Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 41°54′11″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.90306° пн. ш. 12.45056° сх. д.
Ватика́нські сади́ (італ. Giardini Vaticani) — це садово-паркова зона Ватикана, яка покриває більше половини його загальної території. Значна частина садів Ватикану штучна. Територія між Леонінською стіною й місцем адміністрації Ватикану — найбільш незаймана частина садів: ліс із сосни італійської, інших сосен, дуба кам'яного, кипариса, кедра та пальм характеризують горбисту місцевість. Сади перетинаються широкою мережею доріжок. Загальний доступ громадськості до садів відсутній, але екскурсії з обмеженими можливостями доступні.
| Ватиканські сади | |
|---|---|
| італ. Giardini Vaticani | |
 | |
| 41°54′11″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.90306° пн. ш. 12.45056° сх. д. | |
| Тип | паркова зона |
| Відкрито | 1279 |
| Площа | 0,23 км² |
| Керівна установа | Святий престол |
| Країна |  Ватикан |
| Розташування |  Ватикан |
| vaticanstate.va/content/vaticanstate/en/monumenti/giardini-vaticani.html | |
  Ватиканські сади Ватиканські сади (Ватикан) | |
 Ватиканські сади у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Сади відмежовані Ватиканською стіною з півночі, півдня і заходу. Східна сторона, яка межує з Собором Святого Петра і Ватиканськими музеями, є найбільш упорядкованою і доглянутою. На території садів розташована невелика кількість будівель, зокрема будинок Радіо Ватикана. Сади займають близько 23 гектарів. Найвища точка — 60 метрів над рівнем моря.
Сади і парки були створені в епоху Ренесансу та бароко і відповідно прикрашені фонтанами і скульптурами. Західна частина Ватикану характеризується міцними туфовими покладами. Під породою є кілька підземних джерел води, які колись гарантували Папі безпечне водопостачання, а також підтримували субтропічну, щільну вегетацію садів.
Флора садів досить різноманітна і ця територія вважається біотопом і прихистком для багатьох видів тварин, особливо дрібних тварин та птахів. Найважливіші види включають різні види кажанів (див. докладніше Список ссавців Ватикану), а також птахи, зокрема папугоподібних і плазуни (ящірки, змії).
Історія
За переказами, землі Ватиканських садів були посипані землею, привезеною з Голгофи Святою Оленою, щоб символічно сполучити кров Христа з кров'ю, пролитою першими християнами, які загинули в часи неронівських гонінь.
Появу садів відносять до часів Середньовіччя, коли сади і виноградники поширились на території, що з півночі прилягають до папського Апостольського палацу. У 1279 році папа Миколай III (Джованні Гаетано Орсіні, 1277–1280) переніс свою резиденцію назад у Ватикан з Латеранського палацу і обгородив цю територію стінами. Він посадив фруктовий сад (pomerium), газон (pratellum) і сад для відпочинку (viridarium). Фруктовий сад в часи пізнього Середньовіччя втрачає своє господарське значення. В 1485 году папа Інокентій VIII розпочинає тут будівництво Бельведера (нині — частина Ватиканських музеїв).
В 1559 році за часів папи Пія IV у північній частині садів створюється декоративний парк у стилі епохи Ренесансу, в центрі якого будується будинок казіни у стилі маньєризму. В 1578 році папа Григорій XIII будує тут Башту вітрів, у якій розмістив свою астрономічну обсерваторію.
Періодом найвищого архітектурного розвитку садів вважають шістнадцяте і сімнадцяте століття, коли над об'єктами садів працювали такі знані художники, гравери і архітектори, як Донато Браманте, Пірро Лігоріо (Садовий павільйон Пія IV), Антоніо Темпеста, Джованні Батіста Фальда. В ці часи відродженню садів сприяло будівництво на їх території фонтанів, статуй і храмів. У 1607 році, завдяки додатковому підводу води від озера Браччіано, яке розташоване за 40 км від садів, майстри з Нідерландів створюють в садах різноманітні фонтани, каскади та інші водні споруди.
За часів папства Юлія II озеленення садів здобуло нового дихання. В початковий проект Донато Браманте було внесено зміни, які передбачали створення трьох внутрішніх дворів у пейзажному стилі Ренесансу: Двір Бельведера (1503–1545), Двір бібліотеки, Двір соснової шишки. У цьому ж стилі був спроектований великий прямокутний Лабіринт, обрамлений італійськими пініями та ліванськими кедрами. Замість огорожі, спорудженої за Миколая III, Браманте побудував великі оборонні стіни прямокутної форми.
У другій половині XVII століття територія Садів все більш використовується для ботанічних цілей. За каденції папи Климента XI тут висаджують рідкісні види субтропічних рослин. Починаючи з 1850 року значна частина Садів була розбита за зразком англійського паркового мистецтва. У 1888 році папою Левом XIII тут було відкрито Ватиканський зоопарк.
