Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Люксембург — мала держава в Західній Європі. Межує з Францією, Бельгією і Німеччиною. Площа 2586 км². Країна витягнута з півдня на північ на 82 км, зі сходу на захід — на 57 км. Населення 562 958 осіб (2015). Столиця — місто Люксембург. У адміністративному відношенні країна поділяється на округи, які, у свою чергу, поділяються на кантони, а кантони на — на комуни. Країна не має виходу до моря.
| Географія Люксембургу | |
|---|---|
 Географічне положення Люксембургу | |
| Географічне положення | |
| Континент | Європа |
| Регіон | Західна Європа |
| Координати | 49°45′ пн. ш. 6°10′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 6.167° сх. д. |
| Територія | |
| Площа | 2586 км² (179-те) |
| • суходіл | 100 % |
| • води | 0 % |
| Морське узбережжя | 0 км |
| Державний кордон | 327 км |
| Рельєф | |
| Тип | горбистий |
| Найвища точка | пагорб Кнайфф (560 м) |
| Найнижча точка | Мозель (133 м) |
| Клімат | |
| Тип | помірний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Зауер ( км) |
| Найбільше озеро | Верхньозауерське озеро ( км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | залізні руди, родючі ґрунти |
| Стихійні лиха | кислотні дощі |
| Екологічні проблеми | забруднення повітря, забруднення вод, забруднення ґрунтів |
Люксембург, не дивлячись на свій невеличкий розмір, має різноманітний рельєф. За ним, а також за іншими чинниками країна доволі чітко ділиться на два регіони — південний Гутланд і північний Еслінг. Більшу частину території країни займає погорбована рівнина заввишки 300—400 м. На півночі — відроги Арденн і Рейнських Сланцевих гір. Поклади залізної руди (не розробляються з кінця 20 століття), сланців, вапняків.
Клімат помірний, м'який. Пересічна температура січня від 0 до +2 °C, липня — близько 17 °C. Опадів 700—850 мм на рік. Річкова сітка густа, розгалужена, головна річка — Мозель, по якій проходить частина кордону між Люксембургом й Німеччиною. Переважають бурі лісові й дерново-підзолисті ґрунти. Майже 30 % площі Люксембургу вкрито дубово-буковими лісами.
Фізична географія
Люксембург є однією з найменших країн Європи й світу. За площею він посідає 179 місце поміж 194 країн світу.
Топографічні дані
Ландшафт ділить країну на дві частини. Північна частина, де розташовані відроги Арденн і Рейнських Сланцевих гір, називається Еслінг, вона займає 32 % території країни. Відроги складені переважно глинистими сланцями і пісковиками. Ця старовинна місцина сформувалася, будучи дном моря Девонського періоду, 380—390 мільйонів років тому. Її геологічний вік приблизно на 200 мільйонів років більший від віку території на півдні країни. Південна частина, що характеризується більш рівнинним ландшафтом, називається Гутланд, вона займає 68 % території. Середня висота регіону над рівнем моря становить 270 м. Це найбільш заселений регіон Люксембургу, тут розташовані всі найбільші міста країни, включаючи столицю. Кордон між двома регіонами проходить приблизно по долині річки Зауер.
Найвища точка країни — пагорб Кнайфф, що має висоту 560 м над рівнем моря і розташований на півночі країни. Найнижча точка країни — місце злиття річок Зауер і Мозель — 133 м над рівнем моря, розташована на сході країни.
Країна має такі крайні точки:
- Найпівнічніша точка — село Шметт (Schmëtt) (50°10′58″ пн. ш. 6°01′28″ сх. д. / 50.182944° пн. ш. 6.0246278° сх. д.)
- Найпівденіша точка — біля міста Рюмеланж (49°26′52″ пн. ш. 6°02′00″ сх. д. / 49.44778° пн. ш. 6.03333° сх. д.)
- Найсхідніша точка — на березі річки Зауер біля селища Роспорт (Rosport). (49°48′27″ пн. ш. 6°31′52″ сх. д. / 49.80750° пн. ш. 6.531194° сх. д.)
