Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вибори в Німеччині включають вибори до Бундестагу (федерального парламенту Німеччини), ландтагів різних земель і місцеві вибори.
Кілька статей у кількох частинах Основного закону Федеративної Республіки Німеччини регулюють вибори та встановлюють конституційні вимоги, такі як таємне голосування, а також вимога щодо проведення всіх виборів у вільний і справедливий спосіб. Основний закон також вимагає, щоб федеральний законодавчий орган ухвалив детальні федеральні закони для регулювання виборів; закон(и) про вибори. Однією з таких статей є стаття 38, яка стосується виборів депутатів федерального Бундестагу. Стаття 38.2 Основного закону встановлює загальне виборче право: «Будь-яка особа, яка досягла вісімнадцяти років, має право голосу; кожна особа, яка досягла повноліття, може бути обраною».
Федеральні вибори в Німеччині проводяться для всіх членів Бундестагу, який, у свою чергу, визначає, хто буде канцлером Німеччини. Останні федеральні вибори відбулися у 2021 році.
Вибори в Німеччині з 1871 по 1945 рік
Після об’єднання Німеччини під керівництвом імператора Вільгельма I у 1871 році відбулися вибори до Німецького рейхстагу або Імперських зборів, які замінили свою тезку — Рейхстаг Північнонімецького союзу. Рейхстаг міг бути розпущений імператором або, після зречення Вільгельма II у 1918 році, президентом Німеччини. З Конституцією Веймарської республіки 1919 року система голосування змінилася з одномандатних округів на пропорційну. Виборчий вік було знижено з 25 до 20 років. Виборче право для жінок уже було встановлено новим виборчим законом у 1918 році після Листопадової революції того ж року.
Після захоплення влади нацистами в січні 1933 року 5 березня відбулися чергові національні вибори. Це були останні конкурентні вибори перед Другою світовою війною, хоча вони не були ні вільними, ні чесними. Насильство та залякування з боку Sturmabteilung, Schutzstaffel і Der Stahlhelm тривала місяцями проти тред-юніоністів, комуністів, соціал-демократів і навіть правоцентристських католиків. 27 лютого, безпосередньо перед виборами, Указ про пожежу Рейхстагу призупинив свободу преси та більшість громадянських свобод. Послідували масові арешти, в тому числі всіх делегатів рейхстагу від комуністів і кількох соціал-демократів. 50 000 членів Hilfspolizei (допоміжна нацистська поліція) «контролювала» виборчі дільниці в день виборів, щоб ще більше залякати виборців. Хоча нацистська партія показала кращі результати, ніж на виборах у листопаді 1932 року, вона все одно отримала лише 33% голосів. Поміщаючи своїх суперників у в’язницю та залякуючи інших, щоб вони не займали їхні місця, нацисти перейшли від плюралізму до більшості. Усього через два тижні після виборів Закон про дозвіл 1933 року фактично надав Гітлеру диктаторську владу. Перед війною в нацистській Німеччині було проведено ще три вибори. Усі вони мали форму референдуму з одним питанням, на якому виборцям було запропоновано затвердити заздалегідь визначений список кандидатів, який складався виключно з нацистів і номінально незалежних «гостей» партії.
Імператорські вибори
- 1848 рік
- 1871 рік
- 1874 рік
- 1877 рік
- 1878 рік
- 1881 рік
- 1884 рік
- 1887 рік
- 1890 рік
- 1893 рік
- 1898 рік
- 1903 рік
- 1907 рік
- 1912 рік
Федеральні вибори у Веймарській республіці
- 1919 рік
- 1920 рік
- Травень 1924 року
- Грудень 1924 року
- 1928 рік
- 1930 рік
- Липень 1932 року
- Листопад 1932 року
Вибори в Нацистській Німеччині
- березень 1933 р. федеральний
- Листопад 1933 федеральний
- 1936, парламентські
- 1938, парламентські
Вибори в Німеччині з 1949 року
Федеративна Республіка Німеччина
Система виборів
Федеральні вибори проводяться приблизно кожні чотири роки, відповідно до конституційної вимоги щодо проведення виборів через 46-48 місяців після засідання Бундестагу. Вибори можуть бути проведені раніше за виняткових конституційних обставин: наприклад, якщо канцлер втратив вотум довіри в Бундестазі, то протягом пільгового періоду до того, як Бундестаг зможе проголосувати за заміну канцлера, канцлер може попросити федерального президента розпустити Бундестаг і провести вибори. Якщо Бундестаг буде розпущено до закінчення чотирирічного періоду, вибори повинні бути проведені протягом 100 днів. Точна дата виборів обирається Президентом і має бути неділею або державним святом.
