Володимир Кун́анець (пластове псевдо «Медведюшко», повстанські — «Інгул», «Прут», «Реут») (20 березня 1913, за іншими даними 23 березня 1909, с. Наконечне Перше, нині Яворівського району, Львівської області — 2 квітня 1948, с. Бунів Яворівського району Львівської області) — діяч ОУН, вчитель, видавець, один з яскравих представників українського визвольного руху 30-40-х років XX століття.
Володимир Кунанець | |
---|---|
Народився | 20 березня 1913 Наконечне Перше, Королівство Галичини та Володимирії |
Помер | 2 квітня 1948 (35 років) Бунів ·вбитий МГБ |
Громадянство | Австро-Угорщина ЗУНР Польща Українська держава (1941) |
Національність | українець |
Діяльність | громадський діяч, видавець, підпільник |
Посада | Провідник Городоцької (Львівської) округи ОУН |
Термін | осінь 1946 — 2 квітня 1948 |
Партія | ОУН(р) |
У шлюбі з | Ольга Панчишин |
Діти | дочки Христина, Марта |
Нагороди | (1947) |
|
Життєпис
Народився в селі Наконечному Першому Яворівського повіту в патріотичній селянській родині Дмитра й Марії Кунанців.
Навчався у народній школі імені Шевченка у Яворові та в Яворівській українській гімназії (з 1928 року — імені О. Маковея), був членом Пласту (XVII курінь юнаків ім. М. Драгоманова). Вихователями Володимира були д-р Микола Чайковський, математик і фізик, а в 1924—1926 роках директор гімназії, історик і географ Маркіян Терлецький, математик Омелян Назаревич, класичний філолог Іван Гуцуляк, який, крім того, керував змішаним хором. Особливе значення для підлітків мали уроки руханки, які провадив легендарний Іван Чмола, один із засновників Пласту й опікун пластової організації в гімназії.
Просвітницька робота. Ув'язнення
Після здобуття освіти Володимир активно займався просвітницькою роботою на Яворівщині. Разом з Нестором Романцем, Миколою Хархалісом, майбутньою дружиною Ольгою Панчишин та ін. організовував концерти, вистави, фестини, курси. Ольга була головою місцевого осередку «Союзу Українок». Належав до ОУН, займався підпільною діяльністю, був референтом крайового проводу. Як учасник націоналістичного руху зазнавав переслідувань польської влади: не раз заарештовувався, а від листопада 1934 року до жовтня 1935 року був в'язнем концтабору в Березі Картузькій.
Видавнича діяльність
Наприкінці 1935 року (у літературі часом помилково подають 1936 р.) на гроші, передані батьком з Америки, Володимир Кунанець заснував видавничий концерн «Дешева книжка». Його осідок — редакція і адміністрація — був у Львові, на вул. Ґродзіцьких (нині Друкарська), 1, на останньому поверсі. Його заснування відомий історик Петро Мірчук пов'язує з репресіями польської влади 1933—1934 років проти націоналістичних видань, зокрема «Наш Клич», «Наш Фронт», «Розбудова Нації», «Сурма», «Юнацтво» та ін., які були закриті. Новий концерн налагодив видання націоналістичної літератури, переважно для молоді: з 1935 р. — двотижневика «Дешева книжка» (ред. В. Сидорак), з 1937 року — журналу «Самоосвітник» (ред. Р. Паладійчук та І. Вітушинський), місячників «Малі Друзі» й «Молоді Друзі» (ред. Б. Гошовський), з 1938 року — ілюстрованого місячника «Орленя», а також «Календаря молодого українця».
Наймасовішим виданням була газета (виходила у грудні 1937 — травні 1938 року, редактор — Іван Мітрінґа), яку в літературі часом помилково називають журналом «Антибольшевик». Саме в цій газеті вперше пролунало гасло «Воля народам! Воля людині!», а сама вона позиціонувалася як «орган координації одної спільної думки серед всіх поневолених Москвою народів».
