Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ви борча систе ма сукупність правил і законів що забезпечують певний тип організації влади участь суспільства у формуван

Виборча система

Виборча система

Ви́борча систе́ма — сукупність правил і законів, що забезпечують певний тип організації влади, участь суспільства у формуванні державних, представницьких, законодавчих, і , вираження волі тієї частини населення, яка за законодавством вважається достатньою для визначення результатів виборів . Виборча система є одним з центральних та ключових елементів виборчого права. Саме від неї залежить формат проведення виборів, а також їх результат.

image
Карта виборчих систем за країною, станом на 2012.
  
  
  
  
  
  
  
    Змішана виборча система
        

Існує три розуміння цього поняття:

  • Вузьке;
  • Нормативно-правове;
  • Широке.

Вони не заперечують одне одного, а розглядають з різних боків.

1. Виборча система — спосіб переведення голосів виборців в мандати депутатів та владні посади.(2 способи: мажоритарний та пропорційний).

2. Виборча система — порядок формування виборних органів держави, спосіб, у який розподіляються депутатські мандати.

3. Виборча система — сукупність суспільних взаємовідносин, взаємодій, процесів, інститутів, цінностей, норм, які обумовлюють формування виборних органів держави.

Виборча система — це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі Конституції та законів. Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.

Види виборчих систем

У світі існують сотні різновидів виборчих систем. Проте для спрощення розуміння їх поділяють на три загальні сім'ї, серед яких виокремлюють дев'ять найбільш поширених підсімей:

  • I. мажоритарні системи (використовують 114 незалежних держав та напівавтономних територій з-поміж 211 або 55 % від загальної кількості)
    • 1. голосування за принципом відносної більшості (англ. First Past the Post, FPTP) — застосовують 32 % від загальної кількості (68 з 211 країн), зокрема, США, Індія
    • 2. представницьке голосування (англ. Block Vote, BV) — 6 % від загальної кількості (13 країн)
    • 3. альтернативне голосування (англ. Alternative Vote, AV) — 2 країни (Австралія, Науру)
    • 4. система голосування у два тури (англ. Two-Round System, TRS) — 15 % від загальної кількості
    • 5. голосування за партійний блок (англ. Party Block Vote, PBV)
  • II. напівпропорційні системи (22 країни або 10 % від загальної кількості)
    • 6. паралельні системи (англ. Parallel System, PS) — 9 % від загальної кількості
    • 7. голосування за змішаною системою (англ. Mixed Member Proportional, MMP) — 3 % від загальної кількості (7 країн)
  • III. пропорційні системи (75 країн або 35 % від загальної кількості)
    • 8. голосування за партійними списками (англ. List PR) — 32 % від загальної кількості, зокрема, Індонезія, більшість країн Західної Європи, Латинської Америки і третини Африки
    • 9. система єдиного перехідного голосу (англ. Single Transferable Vote, STV) — 2 країни (Ірландія, Мальта)

Система єдиного перехідного голосу

Система єдиного перехідного голосу (single transferable vote — STV) є виборчою системою квотно-преференційного голосування, мета якої полягає в тому, щоб мінімізувати втрату голосів виборців і забезпечити пропорційне представництво всіх груп населення, при якій виборці голосують за окремих кандидатів, а не партійні списки. Це досягається у багатомандатних округах шляхом передавання надлишкових голосів від кандидатів, які вже здобули мандат, до інших, також обраних виборцями.

Процедура голосування

  1. Виборець відмічає порядок переваги своїх кандидатів, ставлячи цифру навпроти прізвища в єдиному ординарному бюлетені.
  2. Після завершення голосування обраховується квота, що визначає необхідний мінімум голосів, потрібних для отримання мандату (, ).
  3. Голоси, які виявилися зайвими для кандидатів, що виконали квоту, переходять до тих, кому виборці віддали свої другі позначки; при цьому зі списку викреслюються кандитати з найменшою кількістю голосів. Голос передається тільки тим кандидатам, котрих обрав сам виборець.

