Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Люксембург значення Люксембу рг люксемб Lëtzebuerg фр Luxembourg ні

Велике Герцогство Люксембург

Велике Герцогство Люксембург
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Люксембург (значення).

Люксембу́рг (люксемб. Lëtzebuerg; фр. Luxembourg; нім. Luxemburg), офіційна назва — Вели́ке Ге́рцогство Люксембу́рг (люксемб. Groussherzogtum Lëtzebuerg, фр. Grand-Duché de Luxembourg, нім. Großherzogtum Luxemburg) — держава у Західній Європі без виходу до моря. На півночі і заході межує з Бельгією, на сході — з Німеччиною, на півдні — із Францією. Її столиця, Люксембург — одна зі столиць Європейського Союзу (разом із Брюселем, Франкфуртом-на-Майні та Страсбургом) та приймає Суд Європейського Союзу, найвищий судовий орган у ЄС. Її культура, населення та мови сильно переплітаються з сусідами, що робить країну по суті сумішшю французької та німецької культур, що зображено на її офіційних мовах: французької, німецької та національної мови, люксембурзької. Неодноразові вторгнення Німеччини, особливо у Другій світовій війні, призвели до стійкого бажання країни бути посередником між Францією та Німеччиною і, серед іншого, до заснування Європейського Союзу.

Велике Герцогство Люксембург
люксемб. Groussherzogtum Lëtzebuerg
фр. Grand-Duché de Luxembourg
нім. Großherzogtum Luxemburg

image image
Прапор Герб
Девіз: "Mir wëlle bleiwe wat mir sinn" (Ми бажаємо залишитися такими, якими ми є)
Гімн: "Ons Hemecht" (Наша батьківщина)

image
Розташування Люксембургу
Столиця
(та найбільше місто) 		Люксембург
Офіційні мови люксембурзька, німецька і французька
Форма правління конституційна монархія
 - Великий герцог Анрі
 - Прем'єр-міністр Люк Фріден
 - Президент Палати депутатів
Незалежність від Французької імперії 
 - Дата 1815 (Віденський конгрес) 
Площа
 - Загалом 2 586,4 км² (167)
 - Внутр. води незначний %
Населення
 - оцінка 2019  613 900 (170-е місце)
 - Густота 237 чол/км² (45)
ВВП (ПКС) 2017 р., оцінка
 - Повний $64 млрд (94)
 - На душу населення $109 192 (3)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET ()
 - Літній час CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166 LU / LUX / 442
Домен .lu
Телефонний код +352
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Люксембург

Вважається, що історія Люксембургу починається в 963 році, коли граф Зиґфрід придбав скелястий мис і його укріплення римської епохи, відомі як Lucilinburhuc («маленький замок»), і прилеглу до нього територію в Імператорського абатства св. Максиміна в сусідньому Трірі. Нащадки Зиґфріда збільшували свою територію завдяки шлюбам, війнам та васальством. В кінці XIII століття графство Люксембургу панувало над значною територію. У 1308 році граф Генріх VII став римським королем, а згодом Імператором Священної Римської імперії. У часи високого середньовіччя з дому Люксембургів походило чотири імператори. У 1354 році Карл IV підняв статус графства до герцогства. Герцогство з часом стало частиною Бургундського кола, а потім однієї із сімнадцяти провінцій Габсбурзьких Нідерландів. Протягом століть місто та фортеця Люксембургу, що мали велике стратегічне значення, знаходячись між Королівством Франції та територіями Габсбургів, поступово стало одними з найвідоміших укріплень в Європі. Після того, як графством володіли Людовик XIV та Марія-Терезія, Люксембург увійшов до складу Першої французької республіки та імперії при Наполеоні.

З площею 2586 км² це одна з найменших суверенних держав Європи. Станом на 2019 рік, у Люксембурзі проживало 626 108 осіб, що робить його однією з найменш населених країн Європи, однак країна має найвищі темпи приросту населення на континенті. Іноземці становлять майже половину населення Люксембургу. Як представницьку демократію з конституційним монархом, її очолює великий герцог Анрі, що робить країну єдиним у світі суверенним великим герцогством. Люксембург — розвинена країна з розвиненою економікою та одним із найвищих у світі ВВП на душу населення. Місто Люксембург зі своїми старими кварталами та укріпленнями було оголошено об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО у 1994 році завдяки винятковому збереженню величезних укріплень та старого міста.

Люксембург у його сучасній формі вперше виник на Віденському конгресі 1815 року. Велике герцогство з його потужною фортецею стало незалежною державою під особистим володінням Віллема I з прусським гарнізоном для охорони міста проти чергового вторгнення Франції. У 1839 році, після потрясінь внаслідок Бельгійської революції повністю франкомовна частина Люксембургу була передана Бельгії, а частина люксембурзькомовної частини (окрім Арелерленда, району навколо Арлона) стала тим, що нині є Люксембургом.

Люксембург є членом-засновником Європейського Союзу, ОЕСР, ООН, НАТО та Бенілюксу. Місто Люксембург, яке є столицею та найбільшим містом країни, є резиденцією декількох установ та агентств Європейського Союзу. Люксембург був членом Ради Безпеки ООН у 2013 та 2014 роках, що було уперше в історії країни. Станом на 2020 рік громадяни Люксембургу мали безвізовий або візовий по прибуттю доступ до 187 країн та територій, що ставить Люксембурзький паспорт на п'яте місце в у світі, поряд із Данією та Іспанією.

image
Вид на місто Люксембург

Географія

Докладніше: Географія Люксембургу

Країна розташована в Західній Європі, межує з Бельгією, Німеччиною і Францією. Разом з Бельгією і Нідерландами входить до Бенілюксу. На сході країна обмежується річкою Мозель. Рельєф — переважно горбиста піднесена рівнина, на півночі якої підносяться відроги Арденн (найвища точка — пагорб Кнайфф, 560 метрів). Загальна площа країни — близько 2586 км².

Більшість туристів бувають у Люксембурзі в рамках туру країнами цього регіону. Основні елементи програми: центр міста, палац герцога, Каземати, поїздка у вагончиках по долині Петруссії.

Клімат

У Люксембурзі переважає помірний тип клімату, перехідний від морського до континентального. Найспекотнішим місяцем є липень, у цей час в денні години повітря прогрівається до 22—24 градусів тепла, а вночі відзначається близько 12—14 градусів. Зима тут м'яка, найхолодніший місяць — січень. У січні вдень температура повітря коливається від 1 до 3 градусів тепла, вночі — від −3 до −1 градуса.

За рік на півдні країни випадає 760 мм опадів, а найбільша кількість опадів випадає на півночі країни — до 900 мм, взимку тут часті снігопади. Опади рівномірно розподілені впродовж року, невеликі максимуми спостерігаються в травні, червні та листопаді, грудні.

Навколишнє середовище

Згідно з індексом екологічної ефективності 2012 року, Люксембург є однією із найкращих країн у світі у галузі охорони навколишнього середовища, посівши 4 місце зі 132 оцінених країн . А у 2020 — посів 2 місце серед 180 країн.