Видання концерну користувалися великою популярністю, особливо «Самоосвітник», «Дешева Книжка» і «Геть з большевизмом». Останнє переправляли також на Волинь і навіть на Східну Україну. «Самоосвітник» і «Дешева Книжка» з популярними викладами з різних галузей науки й знання також розходилися щомісяця багатотисячними тиражами.
Однак крайове керівництво ОУН, як зазначає Петро Мірчук, негативно поставилося до згаданого концерну, бо видавець і редактори не координували з ним свою діяльність. Тому мережа ОУН отримала наказ бойкотувати згадані видання, «видавництво почало занепадати, і врешті мусіло самоліквідуватися». Насправді це твердження суперечить фактам: «Дешева Книжка», «Молодняк» і «Орленя» виходили до 1939 року, а останнє число «Самоосвітника» побачило світ у серпні 1939 року, тобто безпосередньо перед анексією Галичини Радянським Союзом. Конфлікт між Крайовою Екзекутивою ОУН і керівниками концерну «Дешева Книжка» насправді мав за собою ідеологічну суперечку між С. Бандерою та І. Мітрінґою. Останній прагнув до демократизації ОУН і висунув ідеї, згодом втілені в життя у формах УГВР і АБН. Кунанець і Мітрінґа близько зійшлися в Березі Картузькій, де були ув'язнені разом протягом року.
Підпільна діяльність
Напередодні «золотого вересня» 1939 р. Володимир Кунанець, не чекаючи арешту, перебрався за Сян, у німецьку зону окупації, займався підпільною діяльністю. Критично ставився до німців і їхніх спроб використати українських націоналістів у власних цілях. У червні 1941 він повернувся на Яворівщину й очолив повітовий провід ОУН, а згодом став надрайонним провідником.
Водночас Володимир Кунанець закінчив учительські курси при Яворівській семінарії (1944) і був директором школи в рідному селі. Учителькою була і його дружина. При школі під час вакацій діяв організований ним дитячий садок. Як педагог він усіляко заохочував молодь до навчання, організовував на Яворівщині різноманітні курси. Кунанець-Прут не схвалював набору української молоді в дивізію «Галичина» і влітку 1944 р. силами одного повіту організував повстанський курінь «Переяслави». Всі його учасники пройшли належний вишкіл у старшинських школах і на курсах. Після відступу німців займався організацією українського підпілля у Львові. У 1946 році Володимира Кунанця призначили провідником ОУН Городоцької округи (інша назва — Львівська сільська).
Загибель
Життя Володимира Кунанця обірвалося на злеті: 2 квітня 1948 року, коли йому щойно минуло 35 літ, він разом із надрайонним провідником ОУН Яворівщини Є. Смуком та бійцем В. Масюком загинув біля села Бунова на рідній Яворівщині в сутичці з підрозділом МДБ. На місці загибелі повстанців, у полі між Буновом та Іваниками, встановлені символічні хрести, а на горбі коло дороги споруджена символічна могила з іменами та зображеннями Володимира Кунанця, Євгена Смука, Василя Масюка та 5-річної доньки Володимира Кунанця Христини, яка загинула при переході кордону в 1946 році.
Нагороди
- Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/47 від 542.1947 р. керівник Львівського окружного проводу ОУН Володимир Кунанець – «Інгул» нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'яті
- 5.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Яворів Львівської обл. Бронзовий хрест заслуги УПА (№ 023) переданий Марті Кунанець, молодшій дочці Володимира Кунанця – «Інгула».
Примітки
- Мороз В. Кунанець Володимир // Енциклопедія Львова. Т. З / За ред. А. Козицького. — Львів: Літопис, 2010. — С. 685.
- Яворівщина у повстанській боротьбі розповіді учасників та очевидців / зап. та упоряд. Є. Луньо. — Т. 1: Наконечне Перше. Наконечне Друге. — Л.: Літопис, 2005. — 575 с. — Із змісту: [про В. Кунанця]. — С. 20, 21, 23, 33-35.
- Кіндратович П. Повітовий провідник ОУН — УПА Володимир Кунанець / П. Кіндратович, Р. Хархаліс // Яворівщина. — 1994. — 28, 31 трав.