Мажоритарна система

image

Мажоритарна система (фр. majorité — більшість) — система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними. Мажоритарні системи можуть бути: а) відносної більшості (обраним вважається депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, а у випадку рівності голосів питання вирішується шляхом жеребкування або проведенням повторних виборів (більшість країн світу); б) абсолютної більшості (обраним вважається депутат, за якого проголосувало більше половини виборців, що прийшли на вибори, тобто 50 % + 1 голос. У разі, якщо жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів, організовуються повторні вибори, в яких беруть участь 2 кандидати, що набрали найбільшу кількість голосів (Франція, вибори Палати представників Австралії); в) мажоритарна система кваліфікованої більшості (обраним вважається кандидат або список, який отримав певну кваліфіковану більшість голосів виборців, яка є більшою за абсолютну (2/3, ¾). Така система зустрічається дуже рідко через її низьку результативність. Застосовується у Чилі, до 1993 року в Італії при виборах Сенату.

image
Вид мажоритарної виборчої системи, за якої голосування проводиться в 1 тур, і виборець має право віддати свій голос лише за одного кандидата. Перемагає один кандидат з округу.
image
Вид мажоритарної виборчої системи, за якої голосування проводиться в 1 тур, і виборець має право віддати свій голос за кількох кандидатів. Перемагає кілька кандидатів з округу.
image
Вид мажоритарної виборчої системи, за якої голосування проводиться в 1 тур, і виборець має право розділити дані йому голоси між кількома кандидатами. Перемагає кілька кандидатів з округу.
image
Вид мажоритарної виборчої системи, за якої голосування проводиться в 1 тур, і виборець має право поставити кандидатів за мірою свого вподобання. Перемагає кілька кандидатів з округу.
image
Вид мажоритарної виборчої системи, за якої голосування проводиться в 1 тур, і виборець має право оцінити кожного кандидата окремо. Перемагає кілька кандидатів з округу.
image
Вид мажоритарної виборчої системи, за якої голосування проводиться у 2 тури, і виборець має право віддати свій голос лише за одного кандидата. До другого туру виходить 2 кандидати, перемагає один кандидат з округу.

Пропорційна система

Пропорційна система (лат. proportio — співрозмірність) — система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.

image
Виборча система, за якої виборець обирає партію та окремих кандидатів, які будуть її представляти.
image
Виборча система, за якої виборець обирає лише партію.

За впливом виборців на розташування кандидатів у списку для голосування розрізняють пропорційні системи: а) з жорсткими списками; б) з преференціями; в) з напівжорсткими списками. При застосуванні жорстких списків виборець голосує за список партії в цілому. У виборчому бюлетені вказуються тільки назви партій, певна кількість перших кандидатів за партійним списком (Іспанія, Ізраїль, Україна). Система преференцій (лат. praeferre — перевага) надає можливість виборцю голосувати не лише за конкретну партію, а й робити помітку навпроти номера того кандидата від цієї партії, якому він віддає свій голос (Фінляндія, Бельгія, Нідерланди). Система напівжорстких списків передбачає можливість голосування як за списком у цілому, так і визначати преференції, помітивши або вписавши прізвища одного чи кількох кандидатів (Швейцарія, Австрія, Італія).

Змішана система

Змішана система — система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем. Використовується у понад 20 країнах світу.

Одним із найпоширеніших варіантів змішаної системи є рівне комбінування, що передбачає обрання половини депутатів мажоритарним шляхом, а іншої — пропорційним. Так обираються парламенти ФРН, Литви, Болгарії, Грузії, України. Але існують й інші: а) система з єдиним голосом (у багатомандатному окрузі виборець голосує лише за одного кандидата, а не за список); б) система з обмеженим голосуванням (виборці мають право обирати кількох кандидатів з одного бюлетеня, але їх має бути менше ніж кількість місць для заповнення (вибори в Україні до обласних рад); в) кумулятивна система (виборець має стільки голосів, скільки мандатів у окрузі, і він може їх поділили між усіма кандидатами, а може віддати всі свої голоси одному кандидату).

