Діє́го Вела́скес (ісп. Diego Rodríguez de Silva y Velázquez, МФА: [ˈdjeɣo beˈlaθkeθ] Д'єго Беласкес; 6 червня 1599, Севілья, Іспанія — 6 серпня 1660, Мадрид, Іспанія) — іспанський художник, представник мадридської школи часів золотого століття іспанського живопису, придворний живописець короля Філіпа IV.
Дієго Веласкес | |
---|---|
Ім'я при народженні | ісп. Diego Rodríguez de Silva y Velázquez[1] |
Народився | 6 червня 1599[5][6][…] Севілья, Кастильська Корона[3][7][8] |
Помер | 6 серпня 1660[2][3][…] (61 рік) Мадрид, Іспанія[3][7][8] |
Поховання | Мадрид[3] |
Країна | Іспанія[8][7][…] |
Діяльність | художник, митець, унаочнювач |
Вчителі | Франсіско Пачеко |
Відомі учні | d |
Знання мов | іспанська[5][10][6] |
Напрямок | бароко[11] |
Жанр | d, міфологічний живопис[7][12], історичний живопис[7][12], d[7], портрет[7][12], d[12], побутовий жанр[12], пейзаж[12], ню[12], d[12], анімалістика[12], сакральне мистецтво[12] і натюрморт[12] |
Magnum opus | d, Фрейліни, Кузня Вулкана, d, d і Водонос |
Посада | придворний художник і d[13] |
Батько | d[14] |
Мати | d[14] |
У шлюбі з | d[14] |
Діти | d[14] |
Нагороди | |
|
Автор жанрових картин і портретів.
Біографія
Народився 6 червня 1599 року (в деяких джерелах ця дата вказується як дата хрещення) в Севільї (Іспанія) у небагатій сім'ї місцевих дворян Хуана Родрігеса де Сільва та Ієроніми Веласкес, чиї предки переїхали в Іспанію з Португалії. Батьки майбутнього художника взяли шлюб у севільській Церкві Святого Петра (ісп. Iglesia de San Pedro) 28 грудня 1597 року, там же, де згодом і був охрещений новонароджений Дієго, найстарший з восьми дітей у сім'ї. За звичаєм, поширеним в Андалусії, Дієго і його брат Хуан, що також став художником, взяли собі прізвище матері, але збереглись зразки підписів художника, де він використовував і батькове прізвище «Сільва Веласкес».
Навчання
Художній талант Веласкеса відкрився у ранньому віці. Згідно з біографом Антоніо Паломіно, після досягнення 10-річного віку, в 1610 році, Дієго послали на навчання в майстерню відомого севільського художника Франсіско Еррери Старшого. Термін перебування у майстерні Еррери був дуже коротким, оскільки той мав вельми кепський характер, чого молодий учень не зміг витримати. Обставини навчання не були задокументовані, але відомо, що у жовтні 1611 року Хуан Родрігес підписав «договір на навчання» свого сина Дієго з художником Франсіско Пачеко на шість років, починаючи з грудня 1611 року. Пачеко, людина високої культури й різнобічно освічений, автор невиданого за життя трактату з малярського мистецтва, вірний послідовник Рафаеля й Мікеланджело, котрий і сам малював відмінні портрети олівцем. Попри відсутність великого таланту, він був своєю людиною в інтелектуальному середовищі Севільї й серед духовенства, оскільки обіймав посаду цензора та експерта з церковного живопису при Святій Інквізиції в Севільї. Школа живопису Пачеко, «Academia Sevillana», відбивала тогочасну академічну офіційну думку щодо викладу релігійних сюжетів і образів. Саме у цій школі молодий Веласкес отримав свою першу технічну підготовку й естетичні навички, у ній же потоваришував з майбутнім скульптором і живописцем Алонсо Кано і знаменитим іспанським живописцем Франсіско де Сурбараном.
23 квітня 1618 року 19-річний юнак одружився з 15-річною дочкою Пачеко Хуаною Мірандою. Незабаром у них народилися дві дочки: Франсіска в 1619 році та Ігнасія у 1621 році, яка померла у дитячому віці. Шлюбні зв'язки між членами різних сімей іспанських художників було поширеним явищем на той час, оскільки це поліпшувало пошук роботи та замовлень.
Веласкес склав іспит на звання майстра 14 березня 1617 року і за порукою Пачеко був прийнятий в гільдію живописців Севільї, де отримав ліцензію для роботи як художник-живописець і право «практикувати своє мистецтво у королівстві, мати майстерню та наймати підмайстрів».
Призначення придворним художником
Молодий художник набув у Севільї досить гарної репутації. Його вчитель Пачеко, а також друзі й земляки намагалися посприяти його кар'єрі. Мрією Веласкеса було стати придворним живописцем самого короля Іспанії. В 1622 році його вперше відправлено до Мадриду. Там, він у 1622 пише «Портрет поета Луїса де Гонгора-і-Артте» (Музей витончених мистецтв, Бостон), котрим привертає до себе підвищену увагу з боку поважних персон при дворі. Але, попри те, що земляки, які трималися в столиці разом, намагалися йому допомогти, стати перед королівськими очима йому не вдалося.
Засмутившись, Веласкес повернувся до Севільї. Але не встиг він пробути вдома й двох місяців (1623), як його наздогнав лист від земляка-севільця, який служив королівським капеланом. Він писав йому, що придворний живописець Родріго де Вільяндрандо помер, і його місце стало вакантним. Веласкес негайно вирушив до двору, зупинився в будинку свого друга капелана й написав його портрет. Інший севілець, камердинер (королівського брата), відніс портрет до палацу і показав господареві. Кардинал-інфант був у захваті і відразу замовив Веласкесу свій портрет. На той час зображення каноніка вже побачив і сам король Філіп IV. Йому воно сподобалося настільки, що він наказав братові — кардиналові-інфантові, поступитися йому чергою для позування. Так Веласкес нарешті одержав можливість показати себе.
Картина «Портрет Філіппа IV із проханням» (1623, не збереглася) зчинила фурор. Веласкесу виплатили гонорар, згодом призначили ренту, а також взяли на посаду придворного художника. Філіп IV повторив йому обіцянку Александра Македонського до Апеллеса: «ніхто, крім тебе, писати мене більше не буде».
Перша подорож до Італії
У 1629–1631 роках Веласкес подорожує по Італії. В кінці серпня 1629 року Веласкес прибув у Геную. Звідти він попрямував до Мілана, а потім — до Венеції. Саме у Венеції художник зіткнувся з найбільш жорстким неприйняттям італійцями іспанців як таких і в жовтні 1629 року спішно покинув місто й подався до Риму, де, в разі чого, можна було розраховувати на заступництво Папи. У Римі художник пробув до кінця наступного року.