- Жеплинський Роман Мої дороги. Книжка перша «Дороги дитинства». — Дрогобич: Коло, 2007. — С. 33
- Дацко В. Яворівщина в іменах: біографічний довідник / В. Дацко. — Л., 1995. — 157 с. — Із змісту: [про В. Кунанця]. — С.54.
- Володимир Мороз. Володимир Кунанець//ptaha.info, 14.04.2014
- Мірчук П. Нариси історії ОУН. — Т. 1 (1920–1939) / П. Мірчук; за ред. С. Ленкавського. — Мюнхен; Лондон; Нью-Йорк: Укр. вид-во, 1968. — 639 с. — С.415, 433, 479.
- Сварник І. Словом і кулею. Володимир Кунанець (1913–1948). До 100-річчя від дня народження: Львів: ЛОУНБ, 2013. — C. 38-41.
- Мороз В. Кунанець Володимир (псевда: Інгул, Медведюшко, Прут, Реут; 20.03.1913-02.04.1948) [Текст] / В. Мороз // Енцикл. Львова. Т. 3 / за ред. А. Козицького, І. Підкови. — Л., 2010. — С.685.
Див. також
- Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА
- Кунанець Володимир/Енциклопедія Львова. Том III. А. Козицький (ред.). — Львів: Літопис, 2010. — 736 с.
- Лицарі ОУН та УПА
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Kun anec plastove psevdo Medvedyushko povstanski Ingul Prut Reut 20 bereznya 1913 za inshimi danimi 23 bereznya 1909 s Nakonechne Pershe nini Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 2 kvitnya 1948 s Buniv Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti diyach OUN vchitel vidavec odin z yaskravih predstavnikiv ukrayinskogo vizvolnogo ruhu 30 40 h rokiv XX stolittya Volodimir KunanecNarodivsya20 bereznya 1913 1913 03 20 Nakonechne Pershe Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiPomer2 kvitnya 1948 1948 04 02 35 rokiv Buniv vbitij MGBGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR Polsha Ukrayinska derzhava 1941 NacionalnistukrayinecDiyalnistgromadskij diyach vidavec pidpilnikPosadaProvidnik Gorodockoyi Lvivskoyi okrugi OUNTerminosin 1946 2 kvitnya 1948PartiyaOUN r U shlyubi zOlga PanchishinDitidochki Hristina MartaNagorodi 1947 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVolodimir Kunanec v centri u Plastovomu tabori v Kosmachi Narodivsya v seli Nakonechnomu Pershomu Yavorivskogo povitu v patriotichnij selyanskij rodini Dmitra j Mariyi Kunanciv Navchavsya u narodnij shkoli imeni Shevchenka u Yavorovi ta v Yavorivskij ukrayinskij gimnaziyi z 1928 roku imeni O Makoveya buv chlenom Plastu XVII kurin yunakiv im M Dragomanova Vihovatelyami Volodimira buli d r Mikola Chajkovskij matematik i fizik a v 1924 1926 rokah direktor gimnaziyi istorik i geograf Markiyan Terleckij matematik Omelyan Nazarevich klasichnij filolog Ivan Guculyak yakij krim togo keruvav zmishanim horom Osoblive znachennya dlya pidlitkiv mali uroki ruhanki yaki provadiv legendarnij Ivan Chmola odin iz zasnovnikiv Plastu j opikun plastovoyi organizaciyi v gimnaziyi Prosvitnicka robota Uv yaznennyaVolodimir Kunanec po centru vgori z horom Pislya zdobuttya osviti Volodimir aktivno zajmavsya prosvitnickoyu robotoyu na Yavorivshini Razom z Nestorom Romancem Mikoloyu Harhalisom majbutnoyu druzhinoyu Olgoyu Panchishin ta in organizovuvav koncerti vistavi festini kursi Olga bula golovoyu miscevogo oseredku Soyuzu Ukrayinok Nalezhav do OUN zajmavsya pidpilnoyu diyalnistyu