Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Влодзимеж Савчук (пол. Włodzimierz Sawczuk; 16 серпня 1925, Білосток — 4 жовтня 2010, Варшава) — польський генерал, учасник Другої світової війни, у 1972—1980 роках — начальник Головного політуправління Польської народної армії, заступник міністра національної оборони ПНР. У 1975—1981 роках — член ЦК ПОРП. Проводив ортодоксально-догматичний ідеологічний курс, стояв на позиціях «партійного бетону», виступав за силове придушення профспілки «Солідарність». Вступив у політичний конфлікт з вищими партійно-державними керівниками, був усунений генералом Ярузельським.
| Влодзимеж Савчук | |
|---|---|
| пол. Włodzimierz Sawczuk | |
 | |
| Народження | 16 серпня 1925[1] Білосток, Польська Республіка |
| Смерть | 4 грудня 2010[1] (85 років) Варшава, Республіка Польща |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |  Республіка Польща Польська Республіка |
| Партія | Польська об'єднана робітнича партія |
| Член | Спілка борців за свободу і демократію |
| Звання | генерал броні |
| Війни / битви | Друга світова війна |
| Нагороди |                  d |
 Влодзимеж Савчук у Вікісховищі | |
Офіцер і політрук
Народився у сім'ї українського походження. Батько був візником, мати фабричною працівницею. Влодзимеж Савчук здобув неповну середню освіту. Під час німецької окупації працював вантажником і землекопом. У серпні 1944 року добровольцем вступив до 1-ї Варшавської піхотної дивізії, сформованої з польських комуністів у СРСР. Закінчив училище молодшого комскладу, служив у стрілецькому полку. Командував відділенням, брав участь у боях за Берлін.
Після війни Савчук залишився на службі у Польській народній армії. Командував взводом, потім ротою. У 1948 році отримав офіцерське звання поручника, у 1951 році — капітана, у 1952 році — майора. У 1950 (за іншими даними, у 1948) році поручник Савчук вступив до урядущої компартії ПОРП. У 1951 році перейшов на службу до армійських політорганів. Був секретарем організації ПОРП у штабі Варшавського військового округу. Обіймав посаду заступника командира у 25-й, 15-й, 19-й піхотних дивізіях.
У 1955—1956 роках майор Савчук прослухав у Москві курс Військово-політичної академії імені Леніна. Здобув радянський диплом політрука. Повернувшись до ПНР, вступив на службу до Головного політуправління, до 1962 року очолював інспекційний відділ. Потім знову перебував у СРСР, до 1965 року навчався в Академії генштабу. Після повернення до ПНР у 1966 році отримав звання генерал бригади.
Генерал Савчук був заступником командувача Сілезького військового округу з політичної частини. Командували округом генерал дивізії Еугеніуш Мольчик, потім генерал дивізії Флоріан Сивицький. У серпні 1968 року Савчук як начальник політвідділу 2-ї армії під командуванням Сивицького брав участь у вторгненні до Чехословаччини. З 1971 року — заступник начальника Головного політуправління.
Начальник політуправління
8 червня 1972 року Влодзимеж Савчук у званні генерал дивізії призначений начальником Головного політуправління Народного Війська Польського. Змінив на цій посаді генерала дивізії Яна Чаплю. Ця кадрова заміна відображала політичні інтриги у партійній верхівці: перший секретар ЦК ПОРП Едвард Герек усував прихильників свого конкурента Мечислава Мочара. Генерал Чапля був помітною фігурою мочарівської націонал-комуністичної «фракції партизанів». Генерал Савчук, подібно до Чаплі, стояв на ортодоксально-сталінських позиціях, але у нього не проглядалося ухилу у польський націоналізм (вся службова кар'єра була занадто щільно зав'язана на СРСР). Головне ж Савчук не належав до оточення Мочара.