Сильна (слабка) виборча система. Термін, який Сарторі та Шугарт використовують для класифікації виборчих систем. Обидва автори застосовували критерій оцінки впливу виборчої системи на виборців. Слабка виборча система не застосовує спеціальних елементів збільшення диспропорції в процесі боротьби за депутатські мандати, сильна — їх використовує. «Сильні» системи застосовують маніпуляційний вплив на виборців, а також на перебіг та характер міжпартійної конкуренції. У результаті уможливлюють стабілізацію «сильнішої» версії партійного керівництва. Мажоритарна виборча система є прикладом «сильних» виборчих систем.

Див. також

Примітки

  1. Нестерович В.Ф. Поняття виборчої системи та її основні розуміння в конституційному праві. Публічне право. 2019. № 1. с. 18.
  2. Reynolds Andrew, Reilly Ben, Ellis Andrew (2005). (PDF) (English) . с. 27—33. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
  3. Reynolds Andrew, Reilly Ben, Ellis Andrew (2005). Electoral System Design: The New International IDEA Handbook (English) . с. 28. ISBN .

Література

  • В. Корнієнко. Індексування виборчого процесу // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.285
  • Л. Кочубей. Виборча система // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 97-98. — .
  • УСЕ
  • Нестерович В.Ф. Виборче право України: Підручник / В.Ф. Нестерович. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. 504 с.
  • Нестерович В.Ф. Поняття виборчої системи та її основні розуміння в конституційному праві. Публічне право. 2019. № 1. С. 18-25.
  • Організаційно-нормативні аспекти модернізації системи виборів народних депутатів України / за ред. О.Мірошниченка. - М.: Ін-т перспект. досл., 2013. - 416 с.
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
  • Посібник з розробки виборчих систем / Ендрю Рейнолдс, Бен Рейллі, К. Асмал, С. Берч, Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам ; Пер. Г. Сеник, М. Селіванова, О. Ципняк . — Київ: НОРА-ДРУК, 2003 . –168 с.
  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.
  • Виборче законодавство України [упорядник Ю. Шайгородський]. — К. : Український центр політичного менеджменту, 2002. — 296 с.

Посилання

Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (Червень 2011)


