Біргітта Еліса Есмарк (норв. Birgitte Elise Esmark, також Birgithe; 13 жовтня 1841, Бревік — 2 квітня 1897, Осло) — норвезька вчена в галузі малакології, громадська діячка та благодійниця. Перша жінка-зоолог Норвегії. Зробила значний внесок у вивчення видового складу та поширення наземних і прісноводних молюсків Норвегії, авторка узагальнюючої оглядової статті на цю тему. Вперше для науки описала широкопоширений вид [en], Oxyloma sarsii (Esmark, 1886). Разом із мисткинею [en] створила низку благодійних організацій, зокрема норвезьку філію [en].
Біргітта Есмарк | |
---|---|
Birgitte Esmark | |
Народилася | 13 жовтня 1841[1] Бревік, Порсгрунн, Телемарк, Норвегія |
Померла | 2 квітня 1897[1][2][3](55 років) Осло, Норвегія |
Поховання | Спаський цвинтар (Осло)[4] |
Місце проживання | Осло |
Країна | Норвегія |
Національність | норвежка |
Діяльність | зоолог |
Галузь | зоологія, малакологія, благодійність |
Заклад | Університет Осло |
Батько | Ганс Есмарк |
Мати | Ульріке Віборг |
Автограф |
Систематик живої природи | |
---|---|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Esmark». |
Родина
Біргітта Есмарк походила з родини, що включала чимало відомих скандинавських науковців-природничників. Дочка Ульріке Віборг (1810—1898) та Ганса Есмарка (1801—1882), відомого священика та геолога-мінералога. Його батько, дід Біргітти, Єнс Есмарк, також був мінералогом і геологом й професором Університету Осло, та був одружений на дочці відомого данського зоолога Мортена Тране Брюнніха (який, відповідно, був прадідом Біргітти Есмарк). Дядько Біргітти, брат батька, [no], також був зоологом, професором Університету Осло, опікувався зоологічними колекціями цієї установи, перш за все комах та хребетних тварин.
У родині Ганса Есмарка та Ульріке Віборг було 8 дітей.
-
- [no]
(1806—1884),
зоолог, дядько -
-
Життєпис
Дитинство
Народилася 13 жовтня 1841 року в містечку Бревік на південному узбережжі Норвегії.
Ганс Есмарк був капеланом муніципалітету [no] з резиденцією в Бревіку з 1824 року, де і жила родина. Але 1850 року, коли Біргітті було 9 років, він отримав підвищення до парафіяльного пастора муніципалітету [en] у Вестфоллі з резиденцією в селищі [en], за 50 кілометрів від Бревіка вглиб країни, і родина переїхала туди.
У Рамнсі в Есмарків склалися значно гірші стосунки з місцевою громадою, ніж були в Бревіку, що погано вплинуло на психологічний стан Біргітти та на її здоров'я загалом, яке особливо погіршилося з 13 років. Складні стосунки з громадою сприяли тому, що Біргітта багато часу приділяла захопленню батька природничими науками.
Отримала освіту від своїх батька та дядька, науковців геолога та зоолога, відповідно мала відмінні знання з цих дисциплін.
Період природничих досліджень
Замолоду (за різними свідченнями у 17 років або після 20) захворіла на туберкульоз і згодом, у віці 25 років, була відправлена для оздоровлення на Мадейру, де провела 2 роки, до 1868 року. Після того, як здоров'я покращилося, зібрала на Мадейрі значні колекції мушель молюсків, мінералів, а також рослин, комах і павуків. Принаймні частина з цих матеріалів, зібраних 1868 року, зберігається у Музеї природознавства в Тронгеймі та в колекціях Університету Осло.
Після повернення з Мадейри, з 1868 року, почала активно збирати колекції молюсків Норвегії, спочатку довкола [en]. Матеріали зібрані Біргіттою Есмарк з 1868 року в Норвегії були згодом використані в її першій публікації у 1880 році.