Також Люксембург посідає 6 місце серед десятки найкращих міст для життя у світі за версією Mercer.

Позиція країни щодо екології направлена на скорочення викидів парникових газів на 55 % за 10 років і досягти нульових викидів до 2050 року, а також на збільшення власного органічного землеробства в 5 разів.

Історія

Докладніше: Історія Люксембургу

Нинішня територія Люксембургу була у складі провінції Бельгії Прима під владою Римської імперії. У V столітті н. е. контроль над нею встановили франки. Феодальне володіння виникло 963 року, коли один із наближених франкського короля, граф Зиґфрід Люксембурзький побудував на місці сучасного міста фортецю Лютцельбург — найпотужнішу твердиню в Європі тих часів. 1083 року тут виникло графство у складі герцогства Верхня Лотарингія. 13 березня 1354 року воно отримало статус герцогства. Країна перебувала послідовно під владою Бургундії (1443 — 1506 pp.), Іспанії (1506 — 1684 pp.), Франції (1684 — 1697 pp.), Іспанії (1697—1714 pp.), Австрії (1714 — 1795 pp.), Франції (1795—1815 pp.).

Віденський конгрес 9 червня 1815 року утворив Велике герцогство Люксембург і передав його управління на правах особистої унії королю Нідерландів. Під час повстання 1830 року Люксембург став на бік Бельгії. 1839 року Люксембург розділився: західні валлонські регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Герцогству надано право самоврядування. Впродовж 1842—1919 років Люксембург перебував у митному союзі з Німеччиною. 1876 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням . 17 жовтня 1868 року прийнято конституцію. Король Нідерландів Віллем III помер 23 листопада 1890 року, не маючи нащадка за чоловічою лінією.

Відтоді Нідерланди і Люксембург очолюються представниками різних гілок королівської родини Нассау. Німеччина окупувала Люксембург під час обох світових воєн. У неї нібито були наміри анексувати Люксембург, але їх здійсненню завадив загальний страйк 1942 року. Статусу нейтралітету було покладено край 1949 року, коли Люксембург приєднався до НАТО. Великий герцог Жан став главою держави 12 листопада 1964 року, після того, як його мати — велика герцогиня Шарлотта зреклася престолу. Матері на той час було 68 років, синові — 43. З 2000 року, коли Жан зрікся престолу, головою держави є його син Анрі.

Люксембург уклав економічний союз із Бельгією 1921 року. Нідерланди приєдналися до нього 1948 року, і цей союз одержав назву Бенілюкс. Він став першою зоною вільної торгівлі в Європі. Люксембург був і серед засновників Європейського співтовариства. Соціалістичний коаліційний уряд перебував при владі з 1984 року. 1989 року Люксембург відзначив 150-річчя своєї незалежності. 7 жовтня 2000 року після зречення з престолу батька (через похилий вік) трон посів великий герцог Анрі.

Державний устрій

image
Анрі — великий герцог Люксембургу, голова держави від 2000 року

Державний лад Люксембургу — конституційна спадкова монархія.

Голова держави — великий герцог Анрі (при владі з осені 2000 року). Відповідно до конституції (що діє з 1868 року), він одноосібно здійснює всю повноту виконавчої влади: визначає порядок організації уряду, його склад, затверджує закони, призначає на цивільні й військові посади, командує збройними силами, укладає міжнародні договори тощо.

Решта функцій виконавчої влади належить уряду, що призначається великим герцогом у складі голови (державного міністра) і міністрів. Найвищий орган законодавчої влади — однопалатний парламент (палата депутатів), обирається населенням на 5 років шляхом загальних прямих виборів за системою пропорційних представництв. Право голосу надається всім громадянам, що досягли 18 років. Управління в округах здійснюється комісарами, в кантонах — бургомістрами. Органами самоврядування в комунах є виборні ради.

У судову систему входять мирові судді, окружні суди й Верховний суд. Консультативний орган з питань права і вищий адміністративний суд, що призначається великим герцогом, — Державна рада.

Адміністративний поділ

image
Округи Люксембургу
Докладніше: Адміністративний поділ Люксембургу та Міста Люксембургу

Столиця Люксембургу — місто Люксембург.

Найбільші міста Люксембургу: Люксембург (76 тис. осіб), Еш-сюр-Альзетт (24 тис. осіб), Діфферданж (15,7 тис. осіб), Дюделанж (14,7 тис. осіб).

В адміністративному плані Люксембург поділяється на три округи Дикірх, Гревенмахер та Люксембург, котрі, своєю чергою, поділяються на 12 кантонів (подані зі столицями):

  1. Віанден — місто Віанден
  2. Вільц — місто Вільц
  3. Гревенмахер — місто Гревенмахер
  4. Дикірх — місто Дикірх
  5. Еш — місто Еш-сюр-Альзетт
  6. Ештернах — місто Ештернах
  7. Капеллен — місто Капеллен
  8. Клерво — місто Клерво
  9. Люксембург — місто Люксембург
  10. Мерш — місто Мерш
  11. Реміх — місто Реміх
  12. Роданж — місто Роданж

До складу кантонів Люксембургу входять 118 комун (міських і сільських).

Економіка

Докладніше: Економіка Люксембургу
image
Люксембург є частиною єврозони з 1999 року.

Промисловість

Основні галузі промисловості: гірничодобувна, чорна металургія, машинобудування, металообробна, хімічна, шкіряна, цементна, фаянсова, деревообробна, швейна, харчова, електротехнічна. За виробництвом сталі на душу населення країна посідає перше місце у світі. Останню домну загасили 1997 p., і нині сталь виплавляють в електропечах. У промисловості сильні позиції має іноземний капітал.

Сільське господарство

В аграрному секторі зайнято лише 5 % робочої сили. Продуктами сільського господарства є овес, картопля, ячмінь, троянди, фрукти, вина. За обсягом товарної продукції рослинництво значно поступається тваринництву. Розводять велику рогату худобу, коней, свиней тощо. Ферми бувають мішаного типу. Трапляються і виключно молочні ферми.

Транспорт

Довжина залізниць — 275 км, автошляхів — понад 5 тис. км. Авіакомпанії «Люксер» і «Карголюкс» обслуговують міжнародні авіалінії. У країні тільки один міжнародний аеропорт – Люксембург-Фіндел (IATA: LUX, ICAO: ELLX).

У лютому 2020 року уряд країни оголосив, що проїзд у громадському транспорті стане безкоштовним. Це зроблено для того, щоб розвантажити дороги країни. Станом на 2020 рік у Люксембурзі 650 авто на 1000 осіб населення.

29 лютого 2020 року Люксембург став першою країною, яка запровадила безкоштовний громадський транспорт, що майже повністю фінансуватиметься за рахунок податкових надходжень.

Зовнішня торгівля

Країна — важливий міжнародний банківський центр. Є побоювання, що уніфікація фіскального законодавства Європейського Союзу призведе до втрати Люксембургом його унікального становища як провідного фінансового центру світу. Певні надходження країна має від туризму. Люксембург експортує 90 % своєї продукції. Основні експортні товари — сталь (2/3 експорту) і металовироби. Імпортують зерно, машини, нафту, залізну руду, вугілля. Головні зовнішньоторговельні партнери — країни Європейського Союзу.

