Воскресе́нська це́рква (Це́рква Воскресі́ння Христо́вого) або Афга́нська церква — церква і пам'ятка архітектури XVIII століття в Києві, поруч з Києво-Печерською лаврою. Збудована у стилі українського бароко, на початку XX століття архітектурний ансамбль церкви був доповнений двома брамами. Розташована праворуч від дороги, яка веде до Ближніх і Дальніх печер.
Воскресенська церква з брамою | |
---|---|
Воскресенська (афганська) церква | |
50°25′57″ пн. ш. 30°33′25″ сх. д. / 50.43250° пн. ш. 30.55694° сх. д.Координати: 50°25′57″ пн. ш. 30°33′25″ сх. д. / 50.43250° пн. ш. 30.55694° сх. д. | |
Тип споруди | православний храм |
Розташування | Україна, Київ |
Засновник | Костянтин Мокієвський |
Початок будівництва | 1696 |
Кінець будівництва | 1698 |
Стиль | українське бароко |
Належність | УПЦ (МП) |
Адреса | Київ, вул. Лаврська, 17 |
Вебсайт | lavra.ua |
Воскресенська церква (Київ) (Київ) | |
Воскресенська церква у Вікісховищі |
Церква доповнює меморіал учасникам інтервенції СССР до Афганістану 1979—1989 років, розташований у сквері навпроти.
Історія
Дерев'яна церква
Деякі вчені припускають, що в ХІ столітті за доби Київської Русі на цьому місці стояв Дмитріївський монастир, збудований коштом великого київського князя Ізяслава Ярославича. На початку ХІІ століття на цьому місці був побудований дерев′яний храм, який став власністю Києво-Печерського монастиря і був освячений на честь Воскресіння Христового.
Церква згадується у записах Мартина Ґруневеґа, а також відмічена на плані Афанасія Кальнофойського у 1638 році. Згідно плану церква мала вигляд типової поліської дерев'яної церкви, з квадратним високим нефом, що завершується шатром з невеликою главкою. На північному заході від церкви знаходилася невелика двоярусна шатрова дзвіниця.
Приблизно у другій половині XVII століття (ймовірно, у 1679 році) на місці старої церкви було споруджено нову дерев'яну, яка позначена на плані Ушакова 1695 року. Ця церква мала високий восьмикутовий неф, до якого з заходу та зі сходу були прибудовані вівтар та нартекс.
Мурована церква
Нинішній мурований храм на місці дерев'яного, було збудовано у 1696–1698 роках з ініціативи і коштом двоюрідного брата Гетьмана України Івана Мазепи — київського полковника Костянтина Мокієвського. Первісно храм був триапсидним, з середньою гранчастою та двома напівкруглими нижчими апсидами. Просторова композиція будівлі була симетричною. Підбанник був увінчаний банею у стилі бароко, з глухим ліхтарем і маківкою, вікна мали видовжені пропорції та розміщувалися досить високо. На західному фасаді розташовувався невисокий тамбур з трикутним фронтоном. Храм мав 2 престоли: головний — на честь Воскресіння Христового, другий — на честь апостолів Петра і Павла.
У 1860–1863 роках до західного фасаду церкви було прибудовано муровану дзвіницю з високою банею. Автором проекту був військовий інженер Микола Духонін, керував будівництвом архітектор П. Спарро. Дзвіниця мала три яруси, на третьому ярусі знаходилося 9 дзвонів. Перший, найбільший, важив 29 пудів 20 фунтів. На другому ярусі дзвіниці знаходилася «тепла» церква Різдва Богородиці. Також замість двох вівтарів було влаштовано один, Петропавлівський, у північній апсиді.
Через будівництво дзвіниці церква втратила симетрію та пропорційність, домінуючою у композиції стала дзвіниця. Тому у 1867 році розпочалася чергова реконструкція за проектом архітектора Грейфана, метою якого було перенесення акценту з дзвіниці на церкву. Храм надбудували, зробили п'ятибанним, що остаточно знищило первісний вигляд споруди.