Під керівництвом Савчука політоргани максимально посилили ідеологічний контроль у збройних силах ПНР. Не допускалося жодних відхилень від марксизму-ленінізму, керівної ролі ПОРП, атеїстичного світогляду, участі у Варшавському договорі, військово-політичного союзу з СРСР. Зокрема, у 1977 році Савчук заборонив в армії будь-яку згадку про Катинський розстріл.
Генерал Савчук усіляко посилював партійний вплив в армії. Сам він ще з 1971 був членом Центральної комісії партійного контролю. У 1973 році у званні генерала броні призначений заступником міністра національної оборони генерала армії Войцеха Ярузельського. На VII з'їзді ПОРП 1975 року Савчук введений до складу ЦК. У 1976 році обраний до сейму ПНР, переобраний у 1980 році.
Водночас відносини Савчука з Ярузельським складалися складно. Внутрішня військова служба (WSW) у закритих звітах Ярузельському негативно характеризувала Савчука та Мольчика. Сам Ярузельський говорив про «догматизм і брутальність» Савчука. Репутація Савчука та Мольчика як «московських» генералів, їх явна орієнтація на радянське заступництво викликала неприйняття вищого командування (у разі Савчука певну роль відігравало й українське етнічне походження).
Савчук був відомий не лише енергією та рішучістю, але також зарозумілістю, грубістю, жорстокістю. Спілкування з ним могло призвести до серцевого нападу. За відгуками Мечислава Раковського, з підлеглими, навіть генералами, Савчук звертався «як довоєнний капрал із новобранцями». Виділявся він і на п'яних гуляннях, у цьому стані майже ігнорував субординацію. Відомий випадок, коли на полюванні він розбив службову машину.
7 травня 1980 року генерала Савчука зняли з посади начальника Головного політуправління. Його змінив генерал дивізії Юзеф Барила — ідеологічно та політично маловідмінний від попередника, але близький до Ярузельського. Втративши посади в армії й уряді, Савчук зберіг генеральське звання та залишався членом ЦК ПОРП.
Політик «бетону»
Влітку 1980 року страйковий рух призвів до створення незалежної профспілки Солідарність. Змінилося найвище партійно-державне керівництво — першим секретарем ЦК став Станіслав Каня, прем'єр-міністром — генерал Ярузельський. Відбувався розкол у партії й апараті: виділялися реформістські «горизонтальні структури» й ортодоксальний «партійний бетон».
Генерал Савчук став помітною фігурою «бетону». У протистоянні ПОРП із «Солідарністю» Савчук виступав за силове придушення профспілки. Був прихильником прямого радянського втручання. Негативно ставився до керівництва Кані та Ярузельського: вважав їх недостатньо рішучими, у внутрішньопартійному протистоянні підтримував «бетонних» лідерів — Тадеуша Грабського, Стефана Ольшовського, Анджея Жабинського, Мирослава Мілевського. Користувався підтримкою військових і політичних керівників СРСР, НДР, ЧССР, НРБ, ВНР. У звітах Міністерства держбезпеки НДР Савчук згадувався як «представник марксистсько-ленінських сил» (поряд з такими фігурами, як Станіслав Чосек, Анджей Жабинський, Станіслав Кочелек, Зигмунт Найдовський, Єжи Путрамент, Януш Прокоп'як).
З іншого боку, орієнтована на Ярузельського WSW характеризувала Савчука як «скомпрометованого генерала, який виряджається у пір'я реставратора». Вказувалося на його непопулярність в армії, на підрив армійського авторитету його перебуванням у ЦК. Цитувалися висловлювання військових того плану, що такі, як Савчук, мають відповідати за кризу, а не вчити, як її долати. Савчука та Мольчика назвали «правим угрупованням, яке прагне силою зірвати процеси оновлення».
