Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ви шка село в Україні у Ужгородському районі Закарпатської області Населення 897 людей станом на 2001 рік село Вишка Дер

Вишка (Україна)

Вишка (Україна)

Ви́шка — село в Україні у Ужгородському районі Закарпатської області. Населення — 897 людей станом на 2001 рік.

село Вишка
image
Дерев'яна церква св. арх. Михайла
Дерев'яна церква св. арх. Михайла
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Громада Костринська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21100090020070642
Основні дані
Населення 897
Поштовий індекс 89023
Телефонний код +380 03135
Географічні дані
Географічні координати 48°56′19″ пн. ш. 22°42′33″ сх. д. / 48.93861° пн. ш. 22.70917° сх. д. / 48.93861; 22.70917Координати: 48°56′19″ пн. ш. 22°42′33″ сх. д. / 48.93861° пн. ш. 22.70917° сх. д. / 48.93861; 22.70917
Середня висота
над рівнем моря 		600 м
Водойми річка Вишка
Відстань до
обласного центру 		66,6 км
Відстань до
районного центру 		24,2 км
Найближча залізнична станція Кострина
Відстань до
залізничної станції 		8,9 км
Місцева влада
Адреса ради 89023, с.Вишка,216
Карта
image
image
Вишка
image
image
Вишка
Мапа

image Вишка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вишка.

Географія

image
Вечірнє село

Розміщене у гірській місцевості в долині річки Уж, за 25 км від районного центру — Великий Березний, за 70 км від обласного — міста Ужгород та за 7 км від залізничної станції Кострино на лінії Чоп — Самбір.

У селі бере початок річка Вишка, ліва притока Ужа.

Історія

Перша письмова згадка про село відноситься до 1602 р.

Назви: 1773 — Viska, Wisky, 1800 — Viszka, 1808 — Viska, Wysska.

Село заснували два солтиса та переселенці початку XVII століття не території, яка належала Ужгородсько-Невицькій замковій домінії графів Другелітів. У 1632 році у селі нараховувалися 40 сімейств. У 1715 році тут було вже 22 господарства.

У Вишка на Закарпатті побутує обряд, пов'язаний з вогнем. На свято Петра і Павла в Вишці та ближніх селах Люта та Тихий палять великі ватри на лісових виступах, урочищах, полонинах. Називають ці ватри «субітками». Це конструкція, яка готується до урочистого підпалу. Використовують на субітку бук та березу. Із високих бучків роблять жердини висотою від 5 м, їх закопують у землю на 1-2 м.

Установлені букові жердини хлопці зв'язують згори товстим дротом, перекладають 2-3 метровими поперечинами й на них накладають висушені березові гілки. Виходить конусоподібна чи трапецієподібна конструкція. Її згори ще обкладають високими сухими березами.

Жителі Великоберезнянщини здавна займаються випасанням корів. Пастухи доглядали за худобою, очищали пасовища від старих дерев та чагарників. Першими будівничими субіток були саме пастухи, підлітки та юнаки, які гуртом випасали кожен свою худобу.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 960 осіб, з яких 451 чоловік та 509 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 883 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,67 %
угорська 0,22 %
російська 0,11 %

Історичні пам'ятки

image
Свято-Михайлівська церква
  • Свято-Михайлівська церква. Розповідають, що перша церква стояла на пагорбі Розтоцький Верх, але згоріла, а хрест нібито перекинуло на Михайлівський пагорб, де поставили другу церкву, яка також згоріла. Теперішню церкву розмірами 5,1: 15,7 м спорудили з ялових брусів на Цвинтари. Спочатку споруда мала класичну бойківську форму, тобто над західним зрубом теж був ступінчастий шатровий верх, а центральний — найвищий. У другій половині XVIII ст. шатровий верх над бабинцем замінено каркасною дзвіницею, вищою за центральний верх. По периметру дзвіниці йде закрита аркада голосниць. Зруби мають нахил усередину, що додає невеликій споруді монументальності. Вікна церкви мають стародавню систему захисту від непогоди — бокові, фігурно вирізані дощечки, що підтримують похилий ґонтовий дашок. Стіни вище опасання вкриті ґонтом, викладеним «ялинкою». У церкві є цікаві зразки декоративно-ужиткового мистецтва 1700 р. У вежі — три дзвони. Середній з них відлитий Ф. Еґрі в 1924 p., а малий має напис «РОКУ БОЖА АΨО (167…)». У 1991 р. дахи перекрили новим ґонтом. У 1995—1996 інтер'єр оббили фанерою, його розмалювали Василь Павліщук та Ілля Приймич.
  • Храм св. ап. Петра і Павла Мукачівська Греко-Католицька єпархія УГКЦ. Дерев'яна споруда 2010 року, з 12 липня 2013 року в храмі постійно перебувають мощі св.ап. Петра і Павла.