Право голосу мають громадяни Німеччини віком від 18 років, які проживають у Німеччині не менше трьох місяців. Право на кандидатуру по суті однакове.
Федеральний законодавчий орган Німеччини має однопалатний парламент — бундестаг (федеральний сейм); Бундесрат (Федеральна рада) представляє регіони і не вважається палатою, оскільки його члени не обираються. Бундестаг обирається за змішаною пропорційною системою. Бундестаг складається з 598 номінальних депутатів, які обираються на чотирирічний термін. Половина, 299 членів, обираються в одномандатних виборчих округах шляхом первинного голосування, а ще 299 членів виділяються за партійними списками для досягнення пропорційного розподілу в законодавчому органі відповідно до форми пропорційного представництва, яка називається змішана система пропорційного представництва (ММП). Виборці голосують один раз за представника виборчого округу, а другий раз – за партію, а списки використовуються для того, щоб партійні баланси відповідали розподілу других голосів. Надзвичайні місця можуть додати до номінальної кількості 598 членів: наприклад, на федеральних виборах 2009 року було 24 навісні місця, що дало загалом 622 місця. Це спричинено тим, що більші партії виграють додаткові одномандатні виборчі округи понад загальну кількість, визначену їхніми пропорційними партійними голосами.
Німеччина має багатопартійну систему з двома сильними політичними партіями та деякими іншими третіми партіями, які також представлені в Бундестазі. З 1990 року в Бундестазі представлено п'ять партій (враховуючи ХДС і ХСС як одну).
У 2008 році Федеральний конституційний суд вимагав внести деякі зміни до виборчої системи. Суд встановив, що положення Федерального закону про вибори дає змогу партії мати негативну вагу голосів, таким чином втрачаючи місця через більшу кількість голосів, і визнав, що це порушує конституційну гарантію рівності та прямості виборчої системи.
Суд дав три роки на внесення змін до закону. Відповідно, федеральні вибори 2009 року було дозволено провести за попередньою системою. Зміни мали бути внесені до 30 червня 2011 року, але відповідне законодавство не було завершено до цього терміну. Наприкінці 2011 року було прийнято новий закон про вибори, але Федеральний конституційний суд знову визнав його неконституційним за позовами опозиційних партій і групи з приблизно 4000 громадян.
Нарешті, чотири з п’яти фракцій у Бундестазі погодилися щодо виборчої реформи, згідно з якою кількість місць у Бундестазі буде збільшено настільки, наскільки це необхідно, щоб гарантувати, що будь-які навислі місця будуть компенсовані шляхом розподілу вирівнювальних місць, щоб забезпечити повну пропорційність відповідно до частка партійних голосів на національному рівні. Бундестаг схвалив і запровадив нову виборчу реформу в лютому 2013 року.