У червні 1981 року, на передз'їздівському пленумі ЦК ПОРП, генерал Савчук доєднався до «змови Грабського». Він різко засудив Каню та Ярузельського за «бездіяльність перед терором „Солідарності“» та фактично зажадав їхньої відставки. Однак Грабський та його прихильники зазнали поразки на пленумі — причому всі провідні генерали висловили підтримку військовому міністру Ярузельському, а не колишньому начальнику політуправління Савчуку. Імовірно «бунт „бетону“» інспірував багатодосвідчений Ольшовський — не для усунення першого секретаря та прем'єра, а для зондажу їхніх позицій та спонукання до більшої рішучості. Таким чином, Савчук (як і Грабський) виявився неусвідомленим знаряддям Ольшовського.
На IX надзвичайному з'їзді ПОРП Влодзимежа Савчука вивели зі складу ЦК. Його воєнно-політична діяльність фактично завершилася. Зсув вищого керівництва у напрямі «бетону», запровадження воєнного стану, репресивне придушення «Солідарності» відповідали поглядам Савчука. Але конфлікт із Ярузельським — головою ПОРП, уряду та WRON — виключав участь Савчука у владі. У серпні 1982 року він був направлений послом до Лівійської джамахірії. Залишався на цій посаді до липня 1986 року, після чого переведений у розпорядження міністра оборони (цю посаду на той час обіймав генерал армії Сивицький). У 1988 році Савчук вийшов на пенсію.
У бурхливих подіях кінця 1980-х років — страйкове протистояння, таємні переговори, Круглий стіл, альтернативні вибори та перемога «Солідарності» — Влодзимеж Савчук участі не брав. У Третій Речі Посполитій дистанціювався від політики та публічності.
Похорон і заперечення
Помер Влодзимеж Савчук у віці 85 років. Похований на цвинтарі Військові Повонзки. На церемонії був присутній Юзеф Барила, на той час приватна особа. На смерть Савчука не було опубліковано жодного некролога. Представники антикомуністичної громадськості протестували проти поховання Савчука на престижному військовому цвинтарі.
Влодзимеж Савчук був одружений, мав двох синів. Барбара Шиманьська-Савчук у 2013 році похована разом із чоловіком.
Примітки
- https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000013847&find_code=SYS&local_base=ARS10
- Przemysław Gasztold. Towarzysze z betonu. Dogmatyzm w PZPR 1980—1990 / Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu — Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu; Warszawa 2019.
- Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamięci Narodowej. katalog.bip.ipn.gov.pl. Процитовано 25 серпня 2023.
- Jak jest to możliwe, że tak straszna postać jest chowana w tak reprezentacyjnej części cmentarza, podczas gdy inni oficerowie nie mogą nawet marzyć o pochówku na Powązkach. wpolityce.pl (пол.). Процитовано 25 серпня 2023.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2023.
- Abstynent na czele ostro pijącego towarzystwa
- Кузнецова, Юлия (13 грудня 2021). . В Кризис.ру (ru-RU) . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 25 серпня 2023.
- Meldunek SWSW nr 108. O sytuacji w jednostkach i instytucjach wojskowych oraz otoczeniu w dniu 9 czerwca 1981 r., Warszawa.
