Вежа Кокуй (Новгородський дитинець)

Кокуй (Кукуй, Каланча, Каланчовська; рос. Кокуй)  — чотирикутна глуха (непроїзна) вежа в південно-західній частині Новгородського дитинця, що відрізняється від інших веж своєрідною формою і висотою. Вежа прямокутна в плані, площа її основи — 8,5 × 10,4 м. Висота вежі з куполом — 38,5 м, товщина стін на рівні першого ярусу — 2 м. Вінчає вежу десятиметровий намет.

Вежа Кокуй
58°31′10″ пн. ш. 31°16′22″ сх. д. / 58.51972222002777357° пн. ш. 31.27277778002777708° сх. д. / 58.51972222002777357; 31.27277778002777708Координати: 58°31′10″ пн. ш. 31°16′22″ сх. д. / 58.51972222002777357° пн. ш. 31.27277778002777708° сх. д. / 58.51972222002777357; 31.27277778002777708
Країна	Росія
Розташування	Великий Новгород
Тип	пам'ятка архітектури^[d]
Вежа Кокуй Вежа Кокуй (Росія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

У XV столітті на місці існуючої вежі був розкат — невисокий, нарівні зі стінами вежі, подібний до того, який розташовувався над водяними ворітьми на береговому боці кремля. У XVII столітті при будівництві комплексу Воєводського двору в кінці XVII століття за проектом С. Л. Єфімова вежа-розкат була ґрунтовно перероблена: були надбудовані три прямокутних у плані поверху, а вище, за принципом «два восьмерика над четвериком» — ще два поверхи. На двох нижніх поверхах з кам'яними склепіннями розміщувалися винний льох і казенна палата. На третьому поверсі були зроблені виходи на фортечну стіну, а саме верхнє приміщення було призначене для огляду всього міста. Вище було встановлено дерев'яний намет, покритий білим залізом, а вінчав позолочений і місцями посріблений прапор з гербом Новгородської держави, над прапором — корона, а над нею квітка.

Вежу після перебудови називали Каланчею. Сучасна назва вежі була введена П. Л. Гусєвим в 1913 році. На думку сучасних дослідників припущення походження назви від голландського або нижнєнімецького слова коке, що значить дивись (пор. башта Кік-ін-де-Кек в Талліні), історично не виправдано.

У XIX столітті пожежні Софійської частини у нижній частині вежі тримали свиней і зберігали капусту. У 1910 році вежу обмірював Б. К. Реріх.

Під час Великої Вітчизняної війни у вежі був німецький спостережний пункт. До часу звільнення міста в 1944 році верхня частина вежі отримала сильні пошкодження від прямого попадання авіабомби. У 1960-і роки за проектом А. В. Воробйова вежа була відновлена у формі XVII століття.

Нині на вежі працює оглядовий майданчик, вид з неї на Княжу, Спаську і Палацову вежі зображений на 5-ти рублевій Російській банкноті. У 2012 році на оглядовому майданчику встановлено також два телескопа з 60-кратним збільшенням.

• Вежа Кокуй (вид зовні дитинця, 1913 р.)
• Вежа Кокуй (вид зсередини дитинця, 2007 р.)

Культурна спадщина

30 серпня 1960 року постановою Ради Міністрів РРФСР № 1327 «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников в РСФСР» ансамбль Новгородського кремля прийнятий під охорону як пам'ятка державного значення.

У 1992 році Рішенням ювілейного засідання Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО архітектурний ансамбль Новгородського кремля включений в Список Всесвітньої спадщини.

Світова спадщина ЮНЕСКО

Примітки

1. Гусев П. Новгородский детинец по изображению на иконе Михайловской церкви. СПб., 1913.
2. Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Кокуй (Кукуй) башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб. : Нестор-История, 2007, под ред. Янина В. Л., с. 244
3. . Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 2 грудня 2019.

Література

1. Кузьмина Н. Н. Филлипова Л. А. Кокуй (Кукуй) башня \\ Великий Новгород. История и культура IX—XVII веков. Энциклопедический словарь. СПб. : Нестор-История, 2007, под ред Янина В. Л., с. 244
2. Культура Новгородської області. Інформаційний портал. Об'єкти ЮНЕСКО. (2.1. Стіни і башні) [ 3 грудня 2019 у Wayback Machine.]