Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тауернський залізничний тунель (нім. Tauerntunnel) в Австрії — найдовший тунель [en], що перетинає Головний Альпійський вододіл. 8,371 км завдовжки. Найвища точка тунелю, яка також є найвищою точкою всієї залізничної лінії, знаходиться на висоті 1226 м над рівнем моря. Північний портал тунелю знаходиться в Бекштайні, долина Бад-Гастайн, земля Зальцбург, тоді як південний портал знаходиться біля [en] в Каринтії.
| Тауернський залізничний тунель | |
| Дата створення / заснування | 1909 |
|---|---|
 | |
| Гірський хребет | d |
| Країна |  Австрія |
| Адміністративна одиниця | d Бад-Гаcтайн |
| Замовник | Ц.к.Австрійська Державна залізниця |
| Оператор | Австрійські федеральні залізниці |
| Проходить над/під | Високий Тауерн |
| Несе на собі | d |
| Початкова чи кінцева точка | d і d |
| Довжина або відстань | 8371 м |
 Тауернський залізничний тунель у Вікісховищі | |
Координати: 47°02′09″ пн. ш. 13°09′20″ сх. д. / 47.036100000027772694° пн. ш. 13.15560000002777663° сх. д.
Будівництво Тауернського залізничного тунелю вперше було обговорено наприкінці XIX століття, хоча фактичні роботи з його будівництва були розпочаті в липні 1902 року. Проходка проводилася переважно італійською робочою силою під керівництвом інженера-будівельника Карла Вурмба. Його було фактично завершено в 1906 році, а офіційно відкриття відбулось через три роки імператором Франциском Йосипом. Спочатку на лінії використовували паровози, тунель і лінія були електрифіковані в інтербелум, після чого на лінії використовували виключно електровози.
Однією з особливих служб, яка протягом тривалого часу використовувала Тауернський залізничний тунель, був [en] Autoschleuse або Tauern Motorail, запущений під час Першої світової війни, який перевозить автотранспорт між обома сторонами тунелю за допомогою спеціальних вагонів. Різні транспортні засоби від автобусів і вантажівок до велосипедів можна перевозити вагонами, призначеними для швидкого завантаження та розвантаження. 12 серпня 1947 року бомба вибухнула під британським військовим потягом, який перевозив 175 осіб з Лондона до Філлаха в безпосередній близькості від тунелю. У 2000 — 2004 роках в Тауернському тунелі проводилися масштабні ремонтні роботи, а саме вкорочення тунелю та перенесення північного порталу, заміну більшої частини існуючої залізничної інфраструктури та встановлення нових систем протипожежного захисту.
Будівництво
Плани будівництва сполучної залізничної лінії між кінцевою станцією Західної австрійської залізниці в місті Зальцбург і Філлахом, що прямуватиме до [en], існували ще в 1880-х роках. Найскладнішою географічною перешкодою для пропонованої лінії був гірський хребет Високий Тауерн, який потрібно було б подолати тунелем завдовжки близько п’яти миль, що становить приблизно одну десяту від загальної протяжності лінії. Крім того, у місцевій геології є численні гарячі джерела. Попри цей виклик, передбачалося, що така залізниця буде особливо важливою для транспортування вантажів між індустріально розвиненою північчю Австро-Угорщини та Трієстом, де на той час знаходився головний морський порт імперії на Адріатичному морі.
Тиск на Австрію, щоб розпочати будівництво, значно зріс після того, як їхні швейцарські сусіди досягли видатних інженерних досягнень, втілених у побудові Готардського тунелю 1 липня 1882 року. Проєктування залізничної лінії та Тауернського тунелю розпочато на початку 1890-х років. У липні 1902 р. земляні роботи на тунелі почалися з північного боку; проходку з південного боку розпочали в жовтні того ж року. Роботою керував відомий інженер-будівельник Карл Вурмб (1850-1907)
На відміну від більшості тунелів уздовж лінії, Тауернський тунель був обладнаний системою вентиляції Saccardo.
Попри численні труднощі, що виникли під час його будівництва, тунель був фактично завершений в 1906 році. 5 липня 1909 року відбулося офіційне відкриття лінії Тауернської залізниці та тунелю, на церемонії були присутні різні високопоставлені особи, включаючи імператора Франца Йосифа. Хоча більшість дистанцій лінії спочатку були побудовані як одноколійні, тунель був обладнаний двома коліями з самого початку експлуатації.
