Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«В минулому році в Марієнбаді» (фр. L’année dernière à Marienbad — варіант перекладу назви «Минулого літа у Марієнбаді») — французький кінофільм режисера Алена Рене, випущений на екрани у 1961 році. Сценарій фільму написав відомий французький письменник Ален Роб-Ґріє.
| В минулому році в Марієнбаді | |
|---|---|
| L’année dernière à Marienbad | |
 | |
| Жанр | Драма, експериментальний фільм |
| Режисер | Ален Рене |
| Продюсер | П'єр Куаро, Реймонд Фроман |
| Сценарист | Ален Роб-Ґріє |
| У головних ролях | Джорджо Альбертацці, Дельфін Сейріг, Саша Пітоефф |
| Оператор | Саша Верні |
| Композитор | Франсіс Сейріг |
| Кінокомпанія | Cocinor, Terra Film, Cormoran Films |
| Дистриб'ютор | StudioCanal і Netflix |
| Тривалість | 94 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |  Франція,  Італія,  Німеччина |
| Рік | 1961 |
| IMDb | ID 0054632 |
Фільм відомий своєю загадковою структурою оповіді, у якій важко розрізнити правду та вигадку, а часові та просторові взаємини подій залишаються невизначеними. Фантастична природа фільму, що не має розгадки, захоплювала та викликала подив у глядачів та критиків, деякі з яких захоплюються фільмом, вважаючи його шедевром, інші вважають його таким, що не піддається розумінню.
У 1961 році «В минулому році в Марієнбаді» був удостоєний Золотого лева Венеційського кінофестивалю як найкращий фільм, у 1962 році здобув премію Французького синдикату кінокритиків, а у 1963 році був номіваний на премію БАФТА. Також у 1963 році Ален Роб-Ґріє отримав номінацію на «Оскар» за найкращий оригінальний сценарій.
Сюжет
На світському заході в розкішному старому готелі, чоловік (Джорджо Альбертацці) підходить до жінки (Дельфін Сейріг). Він стверджує, що вони зустрічалися рік тому у Марієнбаді, даючи зрозуміти, що між ними тоді склалися деякі стосунки. Жінка в свою чергу наполягає на тому, що вони ніколи не бачили один одного. Другий чоловік (Саша Пітоефф), можливо, чоловік жінки, постійно намагається підкреслити свої права на неї та затвердити свою перевагу над першим чоловіком, зокрема, декілька разів обігрує його у гру Нім. У глядача створюється враження, що жінка начебто починає щось згадувати, та що десь глибоко прихована деяка похмура таємниця, хоча це не має ніякого визначеного підтвердження.
Автори фільму неодноразово використовують флешбеки, які не мають чіткої прив'язки за часом і місцем, а також неоднозначні часові та просторові зрушення, що ще більш ускладнює розуміння того, що відбувається. Одні і ті ж або схожі розмови та події повторюються у декількох різних місцях у готель та у парку без певної вказівки, про який готель або парк йдеться. Фільм також містить неодноразові зйомки порожніх коридорів готелю, що супроводжуються відстороненим за змістом текстом, зачитаним закадровим голосом, працюючи скоріш на атмосферу, ніж на зміст картини.
В ролях
- Джорджо Альбертацці — чоловік
- Дельфін Сейріг — жінка
- Саша Пітоефф — другий чоловік, який, можливо, є її чоловіком
Створення фільму
Фільм був створений в результаті незвичайного співробітництва письменника Алена Роба-Ґріє та режисера Алена Рене, яке Роб-Ґріє описав наступним чином:
Ален Рене і я були здатні співпрацювати у роботі над фільмом лише тому, що з самого початку однаково «бачили» не лише його головні напрямки, а й увесь фільм аж до самої останньої деталі, як у тотальній архітектурі. Те, що я написав, це цілком можливо, було те же саме, що було у його голові, а те, що він додав під час зйомок, це те, що я міг би написати. Дость парадоксально, але завдяки ідентичності наших концепцій, ми могли майже увесь час працювати окремо один від одного.
Роб-Ґріє написав дуже деталізований сценарій, точно вказавши оформлення приміщень та жести акторів, місце установки та рух камери, а також послідовність склеювання епізодів при монтажі. Рене знімав дуже точно відповідно до сценарію, вносячи лише мінімальні зміни, які він вважав необхідними. Роб-Ґріє не був присутнім на зйомках. Коли він побачив першу версію, він сказав, що бачив фільм саме таким, яким намагався його зробити, визнавши, як багато Рене додав, щоб фільм вдався, та щоб заповнити те, що було відсутнє у сценарії. Роб-Ґріє згодом опублікував сценарій як роман, проілюструвавши його кадрами з фільму.
