Карбонатна система — сукупність послідовних реакцій, починаючи з розчинення діоксиду вуглецю у воді і кінчаючи випаданням нерозчинних карбонатів кальцію і магнію, що забезпечує кругообіг вуглецю: У хімії океану карбонатна система відіграє важливу роль в трьох основних процесах: у взаємодії на межі атмосфера — океан (поглинання діоксиду вуглецю), у біохімічних реакціях фотосинтезу і розкладання органічної речовини і в зміні кислотності морської води і випаданні нерозчинних карбонатних осадів. морської води, яка в основному залежить від карбонатної системи, має величезне значення для протікання усіх фізико-хімічних процесів в океані. Стабільність кислотних умов є, можливо, найістотнішим чинником, відповідальним за виникнення і підтримку життя в океані. Можливо, що карбонатна система і в майбутньому відіграватиме дуже істотну роль, оскільки поглинання СО2 океаном рятує нас від теплової смерті.
Найбільш активним компонентом карбонатної системи є діоксид вуглецю (СО2). Через діоксид вуглецю здійснюється зв'язок двох геохімічних циклів: неорганічного і органічного вуглецю. Концентрація вуглецю безперервно зменшується, починаючи від СО2 в атмосфері, через пов'язану діоксид вуглецю у водах океану і потім вуглець у складі органічних речовин. Цікаво відзначити, що концентрація закумульованого вуглецю у складі органічних речовин також безперервно зменшується через ускладнення складу органічних сполук та живих клітин. Вище за зону термоклину в поверхневому шарі океану міститься 0,20 г/см3 неорганічного вуглецю, що складає не більше 3% сумарного його вмісту, інші 7,25 г/см3 є в глибинні води. Вміст розчиненого в морській воді органічного вуглецю досягає [] г/см3, що значно більше, чим щільність вуглецю в морській біосфері (0,002 г/см3.
У морській воді вміст вільної вуглекислоти дуже невеликий і зазвичай не перевищує 2,5 мг/л. Середня концентрація СО2 у морській воді дорівнює 0,5 мл/л, тобто на порядок нижче, ніж концентрація кисню, але повний вміст СО2 в усіх формах карбонатної системи дорівнює 50 мл/л, що приблизно на порядок більше середньої концентрації кисню. Таким чином, ми бачимо, що карбонатна система залежно від умов рН і інтенсивності фотосинтезу може поставляти вуглекислоту в найширших межах.
Сума аніонів НСО3- і СО3- слабкої вугільної кислоти визначає величину карбонатної лужності, а негативний логарифм активності вільних водневих іонів (Н+) характеризує кислотні умови середовища або рН. Карбонатна лужність складає близько 95% загальної лужності морської води, решта припадає на борну, фосфорну і кремнієву кислоти. У гідрохімічних дослідженнях зазвичай оперують відношенням величин лужності (Аlк) до хлористості (Cl), для Тихого океану дорівнює, — Аlк/Cl = 0,123/0,128.
Будь-які зміни стану карбонатної системи відразу ж відбиваються в зміні рН. Поглинання СО2 з атмосфери, або виділення вуглекислоти в результаті розкладання органічної речовини, або просто в процесі дихання водних організмів призводять до пониження рН, тобто збільшення кислотності морської води. Поглинання СО2 в процесі фотосинтезу і виділення СО2 в атмосферу, наприклад, при нагріві води призводить до збільшення рН. При збільшенні тиску, рН морської води зменшується за рахунок збільшення дисоціації вугільної кислоти. Морська вода, що має на поверхні рН рівне 8,2, на глибині 5000 м матиме рН рівне 8,01, а на глибині 10 000 м — 7,82. Приблизно можна вважати, що рН морської води зменшується на 0,04 при збільшенні глибини на кожні 1000 м. Таким чином, у міру збільшення глибини у воді накопичується вуглекислота, яка створюється при при диханні і при розкладанні органічної речовини, а, крім того, збільшення дисоціації вугільної кислоти також призводить до пониження рН, тобто підкислення води. На глибинах 3000-4000 м ці процеси призводять до повного розчинення карбонатів кальцію і магнію. Глибше 4000 м карбонатних осадів в донних відкладеннях не спостерігається. На менших глибинах карбонатні осади, навпаки, найбільше поширені, а товща води пересичена відносно кальциту і арагоніту до 200–250%.
