В'єтна́м (в'єт. Việt Nam), Соціалісти́чна Респу́бліка В'єтна́м (в'єт. Cộng hòa Xã hội Chủ nghĩa Việt Nam) — країна в південно-східній Азії, на узбережжі Південнокитайського моря, межує на півночі з Китаєм, на півдні та заході з Камбоджею і Лаосом; омивається Південнокитайським морем (затока Тонкін). Площа країни становить 329 560 км²; населення — 96 208 984 осіб (2019). Столиця — Ханой.
Соціалістична Республіка В'єтнам | |||||
| |||||
Девіз: Độc lập - Tự do - Hạnh phúc «Незалежність — Свобода — Щастя» | |||||
Гімн: Гімн В'єтнаму | |||||
Столиця | Ханой country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Хошимін | ||||
Офіційні мови | В'єтнамська | ||||
Форма правління | Соціалістична республіка1 | ||||
- Президент | То Лам | ||||
- Прем'єр-міністр | Фам Мінь Чінь | ||||
Незалежність | |||||
- від Французької республіки | 2 вересня 1945 | ||||
- Визнана | 1954 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 331 689 км² (65-а) | ||||
- Внутр. води | 1,3 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2022 | ▲103 808 319 (16) | ||||
- перепис 2019 | 96 208 984 | ||||
- Густота | 295/км² (48-а) | ||||
ВВП (ПКС) | 2018 р., оцінка | ||||
- Повний | 535 000 мільярдів (36-а) | ||||
- На душу населення | $7,510 (121-а) | ||||
ІЛР (2018) | ▲ 0,683 (середній) (115) | ||||
Валюта | Донг (₫) (VND ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
- Літній час | (UTC+7) | ||||
Коди ISO 3166 | 704 / VNM / VN | ||||
Домен | .vn | ||||
Телефонний код | +84 | ||||
|
В'єтнам був заселений в епоху палеоліту, а держави були засновані в першому тисячолітті до нашої ери в дельті Червоної річки на території сучасного північного В'єтнаму.Стародавня в'єтнамська історія почалася з держав Ванланг і Ау-Лак. Династія Хань анексувала Північний і Центральний В'єтнам, які згодом перебували під владою Китаю з 111 р. до н. е. до появи першої династії в 939 р. Послідовні монархічні династії поглинули китайський вплив через конфуціанство і буддизм і розширилися на південь до дельти Меконгу, завойовуючи Чампа . Протягом більшої частини 17-го та 18-го століть В'єтнам був фактично розділений на два домени. У 1887 році її територія була інтегрована до Французького Індокитаю у вигляді трьох окремих регіонів. Одразу після Другої світової війни націоналістична коаліція В'єтмін на чолі з комуністом-революціонером Хо Ши Міном розпочала Серпневу революцію та проголосила незалежність В'єтнаму від Японської імперії в 1945 році.
У 20 столітті В’єтнам пережив тривалі війни: Першу індокитайську війну та В'єтнамську війну. Після перемоги у 1975 році В’єтнам возз’єднався як унітарна соціалістична держава під керівництвом Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ). Неефективна планова економіка, торгове ембарго Заходу та Кампучійсько-в'єтнамський конфлікт ще більше покалічили країну. У 1986 році КПВ ініціювала економічні та політичні реформи, перетворивши країну на соціалістично орієнтовану ринкову економіку. Ці реформи сприяли реінтеграції В'єтнаму у світову економіку та політику .
В’єтнам – країна, що розвивається, з рівнем доходу нижче середнього. Тут високий рівень корупції, цензури, проблеми з навколишнім середовищем і низький рівень дотримання прав людини. Країна є частиною міжнародних і міжурядових організацій, включаючи АСЕАН, АТЕС, Рух неприєднання, СОТ та інші. Вона двічі посідала місце в Раді безпеки ООН.
Назва
Назва країни (в'єт. 越南) складається з двох слів: «Việt» означає титульну націю — в'єтів, а «Nam» — південь, «країна в'єтів на півдні», тобто є калькою з китайського «Юенань», де «юе» — китайська назва в'єтів, а «нань» — південь.
Уперше назву В'єтнам вжив поет у своїй книзі «Пророцтва Чанг Чиня» в XVI столітті, написавши «І був утворений В'єтнам». Цю назву було вигравійовано на 12 стелах XVI—XVII століть, зокрема в пагоді в Хайфоні. У 1804—1813 роках імператор Зя Лонг використовував слово В'єтнам в офіційних документах. Однак до 1945 року країна називалася зазвичай Аннам, поки назву не було змінено офіційно імператором Бао Даєм.
Географія
Територія В'єтнаму видовжена в меридіональному напрямі, яка займає східне узбережжя півострова Індокитай. Країна розташована між 8° і 24° північної широти та 102° і 110° східної довготи. Її загальна площа становить 331 210 км² , що робить її 66-ю найбільшою країною в світі за площею. Протяжність з півночі на південь — близько 1750 км, а в широтному напрямі її протяжність на півночі 616 км (від Монгкая до в'єтнамсько-лаоського кордону), в центральній частині до 46,5 км (в області Чунгбо). Загальна протяжність сухопутних кордонів країни становить 4639 км. В'єтнам має вихід до Південнокитайського моря та його Тонкінській затоці. Довжина берегової лінії, що нагадує букву S, становить 3260 км.
Рельєф
На території країни гори, плато і плоскогір'я займають 40% території. Гірський хребет Аннам, простирається від верхів'їв річки Ка в Лаосі до південного краю [vi], по найвищим точкам цих гір проходить кордон з Лаосом. Середня висота хребта 2000м. Гора Нгоклінь, висотою 2605 м, найвища з тих,що розташовано на території країни. На півдні країни розташовано Центральне нагір'я ― високогірний регіон, в складі якого є декілька плат середньою висотою від 500 м до 1500 м. На північному заході країни розмішено гірський масив [vi], на якому розташовано найвища точка в країні та в усьому Індокитаї гора Фаншипан, що має висоту 3147 м над рівнем моря.
Низовини простягаються вузькою смужкою вздовж узбережжя, а також займають великі площі на півночі — долина річки Хонгха, а на півдні — дельта річки Меконг та долина .
Внутрішні води
Гідрографічна мережа дуже багата. По гірському хребту Аннам проходить вододіл між долиною річки Меконг та річками Південнокитайського моря. Річки центрального району В'єтнаму короткі та швидкі. На території країни є дві важливі річки: річка Хонгха (Червона річка) на півночі та річка Меконг на півдні, яка є також найважливішою річкою в Індокитаю.
Клімат
В'єтнам розташований в області мусонного клімату, але внаслідок великої протяжності країни з півночі на південь кліматичні умови на території не однакові. Північний В'єтнам має субтропічний клімат, а центральний та південний регіони – тропічний. Зима на півдні спекотна (26 °C), на півночі прохолодна (15 °C), температура повітря іноді знижується до 1 °C через проникнення холодного повітря з Китаю. Проте, мають місце аномальні сплески температури навколишнього середовища. Так, 7 травня 2023 року у В'єтнамі було зафіксовано найвищу температуру в історії країни, яка становила більше 44 °C. У горах на висоті більше 1500 м — трапляються заморозки. Режим випадання опадів також змінюється по території В'єтнаму. Зима суха на півдні і волога на півночі, а влітку мусонні дощі поливають всю територію країни. У кінці літа і початку осені на узбережжі В'єтнаму лютують руйнівної сили тайфуни. На навітряних схилах гір в рік випадає 2500—3000 мм опадів, на підвітряних — 700—900 мм.
Природні ресурси
Північ країни багатий на антрацит, буре вугілля, залізну руду, марганець, боксити і титан.
Флора і фауна
Тропічні ліси займають близько 42% території країни. Згідно з главою 1 в 2005 році Національного звіту поточного стану екології «Біорізноманіття В'єтнаму», з точки зору видового різноманіття, В'єтнам є однією з 25 країн, що володіють високим рівнем біорізноманіття, і займає 16-те місце за рівнем біологічного різноманіття (маючи 16 % відомих видів). Були визначені 15 986 видів флори, з яких 10 % є ендемічними. Статистика показує, що з них 307 видів є нематодами, 200 — олігохетами, 145 — кліщами, 113 — ногохвостками, 7750 — комахами, 260 — рептиліями, 120 — земноводними, 840 — птахами і 310 — ссавцями, з яких 100 видів птахів і 78 видів ссавців є ендемічними.
Історія
Хронологія
В'єтнам, захоплений Францією в 1858—1884 роках, став частиною французьких колоніальних володінь в Індокитаї, японські війська виведені після війни в 1945 році.
В'єтнамська війна за незалежність проти Франції в 1946 році.
Французи зазнали поразки при Діен Б'єн Фу в 1954 році.
За Женевською конвенцією в 1954 році країна була розділена по 17-й паралелі на дві окремі держави: Північний і Південний В'єтнам.
На початку 1960-х років почалася В'єтнамська війна, що завершилася у 1976 році створенням Соціалістичної Республіки В'єтнам.
У 1974 році Китай анексував Парасельські острови, що розташовані на південний схід від острова Хайнань. Під час короткочасної прикордонної війни в 1979 році Китай відірвав від В'єтнаму спірні території на півночі. Китай також захопив частину островів Спратлі.
У 1978 році — війна з Камбоджею: в'єтнамські війська у відповідь на агресію увійшли до Камбоджі і повалили режим Пола Пота, що викликало різке невдоволення КНР.
