Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Висо кий Та уерн нім Hohe Tauern італ Alti Tauri гірський хребет в Центрально Східних Альпах Австрія містить найвищі вер

Високий Тауерн

Високий Тауерн

Висо́кий Та́уерн (нім. Hohe Tauern; італ. Alti Tauri) — гірський хребет в Центрально-Східних Альпах, Австрія, містить найвищі вершини на схід від перевалу Бреннер. Пасмо утворює південну межу австрійських земель Зальцбург, Каринтія та Східний Тіроль, невелика частина на південному заході належить італійській провінції Південний Тіроль. Хребет містить найвищу гору Австрії — Великий Ґлокнер (3798 м) над Адріатикою. Тягнеться із заходу на схід понад 120 км. На сході до хребта примикає Низький Тауерн.

Високий Тауерн
image
Країна image Австрія, image Італія
Довжина 120 км
Найвища точка Ґросглокнер
 - висота 3 798 м
image Високий Тауерн у Вікісховищі

Географія

Відповідно до класифікації Альпійського клубу хребет обмежений долиною Зальцах на півночі (відокремлює його від Кіцбюельських Альп), долиною Мури і перевалом Мурторль на сході (відокремлює його від Нижнього Тауерну), долиною Драви на півдні (відокремлює його від Південних Вапнякових Альп) і перевалом [en] на заході (відокремлює його від Ціллертальських Альп).

Його найважливіші підгрупи вздовж Альпійського пасма (із заходу на схід):

image
Підгрупи Високого Тауерну

Східний край Високого Тауерну представлений горою [en] масиву Анкогель, що є найсхіднішим тритисячником Альп.

Інші частини Високого Тауерну на південь від головного хребта Альп (із заходу на схід):

  • [en] ([en] (3436 м))
  • [en] ([en] (2962 м))
  • [en] ([en] (3283 м) і [en] (3240 м))
  • [en] ([en] (2784 м))

Складається з декількох масивів заввишки до 3798 м (гора Ґросглокнер) з альпійськими формами рельєфу. У західній частині численні карові і долинні льодовики. З північних схилів беруть початок багато правих приток річки Зальцах (сточище річки Інн), з південних — ліві притоки річки Драва. Осьова зона складена стародавніми гранітами і гнейсами.

До висоти 1800—2000 м — хвойні ліси, вище — чагарники і луки.

Національний парк Високий Тауерн

Докладніше: Високий Тауерн (національний парк)
image
Мапа територій, що належать національному парку

Уздовж 100 км головного пасма простягається Національний парк Високий Тауерн, до якого Австрійський альпійський клуб як власник і три землі Каринтія, Зальцбург і Тіроль надали територію. З площею близько 1834 км² це, безперечно, найбільший із семи національних парків Австрії, а також найбільший природний заповідник в Альпах. Він розділений на основну зону площею 1198 квадратних км², що містить масиви Гроссглокнер і Гросвенедігер, з повною забороною на сільськогосподарське використання, і окраїну зону площею 638 км², яка використовується для лісництва та альпійсько-лукове землеробство. П'ять особливих природних пам'яток охороняються від будь-якого впливу людини.

Парк II категорії МСОП містить льодовик Пастерце та інші, водоспад Кріvмль, декілька льодовикових долин та алювіальних конусів, а також тундри та ліси. Серед флори Альп уздовж верхньої межі лісу росте Pinus cembra; вище напівчагарники, головним чином [en], але також ендемічної Saxifraga rudolphiana, до рівня приблизно на 2800 м. Фауна представлена козицею, альпійським козлом і благородним оленем, а також білоголовим сипом і беркутом. Раніше вимерлий ягнятник і альпійський бабак були успішно реінтродуковані.

Тунелі та перевали

image
Платна дорога Гроссглокнер

Високий Тауерн перетинають три тунелі:

Найвідомішою дорогою через гірський перевал у Високому Тауерні є мальовнича Високогірна дорога Ґросґлокнер, відкрита в 1935 році, містить тунель на висоті 2505 м під перевалом Хохтор (2573 м). На схід від нього перевал Качберг (1641 м) на Качберзькому шосе B 99, паралельний Качберзькому тунелю, сполучає Санкт-Міхаель і Реннвег. Інша дорога перетинає [en] між Санкт-Якоб-ін-Деферегген та Разен-Антгольцом на висоті 2052 м.

Примітки

  1. The largest nature reserve of the Alps ... at www.hohetauern.at. Accessed on 10 Jul 2011.

Джерела

  • Національний парк — Високий Тауерн. [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.)
  • Геологічна будова гірського масиву Високий Тауерн. [Архівовано 2 липня 2012 у WebCite] (нім.)
  • Гори Високого Тауерну та маршрути сходження на них. [ 6 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Національний парк Високий Тауерн, Австрія (фото) [ 11 серпня 2013 у Wayback Machine.] (укр.)