Зайнятість

Сільське господарство — 3 %, промисловість — 37 %, сфера послуг — 60 %. Обробляється 24 % площі. Основні с/г продукти: м'ясо, молоко, вовна, зерно, овочі, фрукти. Долина Мозеля відома виноградом і винами. Провідна галузь промисловості — чорна металургія.

У митному союзі з Бельгією. Місто Люксембург — одна з трьох столиць ЄС (Європейський парламент, фінансові та судові установи). Грошова одиниця — євро. 360 тисяч туристів і 290 мільйонів доларів прибутку. Архітектурна спадщина середньовіччя. У списку ЮНЕСКО — стародавні квартали та фортифікаційні споруди міста Люксембурга.

Природно-ресурсний потенціал

Докладніше: Список ссавців Люксембургу

Поверхня країни — переважно горбиста рівнина, її середня висота — 250 м. На північ заходять відроги Арденн, що сягають 560 м (пагорб Кнайфф). У країні обмаль родючих земель.

Клімат — помірний, перехідний від морського до континентального. На нього впливає теплий південний вітер фен. Середні температури січня коливаються від 0 °C до +2, липня — від +18 до +21 °C. Річна кількість опадів — 700—1050 мм.

Мінеральні ресурси: горючі сланці, залізна руда, вапняки.

Населення

Докладніше: Населення Люксембургу та Мови Люксембургу

Основне населення Люксембургу — люксембуржці. Говорять люксембурзькою мовою німецької групи індоєвропейської сім'ї. Поширені також німецька та французька мови. Писемність на основі латинського алфавіту. Переважна кількість віруючих — католики, є протестанти.

Загальна чисельність населення 473 тис. осіб, в тому числі в Люксембурзі 285 тис. осіб. Велику частку населення країни становлять іноземці — португальці, італійці, французи, німці та інші.

Культура

Докладніше: Культура Люксембургу та Кінематограф Люксембургу
image
Військовий парад у Люксембурзі
image
Національний девіз люксембуржців, який можна побачити на багатьох будинках.

Люксембург був затьмарений культурою сусідів. Він зберігає низку народних традицій, будучи протягом більшої частини своєї історії глибоко сільською країною. Є кілька помітних музеїв, розташованих переважно в столиці: Національний музей історії та мистецтва (NMHA), [en] та новий Музей сучасного мистецтва імені Великого герцога Жана (Mudam). [en] (MNHM) в Дикірху особливо відомий своїми експозиціями про Арденнську операцію. Саме місто Люксембург входить до світової спадщини ЮНЕСКО через історичну важливість його укріплень.

Люксембург — батьківщина багатьох відомих художників, таких як [en], Йозеф Куттер і [en], а також фотографа Едвард Стайхен, чия виставка [en] додана до реєстру ЮНЕСКО «Пам'ять світу» і постійно розміщується в Клерво. Кінозірка Лоретта Янґ була люксембурзького походження.

Мови

Докладніше: Мови Люксембургу

У Люксембурзі використовується три мови. Люксембурзька мова, яка раніше вважалась одним з діалектів німецької, є мовою, яку більшість Люксембуржців вчать з раннього дитинства у себе вдома. У початкових школах викладають в основному люксембурзькою, в середніх школах — французькою або німецькою. Люксембуржці володіють люксембурзькою та французькою мовами на рівні рідної мови, більшість володіють, більшою чи меншою мірою, німецькою. Газети друкують статті переважно німецькою мовою, але часто також французькою і люксембурзькою. Люксембурзькі канали телебачення мовлять майже виключно люксембурзькою, але доступні також іноземні канали французькою та німецькою мовами. Відповідно до численних досліджень, 75 % люксембуржців щодня спілкуються люксембурзькою, молодь пише текстові повідомлення цією мовою, люксембурзька звучить і в роботі парламенту, хоча всі закони написані французькою мовою. Для набуття громадянства необхідно скласти державний іспит з люксембурзької мови. Крім того, 13 % людей (в основному португальських іммігрантів) володіють португальською, досить поширені також знання англійської. Люксембурзька мова була стандартизована тільки в сімдесятих роках і з того часу переживає відродження, також і серед молодого покоління.

Література

Докладніше: Люксембурзька література

Творцями-«стовпами» люксембурзької національної літератури, власне літератури люксембурзькою мовою по праву вважаються національний поет і етнограф Е. де ла Фонтен (1823–1891), автор пісень та народознавчих записок про люксембуржців; поет Мішель Ленц (1820–1893), автор слів до гімну Люксембургу «Ons Hémécht», письменник і поет Мішель Роданж (1827–1876), творець люксембурзького національного епосу «Ренерт-Лис» (Rénert).

Образотворче мистецтво

В період раннього середньовіччя головним художнім центром був монастир в Ехтернахе, де вироблялися мініатюри, що зображали у VIII—X ст. ірландські, а на рубежі X і XI століть — німецькі традиції. Виконувалися і різьблені оклади Євангелій з пластинами зі слонової кістки.

В XI столітті зводилися численні замки (збереглися в руїнах), романські капели (десятигранна капела замку Віанден) і базиліки (церква Санкт-Віллібрордус в Ехтернахе, 1017—1931) зі скульптурним оздобленням. Готичні церкви ст XIV—XVI ст. (У містах Люксембург, Ріндшлейден, Сет-Фонтен та ін.) відрізнялися великою кількістю скульптур в інтер'єрах (скинії, статуї мадонн і святих, надгробки). У другій половині XVI ст. поширився стиль ренесансу (ратуша, нині герцогський музей, в Люксембурзі, 1563), а в XVII ст. — Бароко (собор у Люксембурзі, 1613—1921). Зводилися укріплення резиденції знаті (замки Вітранж, Анзембург та ін.). У XVIII ст. переживав розквіт декоративно-ужиткового мистецтва (виробництво меблів, виробів з металу, фаянсу). У в архітектурі XIX ст. класицизм поступився місцем еклектизму.

Образотворче мистецтво в XIX ст. розвивалося під французьким впливом (портрети Ж. Б. Фрезі, романтичні пейзажі М. Кірша). Після Першої світової війни 1914—1918 виявився вплив німецького експресіонізму, потім — французького фовізму. Живопис Й. Куттера відзначений рисами гострого гротеску, соковитістю гами та співчуттям до знедолених. У творах сучасних художників (В. Кесселер, Ж. Пробст, М. Хофман та ін) відчутні впливи Матісса, Пікассо та інших французьких майстрів.

Музика

Докладніше: Музика Люксембургу

Центром музичної культури Люксембургу з 1906 року є Консерваторія Люксембургу, а з 2005 — Люксембурзька філармонія, яка є головним концертним майданчиком філармонічного оркестру. Чотири рази Люксембург приймав конкурс Євробачення — в 1962, 1966, 1973 і 1984 роках.