У 1979 року відбулася Китайсько-в'єтнамська війна, під час якої армія СРВ зуміла зупинити наступ китайських військ, що вторглися в країну, завдавши їм великих втрат. Дипломатичне втручання СРСР змусило КНР відмовитися від подальших дій проти В'єтнаму. Після цього на китайсько-в'єтнамському кордоні періодично відбувалися збройні інциденти.
У 1979-му — прикордонний конфлікт із Китаєм.
Економічна криза призвела до появи тисяч в'єтнамських піратів, що грабували на морі.
Мирна угода з Камбоджею підписана в 1991 році. Відносини з Китаєм нормалізувалися.
З 1986 під впливом перебудови в СРСР і реформ в КНР, в'єтнамське керівництво в 1986 році оголосило про початок проведення «політики оновлення» («дой мій»). У власне політичній області цей курс передбачав поступову і обережну лібералізацію соціально-економічного життя під суворим контролем держави і комуністичної партії, зі збереженням формальних атрибутів соціалістичного ладу. Наразі у В'єтнамі відбулася часткова лібералізація економічної системи та значне розширення контактів із зарубіжними країнами при деякому ослабленні партійного контролю над усіма сферами суспільного життя.Копіювання радянської моделі народного господарства призвело до серйозної економічної кризи.
В 1991 році за підсумками переговорів на вищому рівні, які відбулися 5—10 листопада відносини КНР і СРВ були відновлені. Відносини зі США повністю нормалізувалися, активно діють посольства та торговельні представництва США у В'єтнамі та В'єтнаму у США.
Має дипломатичні відносини з Україною (встановлені в січні 1992 року.
У грудні 2006 року СРВ стала членом Світової організації торгівлі.
В'єтнам став повноправним членом Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Існують дипломатичні відносини з США.
Війна у В'єтнамі
Влітку 1954 року були підписані Женевські угоди, що передбачали повну незалежність В'єтнаму, Лаосу та Камбоджі, а також якнайшвидше проведення вільних і загальних виборів. До виборів територія В'єтнаму тимчасово розділялася по річці Бенхай на дві половини. Такий стан справ не влаштовував США, які прагнули перешкодити розповсюдженню комунізму в Південно-Східній Азії. За сприяння Сполучених Штатів проведення виборів було зірвано, на півдні була проголошена Республіка В'єтнам зі столицею в Сайгоні (нині Хошимін), яку очолив Нго Дінь Дьєм. У 1959 році керівництво північної Демократичної Республіки В'єтнам (ДРВ) прийшло до висновку про необхідність об'єднання країни силовим шляхом. Був створений Національний фронт визволення Південного В'єтнаму (НФВПВ, також відомий як В'єтконг), який своїми партизанськими операціями намагався підривати вплив «сайгонського режиму» на периферії.
До 1965 року НФВПВ контролював не менше 30 % території Південного В'єтнаму. У відповідь США скористалися Тонкінським інцидентом (обстріл в'єтнамськими катерами американського есмінця, який перебував у нейтральних водах) для того, щоб розпочати систематичні бомбардування ДРВ і перекинути війська в Південний В'єтнам для боротьби з НФВПВ. Почалася В'єтнамська війна. Однак рішучі дії партизанів на півдні й успішне протистояння ДРВ авіанальотам (при значній підтримці СРСР) призвели до значних втрат серед американців і в 1973 році змусили Вашингтон підписати Паризькі мирні угоди, згідно з якими американські війська виводилися з В'єтнаму. Без американської підтримки сайгонський режим, який перебував у глибокій кризі, швидко загинув у результаті наступу північнов'єтнамських військ. 30 квітня 1975 року південнов'єтнамські війська здали Сайгон, і об'єднання країни було завершено.
У 1976 році була прийнята нова конституція Соціалістичної Республіки В'єтнам (СРВ), а Сайгон перейменовано на Хошимін.
Державний устрій
Соціалістична республіка. Чинна Конституція країни прийнята 15 квітня 1992 року.
Вищі органи влади: Національні збори, президент, прем'єр-міністр.
Місцеві органи влади: в адміністративному відношенні В'єтнам складається з 58 провінцій і п'яти міст центрального підпорядкування: Ханоя, Хошиміну (колишній Сайгон), Хайфону, Дананга і Кантхо. У цих містах і провінціях діють народні ради — обираються населенням органи державної влади. Термін їх повноважень — 4 роки. Провінції розділені на округи (повіти), в яких, як повсюдно в містах і селах (общинах), діють обрані населенням народні ради. З 1997 року провінціям та іншим адміністративно-територіальним одиницям надано право займатися зовнішньоторговельними операціями.
Законодавча влада: згідно з органом законодавчої влади є Національні збори, що складається з 450 депутатів, які обираються на 5-річний термін прямим загальним голосуванням. З 2002 року Національні збори складається з 498 депутатів.
Збройні сили: все, що стосується В'єтнамської народної армії та інших силових структур, суворо засекречено. У листопаді 1998 року Національні збори проголосували за «прозорість» інформації у сфері державного управління, після чого уряд розробив детальну програму ознайомлення громадськості з питаннями фінансування керованих ним служб і відомств (вона не стосується армії, органів внутрішньої безпеки і партійних організацій). Чисельність військовослужбовців в країні оцінюють приблизно 0,5 млн осіб, а співробітників органів безпеки — 2 млн осіб. Спецслужби В'єтнаму — об'єкт критики за арешти представників опозиції.
Верховна влада
5 квітня 2021 року Національні Збори (парламент) В'єтнаму обрали нового президента країни, яким став колишній Прем'єр-міністр країни Нгуєн Суан Фук. Одразу після оголошення результатів голосування президент склав присягу на вірність Комуністичній партії і народу країни.
Судова влада
Правову основу судової системи СРВ становлять Конституція 1992 року, а також Закон від 10 жовтня 1992 року «Про народні суди», з подальшими змінами і доповненнями, та Указ Постійного комітету Національних зборів від 26 квітня 1993 року «Про військові суди».
Відповідно до Конституції (ст. 127) органами правосуддя В'єтнаму є Верховний суд, місцеві народні суди, військові суди і передбачені законом інші суди. В особливих випадках (наприклад, при введенні надзвичайного стану) Національні збори можуть утворити особливий суд. У низових одиницях діють відповідні організації громадян для розгляду дрібних проступків та врегулювання незначних суперечок серед населення.
Судова система включає Верховний народний суд у Ханої і нижчі народні суди в провінціях і великих містах. Національні збори можуть в особливих випадках, наприклад коли заторкуються інтереси національної безпеки, створювати своїм рішенням спеціальний орган судочинства. Верховний народний суд здійснює контроль за роботою підвідомчих установ. Представники наділені правом користуватися в суді рідною мовою. На державному і провінційному рівнях і в армії діють народні інспекції, кожною з яких керують відповідальні співробітники прокуратури, які виконують завдання контролю за виконанням закону в державних установах, приватних організаціях, військовослужбовцями і цивільними особами. Справи на процесах суддя розглядає спільно з радою народних засідателів, що складається з п'яти-дев'яти осіб. У країні налічується понад 10 тисяч таких рад.
Адміністративний поділ
В'єтнам ділиться на 58 провінцій (в'єт. Tỉnh, тінь). Поряд з ними існують 5 міст центрального підпорядкування (в'єт. thành phố trực thuộc Trung ương), які мають такий самий статус, як провінції.
До возз'єднання В'єтнаму в 1978 році у Північному В'єтнамі була політика створення в зоні розселення національних меншин автономних районів. Існували два таких райони: Єт-Бак, переважно населений тайцями, і яо і Тай-Мео, де переважали і мяо. Після об'єднання країни в 1978 р. автономні райони «в інтересах прискорення побудови соціалізму» були ліквідовані.
Економіка
В'єтнам — аграрна країна з промисловістю, що розвивається. На початку XXI ст. сільське господарство залишається головною галуззю економіки В'єтнаму, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Основні галузі промисловості: харчова, легка, машинобудівна, гірнича, цементна, хімічних добрив, нафтова та інші.
Основні промислові центри: Ханой, Хошимін-Бьєнхоа, Хайфон, Дананг, Куангнінь, Вунгтау, Намдінь, Вінь, Вьєтчі, Тхайнгуєн, Хабак, Тханьхоа. Провідну роль у промисловості відіграють Ханой і Хошимін.
Транспорт: автомобільний, залізничний, вн. водні шляхи та морський.
Гол. порти: Хошимін, Хайфон, Дананг, Хонггай, Камфа, Нячанг, Вунгтау.
Швидко розвивається цивільна авіація, яка обслуговує понад 15 внутрішніх ліній. Компанія «В'єтнам ейрлайнз» обслуговує і міжнародні лінії. Міжнародні летовища — Ханой, Хошимін (Тан Сон Нхут), Дананг.
Західні країни пропонують владі В'єтнаму економічну допомогу в обмін на лібералізацію суспільства.
Банківська система й валюта
Частина інформації в цій статті застаріла.(грудень 2017) |
Національною валютою В'єтнаму є донг. Він є за вартістю однією з найменших валют у світі. Донг позначається як VND або D (правильніше — маленька в'єтнамська буква d, з високою вертикальною межею ₫, пересіченою вверху горизонтальною межею, див. в'єтнамська мова). Донг формально рівний 10 хао і 100 су, але, ці дрібні в'єтнамські гроші не випускаються. Донг є неконвертованою валютою. У жовтні 2007 року уряд В'єтнаму прийняв план поступового перетворення його на конвертовану валюту і проголосив курс на дедоларизацію економіки В'єтнаму і всієї фінансової сфери. Заходи по втіленню цього плану в короткостроковому плані відбиваються на в'єтнамській валюті по різному. Станом на червень 2008 р. В'єтнам мав держрезерв в іноземній валюті у розмірі 20,7 млрд $. Готівка у В'єтнамі випускається в банкнотах і монетах. Банкноти використовуються значно частіше, ніж монети. Використання банківських карток для розрахунку в торгових точках поширене мало, поки що домінує готівка.