Знайомство з творами великих художників Італії вплинуло на стиль живописця — він зробився вільнішим та блискучим, колорит не таким темним у тінях й став передавати натуру в яскравому освітленні.
Повернення до Мадрида (зрілий період)
Після повернення до Іспанії у 1631 році призначений гофмейстером королівського двору.
У 1634 році отримав почесне звання королівського гардеробмейстера. Приблизно у той же час Філіп IV доручив живописцю керівництво оформленням інтер'єру нового королівського палацу в Буен Ретіро. Художник не лише керував роботами, але й сам брав активну участь в оформленні палацу. До цього періоду часу належить створення Веласкесом серії картин, що оспівували військові перемоги Філіпа IV. Найзначимішою з цієї серії є (1634—1635, Прадо, Мадрид), у якій художник не лише відобразив історичну подію (здачу обложеного голландського міста іспанській армії 2 червня 1625 року), але і за допомогою численних красномовних деталей висловив своє ставлення до цієї події та її учасників. Надалі подібне використання деталей стало однією з найхарактерніших особливостей стилю Веласкеса.
У 1643 році отримав звання камердинера, у 1642–1644 роках супроводжував короля у його поході на Арагон.
Друга подорож до Італії
Наприкінці 1648 року здійснив другу подорож до Італії. Офіційним приводом для його візиту було придбання для Філіпа IV колекції античних скульптур та декількох шедеврів італійського живопису. Але художник був одночасно і високопоставленим придворним чиновником своєї монархії, серед обов'язків якого було встановлення дипломатичних зв'язків з високопоставленими особами Італії. Живописець прекрасно впорався з обома завданнями, він був приязно прийнятий новим Папою Іннокентієм X у Ватикані, який тут же замовив йому свій портрет. Результат тримісячної роботи художника ошелешив весь Рим, не кажучи вже про замовника.
Полотно «Портрет папи Іннокентія Х» (1650 р., Галерея Доріа-Памфілі, Рим) моментально стало вельми популярним. Хоча це було не характерно для того часу, з картини було зроблено безліч копій. Папа урочисто нагородив художника папською медаллю та золотим ланцюжком.
Відвідав Веласкес і Неаполь, що тоді належав Іспанії. Владу іспанської корони уособлював віце-король. Придворним художником іспанського короля в Неаполі був Хосе де Рібера. Так зустрілися два великих іспанських майстри 17 століття. Веласкес не відчував в Рібері конкурента і всіляко сприяв придбанню картин Рібери в Мадрид, хоча їхні художні манери значно розходились.
До цього ж періоду належить створення Веласкесом своєї найнезвичайнішої картини «Венера перед дзеркалом» (бл. 1647—1651, Національна галерея, Лондон).
Повернення в Мадрид (пізній період)
У 1651 р. Веласкес повернувся у Мадрид. Цією подією мистецтвознавці датують початок пізнього періоду його творчості.
Крім вже звичних портретів членів королівської сім'ї, у цей період були створені дві картини, які вважаються вершиною творчості великого художника — «Фрейліни (Меніни)» (1656, Прадо, Мадрид) і «Пряхи» (бл. 1657, Прадо, Мадрид). Кожна з них не тільки є прекрасно зображеним епізодом з життя, але і наповнена глибоким підтекстом завдяки багатьом деталям, позам фігур, їх розташуванню, освітлення — все це дозволило говорити про загадки в пізній творчості Веласкеса.
Хвороба і несподівана смерть
В 1652 році художник був призначений королівським обер-гофмаршалом. Нова посада Веласкеса (у його обов'язки входила підготовка й організація свят при дворі) віднімала багато сил і часу. В 1659 році король присвоює Веласкесу титул лицаря Ордена Сантьяго. У 1660 році, Веласкес відправляється до двору французького монарха, щоб залагодити питання, стосовно укладення між Іспанією й Францією «Піренейського миру», що став завершенням багатолітньої конфронтації двох країн. Суть місії художника, обраного довіреною особою короля Іспанії Філіпа IV, полягала у залагодженні усіх питань з приводу укладення шлюбу між старшою донькою короля Марією-Терезіею і французьким королем Людовиком XIV. Останньою подією у якій Веласкес взяв участь, стало свято на кордоні з Францією, з приводу одруження інфанти Марії-Терезії із французьким королем. Художник повернувся до Мадрида 26 червня, через декілька днів його охопила лихоманка. Незважаючи на зусилля королівських лікарів, 6 серпня 1660 року, на 62-му році життя, Дієго Веласкес помер.
Наступного дня його з почестями, належними для лицаря, похоронили у мадридській церкві Іоанна Хрестителя (ісп. Iglesia de San Juan Bautista). Через рік після смерті, художнику було присвоєно титул — лицар Ордена Сант Яго.
Родина Веласкеса
Коло тогочасних митців та прислужників двору було доволі тісним й обмеженим, тому зчаста вони родичалися поміж собою. Така ж доля спіткала Веласкеса та його родину.
Дієго Веласкес чимало часу провів в майстерні й родині свого учителя Франсіско Пачеко, відтак він таки захопився його єдиною дочкою Хуаною (1602—1660). Як тільки Хуана Пачеко дійшла зрілого віку, в 1618 році, молодий художник взяв її за дружину. В шлюбі у них народилося дві дочки — у 1619 році Франсиска і 1620 році Ігнасія (яка за рік померла, в 1621 році). Про Хуані практично нічого не відомо (адже тогочасні жінки залишалися в тіні своїх чоловіків) — за винятком хіба що того, що вона позувала для ранніх релігійних картин Веласкеса. Хуана не довго побивалася по смерті свого знаного чоловіка, оскільки одразу ж злягла й невдовзі померла, і вже 14 серпня, через вісім днів після гучних похорон Веласкеса, була похована у ті й такі мадридській церкві Іоанна Хрестителя. Під час наполеонівський воєн в Іспанії і церква, і могили були знищені французами.
Дослідникам найбільше відомо про старшу дочку Веласкеса — Франциску де Сільва Веласкес-і-Пачеко (1619—1658). Ще за життя Дієго, він видав її заміж за свого найпершого й найвідданішого учня — Хуана дель Мазо, в цьому шлюбі у них народилися п'ятеро дітей. Франциска де Сільва померла незабаром після народження своєї останньої дитини. Одна з дочок Хуана Батиста Мартінеса дель Мазо, Марія Тереза Мартінес дель Мазо-і-Веласкес (1648—1692), що одружилася й стала маркізою де Монтелеоне. Так склалася життєва доля Веласкесів, що саме завдяки цій його внучці їхня родина породичалася з юагатими й королівськими домами Європи. Марія Терезія стала прабабусею Генрієтти Касадо де Монтелеоне (1725—1761), що вийшла у 1746 році заміж за Генріха VI, князя Рейсс-Кострицького, через цих своїх нащадків є праматір'ю кількох правлячих в ХХ–XXI століттях європейських монархів: королеви Іспанії Софії, королеви Нідерландів Беатрікс, короля Швеції Карла XVI Густава, короля Бельгії Альберта II, князя Ліхтенштейну Ганса-Адама II, Великого герцога Люксембурзького Анрі.
