Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Висова-Здруй (пол. Wysowa-Zdrój) — лемківське село в Польщі, у гміні Устя-Горлицьке Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 751 особа (2011).
Село  Координати 49°26′05″ пн. ш. 21°10′43″ сх. д. / 49.434722222249774859° пн. ш. 21.17861111113877826° сх. д.Координати: 49°26′05″ пн. ш. 21°10′43″ сх. д. / 49.434722222249774859° пн. ш. 21.17861111113877826° сх. д.
 Висова-Здруй у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Географія
Село розташоване в Низьких Бескидах, над річкою Ропа.
На захід лежать Ізби і Ріпки, на південь — Бліхнарка та на словацькому боці Тваріжці Вишні, Стебницька Гута і Цигелка, на схід — Реґетів і на північ — Ганьчова. За 10 км на північ знаходиться центр гміни — Устя Руське.
Село знаходиться в історичній Галичині.
Статистичні дані
Загальна площа села складає 2019 га (лісів — 1326 га, сільськогосподарських угідь — 618 га. Кількість мешканців села — 689 осіб. Підприємців — 45, селянських і фермерських господарств —120.
Історія
Село закріпачене у другій половині XIV ст. на німецькому праві, хоча в 1437 р. згадується упосадженим на волоському праві, у дійсності на яке переведене після 1520 р. Гладишами гербу Гриф.
В 1581 р. село ще належало до парохії в Ганьчові, а реєстр 1629 р. уже засвідчує господарство священика. Метричні книги провадились від 1784 р. Висова деякий час була осідком деканального уряду і до виселення українців зберігалися дві скрині деканальних документів. До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої також належали Бліхнарка і Гута Висівська.
1680 року власником села був Ян Зборовський.
В 1777 р. конфедерати спалили місцеву церкву.
7.10.1868 р. жителі сіл Висова і Бліхнарка викупили місцевий маєток від поміщика Володислава Войціковського.
В 1879 р. проф. Кароль Трохановський описав місцеві джерела мінеральної води, з чого почалася історія курорту.
1881 року в селі проживало 886 мешканців — лемків.
У 1914 р. за москвофільство 22 жителі села заарештовано і вислано до Талергофу.
До 1945 року було переважно лемківське населення: з 1020 жителів села — 890 українців, 100 поляків (40 при санаторії та 60 в Гуті Висівській) і 30 євреїв. В селі була москвофільська читальня імені Качковського.
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. 27 вересня 1945 р. 3 батальйон 32 полку піхоти війська польського разом з міліцією почали виселення українського населення в СРСР, яке тривало майже місяць і завершилось відправленням з Горлиць передостаннього поїзда 23 жовтня з висовянами (20 родин, 86 осіб). Останній же поїзд відправлено в травня 1946 р., яким вивезено 44 родини. У період між 1945 і 1947 роками в цьому районі тривала боротьба підрозділів УПА проти радянських і польських і військ. 156 українців, які зуміли вижити, 8 червня 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Води
| Цей розділ не містить . |
Наявність мінеральної і лікувальних вод зумовлює діяльність бювету, санаторію і пансіонатів.
Історія
Виявили мінеральні води ще в наполеонівські часи. Французькі завойовники прямували в 1812 році на захід після поразки. Вони зупинилися у місцевості Висови-Здрую для перепочинку. Купалися, пили воду і це сприяло тому, що вони вилікували хворобу франца (міжнародна назва цієї недуги — сифіліс).
До цього не було таких випадків, бо в ХІХ столітті не існувало ліків.
Активний розвиток оздоровчого краю припадає на 30 роки ХХ століття, саме між Першою та Другою світовими війнами.
Зазвичай заможні люди відпочивали в Швейцарії. Селище Висова-Здруй не користувалося попитом знаті. Сюди почав приїжджати середній клас, який мав менше грошей, але знав про цілющі якості води.
Висова-Здруй та багато інших схожих баз відпочинку привертають увагу навколишнім середовищем, природним парком, красою та сімейною атмосферою. Курорт тут невеличкий, має гарні умови. Можна насолодитися комфортом, на відміну від тих місць, куди приїжджає багато людей на відпочинок. Процес розвитку лікувального осередку відбувався помалу, але з часом отримав великий успіх.
Різновиди мінеральної води
На теренах села Висова-Здруй є санаторії біля гір, кукортні лікарні, готелі та центри розміщення в бунгало. Відвідувачі селища можуть посмакувати різними водами, які мають високий вміст мінералів і цілющих властивостей. Придбати воду можна прямо у центрі курорту в насосній кімнаті, де знаходиться майже 100-річний спа-парк.