У 1870 році Біргітта з батьками переїхала в Осло (тоді Кристіана).
У Норвегії на той час жінки не могли отримати вищу освіту, але, за клопотаннями дядька Біргітти, професора [no], її було допущено до прослуховування лекцій в Університеті Осло, хоча вона не мала права складати іспити та отримати диплом.
Більшу частину 1874 року Біргітта Есмарк гостювала в Борнмуті на південному узбережжі Англії у британки місіс Фірнлі, з якою познайомилася та потоваришувала за кілька років до того на Мадейрі. Місіс Фірнлі сприяла виникненню у Біргітти інтересу до благодійної християнської діяльності. Також в Англії продовжувала збирати природничі колекції.
Попри відсутність диплому про зоологічну освіту, Біргітта Есмарк сформувала певну репутацію фахівця з молюсків і у 1879 році стала першою жінкою, що отримала стипендію від Університету Осло на проведення досліджень. Відтоді активно досліджувала молюсків Норвегії. Опублікувала 6 наукових статей у 1880—1886 роках, по дві норвезькою, німецькою й англійською мовами, з них три у норвезьких наукових журналах, дві в провідному німецькому малакологічному журналі [en]» та одну в провідному британському малакологічному журналі «Journal of Conchology». Стаття 1880 року стала першою науковою працею жінки, опублікованою в Норвегії. Одну статтю 1886 року написала у співавторстві зі студентом Захарієм Хоєром, яка залишилася його єдиною опублікованою працею. Написала дисертацію у 1884 році, але не отримала наукового ступеня та не змогла побудувати академічної кар'єри, оскільки та залишалася недоступною для жінок у Норвегії на той час.
Збираючи молюсків у Норвегії, Біргітта Есмарк часто збирала також колекційні зразки й організмів з інших різноманітних груп, що досі зберігаються у музеях країни, зокрема в особливо суттєвій кількості — мохи, також подекуди печіночники, судинні рослини, комахи, базидієві гриби, лишайники, і навіть один екземпляр гуски білолобої, тощо.
Зібрані Біргіттою Есмарк наукові колекції, як молюсків, так й інших організмів, зберігаються у Музеї природознавства в Тронгеймі, в Університеті Осло (частково в [en]) та в Арктичному університеті Тромсе.
Серед наукового оточення Біргітти Есмарк в Університеті Осло був відомий зоолог та гідробіолог Георг Сарс (1837—1927), на честь якого вона назвала бурштинку Oxyloma sarsii (Esmark, 1886). Відомий американський малаколог і [en]Вільям Гілі Далл у статті 1884 року висловлював подяку Георгу Сарсу та Біргітті Есмарк за надану можливість порівняти його зразки кнідарій з Аляски зі зразками з Норвегії.
Період громадської та благодійної діяльності
За життя Біргітта Есмарк була відома у Норвегії не стільки як дослідниця, скільки завдяки громадській і благодійній діяльності.
У 1882 році познайомилася та потоваришувала з [en] (1855—1929), мисткинею з родини графів [en], фрейліною королеви Софії. Аристократка мала аматорський інтерес до молюсків, зібрала деякі матеріали що були використані в публікаціях Есмарк. Згодом їх об'єднало також бажання займатися благодійницькою діяльністю. Дві подруги відкрили в портовому районі Осло кімнату для навчання бідних дівчат, так звану «школу латання», де навчали арифметиці, мовам, рукоділлю, Біблії тощо.
У 1889 році Біргітта Есмарк та [en] організували норвезьку філію [en] і у 1893 році — Норвезьку жіночу лігу тверезості (за аналогією з американським Жіночим християнським союзом тверезості). Біргітта Есмарк була секретарем обох організацій, а Іда Ведель Ярлсберг — їх головою.
Як і її подруга Іда Ведель Ярлсберг, Біргітта Есмарк не була одружена і не мала дітей.
Померла від раку 2 квітня 1897 року в Осло у віці 55 років.
