Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Пана́сович Воробйо́в (нар.12 жовтня 1941, Мельниківка) — поет, представник Київської і , маляр.
| Микола Панасович Воробйов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 12 жовтня 1941 (82 роки) Мельниківка, Смілянський район, Київська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  Україна | |||
| Діяльність | поет, художник | |||
| Alma mater | філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народився 12 жовтня 1941 року у селі Мельниківка Смілянського району Черкаської області. У 1968 році закінчив філософський факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Член Спілки письменників України (1987).
Один із фундаторів літугрупування «Київська школа поезії». Один із лідерів андеграунду «витісненого покоління».
Оприлюднювати свої твори почав у київському «Самвидаві», збірки «Букініст» (1966) і «Без кори» (1967). Друкувався в офіційних видавництвах з початком горбачовської Перебудови.
У незалежній Україні відзначений рядом премій: імені Павла Тичини (1992), «Благовіст» (1993), від «Приятелів Руху» (1994), імені Тараса Шевченка (2005).
Твори перекладені англійською (збірка «Місяць шипшини», 1992, Канада), іспанською (збірка «Signos», 1994, Бразилія), португальською, німецькою, сербсько-хорватською, румунською, вірменською, польською, російською, грузинською мовами. Брав участь у мистецьких виставках; персональна — в Торонто (1992).
Належить до Лаврської школи поезії, поруч із Олегом Лишегою і .
Одружений з Аллою Воробйовою. Донька Миколи Воробйова — відома художниця Гелена Павленко.
Бібліографія
«Букініст» (1966)
«Без кори» (1967)
«Пригадай на дорогу мені» (1985)
«Місяць шипшини» (1986)
«Ожина обрію» (1988)
«Прогулянка одинцем» (1990)
«Верховний голос» (1991)
«Іскри в слідах» (1993)
«Човен» (1999)
«Срібна рука» (2000)
«Слуга півонії» (2003)
«Оманливий оркестр» (2006)
«Без кори. Вибране» (2007)
«Скринька з прикрасами» (2014)
«Гора і квітка» (2018)
«Намальовані двері» (2019)
«Подорож до жовтої троянди» (2021), наклад 100
«Букініст» (2022), наклад 70
«Кольорове листя» (2022), наклад 70
«Оманливий оркестр» (2023), друге доповнене видання, наклад 80
«Затонулі персні» (2024), наклад 100
Характеристика творчості
Микола Воробйов тяжіє до медитативно-образних методів нарації у віршуванні, близьких до японської школи «хайку» та китайської поетики епохи Тан. Поетика Воробйова насичена кольоровими екстраполяціями, символічними парадоксами, характерними для ранніх (art nouveau) періодів модерністського дискурсу. Метод та образні ряди Воробйова стали своєрідним фундаментом для деяких феноменів сучасного НМ-дискурсу в українській літературі, зокрема для поезії Василя Герасим'юка, Ярослава Довгана, . Одночасно концептуальна складова поетики Воробйова зупинена на межі неігрової потреби модернізму.
Література
- Микола Дмитренко. Будівничий таємного храму Микола Воробйов: Поезія сорокаліття // Без кори. Вибране. Київ 2007.
- Літературні вечори в Українському Інституті Модерного Мистецтва Чикаго, 1973—2006 // Укладачі: Віра Боднарук, Володимир Білецький. — Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. — 140 с.
Посилання
- Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 95. Київська школа поезії [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Поезії Миколи Воробйова в mp3, читає автор[недоступне посилання з червня 2019]
- Микола Воробйов. Зелені трав'яні зайчики. Вірші [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Демидюк, Лілія. Концепція прамови у поезії Миколи Воробйова та філософії Мартіна Гайдеґґера // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. — Випуск 44. — Частина 1. — Львів, 2008. — С. 61-71.[недоступне посилання з серпня 2019]
- Українська поезія у вірменських перекладах: Мініантологія // Микола Воробйов[недоступне посилання з червня 2019]
- Микола Воробйов [ 17 листопада 2009 у Wayback Machine.], стаття в Глосарії «Плероми»
- Поезія Миколи Воробйова [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] на УкрЦентрі