Туристичні місця

Докладніше: Красія

В селі знаходиться відомий традиційний гірськолижний курорт Красія, з крісельними підйомами та пунктами здачі в оренду лижного спорядження. У Красія найдовший в Україні спуск — понад 3500 м. Також на території села є мотелі та приватні садиби, які здаються подобово.

Гірськолижний курорт Красія (на однойменній горі Красія — 1036 м), ще в 80-х роках минулого століття гора була одним з улюблених гірськолижних курортів як у професіоналів, так і у початківців любителів активного відпочинку. Тут знаходиться безліч схилів для катання, на яких можна спускатися не тільки на лижах, але й на сноуборді або санках-тарілках.

На Горі Красія в Закарпатті є крісельні підйомники (одномісний — 1980 м, двомісний — 1114 м і чотиримісний — 1585 м.), а також бугельні підйомники — 470 м, 650 м, і приватний мультиліфт — 300 м. Ширина трас становить 100—250 метрів. На курорті Красія в Закарпатті розташована найдовша гірськолижна траса в Україні — більше 3,5 км.

- На свято Петра і Павла в Вишці та ближніх селах Люта та Тихий палять великі ватри на лісових виступах, урочищах, полонинах. Називають ці ватри «субітками»

- храм Св.Михайла, 1700 рік

- Храм св. ап. Петра і Павла 2010 року

- Гірськолижний курорт Красія

- найдовша гірськолижна траса в Україні — більше 3,5 км  

Примітки

  1. Субітки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1855. — 1000 екз.
  2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  5. . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 19 липня 2015.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вишка (Україна)
  • Церква у селі Вишка на сайті «Дерев'яні храми України» [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  • Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М. : Искусство, 1971 г., с. 19-20
  • Храм св. ап. Петра і Павла зобр. 1[недоступне посилання з червня 2019]
  • Храм св. ап. Петра і Павла зобр. 2[недоступне посилання з червня 2019]
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2015)
image Це незавершена стаття з географії Закарпатської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi shka selo v Ukrayini u Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Naselennya 897 lyudej stanom na 2001 rik selo Vishka Derev yana cerkva sv arh MihajlaDerev yana cerkva sv arh Mihajla Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Gromada Kostrinska silska gromada Kod KATOTTG UA21100090020070642 Osnovni dani Naselennya 897 Poshtovij indeks 89023 Telefonnij kod 380 03135 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 56 19 pn sh 22 42 33 sh d 48 93861 pn sh 22 70917 sh d 48 93861 22 70917 Koordinati 48 56 19 pn sh 22 42 33 sh d 48 93861 pn sh 22 70917 sh d 48 93861 22 70917 Serednya visota nad rivnem morya 600 m Vodojmi richka Vishka Vidstan do oblasnogo centru 66 6 km Vidstan do rajonnogo centru 24 2 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kostrina Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 9 km Misceva vlada Adresa radi 89023 s Vishka 216 Karta Vishka Vishka Mapa Vishka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vishka GeografiyaVechirnye selo Rozmishene u girskij miscevosti v dolini richki Uzh za 25 km vid rajonnogo centru Velikij Bereznij za 70 km vid oblasnogo mista Uzhgorod ta za 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kostrino na liniyi Chop Sambir U seli bere pochatok richka Vishka liva pritoka Uzha IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo vidnositsya do 1602 r Nazvi 1773 Viska Wisky 1800 Viszka 1808 Viska Wysska Selo zasnuvali dva soltisa ta pereselenci pochatku XVII stolittya ne teritoriyi yaka nalezhala Uzhgorodsko Nevickij zamkovij dominiyi grafiv Drugelitiv U 1632 roci u seli narahovuvalisya 40 simejstv U 1715 roci tut bulo vzhe 22 gospodarstva U Vishka na Zakarpatti pobutuye obryad pov yazanij z vognem Na svyato Petra i Pavla v Vishci ta blizhnih selah Lyuta ta Tihij palyat veliki vatri na lisovih vistupah urochishah poloninah Nazivayut ci vatri subitkami Ce konstrukciya yaka gotuyetsya do urochistogo pidpalu Vikoristovuyut na subitku buk ta berezu