Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вальтер Крупінскі (нім. Walter Krupinski; 11 листопада 1920, Домнау, Східна Пруссія — 7 жовтня 2000, Нойнкірхен-Зельшайд) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху. Один з найкращих за результативністю німецьких асів Другої світової війни, здійснив понад 1100 бойових вильотів, в яких здобув 197 перемог у повітряних боях. Гауптман (1944) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1944). Після створення Бундесвера — один з керівників створення повітряних сил Західної Німеччини, де пройшов шлях до генерал-лейтенанта Люфтваффе.
| Вальтер Крупінскі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Walter Krupinski | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Прізвисько | Der Graf або Graf Punski | ||||||||||||
| Народження | 11 листопада 1920 Домнау, Східна Пруссія | ||||||||||||
| Смерть | 7 жовтня 2000 (79 років) Нойнкірхен-Зельшайд, Північний Рейн-Вестфалія | ||||||||||||
| Країна |  Третій Рейх Німеччина | ||||||||||||
| Приналежність |  Вермахт Бундесвер | ||||||||||||
| Вид збройних сил |  Люфтваффе | ||||||||||||
| Рід військ | винищувальна авіація | ||||||||||||
| Освіта | Браунсберзька єзуїтська колегія | ||||||||||||
| Роки служби | 1940–1945 1957–1976 | ||||||||||||
| Звання |  гауптман генерал-лейтенант | ||||||||||||
| Формування | JG 52, JG 5, JV 44 | ||||||||||||
| Командування | 7./JG 52, 1./JG 5, II./JG 11, III./JG 26 TaktLwG 33 | ||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
 Вальтер Крупінскі у Вікісховищі | |||||||||||||
)
Біографія
Вальтер Крупінскі народився 11 листопада 1920 року в місті Домнау, у прусській провінції Східна Пруссія. Виріс у Браунсберзі, сучасне польське Бранево. Він був старшим сином Фрідріха Вільгельма Крупінскі, місцевого обергеріхцволлзіегера (бальї або судового пристава), і його дружиною Огюст, уродженої Гельмке. Двома його молодшими братами були Пауль і Ґюнтер. Пауль Крупінскі поступив на військову службу до Крігсмаріне, служив на підводному човні. 11 листопада 1944 року оберлейтенант-цур-зее Пауль Крупінскі загинув на U-771, який був потоплений у Норвезькому морі біля Гарстаду торпедою британського підводного човна «Венчюрер».
Після отримання середньої освіти, Вальтер Крупінскі недовго перебував у лавах Імперської служби праці. 1 вересня 1939 року він поступив на військову службу фанен-юнкером до Люфтваффе. З листопада 1939 до жовтня 1940 року проходив базову льотну підготовку пілота-винищувача в Льотній школи у . У жовтні 1940 року після завершення своєї пілотної підготовки перевівся до (нім. Jagdfliegerschule 5) у Відні-Швехаті, де начальником був заслужений ветеран, ас Першої світової війни, кавалер Pour le Mérite Едуард Ріттер фон Шляйх.
Серед однокурсників Крупінскі були Ганс-Йоахім Марсель, Вальтер Новотни, Пауль Галланд, брат Адольфа Галланда, та Пітер Герінг, племінник рейхсмаршала Германа Герінга.
1 жовтня 1940 року Вальтера Крупінскі по випуску з авіаційної школи присвоїли звання лейтенант та призначили до резервної групи в Мерзебурзі. Звідсіля незабаром молодого пілота призначили пілотом винищувача до 6./JG 52, «штаффеля», яким командував . Крупінскі здійснив декілька вилетів на бойові завдання над Францією та Англією і, хоча часто контактував з літаками противника, успіху не здобув.