Незважаючи на близьку відповідність між написаним текстом та фільмом, існують і деякі відмінності. Дві найбільш помітних відмінності — це підбір музики (у саундтреку Франсіса Сейріга багато використовується виконувач соло орган), та сцена ближче до кінця фільму, у якій сценарій недвозначно описує згвалтування, у той час, як фільм замінює його серією повторюваних висвітлених блукаючих кадрів, що рухаються у напрямку до жінки. У наступних заявах двох авторів фільму було частково визнано, що вони не поділяли повністю одне й те ж бачення фільму. За словами Рене, Роб-Ґріє наполягав на тому, що без усіляких питань це саме він написав «Марієнбад», а фільм Рене був зрадою. Але оскільки Роб-Ґріє знайшов фільм дуже гарним, він режисера ні в чому не звинувачував.
Зйомки йшли протягом десяти тижнів у вересні-листопаді 1960 року. Для проведення зйомок були використані інтер'єри та сади палаців Шлайсхайм, Німфенбург та Амалієнбург у Мюнхені та його околицях. Додаткові інтер'єрні сцени знімалися у павільйонах студії «Фотосоноре-Маріньян-Сімо» у Парижі.
Ніяких зйомок у чеському курортному місті Марієнбад не проводилося. Втім, з фільму глядач і не може зрозуміти досить конкретно, чи відбувалися взагалі будь-які події у цьому місті.
Фільм виконаний у чорно-білому широкоекранному форматі.
Стиль
Фільм постійно створює неоднозначність просторових та часових аспектів того, що відбувається на екрані, формуючи невизначеність у свідомості глядачі про причинно-наслідкові взаємозв'язки між подіями. Це досягається за допомогою монтажу, коли два сусідніх епізоди несуть інформацію, що явно не поєднується між собою, або навіть в одному епізоді, який, як видається, показує неможливі поєднання, або шляхом повторення одних і тих же подій в різних декораціях та обстановці. Ці неоднозначності поєднуються з протиріччями у закадровому коментарі оповідача. Серед значущих образів фільму — сцена, у якій два персонажі (та камера) швидко залишаючи замок, стикаються з картиною, на якій зображені фігури у геометрично збудованому саду, при цьому якщо люди відкидаються довгі вражаючі тіні, то від дерев тіней немає.
Манера, в якій фільм змонтований, кинула виклик встановленому класичному стилю побудоваи оповідання, давши можливість незвичайним чином досліджувати теми часу та свідомості, взаємодії минулого і сьогодення. Оскільки за допомогою зйомку та монтажу зруйнована просторова та часова послідовність подій, фільм пропонує замість цього «інтелектуальну послідовність», послідовність думки.
Визначаючи візуальне рішення фільму, Ален Рене сказав, що хотів відтворити «стиль німого кіно», і його постановочна робота, а також грим акторів повинні були створювати відповідну атмосферу. Він навіть просив фірму «Істман Кодак», щоб вони надали плівку старого зразка, яка давала б «цвітіння» та «сяйво» для створення подоби німого фільму (вони не змогли дістати таку плівку). Рене спеціально показував своєму дизайнеру по костюмах кадри з фільмів 1920-х років «Нелюдяність» та «Гроші», для яких дизайнери одягу того часу створювали спеціальні костюми. Він також просив членів своєї кіногрупи дивитися інші німі фільми, зокрема, «Скриньку Пандори» Г. В. Пабста, він хотів, щоб зовнішній вигляд та манери Дельфін Сейріг нагадували б Луїзу Брукс. Дизайн більшості суконь Сейріг виконала Коко Шанель. Стиль німого кино виражався також в манері показу мешканців готелю, які здебільшого приймають штучні пози, ніби вони застигли в часі, і не поводяться природним чином.
Фільми, які передували та пішли одразу за «Марієнбадом» у кар'єрі Рене, показали политичну спрямованість та інтерес до сучасної тематики (атомна бомба, наслідки окупації Франції під час німецько-радянської війни, і табуйована тема війни у Алжирі), «Марієнбад» однак пішов в зовсім іншому напрямку та сконцентрувався головним чином на вирішенні стильових завдань. Коментуючи свій відхід від політичної тематики, Ален Рене казав: «Я робив цей фільм у той час, коли, я думаю, і це правильно, у Франції не можна було зробити фільм, не торкнувшись теми алжирської війни. І дійсно, чи не виникала зачинена та задушлива атмосфера „В минулому році“ з тих же самих противоріч».
