Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Городницький район адміністративно територіальна одиниця УРСР що існувала з 1923 по 1957 роки в складі Житомирської та К

Городницький район

Городницький район

Городницький район — адміністративно-територіальна одиниця УРСР, що існувала з 1923 по 1957 роки в складі Житомирської та Коростенської округ, Київської та Житомирської областей. Районний центр — містечко Городниця.

Городницький район
Основні дані
Країна: УСРР, УРСР
Округа/Область: Житомирська округа
Коростенська округа
Київська область
Житомирська область
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 28 листопада 1957 року
Населення: 24 171 (1939)
Населені пункти та ради
Районний центр: смт Городниця
Районна влада

Історія та адміністративний устрій

Район було утворено 7 березня 1923 року у складі Житомирської округи. До складу увійшли 25 сільських рад (Андрієвицька, Березниківська, Варварівська, Велико-Цвілянська, Городницька, Дубниківська, Зиселівська, Ілляшівська, Катеринівська, Кленівська, Ковалевицька, Кривальсько-Гутська, Куко-Гутянська, Кулішівська, Курчицька, Лучицька, Малоцвілянська, Михеївська, Осівська, Покащівська, Сербівська, Слобідсько-Сербівська, Старо-Гутянська, Суховольська, Тайківська) колишніх Городницької та Сербівської волостей Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

17 червня 1925 року увійшов до складу Коростенської округи.

Протягом 1925-33 років в складі району були утворені: 26 березня 1925 року — Болярська, 20 липня 1927 року — Радицька та Карпилівська, 7 квітня 1933 року — Вірівська, Курчицько-Гутянська, Перелісянська сільські ради, 3 червня 1926 року — Городницька селищна рада.

Протягом 1924—1930 рр. відбувався обмін окремими територіями із суміжними районами — 1924 року підпорядковано 2 сільради (Броницьку та Червоновольську) Олевського району, 1928 року підпорядковано Великоглумчанську та Забаро-Давидівську сільські ради Ємільчинського району, 1925 року передано Суховольську сільську раду до Ярунського району. 22 лютого 1928 року було передано Старогутську сільську раду — до Барашівського району і 10 сільрад (Болярсько-Просецьку, Варварівську, Гуто-Куківську, Зосимівську, Катеринівську, Кулішівську, Покащівську, Радицьку, Слободо-Сербівську, Тайківську) до складу Ємільчинського району.

13 червня 1930 року Коростенську округу було ліквідовано, район передано до складу Волинської округи. 2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Городницький район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру. 9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 4 травня 1935 року район увійшов до новоствореного Коростенського округу Київської області. 22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Городницьким районом у складі.

В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Ємільчине Генеральної округи Житомир. Було утворено Адамівську, Анастасівську, Зарічанську, Приходську, Ходурську та Хуторо-Глумчанську сільські управи.

11 серпня 1954 року було ліквідовано 13 сільських рад із 22: Анастасівську, Броницьку, Вірівську, Забаро-Давидівську, Ілляшівську, Карпилівську, Кленівську, Липинську, Михіївську, Осівську, Перелісянську, Ситнівську та Ходурківську.

28 листопада 1957 року Указом Президії Верховної Ради УРСР район було ліквідовано, його територія увійшла до складу Ємільчинського (Броницькогутянська, Городищенська селищні та Березниківська, Великоглумчанська, Великоцвілянська, Дубницька, Червоновольська сільські ради) та Ярунського (Курчицька, Лучицька та Малоцвілянська сільські ради) районів.

Населення

За результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року на території Городницького району мешкало 41 135 осіб. Розподіл населення за рідними мовами був наступним:

Національний склад населення за даними перепису 1926 року:

Національність Кількість Частка, %
українці 24100 58,6
поляки 7309 17,8
німці 6724 16,3
євреї 2203 5,4
росіяни 681 1,7
інші 118 0,3

За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 24 171 особу, з них українців — 19 471, росіян — 1 444, німців — 238, євреїв — 1 655, поляків — 1 190, інших — 173.