Біографи-дослідники віднайшли додаткові факти того, що під час однієї з поїздок до Італії відомий і багатий, уже на той час, придворний художник завів інтрижку, звичну в ті часи для вищого кола. З опублікованого в 1983 році документа випливає, що в Італії у Веласкеса народився позашлюбний син Антоніо — але вже після того як майстер поїхав в Іспанію, якого сам Веласкес, ймовірно, так жодного разу і не побачив. Відомо, що восени 1652 року іспанський посланець в Римі виплачував допомогу Марті, матері дитини.
Творчість
Севільський період
Ранні полотна севільського періоду, в основному, були створені в жанрі бодегонів (ісп. bodegon — корчма, шинок). Загалом, то були натюрморти, кухонні сцени, корчмарські замальовки. Відомі близько двадцяти робіт того періоду, з яких до наших днів збереглося лише дев'ять. До числа найвідоміших картин раннього Веласкеса належать «Сніданок двох юнаків» (бл. 1618, Музей Веллінгтона, Лондон), «Стара кухарка» (бл. 1618 року, Національна галерея Шотландії, Единбург) «Сніданок» (бл. 1618 Ермітаж, Санкт-Петербург) у яких художник демонструє свою майстерність шляхом передачі гри світла на фігурах переднього плану, що підкреслює рельєфи поверхні і текстури. Картина «Водонос» («Продавець води», бл. 1622 Музей Веллінгтона, Лондон) є особливо знаменитою своїми візуальними ефектами: великий глиняний глечик відбиває світло горизонтальними борозенками на зовнішніх стінках і одночасно по його поверхні скочуються прозорі краплі води.
У схожому стилі написані й декілька релігійних картин цього ж періоду — «Поклоніння пастирів», «Поклоніння волхвів» (1619); «Христос в домі Марії і Марфи» (бл. 1620, Лондонська Національна галерея). Прикладом цьому може слугувати полотно «Христос в домі Марфи і Марії», що є «картиною у картині» і наповнене значно глибшим змістом, ніж інші роботи цього періоду. За сюжетом молода куховарка відривається на хвильку від приготування їжі, підкоряючись жесту старої жінки, яка вказує їй на картину, що висить на стіні. Картина, у свою чергу, зображує сцену з Євангелія, згідно з якою Христос прийшов у будинок Марії і Марфи, і вони, відклавши домашні справи, стали слухати його вчення. Обидві картини перегукуються між собою і можуть сприйматися і як звичайне зображення життєвого епізоду, і як алегоричне нагадування про вічні цінності.
Твори Веласкеса того періоду, особливо його натюрморти, суттєво вплинули на сучасних йому севільських художників. Існує велика кількість копій та імітацій оригінальних полотен майстра. Насамперед у них відчувається уважне вивчення молодим Веласкесом караваджистського мистецтва, багато зразків з якого були доступні в Севільї, що вирізнялось підкресленим реалізмом у зображенні предметів і точним передаванням рис натури, підсиленим контрастним освітленням фігур переднього плану, а також щільністю письма. Усі роботи виконані в лаконічній і виразній манері з використанням темного, часто умовного фону, позбавленого глибини, що залишає відчуття безповітряності. При всьому цьому не виникає сумнівів щодо життєвості та достовірності зображених образів і сцен.
Значний вплив на формування Веласкеса як художника справило також довге перебування в майстерні Пачеко, де цінились: робота з натури, старанність малюнка, точність подібності з моделлю.
Придворний живописець
У мадридський період майстерність художника вдосконалюється. Він звертається до екстраординарних для іспанського живопису античних сюжетів (, 1628–1629, «Кузня Вулкана», 1630), а також історичних — (1634).
Портрети, створені Веласкесом в 1630—1640 роках, принесли йому заслужену славу майстра цього жанру. Хоча в портретах Веласкеса звичайно відсутні жести й рух, вони надзвичайно реалістичні й природні. Тло підібране так, щоб максимально відтінювати фігуру, колірна гама сувора, але пожвавлюється ретельно підібраними сполученнями кольорів. Веласкесу вдавалося в портреті передати характер людини, показати суперечливість рис його характеру.
Найвідоміші портрети дона Хуана Матеоса (1632), генерала Олівареса (1633), кінний портрет короля Філіпа III (1635), папи Іннокентія X (1648).
Портретам пізнього періоду творчості Веласкеса у великій мірі властиві артистизм і психологічна завершеність (інфанта Марія Тереза, 1651; Філіп IV, 1655—1656; інфанта Маргарита Австрійська, близько 1660).
Учні й послідовники
Безпосереднім продовжувачем і спадкоємцем його посади при дворі виявився його учень і чоловік його дочки Франсиски — Хуан Батиста дель Масо (Juan Bautista Martinez del Mazo). Але він не мав таланту свого попередника, і зміг відтворювати лише деякі зовнішні форми. Інший учень Веласкеса — , мавр, що був слугою в його майстерні. (Веласкес зобразив цього негра на одному із найкращих своїх портретів). Пареха писав портрети й релігійні картини.
Після Веласкеса при мадридському дворі короля Карла II працювали Клаудіо Коельо й . Зі зміною правлячої династії і приходом до влади династії (іспанських Бурбонів) французьке бароко й рококо витіснило у вищих шарах настільки прекрасно створений Веласкесом реалізм і натуралізм. Пізніше до спадщини Веласкеса звернулися вже романтики й імпресіоністи.
Тарас Шевченко, як і його вчитель Карл Брюллов, високо цінував портрети Веласкеса. У повісті «Художник» він згадав портрет у Строгановській галереї, що приписувалася тоді Веласкесу, і копію Брюллова з цього портрета.
Відомі картини
Бодегонес, ранній період творчості
- «Три музики», Берлін
- «Сніданок», Музей образотворчих мистецтв, Будапешт
- «Сніданок», Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Мулатка»
- «Водонос» (або «Продавець води»).
- «Яєчня» (або «Жінка готує яєчню»), Единбург
Релігійні та міфологічні сюжети
- «Поклоніння волхвів», 1619, Прадо, Мадрид
- «Христос в домі Марфи і Марії», 1620, Національна галерея, Лондон.