Свою першу повітряну перемогу Крупінскі здобув під час проведення операції «Барбаросса» на північному фланзі німецько-радянського фронту. О 05:48 16 серпня 1941 року він збив поблизу Шимська свій перший літак — радянський винищувач МіГ-1. 17 вересня він збив другий літак противника — ДБ-3, а 21 вересня — третій літак, І-153. До грудня 1941 року лейтенант вже мав на своєму рахунку сім перемог.
Влітку 1942 року 6./JG 52 діяла у складу авіаційного угруповання Люфтваффе, яке підтримувало групу армій «Південь» на південному фланзі війни. Вальтер Крупінскі бився на півдні України, на Дону, вів повітряні бої над Кавказом. 4 червня 1942 року він здобув восьму перемогу, збивши радянський МіГ-1 над Куп'янськом. Протягом серпня — грудня 1942 року під час боїв на південній ділянці Східного фронту Крупінскі збив 66 літаків. 25 жовтня його Bf-109G-2 збили в повітряній сутичці й пораненому пілоту довелося стрибати з парашутом. 27 жовтня Крупінскі відзначили Золотим німецьким хрестом за 50 повітряних перемог.
29 жовтня 1942 року після 53 перемог лейтенант Крупінскі був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
2 березня 1943 року Крупінскі отримав під своє командування 7-у ескадрилью 52-ї винищувальної ескадри. Відомим у нього був майбутній найкращий ас усіх часів, а на той час молодий лейтенант, Еріх Гартманн. 18 серпня 1943 року Крупінскі здобув свою 100-ту повітряну перемогу, ставши 51-м пілотом Люфтваффе, хто збив понад 100 ворожих літаків.
2 березня 1944 року після своєї 174-ї повітряної перемоги Крупінскі був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста з дубовим листям, ставши 415-м кавалером німецьких збройних сил, удостоєним найвищої нагороди Рейху. 23 березня 1944 року Крупінскі та Гартманн прибули за наказом до Рейхсміністерства авіації для вручення Дубового листя до ордену. Звідсіля їх доправили до Ставки Гітлера, де разом з ними вищі нагороди отримували Герхард Баркхорн, Йоганнес Візе, Курт Бюліген, Горст Адемайт, Райнгард Зайлер, Ганс-Йоахім Ябс, доктор Максиміліан Отте, Бернгард Йопе і .
18 квітня 1944 року Крупінскі був переведений зі Східного фронту до Німеччини, де його було призначено до 1-ї ескадрильї JG 5. 1 травня 1944 року він отримав звання гауптмана і 7 травня 1944 року став группенкоммандером (командиром авіаційної групи) JG 11. У червні 1944 року після вторгнення союзників до Нормандії групу Крупінскі терміново перекинули до Франції для забезпечення авіаційної підтримки сухопутних військ. За час боїв у Нормандії Крупінскі записав на свій рахунок ще 10 літаків союзників, до того часу як його 11 серпня було поранено і збито. Він отримав опіки рук і обличчя, які потребували госпіталізації. Це було його п'яте поранення у війні, за яку в січні 1945 року його нагородили золотим знаком «За поранення».
27 вересня 1944 року після одужання молодий пілот повернувся на фронт, очоливши III групу 26-ї винищувальної ескадри, замінивши на посаді загиблого в бою Клауса Митуша.
26 березня 1945 року ІІІ групу було розформовано, а Крупінскі був переведений до спеціального підрозділу авіації Jagdverband 44, який літав на реактивних винищувачах Me 262. На цих сучасних літаках він здобув дві останні перемоги у війні 16 і 26 квітня 1945 року.
5 травня 1945 року Крупінскі потрапив до американського полону. Утримувався США в Зальцбурзі, Бад-Айблінгу, Гайльбронні, Гайдельберзі, в Англії, Франції, Мюнхені-Оберфьорінг і Тегернзе, перш ніж його звільнили 26 вересня 1945 року.