- Wyszukiwarka cmentarna --- Warszawskie cmentarze. www.cmentarzekomunalne.com.pl. Процитовано 25 серпня 2023.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlodzimezh Savchuk pol Wlodzimierz Sawczuk 16 serpnya 1925 1925serpnya16 Bilostok 4 zhovtnya 2010 Varshava polskij general uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni u 1972 1980 rokah nachalnik Golovnogo politupravlinnya Polskoyi narodnoyi armiyi zastupnik ministra nacionalnoyi oboroni PNR U 1975 1981 rokah chlen CK PORP Provodiv ortodoksalno dogmatichnij ideologichnij kurs stoyav na poziciyah partijnogo betonu vistupav za silove pridushennya profspilki Solidarnist Vstupiv u politichnij konflikt z vishimi partijno derzhavnimi kerivnikami buv usunenij generalom Yaruzelskim Vlodzimezh Savchukpol Wlodzimierz SawczukNarodzhennya16 serpnya 1925 1925 08 16 1 Bilostok Polska RespublikaSmert4 grudnya 2010 2010 12 04 1 85 rokiv Varshava Respublika PolshaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika Polsha Polska RespublikaPartiyaPolska ob yednana robitnicha partiyaChlenSpilka borciv za svobodu i demokratiyuZvannyageneral broniVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodid Vlodzimezh Savchuk u VikishovishiOficer i politrukNarodivsya u sim yi ukrayinskogo pohodzhennya Batko buv viznikom mati fabrichnoyu pracivniceyu Vlodzimezh Savchuk zdobuv nepovnu serednyu osvitu Pid chas nimeckoyi okupaciyi pracyuvav vantazhnikom i zemlekopom U serpni 1944 roku dobrovolcem vstupiv do 1 yi Varshavskoyi pihotnoyi diviziyi sformovanoyi z polskih komunistiv u SRSR Zakinchiv uchilishe molodshogo komskladu sluzhiv u strileckomu polku Komanduvav viddilennyam brav uchast u boyah za Berlin Pislya vijni Savchuk zalishivsya na sluzhbi u Polskij narodnij armiyi Komanduvav vzvodom potim rotoyu U 1948 roci otrimav oficerske zvannya poruchnika u 1951 roci kapitana u 1952 roci majora U 1950 za inshimi danimi u 1948 roci poruchnik Savchuk vstupiv do uryadushoyi kompartiyi PORP U 1951 roci perejshov na sluzhbu do armijskih politorganiv Buv sekretarem organizaciyi PORP u shtabi Varshavskogo vijskovogo okrugu Obijmav posadu zastupnika komandira u 25 j 15 j 19 j pihotnih diviziyah U 1955 1956 rokah major Savchuk prosluhav u Moskvi kurs Vijskovo politichnoyi akademiyi imeni Lenina Zdobuv radyanskij diplom politruka Povernuvshis do PNR vstupiv na sluzhbu do Golovnogo politupravlinnya do 1962 roku ocholyuvav inspekcijnij viddil Potim znovu perebuvav u SRSR do 1965 roku navchavsya v Akademiyi genshtabu Pislya povernennya do PNR u 1966 roci otrimav zvannya general brigadi General Savchuk buv zastupnikom komanduvacha Silezkogo vijskovogo okrugu z politichnoyi chastini Komanduvali okrugom general diviziyi Eugeniush Molchik potim general diviziyi Florian Sivickij U serpni 1968 roku Savchuk yak nachalnik politviddilu 2 yi armiyi pid komanduvannyam Sivickogo brav uchast u vtorgnenni do Chehoslovachchini Z 1971 roku zastupnik nachalnika Golovnogo politupravlinnya Nachalnik politupravlinnya8 chervnya 1972 roku Vlodzimezh Savchuk u zvanni general diviziyi priznachenij nachalnikom Golovnogo politupravlinnya Narodnogo Vijska Polskogo Zminiv na cij posadi generala diviziyi Yana Chaplyu Cya kadrova zamina vidobrazhala politichni intrigi u partijnij verhivci pershij sekretar CK PORP Edvard Gerek usuvav prihilnikiv svogo konkurenta Mechislava Mochara General Chaplya buv pomitnoyu figuroyu mocharivskoyi nacional komunistichnoyi frakciyi partizaniv General Savchuk