Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (Васи́ль Омеля́нович Романю́к; 9 грудня 1925, с. Химчин, нині Україна — 14 липня 1995, Київ, Україна) — український православний релігійний діяч, богослов, патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ Київського Патріархату (1993—1995).
Організація Українських Націоналістів
Народився у селі Химчин в ЗУНР—ЗОУНР, анексованій Польською Республікою (за польським адмінподілом, Косівського повіту, Станіславське воєводство, нині Косівського району Івано-Франківської області, Україна). У молоді роки брав участь у національно-визвольній боротьбі.
Уперше засуджений 19-літнім — за належність до Організації українських націоналістів (ОУН). Восени 1944 засуджений Військовим Трибуналом НКВС Станіславської (нині Івано-Франківської) області до двадцяти років позбавлення волі у виправно-трудових таборах. Термін знизили до 10 років. Покарання відбував у Кустолівській сільськогосподарській колонії № 17 Полтавської області.
У 1944 році мене, сина селян-бідняків, незаконно заарештували у військкоматі. Енкаведисти охарактеризували мене як націоналіста-церковника, і цього було достатньо, щоб мені дали десять років, а моїх родичів заслали до Сибіру, де від непосильної праці та голоду помер мій батько, а малолітнього брата вбили комуністичні карателі тільки за те, що він втік з дому, коли вивозили рідних |
— згадуватиме патріарх Володимир.
1946 в тюрмі йому ухвалюють другий термін за «антисовєцьку агітацію і пропаганду». Покарання відбував у Магаданській області.
У 1959 році у них народився єдиний син Тарас. Того ж року засланцям дозволили повернутися в Україну.
Церква
1959 року закінчив Вищі богословські курси в Івано-Франківську, згодом — Московську духовну семінарію.
З 1964 до 1972 — священник у парафіях Івано-Франківської і Коломийської єпархій Російської Православної Церкви.
Десь у цей час хрестив В'ячеслава Чорновола. У зв'язку з арештом історика Валентина Мороза (1 червня 1970 р.) виступив на його захист, унаслідок чого була розпущена церковна громада с. Космач Косівського району, а Романюку заборонили правити службу.
У січні 1972 заарештований, у липні 1972 засуджений за ст. 62 ч. 2 КК УРСР («антирадянська агітація і пропаганда») на 7 років таборів особливо суворого режиму і 3 роки заслання; визнаний особливо небезпечним рецидивістом.
Відбував покарання у таборі ЖХ-389/1-8 (села Сосновка в Мордовії). Брав участь у голодуваннях у дні політв'язня і прав людини, у дні початку репресій в Україні та інших акціях протесту.
І вся моя вина була в тому, що я, священик, чоловік інакомислячий, наважився виступити на захист безвинно репресованого історика В. Мороза. Місцеві партійні бюрократи схарактеризували мене як "небажану особу для соціалістичного суспільства", а потім вже працівники КДБ почали збирати про мене різні сміхотворні чутки... і я названий "особливо небезпечним державним злочинцем". Тобто зрівняли мене з убивцями, диверсантами і насильниками |
— підсумовує владика.
Заслання
1 липня 1976 року відмовився від радянського громадянства.
У 1976 під час перебування на засланні задекларував свою приналежність до Української автокефальної православної церкви, звернувся до митрополита Мстислава з заявою про перехід в УАПЦ.
З листопада 1979 — член Української Гельсінської спілки.
У 1984 за самовіддану службу Церкві в Україні єпископ Української православної церкви Америки Андрій нагороджує Романюка вищою священицькою відзнакою — митрою.
У червні 1987 виступає з лекціями перед християнськими українськими і англомовними громадами Канади, США та Великої Британії.
Перебуваючи за кордоном, мав намір прийняти архієрейську хіротонію УАПЦ, але Патріарх Мстислав відмовив йому, призначивши у 1990 році нових осіб.
