Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Світлана Борисівна Волкова при народженні Солошенко відома також як Коваленко за прізвищем свого першого чоловіка актора

Волкова Світлана Борисівна

Волкова Світлана Борисівна

Світлана Борисівна Волкова, (при народженні Солошенко), відома також як Коваленко (за прізвищем свого першого чоловіка, актора Олександра Коваленка) (нар. 18 серпня 1950, село Мотійки, Народицького району, Житомирської області - † 10 травня 2020, Київ) – українська актриса театру і кіно, режисер. Заслужена артистка України.

Волкова Світлана Борисівна
Народилася18 серпня 1950(1950-08-18)
Мотійки
Померла10 травня 2020(2020-05-10) (69 років)
Нагороди та премії
image
Заслужений артист України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волкова.

Біографія

Світлана Борисівна Солошенко народилася 18 серпня 1950 у селі Мотійки, Народицького району, Житомирської області.

1974 закінчила акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Олександра Соломарського).

Була розподілена до Волинського українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

З 1976 до 1995 - актриса Херсонського українського музично-драматичного театру імені Миколи Куліша.

1997-2011 - засновник та керівник Дитячого (з 1999 зразкового) театру-студії «Дзвіночок» (Міський палац культури, Фастів, Київської області). Вистави театру режисурі Світлани Волкової здобули перемоги на всеукраїнських аматорських фестивалях «Від Гіппаніса до Борисфена» (Очаків, 1999), «Рампа Дружби» (Євпаторія, 1999), «Земля. Театр. Діти» (Євпаторія, 2003, 2005), «Одеський трамвайчик» (2004), у Прилуках (2003), міжнародному фестивалі у Болгарії (2007) та ін. Під керівництвом Світлани Волкової «Дзвіночок» гастролював зі своїми виставами у Києві, по містечках Київської області та до Сербії (2002). Серед вихованців театру-студії, учнів Світлани Волкової Зоя Власенко (Ковтунець), Марія Колюшко – обидві у попередні роки – артистки Нового українського театру, Максим Кущов, атрист Малого драматичного театру, Катерина Марченко, артистка Київського академічного театру юного глядача на Липках, Максим Цедзінський, артист Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського та Малого драматичного театру (раніше співпрацював з Київським академічним театром драми і комедії на Лівому березі Дніпра та Одеським академічним українським музично-драматичним театром ім. В. Василька), театрознавець Віктор Собіянський, журналістка та продюсер проектів (телеканали СТБ, ) Леся Штогрін, журналістка, депутат Київської обласної ради 8-го скликання Тетяна Самойленко (Чіпко) та ін.

У 2011-2018 роках - артистка вищої категорії, провідний майстер сцени Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського.

2012 – член журі І Фестивалю молодої української режисури ім. Леся Курбаса.

2012 потрапила у «Коло Бучменків» – «номінацію» Театральної премії «Бронек» ім. Амвросія Бучми за виконання головної ролі у виставі «Самотня леді».

2015 у Київському академічному обласному музично-драматичному театру імені П. К. Саксаганського відбувся ювілейний бенефіс Світлани Волкової.

Світлана Борисівна Волкова померла 10 травня 2020 у Києві. Похована у селі Мотійки, Народицького району, Житомирської обл.

Ролі у театрі

Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого

«Останні» Максима Горького (реж. – О. Соломарський, 1974, дипломна вистава)

Херсонський український музично-драматичний театр імені Миколи Куліша

Марта – „Таке довге, довге літо” Миколи Зарудного (1976)

Констанція – „Кохання д’Артаньяна” / "Три мушкетери" Олександра Дюма (реж. – О. Горбенко, 1977 / 1982)

Ванди Веселевської – „Райдуга” Ванди Васелевської

Мері Броуді – «Замок Броуді» Арчибальда Кроніна (1982)

Гортензія – «Пісня в келиху» Івана Кочерги (1986)

Інна — «Закон» Володимира Винниченка (реж. – А. Канцедайло, 1990)

Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського

Олександра Борисівна – «Самотня леді» Ігоря Афанасьєва (реж. – Ігор Славінський, 2011)

Катерина Завернивовк – «Хто кому Рабинович?» Ігоря Афанасьєва (реж. – Ігор Афанасьєв)

Мелія – «Амількар. Рахунок за почуття» Іва Жаміака (реж. В’ячеслав Стасенко, 2014)

Режисерські роботи

Дитячий зразковий театр-студія «Дзвіночок» (Міський палац культури, Фастів, Київської області)

«А зорі тут тихі» Бориса Васильєва (1998)

«Снігова королева» Ганса Христіана Андерсона (1998)

«День народження Кота Леопольда» Аркадія Хаїта (1999)

«Чарівна рукавичка» за мотивами українських народних казок (1999)

«Курочка Ряба» Нелі Шейко-Медведєвої (2000)

«12 місяців» Самуїла Маршака (2000)

«Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра (2001)

«Дюймовочка» Ганса Христіана Андерсона

«Дорога до сонця» (2002, за мотивами «Гидкого каченяти») Ганса Христіана Андерсона

«Щастя двох сердець» за мотивами п’єси Моріса Метерлінка «Синій птах» (2002)

«По-модньому» Михайла Старицького (2004)

«Таємниця зниклого снігу» Ксенії Драгунської (2004)

«Веселий Роджер» Даміра Салімзянова

«Дуже проста історія» Марії Ладо

«Витівки Лопшо Педуня» Даміра Салімзянова

«Історія котів» Ендрю Лойда Вебера (2007)

Примітки

  1. Степ: Літературно-художній альманах. Херсон. 1996. с. 104.
  2. «Дзвіночок» / “The Bell” : ювілейний буклет / ідея В. Собіянський. – Фастів, 2010. – 1 ел. опт. диск.
  3. (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  4. . tuz.kiev.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  5. . theatre.love. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  6. . theater.kyiv.ua. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  7. Заболотна, Валентина (28-03-2012). . https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/pro-mistecki-radoshchi-ta-pechali (укр.). Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  8. . web.archive.org. 22 листопада 2016. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 24 листопада 2021.
  9. . web.archive.org. 25 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 24 листопада 2021.
  10. С. Коваленко в ролі Марти. «Таке довге, довге літо» М. Зарудного, Херсонський театр : [сцена з вистави] / фот. М. Манца // Український театр. - 1976. – № 3. − 1-а с. обкл.
  11. Костенко Л. На тлі пригодницької інтриги // Ленінський прапор. – 1977. – 3 лют.
  12. Павлов М. Семейная история // Дальневостойный Комсомольск. – 1983. – 29 июня
  13. Чепеленко Л. Світло надії // Наддніпрянська правда. – Херсон, 1986. – 28 бер.
  14. Заболотна, Валентина (31-07-2012). . https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/provinciya-lamaie-stereotipi (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  15. . web.archive.org. 29 травня 2015. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 24 листопада 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svitlana Borisivna Volkova pri narodzhenni Soloshenko vidoma takozh yak Kovalenko za prizvishem svogo pershogo cholovika aktora Oleksandra Kovalenka nar 18 serpnya 1950 selo Motijki Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 10 travnya 2020 Kiyiv ukrayinska aktrisa teatru i kino rezhiser Zasluzhena artistka Ukrayini Volkova Svitlana BorisivnaNarodilasya18 serpnya 1950 1950 08 18 MotijkiPomerla10 travnya 2020 2020 05 10 69 rokiv Nagorodi ta premiyiZasluzhenij artist Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volkova BiografiyaSvitlana Borisivna Soloshenko narodilasya 18 serpnya 1950 u seli Motijki Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 1974 zakinchila aktorskij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo institutu teatralnogo mistectva imeni Ivana Karpenka Karogo kurs Oleksandra Solomarskogo Bula rozpodilena do Volinskogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni T G Shevchenka Z 1976 do 1995 aktrisa Hersonskogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Mikoli Kulisha 1997 2011 zasnovnik ta kerivnik Dityachogo z 1999 zrazkovogo teatru studiyi Dzvinochok Miskij palac kulturi Fastiv Kiyivskoyi oblasti Vistavi teatru rezhisuri Svitlani Volkovoyi zdobuli peremogi na vseukrayinskih amatorskih festivalyah Vid Gippanisa do Borisfena Ochakiv 1999 Rampa Druzhbi Yevpatoriya 1999 Zemlya Teatr Diti Yevpatoriya 2003 2005 Odeskij tramvajchik 2004 u Prilukah 2003 mizhnarodnomu festivali u Bolgariyi 2007 ta in Pid kerivnictvom Svitlani Volkovoyi Dzvinochok gastrolyuvav zi svoyimi vistavami u Kiyevi po mistechkah Kiyivskoyi oblasti ta do Serbiyi 2002 Sered vihovanciv teatru studiyi uchniv Svitlani Volkovoyi Zoya Vlasenko Kovtunec Mariya Kolyushko obidvi u poperedni roki artistki Novogo ukrayinskogo teatru Maksim Kushov atrist Malogo dramatichnogo teatru Katerina Marchenko artistka Kiyivskogo akademichnogo teatru yunogo glyadacha na Lipkah Maksim Cedzinskij artist Kiyivskogo akademichnogo oblasnogo muzichno dramatichnogo teatru imeni P K Saksaganskogo ta Malogo dramatichnogo