Похована на Спаському цвинтарі в Осло. У 1908 році на могилі встановили бронзове погруддя дослідниці.
Невдовзі після смерті Біргітти Есмарк її подруга Іда Ведель Ярлсберг полишила благодійність і зосередилася на живописі, багато часу проводила в Італії та згодом переїхала до Риму.
У 1941 році, до 100 років від дня народження Біргітти Есмарк, у норвезькій газеті «Aftenposten» було опубліковано меморіальну статтю про неї, де зокрема зазначалося наступне:
Вона рано проявила великий талант й успадкувала сімейні здібності та інтерес до природничих наук. ... Але найбільший внесок міс Есмарк зробила як благодійниця. Щаслива доля звела її на початку 1880-х років із спорідненою душею, відомою меценаткою міс Ідою Ведель Ярлсберг, і ці дві енергійні дами разом заснували низку організацій на допомогу й підтримку бідних і знедолених людей, перш за все молодих дівчат. ... Вона була рушійною силою в будь-якій роботі за яку бралася, мала на рідкість ясний і світлий розум, чудові практичні навички та, насамперед, велике й тепле серце для своїх співвітчизників, яким менше поталанило у житті. Оригінальний текст (норв.) Hun la tidlig stor begavelse for dagen og hadde arvet sin slekts anlegg og interesse for naturvidenskapen. ... Men det var som filantrop frøken Esmark kom til å gjøre sin største innsats. En lykkelig skjebne førte henne i begynnelsen av 1880-årene i forbindelse med en åndsbeslektet, den kjente filantrop, frøken Ida Wedel Jarlsberg, og de to energiske damer stiftet i fellesskap en rekke institusjoner for å hjelpe og støtte fattige og forkomne mennesker samt kvinnelig ungdom. ... Hun var en levende kraft i alt arbeide, hadde en sjelden klar og lys forstand, glimrende praktiske anlegg og først og fremst et stort og varmt hjerte for sine uheldigst stillede medmennesker. |
Дослідження
Біргітта Есмарк досліджувала наземних і прісноводних молюсків Норвегії та їх поширення. Приділяла значну увагу вивченню широтного розподілу молюсків й зокрема вивченню арктичної частини країни. Більшість матеріалів збирала особисто в багатьох регіонах. Також опрацьовувала музейні колекції, зокрема співробітничала з [en], де обробляла колекції зібрані куратором музею [da].
Опублікувала лише 6 наукових праць, кожна з яких містила опис зібраних у Норвегії молюсків і аналіз їх поширення. Найповніший огляд наземних і прісноводних молюсків Норвегії наведено в останній праці дослідниці, «On the land and freshwater Mollusca of Norway», опублікованій англійською в «Journal of Conchology» 1886 року. У цій праці для Норвегії наведено 121 вид молюсків (за тогочасними уявленнями), а також близько 80 варієтетів цих видів. Цей огляд, з урахуванням подальших таксономічних змін, охоплює майже всі нативні види наземних і прісноводних молюсків, відомі для Норвегії за сучасними уявленнями.
Дослідниця запропонувала 2 нових для науки види та 6 нових варієтетів. Наразі визнаним із цих таксонів є лише один, вид Oxyloma sarsii (Esmark, 1886), що був запропонований як варієтет [en] (Risso, 1826) (тоді використовувалася назва Succinea pfeifferi, молодший синонім). Низький відсоток таксонів, що залишаються визнаними, серед описаних Біргіттою Есмарк, пояснюється відсутністю ендеміків серед наземних і прісноводних молюсків Скандинавії, тож вперше описати звідти можна було тільки широкопоширений вид. Саме це і сталося у випадку з Oxyloma sarsii, ареал цього виду охоплює північну, центральну та східну Європу (зокрема Україну), а також Близький Схід, Центральну Азію й більшу частину Сибіру.