15 грудня 1952 року Крупінскі вступив до Amt Blank, названого на честь Теодора Бланка, провісника Федерального міністерства оборони Німеччини. 1957 році йому присвоїли звання майор, він очолив 33-те авіаційну ескадрилью винищувачів-бомбардувальників Люфтваффе, перший післявоєнний німецький підрозділ винищувачів. У 1966 році Крупінскі став начальником центру підготовки Бундеслюфтваффе у Форт Блісс, штат Техас, у званні бригадного генерала. У липні 1969 року Крупінскі призначений командиром 3-ї дивізії Люфтваффе. У 1971 році він став начальником штабу 2-го об'єднаного тактичного авіаційного командування НАТО. У жовтні 1974 року Крупінський став командувачем повітряного флоту. 8 листопада 1976 року через скандал із запрошенням колишнього гітлерівського аса Руделя офіційними особами він був вимушений достроково вийти на пенсію, у званні генерал-лейтенанта.
7 жовтня 2000 року Вальтер Крупінскі помер у Нойнкірхен-Зельшайд.
За оцінками експертів Німецького федерального архіву було підтверджено збиття Вальтером Крупінскі 197 літаків противника, ще 5 літаків не мали достатніх доказів. Загалом — з них 178 авіаційних перемог здобуто на Східному фронті та 19 — на Західному фронті, включаючи щонайменше два чотиримоторні важкі бомбардувальники, вісім P-51 «Мустанг» та сім P-47 «Тандерболт»; дві перемоги були здобуті на реактивному винищувачі Me 262. Крупінскі здійснив понад 1100 бойових вильотів, у ході яких сім разів був поранений і п'ять разів вистрибував з парашутом.
Див. також
Примітки
Джерела
- Braatz Kurt Walter Krupinski — Jagdflieger, Geheimagent, General. Moosburg, Germany: NeunundzwanzigSechs Verlag, 2010. — . (нім.)
- Bergström Christer, Mikhailov Andrey Black Cross, Red Star Vol 2. Pacifica Military History, 2001. — . (англ.)
- Bergström Christer, Antipov Vlad, Sundin Claes Graf & Grislawski — A Pair of Aces. Hamilton MT: Eagle Editions, 2003. — . (англ.)
- Forsyth Robert Jagdverband 44 Squadron of Experten. Oxford, UK: Osprey Publishing, 2008. — .(англ.)
- Scherzer Veit Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — . (нім.)
- Weal J. Bf 109 Aces of the Russian Front. Oxford, UK: Osprey Publishing, 2001. — . (англ.)
- Зефиров М. В. Кто есть кто. Скорость. — М.: АСТ — 2010 г. (рос.)
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 29 березня 2020. (нім.)
- Krupinski, Walter — нагороди гауптмана Крупінські(англ.)
- . на airwar.ru. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- . на warbirds.ru. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 29 березня 2020. (рос.)
- Walter Krupinski (1920—2000) [ 28 грудня 2019 у Wayback Machine.](порт.)