Прийом
Оцінка фільму критикою розділилася з самого початку на два протилежних полюси, залишаючись такою і донині. Суперечки про фільм посилилися після того, як Роб-Ґріє та Рене почали давати суперечливі відповіді на питання, чи зустрічалися дійсно чоловік та жінка рік тому у Марієнбаді чи ні, що було використано як підстава для нових нападів на фільм з боку тих, кому він не сподобався.
У 1963 році письменник та режисер Адоніс Кіру оголосив фільм тотальним тріумфом у своїй впливовій книзі «Сюрреалізм та кіно», вказавши, що неоднозначність навколишнього середовища та невизначеність мотивів всередині фільму є тими питаннями, які хвилюють сюрреалізм у кіно. Інший прихильник фільму, актор та сюрреаліст Жак Брюніус оголосив, що «Марієнбад» — це найвеличніший фільм з коли-небудь створених.
На думку Пітера Гріневея: «Минулого літа у Марієнбаді», мабуть, найвеличніший європейський фільм, коли-небудь знятий у історії кінематографу. ІІноді мені здається, що коли я знімаю фільми, я намагаюся перезняти «Минулим літом у Марієнбаді».
До менш почесних оцінок відносться включення «Марієнбада» до переліку «П'ятдесят найгірших фільмів усіх часів», складеного критиками Гаррі Медведом, Ренді Дрейфусом та Майклом Медведом. Автори сатирично оцінили сюрреалистичний стиль фільму та процитували численних критиків, які знашли цей фільм претензійним та/або недоступним розумінню. Кінокритик Полін Кейл назвала його «експериментальним фільмом про високу моду, обманом в крижаному палаці… вечіркою без веселощів для не-людей». Вільям Вайлер, який не приймав експерименти "нової хвилі", назвав фільм «цікавою спробою», але в цілому невдалим: «…це нудний фільм, більшість людей його не зрозуміла, але їм було соромно в цьому зізнатися».
Фільм породив короткочасне безумство з приводу гри Нім, у яку грають герої фільму.
Трактування
Існує багато пояснень того, що відбувається у фільме, зокрема: що це версія міфу про Орфея та Еврідіку, що показані відносини між пацієнтом та психоаналітиком, що все відбувається у свідомості жінки (ці три можливих трактування наведені Роєм Армсом у книзі «Кіно Алена Рене»), що все відбувається у свідомості чоловіки та відображає його відмову визнати, що він убив жінку, яку кохав, що герої є привидами або мертвими душами у лімбі. Існують і інші трактування.
Зазначалося, що атмосфера фільму нагадує сновидіння, що структуру фільму можна зрозуміти як аналогію повторюваного сна і навіть, що зустріч чоловіка з жінкою являє собою спогад про сновидіння, або просто є сновидінням.
Зверталася увага, принаймні, на початку, на вказівки, дані Робом-Ґріє у вступі до сценарію: «Таким чином можливі два підходи: або глядач спробує відновити деякий декартівський план — найлінійніший, найраціональніший, який він зможе скласти — і цей глядач звісно вирішить, що фільм складний або взагалі не піддається осмисленню, або глядач дозволить собі слідувати за дивовижними образами перед ним […], і цьому глядачеві фільм здасться найпростішим з усіх, які він бачив: фільм адресований виключено до його чуттєвої сторони, до його здібності бачити, чути та співпереживати».
Роб-Ґріє зробив також наступну пропозицію відносно того, як можна розглядати цю роботу: «Фільм в цілому, насправді, це історія переконання: він говорить про реальність, яку герой творить з власного бачення, з власних слів». Рене зі свого боку дав абстрактніше пояснення сенсу фільму: «Для мене цей фільм є спробою, все ще дуже грубою та дуже примітивною, наблизитися до розуміння складності думки, механізму її функціонування».