image Це незавершена стаття про політику.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vi borcha siste ma sukupnist pravil i zakoniv sho zabezpechuyut pevnij tip organizaciyi vladi uchast suspilstva u formuvanni derzhavnih predstavnickih zakonodavchih i virazhennya voli tiyeyi chastini naselennya yaka za zakonodavstvom vvazhayetsya dostatnoyu dlya viznachennya rezultativ viboriv Viborcha sistema ye odnim z centralnih ta klyuchovih elementiv viborchogo prava Same vid neyi zalezhit format provedennya viboriv a takozh yih rezultat Karta viborchih sistem za krayinoyu stanom na 2012 Sistema bonusu bilshosti Sistema yedinogo neperehidnogo golosu Kumulyativne golosuvannya Sistema yedinogo perehidnogo golosu Zmishana viborcha sistema Isnuye tri rozuminnya cogo ponyattya Vuzke Normativno pravove Shiroke Voni ne zaperechuyut odne odnogo a rozglyadayut z riznih bokiv 1 Viborcha sistema sposib perevedennya golosiv viborciv v mandati deputativ ta vladni posadi 2 sposobi mazhoritarnij ta proporcijnij 2 Viborcha sistema poryadok formuvannya vibornih organiv derzhavi sposib u yakij rozpodilyayutsya deputatski mandati 3 Viborcha sistema sukupnist suspilnih vzayemovidnosin vzayemodij procesiv institutiv cinnostej norm yaki obumovlyuyut formuvannya vibornih organiv derzhavi Viborcha sistema ce poryadok formuvannya vibornih organiv derzhavi ta organiv miscevogo upravlinnya samovryaduvannya na osnovi Konstituciyi ta zakoniv Rozriznyayut taki viborchi sistemi mazhoritarna proporcijna zmishana Vidi viborchih sistemU sviti isnuyut sotni riznovidiv viborchih sistem Prote dlya sproshennya rozuminnya yih podilyayut na tri zagalni sim yi sered yakih viokremlyuyut dev yat najbilsh poshirenih pidsimej I mazhoritarni sistemi vikoristovuyut 114 nezalezhnih derzhav ta napivavtonomnih teritorij z pomizh 211 abo 55 vid zagalnoyi kilkosti 1 golosuvannya za principom vidnosnoyi bilshosti angl First Past the Post FPTP zastosovuyut 32 vid zagalnoyi kilkosti 68 z 211 krayin zokrema SShA Indiya 2 predstavnicke golosuvannya angl Block Vote BV 6 vid zagalnoyi kilkosti 13 krayin 3 alternativne golosuvannya angl Alternative Vote AV 2 krayini Avstraliya Nauru 4 sistema golosuvannya u dva turi angl Two Round System TRS 15 vid zagalnoyi kilkosti 5 golosuvannya za partijnij blok angl Party Block Vote PBV II napivproporcijni sistemi 22 krayini abo 10 vid zagalnoyi kilkosti 6 paralelni sistemi angl Parallel System PS 9 vid zagalnoyi kilkosti 7 golosuvannya za zmishanoyu sistemoyu angl Mixed Member Proportional MMP 3 vid zagalnoyi kilkosti 7 krayin III proporcijni sistemi 75 krayin abo 35 vid zagalnoyi kilkosti 8 golosuvannya za partijnimi spiskami angl List PR 32 vid zagalnoyi kilkosti zokrema Indoneziya bilshist krayin Zahidnoyi Yevropi Latinskoyi Ameriki i tretini Afriki 9 sistema yedinogo perehidnogo golosu angl Single Transferable Vote STV 2 krayini Irlandiya Malta Sistema yedinogo perehidnogo golosuSistema yedinogo perehidnogo golosu single transferable vote STV ye viborchoyu sistemoyu kvotno preferencijnogo golosuvannya meta yakoyi polyagaye v tomu shob minimizuvati vtratu golosiv viborciv i zabezpechiti proporcijne predstavnictvo vsih grup naselennya pri yakij viborci golosuyut za okremih kandidativ a ne partijni spiski Ce dosyagayetsya u bagatomandatnih okrugah shlyahom peredavannya nadlishkovih golosiv vid kandidativ yaki vzhe zdobuli mandat do inshih takozh obranih viborcyami Procedura golosuvannya Viborec vidmichaye poryadok perevagi svoyih kandidativ stavlyachi cifru navproti prizvisha v yedinomu ordinarnomu byuleteni Pislya zavershennya golosuvannya obrahovuyetsya kvota sho viznachaye neobhidnij minimum golosiv potribnih dlya otrimannya mandatu Golosi yaki viyavilisya zajvimi dlya kandidativ sho vikonali kvotu perehodyat do tih komu viborci viddali svoyi drugi poznachki pri comu zi spisku vikreslyuyutsya kanditati z najmenshoyu kilkistyu golosiv Golos