Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Вересень 2020) |
Вуглець у природі
Вуглець у живій природі
Серед багатьох хімічних елементів, без яких неможливе життя на землі, вуглець є найголовнішим. Хімічні перетворення органічних речовин пов'язані з можливістю атома вуглецю утворювати довгі ланцюги та кільця.
Біогеохімічний цикл вуглецю, звичайно, дуже складний, оскільки він включає не тільки функціонування всіх форм життя, але й перенесення неорганічних речовин як між різними резервуарами вуглецю, так і у середині них. Основними резервуарами вуглецю є атмосфера, континентальна біомаса, включаючи ґрунти, гідросфера з морською біотою та літосфера.
Відомо більше мільйона органічних сполук, тисячі з яких беруть участь у біологічних процесах.
Вуглець у атмосфері, гідросфері і літосфері
Більше 99% вуглецю в атмосфері знаходиться у вигляді вуглекислого газу.
Близько 97% вуглецю в океанах існує в розчиненій формі, а в літосфері — у вигляді мінералів.
Елементний вуглець присутній в атмосфері в малих кількостях у вигляді графіту і алмазу, а у ґрунті — у формі гумінових кислот. Асиміляція вуглецю в процесі фотосинтезу призводить до утворення відновленого вуглецю, який присутній в біоті, мертвій органічній речовині ґрунту, у верхніх шарах осадових порід у вигляді горючих копалин, і в літосфері — у вигляді розсіяного недоокисненого вуглецю.
В океанах міститься велика кількість розчинених сполук органічного вуглецю, процеси окиснення яких маловідомі. Вуглець є основою всіх органічних речовин. Кожен живий організм складається в значній мірі з вуглецю. Вуглець — основа життя, джерелом вуглеводів для живих організмів є СО2 з атмосфери або води.
В основі будови аморфного вуглецю лежить розупорядкована структура монокристалічного графіту. Це кокс, буре та кам'яне вугілля, сажа, активоване вугілля. Рідкий вуглець можна отримати під тиском вище 105 ат і температурах вище 3700°C. Кокс, сажа, деревне вугілля (твердий вуглець) мають таку ж будову, що й графіт. Для твердого вуглецю також характерним є стан з невпорядкованою структурою — так званий «аморфний» вуглець, який не являє собою самостійної модифікації . В основі його будови лежить структура дрібнокристалічного графіту. Нагрів деяких різновидів аморфного графіту вище 1500—1600° С без доступу повітря викликає їх перетворення на графіт. Фізичні властивості аморфного вуглецю дуже залежать від дисперсності частинок і наявності домішок. Густина, теплоємність, теплопровідність та електропровідність аморфного вуглецю завжди вище, ніж графіту.
Ретельні вимірювання вмісту атмосферного вуглецю було розпочато в 1957 році Кіплінгом в обсерваторії Мауна-Лоа. Регулярні вимірювання вмісту атмосферного вуглецю проводяться також на ряді інших станцій. З аналізу спостережень можна зробити висновок, що річна зміна концентрацій обумовлена в основному сезонними змінами циклу фотосинтезу та деструкції рослин на суші. На цей показник також впливає, хоча і в меншій мірі, річний хід температури поверхні океану, від якого залежить розчинність у морській воді. Третім і, мабуть, найменш важливим фактором є річний хід інтенсивності фотосинтезу в океані. Середній за кожен даний рік вміст вуглецю в атмосфері дещо вище в північній півкулі, оскільки джерела антропогенного надходження розташовані переважно в північній півкулі. Крім того спостерігаються невеликі міжрічні зміни вмісту, які, мабуть, визначаються особливостями загальної циркуляції атмосфери. За останні 25 років вміст вуглецю в атмосфері постійно зростає.
Маса діоксиду вуглецю в атмосфері оцінюється цифрою 400 мільярдів тон. В процесі вивітрювання та фотосинтезу щороку з атмосфери поглинається більше, ніж 800 мільйонів тон СО2. Якщо б не було механізму колообігу, то за кілька тисяч років вуглець повністю зник би з атмосфери, опинився «захованим» в гірських породах. За сучасними оцінками, маса діоксиду вуглецю, «захованого» в гірських породах, приблизно в 500 разів перевищує його запаси в атмосфері.