Нагороди та номінації
| Рік | Фестиваль/Нагороджуючий орган | Нагорода або номінація/ категорія | Хто нагороджений |
|---|---|---|---|
| 1961 | Венеційський кінофестиваль | Золотий лев | Ален Рене |
| 1962 | Італійський національний синдикат кіножурналістів | Номінація на Срібну стрічку найкращому іноземному режисеру | Ален Рене |
| 1963 | Французький синдикат кінокритиків | Премія критики за найкращий фільм | Ален Рене |
| 1963 | Премія Г'юго | Номінація на премію за найкращу драматичну презентацію | Ален Роб-Ґріє (сценарій), Адольфо Біой Касарес (роман), Ален Рене (сценарій, режисер) |
| 1963 | Премія БАФТА | Номінація на премію за найкращий фільм | Ален Рене (режисер), Робер Дорфманн (продюсер) |
| 1963 | Оскар | Номінація на Оскар за найкращий сценарій | Ален Роб-Ґріє |
У 1962 році фільм був представлений від Франції на Оскар як найкращий фільм іноземною мовою, але не потрапив до числа номінантів. Однак у 1963 році Роб-Ґріє все-таки отримав номінацію на Оскар у категорії "Найкращий сценарій".
Фільму було відмовлено в участі у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю, оскільки режисер Ален Рене підписав Маніфест 121 Жана-Поля Сартра проти алжирської війни.
Вплив
Вплив «У минулому році в Марієнбаді» на інших режисеров широко визнано та підтверджено численними прикладами, охоплюючи творчість як французьких режисерів Аньєс Варда, Маргеріт Дюрас та Жака Ріветта, так і авторитетних міжнародних режисерів, таких як Інгмар Бергман та Федеріко Фелліні. «Сяйво» Стенлі Кубрика та «Внутрішня імперія» Девіда Лінча часто називають серед фільмів, що демонструють вплив «Марієнбада». Пітер Гріневей сказав, що «Марієнбад» справив найважливіший вплив на його режисерську роботу.
Візуальний стиль фільму імітувався у багатьох телевізійних рекламних роликах та фотографіях високої моди.
Візуальний ряд фільму покладено в основу музичного відео на сингл 1994 року «To the End» британської рок-групи Blur.
Фільм став головним джерелом натхнення для весняно-літньої колекции 2011 року Шанель, розробленої Карлом Лагерфельдом. Оскільки костюми для фільму створювала Коко Шанель, Лагерфельд черпав натхнення з її роботи, а саме шоу було оформлено фонтаном та копією відомого саду з фільму.
Примітки
- From the introduction to Alain Robbe-Grillet’s Last Year at Marienbad: a Ciné-Novel; trans. from the French by Richard Howard. (London: John Calder, 1962) p.6.
- . Собака.ru. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 4 липня 2017.
- Колодяжная В. С. {{{Заголовок}}}. — М. : Искусство, 1975. — С. 130. — (Мастера зарубежного киноискусства)
- , Time Magazine, 23 березня 1962, архів оригіналу за 19 лютого 2011
- . oscars.org. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 жовтня 2011.
- Steinlein, Almut (12 січня 2010). Letztes Jahr in Marienbad (нім.). Critic.de. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 6 листопада 2011.
Посилання
- В минулому році в Марієнбаді [ 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDB
![image]()
- В минулому році в Марієнбаді [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Allmovie
![image]()
- В минулому році в Марієнбаді [ 6 травня 2020 у Wayback Machine.] на сайті YouTube
- В минулому році в Марієнбаді [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Rotten Tomatoes
