Васи́ль Петро́вич Вереща́гін (*1 (13) січня 1835 — †9 (22) жовтня 1909) — російський художник, автор історичних і жанрових картин та портретів.
Василь Петрович Верещагін | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1 (13) січня 1835 м. Перм, Пермська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 9 (22) жовтня 1909 (74 роки) | |||
м. Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія | ||||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | історичний живопис, портрет | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1861) | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | реалізм, історизм | |||
Вплив | ||||
Відомі учні | Бодаревський Микола Корнилович | |||
Працівник | Петербурзька академія мистецтв | |||
Брати, сестри | Верещагін Петро Петрович | |||
Роботи в колекції | Третьяковська галерея і Національна галерея | |||
| ||||
Верещагін Василь Петрович у Вікісховищі | ||||
- Не варто плутати з Василем Васильовичем Верещагіним — художником-баталістом.
Життєпис
Василь Верещагін народився 1 січня (13-го — за старим стилем) 1835 року в Пермі (Пермська губернія, Російська імперія) в родині художників — його дід Прокофій Данилович (*1764 — †після 1811) і батько Петро Прокофійович (*1795 — †1843) були іконописцями. Відомим художником також став брат Василя Петровича — Петро Петрович.
Початкову освіту здобув в повітовому училищі, живопису навчався у батька, а після його смерті (у 1843) — у діда по матері, живописця та іконописця І. В. Бабіна. В 1850 році в приміській слобідці оселився випускник Арзамаської малювальної школи живописець А. У. Орлов. Довкола художника об'єдналася місцева талановита молодь, у тому числі і брати Верещагіни. Орлов також посприяв вступу братів в академію.
З 1856 по 1861 рік Верещагін навчався в Імператорській академії мистецтв, був учнем . За шість років навчання отримав всі академічні медалі, за картину «Велика княгиня Софія Вітовтовна на весіллі у великого князя Василя Темного…» удостоєний золотої медалі 1-го ступеня і звання класного художника 1-го ступеня.
За малюнком Верещагіна виконано літографію «Т. Г. Шевченко на смертному одрі» (1861). Примірник її зберігається в Державному музеї імені Тараса Шевченка.
Після випуску з академії на шість років (1863-1869) — поїхав за кордон пенсіонером Академії, відвідав всі важливі художні центри (Франція, Італія), але головним чином працював в Римі, вивчаючи і копіюючи картини старих майстрів. Його «Молитва Святої Ганни, матері пророка Самуїла» (1864) була удостоєна Великої золотої медалі на Всесвітній виставці в Парижі в 1867 році.
Повернувся до Петербургу в 1869 році. Як звіт представив в Академію картини: «Святий Григорій Великий карає порушення чернечої обітниці», «Відвідини в'язня його родиною в Італії», «Ніч на Голгофі», три портрети, дві великі картини і двадцять акварелей, за що отримав звання професора портретного та історичного живопису. Понад 20 років викладав в Академії малюнок і композицію.
У 1870 році Верещагін знову поїхав до Риму, а після повернення в Петербург — з 1872 по 1874 рік — зробив настінні декорації для палацу князя Володимира Олександровича на теми з російської народної поезії, зокрема, з життя богатирів. Картини мали великі розміри і були виконані на особливому рубчастому полотні, на зразок гобеленів. За «Іллю Муромця на бенкеті у князя Володимира» (1872) — отримав золоті медалі на Всесвітніх виставках: у Лондоні (1872) і Відні (1873).
Писав ікони для іконостасу Храму Христа Спасителя в Москві (1875-1879) та Успенського собору Києво-Печерської лаври. У 1880-ті і 90-ті роки — картини на християнські теми: «Облога Троїцько-Сергієвської лаври в смутний час» (1891) та інші.
У 1887 році сприяв організації академічної виставки в Єкатеринбурзі на Сибірсько-Уральській науково-промисловій виставці, передачі робіт в музей (УСЛП) і відкриттю художньої школи.
У 1891 році Верещагін видав «Альбом історій держави Російської в зображеннях державних його представників». На академічній виставці 1891 року була представлена велика картина художника «Захисники Свято-Троїцької Сергієвської лаври в 1608 році».
У 1907 році подарував декілька своїх робіт і робіт брата, Петра Верещагіна, Пермському науково-промисловому музею, що дозволило виділити художній відділ музею в самостійний.
Роботи Верещагіна експонувалися на виставках з 1860 року: академічних, , всесвітніх, персональних (1910 — Петербург, 1912 — Москва, 1935 і 1984 — Перм).
Помер Василь Верещагін 9 жовтня (22-го — за старим стилем) 1909 року в Петербурзі.
«Дівчина з виноградом», 1865 | «Ніч на Голгофі», 1869 | «Святий Григорій проклинає померлого ченця за порушення обітниці безсрібництва», 1869 | «Захисники Свято-Троїцької Сергієвської лаври в 1608 році», 1891 | «Велика церква Києво-Печерської лаври», 1905 |
Література
- Верещагин, живописец// Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург: 1890—1907. — Т. 6: Венцано — Винона. — 1892. — 488 с.