Описані таксони
- Hyalina norvegica Esmark, 1880 — не використовується, синонім [en] (Müller, 1774)
- Lymnaea truncatula var. Schneideri Esmark, 1882 — не використовується
- Lymnaea truncatula var. compressa Esmark, 1882 — не використовується
- Succinea Pfeifferi var. Sarsii Esmark in Esmark et Hoyer, 1886 — зараз Oxyloma sarsii (Esmark, 1886)
- Gyraulus polaris Esmark et Hoyer, 1886 — не використовується
- Limax cinereus var. punctatus Esmark, 1886 — не використовується
- Lehmannia marginata var. obscurus Esmark, 1886 — не використовується
- Sphaerium mamillanum var. clessini Esmark, 1886 — не використовується
У праці Есмарк і Хоєра 1886 року було також вперше описано нині визнаний вид прісноводного двостулкового молюска [en], але як автор цього опису зазначений Стефан Клессін і, відповідно, цей вид переважно розглядається як Pisidium lilljeborgii Clessin, 1886 (іноді в роді [en]). Але, на думку деяких дослідників, авторами опису виду в цьому випадку слід вважати авторів статті, тобто Pisidium lilljeborgii Esmark et Hoyer, 1886. Аналогічна ситуація має місце з назвою Pisidium hoyeri Clessin, 1886, що однак не використовується і вважається синонімом [en] (Poli, 1791).
Наукові праці
- Esmark B. 1880. Bidrag til Kundskaben om Udbredelsen af Norges Land- og Ferskvandsmollusker i forskjellige Egne of Landet. . 25: 215—223.
- Esmark B. 1882. Land and freshwater Mollusks in the Arctic region of Norway. . 5: 93–104.
- Esmark B. 1882. Die Pisidien des südlichen Norwegens. [en]. 5: 1–6.
- Esmark B. 1882. Nyt Bidrag til Kundskaben om Norges Land- og Ferskoands-Mollusker. . 27: 77–110.
- Esmark B., Hoyer Z. A. 1886. Die Land- und Süsswassermollusken des arctischen Norwegens. [en]. 8: 84–123.
- Esmark B. 1886. On the land and freshwater Mollusca of Norway. Journal of Conchology. 5: 90–131.
Примітки
- Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=8493
- Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- Begravde i Oslo — Gravferdsetaten i Oslo kommune.
- Forvo — Birgitte pronunciation in Norwegian
- Forvo — Elise pronunciation in Norwegian
- Creese M. R. S. 2004. Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800—1900: A Survey of Their Contributions to Research. Scarecrow Press. .
- Eeg-Henriksen V. (2005). Norges første kvinnelige zoolog. Kvinne Historie. оригіналу за 23 червня 2024.
- Wisløff G. B. (2022). Birgitte Esmark. Norsk biografisk leksikon. оригіналу за 23 червня 2024.
- Birgithe Elise Esmark. Brevik Historielag. 2023. оригіналу за 23 червня 2024.
- Birgitte Esmark. Lokalhistorie Wiki. 2023. оригіналу за 23 червня 2024.
- Natvig L. R. 1944 (1943). Entomologien ved Det Kongelige Frederiks Universitet. Et bidrag til norsk entomologis historie. I. Tidsrommet 1813—1907. [en]. 7 (1/2): 1–73. (p. 42)
- Bionomia — Birgitte Esmark, specimens collected in Portugal
- Esmark B. 1880. Bidrag til Kundskaben om Udbredelsen af Norges Land- og Ferskvandsmollusker i forskjellige Egne of Landet. . 25: 215—223.
- Esmark B. 1882. Land and freshwater Mollusks in the Arctic region of Norway. . 5: 93–104.
- Esmark B. 1882. Die Pisidien des südlichen Norwegens. [en]. 5: 1–6.
- Esmark B. 1882. Nyt Bidrag til Kundskaben om Norges Land- og Ferskoands-Mollusker. . 27: 77–110.
- Esmark B., Hoyer A. 1886. Die Land- und Süsswassermollusken des arctischen Norwegens. [en]. 8: 84–123.