Повернення в Україну
Після повернення в Україну 28 квітня 1990 був пострижений у чернецтво і возведений у сан архімандрита з ім'ям Володимир, а наступного дня висвячений у сан єпископа з титулом єпископа Ужгородського і Виноградівського.
Хіротонію очолили: митрополит Галицький і Волинський Іоан (Боднарчук), єпископ Василій (Боднарчук), єпископ Андрій (Абрамчук), єпископ Даниїл (Ковальчук).
Виступав за створення незалежної Української православної церкви з центром у Києві, піднесеної у статус патріархату.
З 1991 очолює місійний відділ Патріархії УАПЦ, виконує обов'язки вікарія Київської єпархії з титулом архієпископ Білоцерківський.
Українська православна церква Київського патріархату
Був одним із фундаторів УПЦ Київського патріархату (заснована у червні 1992). 17 лютого 1993 року призначений архієпископом Львівським і Сокальським. 11 червня — 21 жовтня 1993 р. — митрополит Чернігівський і Сумський.
Після смерті патріарха Мстислава став місцеблюстителем Патріаршого престолу (14 червня 1993) із возведенням у сан митрополита.
На Всеукраїнському Православному Соборі 21 жовтня 1993 року обраний Патріархом (інтронізований 24 жовтня у Софійському соборі).
Святіший виступав з численними проповідями й статтями на богословські, патріотичні й державницькі теми.
Конфлікт з Філаретом і смерть
Останні місяці життя Володимир (Романюк) провів в постійній напрузі. Йому регулярно погрожували невідомі. Незадовго до смерті Романюк звернувся в Управління по боротьбі з організованою злочинністю із заявою, в якій просив захисту від свого заступника Філарета (Денисенка). Там же він вказував на зв'язок Філарета з кримінальними кланами Києва і просив допомоги в тому, щоб знайти церковну касу УПЦ, присвоєну Філаретом.
Патріарх Володимир (Романюк) найближчим часом збирався здійснити комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності очолюваної Філаретом Київської єпархії. Він просив керівництво ГУ МВСУ в місті Києві надати допомогу в проведенні перевірки. Особливо Володимира (Романюка) цікавила доля присвоєної Філаретом каси Київського екзархату, в якій, станом на 1990 рік, перебувало близько 3 млрд рублів. На думку Володимира (Романюка), ці гроші були переведені в вільно конвертовану валюту і вкладені на депозитні рахунки в банки за межами України— Доповідна керівництву МВС начальника II-го відділу УБОЗ в Києві майора міліції І. Т. Загребельного 25 липня 1995 р.
Незабаром після цього Романюк помер за загадкових обставин 14 липня 1995 року. В цей день, близько дев'ятнадцяти годин, після якогось телефонного дзвінка патріарх, переодягнувшись у мирський одяг, попрямував зі своєї резиденції в Ботанічний сад Київського університету. Тут, у глибині саду, на одній з лавок, йому була призначена зустріч. На лавці Романюка чекали дві жінки.
Згідно з офіційною версією, Романюку стало погано, жінки, які були присутні при зустрічі, протягом двох годин намагалися його реанімувати, можливо, при масажі серця поламали йому ребра, а також робили йому прямі уколи в серце (що зазначено в акті судмедексперта), проте, коли прибула швидка, «реаніматори» зникли. Це був уже четвертий інфаркт патріарха Володимира: з дев'ятнадцяти місяців свого патріаршества сім він провів у лікарні.
Відразу після смерті Романюка його син Тарас і ряд експертів, серед них Роман Зварич, висловив думку про можливість його насильницької смерті. Однак потім ця тема була поступово закрита.
Поховання
Помер Володимир від четвертого інфаркту — з дев'ятнадцяти місяців свого патріаршества майже сім провів у лікарні (наслідок 17 років ув'язнення в радянських концтаборах). Згідно з деякими джерелами знайдений мертвим 14 липня 1995 року за нез'ясованих донині обставин.