Список результатів федеральних виборів
- Перші федеральні вибори в Західній Німеччині 1949 року
- Другі федеральні вибори в Західній Німеччині 1953 року
- Треті федеральні вибори в Західній Німеччині 1957 року
- 4-ті федеральні вибори в Західній Німеччині 1961 року
- 5-ті федеральні вибори в Західній Німеччині 1965 року
- 6-ті федеральні вибори в Західній Німеччині 1969 року
- 7-ті федеральні вибори в Західній Німеччині 1972 року
- 8-ті федеральні вибори в Західній Німеччині 1976 року
- 9-ті федеральні вибори в Західній Німеччині 1980 року
- 10-ті федеральні вибори в Західній Німеччині 1983 року
- 11-ті федеральних виборів у Західній Німеччині 1987 року
- 12-ті федеральні вибори в Німеччині 1990 року (перші вибори в об'єднаній Німеччині)
- 13-ті федеральні вибори в Німеччині 1994 року
- 14-ті федеральні вибори в Німеччині 1998 року
- 15-ті федеральні вибори в Німеччині 2002 року
- 16-ті федеральні вибори в Німеччині 2005 року
- 17-ті федеральні вибори в Німеччині 2009 року
- 18-ті федеральні вибори в Німеччині 2013 року
- 19-ті федеральні вибори в Німеччині 2017 року
- 20-ті федеральні вибори в Німеччині 2021 року
Земельні вибори у Федеративній Республіці Німеччина
Вибори в штати проводяться за різними правилами, встановленими землями (землями). Загалом вони проводяться відповідно до певної форми пропорційного представництва за партійними списками, такої ж, як федеральна система, або якоїсь спрощеної версії. Період виборів зазвичай становить від чотирьох до п’яти років, і дати виборів відрізняються від штату до штату.
Німецька Демократична Республіка
У Німецькій Демократичній Республіці вибори до народної палати фактично контролювалися Соціалістичною єдною партією Німеччини (СЄПН) та державною ієрархією, навіть незважаючи на існування кількох формальних партій. Вибори 18 березня 1990 року були першими вільними виборами в НДР, у результаті яких був створений уряд, основним завданням якого було домовитися про знищення себе та своєї держави.
До падіння Берлінської стіни у Східній Німеччині не було вільних виборів. Виборчі дільниці перебували під наглядом органів державної безпеки, а правляча партія СЄПН представила виборцям список запропонованих кандидатів. Виборці могли за бажанням увійти в кабіну, щоб бити будь-яких кандидатів, яких виборець не бажав; виборець, який погодився з повним списком SED, просто склав невідмічений бюлетень навпіл і поклав його в урну. Проникнення в кабіну для голосування вважалося підозрілим і було помічено органами державної охорони, що могло призвести до наслідків для виборця. Виборці Східної Німеччини зазвичай називали акт голосування «згортанням» (нім. falten). Результати виборів до 1990 року зазвичай свідчили про те, що 99% виборців підтримали запропонований список кандидатів. Крім того, уряд займався фальсифікацією виборів і зазвичай фальсифікував як результати, так і відсоток явки виборців, навіть аж до муніципальних виборів у травні 1989 року.
Місцеві вибори
Місцеві вибори в Німеччині (нім. Kommunalwahlen) включають вибори для більшості регіональних і місцевих підрозділів, якщо їх представники не призначені або обрані іншою асамблеєю чи офісом. Такі місцеві вибори проводяться для представників у районах, містах, селищах, селах та різних інших адміністративних регіональних організаціях. У містах і селищах місцеві вибори зазвичай включають голосування за лорда-мера або мера. Менші села та селища можуть обирати представника (нім. Ortsvorsteher) з обмеженою адміністративною владою. Місцеві вибори також часто поєднуються з опитуваннями щодо важливих місцевих питань та питань загального суспільного інтересу (наприклад, будівництво місцевих доріг чи інших об'єктів інфраструктури). Хоча в більшості випадків такі опитування не є юридично обов’язковими, їх результати мають значний вплив на місцеві політичні рішення.
Після Маастрихтського договору 1992 року з метою зміцнення європейської інтеграції Німеччина та інші країни-члени ЄС запровадили законодавчі зміни, щоб надати іноземцям інших країн ЄС право голосу на місцевих виборах у своїй країні перебування. Іноземні громадяни ЄС можуть голосувати на виборах на районному та муніципальному рівні в Німеччині після того, як німецькі землі адаптували свої правила між 1995 і 1998 роками.
Дивитися також
Література
- Peter Marschalck: Bevölkerungsgeschichte Deutschlands im 19. und 20. Jahrhundert, Frankfurt am Main 1984, S. 173.
- Evans, Richard J., The Coming of the Third Reich, Penguin Press, New York, 2004.
- von Götz, Irene. Violence Unleashed. Berlin.de (англ.). Архів оригіналу за 18 August 2016. Процитовано 18 березня 2017.