Приблизно у 1860–1880 роках церковну ділянку біло обнесено цегляним муром, зведено будинки для священика, почту, приміщенні для прочан, свічні та іконні крамниці.
У 1884 році пожежа сильно пошкодила церкву, залишилася лише одна, центральна баня. Того ж року церкву було відновлено за проектом архітектора В. Ніколаєва у первісному, однобанному варіанті. Керував реставрацією київській підрядник Ф. Альошин (батько архітектора П. Альошина, живописними роботами — майстер П. Маликов. У церкві встановили кахельні пічки і дерев'яні хори.
У 1890 році храм за проектом інженера Олексія Середи перетворено на теплий, встановлено калориферне опалення. Тоді ж були усунуті вівтарні престоли, упорядковано жертовник. Хори були розібрані, церкву Різдва Богородиці закрили.
У 1918 році під час інтервенції в Україну більшовиків, церкву частково зруйновано гарматними снарядами. Тривалий час покрівля була відсутня, розписи руйнувалися під впливом атмосферних опадів. До нашого часу іконостас, розписи, реліквії храму практично не збереглися. У 1920-х роках храм закрили, а в його приміщеннях розмістилися реставраційні майстерні Держбуду. У 1941–1943 храм також постраждав від бомбардувань.
Перший після війни ремонт церкви був проведений 1954. У 1978–1985 роках проведено капітальну реставрацію за проектом архітекторів І. Малакової та В. Отченашка. Було відновлено втрачені фрагменти фасадів, завершення дзвіниці, первісну форму цоколю, зведено дерев'яний тамбур біля вхідних дверей. У 1985–1986 роках бригадою художника-реставратора О. Лісаневича відкрито шари настінного розпису церкви, що відносяться до XVII—XVIII століть. Фрагменти цих розписів можна побачити на південній стіні церкви.
Пізніше було встановлено різьблений дерев'яний іконостас, а сам храм заново розписано.
Брами
Брами, що ведуть до подвір'я церкви — одна з півночі, з боку Лаври, інша — з заходу, збудовані у 1906 році за проектом військового інженера Жолтухіна муляром Миколою Шелгуновим (Жолтуновим) та слюсарем Морочинським. Вони прикрашені колонками, карнизами, банями з золоченими хрестами, також іконами, які були написані майстринею Ольгою Загвоздіною.
Парафія
До 1786 року Вознесенська церква підпорядковувалася Києво-Печерській лаврі, пізніше перейшла до єпархіального підпорядкування. Спочатку його парафіянами були головним чином лаврські селяни, міщани з Печерського містечка, торговці, які приїздили на ярмарки. Згодом коло парафіян розширилось за рахунок офіцерів різних рангів, оскільки поруч була цитадель Печерської фортеці, будинок київських генерал-губернаторів.
У 1706 році парафія церкви нараховувала близько 100 дворів. У першій половині XVIII століття, коли почалося будівництво Печерської фортеці, мешканців Печерського містечка виселили у нову слободу, утворену в районі сучасних вулиць Князів Острозьких, Різницької та Рибальської. З того часу кількість парафіян невплинно знижувалася. У 1830 році їх було 3000 осіб, у 1864 році — близько 200 осіб. У 1860-х роках біля Вознесенської церкви був зведений будинок-готель для найбідніших прочан, які й склали парафію церкви.
У XVIII-XIX століттях церкву відвідувало чимало відомих людей: київські генерал-губернатори князі Д. Голіцин, М. Леонтьєв, військові губернатори М. Кутузов і О. Тормасов. Певний час настоятелем церкви був відомий у Києві церковний педагог, викладач Києво-Могилянської академії .
У листопаді 1920 року радянська влада зареєструвала церковну громаду Воскресенської церкви. Пізніше церкву було передано синодальній громаді РПЦ, а згодом і зовсім зачинено.