- Walter «Graf Punski» Krupinski [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Krupinski, Walter «Graf Punski» [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- World War II: Interview with Luftwaffe Ace Walter Krupinski [ 5 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valter Krupinski nim Walter Krupinski 11 listopada 1920 Domnau Shidna Prussiya 7 zhovtnya 2000 Nojnkirhen Zelshajd nimeckij vijskovij lotchik as za chasiv Tretogo Rejhu Odin z najkrashih za rezultativnistyu nimeckih asiv Drugoyi svitovoyi vijni zdijsniv ponad 1100 bojovih vilotiv v yakih zdobuv 197 peremog u povitryanih boyah Gauptman 1944 Lyuftvaffe Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z dubovim listyam 1944 Pislya stvorennya Bundesvera odin z kerivnikiv stvorennya povitryanih sil Zahidnoyi Nimechchini de projshov shlyah do general lejtenanta Lyuftvaffe Valter KrupinskiWalter KrupinskiPrizviskoDer Graf abo Graf PunskiNarodzhennya11 listopada 1920 1920 11 11 Domnau Shidna PrussiyaSmert7 zhovtnya 2000 2000 10 07 79 rokiv Nojnkirhen Zelshajd Pivnichnij Rejn VestfaliyaKrayina Tretij Rejh NimechchinaPrinalezhnist Vermaht BundesverVid zbrojnih sil LyuftvaffeRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitaBraunsberzka yezuyitska kolegiyaRoki sluzhbi1940 1945 1957 1976Zvannyagauptman general lejtenantFormuvannyaJG 52 JG 5 JV 44Komanduvannya7 JG 52 1 JG 5 II JG 11 III JG 26 TaktLwG 33Vijni bitviDruga svitova vijna Shidnij front Operaciya Barbarossa Operaciya Blau Strategichna povitryana oborona RejhuNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyamMedal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Zolotij nimeckij hrest Nagrudnij znak Za poranennya v zolotiOficer ordena Za zaslugi pered FRNNagrudnij znak pilota Pochesnij Kubok Lyuftvaffe Krimskij shitKubanskij shit Valter Krupinski u VikishovishiBiografiyaValter Krupinski narodivsya 11 listopada 1920 roku v misti Domnau u prusskij provinciyi Shidna Prussiya Viris u Braunsberzi suchasne polske Branevo Vin buv starshim sinom Fridriha Vilgelma Krupinski miscevogo obergerihcvollziegera balyi abo sudovogo pristava i jogo druzhinoyu Ogyust urodzhenoyi Gelmke Dvoma jogo molodshimi bratami buli Paul i Gyunter Paul Krupinski postupiv na vijskovu sluzhbu do Krigsmarine sluzhiv na pidvodnomu chovni 11 listopada 1944 roku oberlejtenant cur zee Paul Krupinski zaginuv na U 771 yakij buv potoplenij u Norvezkomu mori bilya Garstadu torpedoyu britanskogo pidvodnogo chovna Venchyurer Pislya otrimannya serednoyi osviti Valter Krupinski nedovgo perebuvav u lavah Imperskoyi sluzhbi praci 1 veresnya 1939 roku vin postupiv na vijskovu sluzhbu fanen yunkerom do Lyuftvaffe Z listopada 1939 do zhovtnya 1940 roku prohodiv bazovu lotnu pidgotovku pilota vinishuvacha v Lotnij shkoli u U zhovtni 1940 roku pislya zavershennya svoyeyi pilotnoyi pidgotovki perevivsya do nim Jagdfliegerschule 5 u Vidni Shvehati de nachalnikom buv zasluzhenij veteran as Pershoyi svitovoyi vijni kavaler Pour le Merite Eduard Ritter fon Shlyajh Sered odnokursnikiv Krupinski buli Gans Joahim Marsel Valter Novotni Paul Galland brat Adolfa Gallanda ta Piter Gering pleminnik rejhsmarshala Germana Geringa 1 zhovtnya 1940 roku Valtera Krupinski po vipusku z aviacijnoyi shkoli prisvoyili zvannya lejtenant ta priznachili do rezervnoyi grupi v Merzeburzi Zvidsilya nezabarom molodogo pilota