Туристичні об'єкти

У країні міститься частина природного національного парку Дойч-Люксембург, що розташований переважно на території Німеччини; кілька резерватів. Столиця поділена річками Петрюс і Альзет на Нижнє та Верхнє міста, через річки перекинуто багато мостів. У Верхньому місті — руїни давньоримської чатової вежі, скельова капела Сен-Кірен (VI та XVI ст.), готична церква Сен-Мішель (1519 p.), Великий герцогський палац (XVI ст.), Палац юстиції (1556—1572 pp.), кафедральний собор Нотр-Дам (1613—1621 pp.), ратуша (1830 p.), Національний музей, Замок Мамер. Туристів приваблюють старовинні замки Віанден, Вітранж, Вільц; базиліка Санкт-Віллібрордус у м. Ехтернах, готична церква (XIV—XVI ст.) в Сет-Фонтені.

Примітки

  1. . Сайт Statistics portal. STATEC, Ministry of Economy. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано лютий 2019. (англ.)
  2. . Centre virtuel de la connaissance sur l'Europe (англійською) . 2014. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019.
  3. Hart-Davis, Adam (2010). History: The Definitive Visual Guide (англійською) . New York, New York: Dorling Kindersley Limited. с. 452—453. ISBN .
  4. A propos... Histoire du Grand-Duché de Luxembourg. Luxembourg: Service information et presse du gouvernement luxembourgeois, Département édition. 2008. с. 1. ISBN .
  5. Kreins, Jean-Marie (2010). Histoire du Luxembourg (вид. 5). Paris, France: Presses Universitaires de France.
  6. A propos... Histoire du Grand-Duché de Luxembourg. Luxembourg: Service information et presse du gouvernement luxembourgeois, Département édition. 2008. с. 2. ISBN .
  7. A propos... Histoire du Grand-Duché de Luxembourg. Luxembourg: Service information et presse du gouvernement luxembourgeois, Département édition. 2008. с. 2—3. ISBN .
  8. A propos... Histoire du Grand-Duché de Luxembourg. Luxembourg: Service information et presse du gouvernement luxembourgeois, Département édition. 2008. с. 3—4. ISBN .
  9. (англійською) . Epp.eurostat.ec.europa.eu. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 21 лютого 2010.
  10. Population et emploi. Le Portail des Statistiques (англійською) . Statec and State of Luxembourg. Процитовано 4 квітня 2020.
  11. . The World Factbook (англійською) . Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 16 квітня 2017.
  12. Krouse, Sarah (1 січня 2018). Piping Hot Gromperekichelcher, Only if You Pass the Sproochentest. The Wall Street Journal (англійською) . с. 1.
  13. . World Heritage List (англійською) . UNESCO, World Heritage Convention. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 16 квітня 2017.
  14. A propos... Histoire du Grand-Duché de Luxembourg (французькою) . Luxembourg: Service information et presse du gouvernement luxembourgeois, Département édition. 2008. с. 4—5. ISBN .
  15. A propos... Histoire du Grand-Duché de Luxembourg (французькою) . Luxembourg: Service information et presse du gouvernement luxembourgeois, Département édition. 2008. с. 5—6. ISBN .
  16. . Luxemburger Wort (англійською) . 19 грудня 2014. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 2 квітня 2015.
  17. (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
  18. 2012 EPI :: Rankings – Environmental Performance Index. yale.edu. 5 травня 2012. Архів оригіналу за 5 May 2012.
  19. . ATLAS & BOOTS. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  20. . Newyork-cg.mae.lu. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 23 липня 2017.
  21. . Stadtklima (Urban Climate). Архів оригіналу за 28 September 2007. Процитовано 19 квітня 2007.
  22. Люксембург став першою країною з безкоштовним громадським транспортом [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.], Дойче Вель, 29 лютого 2020
  23. Calder, Simon (29 лютого 2020). . The Independent (англійською) . Архів оригіналу за 31 грудня 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
  24. . ua.topvoyager.com. 28.05.2020. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 30 листопада 2020.
  25. Culture. Ministère des Affaires Etrangères, Luxembourg. оригіналу за 22 July 2011.

Література

  • Німецькомовні країни. Німеччина. Австрія. Швейцарія. Люксембург. Ліхштенштейн : навч. посіб. для студ. / Д. А. Євгененко [та ін.] ; Кіровоградський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Винниченка. - Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2005. - 208 с. - Бібліогр.: с. 207.
  • Опорний конспект лекцій. Тема "Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу: Італія, Литва, Люксембург, Словаччина" / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [авт.-упоряд.: П. В. Ворона та ін.]. - Київ : НАДУ, 2015. - 98 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люксембург
  • Вебсайт уряду Люксембургу [ 26 лютого 2011 у Wayback Machine.](фр.)
  • www.lu — Welcome to the Grand Duchy of Luxembourg [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  • Карта Люксембургу [ 16 грудня 2010 у Wayback Machine.]
image Бельгія image Бельгія image Німеччина
image Бельгія image image Німеччина
image Франція image Франція