Ще одним переносником вуглецю є метан. Його в атмосфері також чимало — близько 5 мільярдів тон. Але із атмосфери відбувається переміщення метану в стратосферу і далі в космічний простір. Крім того метан витрачається під час фотохімічних реакцій. Тривалість існування молекули метану в атмосфері в середньому становить 5 років.
Запаси вуглецю на поверхні планети безперервно поповнюються. Основними джерелами постачання вуглецю вчені вважають космос і мантію Землі. Космічний простір постачає нам вуглець разом з метеоритною речовиною. Мантія планети — основний постачальник вуглецю, причому не тільки під час виверження вулканів, як вважалося раніше, але і при дегазації надр.
Головна невизначеність існуючих оцінок вмісту вуглецю обумовлена недостатньою повнотою даних про площі та вміст вуглецю в торф'яниках планети. Більш повільний процес розкладу сполук вуглецю в ґрунтах холодних кліматичних зон призводить до більшої концентрації вуглецю ґрунтів (на одиницю поверхні) в бореальних лісах і трав'янистих зонах середніх широт порівняно з тропічними екосистемами. Проте тільки невелика кількість (декілька відсотків і навіть менше) детриту, який потрапляє щороку в ґрунти залишається в них впродовж тривалого часу. Більша частина мертвої органічної речовини окиснюється за декілька років. В чорноземах близько 9% вуглецю підстилки характеризується часом обігу близько 5 місяців, а 2% вуглецю підстилки залишаються в ґрунті в середньому протягом 500—1000 років. Ця характерна риса ґрунтоутворювального процесу проявляється також в тому, що вік ґрунтів в середніх широтах, визначений радіоізотопним методом, складає від кількох сотень до 1000 років і більше. Проте швидкість розкладу органічної речовини при трансформації земель, зайнятих природною рослинністю, в сільськогосподарські угіддя зовсім інша. Наприклад, існує думка, що 50% вуглецю в ґрунтах, що використовуються в сільському господарстві Північної Америки, могло бути втрачено внаслідок окиснення, тому що експлуатація ґрунтів почалася до початку минулого століття.
Вуглець як важливий біогенний елемент
Вуглець — дуже важливий біогенний елемент, який складає основу життя на Землі, структурна одиниця величезної кількості органічних сполук, що беруть участь у побудові організмів та забезпеченні їхньої життєдіяльності. Значна частина необхідної для організмів енергії утворюється в клітинах за рахунок окиснення вуглецю. Виникнення життя на Землі розглядається сучасною наукою як складний процес еволюції вуглецевих сполук.
Унікальна роль вуглецю в живій природі обумовлена його властивостями, яких у такому поєднанні не має жоден елемент періодичної системи. Між атомами вуглецю, а також між вуглецем та іншими елементами утворюються міцні хімічні зв'язки, які, проте можуть бути розірвані за порівняно м'яких умов. Ці зв'язки можуть бути одинарними, подвійними та потрійними. Здатність вуглецю утворювати чотири рівнозначні валентні зв'язки надає можливість для побудови вуглецевих скелетів різних типів — лінійних, розгалужених, циклічних. Показово, що всього три елемента — вуглець, кисень та водень — становлять 98% загальної маси живих організмів. Цим досягається певна економність в живій природі: при практично безмежнім структурнім різноманітті вуглецевих сполук невелика кількість типів хімічного зв'язку дозволяє набагато скоротити кількість ферментів, необхідних для розщеплення і синтезу органічних речовин. Особливості будови атома вуглецю лежать в основі різних видів ізомерії органічних сполук. Здатність до оптичної ізомерії виявилась вирішальною в біохімічній еволюції амінокислот, вуглеводів і деяких алкалоїдів.