18 липня 1995 року спроба поховати тіло у Софійському соборі наштовхнулася на опір духовенства УПЦ Московського патріархату та силові дії загонів спеціального призначення МВС України.
Похований біля брами св. Софії у Києві.
За словами професора Київської богословської академії доктора Дмитра Степовика, цей
"чорний вівторок" назавжди залишиться незмивною плямою гріха на тодішньому політичному керівництві нібито незалежної на той час України |
Державні нагороди
- Орден «За мужність» I ступеня (8 листопада 2006) — за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (посмертно).
Вшанування пам'яті
- На батьківській землі, яка породила першого патріарха-гуцула, в його рідному селі Хімчині розташований музей-садиба.
- Прикарпаття вшанувало пам'ять українського православного релігійного діяча, богослова, патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира Романюка. У день 20-ї річниці від дня його загадкової смерті по відвідинах музею керуючий Коломийською єпархією преосвященний єпископ Коломийський і Косівський Юліан відслужив із благочинними та понад 30 священниками панахиду за упокій душі патріарха Володимира. А згодом про його життєвий шлях як яскравий приклад патріотичного служіння своєму народові розповіли начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак, голова Косівської районної ради Михайло Шатрук, перший заступник голови Косівської райдержадміністрації Михайло Павлюк, сільський голова Хімчина Василь Розвадовський.
- У місті Івано-Франківськ є вул. Патріарха Володимира.
- У Святошинському районі Києва існує вулиця Патріарха Володимира Романюка.
Світлини
- Меморіальна дошка Патріархові Володимиру на фасаді Свято-Покровської Подільської церкви в Києві
Примітки
- Івасів Р. На роковини патріарха Володимира // Галичина. — 2015. — 18 липня.
- . zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 18 липня 2019.
- Мстислав висвятив на ієрархів УАПЦ, крім Володимира, лише осіб, які навіть не мали чернечого постригу. Володимир був ченцем і єдиним репресованим правозахисником, більш відомим в Україні, ніж будь-хто інший, навіть Мстислав.
- // Львівське Крайове Ставропігійне Братство Святого Апостола Андрія Первозваного. Успенька Вежа [ 3 грудня 2014 у Wayback Machine.], «Успенська Вежа» відсвяткувала 20-літній ювілей [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.] // РІСУ, 14 березня 2011; 20 років газеті «Успенська Вежа» [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.] // Львівський музей історії релігії. — 7 березня 2011; . — 2009. — жовтень [ 21 січня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 5.
- Патріарх Володимир (Романюк) [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.] // RISU.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
- Памяти Патриарха Владимира. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] RUpor.info, 14.7.2007.
- Докладная руководству МВД начальника II-го отдела УБОП в Киеве майора милиции И. Т. Загребельного 25 июля 1995 г.
- Петрушко В. И. Автокефалистские расколы на Украине в постсоветский период 1989—1997. Гл. X [ 12 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- Патріарх Володимир (Романюк) — Довідник релігій [ 2015-06-05 у Wayback Machine.] // RISU.org.ua
- Указ Президента України від 8 листопада 2006 року № 937/2006 «Про відзначення державними нагородами України засновників та активістів Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод»
Джерела
- Архібідняцька юність Патріарха [ 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2010. — 9 грудня.
- Білокінь С. Романюк Василь Омелянович [ 12 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Білокінь С. І. Володимир (Василь Омелянович Романюк) [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 615. — .
- Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української Гельсінкської групи. — Нью-Йорк, 1982, вип. 6. — С. 16.
- Івасів Р. На роковини патріарха Володимира // Галичина. — 2015. — 18 липня.
- Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років. — К. : Либідь, 1995. — С. 86, 129, 157, 170.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Спогади про патріарха Володимира Романюка — сповідника української православної церкви // День.
- Українська Гельсінкська група. До 20-річчя створення. — К. : УРП, 1996. — С. 21.
