Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Цві́ля — село в Україні, у Ємільчинській селищній територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 870 осіб (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Велика Цвіля | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район | Звягельський район | ||||
| Громада | Ємільчинська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA18080130090076115 | ||||
| Облікова картка | с. Велика Цвіля | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1677 | ||||
| Населення | 870 (2001) | ||||
| Площа | 4,442 км² | ||||
| Густота населення | 195,86 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 11235 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°48′28″ пн. ш. 27°36′24″ сх. д. / 50.80778° пн. ш. 27.60667° сх. д.Координати: 50°48′28″ пн. ш. 27°36′24″ сх. д. / 50.80778° пн. ш. 27.60667° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 205 м | ||||
| Водойми | р. Гать, р. Цвіль | ||||
| Найближча залізнична станція | Звягель I | ||||
| Відстань до залізничної станції | 30 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул. Соборна, 51, смт Ємільчине, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11201 | ||||
| Карта | |||||
  Велика Цвіля | |||||
 Велика Цвіля | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Загальна інформація
Розташоване за 20 км від Звягеля та за 30 км від залізничної станції Звягель, між малими річками Цвіль і Гать. У межах села є ставок площею водного дзеркала 7,70 га.
Населення
Станом на 1885 рік в селі мешкало 475 осіб, налічувалося 46 дворових господарства. Наприкінці 19 століття кількість населення становила 615 осіб, дворів — 49, за Цинкаловським — 46 дворів.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 756 осіб, з них: православних — 741, чоловіків — 384, жінок — 372.
У 1906 році у селі налічувалося 1 090 мешканців, дворів — 134, у 1923 році — 186 дворів та 1 384 мешканці.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 200 осіб, дворів — 352.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 022 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 870 осіб.
Історія
Неподалік села знайдено прикраси з бронзи бронзової доби. Вперше згадується у документах 1677 року. У 1625 році належала до звягельської власності князів Острозьких, мала 13 тяглих селян, 2 підсусідки. Один з осадників платив з місцевої та рогачівської рудень 80 возів заліза. Другий у 1620 році отримав руду за 80 ренських злотих щороку. Після розпаду Острозької ординації село перейшло до Любомирського, батька Потоцької, котра вийшла за Зубова, внісши йому маєток. За Цинкаловським, село належало до князів Корецьких, після них — до Чарторийських та Потоцьких.
Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, сплачувало 2 злотих і 14 грошів до замку та 9 злотих і 26 грошів на міліцію. Після повстання 1831 року перейшло до Уварових.
У другій половині 19 століття — село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 95 верст від Житомира, 30 верст від Новограда-Волинського та найближчої поштової станції, 95 верст від найближчої залізничної станції Полонне. Дерев'яну церкву на кам'яному підмурівку, криту бляхою, збудовано уніатами у 1761 році. Відібрана в уніатів 18 жовтня 1794 року. У 1879 році за кошти вірян до церкви прибудовано дерев'яну, на кам'яному підмурівку, покриту залізом, дзвіницю. При церкві 36 десятин піщаної землі, що розміщувалася в низинах, переважно болотиста та малородюча. До парафії належали Тайки (4 версти), Осова (5 верст), Просіка (8 верст), (9 верст), Заровня (12 верст), Карпилівка (7 верст), Курчицька Гута (12 верст). Сполучення утруднене. Дворів — 269, православних — 2 023, римокатоликів — 102. Сусідні парафії: Серби (6 верст), Курчиця (15 верст) та Підлуби (20 верст). З 22 жовтня 1885 року діяла однокласна церковно-парафіяльна школа, де у 1886 році навчалося 45 хлопчиків та 5 дівчаток. Великий землевласник — австрійський підданий граф Менцинський. В селі були смолярня, водяний та паровий млини. Селяни, крім рільництва, переганяли смолу, заготовляли лучину, рубали та доставляли дрова на смоляний та шкляний заводи. Селян — 186, селянських земель — 1 081 десятина. Належало до курчицького ключа графині Юзефи Менцинської з Кучинських.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були церковна парафія, млин.