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V minulomu roci v Mariyenbadi fr L annee derniere a Marienbad variant perekladu nazvi Minulogo lita u Mariyenbadi francuzkij kinofilm rezhisera Alena Rene vipushenij na ekrani u 1961 roci Scenarij filmu napisav vidomij francuzkij pismennik Alen Rob Griye V minulomu roci v MariyenbadiL annee derniere a MarienbadZhanr Drama eksperimentalnij filmRezhiser Alen ReneProdyuser P yer Kuaro Rejmond FromanScenarist Alen Rob GriyeU golovnih rolyah Dzhordzho Albertacci Delfin Sejrig Sasha PitoeffOperator Sasha VerniKompozitor Fransis SejrigKinokompaniya Cocinor Terra Film Cormoran FilmsDistrib yutor StudioCanal i NetflixTrivalist 94 hv Mova francuzkaKrayina Franciya Italiya NimechchinaRik 1961IMDb ID 0054632 Film vidomij svoyeyu zagadkovoyu strukturoyu opovidi u yakij vazhko rozrizniti pravdu ta vigadku a chasovi ta prostorovi vzayemini podij zalishayutsya neviznachenimi Fantastichna priroda filmu sho ne maye rozgadki zahoplyuvala ta viklikala podiv u glyadachiv ta kritikiv deyaki z yakih zahoplyuyutsya filmom vvazhayuchi jogo shedevrom inshi vvazhayut jogo takim sho ne piddayetsya rozuminnyu U 1961 roci V minulomu roci v Mariyenbadi buv udostoyenij Zolotogo leva Venecijskogo kinofestivalyu yak najkrashij film u 1962 roci zdobuv premiyu Francuzkogo sindikatu kinokritikiv a u 1963 roci buv nomivanij na premiyu BAFTA Takozh u 1963 roci Alen Rob Griye otrimav nominaciyu na Oskar za najkrashij originalnij scenarij SyuzhetNa svitskomu zahodi v rozkishnomu staromu goteli cholovik Dzhordzho Albertacci pidhodit do zhinki Delfin Sejrig Vin stverdzhuye sho voni zustrichalisya rik tomu u Mariyenbadi dayuchi zrozumiti sho mizh nimi todi sklalisya deyaki stosunki Zhinka v svoyu chergu napolyagaye na tomu sho voni nikoli ne bachili odin odnogo Drugij cholovik Sasha Pitoeff mozhlivo cholovik zhinki postijno namagayetsya pidkresliti svoyi prava na neyi ta zatverditi svoyu perevagu nad pershim cholovikom zokrema dekilka raziv obigruye jogo u gru Nim U glyadacha stvoryuyetsya vrazhennya sho zhinka nachebto pochinaye shos zgaduvati ta sho des gliboko prihovana deyaka pohmura tayemnicya hocha ce ne maye niyakogo viznachenogo pidtverdzhennya Avtori filmu neodnorazovo vikoristovuyut fleshbeki yaki ne mayut chitkoyi priv yazki za chasom i miscem a takozh neodnoznachni chasovi ta prostorovi zrushennya sho she bilsh uskladnyuye rozuminnya togo sho vidbuvayetsya Odni i ti zh abo shozhi rozmovi ta podiyi povtoryuyutsya u dekilkoh riznih miscyah u gotel ta u parku bez pevnoyi vkazivki pro yakij gotel abo park jdetsya Film takozh mistit neodnorazovi zjomki porozhnih koridoriv gotelyu sho suprovodzhuyutsya vidstoronenim za zmistom tekstom zachitanim zakadrovim golosom pracyuyuchi skorish na atmosferu nizh na zmist kartini V rolyahDzhordzho Albertacci cholovik Delfin Sejrig zhinka Sasha Pitoeff drugij cholovik yakij mozhlivo ye yiyi cholovikomStvorennya filmuFilm buv stvorenij v rezultati nezvichajnogo spivrobitnictva pismennika Alena Roba Griye ta rezhisera Alena Rene yake Rob Griye opisav nastupnim chinom Alen Rene i ya buli zdatni spivpracyuvati u roboti nad filmom lishe tomu sho z samogo pochatku odnakovo bachili ne lishe jogo golovni napryamki a j uves film azh do samoyi ostannoyi detali yak u totalnij arhitekturi Te sho ya napisav ce cilkom mozhlivo bulo te zhe same sho bulo u jogo golovi a te sho vin dodav pid chas zjomok ce te sho ya mig bi napisati Dost paradoksalno ale zavdyaki identichnosti nashih koncepcij mi mogli majzhe uves chas pracyuvati okremo odin vid odnogo Rob Griye napisav duzhe detalizovanij scenarij tochno vkazavshi oformlennya primishen ta zhesti aktoriv misce ustanovki ta ruh kameri a takozh poslidovnist skleyuvannya epizodiv pri montazhi Rene znimav duzhe tochno vidpovidno do scenariyu vnosyachi lishe minimalni zmini yaki vin vvazhav neobhidnimi Rob Griye ne buv prisutnim na zjomkah Koli vin pobachiv pershu versiyu vin skazav sho bachiv film same takim yakim namagavsya jogo zrobiti viznavshi yak bagato Rene dodav