- Черпак В. Володимир [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Вести из СССР. Т. 3. 1985—1986. — Мюнхен : Права человека. — 1986, 1/2-3.
- Хроника текущих событий. — Нью-Йорк: Хроника, 1974, вип. 28-31. — С. 19.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1976, вип. 39. — С. 35, 68; вип. 42. — С. 57-58.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1977, вип. 47. — С. 98, 114, 116—118, 146, 154.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1978, вип. 48. — С. 52, 54, 68, 69, 71, 72, 128, 167; вип. 49. — С. 31.
- ХТС. — Нью-Йорк: Хроника, 1979, вип. 51. — С. 85, 86, 182; вип. 52. — С. 31-32, 53.
Література
- В. Шевченко. Володимир (світське ім'я — Василь) Романюк // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 117. — .
- Присухін С. І. Володимир (Романюк) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Володимир_(Романюк)
Посилання
- Духовний Чорнобиль або Чорний вівторок 1995-го: Патріарх Володимир (Романюк)
- Чин святителя Іларіона [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Романюк Василь Омелянович (Патріарх Володимир) [ 8 листопада 2006 у Wayback Machine.]
- Трагедія на Софійському майдані — спогади журналіста Георгія Бурсова [ 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Музей Патріарха Володимира, село Хімчин [ 10 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Православие в Украине [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Попередник: | УПЦ КП: Патріарх Київський і всієї Руси-України 1993—1995 | Наступник: |
Патріарх Мстислав (Скрипник) | Патріарх Філарет (Денисенко) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Volodimir Svyatijshij Patriarh Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini Volodimir Vasi l Omelya novich Romanyu k 9 grudnya 1925 s Himchin nini Ukrayina 14 lipnya 1995 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij pravoslavnij religijnij diyach bogoslov patriarh Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini UPC Kiyivskogo Patriarhatu 1993 1995 VolodimirPatriarh VolodimirSvyatijshij Patriarh Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini24 zhovtnya 1993 14 lipnya 1995Cerkva Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo PatriarhatuPoperednik MstislavNastupnik FilaretArhiyepiskop Lvivskij i Sokalskij do 14 chervnya 1993 arhiyepiskop17 lyutogo 1993 24 zhovtnya 1993Cerkva Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo PatriarhatuNastupnik Andrij Gorak Arhiyepiskop Bilocerkivskij1991 17 lyutogo 1993Cerkva Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo PatriarhatuYepiskop Uzhgorodskij i Vinogradivskij29 kvitnya 1990 1991Cerkva Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva Alma mater Moskovska duhovna akademiyaDiyalnist svyashennik pravozahisnikIm ya pri narodzhenni Vasil Omelyanovich RomanyukNarodzhennya 9 grudnya 1925 1925 12 09 Himchin Kosivskij rajon SRSRSmert 14 lipnya 1995 1995 07 14 69 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovanij Sofijska plosha KiyivDruzhina Mariya Antonyuk nar 1924 pom 1987 Diti Taras nar 1959 2010 Svyashenstvo 1964Chernectvo 28 kvitnya 1990Yep hirotoniya 29 kvitnya 1990Hto visvyativ u yepiskopa Daniyil Kovalchuk Vasilij Bodnarchuk ta Ioan Bodnarchuk Nagorodi Orden Za muzhnist I stupenyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Romanyuk Organizaciya Ukrayinskih NacionalistivNarodivsya u seli Himchin v ZUNR ZOUNR aneksovanij Polskoyu Respublikoyu za polskim adminpodilom Kosivskogo povitu Stanislavske voyevodstvo nini Kosivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina U molodi roki brav uchast u nacionalno vizvolnij borotbi Upershe zasudzhenij 19 litnim za nalezhnist do Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv OUN Voseni 1944 zasudzhenij Vijskovim Tribunalom NKVS Stanislavskoyi nini Ivano Frankivskoyi oblasti do dvadcyati rokiv pozbavlennya voli u vipravno trudovih taborah Termin znizili do 10 rokiv Pokarannya vidbuvav u Kustolivskij silskogospodarskij koloniyi 17 Poltavskoyi oblasti U 1944 roci mene sina selyan bidnyakiv nezakonno zaareshtuvali u vijskkomati Enkavedisti oharakterizuvali mene yak nacionalista cerkovnika i cogo bulo dostatno shob meni dali desyat rokiv a moyih rodichiv zaslali do Sibiru de vid neposilnoyi praci ta golodu pomer mij batko a malolitnogo brata vbili komunistichni karateli tilki za te sho vin vtik z domu koli vivozili ridnih zgaduvatime patriarh Volodimir 1946 v tyurmi jomu uhvalyuyut drugij termin za antisovyecku agitaciyu i propagandu Pokarannya vidbuvav u Magadanskij oblasti U 1959 roci u nih narodivsya yedinij sin Taras Togo zh roku zaslancyam dozvolili povernutisya v Ukrayinu Cerkva1959 roku zakinchiv Vishi bogoslovski kursi v Ivano Frankivsku zgodom Moskovsku duhovnu seminariyu Z 1964 do 1972 svyashennik u parafiyah Ivano Frankivskoyi i Kolomijskoyi yeparhij Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Des u cej chas hrestiv V yacheslava Chornovola U zv yazku z areshtom istorika Valentina Moroza 1 chervnya 1970 r vistupiv na jogo zahist unaslidok chogo bula rozpushena cerkovna gromada s Kosmach Kosivskogo rajonu a Romanyuku zaboronili praviti sluzhbu U sichni 1972 zaareshtovanij u lipni 1972 zasudzhenij za st 62 ch 2 KK URSR antiradyanska agitaciya i propaganda na 7 rokiv taboriv osoblivo suvorogo rezhimu i 3 roki zaslannya viznanij osoblivo nebezpechnim recidivistom Vidbuvav pokarannya u tabori ZhH 389 1 8 sela Sosnovka v Mordoviyi Brav uchast u goloduvannyah u dni politv yaznya i prav lyudini u dni pochatku represij v Ukrayini ta inshih akciyah protestu I vsya moya vina bula v tomu sho ya svyashenik cholovik inakomislyachij navazhivsya vistupiti na zahist bezvinno represovanogo istorika V Moroza Miscevi partijni byurokrati sharakterizuvali mene yak nebazhanu osobu dlya socialistichnogo suspilstva a potim vzhe pracivniki KDB pochali zbirati pro mene rizni smihotvorni chutki i ya nazvanij osoblivo nebezpechnim derzhavnim zlochincem Tobto zrivnyali mene z ubivcyami diversantami i nasilnikami pidsumovuye vladika Zaslannya1 lipnya 1976 roku vidmovivsya vid radyanskogo gromadyanstva U 1976 pid chas perebuvannya na zaslanni zadeklaruvav svoyu prinalezhnist do Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi zvernuvsya do mitropolita Mstislava z zayavoyu pro perehid v UAPC Z listopada 1979 chlen Ukrayinskoyi Gelsinskoyi spilki U 1984 za samoviddanu sluzhbu Cerkvi v Ukrayini yepiskop Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Ameriki Andrij nagorodzhuye Romanyuka vishoyu svyashenickoyu