В 1976 році в західній частині Садів відкрито вертолітний аеровокзал Ватиканський геліпорт, який зв'язує Ватикан з міжнародними аеропортами Фіумічіно і Чампіно.
Вхід до Садів дозволено за попередньої домовленості у супроводі гіда у понеділок, вівторок, четвер і суботу (крім святкових днів) з 10:00 до 12:00, час закриття — 14:00.
Будівлі
- Монастир Матері Церкви (Mater Ecclesiae)
- Передавальний центр Marconi
- Леонінська стіна
- Папський ефіопський колледж
- Радіо Ватикана
- Ватиканський вокзал
- Ватиканська судова палата
- Палац Казіна (нині Папська академія наук)
- Палаццо Сан-Карло
- Башта Вітрів
- Вежа Галлінаро
- Вежа Іоанна
- Будинок архіпасторів
Примітки
- Al Pellegrino Cattolico: The Vatican Gardens. © 2008 Al Pellegrino Cattolico s.r.l. Via di Porta Angelica 81\83 (S.Pietro) I- 00193 Roma, Italy. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 листопада 2008.
- Official Vatican City State Website: A Visit to the Vatican Gardens. © 2007-08 Uffici di Presidenza S.C.V. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 21 листопада 2008.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ватиканські сади |
- Офіційний сайт [ 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея [ 7 травня 2017 у Wayback Machine.] aziza01.livejournal.com
- Nik Barlo Jr. und Vincenzo Scaccioni: Die vatikanischen Gärten. Regensburg & Citta del Vaticano 2009;
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 41 54 11 pn sh 12 27 02 sh d 41 90306 pn sh 12 45056 sh d 41 90306 12 45056 Vatika nski sadi ital Giardini Vaticani ce sadovo parkova zona Vatikana yaka pokrivaye bilshe polovini jogo zagalnoyi teritoriyi Znachna chastina sadiv Vatikanu shtuchna Teritoriya mizh Leoninskoyu stinoyu j miscem administraciyi Vatikanu najbilsh nezajmana chastina sadiv lis iz sosni italijskoyi inshih sosen duba kam yanogo kiparisa kedra ta palm harakterizuyut gorbistu miscevist Sadi peretinayutsya shirokoyu merezheyu dorizhok Zagalnij dostup gromadskosti do sadiv vidsutnij ale ekskursiyi z obmezhenimi mozhlivostyami dostupni Vatikanski sadiital Giardini Vaticani41 54 11 pn sh 12 27 02 sh d 41 90306 pn sh 12 45056 sh d 41 90306 12 45056Tipparkova zonaVidkrito1279Plosha0 23 km Kerivna ustanovaSvyatij prestolKrayina VatikanRoztashuvannya Vatikanvaticanstate va content vaticanstate en monumenti giardini vaticani htmlVatikanski sadiVatikanski sadi Vatikan Vatikanski sadi u Vikishovishi Mapa Vatikana Sadi poznacheni zelenim koloromZagalni vidomostiSadi vidmezhovani Vatikanskoyu stinoyu z pivnochi pivdnya i zahodu Shidna storona yaka mezhuye z Soborom Svyatogo Petra i Vatikanskimi muzeyami ye najbilsh uporyadkovanoyu i doglyanutoyu Na teritoriyi sadiv roztashovana nevelika kilkist budivel zokrema budinok Radio Vatikana Sadi zajmayut blizko 23 gektariv Najvisha tochka 60 metriv nad rivnem morya Sadi i parki buli stvoreni v epohu Renesansu ta baroko i vidpovidno prikrasheni fontanami i skulpturami Zahidna chastina Vatikanu harakterizuyetsya micnimi tufovimi pokladami Pid porodoyu ye kilka pidzemnih dzherel vodi yaki kolis garantuvali Papi bezpechne vodopostachannya a takozh pidtrimuvali subtropichnu shilnu vegetaciyu sadiv Flora sadiv dosit riznomanitna i cya teritoriya vvazhayetsya biotopom i prihistkom dlya bagatoh vidiv tvarin osoblivo dribnih tvarin ta ptahiv Najvazhlivishi vidi vklyuchayut rizni vidi kazhaniv div dokladnishe Spisok ssavciv Vatikanu a takozh ptahi zokrema papugopodibnih i plazuni yashirki zmiyi IstoriyaVatikanski sadi Viglyad z vikna Galereyi geografichnih kart Za perekazami zemli Vatikanskih sadiv buli posipani zemleyu privezenoyu z Golgofi Svyatoyu Olenoyu shob simvolichno spoluchiti krov Hrista z krov yu prolitoyu pershimi hristiyanami yaki