Банкноти
В обігу перебувають банкноти номіналом 500 000, 200 000, 100 000, 50 000, 20 000, 10 000, 5000, 2000, 1000, 500, 200 і 100 донгів. Гроші в купюрах, випущених після 2003 року, мають вищий ступінь захисту. На лицевій стороні банкнот поміщений портрет Хо Ші Міна, на звороті малюнки різні: Храм літератури в Ханої, Японський міст до Хой Ан, затока ши Халонг, будиночок, у якому народився Хо Ші Мін, нафтова морська платформа, старовинна столиця р. Хюе.
Монети
В обігу перебувають монети номіналом 5000, 2000, 1000, 500 і 200 донгів. На монетах в 5000 і 1000 донгів розміщено зображення пагод, на монеті в 2000 донгів — стародавнє в'єтнамське житло на палях. Оскільки в'єтнамська валюта за вартістю є однією з найменших, використання монет обмеженіше, ніж в інших країнах. Особливо рідко монетами доводиться користуватися іноземним туристам. У першій половині XX століття ходили монети дрібних грошей: хао і су, на які ділився донг. У наш час[] ці в'єтнамські монети знаходяться тільки в колекціях.
Курс валюти до долара США
До весни 2008 р. курс тривалий час був 16 200 донгів за один долар США. На початку липня 2008 р. офіційний курс в'єтнамського донга до долара США становив вже 16 519 донгів за один долар. По заявах високих в'єтнамських фінансових чиновників у листопаді, прийнятний для в'єтнамської економіки курс донга до долара США повинен був бути 17 000. Проте в найостанніші дні 2008 р. офіційний курс донга значно знизився — майже до 17 500 донгів за 1 долар США. У середині весни 2009 р. курс донга до долара був трохи скоректований, майже до 18 000.
Наявні й банківські картки, чеки.
Транспорт
Шляхи залізниці у В'єтнамі в основному завширшки 1 м, але ближче до китайського кордону зустрічаються також і шляхи стандартної ширини (1435 мм). Локомотиви — на тепловозній тязі, хоча в 1999 році ще були й паровози.
Населення
- Чисельність населення — 89,6 млн (оцінка на липень 2010, 13-те місце у світі).
- Річний приріст — 1,1 % (фертильність — 1,93 народження на жінку).
- Середня тривалість життя — 69,5 років у чоловіків, 74,7 року у жінок.
- Міське населення — 28 %.
- Грамотність — 94 % чоловіків, 87 % жінок (оцінка 2002).
- Зараженість вірусом імунодефіциту (ВІЛ) — 0,5 % (оцінка 2007).
Етнічний склад
Етнічний склад — в'єтнамці 86,2 %, тайці 1,9 %, тхаї 1,7 %, мионг 1,5 % та інші (за переписом 1999 року).
Мови
Мови — в'єтнамська (офіційна), частина населення може говорити англійською, французькою, китайською.
Релігії
Релігії (за переписом 1999 року):
- Буддисти — 9,3 %.
- Католики — 6,7 %.
- Хоа-хао — 1,5 %.
- Као-дай — 1,1 %.
- Протестанти — 0,5 %.
- Атеїсти й послідовники місцевих анімістичних культів — 80,8 %.
Основною релігією в'єтнамців є система народних вірувань, основу якої складають ритуали «Тхо кунг то Тієн» (культу предків), які неухильно виконуються більшістю жителів країни. Цей культ не має оформленого віровчення, ієрархії духовенства та соціальної організації (громади, парафії тощо) і, отже, не володіє статусом релігійної конфесії. Під час перепису 1999 р. всі особи, кому важко вказати свою конфесійну приналежність, були записані в розряд атеїстів. Також потрібно зауважити, що місцем відправлення культу предків часто служать буддійські храми, чим викликана інша популярна омана, згідно з якою, понад 80 % в'єтнамців — буддисти.
Суспільство
Національні свята
Державні свята:
- Тет — тиждень вихідних у січні або лютому. Святкується за місячним календарем, тому не має фіксованої дати.
- День поминання королів Хунг (свято з «плаваючою датою» — зазвичай у квітні).
- 30 квітня — День визволення Південного В'єтнаму.
- 1 травня — День трудящих.
- 19 травня — День народження Хо Ші Міна.
- 2 вересня — День незалежності (від Франції з 1945 р.).
Освіта
Культура
Одна з найдавніших традицій вшановувати дам, належить В'єтнаму. На честь національних героїнь, сестер Чинг, які організували повстання за незалежність від гніту Китаю, у 40-х рр. н. е. у березні відзначається в'єтнамський жіночий день, у пам'ять загибелі сестер.
Туризм
Туризм у В'єтнамі є важливим компонентом сучасної в'єтнамської економіки. У 2012 році В'єтнам отримав понад 6,8 млн міжнародних прибутківчого, якої валюти?, в порівнянні з 2,1 млн у 2000 році. Щорічний приріст прибутків є дуже великим. Останніми роками потік туристів у В'єтнамі продовжує зростати. У 2008 році В'єтнам отримав 4 218 000 міжнародних пасажирів, в 2009-му це число склало 3,8 мільйона, що на 11 % більше. У 2012 році В'єтнам відвідує 6 840 000 туристів. Це склало 13%-й приріст порівняно з 2011 роком.
Найбільше відвідувачів було з таких країн: Китай, Південна Корея, Японія, США, Камбоджа, Австралія, Малайзія, Франція і Таїланд.
Відносини з Україною
Перші офіційні контакти між Україною та В'єтнамом встановлено у радянський час, коли СРСР надавав всебічну підтримку комуністичній владі у В'єтнамі. У складі радянських делегацій у В'єтнамі працювали етнічні українці — фахівці-виробничники, освітяни, науковці, управлінці, військові.
У той же час в'єтнамська політична еміграція брала участь у діяльності організованого українцями Антибільшовицького блоку народів.
Невдовзі після проголошення незалежності України, 27 грудня 1991 року, В'єтнам визнав незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 23 січня 1992 року. У 1993 році розпочало свою діяльність Посольство СРВ в Україні. Посольство України у В'єтнамі було започатковано у 1997 році.
Пріоритети українсько-в'єтнамських відносин було визначено у вересні 1992 року під час зустрічі у Нью-Йорку міністрів закордонних справ двох держав.
У 1993—94 роках відбулися обміни візитами на рівні глав зовнішньополітичних відомств України і В'єтнаму, у рамках яких було підписано низку важливих двосторонніх угод.
У червні 1994 року Україну відвідав Прем'єр-міністр СРВ Во Ван Кієт. Одним із важливих результатів того візиту стало створення Міжурядової українсько-в'єтнамської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (МУВК).
Початок відносинам на найвищому рівні поклав державний візит Президента України Леоніда Кучми до В'єтнаму у 1996 р. Під час візиту відбулося підписання міждержавного Договору про принципи відносин між двома країнами.
У 2000 році з державним візитом в Україні перебував Президент СРВ Чан Дик Лионг. Візит завершився укладенням низки міжурядових та міжвідомчих документів. Того ж року нового поштовху розвитку українсько-в'єтнамського військового і військово-технічного співробітництва надав візит до Києва Міністра національної оборони В'єтнаму Фам Ван Ча.
Взаємовигідним та корисним для обох сторін у плані збагачення досвідом законотворчості став офіційний візит в Україну Голови Національних Зборів СРВ Нґуєн Ван Ана у січні 2003 року.
Упродовж 2004—2007 років між сторонами тривав регулярний експертний діалог, відбувалися спільні засідання двосторонніх міжурядових органів: МУВК, Підкомісії з питань науково-технічного співробітництва, Міжурядової координаційної комісії з питань військово-технічного співробітництва.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова в лютому 2005 року побувала у СРВ на запрошення керівництва Національних зборів.
У червні 2006 р. Почесним консулом України у м. Хошимін (колишній Сайгон) став громадянин СРВ Ву Дінь Люєн. У грудні 2006 р. у Ханої вперше проведено виставку-презентацію «Дні науки і техніки України у В'єтнамі».
Розвитку двосторонніх українсько-в'єтнамських відносин сприяла зустріч Міністра закордонних справ України Арсенія Яценюка з Віце-прем'єр-міністром, Міністром закордонних справ СРВ Фам За Кхіємом у Нью-Йорку 25 вересня 2007 року в рамках їхньої участі у 62-й сесії ГА ООН. Міністри підписали Угоду про реадмісію між Україною і СРВ.
Наприкінці 2007 р. заступник Міністра економіки України В.Пятницький провів у Ханої консультації з тарифних питань. Підписано Протокол щодо підтримки В'єтнамом вступу України до СОТ, а також Протокол про взаємне визнання ринкового статусу економік.
У травні 2010 року Україну відвідала делегація Компартії В'єтнаму на чолі з керівником Відділу міжнародних зв‘язків Центрального комітету КПВ Хоанг Бінь Куаном.
У липні 2010 року в Києві відбулися перші з 2005 року політичні консультації між МЗС двох країн. Українську делегацію на переговорах очолював Заступник міністра закордонних справ О. Горін, в'єтнамську — Заступник міністра закордонних справ Нгуєн Куок Кионг.