- Західніша точка — біля села Сір (Sir) (49°54′ пн. ш. 5°44′ сх. д. / 49.900° пн. ш. 5.733° сх. д.)
Водні ресурси
Річкова сітка густа, розгалужена, відноситься, головним чином, до басейну річки Мозель, що протікає по кордону Люксембургу й Німеччини. Загальна довжина всіх річок становить близько 1800 км.
Найбільшою річкою країни є Мозель, що бере початок на північному сході Франції і протягом приблизно 31 км протікає по кордону Люксембургу і Німеччини. По річках її басейну — Зауер (притока Мозеля) і Ур також проходить кордон з Німеччиною. На берегах цих річок можна побачити багато середньовічних замків. Долина річки Ур оточена незайманою природою. Інші найбільші річки — Альзет на півдні й Вільц на півночі.
Найдовшою річкою країни є Зауер, притока Мозеля.
Найбільшою водоймою і найбільшим сховищем питної води є Верхньозауерське озеро (Оверзауер, або От-Сур) на північному заході країни на річці Зауер. Озеро забезпечує питною водою половину населення країни. Воно є штучним водосховищем, створеним у 1950-х роках при будівництві дамби Еш-сюр-Сур. Береги озера вкриті буйною рослинністю. Воно є також об'єктом туризму і центром для водних видів спорту, зокрема вітрильного спорту, катання на каное і каяках.
Ґрунти
Переважають бурі лісові й дерново-підзолисті ґрунти.
Клімат
Клімат країни помірний, перехідний від морського до континентального (відстань до моря — близько 300 км). У столиці країни максимальна температура січня становить +5 °C, середня температура січня +0,7 °C, максимальна температура у липні +23 °C, середня температура липня +17 °C. На півночі країни, через те що вона розташована вище, клімат трохи холодніший.
За рік на півдні країни випадає 760 мм опадів, а найбільша кількість опадів випадає на півночі країни — до 900 мм, взимку тут часті снігопади. Опади рівномірно розподілені впродовж року, невеликі максимуми спостерігаються в травні, червні та листопаді, грудні.
Природа
Флора
Близько 30 % площі Люксембургу вкрито дубово-буковими лісами. Поміж країн Західної Європи Люксембург є однією з найбільш вкритих лісами на одиницю території. Тут ростуть як листяні, так і хвойні дерева. Найбільше лісів — у районі Арденн. Незайманих людською діяльністтю лісів у країні немає. Тут створено кілька природоохоронних парків, наприклад, у долинах річок Ур і Сауер. Загалом по всій країні під охороною перебувають близько 44000 га землі, що становить близько 17 % території країни.
Фауна
Великих ссавців у дикій природі можна побачити зрідка. Вовків, що колись водилися у місцевих лісах, не спостерігали з 1895 року. Разом з тим, припускається, що вони можуть забігати на територію Люксембургу з сусідніх країн, однак уникають зустріч з людиною. У Арденнах водяться дикий вепр, сарна європейська, олень благородний.
З птахів у лісах водяться канюк, вівсянка звичайна, підкоришник, дятел, тощо. Рибалочка часто трапляється біля багатьох річок. Плиски трапляються по всій країні. Навесні серпокрильцеві і ластівкові злітаються у міста на гніздування. Столиця країни лежить на шляху міграції журавля сірого, його можна побачити тут навесні й восени. Національним птахом Люксембургу є золотомушка жовточуба.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Люксембургу |
- Tim Skelton. Luxembourg [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]. 2 edition. — Bradt Travel Guides, 2012. (англ.)
- OECD Environmental Performance Reviews OECD Environmental Performance Reviews: Luxembourg 2010 [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — OECD Publishing, 2010. P. 206. (print) (PDF) (англ.)
- . Сайт Le portail des statistiqes http://www.statistiques.public.lu/fr. STATEC. 14-04-2015. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано березень 2016. (фр.)