- «Вигнання маврів», 1627, Прадо, Мадрид
- «Тріумф Вакха або П'яниці», 1628, Прадо, Мадрид
- «Кузня Вулкана», 1630, Прадо, Мадрид
- «Розп'ятий Христос», 1632, Прадо, Мадрид
- «Здача Бреди (Ліс Списів)», 1634, Прадо, Мадрид
Портрети
- «Невідома іспанка», 1646, Зібрання герцога Девонширського
- «Портрет Олівареса», 1633, Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Філіп IV верхи», 1636, Прадо, Мадрид
- «Портрет Філіпа IV в військовому костюмі, названий Ла Фрага», 1644, Колекція Фріка, Нью-Йорк
- «Портрет Філіпа IV», 1656, Прадо, Мадрид: (Усього було написано з півтора десятка портретів короля протягом 37 років)
- , 1648, Галерея Доріа-Памфілі, Рим
- «Портрет інфанти , 1651, зібрання Леман, Нью-Йорк
- , бл. 1658, колекція музею Богдана та Варвари Ханенків, Київ
- «Портрет інфанти Маргарити у блакитній сукні», 1659, Музей історії мистецтв, Відень
- «Портрет інфанта Феліпе Просперо», 1659, Музей історії мистецтв, Відень
- «Портрет інфанти Маргарити Австрійської», 1660, Прадо, Мадрид
- «Портрет Хуана Матео, королівського обер-єгермейстера», Галерея старих майстрів, Дрезден
- Портрет папи Іннокентія Х, Національна галерея мистецтва, Вашингтон
Галерея
- Інфанта Маргарита Австрійська, 1660
-
- Принцеса Марія Тереза, до 1653, Художньо-історичний музей, Відень
-
- Автопортрет, 1640, Валенсія
- Філіп IV Іспанський, 1656
- «Модель в образі сивілли», до 1631, Національний музей Прадо, Мадрид
- Портрет поета Луїса де Гонгора-і-Арготе, 1622,
-
- Філіп IV верхи, Музей Прадо (Мадрид)
- (1656, Музей Прадо, Мадрид)
- (1658, Музей Прадо, Мадрид)
-
-
- Водонос, Музей Веллінгтона, Лондон
-
-
-
-
-
-
- por , 1644, , Nueva York
- Felipe IV de castaño y plata por Velázquez (National Gallery, Londres)
Див. також
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. —
- Find a Grave — 1996.
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- RKDartists
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118626426 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Зведений список імен діячів мистецтва
- CONOR.Sl
- Brown J. Velázquez and the Evolution of High Baroque Painting in Madrid — 1995.
- https://rkd.nl/en/explore/artists/79750
- наукова стаття
- WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
- Bardi P.M. Documentación sobre el hombre y el artista // La obra pictórica completa de Velázquez. — Barcelona : Editorial Noguer SA y Rizzoli Editores, 1969.
- Corpus. Corpus velazqueño. Documentos y textos, 2 vols., bajo la dirección de J. M. Pita Andrade. — Madrid, 2000. — .
- Bartolomé Bennassar. Velázquez. Vida. — Madrid : Cátedra, 2012. — .
- Maurizio Marini. Velázquez. — Madrid : Electa, 1997. — .
- Pérez Sánchez, Alfonso E. Velázquez y su arte. Velázquez: Museo del Prado 23 enero-31 de marzo de 1990. — Madrid: Ministerio de Cultura, 1990. —
- Диего Родригес де Сильва Веласкес (1599—1660) [ 31 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Gallerix» (рос.)
- . Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
- http://dovidka.biz.ua/diyego-velaskes-tsikavi-fakti/ [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] Дочки Дієго Веласкеса
- . Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 12 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 17 квітня 2013. (ісп.)
- Шедевр Дієго Веласкеса в колекції музею Богдана та Варвари Ханенків [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.] / «Prostir.museum»
Література
- C. Justi, «Diego Velazquez und sein Jahrhundert» (Бонн, 1888, 2 т.);
- W. Stirling Maxwell, «Velazquez und seine Werke» (переклад з англійської, Берлін, 1856)
- Paul Lefort, «Velazquez» (загальнодоступна праця, що входить до збірки серії книжок: «Les Artistes célébres»).
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Дмитренко М. A. Веласкес. — М.: Молодая гвардия, 1965. — 256 с. — Серия «Жизнь замечательных людей», выпуск 30(418).
- Якимович А. Художник и дворец: Диего Веласкес. — М.: Советский художник, 1989. — 270 с. — (Рассказы о художниках). — .
Посилання
- Веласкес // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дієго Веласкес |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дієго Веласкес |
- «Веласкес» [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дієго Веласкес. Картини й біографія [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Картини художника[недоступне посилання з листопадаа 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Velaskes Diye go Vela skes isp Diego Rodriguez de Silva y Velazquez MFA ˈdjeɣo beˈla8ke8 D yego Belaskes 6 chervnya 1599 Sevilya Ispaniya 6 serpnya 1660 Madrid Ispaniya ispanskij hudozhnik predstavnik madridskoyi shkoli chasiv zolotogo stolittya ispanskogo zhivopisu pridvornij zhivopisec korolya Filipa IV Diyego VelaskesIm ya pri narodzhenniisp Diego Rodriguez de Silva y Velazquez 1 Narodivsya6 chervnya 1599 1599 06 06 5 6 Sevilya Kastilska Korona 3 7 8 Pomer6 serpnya 1660 1660 08 06 2 3 61 rik Madrid Ispaniya 3 7 8 PohovannyaMadrid 3 KrayinaIspaniya 8 7 Diyalnisthudozhnik mitec unaochnyuvachVchiteliFransisko PachekoVidomi uchnidZnannya movispanska 5 10 6 Napryamokbaroko 11 Zhanrd mifologichnij zhivopis 7 12 istorichnij zhivopis 7 12 d 7 portret 7 12 d 12 pobutovij zhanr 12 pejzazh 12 nyu 12 d 12 animalistika 12 sakralne mistectvo 12 i natyurmort 12 Magnum opusd Frejlini Kuznya Vulkana d d i VodonosPosadapridvornij hudozhnik i d 13 Batkod 14 Matid 14 U shlyubi zd 14 Ditid 14 NagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Avtor zhanrovih kartin i portretiv BiografiyaNarodivsya 6 chervnya 1599 roku v deyakih dzherelah cya data vkazuyetsya