- Art. 39 Grundgesetz. Grundgesetz Bundesrepublik Deutschland. Bundesministerium der Justiz. 19 березня 2009. Процитовано 5 червня 2009.
- §16 Bundeswahlgesetz. Bundeswahlgesetz Bundesrepublik Deutschland. Bundesministerium der Justiz. 3 червня 2008. Процитовано 5 червня 2009.
- Federal Constitutional Court decision on the Federal Election Law. Bverfg.de. 3 липня 2008. Процитовано 20 вересня 2013.
- Decision of the Federal Constitutional Court. 25 July 2012. Retrieved 13 August 2012.
- Bill amending the Federal Election Law. 11 December 2012. Retrieved 25 December 2012.
- Bundestag: Deutschland hat ein neues Wahlrecht. Die Zeit (нім.). 22 лютого 2013. ISSN 0044-2070. Процитовано 26 січня 2017.
- Richter, Hedwig (February 2012), Jessen, Ralph; Richter, Hedwig (ред.), Voting for Hitler and Stalin. Elections under 20th Century Dictatorships, Frankfurt am Main: Campus Verlag, с. 103—124, ISBN
- Weber, Hermann (2012). Oldenbourg Grundriss der Geschichte. Die DDR 1945–1990 (нім.). Т. Band 20 (вид. 5). München: Oldenbourg. с. 32. ISBN .
Подальше читання
- Kitschelt, Herbert (October 2003). Political-economic context and partisan strategies in the German federal elections, 1990–2002. . 26 (4): 125—152. doi:10.1080/01402380312331280718.
- Manow, Philip (January 2007). Electoral rules and legislative turnover: Evidence from Germany's mixed electoral system. . 30 (1): 195—207. doi:10.1080/01402380601019852.
{{}}:|hdl-access=вимагає|hdl=()
Посилання
- Архів виборів Адама Карра
- Партії та вибори
- Відстеження опитувань громадської думки з даними, графіком і середньодобовим показником
- Останні результати голосування на землях і федеральних виборах (in German)
- Федеральний офіцер із повернення . Офіційний сайт федерального офіцера з повернення.
- Колекція німецьких передвиборчих плакатів Веймарської Республіки та Федеративної Республіки
- NSD: Європейська база даних про вибори – Німеччина публікує дані про вибори на регіональному рівні; дозволяє порівняти результати виборів 1990–2009 рр
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Vibori v Nimechchini vklyuchayut vibori do Bundestagu federalnogo parlamentu Nimechchini landtagiv riznih zemel i miscevi vibori Kilka statej u kilkoh chastinah Osnovnogo zakonu Federativnoyi Respubliki Nimechchini regulyuyut vibori ta vstanovlyuyut konstitucijni vimogi taki yak tayemne golosuvannya a takozh vimoga shodo provedennya vsih viboriv u vilnij i spravedlivij sposib Osnovnij zakon takozh vimagaye shob federalnij zakonodavchij organ uhvaliv detalni federalni zakoni dlya regulyuvannya viboriv zakon i pro vibori Odniyeyu z takih statej ye stattya 38 yaka stosuyetsya viboriv deputativ federalnogo Bundestagu Stattya 38 2 Osnovnogo zakonu vstanovlyuye zagalne viborche pravo Bud yaka osoba yaka dosyagla visimnadcyati rokiv maye pravo golosu kozhna osoba yaka dosyagla povnolittya mozhe buti obranoyu Federalni vibori v Nimechchini provodyatsya dlya vsih chleniv Bundestagu yakij u svoyu chergu viznachaye hto bude kanclerom Nimechchini Ostanni federalni vibori vidbulisya u 2021 roci Zmist 1 Vibori v Nimechchini z 1871 po 1945 rik 1 1 Imperatorski vibori 1 2 Federalni vibori u Vejmarskij respublici 1 3 Vibori v Nacistskij Nimechchini 2 Vibori v Nimechchini z 1949 roku 2 1 Federativna Respublika Nimechchina 2 1 1 Sistema viboriv 2 1 2 Spisok rezultativ federalnih viboriv 2 2 Zemelni vibori u