shob film vdavsya ta shob zapovniti te sho bulo vidsutnye u scenariyi Rob Griye zgodom opublikuvav scenarij yak roman proilyustruvavshi jogo kadrami z filmu Nezvazhayuchi na blizku vidpovidnist mizh napisanim tekstom ta filmom isnuyut i deyaki vidminnosti Dvi najbilsh pomitnih vidminnosti ce pidbir muziki u saundtreku Fransisa Sejriga bagato vikoristovuyetsya vikonuvach solo organ ta scena blizhche do kincya filmu u yakij scenarij nedvoznachno opisuye zgvaltuvannya u toj chas yak film zaminyuye jogo seriyeyu povtoryuvanih visvitlenih blukayuchih kadriv sho ruhayutsya u napryamku do zhinki U nastupnih zayavah dvoh avtoriv filmu bulo chastkovo viznano sho voni ne podilyali povnistyu odne j te zh bachennya filmu Za slovami Rene Rob Griye napolyagav na tomu sho bez usilyakih pitan ce same vin napisav Mariyenbad a film Rene buv zradoyu Ale oskilki Rob Griye znajshov film duzhe garnim vin rezhisera ni v chomu ne zvinuvachuvav Zjomki jshli protyagom desyati tizhniv u veresni listopadi 1960 roku Dlya provedennya zjomok buli vikoristani inter yeri ta sadi palaciv Shlajshajm Nimfenburg ta Amaliyenburg u Myunheni ta jogo okolicyah Dodatkovi inter yerni sceni znimalisya u paviljonah studiyi Fotosonore Marinyan Simo u Parizhi Niyakih zjomok u cheskomu kurortnomu misti Mariyenbad ne provodilosya Vtim z filmu glyadach i ne mozhe zrozumiti dosit konkretno chi vidbuvalisya vzagali bud yaki podiyi u comu misti Film vikonanij u chorno bilomu shirokoekrannomu formati StilFilm postijno stvoryuye neodnoznachnist prostorovih ta chasovih aspektiv togo sho vidbuvayetsya na ekrani formuyuchi neviznachenist u svidomosti glyadachi pro prichinno naslidkovi vzayemozv yazki mizh podiyami Ce dosyagayetsya za dopomogoyu montazhu koli dva susidnih epizodi nesut informaciyu sho yavno ne poyednuyetsya mizh soboyu abo navit v odnomu epizodi yakij yak vidayetsya pokazuye nemozhlivi poyednannya abo shlyahom povtorennya odnih i tih zhe podij v riznih dekoraciyah ta obstanovci Ci neodnoznachnosti poyednuyutsya z protirichchyami u zakadrovomu komentari opovidacha Sered znachushih obraziv filmu scena u yakij dva personazhi ta kamera shvidko zalishayuchi zamok stikayutsya z kartinoyu na yakij zobrazheni figuri u geometrichno zbudovanomu sadu pri comu yaksho lyudi vidkidayutsya dovgi vrazhayuchi tini to vid derev tinej nemaye Manera v yakij film zmontovanij kinula viklik vstanovlenomu klasichnomu stilyu pobudovai opovidannya davshi mozhlivist nezvichajnim chinom doslidzhuvati temi chasu ta svidomosti vzayemodiyi minulogo i sogodennya Oskilki za dopomogoyu zjomku ta montazhu zrujnovana prostorova ta chasova poslidovnist podij film proponuye zamist cogo intelektualnu poslidovnist poslidovnist dumki Viznachayuchi vizualne rishennya filmu Alen Rene skazav sho hotiv vidtvoriti stil nimogo kino i jogo postanovochna robota a takozh grim aktoriv povinni buli stvoryuvati vidpovidnu atmosferu Vin navit prosiv firmu Istman Kodak shob voni nadali plivku starogo zrazka yaka davala b cvitinnya ta syajvo dlya stvorennya podobi nimogo filmu voni ne zmogli distati taku plivku Rene specialno pokazuvav svoyemu dizajneru po kostyumah kadri z filmiv 1920 h rokiv Nelyudyanist ta Groshi dlya yakih dizajneri odyagu togo chasu stvoryuvali specialni kostyumi Vin takozh prosiv chleniv svoyeyi kinogrupi divitisya inshi nimi filmi zokrema Skrinku Pandori G V Pabsta vin hotiv shob zovnishnij viglyad ta maneri Delfin Sejrig nagaduvali b Luyizu Bruks Dizajn bilshosti sukon Sejrig vikonala Koko Shanel Stil nimogo kino virazhavsya takozh v maneri pokazu meshkanciv gotelyu yaki zdebilshogo prijmayut shtuchni pozi nibi voni zastigli v chasi i ne povodyatsya prirodnim