vidznakoyu mitroyu U chervni 1987 vistupaye z lekciyami pered hristiyanskimi ukrayinskimi i anglomovnimi gromadami Kanadi SShA ta Velikoyi Britaniyi Perebuvayuchi za kordonom mav namir prijnyati arhiyerejsku hirotoniyu UAPC ale Patriarh Mstislav vidmoviv jomu priznachivshi u 1990 roci novih osib Povernennya v UkrayinuPislya povernennya v Ukrayinu 28 kvitnya 1990 buv postrizhenij u chernectvo i vozvedenij u san arhimandrita z im yam Volodimir a nastupnogo dnya visvyachenij u san yepiskopa z titulom yepiskopa Uzhgorodskogo i Vinogradivskogo Hirotoniyu ocholili mitropolit Galickij i Volinskij Ioan Bodnarchuk yepiskop Vasilij Bodnarchuk yepiskop Andrij Abramchuk yepiskop Daniyil Kovalchuk Vistupav za stvorennya nezalezhnoyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi z centrom u Kiyevi pidnesenoyi u status patriarhatu Z 1991 ocholyuye misijnij viddil Patriarhiyi UAPC vikonuye obov yazki vikariya Kiyivskoyi yeparhiyi z titulom arhiyepiskop Bilocerkivskij Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatuBuv odnim iz fundatoriv UPC Kiyivskogo patriarhatu zasnovana u chervni 1992 17 lyutogo 1993 roku priznachenij arhiyepiskopom Lvivskim i Sokalskim 11 chervnya 21 zhovtnya 1993 r mitropolit Chernigivskij i Sumskij Pislya smerti patriarha Mstislava stav misceblyustitelem Patriarshogo prestolu 14 chervnya 1993 iz vozvedennyam u san mitropolita Na Vseukrayinskomu Pravoslavnomu Sobori 21 zhovtnya 1993 roku obranij Patriarhom intronizovanij 24 zhovtnya u Sofijskomu sobori Svyatishij vistupav z chislennimi propovidyami j stattyami na bogoslovski patriotichni j derzhavnicki temi Konflikt z Filaretom i smertOstanni misyaci zhittya Volodimir Romanyuk proviv v postijnij napruzi Jomu regulyarno pogrozhuvali nevidomi Nezadovgo do smerti Romanyuk zvernuvsya v Upravlinnya po borotbi z organizovanoyu zlochinnistyu iz zayavoyu v yakij prosiv zahistu vid svogo zastupnika Filareta Denisenka Tam zhe vin vkazuvav na zv yazok Filareta z kriminalnimi klanami Kiyeva i prosiv dopomogi v tomu shob znajti cerkovnu kasu UPC prisvoyenu Filaretom Patriarh Volodimir Romanyuk najblizhchim chasom zbiravsya zdijsniti kompleksnu perevirku finansovo gospodarskoyi diyalnosti ocholyuvanoyi Filaretom Kiyivskoyi yeparhiyi Vin prosiv kerivnictvo GU MVSU v misti Kiyevi nadati dopomogu v provedenni perevirki Osoblivo Volodimira Romanyuka cikavila dolya prisvoyenoyi Filaretom kasi Kiyivskogo ekzarhatu v yakij stanom na 1990 rik perebuvalo blizko 3 mlrd rubliv Na dumku Volodimira Romanyuka ci groshi buli perevedeni v vilno konvertovanu valyutu i vkladeni na depozitni rahunki v banki za mezhami Ukrayini Dopovidna kerivnictvu MVS nachalnika II go viddilu UBOZ v Kiyevi majora miliciyi I T Zagrebelnogo 25 lipnya 1995 r Nezabarom pislya cogo Romanyuk pomer za zagadkovih obstavin 14 lipnya 1995 roku V cej den blizko dev yatnadcyati godin pislya yakogos telefonnogo dzvinka patriarh pereodyagnuvshis u mirskij odyag popryamuvav zi svoyeyi rezidenciyi v Botanichnij sad Kiyivskogo universitetu Tut u glibini sadu na odnij z lavok jomu bula priznachena zustrich Na lavci Romanyuka chekali dvi zhinki Zgidno z oficijnoyu versiyeyu Romanyuku stalo pogano zhinki yaki buli prisutni pri zustrichi protyagom dvoh godin namagalisya jogo reanimuvati