zaginuli v chasi neronivskih gonin Poyavu sadiv vidnosyat do chasiv Serednovichchya koli sadi i vinogradniki poshirilis na teritoriyi sho z pivnochi prilyagayut do papskogo Apostolskogo palacu U 1279 roci papa Mikolaj III Dzhovanni Gaetano Orsini 1277 1280 perenis svoyu rezidenciyu nazad u Vatikan z Lateranskogo palacu i obgorodiv cyu teritoriyu stinami Vin posadiv fruktovij sad pomerium gazon pratellum i sad dlya vidpochinku viridarium Fruktovij sad v chasi piznogo Serednovichchya vtrachaye svoye gospodarske znachennya V 1485 godu papa Inokentij VIII rozpochinaye tut budivnictvo Belvedera nini chastina Vatikanskih muzeyiv V 1559 roci za chasiv papi Piya IV u pivnichnij chastini sadiv stvoryuyetsya dekorativnij park u stili epohi Renesansu v centri yakogo buduyetsya budinok kazini u stili manyerizmu V 1578 roci papa Grigorij XIII buduye tut Bashtu vitriv u yakij rozmistiv svoyu astronomichnu observatoriyu Periodom najvishogo arhitekturnogo rozvitku sadiv vvazhayut shistnadcyate i simnadcyate stolittya koli nad ob yektami sadiv pracyuvali taki znani hudozhniki graveri i arhitektori yak Donato Bramante Pirro Ligorio Sadovij paviljon Piya IV Antonio Tempesta Dzhovanni Batista Falda V ci chasi vidrodzhennyu sadiv spriyalo budivnictvo na yih teritoriyi fontaniv statuj i hramiv U 1607 roci zavdyaki dodatkovomu pidvodu vodi vid ozera Brachchiano yake roztashovane za 40 km vid sadiv majstri z Niderlandiv stvoryuyut v sadah riznomanitni fontani kaskadi ta inshi vodni sporudi Za chasiv papstva Yuliya II ozelenennya sadiv zdobulo novogo dihannya V pochatkovij proekt Donato Bramante bulo vneseno zmini yaki peredbachali stvorennya troh vnutrishnih dvoriv u pejzazhnomu stili Renesansu Dvir Belvedera 1503 1545 Dvir biblioteki Dvir sosnovoyi shishki U comu zh stili buv sproektovanij velikij pryamokutnij Labirint obramlenij italijskimi piniyami ta livanskimi kedrami Zamist ogorozhi sporudzhenoyi za Mikolaya III Bramante pobuduvav veliki oboronni stini pryamokutnoyi formi U drugij polovini XVII stolittya teritoriya Sadiv vse bilsh vikoristovuyetsya dlya botanichnih cilej Za kadenciyi papi Klimenta XI tut visadzhuyut ridkisni vidi subtropichnih roslin Pochinayuchi z 1850 roku znachna chastina Sadiv bula rozbita za zrazkom anglijskogo parkovogo mistectva U 1888 roci papoyu Levom XIII tut bulo vidkrito Vatikanskij zoopark V 1976 roci v zahidnij chastini Sadiv vidkrito vertolitnij aerovokzal Vatikanskij geliport yakij zv yazuye Vatikan z mizhnarodnimi aeroportami Fiumichino i Champino Vhid do Sadiv dozvoleno za poperednoyi domovlenosti u suprovodi gida u ponedilok vivtorok chetver i subotu krim svyatkovih dniv z 10 00 do 12 00 chas zakrittya 14 00 BudivliMonastir Materi Cerkvi Mater Ecclesiae Monastir Materi Cerkvi Mater Ecclesiae Peredavalnij centr Marconi Leoninska stina Papskij efiopskij kolledzh Radio Vatikana Vatikanskij vokzal Vatikanska sudova palata Palac Kazina nini Papska akademiya nauk Palacco San Karlo Bashta Vitriv Vezha Gallinaro Vezha Ioanna Budinok arhipastorivPrimitkiAl Pellegrino Cattolico The Vatican Gardens c 2008 Al Pellegrino Cattolico s r l Via di Porta Angelica 81 83 S Pietro I 00193 Roma Italy Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 listopada 2008 Official Vatican City State Website A Visit to the Vatican Gardens c 2007 08 Uffici di Presidenza S C V Arhiv originalu za 27 serpnya 2013 Procitovano 21 listopada 2008 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vatikanski sadi Oficijnij sajt 23 travnya 2013 u Wayback Machine Fotogalereya 7 travnya 2017 u Wayback Machine aziza01 livejournal com Nik Barlo Jr und Vincenzo Scaccioni Die vatikanischen Garten Regensburg amp Citta del Vaticano 2009 ISBN 978 3 7954 2128 1