Наприкінці листопаду 1991 року храм відновив діяльність. Матері воїнів, які загинули під час військових дій Москви у Афганістані, доклали чимало зусиль для відновлення діяльності та реставрації храму, через що церква має неофіційну назву «Афганська». 1993 храмом остаточно заволоділа новостворена церква-філія РПЦ — УПЦ МП.
У червні-липні 2012 року стався конфлікт між Українських Союзом ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) та керівництвом церкви через розпорядження церковним майном і використання коштів, які поступали як пожертвування та оплата за церковні товари. Афганці вважали, що частина пожертв має йти на допомогу ветеранам та сім'ям ветеранів, які її потребують, адже церква та парафія були відновлені на прохання та силами ветеранів-афганців. З іншого боку, представники РПЦ наполягали на своїх правилах, за якими тільки вони можуть розпоряджатися майном храму. 24 липня 2012 року представники УСВА на чолі з С. Червонопиським зайняли Воскресенську церкву та не пускали до храму настоятеля та священиків, протестуючи проти призначення настоятелем церкви новоспеченого єпископа Феодосія (у миру — Дениса Снігірьова).
25 серпня 2012 року розпорядженням Священого Синоду УПЦ (МП) Воскресенську церкву передано у розпорядження Київської духовної академії. З 22 січня по 6 березня 2013 року представниками УСВА церкву було зачинено для богослужінь. У середині березня 2013 року керівництва УПЦ та УСВА організували зустріч, на якій досягли первних компромісів: єпископа Феодосія було звільнено за посади і переведено до Хрестовоздвиженської церкви на Подолі, у церкві відновилися богосслужіння.
Див. також
Примітки
- за іншими джерелами пожежа сталася у 1886 чи 1887 роках
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - КУЦОВЕРА, Мария (6 березня 2013). "Афганцы" просят освободить Свято-Воскресенский храм от "корыстолюбивого" ??настоятеля. Gazeta.ua. оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 20 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Глава УПЦ обратился к людям, захватившим храм на Печерске. УНІАН. 1 березня 2013. оригіналу за 25 квітня 2013. Процитовано 30 травня 2021. (рос.)
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 19 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- www.kplavra.kiev.ua — офіційний сайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
- Сайт УПЦ (МП) [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Сайт «Монастыри и храмы Киева» [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Воскресенська церква // Київ: Провідник / зад ред. Федора Ернста. — К. : ВУАН, 1930. — С. 544—545.
- Кадомська М. Воскресенська церква // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 1: А — Л [ 5 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін.; Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. — 608 с: іл. — .
- Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра, — К. : Техніка, — 2003. — 200 с.: іл.
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 121. — .