Є чотири основні мінеральні води Висови-Здрую: Юзеф, Генрік, Францішек, Висов'янка та інші. Вони славляться своїм складом та мінералізацією.
Вода «Юзеф» — ефективно лікує всі урологічні захворювання. Її корисно вживати при запаленні сечовивідних шляхів і каменях у нирках. Допомагає очищати нирки.
Вода «Генрік» - лікує захворювання шлунку та жовчовивідних шляхів, знижує кислотність в організмі, стабілізує обмін речовин.
Вода «Францішек» — сприяє покращенню обміну речовин, прискорює травлення, лікує печію, виразкову хворобу, дванадцятипалу кишку, хронічний гастрит. Властивий протизапальний ефект. Зменшує наслідки вживання алкоголю.
Вода «Висов'янка» — найпоширеніша вода. Особливий склад мінералів забезпечує підтримання водного та електролітного балансу. Регулює обмін речовин і запобігає зневодненню. Має приємний смак, тому підходить для щоденного вживання.
Деякі види мінеральної води розливають на заводах, тому її можна придбати не лише на курорті, а й у магазинах по всій Польщі та закордоном. Одним із заводів розливу лікувальної води є «Uzdrowisko Wysowa». Підприємство є лауреатом нагород і відзнак.
Заняття на курорті
Курорт працює цілий рік, але літо — найкращий час для відпочинку. Можна прогулюватися парковою зоною, блукати стежками в лісі та відвідувати курортні процедури. Туристи цінують спокійну атмосферу Висови-Здрую. Це курортне місце вважається одним із найменших у Польщі.
Цікаво те, що на території курортного парку щороку відбувається фестиваль на честь «Рижика» — помаранчевого гриба. Учасники святкового заходу з самого рання збирають гриби в лісі і приносять свою здобич на оцінювання. Хто найбільше збере грибів, той отримує титул короля Рижика. Протягом фестивалю вся територія парку обладнана для приготування та смакування рижиків. Їх смажать, варять, запікають, додають у різні страви, смакують та продають. Такий кулінарний захід став вже місцевою традицією та привертає багато відвідувачів.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 371 | 93 | 245 | 33 |
| Жінки | 380 | 70 | 224 | 86 |
| Разом | 751 | 163 | 469 | 119 |
Пам'ятки
Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:
- Колишня греко-католицька дерев'яна церква св. арх. Михаїла, збудована 1779 р., в 2009 р. передана православній громаді.
- Костел парафіяльний 1938 р.
- Військове кладовище № 50 часів Першої світової війни.
Інші пам'ятки
- Богослужбова каплиця Покрови Пресвятої Богородиці на горі «Явір», дерев'яна, збудована 1929 р., колишня греко-католицька, тепер — православна.
- Старий санаторій початку XX ст., тепер — готель і кав'ярня.
Видатні люди
З Висової походить рід Сембратовичів (нащадків семи братів — синів висівського солтиса).
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 25.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 1 серпня 2016.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 1 серпня 2016.
.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Висова-Здруй |
- (пол.)
- Wysowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 141. (пол.).— S. 25—26.