Історія експлуатації
У 1925—1935 рр. були проведені роботи з електрифікації тунелю разом з рештою лінії. Ці роботи містили будівництво електростанції для виробництва необхідної енергії на захід від Мальніца. Через високий рівень інфраструктури, що існувала раніше, вартість електрифікації всієї лінії не перевищувала 400 000 фунтів стерлінгів; як повідомляється, це скоротило час подорожі пасажирських поїздів по всьому маршруту на 25%, а також вантажних поїздів на 50%.
Під час Першої світової війни було започатковано службу Autoschleuse або Tauernschleuse service, яка перевозила автотранспорт між обома сторонами тунелю потягами, послуга складається зі спеціально адаптованого автомобільного поїзда, який був розроблений для швидкого завантаження та розвантаження великої кількості дорожніх транспортних засобів, у тому числі більших типів, таких як автобуси і вантажівки. Хоча раніше пасажири залишалися у своїх транспортних засобах протягом усієї подорожі, зміни в законодавстві про безпеку призвели до того, що пасажирів перевозять у кількох пасажирських вагонах, оскільки дорожні транспортні засоби мають бути вільними під час проходження тунелем.
12 серпня 1947 року бомба вибухнула під британським військовим потягом, який перевозив 175 осіб з Лондона до Філлаха в безпосередній близькості від тунелю. Бомба, яка здетонувала під багажним відділенням, поранила одного солдата; була друга бомба, але вона не вибухнула. Очевидно, планувалось, щоб поїзд зійшов з рейок і впав зі скелі. Пізніше було встановлено що до нападу причетне терористичне угруповання Ірґун.
У 2000 — 2004 рр. в Тауернському тунелі проводилися масштабні ремонтні роботи. Під час цих робіт північний портал був суттєво змінений, щоб видалити криву поблизу порталу, через яку багато поїздів сходили з рейок. Оскільки перша частина тунелю була не дуже глибоко під землею, її назавжди відкрили, що фактично перемістило портал на південь на 179 м і скоротило довжину тунелю з 8550 до 8371 м. Споруда старого порталу залишилася недоторканою на своєму початковому місці, хоча й не використовувалася; нині стоїть як меморіальна арка. У цей період реконструкції також було замінено всі рейки та лінії електропередач усередині тунелю, а також відремонтовано пошкоджені ділянки стіни тунелю та встановлено системи пожежної сигналізації.
Примітки
- Austria's Rail Transport: Progressive Development in a Mountainous Country. railwaywondersoftheworld.com. Процитовано 19 July 2021.
- Gautier, Adolphe (22 April 1880). The St. Gothard Tunnel. Nature. 21 (547): 581—586. Bibcode:1880Natur..21..581G. doi:10.1038/021581a0.
- Tauern motorail. oebb.at. Процитовано 19 July 2021.
- Institut für Österreichkunde (Hrsg.): Österreich in Geschichte und Literatur. ÖGL. Mit Geographie. Band 41. Braumüller, Vienna 1997, Permalink Österreichischer Bibliothekenverbund, p. 180.
- . ciclovia-alpeadria-radweg.eu. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 July 2021.
- 175 Britons Escape in Rail Blast Near Tunnel in the Austrian Alps. New York Times. 14 August 1947.
- Irgun Boasts of Alps Blast. New York Times. 19 August 1947.
- Irgun's Hand Seen in Alps Rail Blast. New York Times. 16 August 1947.