У жовтні 2010 року в м. Монтре (Швейцарія) відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка з Віце-президентом СРВ пані Нгуєн Тхі Зоан.
У жовтні 2010 року в Ханої перебувала делегація Рахункової палати України на чолі з В. К. Симоненком. Під час візиту було підписано Угоду про двосторонню співпрацю між Рахунковою палатою України та державним аудиторським офісом В'єтнаму.
У грудні 2010 року в Ханої проведено 11-те засідання Міжурядової українсько-в'єтнамської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.
5—7 грудня 2010 року відбувся офіційний візит до СРВ Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. Під час візиту Глава українського Парламенту провів зустрічі з Президентом Національних Зборів В'єтнам Нгуєн Фу Чонгом, Президентом СРВ Нгуєн Мінь Чієтом, Прем'єр-міністром В'єтнам Нгуєн Тан Зунгом. Сторонами обговорювалися актуальні питання активізації політичного діалогу на найвищому рівні, поглиблення співпраці в економічній, військово-технічній, культурно-гуманітарній сферах.
25—27 березня 2011 року відбувся державний візит до СРВ Президента України В. Ф. Януковича. У рамках візиту керівник Української держави провів зустріч переговори з Президентом СРВ Нгуєн Мінь Чієтом, зустрівся з Прем'єр-міністром В'єтнам Нгуєн Тан Зунгом та Президентом Національних Зборів, Генеральним Секретарем Комуністичної Партії В'єтнам Нгуєн Фу Чонгом. Президент України виступив на українсько-в'єтнамському бізнес-форумі, в якому, також, брав участь Президент СРВ.
Головним підсумком візиту стало підписання Президентами України та Соціалістичної Республіки В'єтнам Спільної заяви щодо розвитку всебічного співробітництва та партнерства України та В'єтнаму, в якій окреслюються основні напрямки, форми і механізми подальшої взаємодії з широкого кола двосторонніх та міжнародних питань. Документом визначено пріоритети співробітництва між Україною та СРВ.
Наявність значної договірно-правової бази та взаємна торгівля у понад 500 млн дол. низку років поспіль дозволяють оптимістично оцінювати майбутнє українсько-в'єтнамських відносин, для яких характерні відсутність принципових політичних розбіжностей і налаштованість на послідовний розвиток відносин дружби і взаємовигідного партнерства.
Цікаві факти
- Існує повір'я, що в'єтнамці (в'єти) походять від дракона і феї-птиці.
- У В'єтнамі неподалік від міста Дананг є найдовша у світі підвісна канатна дорога.
- За формою В'єтнам нагадує латинську букву «S».
- Бухта Ха-Лонг визнана ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої природної спадщини.
- є найпопулярнішим жіночим національним костюмом у країні.
- Нгуєн (Nguyễn) є найпопулярнішим прізвищем у В'єтнамі: за приблизними оцінками його використовує близько 40 % населення.
Див. також
Примітки
- В'єтнам обрав президента, УНН, 22.05.2024
- Vietnam. The World Factbook (англ.). Central Intelligence Agency. 25 листопада 2024. Процитовано 2 грудня 2024.
- Lê Bá Thảo (2009). Thiên nhiên Việt Nam (ấn bản thứ 6). Hà Nội: Nhà xuất bản Giáo dục.
- Vietnam. Country Nuclear Power Profiles: 2012 Edition. International Atomic Energy Agency. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
- MỘT SỐ THÔNG TIN VỀ ĐỊA LÝ VIỆT NAM (в'єтн.). Viet Nam Government Portal. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2018.
- Climate. Vietnam National Administration of Tourism. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
- У В'єтнамі зафіксували найвищу температуру в історії країни: більше 44°C. 08.05.2023, 01:17
- Vietnam Climate. WorldData.info. Процитовано 24 листопада 2023.
- Báo cáo Hiện trạng môi trường quốc gia 2005 (Vietnamese) . Архів оригіналу за лютий 23, 2009. Процитовано жовтень 26, 2011. (в'єтн.)
- Президентом В'єтнаму став колишній голова спецслужб. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Основи етнодемографії (рос.)
- http://megabuy.com.ua/valyuta-vyetnamu.html [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] Валюта В'єтнаму
- 8 Березня. Архів оригіналу за 27 травня 2019.
- В'єтнам [Архівовано 14 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Канатна дорога у В'єтнамі [Архівовано 21 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- В'ЄТНА́М, Соціалістична Республіка В'єтнам [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- В'єтнам [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- В'єтнам на сайті VOLOЦЮГИ [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Посольство України у В'єтнамі та Камбоджі
- Документальний фільм «Золотий глобус. В'єтнам. Подорож до Індокитаю» (укр.)
КНР | Тонкінська затока | |
Лаос Камбоджа | Південнокитайське море | |
Сіамська затока | Південнокитайське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yetna m v yet Việt Nam Socialisti chna Respu blika V yetna m v yet Cộng hoa Xa hội Chủ nghĩa Việt Nam krayina v pivdenno shidnij Aziyi na uzberezhzhi Pivdennokitajskogo morya mezhuye na pivnochi z Kitayem na pivdni ta zahodi z Kambodzheyu i Laosom omivayetsya Pivdennokitajskim morem zatoka Tonkin Plosha krayini stanovit 329 560 km naselennya 96 208 984 osib 2019 Stolicya Hanoj Socialistichna Respublika V yetnam v yet Cộng hoa Xa hội Chủ nghĩa Việt Nam Prapor Emblema Deviz Độc lập Tự do Hạnh phuc Nezalezhnist Svoboda Shastya Gimn Gimn V yetnamu Roztashuvannya V yetnamu Stolicya Hanoj 21 02 pn sh 105 51 sh d country H G O Najbilshe misto Hoshimin Oficijni movi V yetnamska Forma pravlinnya Socialistichna respublika1 Prezident To Lam 1 Prem yer ministr Fam Min Chin Nezalezhnist vid Francuzkoyi respubliki 2 veresnya 1945 Viznana 1954 Plosha Zagalom 331 689 km 65 a Vnutr vodi 1 3 Naselennya ocinka 2022 103 808 319 16 perepis 2019 96 208 984 Gustota 295 km 48 a VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 535 000 milyardiv 36 a Na dushu naselennya 7 510 121 a ILR 2018 0 683 serednij 115 Valyuta Dong a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 VND a Chasovij poyas UTC 7 Litnij chas UTC 7 Kodi ISO 3166 704 VNM VN Domen vn Telefonnij kod 84 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu V yetnam V yetnam buv zaselenij v epohu paleolitu a derzhavi buli zasnovani v pershomu tisyacholitti do nashoyi eri v delti Chervonoyi richki na teritoriyi suchasnogo pivnichnogo V yetnamu Starodavnya v yetnamska istoriya pochalasya z derzhav Vanlang i Au Lak Dinastiya Han aneksuvala Pivnichnij i Centralnij V yetnam yaki zgodom perebuvali pid vladoyu Kitayu z 111 r do n e do poyavi pershoyi dinastiyi v 939 r Poslidovni monarhichni dinastiyi poglinuli kitajskij vpliv cherez konfucianstvo i buddizm i rozshirilisya na pivden do delti Mekongu zavojovuyuchi Champa Protyagom bilshoyi chastini 17 go ta 18 go stolit V yetnam buv faktichno rozdilenij na dva domeni U 1887 roci yiyi teritoriya bula integrovana do Francuzkogo Indokitayu u viglyadi troh okremih regioniv Odrazu pislya Drugoyi svitovoyi vijni nacionalistichna koaliciya V yetmin na choli z komunistom revolyucionerom Ho Shi Minom rozpochala Serpnevu revolyuciyu ta progolosila nezalezhnist V yetnamu vid Yaponskoyi imperiyi v 1945 roci U 20 stolitti V yetnam perezhiv trivali vijni Pershu indokitajsku vijnu ta V yetnamsku vijnu Pislya peremogi u 1975 roci V yetnam vozz yednavsya yak unitarna socialistichna derzhava pid kerivnictvom Komunistichnoyi partiyi V yetnamu KPV Neefektivna planova ekonomika torgove embargo Zahodu ta Kampuchijsko v yetnamskij konflikt she bilshe pokalichili krayinu U 1986 roci KPV iniciyuvala ekonomichni ta politichni reformi peretvorivshi krayinu na socialistichno oriyentovanu rinkovu ekonomiku Ci reformi spriyali reintegraciyi V yetnamu u svitovu ekonomiku ta politiku V yetnam krayina sho rozvivayetsya z rivnem dohodu nizhche serednogo Tut