- Егорова Е. И. Верещагины, семья пермских иконописцев и живописцев[недоступне посилання з травня 2019]// Пермский край. Энциклопедия.
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Додаткова література
- Верещагин В. П., Верещагин П. П. К 150-летию со дня рождения: кат. выставки: (из фондов музеев СССР): живопись, рис., акварель, гравюра / вступ. ст. и сост. Е. И. Егоровой, Н. В. Казариновой. — Пермь, 1984.
- Егорова Е. И. Памятное место, где стоял дом, в котором родились и провели детство и юность художники П. П. Верещагин и В. П. Верещагин // Материалы свода памятников истории и культуры РСФСР. Пермская область. — М., 1978. — С. 141—143.
- Егорова Е. И. Родословная пермских живописцев Верещагиных // Проблемы каталогизации произведений искусства в художественных музеях. — Л., 1988. — С. 98-100.
- Казаринова Н. В. Братья Верещагины // Художник. — 1985. — № 4. — С. 58-61.
- Крепостные и забытые живописцы Прикамья конца XVIII—I половины XIX века: каталог выставки / сост. и авт. вступит. ст. Н. В. Казаринова; авт. ст. Е. И. Егорова. — Пермь, 1988. — 38 с.
- Крепостные и забытые живописцы Прикамья конца XVIII — первой половины XIX вв.: каталог выставки / авт. ст. Н. В. Казаринова (сост.), Е. И. Егорова. — М., 1990. — С. 6, 53.
- Верещагин Василий Петрович // Серебренников Н. Н. Урал в изобразительном искусстве. — Пермь: Кн. изд-во, 1959. — С. 109.
- Художники народов СССР: библиогр. слов. В 6 т. — Т. 2.: Бойченко — Геонджиан. — М.: Искусство, 1972. — 439 с., С. 240—242.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Petro vich Veresha gin 1 13 sichnya 1835 18350113 9 22 zhovtnya 1909 rosijskij hudozhnik avtor istorichnih i zhanrovih kartin ta portretiv Vasil Petrovich VereshaginNarodzhennya1 13 sichnya 1835 1835 01 13 m Perm Permska guberniya Rosijska imperiyaSmert9 22 zhovtnya 1909 1909 10 22 74 roki m Sankt Peterburg Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaKrayinaRosijska imperiyaZhanristorichnij zhivopis portretNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1861 DiyalnisthudozhnikNapryamokrealizm istorizmVplivVidomi uchniBodarevskij Mikola KornilovichPracivnikPeterburzka akademiya mistectvBrati sestriVereshagin Petro PetrovichRoboti v kolekciyiTretyakovska galereya i Nacionalna galereya Vereshagin Vasil Petrovich u Vikishovishi Ne varto plutati z Vasilem Vasilovichem Vereshaginim hudozhnikom batalistom U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vereshagin ZhittyepisVasil Vereshagin narodivsya 1 sichnya 13 go za starim stilem 1835 roku v Permi Permska guberniya Rosijska imperiya v rodini hudozhnikiv jogo did Prokofij Danilovich 1764 pislya 1811 i batko Petro Prokofijovich 1795 1843 buli ikonopiscyami Vidomim hudozhnikom takozh stav brat Vasilya Petrovicha Petro Petrovich Pochatkovu osvitu zdobuv v povitovomu uchilishi zhivopisu navchavsya u batka a pislya jogo smerti u 1843 u dida po materi zhivopiscya ta ikonopiscya I V Babina V 1850 roci v primiskij slobidci oselivsya vipusknik Arzamaskoyi malyuvalnoyi shkoli zhivopisec A U Orlov Dovkola hudozhnika ob yednalasya misceva talanovita molod u tomu chisli i brati Vereshagini Orlov takozh pospriyav vstupu brativ v akademiyu Z 1856 po 1861 rik Vereshagin navchavsya v Imperatorskij akademiyi mistectv buv uchnem Za shist rokiv navchannya otrimav vsi akademichni medali za kartinu Velika knyaginya Sofiya Vitovtovna na vesilli u velikogo knyazya Vasilya Temnogo udostoyenij zolotoyi medali 1 go stupenya i zvannya klasnogo hudozhnika 1 go stupenya Za malyunkom Vereshagina vikonano litografiyu T G Shevchenko na smertnomu odri 1861 Primirnik yiyi zberigayetsya v Derzhavnomu muzeyi imeni Tarasa Shevchenka Pislya vipusku z akademiyi na shist rokiv 1863 1869 poyihav za kordon pensionerom Akademiyi vidvidav vsi vazhlivi hudozhni centri Franciya Italiya ale golovnim chinom pracyuvav v Rimi vivchayuchi i