- Esmark B. 1886. On the land and freshwater Mollusca of Norway. Journal of Conchology. 5: 90–131.
- Bionomia — Birgitte Esmark, specimens collected in Norway
- University of Oslo — 18 and 19 Century lichen collectors in Norway
- Bionomia — Birgitte Esmark, specimens by organisations
- Dall W. G. 1884. On some Hydrocorallinæ from Alaska and California. . 13: 467—471 (p. 471).
- Norsk biografisk leksikon — Ida Wedel Jarlsberg
- Minneartikkel om Birgitte Esmark på 100-årsdagen for hennes fødsel. Aftenposten. 13 oktober 1941.
- Bank R. 2011. Fauna Europea Project. Checklist of the land and freshwater Gastropoda of Scandinavia (Iceland, Norway, Sweden, Denmark, Finland).
- Welter-Schultes F. W. 2012. European non-marine molluscs, a guide for species identification. Planet Poster Editions, Göttingen. 679 pp. .
- MolluscaBase — Advanced Search
- MolluscaBase — Oxyloma sarsii
- MolluscaBase — Pisidium lilljeborgii
- AnimalBase — Pisidium lilljeborgii
- Mollusca Base — Pisidium hoyeri
Джерела та посилання
- Wisløff G. B. (2022). Birgitte Esmark. Norsk biografisk leksikon. оригіналу за 23 червня 2024.
- Birgithe Elise Esmark. Brevik Historielag. 2023. оригіналу за 23 червня 2024.
- Eeg-Henriksen V. (2005). Norges første kvinnelige zoolog. Kvinne Historie. оригіналу за 23 червня 2024.
- Creese M. R. S. 2004. Ladies in the Laboratory II: West European Women in Science, 1800—1900: A Survey of Their Contributions to Research. Scarecrow Press. .
- Natvig L. R. 1944 (1943). Entomologien ved Det Kongelige Frederiks Universitet. Et bidrag til norsk entomologis historie. I. Tidsrommet 1813—1907. [en]. 7 (1/2): 1–73. (p. 42)
- Birgitte Esmark. Lokalhistorie Wiki. 2023. оригіналу за 23 червня 2024.
- Minneartikkel om Birgitte Esmark på 100-årsdagen for hennes fødsel. Aftenposten. 13 oktober 1941.
- Nekrolog: Birgithe Esmark. Urd. 22.5.1897.
- Shellers From the Past and the Present — Esmark, Birgitte
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Ця стаття є кандидатом у . Обговорення номінації відбувається . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Birgitta Elisa Esmark norv Birgitte Elise Esmark takozh Birgithe 13 zhovtnya 1841 Brevik 2 kvitnya 1897 Oslo norvezka vchena v galuzi malakologiyi gromadska diyachka ta blagodijnicya Persha zhinka zoolog Norvegiyi Zrobila znachnij vnesok u vivchennya vidovogo skladu ta poshirennya nazemnih i prisnovodnih molyuskiv Norvegiyi avtorka uzagalnyuyuchoyi oglyadovoyi statti na cyu temu Vpershe dlya nauki opisala shirokoposhirenij vid en Oxyloma sarsii Esmark 1886 Razom iz mistkineyu en stvorila nizku blagodijnih organizacij zokrema norvezku filiyu en Birgitta EsmarkBirgitte EsmarkNarodilasya13 zhovtnya 1841 1841 10 13 1 Brevik Porsgrunn Telemark NorvegiyaPomerla2 kvitnya 1897 1897 04 02 1 2 3 55 rokiv Oslo NorvegiyaPohovannyaSpaskij cvintar Oslo 4 Misce prozhivannyaOsloKrayina NorvegiyaNacionalnistnorvezhkaDiyalnistzoologGaluzzoologiya malakologiya blagodijnistZakladUniversitet OsloBatkoGans EsmarkMatiUlrike ViborgAvtografSistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Esmark RodinaBirgitta Esmark pohodila z rodini sho vklyuchala chimalo vidomih skandinavskih naukovciv prirodnichnikiv Dochka Ulrike Viborg 1810 1898 ta Gansa Esmarka 1801 1882 vidomogo svyashenika ta geologa mineraloga Jogo batko did Birgitti Yens Esmark takozh buv mineralogom i geologom j profesorom Universitetu Oslo ta buv odruzhenij na dochci vidomogo danskogo zoologa Mortena Trane Bryunniha yakij vidpovidno buv pradidom Birgitti Esmark Dyadko Birgitti brat batka no takozh buv zoologom profesorom Universitetu Oslo opikuvavsya zoologichnimi kolekciyami ciyeyi ustanovi persh za vse komah ta hrebetnih tvarin U rodini Gansa Esmarka ta Ulrike Viborg bulo 8 ditej Vidomi predstavniki rodini Birgitti Esmark Gans Esmark 1801 1882 geolog batko no 1806 1884 zoolog dyadko Yens Esmark 1763 1839 geolog did Morten Bryunnih 1737 1827 zoolog pradidZhittyepis en v en de Gans Esmark buv pastorom protyagom 1850 1870 rokiv Ditinstvo Narodilasya 13 zhovtnya 1841 roku v mistechku Brevik na pivdennomu uzberezhzhi Norvegiyi Gans Esmark buv kapelanom municipalitetu no z rezidenciyeyu v Breviku z 1824 roku de i zhila rodina Ale 1850 roku koli Birgitti bulo 9 rokiv vin otrimav pidvishennya do parafiyalnogo pastora municipalitetu en u Vestfolli z rezidenciyeyu v selishi en za 50 kilometriv vid Brevika vglib krayini i rodina pereyihala tudi U Ramnsi v Esmarkiv sklalisya znachno girshi stosunki z miscevoyu gromadoyu nizh buli v Breviku sho pogano vplinulo na psihologichnij stan Birgitti ta na yiyi zdorov ya zagalom yake osoblivo pogirshilosya z 13 rokiv Skladni stosunki z gromadoyu spriyali tomu sho Birgitta bagato chasu pridilyala zahoplennyu batka prirodnichimi naukami Otrimala osvitu vid svoyih batka ta dyadka naukovciv geologa ta zoologa vidpovidno mala vidminni znannya z cih disciplin Period prirodnichih doslidzhen Birgitta Esmark z gidrobiologichnim sachkom ta inshim znaryaddyam dlya zboru molyuskiv Zamolodu za riznimi svidchennyami u 17 rokiv abo pislya 20 zahvorila na tuberkuloz i zgodom u vici 25 rokiv bula vidpravlena dlya ozdorovlennya na Madejru de provela 2 roki do 1868 roku Pislya togo yak zdorov ya pokrashilosya zibrala na Madejri znachni kolekciyi mushel molyuskiv mineraliv a takozh roslin komah i pavukiv Prinajmni chastina z cih materialiv zibranih 1868 roku zberigayetsya u Muzeyi prirodoznavstva v Trongejmi ta v kolekciyah Universitetu Oslo Pislya povernennya z Madejri z 1868 roku pochala aktivno zbirati kolekciyi molyuskiv Norvegiyi spochatku dovkola en Materiali zibrani Birgittoyu Esmark z 1868 roku v Norvegiyi buli zgodom vikoristani v yiyi pershij publikaciyi u 1880 roci U 1870 roci Birgitta z batkami pereyihala v Oslo todi Kristiana U Norvegiyi na toj chas zhinki ne mogli otrimati vishu osvitu ale za klopotannyami dyadka Birgitti profesora no yiyi bulo dopusheno do prosluhovuvannya lekcij v Universiteti Oslo hocha vona ne mala prava skladati ispiti ta otrimati diplom Bilshu chastinu 1874 roku Birgitta Esmark gostyuvala v Bornmuti na pivdennomu