yak data hreshennya v Sevilyi Ispaniya u nebagatij sim yi miscevih dvoryan Huana Rodrigesa de Silva ta Iyeronimi Velaskes chiyi predki pereyihali v Ispaniyu z Portugaliyi Batki majbutnogo hudozhnika vzyali shlyub u sevilskij Cerkvi Svyatogo Petra isp Iglesia de San Pedro 28 grudnya 1597 roku tam zhe de zgodom i buv ohreshenij novonarodzhenij Diyego najstarshij z vosmi ditej u sim yi Za zvichayem poshirenim v Andalusiyi Diyego i jogo brat Huan sho takozh stav hudozhnikom vzyali sobi prizvishe materi ale zbereglis zrazki pidpisiv hudozhnika de vin vikoristovuvav i batkove prizvishe Silva Velaskes Navchannya Hudozhnij talant Velaskesa vidkrivsya u rannomu vici Zgidno z biografom Antonio Palomino pislya dosyagnennya 10 richnogo viku v 1610 roci Diyego poslali na navchannya v majsternyu vidomogo sevilskogo hudozhnika Fransisko Erreri Starshogo Termin perebuvannya u majsterni Erreri buv duzhe korotkim oskilki toj mav velmi kepskij harakter chogo molodij uchen ne zmig vitrimati Obstavini navchannya ne buli zadokumentovani ale vidomo sho u zhovtni 1611 roku Huan Rodriges pidpisav dogovir na navchannya svogo sina Diyego z hudozhnikom Fransisko Pacheko na shist rokiv pochinayuchi z grudnya 1611 roku Pacheko lyudina visokoyi kulturi j riznobichno osvichenij avtor nevidanogo za zhittya traktatu z malyarskogo mistectva virnij poslidovnik Rafaelya j Mikelandzhelo kotrij i sam malyuvav vidminni portreti olivcem Popri vidsutnist velikogo talantu vin buv svoyeyu lyudinoyu v intelektualnomu seredovishi Sevilyi j sered duhovenstva oskilki obijmav posadu cenzora ta eksperta z cerkovnogo zhivopisu pri Svyatij Inkviziciyi v Sevilyi Shkola zhivopisu Pacheko Academia Sevillana vidbivala togochasnu akademichnu oficijnu dumku shodo vikladu religijnih syuzhetiv i obraziv Same u cij shkoli molodij Velaskes otrimav svoyu pershu tehnichnu pidgotovku j estetichni navichki u nij zhe potovarishuvav z majbutnim skulptorom i zhivopiscem Alonso Kano i znamenitim ispanskim zhivopiscem Fransisko de Surbaranom 23 kvitnya 1618 roku 19 richnij yunak odruzhivsya z 15 richnoyu dochkoyu Pacheko Huanoyu Mirandoyu Nezabarom u nih narodilisya dvi dochki Fransiska v 1619 roci ta Ignasiya u 1621 roci yaka pomerla u dityachomu vici Shlyubni zv yazki mizh chlenami riznih simej ispanskih hudozhnikiv bulo poshirenim yavishem na toj chas oskilki ce polipshuvalo poshuk roboti ta zamovlen Velaskes sklav ispit na zvannya majstra 14 bereznya 1617 roku i za porukoyu Pacheko buv prijnyatij v gildiyu zhivopisciv Sevilyi de otrimav licenziyu dlya roboti yak hudozhnik zhivopisec i pravo praktikuvati svoye mistectvo u korolivstvi mati majsternyu ta najmati pidmajstriv Priznachennya pridvornim hudozhnikom Molodij hudozhnik nabuv u Sevilyi dosit garnoyi reputaciyi Jogo vchitel Pacheko a takozh druzi j zemlyaki namagalisya pospriyati jogo kar yeri Mriyeyu Velaskesa bulo stati pridvornim zhivopiscem samogo korolya Ispaniyi V 1622 roci jogo vpershe vidpravleno do Madridu Tam vin u 1622 pishe Portret poeta Luyisa de Gongora i Artte Muzej vitonchenih mistectv Boston kotrim privertaye do sebe pidvishenu uvagu z boku povazhnih person pri dvori Ale popri te sho zemlyaki yaki trimalisya v stolici razom namagalisya jomu dopomogti stati pered korolivskimi ochima jomu ne vdalosya Zasmutivshis Velaskes povernuvsya do Sevilyi Ale ne vstig vin probuti vdoma j dvoh misyaciv 1623 yak jogo nazdognav list vid zemlyaka sevilcya yakij sluzhiv korolivskim kapelanom Vin pisav jomu sho pridvornij zhivopisec Rodrigo de Vilyandrando pomer i jogo misce stalo vakantnim Velaskes negajno virushiv do dvoru zupinivsya v budinku svogo druga kapelana j napisav jogo portret Inshij sevilec kamerdiner korolivskogo brata vidnis portret do palacu i pokazav gospodarevi Kardinal infant buv u zahvati i vidrazu zamoviv Velaskesu svij portret Na toj chas zobrazhennya kanonika vzhe pobachiv i sam korol Filip IV Jomu vono spodobalosya nastilki sho vin nakazav bratovi kardinalovi infantovi postupitisya jomu chergoyu dlya pozuvannya Tak Velaskes nareshti oderzhav mozhlivist pokazati sebe Kartina Portret Filippa IV iz prohannyam 1623 ne zbereglasya zchinila furor Velaskesu viplatili gonorar zgodom priznachili rentu a takozh vzyali na posadu pridvornogo hudozhnika Filip IV povtoriv jomu obicyanku Aleksandra Makedonskogo do Apellesa nihto krim tebe pisati mene bilshe ne bude Persha podorozh do Italiyi U 1629 1631 rokah Velaskes podorozhuye po Italiyi V kinci serpnya 1629 roku Velaskes pribuv u Genuyu Zvidti vin popryamuvav do Milana a potim do Veneciyi Same u Veneciyi hudozhnik zitknuvsya z najbilsh zhorstkim neprijnyattyam italijcyami ispanciv yak takih i v zhovtni 1629 roku spishno pokinuv misto j podavsya do Rimu de v razi chogo mozhna bulo rozrahovuvati na zastupnictvo Papi U Rimi hudozhnik probuv do kincya nastupnogo roku Znajomstvo z tvorami velikih hudozhnikiv Italiyi vplinulo na stil zhivopiscya vin zrobivsya vilnishim ta bliskuchim kolorit ne takim temnim u tinyah j stav peredavati naturu v yaskravomu osvitlenni Povernennya do Madrida zrilij period Zdacha Bredi 1634 1635 Prado Madrid Venera iz dzerkalom blizko 1644 1648 Londonska Nacionalna galereya Pislya povernennya do Ispaniyi u 1631 roci priznachenij gofmejsterom korolivskogo dvoru U 1634 roci otrimav pochesne zvannya korolivskogo garderobmejstera Priblizno u toj zhe chas Filip IV doruchiv zhivopiscyu kerivnictvo oformlennyam inter yeru novogo korolivskogo palacu v Buen Retiro Hudozhnik ne lishe keruvav robotami ale j sam brav aktivnu uchast v oformlenni palacu Do cogo periodu chasu nalezhit