- Воскресенская [церковь]. (Возле Лавры) // Православные церкви Киева 1037–1917 гг. : энциклопедический справочник / . — Симферополь : [б. и.], 2020. — С. 276–277. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voskresenska cerkva Voskrese nska ce rkva Ce rkva Voskresi nnya Hristo vogo abo Afga nska cerkva cerkva i pam yatka arhitekturi XVIII stolittya v Kiyevi poruch z Kiyevo Pecherskoyu lavroyu Zbudovana u stili ukrayinskogo baroko na pochatku XX stolittya arhitekturnij ansambl cerkvi buv dopovnenij dvoma bramami Roztashovana pravoruch vid dorogi yaka vede do Blizhnih i Dalnih pecher Voskresenska cerkva z bramoyuVoskresenska afganska cerkva50 25 57 pn sh 30 33 25 sh d 50 43250 pn sh 30 55694 sh d 50 43250 30 55694 Koordinati 50 25 57 pn sh 30 33 25 sh d 50 43250 pn sh 30 55694 sh d 50 43250 30 55694Tip sporudi pravoslavnij hramRoztashuvannya Ukrayina KiyivZasnovnik Kostyantin MokiyevskijPochatok budivnictva 1696Kinec budivnictva 1698Stil ukrayinske barokoNalezhnist UPC MP Adresa Kiyiv vul Lavrska 17Vebsajt lavra uaVoskresenska cerkva Kiyiv Kiyiv Voskresenska cerkva u Vikishovishi Fragmenti brami Voskresenskoyi cerkvi Cerkva dopovnyuye memorial uchasnikam intervenciyi SSSR do Afganistanu 1979 1989 rokiv roztashovanij u skveri navproti IstoriyaDerev yana cerkva Deyaki vcheni pripuskayut sho v HI stolitti za dobi Kiyivskoyi Rusi na comu misci stoyav Dmitriyivskij monastir zbudovanij koshtom velikogo kiyivskogo knyazya Izyaslava Yaroslavicha Na pochatku HII stolittya na comu misci buv pobudovanij derev yanij hram yakij stav vlasnistyu Kiyevo Pecherskogo monastirya i buv osvyachenij na chest Voskresinnya Hristovogo Cerkva zgaduyetsya u zapisah Martina Grunevega a takozh vidmichena na plani Afanasiya Kalnofojskogo u 1638 roci Zgidno planu cerkva mala viglyad tipovoyi poliskoyi derev yanoyi cerkvi z kvadratnim visokim nefom sho zavershuyetsya shatrom z nevelikoyu glavkoyu Na pivnichnomu zahodi vid cerkvi znahodilasya nevelika dvoyarusna shatrova dzvinicya Priblizno u drugij polovini XVII stolittya jmovirno u 1679 roci na misci staroyi cerkvi bulo sporudzheno novu derev yanu yaka poznachena na plani Ushakova 1695 roku Cya cerkva mala visokij vosmikutovij nef do yakogo z zahodu ta zi shodu buli pribudovani vivtar ta narteks Murovana cerkva Ninishnij murovanij hram na misci derev yanogo bulo zbudovano u 1696 1698 rokah z iniciativi i koshtom dvoyuridnogo brata Getmana Ukrayini Ivana Mazepi kiyivskogo polkovnika Kostyantina Mokiyevskogo Pervisno hram buv triapsidnim z serednoyu granchastoyu ta dvoma napivkruglimi nizhchimi apsidami Prostorova kompoziciya budivli bula simetrichnoyu Pidbannik buv uvinchanij baneyu u stili baroko z gluhim lihtarem i makivkoyu vikna mali vidovzheni proporciyi ta rozmishuvalisya dosit visoko Na zahidnomu fasadi roztashovuvavsya nevisokij tambur z trikutnim frontonom Hram mav 2 prestoli golovnij na chest Voskresinnya Hristovogo drugij na chest apostoliv Petra i Pavla U 1860 1863 rokah do zahidnogo fasadu cerkvi bulo pribudovano murovanu dzvinicyu z visokoyu baneyu Avtorom proektu buv vijskovij inzhener Mikola Duhonin keruvav budivnictvom arhitektor P Sparro Dzvinicya mala tri yarusi na tretomu yarusi znahodilosya 9 dzvoniv Pershij najbilshij vazhiv 29 pudiv 20 funtiv Na drugomu yarusi dzvinici znahodilasya tepla cerkva Rizdva Bogorodici Takozh zamist dvoh vivtariv bulo vlashtovano odin Petropavlivskij u pivnichnij apsidi Cherez budivnictvo dzvinici cerkva vtratila simetriyu ta proporcijnist dominuyuchoyu u kompoziciyi stala dzvinicya Tomu u 1867 roci rozpochalasya chergova rekonstrukciya za proektom arhitektora Grejfana metoyu yakogo bulo perenesennya akcentu z dzvinici na cerkvu Hram nadbuduvali zrobili p yatibannim sho ostatochno znishilo pervisnij viglyad sporudi Priblizno u 1860 1880 rokah cerkovnu dilyanku bilo obneseno ceglyanim murom zvedeno budinki dlya svyashenika pochtu primishenni dlya prochan svichni ta ikonni kramnici U 1884 roci pozhezha silno poshkodila cerkvu zalishilasya lishe odna centralna banya Togo zh roku cerkvu bulo vidnovleno za proektom arhitektora V Nikolayeva u pervisnomu odnobannomu varianti Keruvav restavraciyeyu kiyivskij pidryadnik F Aloshin batko arhitektora P Aloshina zhivopisnimi robotami majster P Malikov U cerkvi vstanovili kahelni pichki i derev yani hori U 1890 roci hram za proektom inzhenera Oleksiya Seredi peretvoreno na teplij vstanovleno kaloriferne opalennya Todi zh buli usunuti vivtarni prestoli uporyadkovano zhertovnik Hori buli rozibrani cerkvu Rizdva Bogorodici zakrili U 1918 roci pid chas intervenciyi v Ukrayinu bilshovikiv cerkvu chastkovo zrujnovano garmatnimi snaryadami Trivalij chas pokrivlya bula vidsutnya rozpisi rujnuvalisya pid vplivom atmosfernih opadiv Do nashogo chasu ikonostas rozpisi relikviyi hramu praktichno ne zbereglisya U 1920 h rokah hram zakrili a v jogo primishennyah rozmistilisya restavracijni majsterni Derzhbudu U 1941 1943 hram takozh postrazhdav vid bombarduvan Pershij pislya vijni remont cerkvi buv provedenij 1954 U 1978 1985 rokah provedeno kapitalnu restavraciyu za proektom arhitektoriv I Malakovoyi ta V Otchenashka Bulo vidnovleno vtracheni fragmenti fasadiv zavershennya dzvinici pervisnu formu cokolyu zvedeno derev yanij tambur bilya vhidnih dverej U 1985 1986 rokah brigadoyu hudozhnika restavratora O Lisanevicha vidkrito shari nastinnogo rozpisu cerkvi sho vidnosyatsya do XVII XVIII stolit Fragmenti cih rozpisiv mozhna pobachiti na pivdennij stini cerkvi Piznishe bulo vstanovleno rizblenij derev yanij ikonostas a sam hram zanovo rozpisano BramiBrami sho vedut do podvir ya cerkvi odna z pivnochi z boku Lavri insha z zahodu zbudovani u 1906 roci za proektom vijskovogo inzhenera Zholtuhina mulyarom Mikoloyu Shelgunovim Zholtunovim ta slyusarem Morochinskim Voni prikrasheni kolonkami karnizami banyami z zolochenimi hrestami takozh ikonami yaki buli napisani majstrineyu Olgoyu Zagvozdinoyu ParafiyaDo 1786 roku Voznesenska cerkva pidporyadkovuvalasya Kiyevo Pecherskij lavri piznishe perejshla do yeparhialnogo pidporyadkuvannya Spochatku jogo parafiyanami buli golovnim chinom lavrski selyani mishani z Pecherskogo mistechka torgovci yaki priyizdili na yarmarki Zgodom kolo parafiyan rozshirilos za rahunok oficeriv riznih rangiv oskilki poruch bula citadel Pecherskoyi forteci budinok kiyivskih general gubernatoriv U 1706 roci parafiya cerkvi narahovuvala blizko 100 dvoriv U pershij polovini XVIII stolittya koli pochalosya budivnictvo Pecherskoyi forteci meshkanciv Pecherskogo mistechka viselili u novu slobodu utvorenu v rajoni suchasnih vulic Knyaziv Ostrozkih Riznickoyi ta Ribalskoyi Z togo chasu kilkist parafiyan nevplinno znizhuvalasya U 1830 roci yih bulo 3000 osib u 1864 roci blizko 200 osib U 1860 h rokah bilya Voznesenskoyi cerkvi buv zvedenij budinok gotel dlya najbidnishih prochan yaki j sklali parafiyu cerkvi U XVIII XIX stolittyah cerkvu vidviduvalo chimalo vidomih lyudej kiyivski general gubernatori knyazi D Golicin M Leontyev vijskovi gubernatori M Kutuzov i O Tormasov Pevnij chas nastoyatelem cerkvi buv vidomij u Kiyevi cerkovnij pedagog vikladach Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi U listopadi 1920 roku radyanska vlada zareyestruvala cerkovnu gromadu Voskresenskoyi cerkvi Piznishe cerkvu bulo peredano sinodalnij gromadi RPC a zgodom i zovsim zachineno