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyuksemburg znachennya Lyuksembu rg lyuksemb Letzebuerg fr Luxembourg nim Luxemburg oficijna nazva Veli ke Ge rcogstvo Lyuksembu rg lyuksemb Groussherzogtum Letzebuerg fr Grand Duche de Luxembourg nim Grossherzogtum Luxemburg derzhava u Zahidnij Yevropi bez vihodu do morya Na pivnochi i zahodi mezhuye z Belgiyeyu na shodi z Nimechchinoyu na pivdni iz Franciyeyu Yiyi stolicya Lyuksemburg odna zi stolic Yevropejskogo Soyuzu razom iz Bryuselem Frankfurtom na Majni ta Strasburgom ta prijmaye Sud Yevropejskogo Soyuzu najvishij sudovij organ u YeS Yiyi kultura naselennya ta movi silno pereplitayutsya z susidami sho robit krayinu po suti sumishshyu francuzkoyi ta nimeckoyi kultur sho zobrazheno na yiyi oficijnih movah francuzkoyi nimeckoyi ta nacionalnoyi movi lyuksemburzkoyi Neodnorazovi vtorgnennya Nimechchini osoblivo u Drugij svitovij vijni prizveli do stijkogo bazhannya krayini buti poserednikom mizh Franciyeyu ta Nimechchinoyu i sered inshogo do zasnuvannya Yevropejskogo Soyuzu Velike Gercogstvo Lyuksemburg lyuksemb Groussherzogtum Letzebuerg fr Grand Duche de Luxembourg nim Grossherzogtum LuxemburgPrapor GerbDeviz Mir welle bleiwe wat mir sinn Mi bazhayemo zalishitisya takimi yakimi mi ye Gimn Ons Hemecht Nasha batkivshina source source track track track track track track Roztashuvannya LyuksemburguStolicya ta najbilshe misto LyuksemburgOficijni movi lyuksemburzka nimecka i francuzkaForma pravlinnya konstitucijna monarhiya Velikij gercog Anri Prem yer ministr Lyuk Friden Prezident Palati deputativNezalezhnist vid Francuzkoyi imperiyi Data 1815 Videnskij kongres Plosha Zagalom 2 586 4 km 167 Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka 2019 613 900 170 e misce Gustota 237 chol km 45 VVP PKS 2017 r ocinka Povnij 64 mlrd 94 Na dushu naselennya 109 192 3 Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 LU LUX 442Domen luTelefonnij kod 352Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyuksemburg Vvazhayetsya sho istoriya Lyuksemburgu pochinayetsya v 963 roci koli graf Zigfrid pridbav skelyastij mis i jogo ukriplennya rimskoyi epohi vidomi yak Lucilinburhuc malenkij zamok i prileglu do nogo teritoriyu v Imperatorskogo abatstva sv Maksimina v susidnomu Triri Nashadki Zigfrida zbilshuvali svoyu teritoriyu zavdyaki shlyubam vijnam ta vasalstvom V kinci XIII stolittya grafstvo Lyuksemburgu panuvalo nad znachnoyu teritoriyu U 1308 roci graf Genrih VII stav rimskim korolem a zgodom Imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U chasi visokogo serednovichchya z domu Lyuksemburgiv pohodilo chotiri imperatori U 1354 roci Karl IV pidnyav status grafstva do gercogstva Gercogstvo z chasom stalo chastinoyu Burgundskogo kola a potim odniyeyi iz simnadcyati provincij Gabsburzkih Niderlandiv Protyagom stolit misto ta fortecya Lyuksemburgu sho mali velike strategichne znachennya znahodyachis mizh Korolivstvom Franciyi ta teritoriyami Gabsburgiv postupovo stalo odnimi z najvidomishih ukriplen v Yevropi Pislya togo yak grafstvom volodili Lyudovik XIV ta Mariya Tereziya Lyuksemburg uvijshov do skladu Pershoyi francuzkoyi respubliki ta imperiyi pri Napoleoni Z plosheyu 2586 km ce odna z najmenshih suverennih derzhav Yevropi Stanom na 2019 rik u Lyuksemburzi prozhivalo 626 108 osib sho robit jogo odniyeyu z najmensh naselenih krayin Yevropi odnak krayina maye najvishi tempi prirostu naselennya na kontinenti Inozemci stanovlyat majzhe polovinu naselennya Lyuksemburgu Yak predstavnicku demokratiyu z konstitucijnim monarhom yiyi ocholyuye velikij gercog Anri sho robit krayinu yedinim u sviti suverennim velikim gercogstvom Lyuksemburg rozvinena krayina z rozvinenoyu ekonomikoyu ta odnim iz najvishih u sviti VVP na dushu naselennya Misto Lyuksemburg zi svoyimi starimi kvartalami ta ukriplennyami bulo ogolosheno ob yektom svitovoyi spadshini YuNESKO u 1994 roci zavdyaki vinyatkovomu zberezhennyu velicheznih ukriplen ta starogo mista Lyuksemburg u jogo suchasnij formi vpershe vinik na Videnskomu kongresi 1815 roku Velike gercogstvo z jogo potuzhnoyu forteceyu stalo nezalezhnoyu derzhavoyu pid osobistim volodinnyam Villema I z prusskim garnizonom dlya ohoroni mista proti chergovogo vtorgnennya Franciyi U 1839 roci pislya potryasin vnaslidok Belgijskoyi revolyuciyi povnistyu frankomovna chastina Lyuksemburgu bula peredana Belgiyi a chastina lyuksemburzkomovnoyi chastini okrim Arelerlenda rajonu navkolo Arlona stala tim sho nini ye Lyuksemburgom Lyuksemburg ye chlenom zasnovnikom Yevropejskogo Soyuzu OESR OON NATO ta Benilyuksu Misto Lyuksemburg yake ye stoliceyu ta najbilshim mistom krayini ye rezidenciyeyu dekilkoh ustanov ta agentstv Yevropejskogo Soyuzu Lyuksemburg buv chlenom Radi Bezpeki OON u 2013 ta 2014 rokah sho bulo upershe v istoriyi krayini Stanom na 2020 rik gromadyani Lyuksemburgu mali bezvizovij abo vizovij po pributtyu dostup do 187 krayin ta teritorij sho stavit Lyuksemburzkij pasport na p yate misce v u sviti poryad iz Daniyeyu ta Ispaniyeyu Vid na misto LyuksemburgGeografiyaDokladnishe Geografiya Lyuksemburgu Krayina roztashovana v Zahidnij Yevropi mezhuye z Belgiyeyu Nimechchinoyu i Franciyeyu Razom z Belgiyeyu i Niderlandami vhodit do Benilyuksu Na shodi krayina obmezhuyetsya richkoyu Mozel Relyef perevazhno gorbista pidnesena rivnina na pivnochi yakoyi pidnosyatsya vidrogi Ardenn najvisha tochka pagorb Knajff 560 metriv Zagalna plosha krayini blizko 2586 km Bilshist turistiv buvayut u Lyuksemburzi v ramkah turu krayinami cogo regionu Osnovni elementi programi centr mista palac gercoga Kazemati poyizdka u vagonchikah po dolini Petrussiyi Klimat U Lyuksemburzi perevazhaye pomirnij tip klimatu perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo Najspekotnishim misyacem ye lipen u cej chas v denni godini povitrya progrivayetsya do 22 24 gradusiv tepla a vnochi vidznachayetsya blizko 12 14 gradusiv Zima tut m yaka najholodnishij misyac sichen U sichni vden temperatura povitrya kolivayetsya vid 1 do 3 gradusiv tepla vnochi vid 3 do 1 gradusa Za rik na pivdni krayini vipadaye 760 mm opadiv a najbilsha kilkist