- Люксембург. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Luxembourg Company Laws and Regulations Handbook: Strategic Information and Basic Laws[недоступне посилання з липня 2019]. — IBP, Inc., 2016. P. 8. (англ.)
- Luxembourg. // Encyclopedia of World Geography [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]. / R. W. McColl, general rditor.Volume1. — Infobase Publishing, P. 588. (e-book) (англ.)
- . Сайт http://www.eau.public.lu/index.html. Administration de la gestion de l'eau. 14-05-2014. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано березень 2016. (фр.)
- Belgium, Luxembourg, and the Netherlands [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.]. / edited by Jeff Wallenfeldt. — Britanncia Educational Publishing, 2014. P. 114. (eBook) (англ.)
- . Сайт Luxemburger Wort. Luxemburger Wort. Saturday, 27 June, 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано березень 2016. (англ.)
- . Сайт Luxemburger Wort. Luxemburger Wort. Monday, 27 July, 2015. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано березень 2016. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyuksemburg mala derzhava v Zahidnij Yevropi Mezhuye z Franciyeyu Belgiyeyu i Nimechchinoyu Plosha 2586 km Krayina vityagnuta z pivdnya na pivnich na 82 km zi shodu na zahid na 57 km Naselennya 562 958 osib 2015 Stolicya misto Lyuksemburg U administrativnomu vidnoshenni krayina podilyayetsya na okrugi yaki u svoyu chergu podilyayutsya na kantoni a kantoni na na komuni Krayina ne maye vihodu do morya Geografiya LyuksemburguGeografichne polozhennya LyuksemburguGeografichne polozhennyaKontinent YevropaRegion Zahidna YevropaKoordinati 49 45 pn sh 6 10 sh d 49 750 pn sh 6 167 sh d 49 750 6 167TeritoriyaPlosha 2586 km 179 te suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 327 kmRelyefTip gorbistijNajvisha tochka pagorb Knajff 560 m Najnizhcha tochka Mozel 133 m KlimatTip pomirnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Zauer km Najbilshe ozero Verhnozauerske ozero km InshePrirodni resursi zalizni rudi rodyuchi gruntiStihijni liha kislotni doshiEkologichni problemi zabrudnennya povitrya zabrudnennya vod zabrudnennya gruntiv Lyuksemburg ne divlyachis na svij nevelichkij rozmir maye riznomanitnij relyef Za nim a takozh za inshimi chinnikami krayina dovoli chitko dilitsya na dva regioni pivdennij Gutland i pivnichnij Esling Bilshu chastinu teritoriyi krayini zajmaye pogorbovana rivnina zavvishki 300 400 m Na pivnochi vidrogi Ardenn i Rejnskih Slancevih gir Pokladi zaliznoyi rudi ne rozroblyayutsya z kincya 20 stolittya slanciv vapnyakiv Klimat pomirnij m yakij Peresichna temperatura sichnya vid 0 do 2 C lipnya blizko 17 C Opadiv 700 850 mm na rik Richkova sitka gusta rozgaluzhena golovna richka Mozel po yakij prohodit chastina kordonu mizh Lyuksemburgom j Nimechchinoyu Perevazhayut buri lisovi j dernovo pidzolisti grunti Majzhe 30 ploshi Lyuksemburgu vkrito dubovo bukovimi lisami Fizichna geografiyaLyuksemburg ye odniyeyu z najmenshih krayin Yevropi j svitu Za plosheyu vin posidaye 179 misce pomizh 194 krayin svitu Topografichni dani Topografichna karta Lyuksemburgu Pagorb Knajf najvisha tochka krayini Silskij krayevid na pivnochi krayini u komuni Kishpelt Landshaft dilit krayinu na dvi chastini Pivnichna chastina de roztashovani vidrogi