- ÖBB Infrastruktur Betrieb: Eisenbahnatlas Österreich. Verlag Schweers + Wall, Cologne 2005, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tauernskij zaliznichnij tunel nim Tauerntunnel v Avstriyi najdovshij tunel en sho peretinaye Golovnij Alpijskij vododil 8 371 km zavdovzhki Najvisha tochka tunelyu yaka takozh ye najvishoyu tochkoyu vsiyeyi zaliznichnoyi liniyi znahoditsya na visoti 1226 m nad rivnem morya Pivnichnij portal tunelyu znahoditsya v Bekshtajni dolina Bad Gastajn zemlya Zalcburg todi yak pivdennij portal znahoditsya bilya en v Karintiyi Tauernskij zaliznichnij tunel Data stvorennya zasnuvannya1909 Girskij hrebetd Krayina Avstriya Administrativna odinicyad Bad Gactajn ZamovnikC k Avstrijska Derzhavna zaliznicya OperatorAvstrijski federalni zaliznici Prohodit nad pidVisokij Tauern Nese na sobid Pochatkova chi kinceva tochkad i d Dovzhina abo vidstan8371 m Tauernskij zaliznichnij tunel u Vikishovishi Koordinati 47 02 09 pn sh 13 09 20 sh d 47 036100000027772694 pn sh 13 15560000002777663 sh d 47 036100000027772694 13 15560000002777663 Budivnictvo Tauernskogo zaliznichnogo tunelyu vpershe bulo obgovoreno naprikinci XIX stolittya hocha faktichni roboti z jogo budivnictva buli rozpochati v lipni 1902 roku Prohodka provodilasya perevazhno italijskoyu robochoyu siloyu pid kerivnictvom inzhenera budivelnika Karla Vurmba Jogo bulo faktichno zaversheno v 1906 roci a oficijno vidkrittya vidbulos cherez tri roki imperatorom Franciskom Josipom Spochatku na liniyi vikoristovuvali parovozi tunel i liniya buli elektrifikovani v interbelum pislya chogo na liniyi vikoristovuvali viklyuchno elektrovozi Odniyeyu z osoblivih sluzhb yaka protyagom trivalogo chasu vikoristovuvala Tauernskij zaliznichnij tunel buv en Autoschleuse abo Tauern Motorail zapushenij pid chas Pershoyi svitovoyi vijni yakij perevozit avtotransport mizh oboma storonami tunelyu za dopomogoyu specialnih vagoniv Rizni transportni zasobi vid avtobusiv i vantazhivok do velosipediv mozhna perevoziti vagonami priznachenimi dlya shvidkogo zavantazhennya ta rozvantazhennya 12 serpnya 1947 roku bomba vibuhnula pid britanskim vijskovim potyagom yakij perevoziv 175 osib z Londona do Fillaha v bezposerednij blizkosti vid tunelyu U 2000 2004 rokah v Tauernskomu tuneli provodilisya masshtabni remontni roboti a same vkorochennya tunelyu ta perenesennya pivnichnogo portalu zaminu bilshoyi chastini isnuyuchoyi zaliznichnoyi infrastrukturi ta vstanovlennya novih sistem protipozhezhnogo zahistu BudivnictvoPlani budivnictva spoluchnoyi zaliznichnoyi liniyi mizh kincevoyu stanciyeyu Zahidnoyi avstrijskoyi zaliznici v misti Zalcburg i Fillahom sho pryamuvatime do en isnuvali she v 1880 h rokah Najskladnishoyu geografichnoyu pereshkodoyu dlya proponovanoyi liniyi buv girskij hrebet Visokij Tauern yakij potribno bulo b podolati tunelem zavdovzhki blizko p yati mil sho stanovit priblizno odnu desyatu vid zagalnoyi protyazhnosti liniyi Krim togo u miscevij geologiyi ye chislenni garyachi dzherela Popri cej viklik peredbachalosya sho taka zaliznicya bude osoblivo vazhlivoyu dlya transportuvannya vantazhiv mizh industrialno rozvinenoyu pivnichchyu Avstro Ugorshini ta Triyestom de na toj chas znahodivsya golovnij morskij port imperiyi na Adriatichnomu mori Parovoz v yizhdzhaye v pivdennij portal priblizno 1911 rik Zvernit uvagu na vidsutnist kontaktnoyi merezhi Tisk na Avstriyu shob rozpochati budivnictvo znachno zris pislya togo yak yihni shvejcarski susidi dosyagli vidatnih inzhenernih dosyagnen vtilenih u pobudovi Gotardskogo tunelyu 1 lipnya 1882 roku Proyektuvannya zaliznichnoyi liniyi ta Tauernskogo tunelyu rozpochato na pochatku 1890 h rokiv U lipni 1902 r zemlyani roboti na tuneli pochalisya z pivnichnogo boku prohodku z pivdennogo boku rozpochali v zhovtni togo zh roku Robotoyu keruvav vidomij inzhener budivelnik Karl Vurmb 1850 1907 Na vidminu vid bilshosti tuneliv uzdovzh liniyi Tauernskij tunel buv