visokij riven korupciyi cenzuri problemi z navkolishnim seredovishem i nizkij riven dotrimannya prav lyudini Krayina ye chastinoyu mizhnarodnih i mizhuryadovih organizacij vklyuchayuchi ASEAN ATES Ruh nepriyednannya SOT ta inshi Vona dvichi posidala misce v Radi bezpeki OON Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Relyef 2 2 Vnutrishni vodi 2 3 Klimat 2 4 Prirodni resursi 2 5 Flora i fauna 3 Istoriya 3 1 Hronologiya 3 1 1 Vijna u V yetnami 4 Derzhavnij ustrij 4 1 Verhovna vlada 4 2 Sudova vlada 5 Administrativnij podil 6 Ekonomika 6 1 Bankivska sistema j valyuta 6 1 1 Banknoti 6 1 2 Moneti 6 1 3 Kurs valyuti do dolara SShA 6 2 Transport 7 Naselennya 7 1 Etnichnij sklad 7 2 Movi 7 3 Religiyi 8 Suspilstvo 8 1 Nacionalni svyata 8 2 Osvita 9 Kultura 10 Turizm 11 Vidnosini z Ukrayinoyu 12 Cikavi fakti 13 Div takozh 14 Primitki 15 PosilannyaNazvared Nazva krayini v yet 越南 skladayetsya z dvoh sliv Việt oznachaye titulnu naciyu v yetiv a Nam pivden krayina v yetiv na pivdni tobto ye kalkoyu z kitajskogo Yuenan de yue kitajska nazva v yetiv a nan pivden Upershe nazvu V yetnam vzhiv poet Nguyen Bin Khiyem u svoyij knizi Proroctva Chang Chinya v XVI stolitti napisavshi I buv utvorenij V yetnam Cyu nazvu bulo vigravijovano na 12 stelah XVI XVII stolit zokrema v pagodi Bao Lam v Hajfoni U 1804 1813 rokah imperator Zya Long vikoristovuvav slovo V yetnam v oficijnih dokumentah Odnak do 1945 roku krayina nazivalasya zazvichaj Annam poki nazvu ne bulo zmineno oficijno imperatorom Bao Dayem Geografiyared nbsp Dokladnishe Geografiya V yetnamu Geologiya V yetnamu ta Gidrogeologiya V yetnamu Teritoriya V yetnamu vidovzhena v meridionalnomu napryami yaka zajmaye shidne uzberezhzhya pivostrova Indokitaj Krayina roztashovana mizh 8 i 24 pivnichnoyi shiroti ta 102 i 110 shidnoyi dovgoti 2 Yiyi zagalna plosha stanovit 331 210 km sho robit yiyi 66 yu najbilshoyu krayinoyu v sviti za plosheyu 2 Protyazhnist z pivnochi na pivden blizko 1750 km a v shirotnomu napryami yiyi protyazhnist na pivnochi 616 km vid Mongkaya do v yetnamsko laoskogo kordonu v centralnij chastini do 46 5 km v oblasti Chungbo Zagalna protyazhnist suhoputnih kordoniv krayini stanovit 4639 km V yetnam maye vihid do Pivdennokitajskogo morya ta jogo Tonkinskij zatoci Dovzhina beregovoyi liniyi sho nagaduye bukvu S stanovit 3260 km Relyefred Na teritoriyi krayini gori plato i ploskogir ya zajmayut 40 teritoriyi 2 Girskij hrebet Annam prostirayetsya vid verhiv yiv richki Ka v Laosi do pivdennogo krayu Centralne nagir ya vi po najvishim tochkam cih gir prohodit kordon z Laosom Serednya visota hrebta 2000m 3 Gora Ngoklin visotoyu 2605 m najvisha z tih sho roztashovano na teritoriyi krayini Na pivdni krayini roztashovano Centralne nagir ya visokogirnij region v skladi yakogo ye dekilka plat serednoyu visotoyu vid 500 m do 1500 m Na pivnichnomu zahodi krayini rozmisheno girskij masiv Hoang Liyen vi na yakomu roztashovano najvisha tochka v krayini ta v usomu Indokitayi gora Fanshipan sho maye visotu 3147 m nad rivnem morya 2 Nizovini prostyagayutsya vuzkoyu smuzhkoyu vzdovzh uzberezhzhya a takozh zajmayut veliki ploshi na pivnochi dolina richki Hongha a na pivdni delta richki Mekong ta dolina richki Be Vnutrishni vodired Gidrografichna merezha duzhe bagata Po girskomu hrebtu Annam prohodit vododil mizh dolinoyu richki Mekong ta richkami Pivdennokitajskogo morya Richki centralnogo rajonu V yetnamu korotki ta shvidki Na teritoriyi krayini ye dvi vazhlivi richki richka Hongha Chervona richka na pivnochi ta richka Mekong na pivdni yaka ye takozh najvazhlivishoyu richkoyu v Indokitayu 4 Klimatred nbsp Klimatichna karta V yetnamu V yetnam roztashovanij v oblasti musonnogo klimatu ale vnaslidok velikoyi protyazhnosti krayini z pivnochi na pivden klimatichni umovi na teritoriyi ne odnakovi Pivnichnij V yetnam maye subtropichnij klimat a centralnij ta pivdennij regioni tropichnij 5 4 6 Zima na pivdni spekotna 26 C na pivnochi proholodna 15 C temperatura povitrya inodi znizhuyetsya do 1 C cherez proniknennya holodnogo povitrya z Kitayu Prote mayut misce anomalni spleski temperaturi navkolishnogo seredovisha Tak 7 travnya 2023 roku u V yetnami bulo zafiksovano najvishu temperaturu v istoriyi krayini yaka stanovila bilshe 44 C 7 U gorah na visoti bilshe 1500 m traplyayutsya zamorozki Rezhim vipadannya opadiv takozh zminyuyetsya po teritoriyi V yetnamu Zima suha na pivdni i vologa na pivnochi a vlitku musonni doshi polivayut vsyu teritoriyu krayini U kinci lita i pochatku oseni na uzberezhzhi V yetnamu lyutuyut rujnivnoyi sili tajfuni Na navitryanih shilah gir v rik vipadaye 2500 3000 mm opadiv na pidvitryanih 700 900 mm 8 Prirodni resursired Pivnich krayini bagatij na antracit bure vugillya zaliznu rudu marganec boksiti i titan 2 Flora i faunared nbsp Saola odin z najridkisnishih u sviti ssavciv sho zhivut u V yetnami Tropichni lisi zajmayut blizko 42 teritoriyi krayini Zgidno z glavoyu 1 v 2005 roci Nacionalnogo zvitu potochnogo stanu ekologiyi Bioriznomanittya V yetnamu 9 z tochki zoru vidovogo riznomanittya V yetnam ye odniyeyu z 25 krayin sho volodiyut visokim rivnem bioriznomanittya i zajmaye 16 te misce za rivnem biologichnogo riznomanittya mayuchi 16 vidomih vidiv Buli viznacheni 15 986 vidiv flori z yakih 10 ye endemichnimi Statistika pokazuye sho z nih 307 vidiv ye nematodami 200 oligohetami 145 klishami 113 nogohvostkami 7750 komahami 260 reptiliyami 120 zemnovodnimi 840 ptahami i 310 ssavcyami z yakih 100 vidiv ptahiv i 78 vidiv ssavciv ye endemichnimi Istoriyared Dokladnishe Istoriya V yetnamu Hronologiyared V yetnam zahoplenij Franciyeyu v 1858 1884 rokah stav chastinoyu francuzkih kolonialnih volodin v Indokitayi yaponski vijska vivedeni pislya vijni v 1945 roci V yetnamska vijna za nezalezhnist proti Franciyi v 1946 roci Francuzi zaznali porazki pri Dien B yen Fu v 1954 roci Za Zhenevskoyu konvenciyeyu v 1954 roci krayina bula rozdilena po 17 j paraleli na dvi okremi derzhavi Pivnichnij i Pivdennij V yetnam Na pochatku 1960 h rokiv pochalasya V yetnamska vijna sho zavershilasya u 1976 roci stvorennyam Socialistichnoyi Respubliki V yetnam U 1974 roci Kitaj aneksuvav Paraselski ostrovi sho roztashovani na pivdennij shid vid ostrova Hajnan Pid chas korotkochasnoyi prikordonnoyi vijni v 1979 roci Kitaj vidirvav vid V yetnamu spirni teritoriyi na pivnochi Kitaj takozh zahopiv chastinu ostroviv Spratli U 1978 roci vijna z Kambodzheyu v yetnamski vijska u vidpovid na agresiyu uvijshli do Kambodzhi i povalili rezhim Pola Pota sho viklikalo rizke nevdovolennya KNR U 1979 roku vidbulasya Kitajsko v yetnamska vijna pid chas yakoyi armiya SRV zumila zupiniti nastup kitajskih vijsk sho vtorglisya v krayinu zavdavshi yim velikih vtrat Diplomatichne vtruchannya SRSR zmusilo KNR vidmovitisya vid podalshih dij proti V yetnamu Pislya cogo na kitajsko v yetnamskomu kordoni periodichno vidbuvalisya zbrojni incidenti U 1979 mu prikordonnij konflikt iz Kitayem Ekonomichna kriza prizvela do poyavi tisyach v yetnamskih pirativ sho grabuvali na mori Mirna ugoda z Kambodzheyu pidpisana v 1991 roci Vidnosini z Kitayem normalizuvalisya Z 1986 pid vplivom perebudovi v SRSR i reform v KNR v yetnamske kerivnictvo v 1986 roci ogolosilo pro pochatok provedennya politiki onovlennya doj mij U vlasne politichnij oblasti cej kurs peredbachav postupovu i oberezhnu liberalizaciyu socialno ekonomichnogo zhittya pid suvorim kontrolem derzhavi i komunistichnoyi partiyi zi zberezhennyam formalnih atributiv socialistichnogo ladu Narazi u V yetnami vidbulasya chastkova liberalizaciya ekonomichnoyi sistemi ta znachne rozshirennya kontaktiv iz zarubizhnimi krayinami pri deyakomu