Naprikinci listopadu 1991 roku hram vidnoviv diyalnist Materi voyiniv yaki zaginuli pid chas vijskovih dij Moskvi u Afganistani doklali chimalo zusil dlya vidnovlennya diyalnosti ta restavraciyi hramu cherez sho cerkva maye neoficijnu nazvu Afganska 1993 hramom ostatochno zavolodila novostvorena cerkva filiya RPC UPC MP U chervni lipni 2012 roku stavsya konflikt mizh Ukrayinskih Soyuzom veteraniv Afganistanu voyiniv internacionalistiv ta kerivnictvom cerkvi cherez rozporyadzhennya cerkovnim majnom i vikoristannya koshtiv yaki postupali yak pozhertvuvannya ta oplata za cerkovni tovari Afganci vvazhali sho chastina pozhertv maye jti na dopomogu veteranam ta sim yam veteraniv yaki yiyi potrebuyut adzhe cerkva ta parafiya buli vidnovleni na prohannya ta silami veteraniv afganciv Z inshogo boku predstavniki RPC napolyagali na svoyih pravilah za yakimi tilki voni mozhut rozporyadzhatisya majnom hramu 24 lipnya 2012 roku predstavniki USVA na choli z S Chervonopiskim zajnyali Voskresensku cerkvu ta ne puskali do hramu nastoyatelya ta svyashenikiv protestuyuchi proti priznachennya nastoyatelem cerkvi novospechenogo yepiskopa Feodosiya u miru Denisa Snigirova 25 serpnya 2012 roku rozporyadzhennyam Svyashenogo Sinodu UPC MP Voskresensku cerkvu peredano u rozporyadzhennya Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Z 22 sichnya po 6 bereznya 2013 roku predstavnikami USVA cerkvu bulo zachineno dlya bogosluzhin U seredini bereznya 2013 roku kerivnictva UPC ta USVA organizuvali zustrich na yakij dosyagli pervnih kompromisiv yepiskopa Feodosiya bulo zvilneno za posadi i perevedeno do Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi na Podoli u cerkvi vidnovilisya bogossluzhinnya Div takozhSpisok murovanih hramiv u stili ukrayinskogo baroko Nacionalnij Kiyevo Pecherskij istoriko kulturnij zapovidnikPrimitkiza inshimi dzherelami pozhezha stalasya u 1886 chi 1887 rokah Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 19 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya KUCOVERA Mariya 6 bereznya 2013 Afgancy prosyat osvobodit Svyato Voskresenskij hram ot korystolyubivogo nastoyatelya Gazeta ua originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 20 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 19 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Glava UPC obratilsya k lyudyam zahvativshim hram na Pecherske UNIAN 1 bereznya 2013 originalu za 25 kvitnya 2013 Procitovano 30 travnya 2021 ros Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 19 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Posilannyawww kplavra kiev ua oficijnij sajt Nacionalnogo Kiyevo Pecherskogo istoriko kulturnogo zapovidnika Sajt UPC MP 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Sajt Monastyri i hramy Kieva 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros DzherelaVoskresenska cerkva Kiyiv Providnik zad red Fedora Ernsta K VUAN 1930 S 544 545 Kadomska M Voskresenska cerkva Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Kiyiv Kn 1 ch 1 A L 5 grudnya 2020 u Wayback Machine Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1999 608 s il ISBN 966 95478 1 4 Kilesso S K Kiyevo Pecherska Lavra K Tehnika 2003 200 s il Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 121 ISBN 978 966 8999 05 5 Voskresenskaya cerkov Vozle Lavry Pravoslavnye cerkvi Kieva 1037 1917 gg enciklopedicheskij spravochnik Simferopol b i 2020 S 276 277 ISBN 978 5 905463 15 0 ros