podibno do Chapli stoyav na ortodoksalno stalinskih poziciyah ale u nogo ne proglyadalosya uhilu u polskij nacionalizm vsya sluzhbova kar yera bula zanadto shilno zav yazana na SRSR Golovne zh Savchuk ne nalezhav do otochennya Mochara Pid kerivnictvom Savchuka politorgani maksimalno posilili ideologichnij kontrol u zbrojnih silah PNR Ne dopuskalosya zhodnih vidhilen vid marksizmu leninizmu kerivnoyi roli PORP ateyistichnogo svitoglyadu uchasti u Varshavskomu dogovori vijskovo politichnogo soyuzu z SRSR Zokrema u 1977 roci Savchuk zaboroniv v armiyi bud yaku zgadku pro Katinskij rozstril General Savchuk usilyako posilyuvav partijnij vpliv v armiyi Sam vin she z 1971 buv chlenom Centralnoyi komisiyi partijnogo kontrolyu U 1973 roci u zvanni generala broni priznachenij zastupnikom ministra nacionalnoyi oboroni generala armiyi Vojceha Yaruzelskogo Na VII z yizdi PORP 1975 roku Savchuk vvedenij do skladu CK U 1976 roci obranij do sejmu PNR pereobranij u 1980 roci Vodnochas vidnosini Savchuka z Yaruzelskim skladalisya skladno Vnutrishnya vijskova sluzhba WSW u zakritih zvitah Yaruzelskomu negativno harakterizuvala Savchuka ta Molchika Sam Yaruzelskij govoriv pro dogmatizm i brutalnist Savchuka Reputaciya Savchuka ta Molchika yak moskovskih generaliv yih yavna oriyentaciya na radyanske zastupnictvo viklikala neprijnyattya vishogo komanduvannya u razi Savchuka pevnu rol vidigravalo j ukrayinske etnichne pohodzhennya Savchuk buv vidomij ne lishe energiyeyu ta rishuchistyu ale takozh zarozumilistyu grubistyu zhorstokistyu Spilkuvannya z nim moglo prizvesti do sercevogo napadu Za vidgukami Mechislava Rakovskogo z pidleglimi navit generalami Savchuk zvertavsya yak dovoyennij kapral iz novobrancyami Vidilyavsya vin i na p yanih gulyannyah u comu stani majzhe ignoruvav subordinaciyu Vidomij vipadok koli na polyuvanni vin rozbiv sluzhbovu mashinu 7 travnya 1980 roku generala Savchuka znyali z posadi nachalnika Golovnogo politupravlinnya Jogo zminiv general diviziyi Yuzef Barila ideologichno ta politichno malovidminnij vid poperednika ale blizkij do Yaruzelskogo Vtrativshi posadi v armiyi j uryadi Savchuk zberig generalske zvannya ta zalishavsya chlenom CK PORP Politik betonu Vlitku 1980 roku strajkovij ruh prizviv do stvorennya nezalezhnoyi profspilki Solidarnist Zminilosya najvishe partijno derzhavne kerivnictvo pershim sekretarem CK stav Stanislav Kanya prem yer ministrom general Yaruzelskij Vidbuvavsya rozkol u partiyi j aparati vidilyalisya reformistski gorizontalni strukturi j ortodoksalnij partijnij beton General Savchuk stav pomitnoyu figuroyu betonu U protistoyanni PORP iz Solidarnistyu Savchuk vistupav za silove pridushennya profspilki Buv prihilnikom pryamogo radyanskogo vtruchannya Negativno stavivsya do kerivnictva Kani ta Yaruzelskogo vvazhav yih nedostatno rishuchimi u vnutrishnopartijnomu protistoyanni pidtrimuvav betonnih lideriv Tadeusha Grabskogo Stefana Olshovskogo Andzheya Zhabinskogo Miroslava Milevskogo Koristuvavsya pidtrimkoyu vijskovih i politichnih kerivnikiv SRSR NDR ChSSR NRB VNR U zvitah Ministerstva derzhbezpeki NDR Savchuk zgaduvavsya yak predstavnik marksistsko leninskih sil poryad z takimi figurami yak Stanislav Chosek Andzhej Zhabinskij Stanislav Kochelek Zigmunt Najdovskij Yezhi Putrament Yanush Prokop yak Z inshogo boku oriyentovana na Yaruzelskogo WSW harakterizuvala Savchuka yak skomprometovanogo generala yakij viryadzhayetsya u pir ya restavratora Vkazuvalosya na jogo