priznachili pilotom vinishuvacha do 6 JG 52 shtaffelya yakim komanduvav Krupinski zdijsniv dekilka viletiv na bojovi zavdannya nad Franciyeyu ta Angliyeyu i hocha chasto kontaktuvav z litakami protivnika uspihu ne zdobuv Svoyu pershu povitryanu peremogu Krupinski zdobuv pid chas provedennya operaciyi Barbarossa na pivnichnomu flanzi nimecko radyanskogo frontu O 05 48 16 serpnya 1941 roku vin zbiv poblizu Shimska svij pershij litak radyanskij vinishuvach MiG 1 17 veresnya vin zbiv drugij litak protivnika DB 3 a 21 veresnya tretij litak I 153 Do grudnya 1941 roku lejtenant vzhe mav na svoyemu rahunku sim peremog Vlitku 1942 roku 6 JG 52 diyala u skladu aviacijnogo ugrupovannya Lyuftvaffe yake pidtrimuvalo grupu armij Pivden na pivdennomu flanzi vijni Valter Krupinski bivsya na pivdni Ukrayini na Donu viv povitryani boyi nad Kavkazom 4 chervnya 1942 roku vin zdobuv vosmu peremogu zbivshi radyanskij MiG 1 nad Kup yanskom Protyagom serpnya grudnya 1942 roku pid chas boyiv na pivdennij dilyanci Shidnogo frontu Krupinski zbiv 66 litakiv 25 zhovtnya jogo Bf 109G 2 zbili v povitryanij sutichci j poranenomu pilotu dovelosya stribati z parashutom 27 zhovtnya Krupinski vidznachili Zolotim nimeckim hrestom za 50 povitryanih peremog 29 zhovtnya 1942 roku pislya 53 peremog lejtenant Krupinski buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta 2 bereznya 1943 roku Krupinski otrimav pid svoye komanduvannya 7 u eskadrilyu 52 yi vinishuvalnoyi eskadri Vidomim u nogo buv majbutnij najkrashij as usih chasiv a na toj chas molodij lejtenant Erih Gartmann 18 serpnya 1943 roku Krupinski zdobuv svoyu 100 tu povitryanu peremogu stavshi 51 m pilotom Lyuftvaffe hto zbiv ponad 100 vorozhih litakiv 2 bereznya 1944 roku pislya svoyeyi 174 yi povitryanoyi peremogi Krupinski buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta z dubovim listyam stavshi 415 m kavalerom nimeckih zbrojnih sil udostoyenim najvishoyi nagorodi Rejhu 23 bereznya 1944 roku Krupinski ta Gartmann pribuli za nakazom do Rejhsministerstva aviaciyi dlya vruchennya Dubovogo listya do ordenu Zvidsilya yih dopravili do Stavki Gitlera de razom z nimi vishi nagorodi otrimuvali Gerhard Barkhorn Jogannes Vize Kurt Byuligen Gorst Ademajt Rajngard Zajler Gans Joahim Yabs doktor Maksimilian Otte Berngard Jope i 18 kvitnya 1944 roku Krupinski buv perevedenij zi Shidnogo frontu do Nimechchini de jogo bulo priznacheno do 1 yi eskadrilyi JG 5 1 travnya 1944 roku vin otrimav zvannya gauptmana i 7 travnya 1944 roku stav gruppenkommanderom komandirom aviacijnoyi grupi JG 11 U chervni 1944 roku pislya vtorgnennya soyuznikiv do Normandiyi grupu Krupinski terminovo perekinuli do Franciyi dlya zabezpechennya aviacijnoyi pidtrimki suhoputnih vijsk Za chas boyiv u Normandiyi Krupinski zapisav na svij rahunok she 10 litakiv soyuznikiv do togo chasu yak jogo 11 serpnya bulo poraneno i zbito Vin otrimav opiki ruk i oblichchya yaki potrebuvali gospitalizaciyi Ce bulo jogo p yate poranennya u vijni za yaku v sichni 1945 roku jogo nagorodili zolotim znakom Za poranennya 27 veresnya 1944 roku pislya oduzhannya molodij pilot povernuvsya na front ocholivshi III grupu 26 yi vinishuvalnoyi eskadri zaminivshi na posadi zagiblogo v boyu Klausa Mitusha 26 bereznya 1945 roku III grupu bulo rozformovano a Krupinski buv perevedenij do specialnogo pidrozdilu aviaciyi Jagdverband 44 yakij litav