Federativnij Respublici Nimechchina 2 3 Nimecka Demokratichna Respublika 2 4 Miscevi vibori 3 Divitisya takozh 4 Literatura 5 Podalshe chitannya 6 PosilannyaVibori v Nimechchini z 1871 po 1945 rikred nbsp Parlamentski vibori v Nimechchini 1920 1933 rr Pislya ob yednannya Nimechchini pid kerivnictvom imperatora Vilgelma I u 1871 roci vidbulisya vibori do Nimeckogo rejhstagu abo Imperskih zboriv yaki zaminili svoyu tezku Rejhstag Pivnichnonimeckogo soyuzu Rejhstag mig buti rozpushenij imperatorom abo pislya zrechennya Vilgelma II u 1918 roci prezidentom Nimechchini Z Konstituciyeyu Vejmarskoyi respubliki 1919 roku sistema golosuvannya zminilasya z odnomandatnih okrugiv na proporcijnu Viborchij vik bulo znizheno z 25 do 20 rokiv 1 Viborche pravo dlya zhinok uzhe bulo vstanovleno novim viborchim zakonom u 1918 roci pislya Listopadovoyi revolyuciyi togo zh roku Pislya zahoplennya vladi nacistami v sichni 1933 roku 5 bereznya vidbulisya chergovi nacionalni vibori Ce buli ostanni konkurentni vibori pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu hocha voni ne buli ni vilnimi ni chesnimi Nasilstvo ta zalyakuvannya z boku Sturmabteilungcode deu promoted to code de Schutzstaffelcode deu promoted to code de i Der Stahlhelmcode deu promoted to code de trivala misyacyami proti tred yunionistiv komunistiv social demokrativ i navit pravocentristskih katolikiv 2 27 lyutogo bezposeredno pered viborami Ukaz pro pozhezhu Rejhstagu prizupiniv svobodu presi ta bilshist gromadyanskih svobod Posliduvali masovi areshti v tomu chisli vsih delegativ rejhstagu vid komunistiv i kilkoh social demokrativ 50 000 chleniv Hilfspolizeicode deu promoted to code de dopomizhna nacistska policiya kontrolyuvala viborchi dilnici v den viboriv shob she bilshe zalyakati viborciv 3 Hocha nacistska partiya pokazala krashi rezultati nizh na viborah u listopadi 1932 roku vona vse odno otrimala lishe 33 golosiv Pomishayuchi svoyih supernikiv u v yaznicyu ta zalyakuyuchi inshih shob voni ne zajmali yihni miscya nacisti perejshli vid plyuralizmu do bilshosti Usogo cherez dva tizhni pislya viboriv Zakon pro dozvil 1933 roku faktichno nadav Gitleru diktatorsku vladu Pered vijnoyu v nacistskij Nimechchini bulo provedeno she tri vibori Usi voni mali formu referendumu z odnim pitannyam na yakomu viborcyam bulo zaproponovano zatverditi zazdalegid viznachenij spisok kandidativ yakij skladavsya viklyuchno z nacistiv i nominalno nezalezhnih gostej partiyi Imperatorski viborired 1848 rik 1871 rik 1874 rik 1877 rik 1878 rik 1881 rik 1884 rik 1887 rik 1890 rik 1893 rik 1898 rik 1903 rik 1907 rik 1912 rik Federalni vibori u Vejmarskij respublicired 1919 rik 1920 rik Traven 1924 roku Gruden 1924 roku 1928 rik 1930 rik Lipen 1932 roku Listopad 1932 roku Vibori v Nacistskij Nimechchinired berezen 1933 r federalnij Listopad 1933 federalnij 1936 parlamentski 1938 parlamentskiVibori v Nimechchini z 1949 rokured Federativna Respublika Nimechchinared Sistema viborivred nbsp Politichna sistema Nimechchini Federalni vibori provodyatsya priblizno kozhni chotiri roki vidpovidno do konstitucijnoyi vimogi shodo provedennya viboriv cherez 46 48 misyaciv pislya zasidannya Bundestagu 4 Vibori mozhut buti provedeni ranishe za vinyatkovih konstitucijnih obstavin napriklad yaksho kancler vtrativ votum doviri v Bundestazi to protyagom pilgovogo periodu do togo yak Bundestag zmozhe progolosuvati