Наприкінці 19 століття — село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту, над річкою Цвількою, притокою Случі, за 22 км від Звягеля, за 6 верст від волосного центру, при старому шляху від Звягеля до Городниці. В селі були церква, парафіяльна школа, смолярня, паровий та водяний млини. Власність Козаревичів, набута від Уварових.
У 1906 році — село Сербівської волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 30 верст, до волосного центру, с. Серби — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Емільчині.
У 1920 році в районі села велися бої Першої кінної армії з польсько-українським військом.
У 1923 році включене до складу новоствореної Великоцвілянської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Городницького району Житомирської округи, адміністративний центр ради. Розміщувалося за 23 версти від районного центру, міст. Городниця.
На фронтах німецько-радянської війни воювали 100 селян, 75 — у партизанських загонах. 64 особи загинуло, 76 нагороджені орденами та медалями. На їх честь встановлено обеліск Слави. Партизана Д. Колобчука посмертно нагороджено орденом Вітчизняної війни II ступеня, К. Філінов — повний кавалер ордена Слави.
В радянські часи у селі розміщувалася центральна садиба колгоспу зерново-тваринницького напрямку, який обробляв 2,9 тис. га угідь, з них 2 тис. ріллі. При колгоспі були допоміжні підприємства — пилорама, млин, діяла обласна школа передового досвіду вирощування високих врожаїв льону. У 1948 році головою колгоспу став С. М. Сербін, удостоєний ордена Трудового Червоного Прапора. Колгоспниця Л. С. Сербін — Герой Соціалістичної Праці.
В селі були середня школа, будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, дитячі ясла, відділення зв'язку, 3 магазини, побутовий комбінат. Виходила газета «Червоний прапор».
28 листопада 1957 року, внаслідок ліквідації Городницького району, село, в складі сільської ради, передане до Ємільчинського району Житомирської області.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Великоцвілянської сільської ради включено до складу Ємільчинської селищної територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області.
Пам'ятки
Музей хліба
12 квітня 1985 року, за ініціативи місцевого вчителя фізкультури Миколи Романовича Жилюка, у Великоцвілянській школі відкрився «Музей хліба». Загалом експонується та зберігається близько чотирьох тисяч предметів та документів.
Криниця совісті
10 червня 1988 року в центрі села було відкрито перший у Радянському Союзі пам'ятник жертвам більшовицького терору — «Криницю Совісті». Пам'ятник споруджений Миколою Жилюком і учнями школи. Допомагав ентузіастам письменник і краєзнавець Олексій Євменович Опанасюк.
У 1990 році вийшла в світ повість Олексія Опанасюка «Зникали у відомому напрямку» — твір у монологах на документальній основі, присвячений голоду 1933 року і сталінським репресіям 1937 року на Цвілянщині і на Житомирщині в цілому. 2 березня 1990 року на Українському телебаченні відбулася прем'єра документального фільму «Криниця вдовиних сліз», знятого на основі повісті за сценарієм Аркадія Музичука студією «Укртелефільм» режисером Володимиром Кузнецовим і оператором Миколою Марковським, у якому автори, використовуючи кінематографічні образи (через копання нової криниці, сином репресованого, як докопування сучасників до істини), показали жах репресивних часів, знищення простих селян за їхні висловлювання. Фінальний кадр фільму показує корбу, на яку намотується ланцюг, на кінці якого немає відра з чистою криничною водою правди. А невидима рука продовжує шалено крутити корбу і обірваний ланцюг починає бити бити кінцем об дерев'яну кришку колодязя. Цей звук лунає наче постріли, нагадуючи нам, що репресії ще не завершилися. І Микола Жилюк в кадрі говорить: «Я боюсь, що завтра можу стати наступною жертвою, і ви теж, що знімаєте цей фільм… і всі ми, хто причетний до «Криниці совісті». У великій Цвілі було репресовано і розстріляно понад 90 великоцвілян пострілами в потилицю…».