buv referentom krajovogo provodu Yak uchasnik nacionalistichnogo ruhu zaznavav peresliduvan polskoyi vladi ne raz zaareshtovuvavsya a vid listopada 1934 roku do zhovtnya 1935 roku buv v yaznem konctaboru v Berezi Kartuzkij Volodimir Kunanec pislya povernennya z Berezi KartuzkoyiVidavnicha diyalnistVolodimir Kunanec u vishitij sorochci Naprikinci 1935 roku u literaturi chasom pomilkovo podayut 1936 r na groshi peredani batkom z Ameriki Volodimir Kunanec zasnuvav vidavnichij koncern Desheva knizhka Jogo osidok redakciya i administraciya buv u Lvovi na vul Grodzickih nini Drukarska 1 na ostannomu poversi Jogo zasnuvannya vidomij istorik Petro Mirchuk pov yazuye z represiyami polskoyi vladi 1933 1934 rokiv proti nacionalistichnih vidan zokrema Nash Klich Nash Front Rozbudova Naciyi Surma Yunactvo ta in yaki buli zakriti Novij koncern nalagodiv vidannya nacionalistichnoyi literaturi perevazhno dlya molodi z 1935 r dvotizhnevika Desheva knizhka red V Sidorak z 1937 roku zhurnalu Samoosvitnik red R Paladijchuk ta I Vitushinskij misyachnikiv Mali Druzi j Molodi Druzi red B Goshovskij z 1938 roku ilyustrovanogo misyachnika Orlenya a takozh Kalendarya molodogo ukrayincya Najmasovishim vidannyam bula gazeta vihodila u grudni 1937 travni 1938 roku redaktor Ivan Mitringa yaku v literaturi chasom pomilkovo nazivayut zhurnalom Antibolshevik Same v cij gazeti vpershe prolunalo gaslo Volya narodam Volya lyudini a sama vona pozicionuvalasya yak organ koordinaciyi odnoyi spilnoyi dumki sered vsih ponevolenih Moskvoyu narodiv Vidannya koncernu koristuvalisya velikoyu populyarnistyu osoblivo Samoosvitnik Desheva Knizhka i Get z bolshevizmom Ostannye perepravlyali takozh na Volin i navit na Shidnu Ukrayinu Samoosvitnik i Desheva Knizhka z populyarnimi vikladami z riznih galuzej nauki j znannya takozh rozhodilisya shomisyacya bagatotisyachnimi tirazhami Odnak krajove kerivnictvo OUN yak zaznachaye Petro Mirchuk negativno postavilosya do zgadanogo koncernu bo vidavec i redaktori ne koordinuvali z nim svoyu diyalnist Tomu merezha OUN otrimala nakaz bojkotuvati zgadani vidannya vidavnictvo pochalo zanepadati i vreshti musilo samolikviduvatisya Naspravdi ce tverdzhennya superechit faktam Desheva Knizhka Molodnyak i Orlenya vihodili do 1939 roku a ostannye chislo Samoosvitnika pobachilo svit u serpni 1939 roku tobto bezposeredno pered aneksiyeyu Galichini Radyanskim Soyuzom Konflikt mizh Krajovoyu Ekzekutivoyu OUN i kerivnikami koncernu Desheva Knizhka naspravdi mav za soboyu ideologichnu superechku mizh S Banderoyu ta I Mitringoyu Ostannij pragnuv do demokratizaciyi OUN i visunuv ideyi zgodom vtileni v zhittya u formah UGVR i ABN Kunanec i Mitringa blizko zijshlisya v Berezi Kartuzkij de buli uv yazneni razom protyagom roku Pidpilna diyalnistNaperedodni zolotogo veresnya 1939 r Volodimir Kunanec ne chekayuchi areshtu perebravsya za Syan u nimecku zonu okupaciyi zajmavsya pidpilnoyu diyalnistyu Kritichno stavivsya do nimciv i yihnih sprob vikoristati ukrayinskih nacionalistiv u vlasnih cilyah U chervni 1941 vin povernuvsya na Yavorivshinu j ocholiv povitovij provid OUN a zgodom stav