uzberezhzhi Angliyi u britanki misis Firnli z yakoyu poznajomilasya ta potovarishuvala za kilka rokiv do togo na Madejri Misis Firnli spriyala viniknennyu u Birgitti interesu do blagodijnoyi hristiyanskoyi diyalnosti Takozh v Angliyi prodovzhuvala zbirati prirodnichi kolekciyi Popri vidsutnist diplomu pro zoologichnu osvitu Birgitta Esmark sformuvala pevnu reputaciyu fahivcya z molyuskiv i u 1879 roci stala pershoyu zhinkoyu sho otrimala stipendiyu vid Universitetu Oslo na provedennya doslidzhen Vidtodi aktivno doslidzhuvala molyuskiv Norvegiyi Opublikuvala 6 naukovih statej u 1880 1886 rokah po dvi norvezkoyu nimeckoyu j anglijskoyu movami z nih tri u norvezkih naukovih zhurnalah dvi v providnomu nimeckomu malakologichnomu zhurnali en ta odnu v providnomu britanskomu malakologichnomu zhurnali Journal of Conchology Stattya 1880 roku stala pershoyu naukovoyu praceyu zhinki opublikovanoyu v Norvegiyi Odnu stattyu 1886 roku napisala u spivavtorstvi zi studentom Zahariyem Hoyerom yaka zalishilasya jogo yedinoyu opublikovanoyu praceyu Napisala disertaciyu u 1884 roci ale ne otrimala naukovogo stupenya ta ne zmogla pobuduvati akademichnoyi kar yeri oskilki ta zalishalasya nedostupnoyu dlya zhinok u Norvegiyi na toj chas Zbirayuchi molyuskiv u Norvegiyi Birgitta Esmark chasto zbirala takozh kolekcijni zrazki j organizmiv z inshih riznomanitnih grup sho dosi zberigayutsya u muzeyah krayini zokrema v osoblivo suttyevij kilkosti mohi takozh podekudi pechinochniki sudinni roslini komahi bazidiyevi gribi lishajniki i navit odin ekzemplyar guski biloloboyi tosho Zibrani Birgittoyu Esmark naukovi kolekciyi yak molyuskiv tak j inshih organizmiv zberigayutsya u Muzeyi prirodoznavstva v Trongejmi v Universiteti Oslo chastkovo v en ta v Arktichnomu universiteti Tromse Sered naukovogo otochennya Birgitti Esmark v Universiteti Oslo buv vidomij zoolog ta gidrobiolog Georg Sars 1837 1927 na chest yakogo vona nazvala burshtinku Oxyloma sarsii Esmark 1886 Vidomij amerikanskij malakolog i en Vilyam Gili Dall u statti 1884 roku vislovlyuvav podyaku Georgu Sarsu ta Birgitti Esmark za nadanu mozhlivist porivnyati jogo zrazki knidarij z Alyaski zi zrazkami z Norvegiyi Period gromadskoyi ta blagodijnoyi diyalnosti en 1855 1929 podruga ta partnerka Birgitti Esmark u gromadskij ta blagodijnij diyalnosti Za zhittya Birgitta Esmark bula vidoma u Norvegiyi ne stilki yak doslidnicya skilki zavdyaki gromadskij i blagodijnij diyalnosti U 1882 roci poznajomilasya ta potovarishuvala z en 1855 1929 mistkineyu z rodini grafiv en frejlinoyu korolevi Sofiyi Aristokratka mala amatorskij interes do molyuskiv zibrala deyaki materiali sho buli vikoristani v publikaciyah Esmark Zgodom yih ob yednalo takozh bazhannya zajmatisya blagodijnickoyu diyalnistyu Dvi podrugi vidkrili v portovomu rajoni Oslo kimnatu dlya navchannya bidnih divchat tak zvanu shkolu latannya de navchali arifmetici movam rukodillyu Bibliyi tosho U 1889 roci Birgitta Esmark ta en organizuvali norvezku filiyu en i u 1893 roci Norvezku zhinochu ligu tverezosti