Відомі люди
- Харківець Анатолій Порфирійович (1916—1943) — Герой Радянського Союзу, командир стрілецького батальйону 21-го стрілецького полку 180-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту. До війни працював учителем у школі села.
- Яковчук Василь Лукашевич (нар. 1935) — артист розмовного жанру, заслужений артист України.
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Велика Цвіля, Ємільчинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 9 травня 2023.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2016.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 228. (рос. дореф.)
- Cwila 2.) C. Wielka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 344. (пол.)
- Цинкаловський О. Цвиля Велика // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 507.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 29. Процитовано 11 травня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 157. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 11 травня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 травня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 11 травня 2023.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 197. Процитовано 10 травня 2023.
- Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 208-209. Процитовано 9 травня 2023.
- Cwila // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 717. (пол.)
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 220. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 травня 2023.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
- Єдиний у Європі «Музей хліба» — на Житомирщині. Микола Шмигін. Вісник. № 18 (788) 5 травня 2011[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 10 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 10 травня 2011.
Посилання
- * Погода в селі Велика Цвіля [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Cvi lya selo v Ukrayini u Yemilchinskij selishnij teritorialnij gromadi Zvyagelskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 870 osib 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Velika Cvilya Gerb Velikoyi Cvili Prapor Velikoyi Cvili Krinicya sovistiKrinicya sovisti Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zvyagelskij rajon Gromada Yemilchinska selishna gromada Kod KATOTTG UA18080130090076115 Oblikova kartka s Velika Cvilya Osnovni dani Persha zgadka 1677 Naselennya 870 2001 Plosha 4 442 km Gustota naselennya 195 86 osib km Poshtovij indeks 11235 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 48 28 pn sh 27 36 24 sh d 50 80778 pn sh 27 60667 sh d 50 80778 27 60667 Koordinati 50 48 28 pn sh 27 36 24 sh d 50 80778 pn sh 27 60667 sh d 50 80778 27 60667 Serednya visota nad rivnem morya 205 m Vodojmi r Gat r Cvil Najblizhcha zaliznichna stanciya Zvyagel I Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 30 km Misceva vlada Adresa radi vul Soborna 51 smt Yemilchine Zvyagelskij r n Zhitomirska obl 11201 Karta Velika Cvilya Velika Cvilya Mapa Velika Cvilya u Vikishovishi Ne plutati z Maloyu Cvileyu Zagalna informaciyaRoztashovane za 20 km vid Zvyagelya ta za 30 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zvyagel mizh malimi richkami Cvil i Gat U mezhah sela ye stavok plosheyu vodnogo dzerkala 7 70 ga NaselennyaStanom na 1885 rik v seli meshkalo 475 osib nalichuvalosya 46 dvorovih gospodarstva Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 615 osib dvoriv 49 za Cinkalovskim 46 dvoriv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 756 osib z nih pravoslavnih 741 cholovikiv 384 zhinok 372 U 1906 roci u seli nalichuvalosya 1 090 meshkanciv dvoriv 134 u 1923 roci 186 dvoriv ta 1 384 meshkanci Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 1 200 osib dvoriv 352 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 1 022 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 870 osib IstoriyaNepodalik sela znajdeno prikrasi z bronzi bronzovoyi dobi Vpershe zgaduyetsya u dokumentah 1677 roku U 1625 roci nalezhala do zvyagelskoyi vlasnosti knyaziv Ostrozkih mala 13 tyaglih selyan 2 pidsusidki