Для того, щоб наочніше уявити собі зміну форм вуглецю в системі СО2-, НСО3-, СО3- залежно від рН, можна розглянути таблицю:
pH | CO2 | HCO2- | CO3−2 |
---|---|---|---|
4,0 | 100 | 0 | 0 |
5,0 | 82 | 18 | 0 |
6,0 | 51 | 49 | 0 |
7,0 | 11 | 89 | 0 |
8,0 | 0 | 95 | 5 |
9,0 | 0 | 61 | 39 |
10,0 | 0 | 19 | 81 |
11,0 | 0 | 2 | 98 |
12,0 | 0 | 0 | 100 |
Див. також
Література
- Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії: підручник. — К.: Ніка-Центр, 2012. — 312 с.
- Никаноров А. М. Гидрохимия. СПб: Гидрометеоиздат, 2001. — 444 с.
Ресурси Інтернету
- sistema.html Карбонатная система[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karbonatna sistema sukupnist poslidovnih reakcij pochinayuchi z rozchinennya dioksidu vuglecyu u vodi i kinchayuchi vipadannyam nerozchinnih karbonativ kalciyu i magniyu sho zabezpechuye krugoobig vuglecyu U himiyi okeanu karbonatna sistema vidigraye vazhlivu rol v troh osnovnih procesah u vzayemodiyi na mezhi atmosfera okean poglinannya dioksidu vuglecyu u biohimichnih reakciyah fotosintezu i rozkladannya organichnoyi rechovini i v zmini kislotnosti morskoyi vodi i vipadanni nerozchinnih karbonatnih osadiv morskoyi vodi yaka v osnovnomu zalezhit vid karbonatnoyi sistemi maye velichezne znachennya dlya protikannya usih fiziko himichnih procesiv v okeani Stabilnist kislotnih umov ye mozhlivo najistotnishim chinnikom vidpovidalnim za viniknennya i pidtrimku zhittya v okeani Mozhlivo sho karbonatna sistema i v majbutnomu vidigravatime duzhe istotnu rol oskilki poglinannya SO2 okeanom ryatuye nas vid teplovoyi smerti Shema karbonatnoyi sistemi Najbilsh aktivnim komponentom karbonatnoyi sistemi ye dioksid vuglecyu SO2 Cherez dioksid vuglecyu zdijsnyuyetsya zv yazok dvoh geohimichnih cikliv neorganichnogo i organichnogo vuglecyu Koncentraciya vuglecyu bezperervno zmenshuyetsya pochinayuchi vid SO2 v atmosferi cherez pov yazanu dioksid vuglecyu u vodah okeanu i potim vuglec u skladi organichnih rechovin Cikavo vidznachiti sho koncentraciya zakumulovanogo vuglecyu u skladi organichnih rechovin takozh bezperervno zmenshuyetsya cherez uskladnennya skladu organichnih spoluk ta zhivih klitin Vishe za zonu termoklinu v poverhnevomu shari okeanu mistitsya 0 20 g sm3 neorganichnogo vuglecyu sho skladaye ne bilshe 3 sumarnogo jogo vmistu inshi 7 25 g sm3 ye v glibinni vodi Vmist rozchinenogo v morskij vodi organichnogo vuglecyu dosyagaye utochniti g sm3 sho znachno bilshe chim shilnist vuglecyu v morskij biosferi 0 002 g sm3 U morskij vodi vmist vilnoyi vuglekisloti duzhe nevelikij i zazvichaj ne perevishuye 2 5 mg l Serednya koncentraciya SO2 u morskij vodi dorivnyuye 0 5 ml l tobto na poryadok