stvorennya Velaskesom seriyi kartin sho ospivuvali vijskovi peremogi Filipa IV Najznachimishoyu z ciyeyi seriyi ye 1634 1635 Prado Madrid u yakij hudozhnik ne lishe vidobraziv istorichnu podiyu zdachu oblozhenogo gollandskogo mista ispanskij armiyi 2 chervnya 1625 roku ale i za dopomogoyu chislennih krasnomovnih detalej visloviv svoye stavlennya do ciyeyi podiyi ta yiyi uchasnikiv Nadali podibne vikoristannya detalej stalo odniyeyu z najharakternishih osoblivostej stilyu Velaskesa U 1643 roci otrimav zvannya kamerdinera u 1642 1644 rokah suprovodzhuvav korolya u jogo pohodi na Aragon Druga podorozh do Italiyi Portret papi Innokentiya H 1650 Galereya Doria Pamfili Rim La familia de Felipe IV 1656 1657 Prado Madrid Naprikinci 1648 roku zdijsniv drugu podorozh do Italiyi Oficijnim privodom dlya jogo vizitu bulo pridbannya dlya Filipa IV kolekciyi antichnih skulptur ta dekilkoh shedevriv italijskogo zhivopisu Ale hudozhnik buv odnochasno i visokopostavlenim pridvornim chinovnikom svoyeyi monarhiyi sered obov yazkiv yakogo bulo vstanovlennya diplomatichnih zv yazkiv z visokopostavlenimi osobami Italiyi Zhivopisec prekrasno vporavsya z oboma zavdannyami vin buv priyazno prijnyatij novim Papoyu Innokentiyem X u Vatikani yakij tut zhe zamoviv jomu svij portret Rezultat trimisyachnoyi roboti hudozhnika osheleshiv ves Rim ne kazhuchi vzhe pro zamovnika Polotno Portret papi Innokentiya H 1650 r Galereya Doria Pamfili Rim momentalno stalo velmi populyarnim Hocha ce bulo ne harakterno dlya togo chasu z kartini bulo zrobleno bezlich kopij Papa urochisto nagorodiv hudozhnika papskoyu medallyu ta zolotim lancyuzhkom Vidvidav Velaskes i Neapol sho todi nalezhav Ispaniyi Vladu ispanskoyi koroni uosoblyuvav vice korol Pridvornim hudozhnikom ispanskogo korolya v Neapoli buv Hose de Ribera Tak zustrilisya dva velikih ispanskih majstri 17 stolittya Velaskes ne vidchuvav v Riberi konkurenta i vsilyako spriyav pridbannyu kartin Riberi v Madrid hocha yihni hudozhni maneri znachno rozhodilis Do cogo zh periodu nalezhit stvorennya Velaskesom svoyeyi najnezvichajnishoyi kartini Venera pered dzerkalom bl 1647 1651 Nacionalna galereya London Povernennya v Madrid piznij period U 1651 r Velaskes povernuvsya u Madrid Ciyeyu podiyeyu mistectvoznavci datuyut pochatok piznogo periodu jogo tvorchosti Krim vzhe zvichnih portretiv chleniv korolivskoyi sim yi u cej period buli stvoreni dvi kartini yaki vvazhayutsya vershinoyu tvorchosti velikogo hudozhnika Frejlini Menini 1656 Prado Madrid i Pryahi bl 1657 Prado Madrid Kozhna z nih ne tilki ye prekrasno zobrazhenim epizodom z zhittya ale i napovnena glibokim pidtekstom zavdyaki bagatom detalyam pozam figur yih roztashuvannyu osvitlennya vse ce dozvolilo govoriti pro zagadki v piznij tvorchosti Velaskesa Hvoroba i nespodivana smert V 1652 roci hudozhnik buv priznachenij korolivskim ober gofmarshalom Nova posada Velaskesa u jogo obov yazki vhodila pidgotovka j organizaciya svyat pri dvori vidnimala bagato sil i chasu V 1659 roci korol prisvoyuye Velaskesu titul licarya Ordena Santyago U 1660 roci Velaskes vidpravlyayetsya do dvoru francuzkogo monarha shob zalagoditi pitannya stosovno ukladennya mizh Ispaniyeyu j Franciyeyu Pirenejskogo miru sho stav zavershennyam bagatolitnoyi konfrontaciyi dvoh krayin Sut misiyi hudozhnika obranogo dovirenoyu osoboyu korolya Ispaniyi Filipa IV polyagala u zalagodzhenni usih pitan z privodu ukladennya shlyubu mizh starshoyu donkoyu korolya Mariyeyu Terezieyu i francuzkim korolem Lyudovikom XIV Ostannoyu podiyeyu u yakij Velaskes vzyav uchast stalo svyato na kordoni z Franciyeyu z privodu odruzhennya infanti Mariyi Tereziyi iz francuzkim korolem Hudozhnik povernuvsya do Madrida 26 chervnya cherez dekilka dniv jogo ohopila lihomanka Nezvazhayuchi na zusillya korolivskih likariv 6 serpnya 1660 roku na 62 mu roci zhittya Diyego Velaskes pomer Nastupnogo dnya jogo z pochestyami nalezhnimi dlya licarya pohoronili u madridskij cerkvi Ioanna Hrestitelya isp Iglesia de San Juan Bautista Cherez rik pislya smerti hudozhniku bulo prisvoyeno titul licar Ordena Sant Yago Rodina Velaskesa Kolo togochasnih mitciv ta prisluzhnikiv dvoru bulo dovoli tisnim j obmezhenim tomu zchasta voni rodichalisya pomizh soboyu Taka zh dolya spitkala Velaskesa ta jogo rodinu Diyego Velaskes chimalo chasu proviv v majsterni j rodini svogo uchitelya Fransisko Pacheko vidtak vin taki zahopivsya jogo yedinoyu dochkoyu Huanoyu 1602 1660 Yak tilki Huana Pacheko dijshla zrilogo viku v 1618 roci molodij hudozhnik vzyav yiyi za druzhinu V shlyubi u nih narodilosya dvi dochki u 1619 roci Fransiska i 1620 roci Ignasiya yaka za rik pomerla v 1621 roci Pro Huani praktichno nichogo ne vidomo adzhe togochasni zhinki zalishalisya v tini svoyih cholovikiv za vinyatkom hiba sho togo sho vona pozuvala dlya rannih religijnih kartin Velaskesa Huana ne dovgo pobivalasya po smerti svogo znanogo cholovika oskilki odrazu zh zlyagla j nevdovzi pomerla i vzhe 14 serpnya cherez visim dniv pislya guchnih pohoron Velaskesa bula pohovana u ti j taki madridskij cerkvi Ioanna Hrestitelya Pid chas napoleonivskij voyen v Ispaniyi i cerkva i mogili buli znisheni francuzami Doslidnikam najbilshe vidomo pro starshu dochku Velaskesa Francisku de Silva Velaskes i Pacheko 1619 1658 She za zhittya Diyego vin vidav yiyi zamizh za svogo najpershogo j najviddanishogo uchnya Huana del Mazo v comu shlyubi u nih narodilisya p yatero ditej Franciska de Silva pomerla nezabarom pislya narodzhennya svoyeyi ostannoyi ditini Odna z dochok Huana Batista Martinesa del Mazo Mariya Tereza