- Apokryf Ruski [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Visova Zdruj pol Wysowa Zdroj lemkivske selo v Polshi u gmini Ustya Gorlicke Gorlickogo povitu Malopolskogo voyevodstva Naselennya 751 osoba 2011 Selo Visova Zdruj pol Wysowa Zdroj Pravoslavna cerkva Arh Mihayila 1779 r Koordinati 49 26 05 pn sh 21 10 43 sh d 49 434722222249774859 pn sh 21 17861111113877826 sh d 49 434722222249774859 21 17861111113877826 Koordinati 49 26 05 pn sh 21 10 43 sh d 49 434722222249774859 pn sh 21 17861111113877826 sh d 49 434722222249774859 21 17861111113877826 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Malopolske voyevodstvoPovit Gorlickij povitGmina Ustya GorlickeMezhuye z susidni nas punktiCigelka Persha zgadka 1437Plosha 2019 ga km Naselennya 751 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 18Poshtovij indeks 38 316Avtomobilnij kod KGRSIMC 0468370GeoNames 754465OSM 2668411 R Gmina Ustya Gorlicke Visova ZdrujVisova Zdruj Polsha Visova ZdrujVisova Zdruj Malopolske voyevodstvo Visova Zdruj u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane v Nizkih Beskidah nad richkoyu Ropa Na zahid lezhat Izbi i Ripki na pivden Blihnarka ta na slovackomu boci Tvarizhci Vishni Stebnicka Guta i Cigelka na shid Regetiv i na pivnich Ganchova Za 10 km na pivnich znahoditsya centr gmini Ustya Ruske Selo znahoditsya v istorichnij Galichini Statistichni daniZagalna plosha sela skladaye 2019 ga lisiv 1326 ga silskogospodarskih ugid 618 ga Kilkist meshkanciv sela 689 osib Pidpriyemciv 45 selyanskih i fermerskih gospodarstv 120 IstoriyaSelo zakripachene u drugij polovini XIV st na nimeckomu pravi hocha v 1437 r zgaduyetsya uposadzhenim na voloskomu pravi u dijsnosti na yake perevedene pislya 1520 r Gladishami gerbu Grif V 1581 r selo she nalezhalo do parohiyi v Ganchovi a reyestr 1629 r uzhe zasvidchuye gospodarstvo svyashenika Metrichni knigi provadilis vid 1784 r Visova deyakij chas bula osidkom dekanalnogo uryadu i do viselennya ukrayinciv zberigalisya dvi skrini dekanalnih dokumentiv Do 1945 r v seli bula greko katolicka parohiya Gorlickogo dekanatu do yakoyi takozh nalezhali Blihnarka i Guta Visivska 1680 roku vlasnikom sela buv Yan Zborovskij V 1777 r konfederati spalili miscevu cerkvu 7 10 1868 r zhiteli sil Visova i Blihnarka vikupili miscevij mayetok vid pomishika Volodislava Vojcikovskogo V 1879 r prof Karol Trohanovskij opisav miscevi dzherela mineralnoyi vodi z chogo pochalasya istoriya kurortu 1881 roku v seli prozhivalo 886 meshkanciv lemkiv U 1914 r za moskvofilstvo 22 zhiteli sela zaareshtovano i vislano do Talergofu Do 1945 roku bulo perevazhno lemkivske naselennya z 1020 zhiteliv sela 890 ukrayinciv 100 polyakiv 40 pri sanatoriyi ta 60 v Guti Visivskij i 30 yevreyiv V seli bula moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Lemkivshina popri spodivannya lemkiv na vhodzhennya v URSR bula viddana Polshi a korinne ukrayinske naselennya primusovo dobrovilno vivozilosya v SRSR 27 veresnya 1945 r 3 bataljon 32 polku pihoti vijska polskogo razom z miliciyeyu pochali viselennya ukrayinskogo naselennya v SRSR yake trivalo majzhe misyac i zavershilos vidpravlennyam z Gorlic peredostannogo poyizda 23 zhovtnya z visovyanami 20 rodin 86 osib Ostannij zhe poyizd vidpravleno v travnya 1946 r yakim vivezeno 44 rodini U period mizh 1945 i 1947 rokami v comu rajoni trivala borotba pidrozdiliv UPA proti radyanskih i polskih i vijsk 156 ukrayinciv yaki zumili vizhiti 8 chervnya 1947 roku pid chas operaciyi Visla buli uv yazneni v konctabori Yavozhno abo deportovani na ponimecki zemli Polshi natomist zaseleno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Novosondeckogo voyevodstva VodiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Byuvet vodnogo kurortu Nayavnist mineralnoyi i likuvalnih vod zumovlyuye diyalnist byuvetu sanatoriyu i pansionativ Istoriya Viyavili mineralni vodi she v napoleonivski chasi Francuzki zavojovniki pryamuvali v 1812 roci na zahid pislya porazki Voni zupinilisya u miscevosti Visovi Zdruyu dlya perepochinku Kupalisya pili vodu i ce spriyalo tomu sho voni vilikuvali hvorobu franca mizhnarodna nazva ciyeyi nedugi sifilis Do cogo ne bulo takih vipadkiv bo v HIH stolitti ne isnuvalo likiv Aktivnij rozvitok ozdorovchogo krayu pripadaye na 30 roki HH stolittya same mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami Zazvichaj zamozhni lyudi vidpochivali v Shvejcariyi Selishe Visova Zdruj ne koristuvalosya popitom znati Syudi pochav priyizhdzhati serednij klas yakij mav menshe groshej ale znav pro cilyushi yakosti vodi Visova Zdruj ta bagato inshih shozhih baz vidpochinku privertayut uvagu navkolishnim seredovishem prirodnim parkom krasoyu ta simejnoyu atmosferoyu Kurort tut nevelichkij maye garni umovi Mozhna nasoloditisya komfortom na vidminu vid tih misc kudi priyizhdzhaye bagato lyudej na vidpochinok Proces rozvitku likuvalnogo oseredku vidbuvavsya pomalu ale z chasom otrimav velikij uspih Riznovidi mineralnoyi vodi Na terenah sela Visova Zdruj ye sanatoriyi bilya gir kukortni likarni goteli ta centri rozmishennya v bungalo Vidviduvachi selisha mozhut posmakuvati riznimi vodami yaki mayut visokij vmist mineraliv i cilyushih vlastivostej Pridbati vodu mozhna pryamo u centri kurortu v nasosnij kimnati de znahoditsya majzhe 100 richnij spa park Nasosna kimnata z mineralnoyu vodoyu Ye chotiri osnovni mineralni vodi Visovi Zdruyu Yuzef Genrik Francishek Visov yanka ta inshi Voni slavlyatsya svoyim skladom ta mineralizaciyeyu Voda Yuzef efektivno likuye vsi urologichni zahvoryuvannya Yiyi korisno vzhivati pri zapalenni sechovividnih shlyahiv i kamenyah u nirkah Dopomagaye ochishati nirki Voda Genrik likuye zahvoryuvannya shlunku ta zhovchovividnih shlyahiv znizhuye kislotnist v organizmi stabilizuye obmin rechovin Voda Francishek spriyaye pokrashennyu obminu rechovin priskoryuye travlennya likuye pechiyu virazkovu hvorobu dvanadcyatipalu kishku hronichnij gastrit Vlastivij protizapalnij efekt Zmenshuye naslidki vzhivannya alkogolyu Voda Visov yanka najposhirenisha voda Osoblivij sklad mineraliv zabezpechuye pidtrimannya vodnogo ta elektrolitnogo balansu Regulyuye obmin rechovin i zapobigaye znevodnennyu Maye priyemnij smak tomu pidhodit dlya shodennogo vzhivannya Deyaki vidi mineralnoyi vodi rozlivayut na zavodah tomu yiyi mozhna pridbati ne lishe na kurorti a j u magazinah po vsij Polshi ta zakordonom Odnim iz zavodiv rozlivu likuvalnoyi vodi ye Uzdrowisko Wysowa Pidpriyemstvo ye laureatom nagorod i vidznak Zanyattya na kurorti Kurort pracyuye cilij rik ale lito najkrashij chas dlya vidpochinku Mozhna progulyuvatisya parkovoyu zonoyu blukati stezhkami v lisi ta vidviduvati kurortni proceduri Turisti cinuyut spokijnu atmosferu Visovi Zdruyu Ce kurortne misce vvazhayetsya odnim iz najmenshih u Polshi Cikavo te sho na teritoriyi kurortnogo parku shoroku vidbuvayetsya festival na chest Rizhika pomaranchevogo griba Uchasniki svyatkovogo zahodu z samogo rannya zbirayut gribi v lisi i prinosyat svoyu zdobich na ocinyuvannya Hto najbilshe zbere gribiv toj otrimuye titul korolya Rizhika Protyagom festivalyu vsya teritoriya parku obladnana dlya prigotuvannya ta smakuvannya rizhikiv Yih smazhat varyat zapikayut dodayut u rizni stravi smakuyut ta prodayut Takij kulinarnij zahid stav vzhe miscevoyu tradiciyeyu ta privertaye bagato vidviduvachiv DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 371 93 245 33 Zhinki 380 70 224 86 Razom 751 163 469 119Pam yatkiOb yekti pererahovani v reyestri pam yatok Malopolskogo voyevodstva Cerkva arhangela Mihayila Kolishnya greko katolicka derev yana cerkva sv arh Mihayila zbudovana 1779 r v 2009 r peredana pravoslavnij gromadi Kostel parafiyalnij 1938 r Vijskove kladovishe 50 chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Inshi pam yatki Bogosluzhbova kaplicya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici na gori Yavir derev yana zbudovana 1929 r kolishnya greko katolicka teper pravoslavna Starij sanatorij pochatku XX st teper gotel i kav yarnya Vidatni lyudiZ Visovoyi pohodit rid Sembratovichiv nashadkiv semi brativ siniv visivskogo soltisa PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 1 serpnya 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 25 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 1 serpnya 2016 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2017 Procitovano 1 serpnya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Visova Zdruj pol Wysowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 141 pol S 25 26 Apokryf Ruski 27 bereznya 2019 u Wayback Machine pol