opadiv vipadaye na pivnochi krayini do 900 mm vzimku tut chasti snigopadi Opadi rivnomirno rozpodileni vprodovzh roku neveliki maksimumi sposterigayutsya v travni chervni ta listopadi grudni Navkolishnye seredovishe Zgidno z indeksom ekologichnoyi efektivnosti 2012 roku Lyuksemburg ye odniyeyu iz najkrashih krayin u sviti u galuzi ohoroni navkolishnogo seredovisha posivshi 4 misce zi 132 ocinenih krayin A u 2020 posiv 2 misce sered 180 krayin Takozh Lyuksemburg posidaye 6 misce sered desyatki najkrashih mist dlya zhittya u sviti za versiyeyu Mercer Poziciya krayini shodo ekologiyi napravlena na skorochennya vikidiv parnikovih gaziv na 55 za 10 rokiv i dosyagti nulovih vikidiv do 2050 roku a takozh na zbilshennya vlasnogo organichnogo zemlerobstva v 5 raziv IstoriyaDokladnishe Istoriya Lyuksemburgu Ninishnya teritoriya Lyuksemburgu bula u skladi provinciyi Belgiyi Prima pid vladoyu Rimskoyi imperiyi U V stolitti n e kontrol nad neyu vstanovili franki Feodalne volodinnya viniklo 963 roku koli odin iz nablizhenih frankskogo korolya graf Zigfrid Lyuksemburzkij pobuduvav na misci suchasnogo mista fortecyu Lyutcelburg najpotuzhnishu tverdinyu v Yevropi tih chasiv 1083 roku tut viniklo grafstvo u skladi gercogstva Verhnya Lotaringiya 13 bereznya 1354 roku vono otrimalo status gercogstva Krayina perebuvala poslidovno pid vladoyu Burgundiyi 1443 1506 pp Ispaniyi 1506 1684 pp Franciyi 1684 1697 pp Ispaniyi 1697 1714 pp Avstriyi 1714 1795 pp Franciyi 1795 1815 pp Videnskij kongres 9 chervnya 1815 roku utvoriv Velike gercogstvo Lyuksemburg i peredav jogo upravlinnya na pravah osobistoyi uniyi korolyu Niderlandiv Pid chas povstannya 1830 roku Lyuksemburg stav na bik Belgiyi 1839 roku Lyuksemburg rozdilivsya zahidni vallonski regioni vidijshli do Belgiyi a reshta teritoriyi zalishilasya pid vladoyu Niderlandiv Gercogstvu nadano pravo samovryaduvannya Vprodovzh 1842 1919 rokiv Lyuksemburg perebuvav u mitnomu soyuzi z Nimechchinoyu 1876 roku Lyuksemburg nabuv statusu vichno nejtralnoyi derzhavi zgidno z rishennyam 17 zhovtnya 1868 roku prijnyato konstituciyu Korol Niderlandiv Villem III pomer 23 listopada 1890 roku ne mayuchi nashadka za cholovichoyu liniyeyu Vidtodi Niderlandi i Lyuksemburg ocholyuyutsya predstavnikami riznih gilok korolivskoyi rodini Nassau Nimechchina okupuvala Lyuksemburg pid chas oboh svitovih voyen U neyi nibito buli namiri aneksuvati Lyuksemburg ale yih zdijsnennyu zavadiv zagalnij strajk 1942 roku Statusu nejtralitetu bulo pokladeno kraj 1949 roku koli Lyuksemburg priyednavsya do NATO Velikij gercog Zhan stav glavoyu derzhavi 12 listopada 1964 roku pislya togo yak jogo mati velika gercoginya Sharlotta zreklasya prestolu Materi na toj chas bulo 68 rokiv sinovi 43 Z 2000 roku koli Zhan zriksya prestolu golovoyu derzhavi ye jogo sin Anri Lyuksemburg uklav ekonomichnij soyuz iz Belgiyeyu 1921 roku Niderlandi priyednalisya do nogo 1948 roku i cej soyuz oderzhav nazvu Benilyuks Vin stav pershoyu zonoyu vilnoyi torgivli v Yevropi Lyuksemburg buv i sered zasnovnikiv Yevropejskogo spivtovaristva Socialistichnij koalicijnij uryad perebuvav pri vladi z 1984 roku 1989 roku Lyuksemburg vidznachiv 150 richchya svoyeyi nezalezhnosti 7 zhovtnya 2000 roku pislya zrechennya z prestolu batka cherez pohilij vik tron posiv velikij gercog Anri Derzhavnij ustrijAnri velikij gercog Lyuksemburgu golova derzhavi vid 2000 roku Derzhavnij lad Lyuksemburgu konstitucijna spadkova monarhiya Golova derzhavi velikij gercog Anri pri vladi z oseni 2000 roku Vidpovidno do konstituciyi sho diye z 1868 roku vin odnoosibno zdijsnyuye vsyu povnotu vikonavchoyi vladi viznachaye poryadok organizaciyi uryadu jogo sklad zatverdzhuye zakoni priznachaye na civilni j vijskovi posadi komanduye zbrojnimi silami ukladaye mizhnarodni dogovori tosho Reshta funkcij vikonavchoyi vladi nalezhit uryadu sho priznachayetsya velikim gercogom u skladi golovi derzhavnogo ministra i ministriv Najvishij organ zakonodavchoyi vladi odnopalatnij parlament palata deputativ obirayetsya naselennyam na 5 rokiv shlyahom zagalnih pryamih viboriv za sistemoyu proporcijnih predstavnictv Pravo golosu nadayetsya vsim gromadyanam sho dosyagli 18 rokiv Upravlinnya v okrugah zdijsnyuyetsya komisarami v kantonah burgomistrami Organami samovryaduvannya v komunah ye viborni radi U sudovu sistemu vhodyat mirovi suddi okruzhni sudi j Verhovnij sud Konsultativnij organ z pitan prava i vishij administrativnij sud sho priznachayetsya velikim gercogom Derzhavna rada Administrativnij podilOkrugi LyuksemburguDokladnishe Administrativnij podil Lyuksemburgu ta Mista Lyuksemburgu Stolicya Lyuksemburgu misto Lyuksemburg Najbilshi mista Lyuksemburgu Lyuksemburg 76 tis osib Esh syur Alzett 24 tis osib Differdanzh 15 7 tis osib Dyudelanzh 14 7 tis osib V administrativnomu plani Lyuksemburg podilyayetsya na tri okrugi Dikirh Grevenmaher ta Lyuksemburg kotri svoyeyu chergoyu podilyayutsya na 12 kantoniv podani zi stolicyami Vianden misto Vianden Vilc misto Vilc Grevenmaher misto Grevenmaher Dikirh misto Dikirh Esh misto Esh syur Alzett Eshternah misto Eshternah Kapellen misto Kapellen Klervo misto Klervo Lyuksemburg misto Lyuksemburg Mersh misto Mersh Remih misto Remih Rodanzh misto Rodanzh Do skladu kantoniv Lyuksemburgu vhodyat 118 komun miskih i silskih EkonomikaDokladnishe Ekonomika Lyuksemburgu Lyuksemburg ye chastinoyu yevrozoni z 1999 roku Promislovist Osnovni galuzi promislovosti girnichodobuvna chorna metalurgiya mashinobuduvannya metaloobrobna himichna shkiryana cementna fayansova derevoobrobna shvejna harchova elektrotehnichna Za virobnictvom stali na dushu naselennya krayina posidaye pershe misce u sviti Ostannyu domnu zagasili 1997 p i nini stal viplavlyayut v elektropechah U promislovosti silni poziciyi maye inozemnij kapital Silske gospodarstvo V agrarnomu sektori zajnyato lishe 5 robochoyi sili Produktami silskogo gospodarstva ye oves kartoplya yachmin troyandi frukti vina Za obsyagom tovarnoyi produkciyi roslinnictvo znachno postupayetsya tvarinnictvu Rozvodyat veliku rogatu hudobu konej svinej tosho Fermi buvayut mishanogo tipu Traplyayutsya i