chinom Filmi yaki pereduvali ta pishli odrazu za Mariyenbadom u kar yeri Rene pokazali politichnu spryamovanist ta interes do suchasnoyi tematiki atomna bomba naslidki okupaciyi Franciyi pid chas nimecko radyanskoyi vijni i tabujovana tema vijni u Alzhiri Mariyenbad odnak pishov v zovsim inshomu napryamku ta skoncentruvavsya golovnim chinom na virishenni stilovih zavdan Komentuyuchi svij vidhid vid politichnoyi tematiki Alen Rene kazav Ya robiv cej film u toj chas koli ya dumayu i ce pravilno u Franciyi ne mozhna bulo zrobiti film ne torknuvshis temi alzhirskoyi vijni I dijsno chi ne vinikala zachinena ta zadushliva atmosfera V minulomu roci z tih zhe samih protivorich PrijomOcinka filmu kritikoyu rozdililasya z samogo pochatku na dva protilezhnih polyusi zalishayuchis takoyu i donini Superechki pro film posililisya pislya togo yak Rob Griye ta Rene pochali davati superechlivi vidpovidi na pitannya chi zustrichalisya dijsno cholovik ta zhinka rik tomu u Mariyenbadi chi ni sho bulo vikoristano yak pidstava dlya novih napadiv na film z boku tih komu vin ne spodobavsya U 1963 roci pismennik ta rezhiser Adonis Kiru ogolosiv film totalnim triumfom u svoyij vplivovij knizi Syurrealizm ta kino vkazavshi sho neodnoznachnist navkolishnogo seredovisha ta neviznachenist motiviv vseredini filmu ye timi pitannyami yaki hvilyuyut syurrealizm u kino Inshij prihilnik filmu aktor ta syurrealist Zhak Bryunius ogolosiv sho Mariyenbad ce najvelichnishij film z koli nebud stvorenih Na dumku Pitera Grineveya Minulogo lita u Mariyenbadi mabut najvelichnishij yevropejskij film koli nebud znyatij u istoriyi kinematografu IInodi meni zdayetsya sho koli ya znimayu filmi ya namagayusya pereznyati Minulim litom u Mariyenbadi Do mensh pochesnih ocinok vidnostsya vklyuchennya Mariyenbada do pereliku P yatdesyat najgirshih filmiv usih chasiv skladenogo kritikami Garri Medvedom Rendi Drejfusom ta Majklom Medvedom Avtori satirichno ocinili syurrealistichnij stil filmu ta procituvali chislennih kritikiv yaki znashli cej film pretenzijnim ta abo nedostupnim rozuminnyu Kinokritik Polin Kejl nazvala jogo eksperimentalnim filmom pro visoku modu obmanom v krizhanomu palaci vechirkoyu bez veseloshiv dlya ne lyudej Vilyam Vajler yakij ne prijmav eksperimenti novoyi hvili nazvav film cikavoyu sproboyu ale v cilomu nevdalim ce nudnij film bilshist lyudej jogo ne zrozumila ale yim bulo soromno v comu ziznatisya Film porodiv korotkochasne bezumstvo z privodu gri Nim u yaku grayut geroyi filmu TraktuvannyaIsnuye bagato poyasnen togo sho vidbuvayetsya u filme zokrema sho ce versiya mifu pro Orfeya ta Evridiku sho pokazani vidnosini mizh paciyentom ta psihoanalitikom sho vse vidbuvayetsya u svidomosti zhinki ci tri mozhlivih traktuvannya navedeni Royem Armsom u knizi Kino Alena Rene sho vse vidbuvayetsya u svidomosti choloviki ta vidobrazhaye jogo vidmovu viznati sho vin ubiv zhinku yaku kohav sho geroyi ye prividami abo mertvimi dushami u limbi Isnuyut i inshi traktuvannya Zaznachalosya sho atmosfera filmu nagaduye snovidinnya sho strukturu filmu mozhna zrozumiti yak analogiyu povtoryuvanogo sna i navit sho zustrich cholovika z zhinkoyu yavlyaye soboyu spogad pro snovidinnya abo prosto ye snovidinnyam Zvertalasya uvaga prinajmni na pochatku na vkazivki dani Robom Griye u vstupi do scenariyu Takim chinom mozhlivi dva pidhodi abo glyadach sprobuye vidnoviti deyakij dekartivskij plan najlinijnishij najracionalnishij yakij vin zmozhe sklasti i cej glyadach zvisno virishit sho film skladnij abo vzagali ne piddayetsya osmislennyu abo glyadach dozvolit sobi sliduvati za divovizhnimi obrazami pered nim i comu glyadachevi film zdastsya