mozhlivo pri masazhi sercya polamali jomu rebra a takozh robili jomu pryami ukoli v serce sho zaznacheno v akti sudmedeksperta prote koli pribula shvidka reanimatori znikli Ce buv uzhe chetvertij infarkt patriarha Volodimira z dev yatnadcyati misyaciv svogo patriarshestva sim vin proviv u likarni Vidrazu pislya smerti Romanyuka jogo sin Taras i ryad ekspertiv sered nih Roman Zvarich visloviv dumku pro mozhlivist jogo nasilnickoyi smerti Odnak potim cya tema bula postupovo zakrita PohovannyaDokladnishe Pohoron patriarha Volodimira Pomer Volodimir vid chetvertogo infarktu z dev yatnadcyati misyaciv svogo patriarshestva majzhe sim proviv u likarni naslidok 17 rokiv uv yaznennya v radyanskih konctaborah Zgidno z deyakimi dzherelami znajdenij mertvim 14 lipnya 1995 roku za nez yasovanih donini obstavin 18 lipnya 1995 roku sproba pohovati tilo u Sofijskomu sobori nashtovhnulasya na opir duhovenstva UPC Moskovskogo patriarhatu ta silovi diyi zagoniv specialnogo priznachennya MVS Ukrayini Mogila Patriarha Volodimira Pohovanij bilya brami sv Sofiyi u Kiyevi Za slovami profesora Kiyivskoyi bogoslovskoyi akademiyi doktora Dmitra Stepovika cej chornij vivtorok nazavzhdi zalishitsya nezmivnoyu plyamoyu griha na todishnomu politichnomu kerivnictvi nibito nezalezhnoyi na toj chas UkrayiniDerzhavni nagorodiOrden Za muzhnist I stupenya 8 listopada 2006 za gromadyansku muzhnist samoviddanist u borotbi za utverdzhennya idealiv svobodi i demokratiyi ta z nagodi 30 yi richnici stvorennya Ukrayinskoyi Gromadskoyi Grupi spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod posmertno Vshanuvannya pam yatiNa batkivskij zemli yaka porodila pershogo patriarha gucula v jogo ridnomu seli Himchini roztashovanij muzej sadiba Prikarpattya vshanuvalo pam yat ukrayinskogo pravoslavnogo religijnogo diyacha bogoslova patriarha Kiyivskogo i vsiyeyi Rusi Ukrayini Volodimira Romanyuka U den 20 yi richnici vid dnya jogo zagadkovoyi smerti po vidvidinah muzeyu keruyuchij Kolomijskoyu yeparhiyeyu preosvyashennij yepiskop Kolomijskij i Kosivskij Yulian vidsluzhiv iz blagochinnimi ta ponad 30 svyashennikami panahidu za upokij dushi patriarha Volodimira A zgodom pro jogo zhittyevij shlyah yak yaskravij priklad patriotichnogo sluzhinnya svoyemu narodovi rozpovili nachalnik upravlinnya kulturi nacionalnostej ta religij Ivano Frankivskoyi ODA Volodimir Fedorak golova Kosivskoyi rajonnoyi radi Mihajlo Shatruk pershij zastupnik golovi Kosivskoyi rajderzhadministraciyi Mihajlo Pavlyuk silskij golova Himchina Vasil Rozvadovskij U misti Ivano Frankivsk ye vul Patriarha Volodimira U Svyatoshinskomu rajoni Kiyeva isnuye vulicya Patriarha Volodimira Romanyuka SvitliniMemorialna doshka Patriarhovi Volodimiru na fasadi Svyato Pokrovskoyi Podilskoyi cerkvi v KiyeviPrimitkiIvasiv R Na rokovini patriarha Volodimira Galichina 2015 18 lipnya zbruc eu ukr Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 18 lipnya 2019 Mstislav visvyativ na iyerarhiv UAPC krim Volodimira lishe osib yaki navit ne mali chernechogo postrigu Volodimir buv chencem i yedinim represovanim pravozahisnikom bilsh vidomim v Ukrayini nizh bud hto inshij navit Mstislav Lvivske Krajove Stavropigijne Bratstvo Svyatogo Apostola Andriya Pervozvanogo Uspenka Vezha 3 grudnya 