oslablenni partijnogo kontrolyu nad usima sferami suspilnogo zhittya Kopiyuvannya radyanskoyi modeli narodnogo gospodarstva prizvelo do serjoznoyi ekonomichnoyi krizi V 1991 roci za pidsumkami peregovoriv na vishomu rivni yaki vidbulisya 5 10 listopada vidnosini KNR i SRV buli vidnovleni Vidnosini zi SShA povnistyu normalizuvalisya aktivno diyut posolstva ta torgovelni predstavnictva SShA u V yetnami ta V yetnamu u SShA Maye diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleni v sichni 1992 roku U grudni 2006 roku SRV stala chlenom Svitovoyi organizaciyi torgivli V yetnam stav povnopravnim chlenom Asociaciyi krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi ASEAN Isnuyut diplomatichni vidnosini z SShA Vijna u V yetnamired Dokladnishe Vijna u V yetnami nbsp Rozshirennya V yetnamu Vlitku 1954 roku buli pidpisani Zhenevski ugodi sho peredbachali povnu nezalezhnist V yetnamu Laosu ta Kambodzhi a takozh yaknajshvidshe provedennya vilnih i zagalnih viboriv Do viboriv teritoriya V yetnamu timchasovo rozdilyalasya po richci Benhaj na dvi polovini Takij stan sprav ne vlashtovuvav SShA yaki pragnuli pereshkoditi rozpovsyudzhennyu komunizmu v Pivdenno Shidnij Aziyi Za spriyannya Spoluchenih Shtativ provedennya viboriv bulo zirvano na pivdni bula progoloshena Respublika V yetnam zi stoliceyu v Sajgoni nini Hoshimin yaku ocholiv Ngo Din Dyem U 1959 roci kerivnictvo pivnichnoyi Demokratichnoyi Respubliki V yetnam DRV prijshlo do visnovku pro neobhidnist ob yednannya krayini silovim shlyahom Buv stvorenij Nacionalnij front vizvolennya Pivdennogo V yetnamu NFVPV takozh vidomij yak V yetkong yakij svoyimi partizanskimi operaciyami namagavsya pidrivati vpliv sajgonskogo rezhimu na periferiyi Do 1965 roku NFVPV kontrolyuvav ne menshe 30 teritoriyi Pivdennogo V yetnamu U vidpovid SShA skoristalisya Tonkinskim incidentom obstril v yetnamskimi katerami amerikanskogo esmincya yakij perebuvav u nejtralnih vodah dlya togo shob rozpochati sistematichni bombarduvannya DRV i perekinuti vijska v Pivdennij V yetnam dlya borotbi z NFVPV Pochalasya V yetnamska vijna Odnak rishuchi diyi partizaniv na pivdni j uspishne protistoyannya DRV avianalotam pri znachnij pidtrimci SRSR prizveli do znachnih vtrat sered amerikanciv i v 1973 roci zmusili Vashington pidpisati Parizki mirni ugodi zgidno z yakimi amerikanski vijska vivodilisya z V yetnamu Bez amerikanskoyi pidtrimki sajgonskij rezhim yakij perebuvav u glibokij krizi shvidko zaginuv u rezultati nastupu pivnichnov yetnamskih vijsk 30 kvitnya 1975 roku pivdennov yetnamski vijska zdali Sajgon i ob yednannya krayini bulo zaversheno U 1976 roci bula prijnyata nova konstituciya Socialistichnoyi Respubliki V yetnam SRV a Sajgon perejmenovano na Hoshimin Derzhavnij ustrijred Socialistichna respublika Chinna Konstituciya krayini prijnyata 15 kvitnya 1992 roku Vishi organi vladi Nacionalni zbori prezident prem yer ministr Miscevi organi vladi v administrativnomu vidnoshenni V yetnam skladayetsya z 58 provincij i p yati mist centralnogo pidporyadkuvannya Hanoya Hoshiminu kolishnij Sajgon Hajfonu Dananga i Kantho U cih mistah i provinciyah diyut narodni radi obirayutsya naselennyam organi derzhavnoyi vladi Termin yih povnovazhen 4 roki Provinciyi rozdileni na okrugi poviti v yakih yak povsyudno v mistah i selah obshinah diyut obrani naselennyam narodni radi Z 1997 roku provinciyam ta inshim administrativno teritorialnim odinicyam nadano pravo zajmatisya zovnishnotorgovelnimi operaciyami Zakonodavcha vlada zgidno z Konstituciyeyu 1992 roku organom zakonodavchoyi vladi ye Nacionalni zbori sho skladayetsya z 450 deputativ yaki obirayutsya na 5 richnij termin pryamim zagalnim golosuvannyam Z 2002 roku Nacionalni zbori skladayetsya z 498 deputativ Zbrojni sili vse sho stosuyetsya V yetnamskoyi narodnoyi armiyi ta inshih silovih struktur suvoro zasekrecheno U listopadi 1998 roku Nacionalni zbori progolosuvali za prozorist informaciyi u sferi derzhavnogo upravlinnya pislya chogo uryad rozrobiv detalnu programu oznajomlennya gromadskosti z pitannyami finansuvannya kerovanih nim sluzhb i vidomstv vona ne stosuyetsya armiyi organiv vnutrishnoyi bezpeki i partijnih organizacij Chiselnist vijskovosluzhbovciv v krayini ocinyuyut priblizno 0 5 mln osib a spivrobitnikiv organiv bezpeki 2 mln osib Specsluzhbi V yetnamu ob yekt kritiki za areshti predstavnikiv opoziciyi 10 Verhovna vladared Dokladnishe Spisok prezidentiv V yetnamu 5 kvitnya 2021 roku Nacionalni Zbori parlament V yetnamu obrali novogo prezidenta krayini yakim stav kolishnij Prem yer ministr krayini Nguyen Suan Fuk 11 Odrazu pislya ogoloshennya rezultativ golosuvannya prezident sklav prisyagu na virnist Komunistichnij partiyi i narodu krayini 10 Sudova vladared Pravovu osnovu sudovoyi sistemi SRV stanovlyat Konstituciya 1992 roku a takozh Zakon vid 10 zhovtnya 1992 roku Pro narodni sudi z podalshimi zminami i dopovnennyami ta Ukaz Postijnogo komitetu Nacionalnih zboriv vid 26 kvitnya 1993 roku Pro vijskovi sudi Vidpovidno do Konstituciyi st 127 organami pravosuddya V yetnamu ye Verhovnij sud miscevi narodni sudi vijskovi sudi i peredbacheni zakonom inshi sudi V osoblivih vipadkah napriklad pri vvedenni nadzvichajnogo stanu Nacionalni zbori mozhut utvoriti osoblivij sud U nizovih odinicyah diyut vidpovidni organizaciyi gromadyan dlya rozglyadu dribnih prostupkiv ta vregulyuvannya neznachnih superechok sered naselennya Sudova sistema vklyuchaye Verhovnij narodnij sud u Hanoyi i nizhchi narodni sudi v provinciyah i velikih mistah Nacionalni zbori mozhut v osoblivih vipadkah napriklad koli zatorkuyutsya interesi nacionalnoyi bezpeki stvoryuvati svoyim rishennyam specialnij organ sudochinstva Verhovnij narodnij sud zdijsnyuye kontrol za robotoyu pidvidomchih ustanov Predstavniki nacionalnih menshin nadileni pravom koristuvatisya v sudi ridnoyu movoyu Na derzhavnomu i provincijnomu rivnyah i v armiyi diyut narodni inspekciyi kozhnoyu z yakih keruyut vidpovidalni spivrobitniki prokuraturi yaki vikonuyut zavdannya kontrolyu za vikonannyam zakonu v derzhavnih ustanovah privatnih organizaciyah vijskovosluzhbovcyami i civilnimi osobami Spravi na procesah suddya rozglyadaye spilno z radoyu narodnih zasidateliv sho skladayetsya z p yati dev yati osib U krayini nalichuyetsya ponad 10 tisyach takih rad Administrativnij podilred nbsp Administrativni odinici V yetnamu pershogo rivnya Golovna kategoriya Administrativno teritorialnij ustrij V yetnamu V yetnam dilitsya na 58 provincij v yet Tỉnh tin Poryad z nimi isnuyut 5 mist centralnogo pidporyadkuvannya v yet thanh phố trực thuộc Trung ương yaki mayut takij samij status yak provinciyi Do vozz yednannya V yetnamu v 1978 roci u Pivnichnomu V yetnami bula politika stvorennya v zoni rozselennya nacionalnih menshin avtonomnih rajoniv Isnuvali dva takih rajoni Yet Bak perevazhno naselenij tajcyami nungami i yao i Taj Meo de perevazhali thaj i myao Pislya ob yednannya krayini v 1978 r avtonomni rajoni v interesah priskorennya pobudovi socializmu buli likvidovani 12 Ekonomikared Dokladnishe Ekonomika V yetnamu Korisni kopalini V yetnamu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv V yetnamu ta Girnicha promislovist V yetnamu V yetnam agrarna krayina z promislovistyu sho rozvivayetsya Na pochatku XXI st silske gospodarstvo zalishayetsya golovnoyu galuzzyu ekonomiki V yetnamu sho zabezpechuye prodovolchu bezpeku krayini Osnovni galuzi promislovosti harchova legka mashinobudivna girnicha cementna himichnih dobriv naftova ta inshi Osnovni promislovi centri Hanoj Hoshimin Byenhoa Hajfon Danang Kuangnin Vungtau Namdin Vin Vyetchi Thajnguyen Habak Thanhoa Providnu rol u promislovosti vidigrayut