na reaktivnih vinishuvachah Me 262 Na cih suchasnih litakah vin zdobuv dvi ostanni peremogi u vijni 16 i 26 kvitnya 1945 roku 5 travnya 1945 roku Krupinski potrapiv do amerikanskogo polonu Utrimuvavsya SShA v Zalcburzi Bad Ajblingu Gajlbronni Gajdelberzi v Angliyi Franciyi Myunheni Oberforing i Tegernze persh nizh jogo zvilnili 26 veresnya 1945 roku 15 grudnya 1952 roku Krupinski vstupiv do Amt Blank nazvanogo na chest Teodora Blanka provisnika Federalnogo ministerstva oboroni Nimechchini 1957 roci jomu prisvoyili zvannya major vin ocholiv 33 te aviacijnu eskadrilyu vinishuvachiv bombarduvalnikiv Lyuftvaffe pershij pislyavoyennij nimeckij pidrozdil vinishuvachiv U 1966 roci Krupinski stav nachalnikom centru pidgotovki Bundeslyuftvaffe u Fort Bliss shtat Tehas u zvanni brigadnogo generala U lipni 1969 roku Krupinski priznachenij komandirom 3 yi diviziyi Lyuftvaffe U 1971 roci vin stav nachalnikom shtabu 2 go ob yednanogo taktichnogo aviacijnogo komanduvannya NATO U zhovtni 1974 roku Krupinskij stav komanduvachem povitryanogo flotu 8 listopada 1976 roku cherez skandal iz zaproshennyam kolishnogo gitlerivskogo asa Rudelya oficijnimi osobami vin buv vimushenij dostrokovo vijti na pensiyu u zvanni general lejtenanta 7 zhovtnya 2000 roku Valter Krupinski pomer u Nojnkirhen Zelshajd Za ocinkami ekspertiv Nimeckogo federalnogo arhivu bulo pidtverdzheno zbittya Valterom Krupinski 197 litakiv protivnika she 5 litakiv ne mali dostatnih dokaziv Zagalom z nih 178 aviacijnih peremog zdobuto na Shidnomu fronti ta 19 na Zahidnomu fronti vklyuchayuchi shonajmenshe dva chotirimotorni vazhki bombarduvalniki visim P 51 Mustang ta sim P 47 Tanderbolt dvi peremogi buli zdobuti na reaktivnomu vinishuvachi Me 262 Krupinski zdijsniv ponad 1100 bojovih vilotiv u hodi yakih sim raziv buv poranenij i p yat raziv vistribuvav z parashutom Div takozhSpisok asiv Lyuftvaffe Drugoyi svitovoyi vijni Spisok asiv pilotiv Drugoyi svitovoyi vijni Ejno Ilmari Yuutilajnen Rechkalov Grigorij AndrijovichPrimitkiDzherelaBraatz Kurt Walter Krupinski Jagdflieger Geheimagent General Moosburg Germany NeunundzwanzigSechs Verlag 2010 ISBN 978 3 9811615 5 7 nim Bergstrom Christer Mikhailov Andrey Black Cross Red Star Vol 2 Pacifica Military History 2001 ISBN 978 0 935553 51 2 angl Bergstrom Christer Antipov Vlad Sundin Claes Graf amp Grislawski A Pair of Aces Hamilton MT Eagle Editions 2003 ISBN 978 0 9721060 4 7 angl Forsyth Robert Jagdverband 44 Squadron of Experten Oxford UK Osprey Publishing 2008 ISBN 978 1 84603 294 3 angl Scherzer Veit Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 nim Weal J Bf 109 Aces of the Russian Front Oxford UK Osprey Publishing 2001 ISBN 978 1 84176 084 1 angl Zefirov M V Kto est kto Skorost M AST 2010 g ros Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Procitovano 29 bereznya 2020 nim Krupinski Walter nagorodi gauptmana Krupinski angl na airwar ru Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 ros na warbirds ru Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 ros Walter Krupinski 1920 2000 28 grudnya 2019 u Wayback Machine port Walter Graf Punski Krupinski 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine Krupinski Walter Graf Punski 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine World War II Interview with Luftwaffe Ace Walter Krupinski 5 listopada 2020 u Wayback Machine angl