Посилання

image Це незавершена стаття з географії Австрії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Viso kij Ta uern nim Hohe Tauern ital Alti Tauri girskij hrebet v Centralno Shidnih Alpah Avstriya mistit najvishi vershini na shid vid perevalu Brenner Pasmo utvoryuye pivdennu mezhu avstrijskih zemel Zalcburg Karintiya ta Shidnij Tirol nevelika chastina na pivdennomu zahodi nalezhit italijskij provinciyi Pivdennij Tirol Hrebet mistit najvishu goru Avstriyi Velikij Glokner 3798 m nad Adriatikoyu Tyagnetsya iz zahodu na shid ponad 120 km Na shodi do hrebta primikaye Nizkij Tauern Visokij TauernKrayina Avstriya ItaliyaDovzhina 120 kmNajvisha tochka Grosglokner visota 3 798 m Visokij Tauern u VikishovishiGeografiyaVidpovidno do klasifikaciyi Alpijskogo klubu hrebet obmezhenij dolinoyu Zalcah na pivnochi vidokremlyuye jogo vid Kicbyuelskih Alp dolinoyu Muri i perevalom Murtorl na shodi vidokremlyuye jogo vid Nizhnogo Tauernu dolinoyu Dravi na pivdni vidokremlyuye jogo vid Pivdennih Vapnyakovih Alp i perevalom en na zahodi vidokremlyuye jogo vid Cillertalskih Alp Jogo najvazhlivishi pidgrupi vzdovzh Alpijskogo pasma iz zahodu na shid Pidgrupi Visokogo TauernuMasiv Venediger Grosvenediger 3666 m i en 3098 m en en 3232 m i en 3086 m en Velikij Glokner 3798 m en en 3106 m en en 3360 m en 3246 m i en en 2965 m Shidnij kraj Visokogo Tauernu predstavlenij goroyu en masivu Ankogel sho ye najshidnishim tritisyachnikom Alp Inshi chastini Visokogo Tauernu na pivden vid golovnogo hrebta Alp iz zahodu na shid en en 3436 m en en 2962 m en en 3283 m i en 3240 m en en 2784 m Skladayetsya z dekilkoh masiviv zavvishki do 3798 m gora Grosglokner z alpijskimi formami relyefu U zahidnij chastini chislenni karovi i dolinni lodoviki Z pivnichnih shiliv berut pochatok bagato pravih pritok richki Zalcah stochishe richki Inn z pivdennih livi pritoki richki Drava Osova zona skladena starodavnimi granitami i gnejsami Do visoti 1800 2000 m hvojni lisi vishe chagarniki i luki Nacionalnij park Visokij TauernDokladnishe Visokij Tauern nacionalnij park Mapa teritorij sho nalezhat nacionalnomu parku Uzdovzh 100 km golovnogo pasma prostyagayetsya Nacionalnij park Visokij Tauern do yakogo Avstrijskij alpijskij klub yak vlasnik i tri zemli Karintiya Zalcburg i Tirol nadali teritoriyu Z plosheyu blizko 1834 km ce bezperechno najbilshij iz semi nacionalnih parkiv Avstriyi a takozh najbilshij prirodnij zapovidnik v Alpah Vin rozdilenij na osnovnu zonu plosheyu 1198 kvadratnih km sho mistit masivi Grossglokner i Grosvenediger z povnoyu zaboronoyu na silskogospodarske vikoristannya i okrayinu zonu plosheyu 638 km yaka vikoristovuyetsya dlya lisnictva ta alpijsko lukove zemlerobstvo P yat osoblivih prirodnih pam yatok ohoronyayutsya vid bud yakogo vplivu lyudini Park II kategoriyi MSOP mistit lodovik Pasterce ta inshi vodospad Krivml dekilka lodovikovih dolin ta alyuvialnih konusiv a takozh tundri ta lisi Sered flori Alp uzdovzh verhnoyi mezhi lisu roste Pinus cembra vishe napivchagarniki golovnim chinom en ale takozh endemichnoyi Saxifraga rudolphiana do rivnya priblizno na 2800 m Fauna predstavlena koziceyu alpijskim kozlom i blagorodnim olenem a takozh bilogolovim sipom i berkutom Ranishe vimerlij yagnyatnik i alpijskij babak buli uspishno reintrodukovani Tuneli ta perevaliPlatna doroga Grossglokner Visokij Tauern peretinayut tri tuneli Tauernskij zaliznichnij tunel mizh Bad Gashtajnom i zavershenij v 1906 roci en tunel na en yevropejskij marshrut E55 sho vede vid Sankt Mihaelya im Lungau ta en do en de na shose B108 Felbertauern mizh Mitterzillem i Matraj in Osttirol Najvidomishoyu dorogoyu cherez girskij pereval u Visokomu Tauerni ye malovnicha Visokogirna doroga Grosglokner vidkrita v 1935 roci mistit tunel na visoti 2505 m pid perevalom Hohtor 2573 m Na shid vid nogo pereval Kachberg 1641 m na Kachberzkomu shose B 99 paralelnij Kachberzkomu tunelyu spoluchaye Sankt Mihael i Rennveg Insha doroga peretinaye en mizh Sankt Yakob in Defereggen ta Razen Antgolcom na visoti 2052 m PrimitkiThe largest nature reserve of the Alps at www hohetauern at Accessed on 10 Jul 2011 DzherelaNacionalnij park Visokij Tauern 15 veresnya 2008 u Wayback Machine angl nim Geologichna budova girskogo masivu Visokij Tauern Arhivovano 2 lipnya 2012 u WebCite nim Gori Visokogo Tauernu ta marshruti shodzhennya na nih 6 lipnya 2008 u Wayback Machine angl Nacionalnij park Visokij Tauern Avstriya foto 11 serpnya 2013 u Wayback Machine ukr PosilannyaTauern Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Avstriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