Martines del Mazo i Velaskes 1648 1692 sho odruzhilasya j stala markizoyu de Monteleone Tak sklalasya zhittyeva dolya Velaskesiv sho same zavdyaki cij jogo vnuchci yihnya rodina porodichalasya z yuagatimi j korolivskimi domami Yevropi Mariya Tereziya stala prababuseyu Genriyetti Kasado de Monteleone 1725 1761 sho vijshla u 1746 roci zamizh za Genriha VI knyazya Rejss Kostrickogo cherez cih svoyih nashadkiv ye pramatir yu kilkoh pravlyachih v HH XXI stolittyah yevropejskih monarhiv korolevi Ispaniyi Sofiyi korolevi Niderlandiv Beatriks korolya Shveciyi Karla XVI Gustava korolya Belgiyi Alberta II knyazya Lihtenshtejnu Gansa Adama II Velikogo gercoga Lyuksemburzkogo Anri Biografi doslidniki vidnajshli dodatkovi fakti togo sho pid chas odniyeyi z poyizdok do Italiyi vidomij i bagatij uzhe na toj chas pridvornij hudozhnik zaviv intrizhku zvichnu v ti chasi dlya vishogo kola Z opublikovanogo v 1983 roci dokumenta viplivaye sho v Italiyi u Velaskesa narodivsya pozashlyubnij sin Antonio ale vzhe pislya togo yak majster poyihav v Ispaniyu yakogo sam Velaskes jmovirno tak zhodnogo razu i ne pobachiv Vidomo sho voseni 1652 roku ispanskij poslanec v Rimi viplachuvav dopomogu Marti materi ditini TvorchistSevilskij period Vodonos bl 1622 Muzej Vellingtona London Ranni polotna sevilskogo periodu v osnovnomu buli stvoreni v zhanri bodegoniv isp bodegon korchma shinok Zagalom to buli natyurmorti kuhonni sceni korchmarski zamalovki Vidomi blizko dvadcyati robit togo periodu z yakih do nashih dniv zbereglosya lishe dev yat Do chisla najvidomishih kartin rannogo Velaskesa nalezhat Snidanok dvoh yunakiv bl 1618 Muzej Vellingtona London Stara kuharka bl 1618 roku Nacionalna galereya Shotlandiyi Edinburg Snidanok bl 1618 Ermitazh Sankt Peterburg u yakih hudozhnik demonstruye svoyu majsternist shlyahom peredachi gri svitla na figurah perednogo planu sho pidkreslyuye relyefi poverhni i teksturi Kartina Vodonos Prodavec vodi bl 1622 Muzej Vellingtona London ye osoblivo znamenitoyu svoyimi vizualnimi efektami velikij glinyanij glechik vidbivaye svitlo gorizontalnimi borozenkami na zovnishnih stinkah i odnochasno po jogo poverhni skochuyutsya prozori krapli vodi Hristos v domi Marfi i Mariyi bl 1620 Londonska Nacionalna galereya U shozhomu stili napisani j dekilka religijnih kartin cogo zh periodu Pokloninnya pastiriv Pokloninnya volhviv 1619 Hristos v domi Mariyi i Marfi bl 1620 Londonska Nacionalna galereya Prikladom comu mozhe sluguvati polotno Hristos v domi Marfi i Mariyi sho ye kartinoyu u kartini i napovnene znachno glibshim zmistom nizh inshi roboti cogo periodu Za syuzhetom moloda kuhovarka vidrivayetsya na hvilku vid prigotuvannya yizhi pidkoryayuchis zhestu staroyi zhinki yaka vkazuye yij na kartinu sho visit na stini Kartina u svoyu chergu zobrazhuye scenu z Yevangeliya zgidno z yakoyu Hristos prijshov u budinok Mariyi i Marfi i voni vidklavshi domashni spravi stali sluhati jogo vchennya Obidvi kartini peregukuyutsya mizh soboyu i mozhut sprijmatisya i yak zvichajne zobrazhennya zhittyevogo epizodu i yak alegorichne nagaduvannya pro vichni cinnosti Tvori Velaskesa togo periodu osoblivo jogo natyurmorti suttyevo vplinuli na suchasnih jomu sevilskih hudozhnikiv Isnuye velika kilkist kopij ta imitacij originalnih poloten majstra Nasampered u nih vidchuvayetsya uvazhne vivchennya molodim Velaskesom karavadzhistskogo mistectva bagato zrazkiv z yakogo buli dostupni v Sevilyi sho viriznyalos pidkreslenim realizmom u zobrazhenni predmetiv i tochnim peredavannyam ris naturi pidsilenim kontrastnim osvitlennyam figur perednogo planu a takozh shilnistyu pisma Usi roboti vikonani v lakonichnij i viraznij maneri z vikoristannyam temnogo chasto umovnogo fonu pozbavlenogo glibini sho zalishaye vidchuttya bezpovitryanosti Pri vsomu comu ne vinikaye sumniviv shodo zhittyevosti ta dostovirnosti zobrazhenih obraziv i scen Znachnij vpliv na formuvannya Velaskesa yak hudozhnika spravilo takozh dovge perebuvannya v majsterni Pacheko de cinilis robota z naturi starannist malyunka tochnist podibnosti z modellyu Pridvornij zhivopisec U madridskij period majsternist hudozhnika vdoskonalyuyetsya Vin zvertayetsya do ekstraordinarnih dlya ispanskogo zhivopisu antichnih syuzhetiv 1628 1629 Kuznya Vulkana 1630 a takozh istorichnih 1634 Portreti stvoreni Velaskesom v 1630 1640 rokah prinesli jomu zasluzhenu slavu majstra cogo zhanru Hocha v portretah Velaskesa zvichajno vidsutni zhesti j ruh voni nadzvichajno realistichni j prirodni Tlo pidibrane tak shob maksimalno vidtinyuvati figuru kolirna gama suvora ale pozhvavlyuyetsya retelno pidibranimi spoluchennyami koloriv Velaskesu vdavalosya v portreti peredati harakter lyudini pokazati superechlivist ris jogo harakteru Najvidomishi portreti dona Huana Mateosa 1632 generala Olivaresa 1633 kinnij portret korolya Filipa III 1635 papi Innokentiya X 1648 Portretam piznogo periodu tvorchosti Velaskesa u velikij miri vlastivi artistizm i psihologichna zavershenist infanta Mariya Tereza 1651 Filip IV 1655 1656 infanta Margarita Avstrijska blizko 1660 Uchni j poslidovnikiBezposerednim prodovzhuvachem i spadkoyemcem jogo posadi pri dvori viyavivsya jogo uchen i cholovik jogo dochki Fransiski Huan Batista del Maso Juan Bautista Martinez del Mazo Ale vin ne mav talantu svogo poperednika i zmig vidtvoryuvati lishe deyaki zovnishni formi Inshij uchen Velaskesa mavr sho buv slugoyu v jogo majsterni Velaskes zobraziv cogo negra na odnomu iz najkrashih svoyih portretiv Pareha pisav portreti j religijni kartini Pislya Velaskesa pri madridskomu dvori korolya