viklyuchno molochni fermi Transport Dovzhina zaliznic 275 km avtoshlyahiv ponad 5 tis km Aviakompaniyi Lyukser i Kargolyuks obslugovuyut mizhnarodni avialiniyi U krayini tilki odin mizhnarodnij aeroport Lyuksemburg Findel IATA LUX ICAO ELLX U lyutomu 2020 roku uryad krayini ogolosiv sho proyizd u gromadskomu transporti stane bezkoshtovnim Ce zrobleno dlya togo shob rozvantazhiti dorogi krayini Stanom na 2020 rik u Lyuksemburzi 650 avto na 1000 osib naselennya 29 lyutogo 2020 roku Lyuksemburg stav pershoyu krayinoyu yaka zaprovadila bezkoshtovnij gromadskij transport sho majzhe povnistyu finansuvatimetsya za rahunok podatkovih nadhodzhen Zovnishnya torgivlya Krayina vazhlivij mizhnarodnij bankivskij centr Ye poboyuvannya sho unifikaciya fiskalnogo zakonodavstva Yevropejskogo Soyuzu prizvede do vtrati Lyuksemburgom jogo unikalnogo stanovisha yak providnogo finansovogo centru svitu Pevni nadhodzhennya krayina maye vid turizmu Lyuksemburg eksportuye 90 svoyeyi produkciyi Osnovni eksportni tovari stal 2 3 eksportu i metalovirobi Importuyut zerno mashini naftu zaliznu rudu vugillya Golovni zovnishnotorgovelni partneri krayini Yevropejskogo Soyuzu Zajnyatist Silske gospodarstvo 3 promislovist 37 sfera poslug 60 Obroblyayetsya 24 ploshi Osnovni s g produkti m yaso moloko vovna zerno ovochi frukti Dolina Mozelya vidoma vinogradom i vinami Providna galuz promislovosti chorna metalurgiya U mitnomu soyuzi z Belgiyeyu Misto Lyuksemburg odna z troh stolic YeS Yevropejskij parlament finansovi ta sudovi ustanovi Groshova odinicya yevro 360 tisyach turistiv i 290 miljoniv dolariv pributku Arhitekturna spadshina serednovichchya U spisku YuNESKO starodavni kvartali ta fortifikacijni sporudi mista Lyuksemburga Prirodno resursnij potencialDokladnishe Spisok ssavciv Lyuksemburgu Poverhnya krayini perevazhno gorbista rivnina yiyi serednya visota 250 m Na pivnich zahodyat vidrogi Ardenn sho syagayut 560 m pagorb Knajff U krayini obmal rodyuchih zemel Klimat pomirnij perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo Na nogo vplivaye teplij pivdennij viter fen Seredni temperaturi sichnya kolivayutsya vid 0 C do 2 lipnya vid 18 do 21 C Richna kilkist opadiv 700 1050 mm Mineralni resursi goryuchi slanci zalizna ruda vapnyaki NaselennyaDokladnishe Naselennya Lyuksemburgu ta Movi Lyuksemburgu Osnovne naselennya Lyuksemburgu lyuksemburzhci Govoryat lyuksemburzkoyu movoyu nimeckoyi grupi indoyevropejskoyi sim yi Poshireni takozh nimecka ta francuzka movi Pisemnist na osnovi latinskogo alfavitu Perevazhna kilkist viruyuchih katoliki ye protestanti Zagalna chiselnist naselennya 473 tis osib v tomu chisli v Lyuksemburzi 285 tis osib Veliku chastku naselennya krayini stanovlyat inozemci portugalci italijci francuzi nimci ta inshi KulturaDokladnishe Kultura Lyuksemburgu ta Kinematograf Lyuksemburgu Vijskovij parad u LyuksemburziNacionalnij deviz lyuksemburzhciv yakij mozhna pobachiti na bagatoh budinkah Lyuksemburg buv zatmarenij kulturoyu susidiv Vin zberigaye nizku narodnih tradicij buduchi protyagom bilshoyi chastini svoyeyi istoriyi gliboko silskoyu krayinoyu Ye kilka pomitnih muzeyiv roztashovanih perevazhno v stolici Nacionalnij muzej istoriyi ta mistectva NMHA en ta novij Muzej suchasnogo mistectva imeni Velikogo gercoga Zhana Mudam en MNHM v Dikirhu osoblivo vidomij svoyimi ekspoziciyami pro Ardennsku operaciyu Same misto Lyuksemburg vhodit do svitovoyi spadshini YuNESKO cherez istorichnu vazhlivist jogo ukriplen Lyuksemburg batkivshina bagatoh vidomih hudozhnikiv takih yak en Jozef Kutter i en a takozh fotografa Edvard Stajhen chiya vistavka en dodana do reyestru YuNESKO Pam yat svitu i postijno rozmishuyetsya v Klervo Kinozirka Loretta Yang bula lyuksemburzkogo pohodzhennya Movi Dokladnishe Movi Lyuksemburgu U Lyuksemburzi vikoristovuyetsya tri movi Lyuksemburzka mova yaka ranishe vvazhalas odnim z dialektiv nimeckoyi ye movoyu yaku bilshist Lyuksemburzhciv vchat z rannogo ditinstva u sebe vdoma U pochatkovih shkolah vikladayut v osnovnomu lyuksemburzkoyu v serednih shkolah francuzkoyu abo nimeckoyu Lyuksemburzhci volodiyut lyuksemburzkoyu ta francuzkoyu movami na rivni ridnoyi movi bilshist volodiyut bilshoyu chi menshoyu miroyu nimeckoyu Gazeti drukuyut statti perevazhno nimeckoyu movoyu ale chasto takozh francuzkoyu i lyuksemburzkoyu Lyuksemburzki kanali telebachennya movlyat majzhe viklyuchno lyuksemburzkoyu ale dostupni takozh inozemni kanali francuzkoyu ta nimeckoyu movami Vidpovidno do chislennih doslidzhen 75 lyuksemburzhciv shodnya spilkuyutsya lyuksemburzkoyu molod pishe tekstovi povidomlennya ciyeyu movoyu lyuksemburzka zvuchit i v roboti parlamentu hocha vsi zakoni napisani francuzkoyu movoyu Dlya nabuttya gromadyanstva neobhidno sklasti derzhavnij ispit z lyuksemburzkoyi movi Krim togo 13 lyudej v osnovnomu portugalskih immigrantiv volodiyut portugalskoyu dosit poshireni takozh znannya anglijskoyi Lyuksemburzka mova bula standartizovana tilki v simdesyatih rokah i z togo chasu perezhivaye vidrodzhennya takozh i sered molodogo pokolinnya Literatura Dokladnishe Lyuksemburzka literatura Tvorcyami stovpami lyuksemburzkoyi nacionalnoyi literaturi vlasne literaturi lyuksemburzkoyu movoyu po pravu vvazhayutsya nacionalnij poet i etnograf E de la Fonten 1823 1891 avtor pisen ta narodoznavchih zapisok pro lyuksemburzhciv poet Mishel Lenc 1820 1893 avtor sliv do gimnu Lyuksemburgu Ons Hemecht pismennik i poet Mishel Rodanzh 1827 1876 tvorec lyuksemburzkogo nacionalnogo eposu Renert Lis Renert Obrazotvorche mistectvo V period rannogo serednovichchya golovnim hudozhnim centrom buv monastir v Ehternahe de viroblyalisya miniatyuri sho zobrazhali u VIII X st irlandski a na rubezhi X i XI stolit nimecki tradiciyi Vikonuvalisya i rizbleni okladi Yevangelij z plastinami zi slonovoyi kistki V XI stolitti zvodilisya chislenni zamki zbereglisya v ruyinah romanski kapeli desyatigranna kapela zamku Vianden i baziliki cerkva Sankt Villibrordus v Ehternahe 1017 1931 zi skulpturnim ozdoblennyam Gotichni cerkvi st XIV XVI st U mistah Lyuksemburg Rindshlejden Set Fonten ta in vidriznyalisya velikoyu kilkistyu skulptur