Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Парламентські вибори в листопаді 1933 року (нім. Reichstagswahl) — позачергове "загальнонародне голосування" з виборів парламенту Німеччини — Рейхстагу. Відбулися 12 листопада 1933 одночасно з референдумом з питання про вихід Німеччини з Ліги Націй. Другі вибори після приходу до влади націонал-соціалістів; перші після заборони діяльності всіх партій, за винятком націонал-соціалістичної. Виборцям було запропоновано єдиний список кандидатів без можливості ясно вираженого голосування «проти». Були сфальсифіковані, і не є результатом волевиявлення німецького народу.
Політичний контекст виборів
Період після виборів Рейхстагу, що відбулися 5 березня 1933, характеризувався формуванням однопартійної диктатури націонал-соціалістів, виключенням інших сил легального політичного процесу.
До моменту проведення голосування з парламенту були вигнані комуністи (8 березня 1933); видано закон «Про ліквідацію тяжкого становища народу та держави» (нім. Gesetz zur Behebung der Not von Volk und Reich, Ermächtigungsgesetz, 23 березня 1933 р.), який передав всю повноту державної влади уряду; проведена публічна акція зі спалення книг, що не відповідають ідеології націонал-соціалізму (10 травня 1933 р.); за звинуваченням у національній зраді була заборонена найбільша опозиційна політична сила — Соціал-демократична партія (22 червня 1933 р.). 14 липня 1933 р. були розпущені всі політичні партії, за винятком націонал-соціалістичної і введено заборону на створення нових партій.
Перехід усієї повноти влади до Гітлера і його соратникам збігся із закінченням гострої фази світової економічної кризи, яка супроводжувалася економічним пожвавленням і скороченням числа безробітних. Економічне відновлення активно використовувалося владою в пропагандистських цілях.
На міжнародній арені Німеччина опинилася в ізоляції. Велика Британія виступила з ініціативою про встановлення міжнародного контролю над німецькими озброєннями. У відповідь Гітлер заявив про вихід з переговорів про роззброєння і поставив питання про вихід Німеччини з Ліги Націй. Цей крок викликав широку громадську підтримку, вітального листа главі уряду, зокрема, направив Мартін Німьоллером.
На 12 листопада були призначені нові парламентські вибори і референдум з питання про вихід з Ліги Націй. Дата голосування була обрана не випадково — вона була максимально наближена до 11 листопада, дату підписання Комп'єнського перемир'я.
Єдиний список кандидатів в депутати був складений Міністерством внутрішніх справ за участю Націонал-соціалістичної партії. Крім нацистів, у нього були включені відомі політичні та громадські діячі, які представляли розпущене праві партії — Німецьку національну народну партію, Німецьку народну партію, Партію Центру, Баварську народну партію.
Агітаційна кампанія
Основним гаслом виборчої кампанії націонал-соціалісти зробили заклик «З Гітлером проти божевілля озброєння» (нім. Mit Hitler gegen den Rüstungswahnsinn). Він отримав широку громадську підтримку. 11 листопада із зверненням до народу на підтримку уряду в радіозверненні виступив президент Пауль фон Гінденбург. З аналогічними заявами виступили відомий лікар Фердинанд Зауербрух, філософ Мартін Хайдеггер, драматург Герхарт Гауптман. На підтримку єдиного списку виступила Католицька церква і великі підприємці.
Результати голосування
За результатами виборів кандидати від єдиного списку націонал-соціалістів зайняли всі місця в Рейхстазі (661), у тому числі 22 крісла, призначені для «спеціально запрошених» для участі в роботі парламенту осіб. У великих містах було зафіксовано значне протестне голосування. В Любеку зафіксовано 22 % недійсних голосів. У передмісті Гамбурга Альтоне за список проголосували лише 77,4 % виборців, в самому Гамбурзі — 78,1. У Бремені нацистів підтримали 79,6 %, у Берліні — 78,6 %, у Лейпцигу — 79,8 %. В середньому по країні нацисти отримали 92,11 % голосів (39 655 224 — «за», 3 398 249 недійсних бюлетенів; загальне число виборців — 45 178 701).
Див. також
Література
- Gerhard Schulz: Deutschland seit dem Ersten Weltkrieg 1918—1945 Göttingen 1982.
- Heinrich August Winkler: Der lange Weg nach Westen. Bd. 2, Bonn 2005.