Ardenn i Rejnskih Slancevih gir nazivayetsya Esling vona zajmaye 32 teritoriyi krayini Vidrogi skladeni perevazhno glinistimi slancyami i piskovikami Cya starovinna miscina sformuvalasya buduchi dnom morya Devonskogo periodu 380 390 miljoniv rokiv tomu Yiyi geologichnij vik priblizno na 200 miljoniv rokiv bilshij vid viku teritoriyi na pivdni krayini Pivdenna chastina sho harakterizuyetsya bilsh rivninnim landshaftom nazivayetsya Gutland vona zajmaye 68 teritoriyi Serednya visota regionu nad rivnem morya stanovit 270 m Ce najbilsh zaselenij region Lyuksemburgu tut roztashovani vsi najbilshi mista krayini vklyuchayuchi stolicyu Kordon mizh dvoma regionami prohodit priblizno po dolini richki Zauer Najvisha tochka krayini pagorb Knajff sho maye visotu 560 m nad rivnem morya i roztashovanij na pivnochi krayini Najnizhcha tochka krayini misce zlittya richok Zauer i Mozel 133 m nad rivnem morya roztashovana na shodi krayini Krayina maye taki krajni tochki Najpivnichnisha tochka selo Shmett Schmett 50 10 58 pn sh 6 01 28 sh d 50 182944 pn sh 6 0246278 sh d 50 182944 6 0246278 near Huldange North Najpivdenisha tochka bilya mista Ryumelanzh 49 26 52 pn sh 6 02 00 sh d 49 44778 pn sh 6 03333 sh d 49 44778 6 03333 near Rumelange South Najshidnisha tochka na berezi richki Zauer bilya selisha Rosport Rosport 49 48 27 pn sh 6 31 52 sh d 49 80750 pn sh 6 531194 sh d 49 80750 6 531194 Sauer river near Rosport East Zahidnisha tochka bilya sela Sir Sir 49 54 pn sh 5 44 sh d 49 900 pn sh 5 733 sh d 49 900 5 733 near Surre West Vodni resursi Dokladnishe Richki Lyuksemburgu ta Spisok richok Lyuksemburgu Karta richok Lyuksemburgu Verhnozauerske ozero Richka Zauer v mezhah komuni Burshajd Richkova sitka gusta rozgaluzhena vidnositsya golovnim chinom do basejnu richki Mozel sho protikaye po kordonu Lyuksemburgu j Nimechchini Zagalna dovzhina vsih richok stanovit blizko 1800 km Najbilshoyu richkoyu krayini ye Mozel sho bere pochatok na pivnichnomu shodi Franciyi i protyagom priblizno 31 km protikaye po kordonu Lyuksemburgu i Nimechchini Po richkah yiyi basejnu Zauer pritoka Mozelya i Ur takozh prohodit kordon z Nimechchinoyu Na beregah cih richok mozhna pobachiti bagato serednovichnih zamkiv Dolina richki Ur otochena nezajmanoyu prirodoyu Inshi najbilshi richki Alzet na pivdni j Vilc na pivnochi Najdovshoyu richkoyu krayini ye Zauer pritoka Mozelya Najbilshoyu vodojmoyu i najbilshim shovishem pitnoyi vodi ye Verhnozauerske ozero Overzauer abo Ot Sur na pivnichnomu zahodi krayini na richci Zauer Ozero zabezpechuye pitnoyu vodoyu polovinu naselennya krayini Vono ye shtuchnim vodoshovishem stvorenim u 1950 h rokah pri budivnictvi dambi Esh syur Sur Beregi ozera vkriti bujnoyu roslinnistyu Vono ye takozh ob yektom turizmu i centrom dlya vodnih vidiv sportu zokrema vitrilnogo sportu katannya na kanoe i kayakah Grunti Perevazhayut buri lisovi j dernovo pidzolisti grunti KlimatMaksimalna ta minimalna temperaturi i kilkist opadiv u misti Lyuksemburg Klimat krayini pomirnij perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo vidstan do morya blizko 300 km U stolici krayini maksimalna temperatura sichnya stanovit 5 C serednya temperatura sichnya 0 7 C maksimalna temperatura u lipni 23 C serednya temperatura lipnya 17 C Na pivnochi krayini cherez te sho vona roztashovana