2014 u Wayback Machine Uspenska Vezha vidsvyatkuvala 20 litnij yuvilej 21 sichnya 2015 u Wayback Machine RISU 14 bereznya 2011 20 rokiv gazeti Uspenska Vezha 21 sichnya 2015 u Wayback Machine Lvivskij muzej istoriyi religiyi 7 bereznya 2011 2009 zhovten 21 sichnya 2015 u Wayback Machine S 5 Patriarh Volodimir Romanyuk 25 sichnya 2018 u Wayback Machine RISU Arhiv originalu za 25 sichnya 2018 Procitovano 24 sichnya 2018 Pamyati Patriarha Vladimira 4 bereznya 2016 u Wayback Machine RUpor info 14 7 2007 Dokladnaya rukovodstvu MVD nachalnika II go otdela UBOP v Kieve majora milicii I T Zagrebelnogo 25 iyulya 1995 g Petrushko V I Avtokefalistskie raskoly na Ukraine v postsovetskij period 1989 1997 Gl X 12 serpnya 2019 u Wayback Machine Patriarh Volodimir Romanyuk Dovidnik religij 2015 06 05 u Wayback Machine RISU org ua Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 8 listopada 2006 roku 937 2006 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini zasnovnikiv ta aktivistiv Ukrayinskoyi Gromadskoyi Grupi spriyannya vikonannyu Gelsinkskih ugod DzherelaArhibidnyacka yunist Patriarha 15 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina moloda 2010 9 grudnya Bilokin S Romanyuk Vasil Omelyanovich 12 kvitnya 2018 u Wayback Machine Bilokin S I Volodimir Vasil Omelyanovich Romanyuk 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 615 ISBN 966 00 0734 5 Visnik represij v Ukrayini Zakordonne predstavnictvo Ukrayinskoyi Gelsinkskoyi grupi Nyu Jork 1982 vip 6 S 16 Ivasiv R Na rokovini patriarha Volodimira Galichina 2015 18 lipnya Kasyanov G Nezgodni ukrayinska inteligenciya v rusi oporu 1960 1980 h rokiv K Libid 1995 S 86 129 157 170 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Spogadi pro patriarha Volodimira Romanyuka spovidnika ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Den Ukrayinska Gelsinkska grupa Do 20 richchya stvorennya K URP 1996 S 21 Cherpak V Volodimir 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Vesti iz SSSR T 3 1985 1986 Myunhen Prava cheloveka 1986 1 2 3 Hronika tekushih sobytij Nyu Jork Hronika 1974 vip 28 31 S 19 HTS Nyu Jork Hronika 1976 vip 39 S 35 68 vip 42 S 57 58 HTS Nyu Jork Hronika 1977 vip 47 S 98 114 116 118 146 154 HTS Nyu Jork Hronika 1978 vip 48 S 52 54 68 69 71 72 128 167 vip 49 S 31 HTS Nyu Jork Hronika 1979 vip 51 S 85 86 182 vip 52 S 31 32 53 Literatura V Shevchenko Volodimir svitske im ya Vasil Romanyuk Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 117 ISBN 978 966 611 818 2 Prisuhin S I Volodimir Romanyuk Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Volodimir Romanyuk PosilannyaDuhovnij Chornobil abo Chornij vivtorok 1995 go Patriarh Volodimir Romanyuk Chin svyatitelya Ilariona 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Romanyuk Vasil Omelyanovich Patriarh Volodimir 8 listopada 2006 u Wayback Machine Tragediya na Sofijskomu majdani spogadi zhurnalista Georgiya Bursova 27 lipnya 2014 u Wayback Machine Muzej Patriarha Volodimira selo Himchin 10 lipnya 2014 u Wayback Machine Pravoslavie v Ukraine 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Poperednik UPC KP Patriarh Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini 1993 1995 Nastupnik Patriarh Mstislav Skripnik Patriarh Filaret Denisenko