v inter yerah skiniyi statuyi madonn i svyatih nadgrobki U drugij polovini XVI st poshirivsya stil renesansu ratusha nini gercogskij muzej v Lyuksemburzi 1563 a v XVII st Baroko sobor u Lyuksemburzi 1613 1921 Zvodilisya ukriplennya rezidenciyi znati zamki Vitranzh Anzemburg ta in U XVIII st perezhivav rozkvit dekorativno uzhitkovogo mistectva virobnictvo mebliv virobiv z metalu fayansu U v arhitekturi XIX st klasicizm postupivsya miscem eklektizmu Obrazotvorche mistectvo v XIX st rozvivalosya pid francuzkim vplivom portreti Zh B Frezi romantichni pejzazhi M Kirsha Pislya Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 viyavivsya vpliv nimeckogo ekspresionizmu potim francuzkogo fovizmu Zhivopis J Kuttera vidznachenij risami gostrogo grotesku sokovitistyu gami ta spivchuttyam do znedolenih U tvorah suchasnih hudozhnikiv V Kesseler Zh Probst M Hofman ta in vidchutni vplivi Matissa Pikasso ta inshih francuzkih majstriv Muzika Dokladnishe Muzika Lyuksemburgu Centrom muzichnoyi kulturi Lyuksemburgu z 1906 roku ye Konservatoriya Lyuksemburgu a z 2005 Lyuksemburzka filarmoniya yaka ye golovnim koncertnim majdanchikom filarmonichnogo orkestru Chotiri razi Lyuksemburg prijmav konkurs Yevrobachennya v 1962 1966 1973 i 1984 rokah Turistichni ob yektiU krayini mistitsya chastina prirodnogo nacionalnogo parku Dojch Lyuksemburg sho roztashovanij perevazhno na teritoriyi Nimechchini kilka rezervativ Stolicya podilena richkami Petryus i Alzet na Nizhnye ta Verhnye mista cherez richki perekinuto bagato mostiv U Verhnomu misti ruyini davnorimskoyi chatovoyi vezhi skelova kapela Sen Kiren VI ta XVI st gotichna cerkva Sen Mishel 1519 p Velikij gercogskij palac XVI st Palac yusticiyi 1556 1572 pp kafedralnij sobor Notr Dam 1613 1621 pp ratusha 1830 p Nacionalnij muzej Zamok Mamer Turistiv privablyuyut starovinni zamki Vianden Vitranzh Vilc bazilika Sankt Villibrordus u m Ehternah gotichna cerkva XIV XVI st v Set Fonteni Zamok Mamer Zamok Vianden Muzej Myudam Hohllaj porozhni skeli Berdorf Primitki Sajt Statistics portal STATEC Ministry of Economy Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano lyutij 2019 angl Centre virtuel de la connaissance sur l Europe anglijskoyu 2014 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Hart Davis Adam 2010 History The Definitive Visual Guide anglijskoyu New York New York Dorling Kindersley Limited s 452 453 ISBN 978 0 7566 7456 4 A propos Histoire du Grand Duche de Luxembourg Luxembourg Service information et presse du gouvernement luxembourgeois Departement edition 2008 s 1 ISBN 978 2 87999 093 4 Kreins Jean Marie 2010 Histoire du Luxembourg vid 5 Paris France Presses Universitaires de France A propos Histoire du Grand Duche de Luxembourg Luxembourg Service information et presse du gouvernement luxembourgeois Departement edition 2008 s 2 ISBN 978 2 87999 093 4 A propos Histoire du Grand Duche de Luxembourg Luxembourg Service information et presse du gouvernement luxembourgeois Departement edition 2008 s 2 3 ISBN 978 2 87999 093 4 A propos Histoire du Grand Duche de Luxembourg Luxembourg Service information et presse du gouvernement luxembourgeois Departement edition 2008 s 3 4 ISBN 978 2 87999 093 4 anglijskoyu Epp eurostat ec europa eu Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2010 Population et emploi Le Portail des Statistiques anglijskoyu Statec and State of Luxembourg Procitovano 4 kvitnya 2020 The World Factbook anglijskoyu Arhiv originalu za 27 travnya 2016 Procitovano 16 kvitnya 2017 Krouse Sarah 1 sichnya 2018 Piping Hot Gromperekichelcher Only if You Pass the Sproochentest The Wall Street Journal anglijskoyu s 1 World Heritage List anglijskoyu UNESCO World Heritage Convention Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 16 kvitnya 2017 A propos Histoire du Grand Duche de Luxembourg francuzkoyu Luxembourg Service information et presse du gouvernement luxembourgeois Departement edition 2008 s 4 5 ISBN 978 2 87999 093 4 A propos Histoire du Grand Duche de Luxembourg francuzkoyu Luxembourg Service information et presse du gouvernement luxembourgeois Departement edition 2008 s 5 6 ISBN 978 2 87999 093 4 Luxemburger Wort anglijskoyu 19 grudnya 2014 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 2 kvitnya 2015 PDF anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 29 chervnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2020 2012 EPI Rankings Environmental Performance Index yale edu 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 5 May 2012 ATLAS amp BOOTS Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 20 listopada 2020 Newyork cg mae lu Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 23 lipnya 2017 Stadtklima Urban Climate Arhiv originalu za 28 September 2007 Procitovano 19 kvitnya 2007 Lyuksemburg stav pershoyu krayinoyu z bezkoshtovnim gromadskim transportom 30 bereznya 2022 u Wayback Machine Dojche Vel 29 lyutogo 2020 Calder Simon 29 lyutogo 2020 The Independent anglijskoyu Arhiv originalu za 31 grudnya 2020 Procitovano 30 listopada 2020 ua topvoyager com 28 05 2020 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 30 listopada 2020 Culture Ministere des Affaires Etrangeres Luxembourg originalu za 22 July 2011 LiteraturaNimeckomovni krayini Nimechchina Avstriya Shvejcariya Lyuksemburg Lihshtenshtejn navch posib dlya stud D A Yevgenenko ta in Kirovogradskij derzh pedagogichnij un t im Volodimira Vinnichenka Kirovograd RVC KDPU im V Vinnichenka 2005 208 s Bibliogr s 207 Opornij konspekt lekcij Tema Administrativno teritorialnij ustrij krayin Yevropejskogo Soyuzu Italiya Litva Lyuksemburg Slovachchina Nac akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini avt uporyad P V Vorona ta in Kiyiv NADU 2015 98 s PosilannyaLyuksemburg 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LyuksemburgVebsajt uryadu Lyuksemburgu 26 lyutogo 2011 u Wayback Machine fr www lu Welcome to the Grand Duchy of Luxembourg 19 travnya 2011 u Wayback Machine angl Karta Lyuksemburgu 16 grudnya 2010 u Wayback Machine Belgiya Belgiya Nimechchina Belgiya Nimechchina Franciya Franciya

Дата публікації:
Топ