Відповідно до гіпотези А.І.Опаріна та сучаснішої гіпотези РНК перші органічні сполуки на Землі мали абіогенне походження. За джерела вуглецю правили метан та ціанистий водень, які містилися в первинній атмосфері Землі. З виникненням життя єдиним джерелом неорганічного вуглецю, за рахунок якого утворюється вся органічна речовина біосфери, є двооксид вуглецю, який перебуває в атмосфері, а також розчинений в природних водах у вигляді H2CO3. Найпотужніший механізм засвоєння вуглецю (у формі СО2) — фотосинтез, який здійснюється повсюдно зеленими рослинами. Щороку асимілюється близько 100 мільярдів тон СО2. Рослини поглинають вуглекислий газ з повітря, виділяючи в атмосферу такий же об'єм кисню. У присутності хлорофілу СО2 взаємодіє з водою, перетворюючись на складніші вуглецеві сполуки, наприклад вуглеводи. Схематично процес утворення вуглеводів може бути представлений рівнянням:
СО2 + 6Н2О = С6Н12О6 + О2
Одночасно утворюється крохмаль та різноманітні інші речовини, з яких складаються рослини. На Землі існує еволюційно древніший спосіб засвоєння СО2 шляхом хемосинтезу. В цьому випадку мікроорганізми-хемосинтетики використовують не променисту енергію Сонця, а енергію окиснення неорганічних сполук. Більшість тварин споживає вуглець у вигляді вже готових органічних речовин. В залежності від способу засвоєння органічних сполук розрізняють автотрофні та гетеротрофні організми.
Окрім основної функції — джерела вуглецю — двооксид вуглецю розчинений в природних водах і біологічних рідинах, бере участь у підтримці оптимальної для життєвих процесів кислотності середовища.
У складі СаСО3 вуглець утворює зовнішній кістяк багатьох безхребетних тварин (наприклад, мушлі молюсків), а також міститься в коралах, шкаралупі яєць птахів тощо.
Такі сполуки вуглецю, як HCN, CO, CCl4, які переважали в первісній атмосфері Землі в добіологічний період, надалі, в процесі біологічної еволюції, перетворилися на сильні антиметаболіти обміну речовин.
Див. також
Література
- В.І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В.В. Ошовський, В.С.Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Veresen 2020 Vuglec u prirodi Shlyah karbonu z atmosferi do vodojmi 1 Chastinki karbonu v atmosferi sho spriyayut utvorennyu hmar 2 Krapli doshu poglinayut organichnij ta neorganichnij vuglec za rahunok adsorbciyi organichnih pariv pri padinni na zemlyu 3 Pri spalyuvanni ta viverzhennyah vulkaniv utvoryuyutsya visokokondensovani policiklichni aromatichni molekuli tobto chornij vuglec yaki povertayutsya v atmosferu razom iz parnikovimi gazami takimi yak CO2 4 Nazemni roslini fiksuyut atmosfernij CO2 za dopomogoyu fotosintezu povertayuchi chastinu nazad v atmosferu za dopomogoyu dihannya 5 Zberigannya ta peretvorennya organichnih reshtok vnaslidok mikrobnoyi ta gribkovoyi diyalnosti 6 Voda poglinaye roslinni ta osili aerozolni prohodyachi cherez lisovi nasadzhennya vzdovzh stovburiv stebel roslin Biogeohimichni transformaciyi vidbuvayutsya v miru vsmoktuvannya vodi u gruntovij rozchin ta vodojmi gruntovih vod a potik suhodolom vidbuvayetsya koli grunti povnistyu nasichuyutsya abo doshi vipadayut shvidshe nizh vidbuvayetsya nasichennya gruntu 7 Organichnij vuglec otrimanij z nazemnoyi biosferi ta pervinnogo virobnictva in situ rozkladayetsya mikrobnimi ugrupuvannyami v richkah ta potokah razom z fizichnim rozkladannyam tobto fotookislennyam 8 Ozera vodoshovisha ta zaplavi zazvichaj zberigayut veliku kilkist OC ta