najprostishim z usih yaki vin bachiv film adresovanij viklyucheno do jogo chuttyevoyi storoni do jogo zdibnosti bachiti chuti ta spivperezhivati Rob Griye zrobiv takozh nastupnu propoziciyu vidnosno togo yak mozhna rozglyadati cyu robotu Film v cilomu naspravdi ce istoriya perekonannya vin govorit pro realnist yaku geroj tvorit z vlasnogo bachennya z vlasnih sliv Rene zi svogo boku dav abstraktnishe poyasnennya sensu filmu Dlya mene cej film ye sproboyu vse she duzhe gruboyu ta duzhe primitivnoyu nablizitisya do rozuminnya skladnosti dumki mehanizmu yiyi funkcionuvannya Nagorodi ta nominaciyiRik Festival Nagorodzhuyuchij organ Nagoroda abo nominaciya kategoriya Hto nagorodzhenij1961 Venecijskij kinofestival Zolotij lev Alen Rene1962 Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv Nominaciya na Sribnu strichku najkrashomu inozemnomu rezhiseru Alen Rene1963 Francuzkij sindikat kinokritikiv Premiya kritiki za najkrashij film Alen Rene1963 Premiya G yugo Nominaciya na premiyu za najkrashu dramatichnu prezentaciyu Alen Rob Griye scenarij Adolfo Bioj Kasares roman Alen Rene scenarij rezhiser 1963 Premiya BAFTA Nominaciya na premiyu za najkrashij film Alen Rene rezhiser Rober Dorfmann prodyuser 1963 Oskar Nominaciya na Oskar za najkrashij scenarij Alen Rob Griye U 1962 roci film buv predstavlenij vid Franciyi na Oskar yak najkrashij film inozemnoyu movoyu ale ne potrapiv do chisla nominantiv Odnak u 1963 roci Rob Griye vse taki otrimav nominaciyu na Oskar u kategoriyi Najkrashij scenarij Filmu bulo vidmovleno v uchasti u konkursnij programi Kannskogo kinofestivalyu oskilki rezhiser Alen Rene pidpisav Manifest 121 Zhana Polya Sartra proti alzhirskoyi vijni VplivVpliv U minulomu roci v Mariyenbadi na inshih rezhiserov shiroko viznano ta pidtverdzheno chislennimi prikladami ohoplyuyuchi tvorchist yak francuzkih rezhiseriv Anyes Varda Margerit Dyuras ta Zhaka Rivetta tak i avtoritetnih mizhnarodnih rezhiseriv takih yak Ingmar Bergman ta Federiko Fellini Syajvo Stenli Kubrika ta Vnutrishnya imperiya Devida Lincha chasto nazivayut sered filmiv sho demonstruyut vpliv Mariyenbada Piter Grinevej skazav sho Mariyenbad spraviv najvazhlivishij vpliv na jogo rezhisersku robotu Vizualnij stil filmu imituvavsya u bagatoh televizijnih reklamnih rolikah ta fotografiyah visokoyi modi Vizualnij ryad filmu pokladeno v osnovu muzichnogo video na singl 1994 roku To the End britanskoyi rok grupi Blur Film stav golovnim dzherelom nathnennya dlya vesnyano litnoyi kolekcii 2011 roku Shanel rozroblenoyi Karlom Lagerfeldom Oskilki kostyumi dlya filmu stvoryuvala Koko Shanel Lagerfeld cherpav nathnennya z yiyi roboti a same shou bulo oformleno fontanom ta kopiyeyu vidomogo sadu z filmu PrimitkiFrom the introduction to Alain Robbe Grillet s Last Year at Marienbad a Cine Novel trans from the French by Richard Howard London John Calder 1962 p 6 Sobaka ru Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 4 lipnya 2017 Kolodyazhnaya V S Zagolovok M Iskusstvo 1975 S 130 Mastera zarubezhnogo kinoiskusstva Time Magazine 23 bereznya 1962 arhiv originalu za 19 lyutogo 2011 oscars org Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 29 zhovtnya 2011 Steinlein Almut 12 sichnya 2010 Letztes Jahr in Marienbad nim Critic de Arhiv originalu za 15 lipnya 2013 Procitovano 6 listopada 2011 PosilannyaV minulomu roci v Mariyenbadi 16 lyutogo 2016 u Wayback Machine na sajti IMDB V minulomu roci v Mariyenbadi 20 veresnya 2020 u Wayback Machine na sajti Allmovie V minulomu roci v Mariyenbadi 6 travnya 2020 u Wayback Machine na sajti YouTube V minulomu roci v Mariyenbadi 8 serpnya 2020 u Wayback Machine na sajti Rotten Tomatoes