Karla II pracyuvali Klaudio Koelo j Zi zminoyu pravlyachoyi dinastiyi i prihodom do vladi dinastiyi ispanskih Burboniv francuzke baroko j rokoko vitisnilo u vishih sharah nastilki prekrasno stvorenij Velaskesom realizm i naturalizm Piznishe do spadshini Velaskesa zvernulisya vzhe romantiki j impresionisti Taras Shevchenko yak i jogo vchitel Karl Bryullov visoko cinuvav portreti Velaskesa U povisti Hudozhnik vin zgadav portret u Stroganovskij galereyi sho pripisuvalasya todi Velaskesu i kopiyu Bryullova z cogo portreta Vidomi kartiniBodegones rannij period tvorchosti Tri muziki Berlin Snidanok Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht Snidanok Ermitazh Sankt Peterburg Mulatka Vodonos abo Prodavec vodi Yayechnya abo Zhinka gotuye yayechnyu Edinburg Religijni ta mifologichni syuzheti Pokloninnya volhviv 1619 Prado Madrid Hristos v domi Marfi i Mariyi 1620 Nacionalna galereya London Vignannya mavriv 1627 Prado Madrid Triumf Vakha abo P yanici 1628 Prado Madrid Kuznya Vulkana 1630 Prado Madrid Rozp yatij Hristos 1632 Prado Madrid Zdacha Bredi Lis Spisiv 1634 Prado Madrid Portreti Nevidoma ispanka 1646 Zibrannya gercoga Devonshirskogo Portret Olivaresa 1633 Ermitazh Sankt Peterburg Filip IV verhi 1636 Prado Madrid Portret Filipa IV v vijskovomu kostyumi nazvanij La Fraga 1644 Kolekciya Frika Nyu Jork Portret Filipa IV 1656 Prado Madrid Usogo bulo napisano z pivtora desyatka portretiv korolya protyagom 37 rokiv 1648 Galereya Doria Pamfili Rim Portret infanti 1651 zibrannya Leman Nyu Jork bl 1658 kolekciya muzeyu Bogdana ta Varvari Hanenkiv Kiyiv Portret infanti Margariti u blakitnij sukni 1659 Muzej istoriyi mistectv Viden Portret infanta Felipe Prospero 1659 Muzej istoriyi mistectv Viden Portret infanti Margariti Avstrijskoyi 1660 Prado Madrid Portret Huana Mateo korolivskogo ober yegermejstera Galereya starih majstriv Drezden Portret papi Innokentiya H Nacionalna galereya mistectva VashingtonGalereyaInfanta Margarita Avstrijska 1660 Nevidoma ispanka Princesa Mariya Tereza do 1653 Hudozhno istorichnij muzej Viden Kardinal Kamillo Astali Pamfili 1650 Nyu Jork SShA Avtoportret 1640 Valensiya Filip IV Ispanskij 1656 Model v obrazi sivilli do 1631 Nacionalnij muzej Prado Madrid Portret poeta Luyisa de Gongora i Argote 1622 Filip IV verhi Muzej Prado Madrid 1656 Muzej Prado Madrid 1658 Muzej Prado Madrid Tri muziki Mulatka Vodonos Muzej Vellingtona London Kuznya Vulkana Zhinka gotuye yayechnyu c 1634 cuadro de Diego Velazquez expuesto en el Museo del Prado por 1644 Nueva York Felipe IV de castano y plata por Velazquez National Gallery Londres Div takozhMistectvo Ispaniyi Portret Paradnij portret Zhivopis baroko Istorichnij zhivopis Madridska shkola Neapolitanska shkola Rimska hudozhnya shkola Portret v mistectvi 17 stolittya kniga PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Itau Cultural Enciclopedia Itau Cultural Sao Paulo Itau Cultural 2001 ISBN 978 85 7979 060 7 d Track Q174d Track Q10304263d Track Q41599984 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 RKDartists d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 118626426 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva d Track Q110250907d Track Q2494649 CONOR Sl d Track Q16744133 Brown J Velazquez and the Evolution of High Baroque Painting in Madrid 1995 d Track Q1420342 https rkd nl en explore artists 79750 naukova stattya d Track Q13442814 WikiTree 2005 ed size 23699588 d Track Q1074931 Bardi P M Documentacion sobre el hombre y el artista La obra pictorica completa de Velazquez Barcelona Editorial Noguer SA y Rizzoli Editores 1969 Corpus Corpus velazqueno Documentos y textos 2 vols bajo la direccion de J M Pita Andrade Madrid 2000 ISBN 84 369 3347 8 Bartolome Bennassar Velazquez Vida Madrid Catedra 2012 ISBN 978 84 376 2979 7 Maurizio Marini Velazquez Madrid Electa 1997 ISBN 84 8156 160 6 Perez Sanchez Alfonso E Velazquez y su arte Velazquez Museo del Prado 23 enero 31 de marzo de 1990 Madrid Ministerio de Cultura 1990 ISBN 84 87317 01 4 Diego Rodriges de Silva Velaskes 1599 1660 31 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Gallerix ros Arhiv originalu za 18 lipnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 http dovidka biz ua diyego velaskes tsikavi fakti 1 serpnya 2017 u Wayback Machine Dochki Diyego Velaskesa Arhiv originalu za 20 lipnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 Arhiv originalu za 18 lipnya 2017 Procitovano 12 lipnya 2017 Arhiv originalu za 11 travnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2013 isp Shedevr Diyego Velaskesa v kolekciyi muzeyu Bogdana ta Varvari Hanenkiv 26 chervnya 2017 u Wayback Machine Prostir museum LiteraturaC Justi Diego Velazquez und sein Jahrhundert Bonn 1888 2 t W Stirling Maxwell Velazquez und seine Werke pereklad z anglijskoyi Berlin 1856 Paul Lefort Velazquez zagalnodostupna pracya sho vhodit do zbirki seriyi knizhok Les Artistes celebres Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Dmitrenko M A Velaskes M Molodaya gvardiya 1965 256 s Seriya Zhizn zamechatelnyh lyudej vypusk 30 418 Yakimovich A Hudozhnik i dvorec Diego Velaskes M Sovetskij hudozhnik 1989 270 s Rasskazy o hudozhnikah ISBN 5 269 00014 8 PosilannyaVelaskes Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Diyego Velaskes Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Diyego Velaskes Velaskes 20 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Diyego Velaskes Kartini j biografiya 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Kartini hudozhnika nedostupne posilannya z listopadaa 2019