kopiyuyuchi kartini starih majstriv Jogo Molitva Svyatoyi Ganni materi proroka Samuyila 1864 bula udostoyena Velikoyi zolotoyi medali na Vsesvitnij vistavci v Parizhi v 1867 roci Povernuvsya do Peterburgu v 1869 roci Yak zvit predstaviv v Akademiyu kartini Svyatij Grigorij Velikij karaye porushennya chernechoyi obitnici Vidvidini v yaznya jogo rodinoyu v Italiyi Nich na Golgofi tri portreti dvi veliki kartini i dvadcyat akvarelej za sho otrimav zvannya profesora portretnogo ta istorichnogo zhivopisu Ponad 20 rokiv vikladav v Akademiyi malyunok i kompoziciyu U 1870 roci Vereshagin znovu poyihav do Rimu a pislya povernennya v Peterburg z 1872 po 1874 rik zrobiv nastinni dekoraciyi dlya palacu knyazya Volodimira Oleksandrovicha na temi z rosijskoyi narodnoyi poeziyi zokrema z zhittya bogatiriv Kartini mali veliki rozmiri i buli vikonani na osoblivomu rubchastomu polotni na zrazok gobeleniv Za Illyu Muromcya na benketi u knyazya Volodimira 1872 otrimav zoloti medali na Vsesvitnih vistavkah u Londoni 1872 i Vidni 1873 Pisav ikoni dlya ikonostasu Hramu Hrista Spasitelya v Moskvi 1875 1879 ta Uspenskogo soboru Kiyevo Pecherskoyi lavri U 1880 ti i 90 ti roki kartini na hristiyanski temi Obloga Troyicko Sergiyevskoyi lavri v smutnij chas 1891 ta inshi U 1887 roci spriyav organizaciyi akademichnoyi vistavki v Yekaterinburzi na Sibirsko Uralskij naukovo promislovij vistavci peredachi robit v muzej USLP i vidkrittyu hudozhnoyi shkoli U 1891 roci Vereshagin vidav Albom istorij derzhavi Rosijskoyi v zobrazhennyah derzhavnih jogo predstavnikiv Na akademichnij vistavci 1891 roku bula predstavlena velika kartina hudozhnika Zahisniki Svyato Troyickoyi Sergiyevskoyi lavri v 1608 roci U 1907 roci podaruvav dekilka svoyih robit i robit brata Petra Vereshagina Permskomu naukovo promislovomu muzeyu sho dozvolilo vidiliti hudozhnij viddil muzeyu v samostijnij Roboti Vereshagina eksponuvalisya na vistavkah z 1860 roku akademichnih vsesvitnih personalnih 1910 Peterburg 1912 Moskva 1935 i 1984 Perm Pomer Vasil Vereshagin 9 zhovtnya 22 go za starim stilem 1909 roku v Peterburzi Divchina z vinogradom 1865 Vidvidini v yaznya jogo rodinoyu v Italiyi 1868 Nich na Golgofi 1869 Svyatij Grigorij proklinaye pomerlogo chencya za porushennya obitnici bezsribnictva 1869 Zahisniki Svyato Troyickoyi Sergiyevskoyi lavri v 1608 roci 1891 Velika cerkva Kiyevo Pecherskoyi lavri 1905LiteraturaVereshagin zhivopisec Brokgauz F Efron I Enciklopedicheskij slovar v 86 knigah j 4 dopolneniyah Peterburg 1890 1907 T 6 Vencano Vinona 1892 488 s Egorova E I Vereshaginy semya permskih ikonopiscev i zhivopiscev nedostupne posilannya z travnya 2019 Permskij kraj Enciklopediya Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Dodatkova literatura Vereshagin V P Vereshagin P P K 150 letiyu so dnya rozhdeniya kat vystavki iz fondov muzeev SSSR zhivopis ris akvarel gravyura vstup st i sost E I Egorovoj N V Kazarinovoj Perm 1984 Egorova E I Pamyatnoe mesto gde stoyal dom v kotorom rodilis i proveli detstvo i yunost hudozhniki P P Vereshagin i V P Vereshagin Materialy svoda pamyatnikov istorii i kultury RSFSR Permskaya oblast M 1978 S 141 143 Egorova E I Rodoslovnaya permskih zhivopiscev Vereshaginyh Problemy katalogizacii proizvedenij iskusstva v hudozhestvennyh muzeyah L 1988 S 98 100 Kazarinova N V Bratya Vereshaginy Hudozhnik 1985 4 S 58 61 Krepostnye i zabytye zhivopiscy Prikamya konca XVIII I poloviny XIX veka katalog vystavki sost i avt vstupit st N V Kazarinova avt st E I Egorova Perm 1988 38 s Krepostnye i zabytye zhivopiscy Prikamya konca XVIII pervoj poloviny XIX vv katalog vystavki avt st N V Kazarinova sost E I Egorova M 1990 S 6 53 Vereshagin Vasilij Petrovich Serebrennikov N N Ural v izobrazitelnom iskusstve Perm Kn izd vo 1959 S 109 Hudozhniki narodov SSSR bibliogr slov V 6 t T 2 Bojchenko Geondzhian M Iskusstvo 1972 439 s S 240 242