- Юрко Ґудзь. Поети Лаврської школи: Микола Воробйов, Олег Лишега, Іван Семененко (вступне слово до зустрічі з поетами Лаврської школи 1993 року в Будинку вчителя) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пастух Т. Дзен та Микола Воробйов [ 23 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Шевченківський комітет [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Pana sovich Vorobjo v nar 12 zhovtnya 1941 Melnikivka poet predstavnik Kiyivskoyi i malyar Mikola Panasovich VorobjovNarodivsya 12 zhovtnya 1941 1941 10 12 82 roki Melnikivka Smilyanskij rajon Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina UkrayinaDiyalnist poet hudozhnikAlma mater filosofskij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaMova tvoriv ukrayinskaNagorodi Literaturna premiya imeni Pavla Tichini Literaturna premiya Blagovist Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vorobjov BiografiyaNarodivsya 12 zhovtnya 1941 roku u seli Melnikivka Smilyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti U 1968 roci zakinchiv filosofskij fakultet Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini 1987 Odin iz fundatoriv litugrupuvannya Kiyivska shkola poeziyi Odin iz lideriv andegraundu vitisnenogo pokolinnya Oprilyudnyuvati svoyi tvori pochav u kiyivskomu Samvidavi zbirki Bukinist 1966 i Bez kori 1967 Drukuvavsya v oficijnih vidavnictvah z pochatkom gorbachovskoyi Perebudovi U nezalezhnij Ukrayini vidznachenij ryadom premij imeni Pavla Tichini 1992 Blagovist 1993 vid Priyateliv Ruhu 1994 imeni Tarasa Shevchenka 2005 Tvori perekladeni anglijskoyu zbirka Misyac shipshini 1992 Kanada ispanskoyu zbirka Signos 1994 Braziliya portugalskoyu nimeckoyu serbsko horvatskoyu rumunskoyu virmenskoyu polskoyu rosijskoyu gruzinskoyu movami Brav uchast u misteckih vistavkah personalna v Toronto 1992 Nalezhit do Lavrskoyi shkoli poeziyi poruch iz Olegom Lishegoyu i Odruzhenij z Alloyu Vorobjovoyu Donka Mikoli Vorobjova vidoma hudozhnicya Gelena Pavlenko Bibliografiya Bukinist 1966 Bez kori 1967 Prigadaj na dorogu meni 1985 Misyac shipshini 1986 Ozhina obriyu 1988 Progulyanka odincem 1990 Verhovnij golos 1991 Iskri v slidah 1993 Choven 1999 Sribna ruka 2000 Sluga pivoniyi 2003 Omanlivij orkestr 2006 Bez kori Vibrane 2007 Skrinka z prikrasami 2014 Gora i kvitka 2018 Namalovani dveri 2019 Podorozh do zhovtoyi troyandi 2021 naklad 100 Bukinist 2022 naklad 70 Kolorove listya 2022 naklad 70 Omanlivij orkestr 2023 druge dopovnene vidannya naklad 80 Zatonuli persni 2024 naklad 100Harakteristika tvorchostiMikola Vorobjov tyazhiye do meditativno obraznih metodiv naraciyi u virshuvanni blizkih do yaponskoyi shkoli hajku ta kitajskoyi poetiki epohi Tan Poetika Vorobjova nasichena kolorovimi ekstrapolyaciyami simvolichnimi paradoksami harakternimi dlya rannih art nouveau periodiv modernistskogo diskursu Metod ta obrazni ryadi Vorobjova stali svoyeridnim fundamentom dlya deyakih fenomeniv suchasnogo NM diskursu v ukrayinskij literaturi zokrema dlya poeziyi Vasilya Gerasim yuka Yaroslava Dovgana Odnochasno konceptualna skladova poetiki Vorobjova zupinena na mezhi neigrovoyi potrebi modernizmu LiteraturaMikola Dmitrenko Budivnichij tayemnogo hramu Mikola Vorobjov Poeziya sorokalittya Bez kori Vibrane Kiyiv 2007 ISBN 978 966 7421 40 3 Literaturni vechori v Ukrayinskomu Instituti Modernogo Mistectva Chikago 1973 2006 Ukladachi Vira Bodnaruk Volodimir Bileckij Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 2006 140 s PosilannyaMarko Robert Steh Ochima kulturi 95 Kiyivska shkola poeziyi 15 bereznya 2022 u Wayback Machine Poeziyi Mikoli Vorobjova v mp3 chitaye avtor nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mikola Vorobjov Zeleni trav yani zajchiki Virshi 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Demidyuk Liliya Koncepciya pramovi u poeziyi Mikoli Vorobjova ta filosofiyi Martina Gajdeggera Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna Vipusk 44 Chastina 1 Lviv 2008 S 61 71 nedostupne posilannya z serpnya 2019 Ukrayinska poeziya u virmenskih perekladah Miniantologiya Mikola Vorobjov nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mikola Vorobjov 17 listopada 2009 u Wayback Machine stattya v Glosariyi Pleromi Poeziya Mikoli Vorobjova 7 serpnya 2020 u Wayback Machine na UkrCentri Yurko Gudz Poeti Lavrskoyi shkoli Mikola Vorobjov Oleg Lishega Ivan Semenenko vstupne slovo do zustrichi z poetami Lavrskoyi shkoli 1993 roku v Budinku vchitelya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Pastuh T Dzen ta Mikola Vorobjov 23 chervnya 2012 u Wayback Machine Shevchenkivskij komitet 9 bereznya 2016 u Wayback Machine