- Nohlen, D & Stöver, P (2010) Elections in Europe: A data handbook.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parlamentski vibori v listopadi 1933 roku nim Reichstagswahl pozachergove zagalnonarodne golosuvannya z viboriv parlamentu Nimechchini Rejhstagu Vidbulisya 12 listopada 1933 odnochasno z referendumom z pitannya pro vihid Nimechchini z Ligi Nacij Drugi vibori pislya prihodu do vladi nacional socialistiv pershi pislya zaboroni diyalnosti vsih partij za vinyatkom nacional socialistichnoyi Viborcyam bulo zaproponovano yedinij spisok kandidativ bez mozhlivosti yasno virazhenogo golosuvannya proti Buli sfalsifikovani i ne ye rezultatom voleviyavlennya nimeckogo narodu Politichnij kontekst viborivPeriod pislya viboriv Rejhstagu sho vidbulisya 5 bereznya 1933 harakterizuvavsya formuvannyam odnopartijnoyi diktaturi nacional socialistiv viklyuchennyam inshih sil legalnogo politichnogo procesu Do momentu provedennya golosuvannya z parlamentu buli vignani komunisti 8 bereznya 1933 vidano zakon Pro likvidaciyu tyazhkogo stanovisha narodu ta derzhavi nim Gesetz zur Behebung der Not von Volk und Reich Ermachtigungsgesetz 23 bereznya 1933 r yakij peredav vsyu povnotu derzhavnoyi vladi uryadu provedena publichna akciya zi spalennya knig sho ne vidpovidayut ideologiyi nacional socializmu 10 travnya 1933 r za zvinuvachennyam u nacionalnij zradi bula zaboronena najbilsha opozicijna politichna sila Social demokratichna partiya 22 chervnya 1933 r 14 lipnya 1933 r buli rozpusheni vsi politichni partiyi za vinyatkom nacional socialistichnoyi i vvedeno zaboronu na stvorennya novih partij Perehid usiyeyi povnoti vladi do Gitlera i jogo soratnikam zbigsya iz zakinchennyam gostroyi fazi svitovoyi ekonomichnoyi krizi yaka suprovodzhuvalasya ekonomichnim pozhvavlennyam i skorochennyam chisla bezrobitnih Ekonomichne vidnovlennya aktivno vikoristovuvalosya vladoyu v propagandistskih cilyah Na mizhnarodnij areni Nimechchina opinilasya v izolyaciyi Velika Britaniya vistupila z iniciativoyu pro vstanovlennya mizhnarodnogo kontrolyu nad nimeckimi ozbroyennyami U vidpovid Gitler zayaviv pro vihid z peregovoriv pro rozzbroyennya i postaviv pitannya pro vihid Nimechchini z Ligi Nacij Cej krok viklikav shiroku gromadsku pidtrimku vitalnogo lista glavi uryadu zokrema napraviv Martin Nimollerom Na 12 listopada buli priznacheni novi parlamentski vibori i referendum z pitannya pro vihid z Ligi Nacij Data golosuvannya bula obrana ne vipadkovo vona bula maksimalno nablizhena do 11 listopada datu pidpisannya Komp yenskogo peremir ya Yedinij spisok kandidativ v deputati buv skladenij Ministerstvom vnutrishnih sprav za uchastyu Nacional socialistichnoyi partiyi Krim nacistiv u nogo buli vklyucheni vidomi politichni ta gromadski diyachi yaki predstavlyali rozpushene pravi partiyi Nimecku nacionalnu narodnu partiyu Nimecku narodnu partiyu Partiyu Centru Bavarsku narodnu partiyu Agitacijnij baner Yedinij narod yedinij vozhd odnogolosne tak Agitacijna kampaniyaOsnovnim gaslom viborchoyi kampaniyi nacional socialisti zrobili zaklik Z Gitlerom proti bozhevillya ozbroyennya nim Mit Hitler gegen den Rustungswahnsinn Vin otrimav shiroku gromadsku pidtrimku 11 listopada iz zvernennyam do narodu na pidtrimku uryadu v radiozvernenni vistupiv prezident Paul fon Gindenburg Z analogichnimi zayavami vistupili vidomij likar Ferdinand Zauerbruh filosof Martin Hajdegger dramaturg Gerhart Gauptman Na pidtrimku yedinogo spisku vistupila Katolicka cerkva i veliki pidpriyemci Viborchij byuleten Pole proti vidsutnyeRezultati golosuvannyaZa rezultatami viboriv kandidati vid yedinogo spisku nacional socialistiv zajnyali vsi miscya v Rejhstazi 661 u tomu chisli 22 krisla priznacheni dlya specialno zaproshenih dlya uchasti v roboti parlamentu osib U velikih mistah bulo zafiksovano znachne protestne golosuvannya V Lyubeku zafiksovano 22 nedijsnih golosiv U peredmisti Gamburga Altone za spisok progolosuvali lishe 77 4 viborciv v samomu Gamburzi 78 1 U Bremeni nacistiv pidtrimali 79 6 u Berlini 78 6 u Lejpcigu 79 8 V serednomu po krayini nacisti otrimali 92 11 golosiv 39 655 224 za 3 398 249 nedijsnih byuleteniv zagalne chislo viborciv 45 178 701 Div takozhLiteraturaGerhard Schulz Deutschland seit dem Ersten Weltkrieg 1918 1945 Gottingen 1982 Heinrich August Winkler Der lange Weg nach Westen Bd 2 Bonn 2005 Nohlen D amp Stover P 2010 Elections in Europe A data handbook ISBN 978 3 8329 5609 7