Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готта́рдський (залізничний) тунель (нім. Gotthardtunnel, італ. Galleria del San Gottardo) — перший залізничний тунель, що прокладений через гірський масив , завдовжки 15,003 км. Є найвищою точкою залізниці Готтардбан, Швейцарія. З'єднує Гешенен з Айроло. Побудований як один двоколійний тунель зі стандартною шириною колії. Був найдовшим тунелем у світі у 1882—1906 роках.
| Готтардський залізничний тунель | |
| Дата створення / заснування | 22 травня 1882 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Швейцарія |
| Адміністративна одиниця | Урі Гошенен Тічино Айроло |
| Замовник | d |
| Оператор | SBB CFF FFS |
| Дата офіційного відкриття | 1881 |
| Інженер-будівельник | d |
| Проходить над/під | Ґоттардський масив |
| Несе на собі | Готтардбан |
| Ширина колії | європейська колія |
| Статус спадщини | d[1] |
| Початкова чи кінцева точка | Гошенен |
| Розташування кінцевого пункту | Гошенен |
| Довжина або відстань | 15,003 ± 0,001 км |
 | |
| Тип електрифікації | d |
 Готтардський залізничний тунель у Вікісховищі | |
Координати: 46°31′44″ пн. ш. 8°36′09″ сх. д. / 46.52900000002777858° пн. ш. 8.602600000027779359° сх. д.
Тунель піднімається від північного порталу зі сторони Гешенену (1106 метрів) і досягає приблизно через 8 км найвищої точки (1151 м). Після ще двох кілометрів перетинає межу між кантонами в Урі і Тічино; ще через 5 км, тунель закінчується південним порталом поблизу Айроло (1142 м). Поїздка займає близько 7-8 хвилин потягом. Тунель обслуговують Швейцарські федеральні залізниці.
Будівництво
Тунель було побудовано у 1872—1881 роках. При цьому довелося подолати великі труднощі внаслідок рясного припливу води і значного тиску породи на стіни і склепіння тунелю. Для пробивання тунелю застосовувалися бурильні машини систем Феррі, Мак-Кін-Сегена, Дюбуа і Франсуа, користуючись стисненим повітрям до 7 атмосфер, причому джерелом сили служив напір води з розташованих поблизу гірських річок. Робота велася бельгійським способом. Середній успіх пробивання напрямного ходу на добу (24-годинна робота) з обох кінців був 6,31 м. Для вибухів було вжито динаміту та інших вибухових речовин до 1 тис. тонн. Обсяг виїмки був близько 840 тис. м³.
Під час пробивання помічалося підвищення температури повітря всередині тунелю на 2 °C для кожних 100 м висоти гори над склепінням тунелю. У міру поглиблення всередину температура зовнішнього повітря перестала мати вплив, і поблизу місця зустрічі обох напрямних ходів спостерігалася найбільша температура 34 °C. Після пробивання температура повітря всередині тунелю знизилася, але незначно, і в даний час температура в середній частині тунелю коливається, під впливом змін зовнішньої температури, між 14—23 ° C.
Профіль тунелю (стіни і склепіння) оброблено каменем на гідравлічному розчині. У деяких місцях, що піддаються сильному тиску, укріплена також підошва зворотним склепінням. Спорудження тунелю коштувало близько 4000 франків за погонний метр (або 17,4 тонни золота за весь тунель).
Під час будівництва тунелю німецький геолог Фрідріх Штапф (Friedrich Moritz Stapff) проводив дуже важливі дослідження гірських порід (бралися і визначалися зразки з кожного метра) і температур. Ці спостереження були свого часу найточнішими і дали дуже важливі результати з питання про розподіл температури в земній корі.
Під час будівництва загинуло близько 200 працівників. Страйк робітників в 1875 році було розгромлено швейцарською армією, вбивши 4 і поранивши 13.
Діяльність
Тунель було відкрито для руху в 1882 році, експлуатується приватною залізничною компанією Готтардбан. Готтардбан було інтегровано у Федеральні залізниці Швейцарії у 1909. 1920 року перші електропоїзди розпочали рух тунелем.
До відкриття Готтардського автомобільного тунелю, Федеральні залізниці Швейцарії не пропонували послуги автовозів для легкових і вантажних автомобілів тунелем. На середину 2010-х ця послуга пропонується від німецького до італійського кордонів і спрямована на зниження вантажного трафіку на швейцарських автострадах. Запровадження послуги відбулося після закриття сусіднього Готтардського автомобільного тунелю на два місяці в 2001 році.
Ресурси Інтернету
- A map with the locations of Gotthard Rail Tunnel and Gotthard Base Tunnel [ 25 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- . Інформація про Готтард (залізничний тунель, 1882)(нім.)
Примітки
- Swiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2018.