za zaminu kanclera kancler mozhe poprositi federalnogo prezidenta rozpustiti Bundestag i provesti vibori Yaksho Bundestag bude rozpusheno do zakinchennya chotiririchnogo periodu vibori povinni buti provedeni protyagom 100 dniv Tochna data viboriv obirayetsya Prezidentom 5 i maye buti nedileyu abo derzhavnim svyatom Pravo golosu mayut gromadyani Nimechchini vikom vid 18 rokiv yaki prozhivayut u Nimechchini ne menshe troh misyaciv Pravo na kandidaturu po suti odnakove Federalnij zakonodavchij organ Nimechchini maye odnopalatnij parlament bundestag federalnij sejm Bundesrat Federalna rada predstavlyaye regioni i ne vvazhayetsya palatoyu oskilki jogo chleni ne obirayutsya Bundestag obirayetsya za zmishanoyu proporcijnoyu sistemoyu Bundestag skladayetsya z 598 nominalnih deputativ yaki obirayutsya na chotiririchnij termin Polovina 299 chleniv obirayutsya v odnomandatnih viborchih okrugah shlyahom pervinnogo golosuvannya a she 299 chleniv vidilyayutsya za partijnimi spiskami dlya dosyagnennya proporcijnogo rozpodilu v zakonodavchomu organi vidpovidno do formi proporcijnogo predstavnictva yaka nazivayetsya zmishana sistema proporcijnogo predstavnictva MMP Viborci golosuyut odin raz za predstavnika viborchogo okrugu a drugij raz za partiyu a spiski vikoristovuyutsya dlya togo shob partijni balansi vidpovidali rozpodilu drugih golosiv Nadzvichajni miscya mozhut dodati do nominalnoyi kilkosti 598 chleniv napriklad na federalnih viborah 2009 roku bulo 24 navisni miscya sho dalo zagalom 622 miscya Ce sprichineno tim sho bilshi partiyi vigrayut dodatkovi odnomandatni viborchi okrugi ponad zagalnu kilkist viznachenu yihnimi proporcijnimi partijnimi golosami Nimechchina maye bagatopartijnu sistemu z dvoma silnimi politichnimi partiyami ta deyakimi inshimi tretimi partiyami yaki takozh predstavleni v Bundestazi Z 1990 roku v Bundestazi predstavleno p yat partij vrahovuyuchi HDS i HSS yak odnu U 2008 roci Federalnij konstitucijnij sud vimagav vnesti deyaki zmini do viborchoyi sistemi Sud vstanoviv sho polozhennya Federalnogo zakonu pro vibori daye zmogu partiyi mati negativnu vagu golosiv takim chinom vtrachayuchi miscya cherez bilshu kilkist golosiv i viznav sho ce porushuye konstitucijnu garantiyu rivnosti ta pryamosti viborchoyi sistemi 6 Sud dav tri roki na vnesennya zmin do zakonu Vidpovidno federalni vibori 2009 roku bulo dozvoleno provesti za poperednoyu sistemoyu Zmini mali buti vneseni do 30 chervnya 2011 roku ale vidpovidne zakonodavstvo ne bulo zaversheno do cogo terminu Naprikinci 2011 roku bulo prijnyato novij zakon pro vibori ale Federalnij konstitucijnij sud znovu viznav jogo nekonstitucijnim za pozovami opozicijnih partij i grupi z priblizno 4000 gromadyan 7 Nareshti chotiri z p yati frakcij u Bundestazi pogodilisya shodo viborchoyi reformi zgidno z yakoyu kilkist misc u Bundestazi bude zbilsheno nastilki naskilki ce neobhidno shob garantuvati sho bud yaki navisli miscya budut kompensovani shlyahom rozpodilu virivnyuvalnih misc shob zabezpechiti povnu proporcijnist vidpovidno do chastka partijnih golosiv na nacionalnomu rivni 8 Bundestag shvaliv i zaprovadiv novu viborchu reformu v lyutomu 2013 roku 9 Spisok rezultativ federalnih viborivred nbsp Rezultati parlamentskih viboriv u Nimechchini nbsp Yavka viborciv na federalnih viborah u Nimechchini u vidsotkah Pershi federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1949 