Odin z osadnikiv plativ z miscevoyi ta rogachivskoyi ruden 80 voziv zaliza Drugij u 1620 roci otrimav rudu za 80 renskih zlotih shoroku Pislya rozpadu Ostrozkoyi ordinaciyi selo perejshlo do Lyubomirskogo batka Potockoyi kotra vijshla za Zubova vnisshi jomu mayetok Za Cinkalovskim selo nalezhalo do knyaziv Koreckih pislya nih do Chartorijskih ta Potockih Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku splachuvalo 2 zlotih i 14 groshiv do zamku ta 9 zlotih i 26 groshiv na miliciyu Pislya povstannya 1831 roku perejshlo do Uvarovih U drugij polovini 19 stolittya selo Serbivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi za 95 verst vid Zhitomira 30 verst vid Novograda Volinskogo ta najblizhchoyi poshtovoyi stanciyi 95 verst vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Polonne Derev yanu cerkvu na kam yanomu pidmurivku kritu blyahoyu zbudovano uniatami u 1761 roci Vidibrana v uniativ 18 zhovtnya 1794 roku U 1879 roci za koshti viryan do cerkvi pribudovano derev yanu na kam yanomu pidmurivku pokritu zalizom dzvinicyu Pri cerkvi 36 desyatin pishanoyi zemli sho rozmishuvalasya v nizinah perevazhno bolotista ta malorodyucha Do parafiyi nalezhali Tajki 4 versti Osova 5 verst Prosika 8 verst 9 verst Zarovnya 12 verst Karpilivka 7 verst Kurchicka Guta 12 verst Spoluchennya utrudnene Dvoriv 269 pravoslavnih 2 023 rimokatolikiv 102 Susidni parafiyi Serbi 6 verst Kurchicya 15 verst ta Pidlubi 20 verst Z 22 zhovtnya 1885 roku diyala odnoklasna cerkovno parafiyalna shkola de u 1886 roci navchalosya 45 hlopchikiv ta 5 divchatok Velikij zemlevlasnik avstrijskij piddanij graf Mencinskij V seli buli smolyarnya vodyanij ta parovij mlini Selyani krim rilnictva pereganyali smolu zagotovlyali luchinu rubali ta dostavlyali drova na smolyanij ta shklyanij zavodi Selyan 186 selyanskih zemel 1 081 desyatina Nalezhalo do kurchickogo klyucha grafini Yuzefi Mencinskoyi z Kuchinskih Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Serbivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Buli cerkovna parafiya mlin Naprikinci 19 stolittya selo Serbivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu nad richkoyu Cvilkoyu pritokoyu Sluchi za 22 km vid Zvyagelya za 6 verst vid volosnogo centru pri staromu shlyahu vid Zvyagelya do Gorodnici V seli buli cerkva parafiyalna shkola smolyarnya parovij ta vodyanij mlini Vlasnist Kozarevichiv nabuta vid Uvarovih U 1906 roci selo Serbivskoyi volosti 2 go stanu Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Novograd Volinskij stanovila 30 verst do volosnogo centru s Serbi 8 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya v Emilchini U 1920 roci v rajoni sela velisya boyi Pershoyi kinnoyi armiyi z polsko ukrayinskim vijskom U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Velikocvilyanskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Gorodnickogo rajonu Zhitomirskoyi okrugi administrativnij centr radi Rozmishuvalosya za 23 versti vid rajonnogo centru mist Gorodnicya Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 100 selyan 75 u partizanskih zagonah 64 osobi zaginulo 76 nagorodzheni ordenami ta medalyami Na yih chest vstanovleno obelisk Slavi Partizana D Kolobchuka posmertno nagorodzheno ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya K Filinov povnij kavaler ordena Slavi V radyanski chasi u seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu zernovo tvarinnickogo napryamku yakij obroblyav 2 9 tis ga ugid z nih 2 tis rilli Pri kolgospi buli dopomizhni pidpriyemstva pilorama mlin diyala oblasna shkola peredovogo dosvidu viroshuvannya visokih vrozhayiv lonu U 1948 roci golovoyu kolgospu stav S M Serbin udostoyenij ordena Trudovogo Chervonogo Prapora Kolgospnicya L S Serbin Geroj Socialistichnoyi Praci V seli buli serednya shkola budinok kulturi biblioteka dilnichna likarnya dityachi yasla viddilennya zv yazku 3 magazini pobutovij kombinat Vihodila gazeta Chervonij prapor 28 listopada 1957 roku vnaslidok likvidaciyi Gorodnickogo rajonu selo v skladi silskoyi radi peredane do Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Velikocvilyanskoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu Yemilchinskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Novograd Volinskogo zgodom Zvyagelskij rajonu Zhitomirskoyi oblasti Pam yatkiMuzej hliba Dokladnishe Muzej hliba Velika Cvilya 12 kvitnya 1985 roku za iniciativi miscevogo vchitelya fizkulturi Mikoli Romanovicha Zhilyuka u Velikocvilyanskij shkoli vidkrivsya Muzej hliba Zagalom eksponuyetsya ta zberigayetsya blizko chotiroh tisyach predmetiv ta dokumentiv Krinicya sovisti 10 chervnya 1988 roku v centri sela bulo vidkrito pershij u Radyanskomu Soyuzi pam yatnik zhertvam bilshovickogo teroru Krinicyu Sovisti Pam yatnik sporudzhenij Mikoloyu Zhilyukom i uchnyami shkoli Dopomagav entuziastam pismennik i krayeznavec Oleksij Yevmenovich Opanasyuk U 1990 roci vijshla v svit povist Oleksiya Opanasyuka Znikali u vidomomu napryamku tvir u monologah na dokumentalnij osnovi prisvyachenij golodu 1933 roku i stalinskim represiyam 1937 roku na Cvilyanshini i na Zhitomirshini v cilomu 2 bereznya 1990 roku na Ukrayinskomu telebachenni vidbulasya prem yera dokumentalnogo filmu Krinicya vdovinih sliz znyatogo na osnovi povisti za scenariyem Arkadiya Muzichuka studiyeyu Ukrtelefilm rezhiserom Volodimirom Kuznecovim i operatorom Mikoloyu Markovskim u yakomu avtori vikoristovuyuchi kinematografichni obrazi cherez kopannya novoyi krinici sinom represovanogo yak dokopuvannya suchasnikiv do istini pokazali zhah represivnih chasiv znishennya prostih selyan za yihni vislovlyuvannya Finalnij kadr filmu pokazuye korbu na yaku namotuyetsya lancyug na kinci yakogo nemaye vidra z chistoyu krinichnoyu vodoyu pravdi A nevidima ruka prodovzhuye shaleno krutiti korbu i obirvanij lancyug pochinaye biti biti kincem ob derev yanu krishku kolodyazya Cej zvuk lunaye nache postrili nagaduyuchi nam sho represiyi she ne zavershilisya I Mikola Zhilyuk v kadri govorit Ya boyus sho zavtra mozhu stati nastupnoyu zhertvoyu i vi tezh sho znimayete cej film i vsi mi hto prichetnij do Krinici sovisti U velikij Cvili bulo represovano i rozstrilyano ponad 90 velikocvilyan postrilami v potilicyu Vidomi lyudiHarkivec Anatolij Porfirijovich 1916 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu komandir strileckogo bataljonu 21 go strileckogo polku 180 yi strileckoyi diviziyi 38 yi armiyi Voronezkogo frontu Do vijni pracyuvav uchitelem u shkoli sela Yakovchuk Vasil Lukashevich nar 1935 artist rozmovnogo zhanru zasluzhenij artist Ukrayini PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Velika Cvilya Yemilchinskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 9 travnya 2023 Arhiv originalu za 21 grudnya 2016 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 228 ros doref Cwila 2 C Wielka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 344 pol Cinkalovskij O Cvilya Velika Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya S 507 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 29 Procitovano 11 travnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 157 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 11 travnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 137 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 11 travnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 11 travnya 2023 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 197 Procitovano 10 travnya 2023 N Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 208 209 Procitovano 9 travnya 2023 Cwila Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 717 pol Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 220 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 11 travnya 2023 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 2 travnya 2022 Yedinij u Yevropi Muzej hliba na Zhitomirshini Mikola Shmigin Visnik 18 788 5 travnya 2011 nedostupne posilannya Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 10 travnya 2011 Arhiv originalu za 16 veresnya 2009 Procitovano 10 travnya 2011 Posilannya Pogoda v seli Velika Cvilya 19 grudnya 2011 u Wayback Machine