teatru ranishe spivpracyuvav z Kiyivskim akademichnim teatrom drami i komediyi na Livomu berezi Dnipra ta Odeskim akademichnim ukrayinskim muzichno dramatichnim teatrom im V Vasilka teatroznavec Viktor Sobiyanskij zhurnalistka ta prodyuser proektiv telekanali STB 1 1 Lesya Shtogrin zhurnalistka deputat Kiyivskoyi oblasnoyi radi 8 go sklikannya Tetyana Samojlenko Chipko ta in U 2011 2018 rokah artistka vishoyi kategoriyi providnij majster sceni Kiyivskogo akademichnogo oblasnogo muzichno dramatichnogo teatru imeni P K Saksaganskogo 2012 chlen zhuri I Festivalyu molodoyi ukrayinskoyi rezhisuri im Lesya Kurbasa 2012 potrapila u Kolo Buchmenkiv nominaciyu Teatralnoyi premiyi Bronek im Amvrosiya Buchmi za vikonannya golovnoyi roli u vistavi Samotnya ledi 2015 u Kiyivskomu akademichnomu oblasnomu muzichno dramatichnomu teatru imeni P K Saksaganskogo vidbuvsya yuvilejnij benefis Svitlani Volkovoyi Svitlana Borisivna Volkova pomerla 10 travnya 2020 u Kiyevi Pohovana u seli Motijki Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi obl Roli u teatriKiyivskij derzhavnij institut teatralnogo mistectva imeni Ivana Karpenka Karogo Ostanni Maksima Gorkogo rezh O Solomarskij 1974 diplomna vistava Hersonskij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Mikoli Kulisha Marta Take dovge dovge lito Mikoli Zarudnogo 1976 Konstanciya Kohannya d Artanyana Tri mushketeri Oleksandra Dyuma rezh O Gorbenko 1977 1982 Vandi Veselevskoyi Rajduga Vandi Vaselevskoyi Meri Broudi Zamok Broudi Archibalda Kronina 1982 Gortenziya Pisnya v kelihu Ivana Kochergi 1986 Inna Zakon Volodimira Vinnichenka rezh A Kancedajlo 1990 Kiyivskij akademichnij oblasnij muzichno dramatichnij teatr imeni P K Saksaganskogo Oleksandra Borisivna Samotnya ledi Igorya Afanasyeva rezh Igor Slavinskij 2011 Katerina Zavernivovk Hto komu Rabinovich Igorya Afanasyeva rezh Igor Afanasyev Meliya Amilkar Rahunok za pochuttya Iva Zhamiaka rezh V yacheslav Stasenko 2014 Rezhiserski robotiDityachij zrazkovij teatr studiya Dzvinochok Miskij palac kulturi Fastiv Kiyivskoyi oblasti A zori tut tihi Borisa Vasilyeva 1998 Snigova koroleva Gansa Hristiana Andersona 1998 Den narodzhennya Kota Leopolda Arkadiya Hayita 1999 Charivna rukavichka za motivami ukrayinskih narodnih kazok 1999 Kurochka Ryaba Neli Shejko Medvedyevoyi 2000 12 misyaciv Samuyila Marshaka 2000 Son litnoyi nochi Vilyama Shekspira 2001 Dyujmovochka Gansa Hristiana Andersona Doroga do soncya 2002 za motivami Gidkogo kachenyati Gansa Hristiana Andersona Shastya dvoh serdec za motivami p yesi Morisa Meterlinka Sinij ptah 2002 Po modnomu Mihajla Starickogo 2004 Tayemnicya zniklogo snigu Kseniyi Dragunskoyi 2004 Veselij Rodzher Damira Salimzyanova Duzhe prosta istoriya Mariyi Lado Vitivki Lopsho Pedunya Damira Salimzyanova Istoriya kotiv Endryu Lojda Vebera 2007 PrimitkiStep Literaturno hudozhnij almanah Herson 1996 s 104 Dzvinochok The Bell yuvilejnij buklet ideya V Sobiyanskij Fastiv 2010 1 el opt disk ukr Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 tuz kiev ua Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 theatre love Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 theater kyiv ua Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 Zabolotna Valentina 28 03 2012 https day kyiv ua uk article kultura pro mistecki radoshchi ta pechali ukr Arhiv originalu za 24 listopada 2021 Procitovano 24 listopada 2021 web archive org 22 listopada 2016 Arhiv originalu za 22 listopada 2016 Procitovano 24 listopada 2021 web archive org 25 listopada 2016 Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 24 listopada 2021 S Kovalenko v roli Marti Take dovge dovge lito M Zarudnogo Hersonskij teatr scena z vistavi fot M Manca Ukrayinskij teatr 1976 3 1 a s obkl Kostenko L Na tli prigodnickoyi intrigi Leninskij prapor 1977 3 lyut Pavlov M Semejnaya istoriya Dalnevostojnyj Komsomolsk 1983 29 iyunya Chepelenko L Svitlo nadiyi Naddnipryanska pravda Herson 1986 28 ber Zabolotna Valentina 31 07 2012 https day kyiv ua uk article kultura provinciya lamaie stereotipi ukr Arhiv originalu za 1 grudnya 2021 Procitovano 24 listopada 2021 web archive org 29 travnya 2015 Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 24 listopada 2021

Дата публікації:
Топ