roku Drugi federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1953 roku Treti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1957 roku 4 ti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1961 roku 5 ti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1965 roku 6 ti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1969 roku 7 ti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1972 roku 8 ti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1976 roku 9 ti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1980 roku 10 ti federalni vibori v Zahidnij Nimechchini 1983 roku 11 ti federalnih viboriv u Zahidnij Nimechchini 1987 roku 12 ti federalni vibori v Nimechchini 1990 roku pershi vibori v ob yednanij Nimechchini 13 ti federalni vibori v Nimechchini 1994 roku 14 ti federalni vibori v Nimechchini 1998 roku 15 ti federalni vibori v Nimechchini 2002 roku 16 ti federalni vibori v Nimechchini 2005 roku 17 ti federalni vibori v Nimechchini 2009 roku 18 ti federalni vibori v Nimechchini 2013 roku 19 ti federalni vibori v Nimechchini 2017 roku 20 ti federalni vibori v Nimechchini 2021 roku Zemelni vibori u Federativnij Respublici Nimechchinared Vibori v shtati provodyatsya za riznimi pravilami vstanovlenimi zemlyami zemlyami Zagalom voni provodyatsya vidpovidno do pevnoyi formi proporcijnogo predstavnictva za partijnimi spiskami takoyi zh yak federalna sistema abo yakoyis sproshenoyi versiyi Period viboriv zazvichaj stanovit vid chotiroh do p yati rokiv i dati viboriv vidriznyayutsya vid shtatu do shtatu Nimecka Demokratichna Respublikared U Nimeckij Demokratichnij Respublici vibori do narodnoyi palati faktichno kontrolyuvalisya Socialistichnoyu yednoyu partiyeyu Nimechchini SYePN ta derzhavnoyu iyerarhiyeyu navit nezvazhayuchi na isnuvannya kilkoh formalnih partij Vibori 18 bereznya 1990 roku buli pershimi vilnimi viborami v NDR u rezultati yakih buv stvorenij uryad osnovnim zavdannyam yakogo bulo domovitisya pro znishennya sebe ta svoyeyi derzhavi Do padinnya Berlinskoyi stini u Shidnij Nimechchini ne bulo vilnih viboriv Viborchi dilnici perebuvali pid naglyadom organiv derzhavnoyi bezpeki a pravlyacha partiya SYePN predstavila viborcyam spisok zaproponovanih kandidativ Viborci mogli za bazhannyam uvijti v kabinu shob biti bud yakih kandidativ yakih viborec ne bazhav viborec yakij pogodivsya z povnim spiskom SED prosto sklav nevidmichenij byuleten navpil i poklav jogo v urnu Proniknennya v kabinu dlya golosuvannya vvazhalosya pidozrilim i bulo pomicheno organami derzhavnoyi ohoroni sho moglo prizvesti do naslidkiv dlya viborcya Viborci Shidnoyi Nimechchini zazvichaj nazivali akt golosuvannya zgortannyam nim falten Rezultati viboriv do 1990 roku zazvichaj svidchili pro te sho 99 viborciv pidtrimali zaproponovanij spisok kandidativ Krim togo uryad zajmavsya falsifikaciyeyu viboriv i zazvichaj falsifikuvav yak rezultati tak i vidsotok yavki viborciv navit azh do municipalnih viboriv u travni 1989 roku 10 11 Miscevi viborired Miscevi vibori v Nimechchini nim Kommunalwahlen vklyuchayut vibori dlya bilshosti regionalnih i miscevih pidrozdiliv yaksho yih predstavniki ne priznacheni abo obrani inshoyu asambleyeyu chi ofisom Taki miscevi vibori provodyatsya dlya predstavnikiv u rajonah mistah selishah selah ta riznih inshih administrativnih regionalnih organizaciyah U mistah i selishah