Водні ресурси Харківської області поверхневі та підземні води території Харківщини які використовуються або можуть бути

Водні ресурси Харківської області — поверхневі та підземні води території Харківщини, які використовуються або можуть бути використані у побуті та господарській діяльності людини. Водні ресурси забезпечують життєдіяльність людей, існування тваринного і рослинного світу, вони є обмеженими та уразливими природними об'єктами. Географічне розташування області та її природні умови створили можливості для використання мережі річок та підземних вод. Великих озер на території області немає. До Азовського та Чорного морів України Харківщина немає виходу. Для ефективного використання вод суходолу області створені : водосховища, ставки та канали.

Використання

Використання водних ресурсів Харківської області поділяється на декілька напрямків:

для водоспоживання сільського господарства, галузями промисловості та населенням. Для цього здійснюється забір води з штучних водойм, водоносних горизонтів з наступним постачанням до підприємств промисловість, сільського господарства, житлово-комунального господарство та інших;
для використання безпосередньо водойм у гідроенергетиці, рибному господарстві, туризмі, водному спорті, рекреації тощо.

Основними споживачами води в Харківській області є житлово-комунальне господарство — 63 %, промисловість — 35 %, сільське господарство — 1 %.

Характеристика

Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів. По території області протікає річки Сіверський Донець (басейн р.Дон) та ліві притоки Дніпра. Харківська область має низьку забезпеченість водними ресурсами — 1,8 % від загальних водних ресурсів України. На Сіверському Донцю побудовано Печенізьке водосховище, на лівій притоці Сіверського Дінця річці Оскіл побудовано Оскільське водосховище. Канал Дніпро-Донбас проходить по території області. Краснопавлівське водосховище є складовою частиною каналу Дніпро — Донбас. Забезпечення водою райони Харкова, Лозової, Первомайського здійснюється за рахунок перекидання води з Краснопавлівського водосховища, з Печенізького водосховища (водозабір у Кочетку) вода постачається до Харкова.

Джерелом водокористування в області є підземні води. У межах Харківської області головними водоносними горизонтами, які використовують для централізованого водопостачання, є бучацько-канівські та межигірсько-обухівські водоносні горизонти палеогену, мергельно-крейдяний та сеноман-нижньокрейдяний водоносний горизонт крейдового періоду мезозою. На півдні області придатними для водопостачання є горизонти, які залягають в тріасових відкладах. На стан 1 січня 2023 року прогнозні запаси підземних вод Харківської області дорівнюють 1 014,245 тис.м³ /добу, експлуатаційні запаси підземних вод 0,55038 тис.м³ /добу. Середня забезпеченість прогнозними ресурсами підземних вод на одного жителя Харківської області становить 1,29 м³/добу, експлуатаційні запаси мають 0,33 м³/добу на одну особу. Найбільші ресурси підземних вод має Балакліївський та Харківський райони. Підземні води використовуються через свердловини, колодязі та джерела.

За хімічним складом підземні води на Харківщині зустрічаються декілька типів: гідрокарбонатні натрієві, сульфатно-гідрокарбонатні, натрієво-магнієво-кальцієві, хлоридно-гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві.

Проблеми і заходи раціонального використання

Державним агентством водних ресурсів України спільно з обласною військовою адміністрацією Харківської області здійснюється розробка Планів управління річковими басейнами для досягнення доброго екологічного стану вод, В районі басейну річки Сіверського Донця визначено головну водно-екологічну проблему — забруднення органічними речовинами. Таке забруднення зумовлене скидами зворотних (стічних) вод комунальних підприємств. Результати державного моніторингу вод за даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології перевищенням ГДК забруднюючих речовин спостерігалось у всіх річках області. Серед речовин нітроген амонійний, нітроген нітритний, хімічне споживання кисню (ХСК), (БСК₅). Очисні споруди міст забезпечують вилучення не більше 70 % органічних речовин зі стоків. Найбільше надходження стічних вод відбувається з міста Харків ( практично 66 % за БСК, 71 % за ХСК органічних речовин). Відсутність каналізаційної мережі в селах та невисокий рівень підключення сільського населення до каналізаційних очисних споруд призводить до забруднення поверхневих вод органічними речовинами. Каналізаційні очисні споруди міських агломерацій мають біологічний тип очищення, що дозволяє видаляти не більше 35 % сполук азоту і 20 % фосфору.

Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об'єкти Харківської області
Забруднююча речовина, одиниця виміру	2020 рік	2021 рік	2022 рік
Азот амонійний, тис. тонн	0,387	0,372	0,220
, тис. тонн	1,902	1,899	1,199
Завислі речовини, тис. тонн	2,562	2,575	1,617
Нітрати, тис. тонн	5,81	5,875	3,900
Нітрити, тис. тонн	0,131	0,136	0,1
Сульфати, тис. тонн	41,2	41,412	25,386
Сухий залишок, тис. тонн	15,183	14,236	4,653
Хлориди, тис. тонн	22,04	22,689	13,944
ХСК, тис. тонн	9,18	9,333	6,293
Алюміній, тонн	1,348	0,006	0,005
Жири, масла, тонн	0,25	0	0
Залізо, тонн	49,365	50,955	33,552
Кальцій, тонн	7,202	9,994	5,456
Магній, тонн	2,243	3,346	1,009
Марганець, тонн	0,039	0,032	0
Мідь, тонн	0,658	0,673	0,398
Натрій, тонн	7,344	12,010	6,005
Нафтопродукти, тонн	114,456	114,676	76,534
Нікель, тонн	3,724	3,704	2,465
СПАР, тонн	35,698	36,045	22,507
Феноли, тонн	0,204	0,200	0,141
Фосфати, тонн	564,2	540,916	355,626
Фтор, тонн	-	-	-
Хром 6+, тонн	0,75	0,776	0,461
Цинк, тонн	3,992	4,02	2,629

Див. також

Примітки

. web.archive.org. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 28 січня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
Екологічний паспорт Харківської області/Сайт «Харківська обласна військова адміністрація», 2023. Процитовано 28січня 2024
Система подачі води харків'янам - схематично. КП «Харківводоканал». Процитовано 28 січня 2024.
Прибилова, В. М. (9 грудня 2015). ПІДЗЕМНІ ВОДНІ РЕСУРСИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА СТРАТЕГІЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology" (укр.). Т. 42, № 1157. с. 37—44. doi:10.26565/2410-7360-2015-42-07. ISSN 2411-3913. Процитовано 28 січня 2024.
Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру; голов. ред. Л. Г. Руденко / голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К.: ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис. прим. — ISBN 978-966-475-067-4.

[1] . web.archive.org. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 28 січня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()

[:1-2] Екологічний паспорт Харківської області/Сайт «Харківська обласна військова адміністрація», 2023. Процитовано 28січня 2024

[3] Система подачі води харків'янам - схематично. КП «Харківводоканал». Процитовано 28 січня 2024.

[:0-4] Прибилова, В. М. (9 грудня 2015). ПІДЗЕМНІ ВОДНІ РЕСУРСИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА СТРАТЕГІЯ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, series "Geology. Geography. Ecology" (укр.). Т. 42, № 1157. с. 37—44. doi:10.26565/2410-7360-2015-42-07. ISSN 2411-3913. Процитовано 28 січня 2024.

[5] Національний атлас України / НАН України, Інститут географії, Державна служба геодезії, картографії та кадастру; голов. ред. Л. Г. Руденко / голова ред. кол. Б. Є. Патон. — К.: ДНВП «Картографія», 2007. — 435 с. — 5 тис. прим. — ISBN 978-966-475-067-4.