nadrajonnim providnikom Vodnochas Volodimir Kunanec zakinchiv uchitelski kursi pri Yavorivskij seminariyi 1944 i buv direktorom shkoli v ridnomu seli Uchitelkoyu bula i jogo druzhina Pri shkoli pid chas vakacij diyav organizovanij nim dityachij sadok Yak pedagog vin usilyako zaohochuvav molod do navchannya organizovuvav na Yavorivshini riznomanitni kursi Kunanec Prut ne shvalyuvav naboru ukrayinskoyi molodi v diviziyu Galichina i vlitku 1944 r silami odnogo povitu organizuvav povstanskij kurin Pereyaslavi Vsi jogo uchasniki projshli nalezhnij vishkil u starshinskih shkolah i na kursah Pislya vidstupu nimciv zajmavsya organizaciyeyu ukrayinskogo pidpillya u Lvovi U 1946 roci Volodimira Kunancya priznachili providnikom OUN Gorodockoyi okrugi insha nazva Lvivska silska Marta Braun Kunanec z nagorodoyu yiyi batka Volodimira Kunancya ZagibelZhittya Volodimira Kunancya obirvalosya na zleti 2 kvitnya 1948 roku koli jomu shojno minulo 35 lit vin razom iz nadrajonnim providnikom OUN Yavorivshini Ye Smukom ta bijcem V Masyukom zaginuv bilya sela Bunova na ridnij Yavorivshini v sutichci z pidrozdilom MDB Na misci zagibeli povstanciv u poli mizh Bunovom ta Ivanikami vstanovleni simvolichni hresti a na gorbi kolo dorogi sporudzhena simvolichna mogila z imenami ta zobrazhennyami Volodimira Kunancya Yevgena Smuka Vasilya Masyuka ta 5 richnoyi donki Volodimira Kunancya Hristini yaka zaginula pri perehodi kordonu v 1946 roci NagorodiZgidno z Nakazom Golovnogo vijskovogo shtabu UPA ch 3 47 vid 542 1947 r kerivnik Lvivskogo okruzhnogo provodu OUN Volodimir Kunanec Ingul nagorodzhenij Bronzovim hrestom zaslugi UPA Vshanuvannya pam yati5 11 2017 r vid imeni Koordinacijnoyi radi z vshanuvannya pam yati nagorodzhenih Licariv OUN i UPA u m Yavoriv Lvivskoyi obl Bronzovij hrest zaslugi UPA 023 peredanij Marti Kunanec molodshij dochci Volodimira Kunancya Ingula PrimitkiMoroz V Kunanec Volodimir Enciklopediya Lvova T Z Za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 S 685 Yavorivshina u povstanskij borotbi rozpovidi uchasnikiv ta ochevidciv zap ta uporyad Ye Luno T 1 Nakonechne Pershe Nakonechne Druge L Litopis 2005 575 s Iz zmistu pro V Kunancya S 20 21 23 33 35 Kindratovich P Povitovij providnik OUN UPA Volodimir Kunanec P Kindratovich R Harhalis Yavorivshina 1994 28 31 trav Zheplinskij Roman Moyi dorogi Knizhka persha Dorogi ditinstva Drogobich Kolo 2007 S 33 Dacko V Yavorivshina v imenah biografichnij dovidnik V Dacko L 1995 157 s Iz zmistu pro V Kunancya S 54 Volodimir Moroz Volodimir Kunanec ptaha info 14 04 2014 Mirchuk P Narisi istoriyi OUN T 1 1920 1939 P Mirchuk za red S Lenkavskogo Myunhen London Nyu Jork Ukr vid vo 1968 639 s S 415 433 479 Svarnik I Slovom i kuleyu Volodimir Kunanec 1913 1948 Do 100 richchya vid dnya narodzhennya Lviv LOUNB 2013 C 38 41 Moroz V Kunanec Volodimir psevda Ingul Medvedyushko Prut Reut 20 03 1913 02 04 1948 Tekst V Moroz Encikl Lvova T 3 za red A Kozickogo I Pidkovi L 2010 S 685 Div takozhMartirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Kunanec Volodimir Enciklopediya Lvova Tom III A Kozickij red Lviv Litopis 2010 736 s Licari OUN ta UPA