nepopulyarnist v armiyi na pidriv armijskogo avtoritetu jogo perebuvannyam u CK Cituvalisya vislovlyuvannya vijskovih togo planu sho taki yak Savchuk mayut vidpovidati za krizu a ne vchiti yak yiyi dolati Savchuka ta Molchika nazvali pravim ugrupovannyam yake pragne siloyu zirvati procesi onovlennya U chervni 1981 roku na peredz yizdivskomu plenumi CK PORP general Savchuk doyednavsya do zmovi Grabskogo Vin rizko zasudiv Kanyu ta Yaruzelskogo za bezdiyalnist pered terorom Solidarnosti ta faktichno zazhadav yihnoyi vidstavki Odnak Grabskij ta jogo prihilniki zaznali porazki na plenumi prichomu vsi providni generali vislovili pidtrimku vijskovomu ministru Yaruzelskomu a ne kolishnomu nachalniku politupravlinnya Savchuku Imovirno bunt betonu inspiruvav bagatodosvidchenij Olshovskij ne dlya usunennya pershogo sekretarya ta prem yera a dlya zondazhu yihnih pozicij ta sponukannya do bilshoyi rishuchosti Takim chinom Savchuk yak i Grabskij viyavivsya neusvidomlenim znaryaddyam Olshovskogo Na IX nadzvichajnomu z yizdi PORP Vlodzimezha Savchuka viveli zi skladu CK Jogo voyenno politichna diyalnist faktichno zavershilasya Zsuv vishogo kerivnictva u napryami betonu zaprovadzhennya voyennogo stanu represivne pridushennya Solidarnosti vidpovidali poglyadam Savchuka Ale konflikt iz Yaruzelskim golovoyu PORP uryadu ta WRON viklyuchav uchast Savchuka u vladi U serpni 1982 roku vin buv napravlenij poslom do Livijskoyi dzhamahiriyi Zalishavsya na cij posadi do lipnya 1986 roku pislya chogo perevedenij u rozporyadzhennya ministra oboroni cyu posadu na toj chas obijmav general armiyi Sivickij U 1988 roci Savchuk vijshov na pensiyu U burhlivih podiyah kincya 1980 h rokiv strajkove protistoyannya tayemni peregovori Kruglij stil alternativni vibori ta peremoga Solidarnosti Vlodzimezh Savchuk uchasti ne brav U Tretij Rechi Pospolitij distanciyuvavsya vid politiki ta publichnosti Pohoron i zaperechennyaPomer Vlodzimezh Savchuk u vici 85 rokiv Pohovanij na cvintari Vijskovi Povonzki Na ceremoniyi buv prisutnij Yuzef Barila na toj chas privatna osoba Na smert Savchuka ne bulo opublikovano zhodnogo nekrologa Predstavniki antikomunistichnoyi gromadskosti protestuvali proti pohovannya Savchuka na prestizhnomu vijskovomu cvintari Vlodzimezh Savchuk buv odruzhenij mav dvoh siniv Barbara Shimanska Savchuk u 2013 roci pohovana razom iz cholovikom Primitkihttps bs sejm gov pl F func find acc amp acc sequence 000013847 amp find code SYS amp local base ARS10 Przemyslaw Gasztold Towarzysze z betonu Dogmatyzm w PZPR 1980 1990 Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu Wydawnictwo Diecezjalne i Drukarnia w Sandomierzu Warszawa 2019 Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamieci Narodowej katalog bip ipn gov pl Procitovano 25 serpnya 2023 Jak jest to mozliwe ze tak straszna postac jest chowana w tak reprezentacyjnej czesci cmentarza podczas gdy inni oficerowie nie moga nawet marzyc o pochowku na Powazkach wpolityce pl pol Procitovano 25 serpnya 2023 Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 25 serpnya 2023 Abstynent na czele ostro pijacego towarzystwa Kuznecova Yuliya 13 grudnya 2021 V Krizis ru ru RU Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 25 serpnya 2023 Meldunek SWSW nr 108 O sytuacji w jednostkach i instytucjach wojskowych oraz otoczeniu w dniu 9 czerwca 1981 r Warszawa Wyszukiwarka cmentarna Warszawskie cmentarze www cmentarzekomunalne com pl Procitovano 25 serpnya 2023 Posilannya