- Braun, Adolphe: Photographische Ansichten der Gotthardbahn, Dornach im Elsass, ca. 1875
- Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 34. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotta rdskij zaliznichnij tunel nim Gotthardtunnel ital Galleria del San Gottardo pershij zaliznichnij tunel sho prokladenij cherez girskij masiv zavdovzhki 15 003 km Ye najvishoyu tochkoyu zaliznici Gottardban Shvejcariya Z yednuye Geshenen z Ajrolo Pobudovanij yak odin dvokolijnij tunel zi standartnoyu shirinoyu koliyi Buv najdovshim tunelem u sviti u 1882 1906 rokah Gottardskij zaliznichnij tunel Data stvorennya zasnuvannya22 travnya 1882 Krayina Shvejcariya Administrativna odinicyaUri Goshenen Tichino Ajrolo Zamovnikd OperatorSBB CFF FFS Data oficijnogo vidkrittya1881 Inzhener budivelnikd Prohodit nad pidGottardskij masiv Nese na sobiGottardban Shirina koliyiyevropejska koliya Status spadshinid 1 Pochatkova chi kinceva tochkaGoshenen Roztashuvannya kincevogo punktuGoshenen Dovzhina abo vidstan15 003 0 001 km Tip elektrifikaciyid Gottardskij zaliznichnij tunel u Vikishovishi Koordinati 46 31 44 pn sh 8 36 09 sh d 46 52900000002777858 pn sh 8 602600000027779359 sh d 46 52900000002777858 8 602600000027779359U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gottard Gottard zaliznichnij tunel 1882 na mapi Pivnichnij portal tunelyu Gottard Pivdennij portal tunelyu Gottard Budivelniki v Ajrolo Pnevmatichnij lokomotiv z balonom visokogo tisku tisk Memorial zagiblim pracivnikam Tunel pidnimayetsya vid pivnichnogo portalu zi storoni Geshenenu 1106 metriv i dosyagaye priblizno cherez 8 km najvishoyi tochki 1151 m Pislya she dvoh kilometriv peretinaye mezhu mizh kantonami v Uri i Tichino she cherez 5 km tunel zakinchuyetsya pivdennim portalom poblizu Ajrolo 1142 m Poyizdka zajmaye blizko 7 8 hvilin potyagom Tunel obslugovuyut Shvejcarski federalni zaliznici BudivnictvoTunel bulo pobudovano u 1872 1881 rokah Pri comu dovelosya podolati veliki trudnoshi vnaslidok ryasnogo priplivu vodi i znachnogo tisku porodi na stini i sklepinnya tunelyu Dlya probivannya tunelyu zastosovuvalisya burilni mashini sistem Ferri Mak Kin Segena Dyubua i Fransua koristuyuchis stisnenim povitryam do 7 atmosfer prichomu dzherelom sili sluzhiv napir vodi z roztashovanih poblizu girskih richok Robota velasya belgijskim sposobom Serednij uspih probivannya napryamnogo hodu na dobu 24 godinna robota z oboh kinciv buv 6 31 m Dlya vibuhiv bulo vzhito dinamitu ta inshih vibuhovih rechovin do 1 tis tonn Obsyag viyimki buv blizko 840 tis m Pid chas probivannya pomichalosya pidvishennya temperaturi povitrya vseredini tunelyu na 2 C dlya kozhnih 100 m visoti gori nad sklepinnyam tunelyu U miru pogliblennya vseredinu temperatura zovnishnogo povitrya perestala mati vpliv i poblizu miscya zustrichi oboh napryamnih hodiv sposterigalasya najbilsha temperatura 34 C Pislya probivannya temperatura povitrya vseredini tunelyu znizilasya ale neznachno i v danij chas temperatura v serednij chastini tunelyu kolivayetsya pid vplivom zmin zovnishnoyi temperaturi mizh 14 23 C Profil tunelyu stini i sklepinnya obrobleno kamenem na gidravlichnomu rozchini U deyakih miscyah sho piddayutsya silnomu tisku ukriplena takozh pidoshva zvorotnim sklepinnyam Sporudzhennya tunelyu koshtuvalo blizko 4000 frankiv za pogonnij metr abo 17 4 tonni zolota za ves tunel Pid chas budivnictva tunelyu nimeckij geolog Fridrih Shtapf Friedrich Moritz Stapff provodiv duzhe vazhlivi doslidzhennya girskih porid bralisya i viznachalisya zrazki z kozhnogo metra i temperatur Ci sposterezhennya buli svogo chasu najtochnishimi i dali duzhe vazhlivi rezultati z pitannya pro rozpodil temperaturi v zemnij kori Pid chas budivnictva zaginulo blizko 200 pracivnikiv Strajk robitnikiv v 1875 roci bulo rozgromleno shvejcarskoyu armiyeyu vbivshi 4 i poranivshi 13 DiyalnistTunel bulo vidkrito dlya ruhu v 1882 roci ekspluatuyetsya privatnoyu zaliznichnoyu kompaniyeyu Gottardban Gottardban bulo integrovano u Federalni zaliznici Shvejcariyi u 1909 1920 roku pershi elektropoyizdi rozpochali ruh tunelem Do vidkrittya Gottardskogo avtomobilnogo tunelyu Federalni zaliznici Shvejcariyi ne proponuvali poslugi avtovoziv dlya legkovih i vantazhnih avtomobiliv tunelem Na seredinu 2010 h cya posluga proponuyetsya vid nimeckogo do italijskogo kordoniv i spryamovana na znizhennya vantazhnogo trafiku na shvejcarskih avtostradah Zaprovadzhennya poslugi vidbulosya pislya zakrittya susidnogo Gottardskogo avtomobilnogo tunelyu na dva misyaci v 2001 roci Resursi InternetuA map with the locations of Gotthard Rail Tunnel and Gotthard Base Tunnel 25 grudnya 2011 u Wayback Machine Informaciya pro Gottard zaliznichnij tunel 1882 nim PrimitkiSwiss Inventory of Cultural Property of Regional Significance February 2017 Swiss Federal Office for Civil Protection 2018 d Track Q3349626d Track Q29048674d Track Q869941 Braun Adolphe Photographische Ansichten der Gotthardbahn Dornach im Elsass ca 1875 Eisenbahnatlas Schweiz Verlag Schweers Wall GmbH 2012 s 34 ISBN 978 3 89494 130 7