Iz visokih buchkiv roblyat zherdini visotoyu vid 5 m yih zakopuyut u zemlyu na 1 2 m Ustanovleni bukovi zherdini hlopci zv yazuyut zgori tovstim drotom perekladayut 2 3 metrovimi poperechinami j na nih nakladayut visusheni berezovi gilki Vihodit konusopodibna chi trapeciyepodibna konstrukciya Yiyi zgori she obkladayut visokimi suhimi berezami Zhiteli Velikobereznyanshini zdavna zajmayutsya vipasannyam koriv Pastuhi doglyadali za hudoboyu ochishali pasovisha vid starih derev ta chagarnikiv Pershimi budivnichimi subitok buli same pastuhi pidlitki ta yunaki yaki gurtom vipasali kozhen svoyu hudobu NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 960 osib z yakih 451 cholovik ta 509 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 883 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 67 ugorska 0 22 rosijska 0 11 Istorichni pam yatkiSvyato Mihajlivska cerkva Svyato Mihajlivska cerkva Rozpovidayut sho persha cerkva stoyala na pagorbi Roztockij Verh ale zgorila a hrest nibito perekinulo na Mihajlivskij pagorb de postavili drugu cerkvu yaka takozh zgorila Teperishnyu cerkvu rozmirami 5 1 15 7 m sporudili z yalovih brusiv na Cvintari Spochatku sporuda mala klasichnu bojkivsku formu tobto nad zahidnim zrubom tezh buv stupinchastij shatrovij verh a centralnij najvishij U drugij polovini XVIII st shatrovij verh nad babincem zamineno karkasnoyu dzviniceyu vishoyu za centralnij verh Po perimetru dzvinici jde zakrita arkada golosnic Zrubi mayut nahil useredinu sho dodaye nevelikij sporudi monumentalnosti Vikna cerkvi mayut starodavnyu sistemu zahistu vid nepogodi bokovi figurno virizani doshechki sho pidtrimuyut pohilij gontovij dashok Stini vishe opasannya vkriti gontom vikladenim yalinkoyu U cerkvi ye cikavi zrazki dekorativno uzhitkovogo mistectva 1700 r U vezhi tri dzvoni Serednij z nih vidlitij F Egri v 1924 p a malij maye napis ROKU BOZhA APSO 167 U 1991 r dahi perekrili novim gontom U 1995 1996 inter yer obbili faneroyu jogo rozmalyuvali Vasil Pavlishuk ta Illya Prijmich Hram sv ap Petra i Pavla Mukachivska Greko Katolicka yeparhiya UGKC Derev yana sporuda 2010 roku z 12 lipnya 2013 roku v hrami postijno perebuvayut moshi sv ap Petra i Pavla Turistichni miscyaDokladnishe Krasiya V seli znahoditsya vidomij tradicijnij girskolizhnij kurort Krasiya z kriselnimi pidjomami ta punktami zdachi v orendu lizhnogo sporyadzhennya U Krasiya najdovshij v Ukrayini spusk ponad 3500 m Takozh na teritoriyi sela ye moteli ta privatni sadibi yaki zdayutsya podobovo Girskolizhnij kurort Krasiya na odnojmennij gori Krasiya 1036 m she v 80 h rokah minulogo stolittya gora bula odnim z ulyublenih girskolizhnih kurortiv yak u profesionaliv tak i u pochatkivciv lyubiteliv aktivnogo vidpochinku Tut znahoditsya bezlich shiliv dlya katannya na yakih mozhna spuskatisya ne tilki na lizhah ale j na snoubordi abo sankah tarilkah Na Gori Krasiya v Zakarpatti ye kriselni pidjomniki odnomisnij 1980 m dvomisnij 1114 m i chotirimisnij 1585 m a takozh bugelni pidjomniki 470 m 650 m i privatnij multilift 300 m Shirina tras stanovit 100 250 metriv Na kurorti Krasiya v Zakarpatti roztashovana najdovsha girskolizhna trasa v Ukrayini bilshe 3 5 km Na svyato Petra i Pavla v Vishci ta blizhnih selah Lyuta ta Tihij palyat veliki vatri na lisovih vistupah urochishah poloninah Nazivayut ci vatri subitkami hram Sv Mihajla 1700 rik Hram sv ap Petra i Pavla 2010 roku Girskolizhnij kurort Krasiya najdovsha girskolizhna trasa v Ukrayini bilshe 3 5 km PrimitkiSubitki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1855 1000 ekz database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 19 lipnya 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vishka Ukrayina Cerkva u seli Vishka na sajti Derev yani hrami Ukrayini 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Pop I I Pop D I V gorah i dolinah Zakarpatya M Iskusstvo 1971 g s 19 20 Hram sv ap Petra i Pavla zobr 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Hram sv ap Petra i Pavla zobr 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2015 Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