vidkladen prote vidbuvayetsya i geterotrofiya u tovshi vodi sho prizvodit do chistogo potoku CO2 v atmosferu Takozh zazvichaj ye visokim virobnictvo metanu v oksidnih vidkladah zaplav ozer i vodoshovish 9 Pervinne virobnictvo yak pravilo posilyuyetsya v richkovih shlejfah za rahunok eksportu richkovih pozhivnih rechovin 10 Priberezhni bolota yak zberigayut tak i eksportuyut blakitnij vuglec 11 Kontinentalni shelfi ta vidkritij okean zazvichaj poglinayut SO2 z atmosferi zapasayuchi neveliku chastku fiksovanogo SO2 yak organichnij vuglec u 12 morskih vidkladah zavdyaki biologichnomu nasosu Vuglec u zhivij prirodiSered bagatoh himichnih elementiv bez yakih nemozhlive zhittya na zemli vuglec ye najgolovnishim Himichni peretvorennya organichnih rechovin pov yazani z mozhlivistyu atoma vuglecyu utvoryuvati dovgi lancyugi ta kilcya Biogeohimichnij cikl vuglecyu zvichajno duzhe skladnij oskilki vin vklyuchaye ne tilki funkcionuvannya vsih form zhittya ale j perenesennya neorganichnih rechovin yak mizh riznimi rezervuarami vuglecyu tak i u seredini nih Osnovnimi rezervuarami vuglecyu ye atmosfera kontinentalna biomasa vklyuchayuchi grunti gidrosfera z morskoyu biotoyu ta litosfera Vidomo bilshe miljona organichnih spoluk tisyachi z yakih berut uchast u biologichnih procesah Vuglec u atmosferi gidrosferi i litosferiBilshe 99 vuglecyu v atmosferi znahoditsya u viglyadi vuglekislogo gazu Blizko 97 vuglecyu v okeanah isnuye v rozchinenij formi a v litosferi u viglyadi mineraliv Elementnij vuglec prisutnij v atmosferi v malih kilkostyah u viglyadi grafitu i almazu a u grunti u formi guminovih kislot Asimilyaciya vuglecyu v procesi fotosintezu prizvodit do utvorennya vidnovlenogo vuglecyu yakij prisutnij v bioti mertvij organichnij rechovini gruntu u verhnih sharah osadovih porid u viglyadi goryuchih kopalin i v litosferi u viglyadi rozsiyanogo nedookisnenogo vuglecyu V okeanah mistitsya velika kilkist rozchinenih spoluk organichnogo vuglecyu procesi okisnennya yakih malovidomi Vuglec ye osnovoyu vsih organichnih rechovin Kozhen zhivij organizm skladayetsya v znachnij miri z vuglecyu Vuglec osnova zhittya dzherelom vuglevodiv dlya zhivih organizmiv ye SO2 z atmosferi abo vodi V osnovi budovi amorfnogo vuglecyu lezhit rozuporyadkovana struktura monokristalichnogo grafitu Ce koks bure ta kam yane vugillya sazha aktivovane vugillya Ridkij vuglec mozhna otrimati pid tiskom vishe 105 at i temperaturah vishe 3700 C Koks sazha derevne vugillya tverdij vuglec mayut taku zh budovu sho j grafit Dlya tverdogo vuglecyu takozh harakternim ye stan z nevporyadkovanoyu strukturoyu tak zvanij amorfnij vuglec yakij ne yavlyaye soboyu samostijnoyi modifikaciyi V osnovi jogo budovi lezhit struktura dribnokristalichnogo grafitu Nagriv deyakih riznovidiv amorfnogo grafitu vishe 1500 1600 S bez dostupu povitrya viklikaye yih peretvorennya na grafit Fizichni vlastivosti amorfnogo vuglecyu duzhe zalezhat vid dispersnosti chastinok i nayavnosti domishok Gustina teployemnist teploprovidnist ta elektroprovidnist amorfnogo vuglecyu zavzhdi vishe nizh grafitu Retelni vimiryuvannya vmistu atmosfernogo vuglecyu bulo rozpochato v 1957 roci Kiplingom v observatoriyi Mauna Loa Regulyarni vimiryuvannya vmistu atmosfernogo vuglecyu provodyatsya takozh na ryadi inshih stancij Z analizu sposterezhen mozhna zrobiti visnovok sho richna zmina koncentracij obumovlena v osnovnomu sezonnimi zminami ciklu fotosintezu ta destrukciyi