nizhche nizh koncentraciya kisnyu ale povnij vmist SO2 v usih formah karbonatnoyi sistemi dorivnyuye 50 ml l sho priblizno na poryadok bilshe serednoyi koncentraciyi kisnyu Takim chinom mi bachimo sho karbonatna sistema zalezhno vid umov rN i intensivnosti fotosintezu mozhe postavlyati vuglekislotu v najshirshih mezhah Suma anioniv NSO3 i SO3 slabkoyi vugilnoyi kisloti viznachaye velichinu karbonatnoyi luzhnosti a negativnij logarifm aktivnosti vilnih vodnevih ioniv N harakterizuye kislotni umovi seredovisha abo rN Karbonatna luzhnist skladaye blizko 95 zagalnoyi luzhnosti morskoyi vodi reshta pripadaye na bornu fosfornu i kremniyevu kisloti U gidrohimichnih doslidzhennyah zazvichaj operuyut vidnoshennyam velichin luzhnosti Alk do hloristosti Cl dlya Tihogo okeanu dorivnyuye Alk Cl 0 123 0 128 Bud yaki zmini stanu karbonatnoyi sistemi vidrazu zh vidbivayutsya v zmini rN Poglinannya SO2 z atmosferi abo vidilennya vuglekisloti v rezultati rozkladannya organichnoyi rechovini abo prosto v procesi dihannya vodnih organizmiv prizvodyat do ponizhennya rN tobto zbilshennya kislotnosti morskoyi vodi Poglinannya SO2 v procesi fotosintezu i vidilennya SO2 v atmosferu napriklad pri nagrivi vodi prizvodit do zbilshennya rN Pri zbilshenni tisku rN morskoyi vodi zmenshuyetsya za rahunok zbilshennya disociaciyi vugilnoyi kisloti Morska voda sho maye na poverhni rN rivne 8 2 na glibini 5000 m matime rN rivne 8 01 a na glibini 10 000 m 7 82 Priblizno mozhna vvazhati sho rN morskoyi vodi zmenshuyetsya na 0 04 pri zbilshenni glibini na kozhni 1000 m Takim chinom u miru zbilshennya glibini u vodi nakopichuyetsya vuglekislota yaka stvoryuyetsya pri pri dihanni i pri rozkladanni organichnoyi rechovini a krim togo zbilshennya disociaciyi vugilnoyi kisloti takozh prizvodit do ponizhennya rN tobto pidkislennya vodi Na glibinah 3000 4000 m ci procesi prizvodyat do povnogo rozchinennya karbonativ kalciyu i magniyu Glibshe 4000 m karbonatnih osadiv v donnih vidkladennyah ne sposterigayetsya Na menshih glibinah karbonatni osadi navpaki najbilshe poshireni a tovsha vodi peresichena vidnosno kalcitu i aragonitu do 200 250 Dlya togo shob naochnishe uyaviti sobi zminu form vuglecyu v sistemi SO2 NSO3 SO3 zalezhno vid rN mozhna rozglyanuti tablicyu pH CO2 HCO2 CO3 2 4 0 100 0 0 5 0 82 18 0 6 0 51 49 0 7 0 11 89 0 8 0 0 95 5 9 0 0 61 39 10 0 0 19 81 11 0 0 2 98 12 0 0 0 100Div takozhVuglecevij cikl Vuglec u prirodiLiteraturaHilchevskij V K Osadchij V I Kurilo S M Osnovi gidrohimiyi pidruchnik K Nika Centr 2012 312 s Nikanorov A M Gidrohimiya SPb Gidrometeoizdat 2001 444 s Resursi Internetusistema html Karbonatnaya sistema nedostupne posilannya z lipnya 2019