vishe klimat trohi holodnishij Za rik na pivdni krayini vipadaye 760 mm opadiv a najbilsha kilkist opadiv vipadaye na pivnochi krayini do 900 mm vzimku tut chasti snigopadi Opadi rivnomirno rozpodileni vprodovzh roku neveliki maksimumi sposterigayutsya v travni chervni ta listopadi grudni PrirodaFlora Lis na pivnochi Lyuksemburgu komuna Kishpelt Blizko 30 ploshi Lyuksemburgu vkrito dubovo bukovimi lisami Pomizh krayin Zahidnoyi Yevropi Lyuksemburg ye odniyeyu z najbilsh vkritih lisami na odinicyu teritoriyi Tut rostut yak listyani tak i hvojni dereva Najbilshe lisiv u rajoni Ardenn Nezajmanih lyudskoyu diyalnisttyu lisiv u krayini nemaye Tut stvoreno kilka prirodoohoronnih parkiv napriklad u dolinah richok Ur i Sauer Zagalom po vsij krayini pid ohoronoyu perebuvayut blizko 44000 ga zemli sho stanovit blizko 17 teritoriyi krayini Fauna Dokladnishe Spisok ssavciv Lyuksemburgu Dokladnishe Spisok rib Lyuksemburgu Velikih ssavciv u dikij prirodi mozhna pobachiti zridka Vovkiv sho kolis vodilisya u miscevih lisah ne sposterigali z 1895 roku Razom z tim pripuskayetsya sho voni mozhut zabigati na teritoriyu Lyuksemburgu z susidnih krayin odnak unikayut zustrich z lyudinoyu U Ardennah vodyatsya dikij vepr sarna yevropejska olen blagorodnij Z ptahiv u lisah vodyatsya kanyuk vivsyanka zvichajna pidkorishnik dyatel tosho Ribalochka chasto traplyayetsya bilya bagatoh richok Pliski traplyayutsya po vsij krayini Navesni serpokrilcevi i lastivkovi zlitayutsya u mista na gnizduvannya Stolicya krayini lezhit na shlyahu migraciyi zhuravlya sirogo jogo mozhna pobachiti tut navesni j voseni Nacionalnim ptahom Lyuksemburgu ye zolotomushka zhovtochuba PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Lyuksemburgu Tim Skelton Luxembourg 8 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 edition Bradt Travel Guides 2012 ISBN 978 1 84162 424 2 angl OECD Environmental Performance Reviews OECD Environmental Performance Reviews Luxembourg 2010 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine OECD Publishing 2010 P 206 ISBN 978 92 64 07727 0 print ISBN 978 92 64 07728 7 PDF angl Sajt Le portail des statistiqes http www statistiques public lu fr STATEC 14 04 2015 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano berezen 2016 fr Lyuksemburg Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Luxembourg Company Laws and Regulations Handbook Strategic Information and Basic Laws nedostupne posilannya z lipnya 2019 IBP Inc 2016 P 8 ISBN 978 1514509234 ISBN 1514509237 angl Luxembourg Encyclopedia of World Geography 11 bereznya 2016 u Wayback Machine R W McColl general rditor Volume1 Infobase Publishing P 588 ISBN 0 8160 5786 9 ISBN 978 0 8160 7229 3 e book angl Sajt http www eau public lu index html Administration de la gestion de l eau 14 05 2014 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano berezen 2016 fr Belgium Luxembourg and the Netherlands 11 bereznya 2016 u Wayback Machine edited by Jeff Wallenfeldt Britanncia Educational Publishing 2014 P 114 ISBN 978 1 61530 979 5 eBook angl Sajt Luxemburger Wort Luxemburger Wort Saturday 27 June 2015 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano berezen 2016 angl Sajt Luxemburger Wort Luxemburger Wort Monday 27 July 2015 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano berezen 2016 angl