Hanoj i Hoshimin Transport avtomobilnij zaliznichnij vn vodni shlyahi ta morskij Gol porti Hoshimin Hajfon Danang Honggaj Kamfa Nyachang Vungtau Shvidko rozvivayetsya civilna aviaciya yaka obslugovuye ponad 15 vnutrishnih linij Kompaniya V yetnam ejrlajnz obslugovuye i mizhnarodni liniyi Mizhnarodni letovisha Hanoj Hoshimin Tan Son Nhut Danang Zahidni krayini proponuyut vladi V yetnamu ekonomichnu dopomogu v obmin na liberalizaciyu suspilstva 10 Bankivska sistema j valyutared Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2017 Nacionalnoyu valyutoyu V yetnamu ye dong Vin ye za vartistyu odniyeyu z najmenshih valyut u sviti Dong poznachayetsya yak VND abo D pravilnishe malenka v yetnamska bukva d z visokoyu vertikalnoyu mezheyu peresichenoyu vverhu gorizontalnoyu mezheyu div v yetnamska mova Dong formalno rivnij 10 hao i 100 su ale ci dribni v yetnamski groshi ne vipuskayutsya Dong ye nekonvertovanoyu valyutoyu U zhovtni 2007 roku uryad V yetnamu prijnyav plan postupovogo peretvorennya jogo na konvertovanu valyutu i progolosiv kurs na dedolarizaciyu ekonomiki V yetnamu i vsiyeyi finansovoyi sferi Zahodi po vtilennyu cogo planu v korotkostrokovomu plani vidbivayutsya na v yetnamskij valyuti po riznomu Stanom na cherven 2008 r V yetnam mav derzhrezerv v inozemnij valyuti u rozmiri 20 7 mlrd Gotivka u V yetnami vipuskayetsya v banknotah i monetah Banknoti vikoristovuyutsya znachno chastishe nizh moneti Vikoristannya bankivskih kartok dlya rozrahunku v torgovih tochkah poshirene malo poki sho dominuye gotivka Banknotired V obigu perebuvayut banknoti nominalom 500 000 200 000 100 000 50 000 20 000 10 000 5000 2000 1000 500 200 i 100 dongiv Groshi v kupyurah vipushenih pislya 2003 roku mayut vishij stupin zahistu Na licevij storoni banknot pomishenij portret Ho Shi Mina na zvoroti malyunki rizni Hram literaturi v Hanoyi Yaponskij mist do Hoj An zatoka shi Halong budinochok u yakomu narodivsya Ho Shi Min naftova morska platforma starovinna stolicya r Hyue Monetired V obigu perebuvayut moneti nominalom 5000 2000 1000 500 i 200 dongiv Na monetah v 5000 i 1000 dongiv rozmisheno zobrazhennya pagod na moneti v 2000 dongiv starodavnye v yetnamske zhitlo na palyah Oskilki v yetnamska valyuta za vartistyu ye odniyeyu z najmenshih vikoristannya monet obmezhenishe nizh v inshih krayinah Osoblivo ridko monetami dovoditsya koristuvatisya inozemnim turistam U pershij polovini XX stolittya hodili moneti dribnih groshej hao i su na yaki dilivsya dong U nash chas koli ci v yetnamski moneti znahodyatsya tilki v kolekciyah Kurs valyuti do dolara SShAred Do vesni 2008 r kurs trivalij chas buv 16 200 dongiv za odin dolar SShA Na pochatku lipnya 2008 r oficijnij kurs v yetnamskogo donga do dolara SShA stanoviv vzhe 16 519 dongiv za odin dolar Po zayavah visokih v yetnamskih finansovih chinovnikiv u listopadi prijnyatnij dlya v yetnamskoyi ekonomiki kurs donga do dolara SShA povinen buv buti 17 000 Prote v najostannishi dni 2008 r oficijnij kurs donga znachno znizivsya majzhe do 17 500 dongiv za 1 dolar SShA U seredini vesni 2009 r kurs donga do dolara buv trohi skorektovanij majzhe do 18 000 13 Nayavni j bankivski kartki cheki Transportred Shlyahi zaliznici u V yetnami v osnovnomu zavshirshki 1 m ale blizhche do kitajskogo kordonu zustrichayutsya takozh i shlyahi standartnoyi shirini 1435 mm Lokomotivi na teplovoznij tyazi hocha v 1999 roci she buli j parovozi Naselennyared Dokladnishe Naselennya V yetnamu Chiselnist naselennya 89 6 mln ocinka na lipen 2010 13 te misce u sviti Richnij pririst 1 1 fertilnist 1 93 narodzhennya na zhinku Serednya trivalist zhittya 69 5 rokiv u cholovikiv 74 7 roku u zhinok Miske naselennya 28 Gramotnist 94 cholovikiv 87 zhinok ocinka 2002 Zarazhenist virusom imunodeficitu VIL 0 5 ocinka 2007 Etnichnij skladred Dokladnishe Narodi V yetnamu Etnichnij sklad v yetnamci 86 2 tajci 1 9 thayi 1 7 miong 1 5 ta inshi za perepisom 1999 roku Movired Movi v yetnamska oficijna chastina naselennya mozhe govoriti anglijskoyu francuzkoyu kitajskoyu Religiyired Religiyi za perepisom 1999 roku Buddisti 9 3 Katoliki 6 7 Hoa hao 1 5 Kao daj 1 1 Protestanti 0 5 Ateyisti j poslidovniki miscevih animistichnih kultiv 80 8 Osnovnoyu religiyeyu v yetnamciv ye sistema narodnih viruvan osnovu yakoyi skladayut rituali Tho kung to Tiyen kultu predkiv yaki neuhilno vikonuyutsya bilshistyu zhiteliv krayini Cej kult ne maye oformlenogo virovchennya iyerarhiyi duhovenstva ta socialnoyi organizaciyi gromadi parafiyi tosho i otzhe ne volodiye statusom religijnoyi konfesiyi Pid chas perepisu 1999 r vsi osobi komu vazhko vkazati svoyu konfesijnu prinalezhnist buli zapisani v rozryad ateyistiv Takozh potribno zauvazhiti sho miscem vidpravlennya kultu predkiv chasto sluzhat buddijski hrami chim viklikana insha populyarna omana zgidno z yakoyu ponad 80 v yetnamciv buddisti Suspilstvored Nacionalni svyatared Derzhavni svyata Tet tizhden vihidnih u sichni abo lyutomu Svyatkuyetsya za misyachnim kalendarem tomu ne maye fiksovanoyi dati Den pominannya koroliv Hung svyato z plavayuchoyu datoyu zazvichaj u kvitni 30 kvitnya Den vizvolennya Pivdennogo V yetnamu 1 travnya Den trudyashih 19 travnya Den narodzhennya Ho Shi Mina 2 veresnya Den nezalezhnosti vid Franciyi z 1945 r Osvitared Div takozh Nacionalna biblioteka V yetnamuKulturared Odna z najdavnishih tradicij vshanovuvati dam nalezhit V yetnamu Na chest nacionalnih geroyin sester Ching yaki organizuvali povstannya za nezalezhnist vid gnitu Kitayu u 40 h rr n e u berezni vidznachayetsya v yetnamskij zhinochij den u pam yat zagibeli sester 14 Turizmred Turizm u V yetnami ye vazhlivim komponentom suchasnoyi v yetnamskoyi ekonomiki U 2012 roci V yetnam otrimav ponad 6 8 mln mizhnarodnih pributkivchogo yakoyi valyuti v porivnyanni z 2 1 mln u 2000 roci Shorichnij pririst pributkiv ye duzhe velikim Ostannimi rokami potik turistiv u V yetnami prodovzhuye zrostati U 2008 roci V yetnam otrimav 4 218 000 mizhnarodnih pasazhiriv v 2009 mu ce chislo sklalo 3 8 miljona sho na 11 bilshe U 2012 roci V yetnam vidviduye 6 840 000 turistiv Ce sklalo 13 j pririst porivnyano z 2011 rokom Najbilshe vidviduvachiv bulo z takih krayin Kitaj Pivdenna Koreya Yaponiya SShA Kambodzha Avstraliya Malajziya Franciya i Tayiland Vidnosini z Ukrayinoyured Pershi oficijni kontakti mizh Ukrayinoyu ta V yetnamom vstanovleno u radyanskij chas koli SRSR nadavav vsebichnu pidtrimku komunistichnij vladi u V yetnami U skladi radyanskih delegacij u V yetnami pracyuvali etnichni ukrayinci fahivci virobnichniki osvityani naukovci upravlinci vijskovi U toj zhe chas v yetnamska politichna emigraciya brala uchast u diyalnosti organizovanogo ukrayincyami Antibilshovickogo bloku narodiv Nevdovzi pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 27 grudnya 1991 roku V yetnam viznav nezalezhnist Ukrayini Diplomatichni vidnosini mizh dvoma krayinami bulo vstanovleno 23 sichnya 1992 roku U 1993 roci rozpochalo svoyu diyalnist Posolstvo SRV v Ukrayini Posolstvo Ukrayini u V yetnami bulo zapochatkovano u 1997 roci Prioriteti ukrayinsko v yetnamskih vidnosin bulo viznacheno u veresni 1992 roku pid chas zustrichi u Nyu Jorku ministriv zakordonnih sprav dvoh derzhav U 1993 94 rokah vidbulisya obmini vizitami na rivni glav zovnishnopolitichnih vidomstv Ukrayini i V yetnamu u ramkah yakih bulo pidpisano nizku vazhlivih dvostoronnih ugod U chervni 1994 roku Ukrayinu vidvidav Prem yer ministr SRV Vo Van Kiyet Odnim iz vazhlivih rezultativ togo vizitu stalo stvorennya Mizhuryadovoyi ukrayinsko v yetnamskoyi komisiyi z pitan torgovelno ekonomichnogo ta naukovo tehnichnogo spivrobitnictva MUVK Pochatok vidnosinam na najvishomu