya danogo vidu Za postijnistyu prozhivannya v biotopi danogo vidu i mezh kolivannya jogo chiselnosti v rizni sezoni i roki mozhna vidiliti miscya timchasovogo ta postijnogo prozhivannya chi v yakih zberigayutsya zalishki populyaciyi v osoblivo nespriyatlivi roki Staciyi perezhivannya napriklad u masovih vidiv grizuniv zazvichaj zajmayut ne bilshe 3 10 zaselenoyi nimi teritoriyi Znayuchi staciyi perezhivannya shkidnikiv silskogo ta lisovogo gospodarstva zberigachiv ta perenosnikiv hvorob lyudini i korisnih tvarin v tomu chisli svijskih mozhna ekonomno i efektivno borotisya zi shkidlivimi tvarinami v rezervaciyah unikayuchi takim chinom zabrudnennya i otruyennya velikih dilyanok Shilnist populyaciyi i harakter prostorovogo rozpodilu tvarin zakonomirno zminyuyutsya pri ciklichnih kolivannyah chiselnosti regulovanih vidpovidnimi populyacijnimi mehanizmami Zrostannya shilnosti populyaciyi u bilshosti vidiv suprovodzhuyetsya vidilennyam yiyi spivchlenami i nakopichennyam u zovnishnomu seredovishi produktiv obminu v tomu chisli osoblivih signalnih rechovin yaki galmuyut abo priskoryuyut rist i rozvitok obmezhuyut abo navit pripinyayut rozmnozhennya mozhut zbilshuvati ruhlivist tvarin i minyati yih povedinku V rezultati pri visokij shilnosti populyaciyi posilyuyetsya rozselennya i mozhe pochatisya Pri zmenshenni shilnosti populyaciyi emigraciya pripinyayetsya a ruhlivist desho padaye znovu zbilshuyuchis pri nadmirnomu rozridzhuvanni populyaciyi sho zagrozhuye rujnuvannyam vnutripopulyacionnih ugrupovan sim yi zgrayi stada koloniyi i t d Odnochasno zrostaye intensivnist rozmnozhennya U kozhnogo vidu v zalezhnosti vid jogo sposobu zhittya i ruhlivosti sidyachi osili abo kochovi migruyuchi na veliki vidstani isnuyut optimalna shilnist populyaciyi i dopustimi mezhi yiyi kolivan neodnakovi v riznih biotopah maksimalna i minimalna shilnist populyaciyi U neruhomih organizmiv roslini mikroorganizmi sidyachi tvarini yaki otrimuyut yizhu i kisen z navkolishnogo seredovisha zi strumami vodi povitrya gruntovimi rozchinami mozhlivo a v bagatoh vipadkah i vigidno primikannya organizmiv odin do odnogo Take zh znachennya kolonij abo simej u gurtovih komah bdzhil murashok termitiv Kolonialni gnizdiv ya ptahiv osoblivo ptashini bazari i koloniyi ssavciv hovrahiv babakiv pishuh kazhaniv ta in takozh harakterizuyutsya duzhe visokoyu shilnistyu populyaciyi Tvarini bilshosti vidiv trimayutsya poodinci abo nevelikimi grupami sim yami zajmayuchi pevni dilyanki individualni abo simejni yaki yak pravilo primikayut odna do odnoyi inodi chastkovo poyednuyuchis abo perekrivayuchis Shilnist populyaciyi vidpovidna do sposobu zhittya vidu ta umov jogo isnuvannya pidtrimuyetsya i regulyuyetsya bagatma mehanizmami sho evolyucijno sklalisya Golovne znachennya maye teritorialnist tobto zdatnist osvoyuvati i ohoronyati vid vtorgnennya zajnyatu teritoriyu za dopomogoyu aktivnih dij i poperedzhuvalnih signaliv himichnih vizualnih akustichnih tosho Dlya pidtrimki ugrupovan ye signali protilezhnogo znachennya privertayut osobin odniyeyi sim yi abo stada Priklad rozrahunku shilnosti populyaciyiShilnist populyaciyi lyudej na planeti Zemlya stanovit priblizno 14 os kv km osib na kvadratnij kilometr sho rozrahovuyetsya shlyahom dilennya navedenogo u Vikipediyi pokaznika chiselnosti naselennya Zemli blizko 7 mlrd lyudej na ploshu poverhni Zemli priblizno 0 5 mlrd kv km Div takozhFunkcionalna struktura populyaciyi Populyacijna ekologiya Yemnist seredovisha Teoriya r K vidboru Autoekologiya Kolonialni organizmi Efektivnist hizhakiv Ekologichnij vakuumLiteraturaNaumov N P Ekologiya zhivotnyh M 1963 Shvarc S S Evolyucionnaya ekologiya zhivotnyh Sverdlovsk 1969 Lek D Chislennost zhivotnyh i eyo regulyaciya v prirode M 1957 Uatt K Ekologiya i upravlenie prirodnymi resursami M 1971 Odum E Ekologia Warsz 1969 Emlen J M Ecology anevolutionary approach L 1973 Kendeigh S Ecology N Y 1974 Resursi InternetuGustina rozmishennya vidu navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 57