Примітки

  1. (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 36, 532, 533, 539, 540, 617, 618. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 30 жовтня 2020.
  2. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  3. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 16 березня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gorodnickij rajon administrativno teritorialna odinicya URSR sho isnuvala z 1923 po 1957 roki v skladi Zhitomirskoyi ta Korostenskoyi okrug Kiyivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej Rajonnij centr mistechko Gorodnicya Gorodnickij rajon Osnovni dani Krayina USRR URSR Okruga Oblast Zhitomirska okruga Korostenska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblast Utvorenij 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 28 listopada 1957 roku Naselennya 24 171 1939 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr smt Gorodnicya Rajonna vladaIstoriya ta administrativnij ustrijRajon bulo utvoreno 7 bereznya 1923 roku u skladi Zhitomirskoyi okrugi Do skladu uvijshli 25 silskih rad Andriyevicka Bereznikivska Varvarivska Veliko Cvilyanska Gorodnicka Dubnikivska Ziselivska Illyashivska Katerinivska Klenivska Kovalevicka Krivalsko Gutska Kuko Gutyanska Kulishivska Kurchicka Luchicka Malocvilyanska Miheyivska Osivska Pokashivska Serbivska Slobidsko Serbivska Staro Gutyanska Suhovolska Tajkivska kolishnih Gorodnickoyi ta Serbivskoyi volostej Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi 17 chervnya 1925 roku uvijshov do skladu Korostenskoyi okrugi Protyagom 1925 33 rokiv v skladi rajonu buli utvoreni 26 bereznya 1925 roku Bolyarska 20 lipnya 1927 roku Radicka ta Karpilivska 7 kvitnya 1933 roku Virivska Kurchicko Gutyanska Perelisyanska silski radi 3 chervnya 1926 roku Gorodnicka selishna rada Protyagom 1924 1930 rr vidbuvavsya obmin okremimi teritoriyami iz sumizhnimi rajonami 1924 roku pidporyadkovano 2 silradi Bronicku ta Chervonovolsku Olevskogo rajonu 1928 roku pidporyadkovano Velikoglumchansku ta Zabaro Davidivsku silski radi Yemilchinskogo rajonu 1925 roku peredano Suhovolsku silsku radu do Yarunskogo rajonu 22 lyutogo 1928 roku bulo peredano Starogutsku silsku radu do Barashivskogo rajonu i 10 silrad Bolyarsko Prosecku Varvarivsku Guto Kukivsku Zosimivsku Katerinivsku Kulishivsku Pokashivsku Radicku Slobodo Serbivsku Tajkivsku do skladu Yemilchinskogo rajonu 13 chervnya 1930 roku Korostensku okrugu bulo likvidovano rajon peredano do skladu Volinskoyi okrugi 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Gorodnickij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti 4 travnya 1935 roku rajon uvijshov do novostvorenogo Korostenskogo okrugu Kiyivskoyi oblasti 22 veresnya 1937 roku bulo utvoreno Zhitomirsku oblast z Gorodnickim rajonom u skladi V 1941 44 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Yemilchine Generalnoyi okrugi Zhitomir Bulo utvoreno Adamivsku Anastasivsku Zarichansku Prihodsku Hodursku ta Hutoro Glumchansku silski upravi 11 serpnya 1954 roku bulo likvidovano 13 silskih rad iz 22 Anastasivsku Bronicku Virivsku Zabaro Davidivsku Illyashivsku Karpilivsku Klenivsku Lipinsku Mihiyivsku Osivsku Perelisyansku Sitnivsku ta Hodurkivsku 28 listopada 1957 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR rajon bulo likvidovano jogo teritoriya uvijshla do skladu Yemilchinskogo Bronickogutyanska Gorodishenska selishni ta Bereznikivska Velikoglumchanska Velikocvilyanska Dubnicka Chervonovolska silski radi ta Yarunskogo Kurchicka Luchicka ta Malocvilyanska silski radi rajoniv NaselennyaZa rezultatami Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1926 roku na teritoriyi Gorodnickogo rajonu meshkalo 41 135 osib Rozpodil naselennya za ridnimi movami buv nastupnim Ukrayinska mova 70 3 Rosijska mova 2 0 inshi 27 8 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 1926 roku Nacionalnist Kilkist Chastka ukrayinci 24100 58 6 polyaki 7309 17 8 nimci 6724 16 3 yevreyi 2203 5 4 rosiyani 681 1 7 inshi 118 0 3 Za danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 24 171 osobu z nih ukrayinciv 19 471 rosiyan 1 444 nimciv 238 yevreyiv 1 655 polyakiv 1 190 inshih 173 Primitki PDF http www archive zt gov ua s 36 532 533 539 540 617 618 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 30 zhovtnya 2020 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom XI XIII Ukrainskaya SSR M Izd e CSU Soyuza SSR Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 16 bereznya 2023

Дата публікації:
Топ