obladnanij sistemoyu ventilyaciyi Saccardo Popri chislenni trudnoshi sho vinikli pid chas jogo budivnictva tunel buv faktichno zavershenij v 1906 roci 5 lipnya 1909 roku vidbulosya oficijne vidkrittya liniyi Tauernskoyi zaliznici ta tunelyu na ceremoniyi buli prisutni rizni visokopostavleni osobi vklyuchayuchi imperatora Franca Josifa Hocha bilshist distancij liniyi spochatku buli pobudovani yak odnokolijni tunel buv obladnanij dvoma koliyami z samogo pochatku ekspluataciyi Istoriya ekspluataciyiVid na starij pivnichnij portal na perednomu plani ta diyuchij novij pivnichnij portal na zadnomu plani lipen 2012 r U 1925 1935 rr buli provedeni roboti z elektrifikaciyi tunelyu razom z reshtoyu liniyi Ci roboti mistili budivnictvo elektrostanciyi dlya virobnictva neobhidnoyi energiyi na zahid vid Malnica Cherez visokij riven infrastrukturi sho isnuvala ranishe vartist elektrifikaciyi vsiyeyi liniyi ne perevishuvala 400 000 funtiv sterlingiv yak povidomlyayetsya ce skorotilo chas podorozhi pasazhirskih poyizdiv po vsomu marshrutu na 25 a takozh vantazhnih poyizdiv na 50 Poyizd Autoschleuse u Malnici veresen 2011 roku Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni bulo zapochatkovano sluzhbu Autoschleuse abo Tauernschleuse service yaka perevozila avtotransport mizh oboma storonami tunelyu potyagami posluga skladayetsya zi specialno adaptovanogo avtomobilnogo poyizda yakij buv rozroblenij dlya shvidkogo zavantazhennya ta rozvantazhennya velikoyi kilkosti dorozhnih transportnih zasobiv u tomu chisli bilshih tipiv takih yak avtobusi i vantazhivki Hocha ranishe pasazhiri zalishalisya u svoyih transportnih zasobah protyagom usiyeyi podorozhi zmini v zakonodavstvi pro bezpeku prizveli do togo sho pasazhiriv perevozyat u kilkoh pasazhirskih vagonah oskilki dorozhni transportni zasobi mayut buti vilnimi pid chas prohodzhennya tunelem 12 serpnya 1947 roku bomba vibuhnula pid britanskim vijskovim potyagom yakij perevoziv 175 osib z Londona do Fillaha v bezposerednij blizkosti vid tunelyu Bomba yaka zdetonuvala pid bagazhnim viddilennyam poranila odnogo soldata bula druga bomba ale vona ne vibuhnula Ochevidno planuvalos shob poyizd zijshov z rejok i vpav zi skeli Piznishe bulo vstanovleno sho do napadu prichetne teroristichne ugrupovannya Irgun U 2000 2004 rr v Tauernskomu tuneli provodilisya masshtabni remontni roboti Pid chas cih robit pivnichnij portal buv suttyevo zminenij shob vidaliti krivu poblizu portalu cherez yaku bagato poyizdiv shodili z rejok Oskilki persha chastina tunelyu bula ne duzhe gliboko pid zemleyu yiyi nazavzhdi vidkrili sho faktichno peremistilo portal na pivden na 179 m i skorotilo dovzhinu tunelyu z 8550 do 8371 m Sporuda starogo portalu zalishilasya nedotorkanoyu na svoyemu pochatkovomu misci hocha j ne vikoristovuvalasya nini stoyit yak memorialna arka U cej period rekonstrukciyi takozh bulo zamineno vsi rejki ta liniyi elektroperedach useredini tunelyu a takozh vidremontovano poshkodzheni dilyanki stini tunelyu ta vstanovleno sistemi pozhezhnoyi signalizaciyi PrimitkiAustria s Rail Transport Progressive Development in a Mountainous Country railwaywondersoftheworld com Procitovano 19 July 2021 Gautier Adolphe 22 April 1880 The St Gothard Tunnel Nature 21 547 581 586 Bibcode 1880Natur 21 581G doi 10 1038 021581a0 Tauern motorail oebb at Procitovano 19 July 2021 Institut fur Osterreichkunde Hrsg Osterreich in Geschichte und Literatur OGL Mit Geographie Band 41 Braumuller Vienna 1997 Permalink Osterreichischer Bibliothekenverbund p 180 ciclovia alpeadria radweg eu Arhiv originalu za 19 lipnya 2021 Procitovano 19 July 2021 175 Britons Escape in Rail Blast Near Tunnel in the Austrian Alps New York Times 14 August 1947 Irgun Boasts of Alps Blast New York Times 19 August 1947 Irgun s Hand Seen in Alps Rail Blast New York Times 16 August 1947 OBB Infrastruktur Betrieb Eisenbahnatlas Osterreich Verlag Schweers Wall Cologne 2005 ISBN 3 89494 128 6