roslin na sushi Na cej pokaznik takozh vplivaye hocha i v menshij miri richnij hid temperaturi poverhni okeanu vid yakogo zalezhit rozchinnist u morskij vodi Tretim i mabut najmensh vazhlivim faktorom ye richnij hid intensivnosti fotosintezu v okeani Serednij za kozhen danij rik vmist vuglecyu v atmosferi desho vishe v pivnichnij pivkuli oskilki dzherela antropogennogo nadhodzhennya roztashovani perevazhno v pivnichnij pivkuli Krim togo sposterigayutsya neveliki mizhrichni zmini vmistu yaki mabut viznachayutsya osoblivostyami zagalnoyi cirkulyaciyi atmosferi Za ostanni 25 rokiv vmist vuglecyu v atmosferi postijno zrostaye Masa dioksidu vuglecyu v atmosferi ocinyuyetsya cifroyu 400 milyardiv ton V procesi vivitryuvannya ta fotosintezu shoroku z atmosferi poglinayetsya bilshe nizh 800 miljoniv ton SO2 Yaksho b ne bulo mehanizmu koloobigu to za kilka tisyach rokiv vuglec povnistyu znik bi z atmosferi opinivsya zahovanim v girskih porodah Za suchasnimi ocinkami masa dioksidu vuglecyu zahovanogo v girskih porodah priblizno v 500 raziv perevishuye jogo zapasi v atmosferi She odnim perenosnikom vuglecyu ye metan Jogo v atmosferi takozh chimalo blizko 5 milyardiv ton Ale iz atmosferi vidbuvayetsya peremishennya metanu v stratosferu i dali v kosmichnij prostir Krim togo metan vitrachayetsya pid chas fotohimichnih reakcij Trivalist isnuvannya molekuli metanu v atmosferi v serednomu stanovit 5 rokiv Zapasi vuglecyu na poverhni planeti bezperervno popovnyuyutsya Osnovnimi dzherelami postachannya vuglecyu vcheni vvazhayut kosmos i mantiyu Zemli Kosmichnij prostir postachaye nam vuglec razom z meteoritnoyu rechovinoyu Mantiya planeti osnovnij postachalnik vuglecyu prichomu ne tilki pid chas viverzhennya vulkaniv yak vvazhalosya ranishe ale i pri degazaciyi nadr Golovna neviznachenist isnuyuchih ocinok vmistu vuglecyu obumovlena nedostatnoyu povnotoyu danih pro ploshi ta vmist vuglecyu v torf yanikah planeti Bilsh povilnij proces rozkladu spoluk vuglecyu v gruntah holodnih klimatichnih zon prizvodit do bilshoyi koncentraciyi vuglecyu gruntiv na odinicyu poverhni v borealnih lisah i trav yanistih zonah serednih shirot porivnyano z tropichnimi ekosistemami Prote tilki nevelika kilkist dekilka vidsotkiv i navit menshe detritu yakij potraplyaye shoroku v grunti zalishayetsya v nih vprodovzh trivalogo chasu Bilsha chastina mertvoyi organichnoyi rechovini okisnyuyetsya za dekilka rokiv V chornozemah blizko 9 vuglecyu pidstilki harakterizuyetsya chasom obigu blizko 5 misyaciv a 2 vuglecyu pidstilki zalishayutsya v grunti v serednomu protyagom 500 1000 rokiv Cya harakterna risa gruntoutvoryuvalnogo procesu proyavlyayetsya takozh v tomu sho vik gruntiv v serednih shirotah viznachenij radioizotopnim metodom skladaye vid kilkoh soten do 1000 rokiv i bilshe Prote shvidkist rozkladu organichnoyi rechovini pri transformaciyi zemel zajnyatih prirodnoyu roslinnistyu v silskogospodarski ugiddya zovsim insha Napriklad isnuye dumka sho 50 vuglecyu v gruntah sho vikoristovuyutsya v silskomu gospodarstvi Pivnichnoyi Ameriki moglo buti vtracheno vnaslidok okisnennya tomu sho ekspluataciya gruntiv pochalasya do pochatku minulogo stolittya Vuglec yak vazhlivij biogennij elementVuglec duzhe vazhlivij biogennij element yakij skladaye osnovu zhittya na Zemli strukturna odinicya velicheznoyi kilkosti organichnih spoluk sho berut uchast u pobudovi organizmiv ta zabezpechenni yihnoyi zhittyediyalnosti Znachna chastina