miscevi vibori zazvichaj vklyuchayut golosuvannya za lorda mera abo mera Menshi sela ta selisha mozhut obirati predstavnika nim Ortsvorsteher z obmezhenoyu administrativnoyu vladoyu Miscevi vibori takozh chasto poyednuyutsya z opituvannyami shodo vazhlivih miscevih pitan ta pitan zagalnogo suspilnogo interesu napriklad budivnictvo miscevih dorig chi inshih ob yektiv infrastrukturi Hocha v bilshosti vipadkiv taki opituvannya ne ye yuridichno obov yazkovimi yih rezultati mayut znachnij vpliv na miscevi politichni rishennya Pislya Maastrihtskogo dogovoru 1992 roku z metoyu zmicnennya yevropejskoyi integraciyi Nimechchina ta inshi krayini chleni YeS zaprovadili zakonodavchi zmini shob nadati inozemcyam inshih krayin YeS pravo golosu na miscevih viborah u svoyij krayini perebuvannya Inozemni gromadyani YeS mozhut golosuvati na viborah na rajonnomu ta municipalnomu rivni v Nimechchini pislya togo yak nimecki zemli adaptuvali svoyi pravila mizh 1995 i 1998 rokami Divitisya takozhred Viborcha sistemaLiteraturared Peter Marschalck Bevolkerungsgeschichte Deutschlands im 19 und 20 Jahrhundert Frankfurt am Main 1984 S 173 Evans Richard J The Coming of the Third Reich Penguin Press New York 2004 von Gotz Irene Violence Unleashed Berlin de angl Arhiv originalu za 18 August 2016 Procitovano 18 bereznya 2017 Art 39 Grundgesetz Grundgesetz Bundesrepublik Deutschland Bundesministerium der Justiz 19 bereznya 2009 Procitovano 5 chervnya 2009 16 Bundeswahlgesetz Bundeswahlgesetz Bundesrepublik Deutschland Bundesministerium der Justiz 3 chervnya 2008 Procitovano 5 chervnya 2009 Federal Constitutional Court decision on the Federal Election Law Bverfg de 3 lipnya 2008 Procitovano 20 veresnya 2013 Decision of the Federal Constitutional Court 25 July 2012 Retrieved 13 August 2012 Bill amending the Federal Election Law 11 December 2012 Retrieved 25 December 2012 Bundestag Deutschland hat ein neues Wahlrecht Die Zeit nim 22 lyutogo 2013 ISSN 0044 2070 Procitovano 26 sichnya 2017 Richter Hedwig February 2012 Jessen Ralph Richter Hedwig red Voting for Hitler and Stalin Elections under 20th Century Dictatorships Frankfurt am Main Campus Verlag s 103 124 ISBN 9783593394893 Weber Hermann 2012 Oldenbourg Grundriss der Geschichte Die DDR 1945 1990 nim T Band 20 vid 5 Munchen Oldenbourg s 32 ISBN 9783486523638 Podalshe chitannyared Kitschelt Herbert October 2003 Political economic context and partisan strategies in the German federal elections 1990 2002 West European Politics 26 4 125 152 doi 10 1080 01402380312331280718 Manow Philip January 2007 Electoral rules and legislative turnover Evidence from Germany s mixed electoral system West European Politics 30 1 195 207 doi 10 1080 01402380601019852 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka Posilannyared Arhiv viboriv Adama Karra Partiyi ta vibori Vidstezhennya opituvan gromadskoyi dumki z danimi grafikom i serednodobovim pokaznikom Ostanni rezultati golosuvannya na zemlyah i federalnih viborah in German Federalnij oficer iz povernennya Oficijnij sajt federalnogo oficera z povernennya Kolekciya nimeckih peredviborchih plakativ Vejmarskoyi Respubliki ta Federativnoyi Respubliki NSD Yevropejska baza danih pro vibori Nimechchina publikuye dani pro vibori na regionalnomu rivni dozvolyaye porivnyati rezultati viboriv 1990 2009 rr Otrimano z https uk wikipedia org wiki Vibori v Nimechchini