peredayetsya tilki tim kandidatam kotrih obrav sam viborec Mazhoritarna sistemaMazhoritarna sistema fr majorite bilshist sistema viznachennya rezultativ viboriv zavdyaki yakij deputatski mandati odin abo kilka otrimuyut tilki ti kandidati yaki otrimali vstanovlenu zakonom bilshist golosiv a usi inshi kandidati vvazhayutsya ne obranimi Mazhoritarni sistemi mozhut buti a vidnosnoyi bilshosti obranim vvazhayetsya deputat yakij otrimav najbilshu kilkist golosiv viborciv sho vzyali uchast u golosuvanni a u vipadku rivnosti golosiv pitannya virishuyetsya shlyahom zherebkuvannya abo provedennyam povtornih viboriv bilshist krayin svitu b absolyutnoyi bilshosti obranim vvazhayetsya deputat za yakogo progolosuvalo bilshe polovini viborciv sho prijshli na vibori tobto 50 1 golos U razi yaksho zhoden kandidat ne nabrav neobhidnoyi kilkosti golosiv organizovuyutsya povtorni vibori v yakih berut uchast 2 kandidati sho nabrali najbilshu kilkist golosiv Franciya vibori Palati predstavnikiv Avstraliyi v mazhoritarna sistema kvalifikovanoyi bilshosti obranim vvazhayetsya kandidat abo spisok yakij otrimav pevnu kvalifikovanu bilshist golosiv viborciv yaka ye bilshoyu za absolyutnu 2 3 Taka sistema zustrichayetsya duzhe ridko cherez yiyi nizku rezultativnist Zastosovuyetsya u Chili do 1993 roku v Italiyi pri viborah Senatu Vid mazhoritarnoyi viborchoyi sistemi za yakoyi golosuvannya provoditsya v 1 tur i viborec maye pravo viddati svij golos lishe za odnogo kandidata Peremagaye odin kandidat z okrugu Vid mazhoritarnoyi viborchoyi sistemi za yakoyi golosuvannya provoditsya v 1 tur i viborec maye pravo viddati svij golos za kilkoh kandidativ Peremagaye kilka kandidativ z okrugu Vid mazhoritarnoyi viborchoyi sistemi za yakoyi golosuvannya provoditsya v 1 tur i viborec maye pravo rozdiliti dani jomu golosi mizh kilkoma kandidatami Peremagaye kilka kandidativ z okrugu Vid mazhoritarnoyi viborchoyi sistemi za yakoyi golosuvannya provoditsya v 1 tur i viborec maye pravo postaviti kandidativ za miroyu svogo vpodobannya Peremagaye kilka kandidativ z okrugu Vid mazhoritarnoyi viborchoyi sistemi za yakoyi golosuvannya provoditsya v 1 tur i viborec maye pravo ociniti kozhnogo kandidata okremo Peremagaye kilka kandidativ z okrugu Vid mazhoritarnoyi viborchoyi sistemi za yakoyi golosuvannya provoditsya u 2 turi i viborec maye pravo viddati svij golos lishe za odnogo kandidata Do drugogo turu vihodit 2 kandidati peremagaye odin kandidat z okrugu Proporcijna sistemaProporcijna sistema lat proportio spivrozmirnist sistema viznachennya rezultativ viboriv pri yakij deputatski mandati rozpodilyayutsya mizh partiyami proporcijno kilkosti podanih za nih golosiv viborciv u bagatomandatnomu okruzi Tobto chim bilshij vidsotok golosiv otrimala partiya na viborah tim bilshij vidsotok deputativ vona bude mati u parlamenti Viborcha sistema za yakoyi viborec obiraye partiyu ta okremih kandidativ yaki budut yiyi predstavlyati Viborcha sistema za yakoyi viborec obiraye lishe partiyu Za vplivom viborciv na roztashuvannya kandidativ u spisku dlya golosuvannya rozriznyayut proporcijni sistemi a z zhorstkimi spiskami b z preferenciyami v z napivzhorstkimi spiskami Pri zastosuvanni zhorstkih spiskiv viborec golosuye za spisok partiyi v cilomu U viborchomu byuleteni vkazuyutsya tilki nazvi partij pevna kilkist pershih kandidativ za partijnim spiskom Ispaniya Izrayil Ukrayina Sistema preferencij lat praeferre perevaga nadaye mozhlivist viborcyu golosuvati ne lishe za konkretnu partiyu a j robiti pomitku navproti nomera togo kandidata vid ciyeyi partiyi yakomu vin viddaye svij golos Finlyandiya Belgiya Niderlandi Sistema napivzhorstkih spiskiv peredbachaye mozhlivist golosuvannya yak za spiskom u cilomu tak i viznachati preferenciyi pomitivshi abo vpisavshi prizvisha odnogo chi kilkoh kandidativ Shvejcariya Avstriya Italiya Zmishana sistemaZmishana sistema sistema viznachennya rezultativ viboriv yaka peredbachaye poyednannya u sobi elementiv mazhoritarnoyi ta proporcijnoyi sistem Vikoristovuyetsya u ponad 20 krayinah svitu Odnim iz najposhirenishih variantiv zmishanoyi sistemi ye rivne kombinuvannya sho peredbachaye obrannya polovini deputativ mazhoritarnim shlyahom a inshoyi proporcijnim Tak obirayutsya parlamenti FRN Litvi Bolgariyi Gruziyi Ukrayini Ale isnuyut j inshi a sistema z yedinim golosom u bagatomandatnomu okruzi viborec golosuye lishe za odnogo kandidata a ne za spisok b sistema z obmezhenim golosuvannyam viborci mayut pravo obirati kilkoh kandidativ z odnogo byuletenya ale yih maye buti menshe nizh kilkist misc dlya zapovnennya vibori v Ukrayini do oblasnih rad v kumulyativna sistema viborec maye stilki golosiv skilki mandativ u okruzi i vin mozhe yih podilili mizh usima kandidatami a mozhe viddati vsi svoyi golosi odnomu kandidatu Silna slabka viborcha sistema Termin yakij Sartori ta Shugart vikoristovuyut dlya klasifikaciyi viborchih sistem Obidva avtori zastosovuvali kriterij ocinki vplivu viborchoyi sistemi na viborciv Slabka viborcha sistema ne zastosovuye specialnih elementiv zbilshennya disproporciyi v procesi borotbi za deputatski mandati silna yih vikoristovuye Silni sistemi zastosovuyut manipulyacijnij vpliv na viborciv a takozh na perebig ta harakter mizhpartijnoyi konkurenciyi U rezultati umozhlivlyuyut stabilizaciyu silnishoyi versiyi partijnogo kerivnictva Mazhoritarna viborcha sistema ye prikladom silnih viborchih sistem Div takozhMazhoritarna viborcha sistema Sistema yedinogo perehidnogo golosu Sistema yedinogo neperehidnogo golosu Centralna viborcha komisiya Ukrayini Vibori Parlamentska partiyaPrimitkiNesterovich V F Ponyattya viborchoyi sistemi ta yiyi osnovni rozuminnya v konstitucijnomu pravi Publichne pravo 2019 1 s 18 Reynolds Andrew Reilly Ben Ellis Andrew 2005 PDF English s 27 33 ISBN 91 85391 18 2 Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2021 Procitovano 6 travnya 2022 Reynolds Andrew Reilly Ben Ellis Andrew 2005 Electoral System Design The New International IDEA Handbook English s 28 ISBN 91 85391 18 2 LiteraturaV Korniyenko Indeksuvannya viborchogo procesu Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 285 ISBN 978 966 611 818 2 L Kochubej Viborcha sistema Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 97 98 ISBN 978 966 611 818 2 USE Nesterovich V F Viborche pravo Ukrayini Pidruchnik V F Nesterovich Kiyiv Vidavnictvo Lira K 2017 504 s Nesterovich V F Ponyattya viborchoyi sistemi ta yiyi osnovni rozuminnya v konstitucijnomu pravi Publichne pravo 2019 1 S 18 25 Organizacijno normativni aspekti modernizaciyi sistemi viboriv narodnih deputativ Ukrayini za red O Miroshnichenka M In t perspekt dosl 2013 416 s Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Posibnik z rozrobki viborchih sistem Endryu Rejnolds Ben Rejlli K Asmal S Berch Mizhnarodnij institut demokratiyi ta spriyannya viboram Per G Senik M Selivanova O Cipnyak Kiyiv NORA DRUK 2003 168 s Shveda Yu Politichni partiyi Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 488 s Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik Lviv Triada plyus 2004 528 s Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 432 s Viborche zakonodavstvo Ukrayini uporyadnik Yu Shajgorodskij K Ukrayinskij centr politichnogo menedzhmentu 2002 296 s PosilannyaViborcha sistema 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 V V Golovko Viborcha sistema 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 501 ISBN 966 00 0734 5 Nesterovich V F Viborche pravo Ukrayini Pidruchnik V F Nesterovich Kiyiv Vidavnictvo Lira K 2017 504 s Nesterovich V F Ponyattya viborchoyi sistemi ta yiyi osnovni rozuminnya v konstitucijnomu pravi Publichne pravo 2019 1 S 18 25 M I Stavnijchuk Viborcha sistema 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Cherven 2011 Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