neobhidnoyi dlya organizmiv energiyi utvoryuyetsya v klitinah za rahunok okisnennya vuglecyu Viniknennya zhittya na Zemli rozglyadayetsya suchasnoyu naukoyu yak skladnij proces evolyuciyi vuglecevih spoluk Unikalna rol vuglecyu v zhivij prirodi obumovlena jogo vlastivostyami yakih u takomu poyednanni ne maye zhoden element periodichnoyi sistemi Mizh atomami vuglecyu a takozh mizh vuglecem ta inshimi elementami utvoryuyutsya micni himichni zv yazki yaki prote mozhut buti rozirvani za porivnyano m yakih umov Ci zv yazki mozhut buti odinarnimi podvijnimi ta potrijnimi Zdatnist vuglecyu utvoryuvati chotiri rivnoznachni valentni zv yazki nadaye mozhlivist dlya pobudovi vuglecevih skeletiv riznih tipiv linijnih rozgaluzhenih ciklichnih Pokazovo sho vsogo tri elementa vuglec kisen ta voden stanovlyat 98 zagalnoyi masi zhivih organizmiv Cim dosyagayetsya pevna ekonomnist v zhivij prirodi pri praktichno bezmezhnim strukturnim riznomanitti vuglecevih spoluk nevelika kilkist tipiv himichnogo zv yazku dozvolyaye nabagato skorotiti kilkist fermentiv neobhidnih dlya rozsheplennya i sintezu organichnih rechovin Osoblivosti budovi atoma vuglecyu lezhat v osnovi riznih vidiv izomeriyi organichnih spoluk Zdatnist do optichnoyi izomeriyi viyavilas virishalnoyu v biohimichnij evolyuciyi aminokislot vuglevodiv i deyakih alkaloyidiv Vidpovidno do gipotezi A I Oparina ta suchasnishoyi gipotezi RNK pershi organichni spoluki na Zemli mali abiogenne pohodzhennya Za dzherela vuglecyu pravili metan ta cianistij voden yaki mistilisya v pervinnij atmosferi Zemli Z viniknennyam zhittya yedinim dzherelom neorganichnogo vuglecyu za rahunok yakogo utvoryuyetsya vsya organichna rechovina biosferi ye dvooksid vuglecyu yakij perebuvaye v atmosferi a takozh rozchinenij v prirodnih vodah u viglyadi H2CO3 Najpotuzhnishij mehanizm zasvoyennya vuglecyu u formi SO2 fotosintez yakij zdijsnyuyetsya povsyudno zelenimi roslinami Shoroku asimilyuyetsya blizko 100 milyardiv ton SO2 Roslini poglinayut vuglekislij gaz z povitrya vidilyayuchi v atmosferu takij zhe ob yem kisnyu U prisutnosti hlorofilu SO2 vzayemodiye z vodoyu peretvoryuyuchis na skladnishi vuglecevi spoluki napriklad vuglevodi Shematichno proces utvorennya vuglevodiv mozhe buti predstavlenij rivnyannyam SO2 6N2O S6N12O6 O2 Odnochasno utvoryuyetsya krohmal ta riznomanitni inshi rechovini z yakih skladayutsya roslini Na Zemli isnuye evolyucijno drevnishij sposib zasvoyennya SO2 shlyahom hemosintezu V comu vipadku mikroorganizmi hemosintetiki vikoristovuyut ne promenistu energiyu Soncya a energiyu okisnennya neorganichnih spoluk Bilshist tvarin spozhivaye vuglec u viglyadi vzhe gotovih organichnih rechovin V zalezhnosti vid sposobu zasvoyennya organichnih spoluk rozriznyayut avtotrofni ta geterotrofni organizmi Okrim osnovnoyi funkciyi dzherela vuglecyu dvooksid vuglecyu rozchinenij v prirodnih vodah i biologichnih ridinah bere uchast u pidtrimci optimalnoyi dlya zhittyevih procesiv kislotnosti seredovisha U skladi SaSO3 vuglec utvoryuye zovnishnij kistyak bagatoh bezhrebetnih tvarin napriklad mushli molyuskiv a takozh mistitsya v koralah shkaralupi yayec ptahiv tosho Taki spoluki vuglecyu yak HCN CO CCl4 yaki perevazhali v pervisnij atmosferi Zemli v dobiologichnij period nadali v procesi biologichnoyi evolyuciyi peretvorilisya na silni antimetaboliti obminu rechovin Div takozhKarbonatna sistemaLiteraturaV I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4