rivni poklav derzhavnij vizit Prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi do V yetnamu u 1996 r Pid chas vizitu vidbulosya pidpisannya mizhderzhavnogo Dogovoru pro principi vidnosin mizh dvoma krayinami U 2000 roci z derzhavnim vizitom v Ukrayini perebuvav Prezident SRV Chan Dik Liong Vizit zavershivsya ukladennyam nizki mizhuryadovih ta mizhvidomchih dokumentiv Togo zh roku novogo poshtovhu rozvitku ukrayinsko v yetnamskogo vijskovogo i vijskovo tehnichnogo spivrobitnictva nadav vizit do Kiyeva Ministra nacionalnoyi oboroni V yetnamu Fam Van Cha Vzayemovigidnim ta korisnim dlya oboh storin u plani zbagachennya dosvidom zakonotvorchosti stav oficijnij vizit v Ukrayinu Golovi Nacionalnih Zboriv SRV Nguyen Van Ana u sichni 2003 roku Uprodovzh 2004 2007 rokiv mizh storonami trivav regulyarnij ekspertnij dialog vidbuvalisya spilni zasidannya dvostoronnih mizhuryadovih organiv MUVK Pidkomisiyi z pitan naukovo tehnichnogo spivrobitnictva Mizhuryadovoyi koordinacijnoyi komisiyi z pitan vijskovo tehnichnogo spivrobitnictva Upovnovazhenij Verhovnoyi Radi Ukrayini z prav lyudini Nina Karpachova v lyutomu 2005 roku pobuvala u SRV na zaproshennya kerivnictva Nacionalnih zboriv U chervni 2006 r Pochesnim konsulom Ukrayini u m Hoshimin kolishnij Sajgon stav gromadyanin SRV Vu Din Lyuyen U grudni 2006 r u Hanoyi vpershe provedeno vistavku prezentaciyu Dni nauki i tehniki Ukrayini u V yetnami Rozvitku dvostoronnih ukrayinsko v yetnamskih vidnosin spriyala zustrich Ministra zakordonnih sprav Ukrayini Arseniya Yacenyuka z Vice prem yer ministrom Ministrom zakordonnih sprav SRV Fam Za Khiyemom u Nyu Jorku 25 veresnya 2007 roku v ramkah yihnoyi uchasti u 62 j sesiyi GA OON Ministri pidpisali Ugodu pro readmisiyu mizh Ukrayinoyu i SRV Naprikinci 2007 r zastupnik Ministra ekonomiki Ukrayini V Pyatnickij proviv u Hanoyi konsultaciyi z tarifnih pitan Pidpisano Protokol shodo pidtrimki V yetnamom vstupu Ukrayini do SOT a takozh Protokol pro vzayemne viznannya rinkovogo statusu ekonomik U travni 2010 roku Ukrayinu vidvidala delegaciya Kompartiyi V yetnamu na choli z kerivnikom Viddilu mizhnarodnih zv yazkiv Centralnogo komitetu KPV Hoang Bin Kuanom U lipni 2010 roku v Kiyevi vidbulisya pershi z 2005 roku politichni konsultaciyi mizh MZS dvoh krayin Ukrayinsku delegaciyu na peregovorah ocholyuvav Zastupnik ministra zakordonnih sprav O Gorin v yetnamsku Zastupnik ministra zakordonnih sprav Nguyen Kuok Kiong U zhovtni 2010 roku v m Montre Shvejcariya vidbulasya zustrich Ministra zakordonnih sprav Ukrayini Kostyantina Grishenka z Vice prezidentom SRV pani Nguyen Thi Zoan U zhovtni 2010 roku v Hanoyi perebuvala delegaciya Rahunkovoyi palati Ukrayini na choli z V K Simonenkom Pid chas vizitu bulo pidpisano Ugodu pro dvostoronnyu spivpracyu mizh Rahunkovoyu palatoyu Ukrayini ta derzhavnim auditorskim ofisom V yetnamu U grudni 2010 roku v Hanoyi provedeno 11 te zasidannya Mizhuryadovoyi ukrayinsko v yetnamskoyi komisiyi z pitan torgovelno ekonomichnogo ta naukovo tehnichnogo spivrobitnictva 5 7 grudnya 2010 roku vidbuvsya oficijnij vizit do SRV Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Volodimira Litvina Pid chas vizitu Glava ukrayinskogo Parlamentu proviv zustrichi z Prezidentom Nacionalnih Zboriv V yetnam Nguyen Fu Chongom Prezidentom SRV Nguyen Min Chiyetom Prem yer ministrom V yetnam Nguyen Tan Zungom Storonami obgovoryuvalisya aktualni pitannya aktivizaciyi politichnogo dialogu na najvishomu rivni pogliblennya spivpraci v ekonomichnij vijskovo tehnichnij kulturno gumanitarnij sferah 25 27 bereznya 2011 roku vidbuvsya derzhavnij vizit do SRV Prezidenta Ukrayini V F Yanukovicha U ramkah vizitu kerivnik Ukrayinskoyi derzhavi proviv zustrich peregovori z Prezidentom SRV Nguyen Min Chiyetom zustrivsya z Prem yer ministrom V yetnam Nguyen Tan Zungom ta Prezidentom Nacionalnih Zboriv Generalnim Sekretarem Komunistichnoyi Partiyi V yetnam Nguyen Fu Chongom Prezident Ukrayini vistupiv na ukrayinsko v yetnamskomu biznes forumi v yakomu takozh brav uchast Prezident SRV Golovnim pidsumkom vizitu stalo pidpisannya Prezidentami Ukrayini ta Socialistichnoyi Respubliki V yetnam Spilnoyi zayavi shodo rozvitku vsebichnogo spivrobitnictva ta partnerstva Ukrayini ta V yetnamu v yakij okreslyuyutsya osnovni napryamki formi i mehanizmi podalshoyi vzayemodiyi z shirokogo kola dvostoronnih ta mizhnarodnih pitan Dokumentom viznacheno prioriteti spivrobitnictva mizh Ukrayinoyu ta SRV Nayavnist znachnoyi dogovirno pravovoyi bazi ta vzayemna torgivlya u ponad 500 mln dol nizku rokiv pospil dozvolyayut optimistichno ocinyuvati majbutnye ukrayinsko v yetnamskih vidnosin dlya yakih harakterni vidsutnist principovih politichnih rozbizhnostej i nalashtovanist na poslidovnij rozvitok vidnosin druzhbi i vzayemovigidnogo partnerstva Cikavi faktired Isnuye povir ya sho v yetnamci v yeti pohodyat vid drakona i feyi ptici 15 U V yetnami nepodalik vid mista Danang ye najdovsha u sviti pidvisna kanatna doroga 16 Za formoyu V yetnam nagaduye latinsku bukvu S Buhta Ha Long viznana YuNESKO ob yektom Vsesvitnoyi prirodnoyi spadshini Aozaj ye najpopulyarnishim zhinochim nacionalnim kostyumom u krayini Nguyen Nguyễn ye najpopulyarnishim prizvishem u V yetnami za pribliznimi ocinkami jogo vikoristovuye blizko 40 naselennya Div takozhred V yetnam u sestrinskih Vikiproyektah nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Novini u Vikinovinah nbsp V yetnam u Vikimandrah nbsp Fajli u Vikishovishi Spisok mist V yetnamu Ho Shi Min Vijna u V yetnami Demokratichna Respublika V yetnam V yetnamska imperiya Pivdennij V yetnamPrimitkired V yetnam obrav prezidenta UNN 22 05 2024 a b v g d Vietnam The World Factbook angl Central Intelligence Agency 25 listopada 2024 Procitovano 2 grudnya 2024 Le Ba Thảo 2009 Thien nhien Việt Nam ấn bản thứ 6 Ha Nội Nha xuất bản Giao dục a b Vietnam Country Nuclear Power Profiles 2012 Edition International Atomic Energy Agency Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 9 listopada 2018 MỘT SỐ THONG TIN VỀ ĐỊA LY VIỆT NAM v yetn Viet Nam Government Portal Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 9 listopada 2018 Climate Vietnam National Administration of Tourism Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 9 listopada 2018 U V yetnami zafiksuvali najvishu temperaturu v istoriyi krayini bilshe 44 C 08 05 2023 01 17 Vietnam Climate WorldData info Procitovano 24 listopada 2023 Bao cao Hiện trạng moi trường quốc gia 2005 Vietnamese Arhiv originalu za lyutij 23 2009 Procitovano zhovten 26 2011 v yetn a b v Prezidentom V yetnamu stav kolishnij golova specsluzhb Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 travnya 2021 Procitovano 5 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Osnovi etnodemografiyi ros http megabuy com ua valyuta vyetnamu html Arhivovano 10 grudnya 2010 u Wayback Machine Valyuta V yetnamu 8 Bereznya Arhiv originalu za 27 travnya 2019 V yetnam Arhivovano 14 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Kanatna doroga u V yetnami Arhivovano 21 travnya 2009 u Wayback Machine ros Posilannyared V YeTNA M Socialistichna Respublika V yetnam Arhivovano 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU V yetnam Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 V yetnam na sajti VOLOCYuGI Arhivovano 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Posolstvo Ukrayini u V yetnami ta Kambodzhi Dokumentalnij film Zolotij globus V yetnam Podorozh do Indokitayu ukr nbsp KNR Tonkinska zatoka nbsp Laos nbsp Kambodzha nbsp Pivdennokitajske more Siamska zatoka Pivdennokitajske more Otrimano z https uk wikipedia org w index php title V 27yetnam amp oldid 44288713