za analogiyeyu z amerikanskim Zhinochim hristiyanskim soyuzom tverezosti Birgitta Esmark bula sekretarem oboh organizacij a Ida Vedel Yarlsberg yih golovoyu Yak i yiyi podruga Ida Vedel Yarlsberg Birgitta Esmark ne bula odruzhena i ne mala ditej Pomerla vid raku 2 kvitnya 1897 roku v Oslo u vici 55 rokiv Pohovana na Spaskomu cvintari v Oslo U 1908 roci na mogili vstanovili bronzove pogruddya doslidnici Nevdovzi pislya smerti Birgitti Esmark yiyi podruga Ida Vedel Yarlsberg polishila blagodijnist i zoseredilasya na zhivopisi bagato chasu provodila v Italiyi ta zgodom pereyihala do Rimu U 1941 roci do 100 rokiv vid dnya narodzhennya Birgitti Esmark u norvezkij gazeti Aftenposten bulo opublikovano memorialnu stattyu pro neyi de zokrema zaznachalosya nastupne Vona rano proyavila velikij talant j uspadkuvala simejni zdibnosti ta interes do prirodnichih nauk Ale najbilshij vnesok mis Esmark zrobila yak blagodijnicya Shasliva dolya zvela yiyi na pochatku 1880 h rokiv iz sporidnenoyu dusheyu vidomoyu mecenatkoyu mis Idoyu Vedel Yarlsberg i ci dvi energijni dami razom zasnuvali nizku organizacij na dopomogu j pidtrimku bidnih i znedolenih lyudej persh za vse molodih divchat Vona bula rushijnoyu siloyu v bud yakij roboti za yaku bralasya mala na ridkist yasnij i svitlij rozum chudovi praktichni navichki ta nasampered velike j teple serce dlya svoyih spivvitchiznikiv yakim menshe potalanilo u zhitti Originalnij tekst norv Hun la tidlig stor begavelse for dagen og hadde arvet sin slekts anlegg og interesse for naturvidenskapen Men det var som filantrop froken Esmark kom til a gjore sin storste innsats En lykkelig skjebne forte henne i begynnelsen av 1880 arene i forbindelse med en andsbeslektet den kjente filantrop froken Ida Wedel Jarlsberg og de to energiske damer stiftet i fellesskap en rekke institusjoner for a hjelpe og stotte fattige og forkomne mennesker samt kvinnelig ungdom Hun var en levende kraft i alt arbeide hadde en sjelden klar og lys forstand glimrende praktiske anlegg og forst og fremst et stort og varmt hjerte for sine uheldigst stillede medmennesker DoslidzhennyaMalyunok u praci B Esmark 1886 roku sho demonstruye minlivist prisnovodnogo ravlika en Muller 1774 Birgitta Esmark doslidzhuvala nazemnih i prisnovodnih molyuskiv Norvegiyi ta yih poshirennya Pridilyala znachnu uvagu vivchennyu shirotnogo rozpodilu molyuskiv j zokrema vivchennyu arktichnoyi chastini krayini Bilshist materialiv zbirala osobisto v bagatoh regionah Takozh opracovuvala muzejni kolekciyi zokrema spivrobitnichala z en de obroblyala kolekciyi zibrani kuratorom muzeyu da Opublikuvala lishe 6 naukovih prac kozhna z yakih mistila opis zibranih u Norvegiyi molyuskiv i analiz yih poshirennya Najpovnishij oglyad nazemnih i prisnovodnih molyuskiv Norvegiyi navedeno v ostannij praci doslidnici On the land and freshwater Mollusca of Norway opublikovanij anglijskoyu v Journal of Conchology 1886 roku U cij praci dlya Norvegiyi navedeno 121 vid molyuskiv za togochasnimi uyavlennyami a takozh blizko 80 variyetetiv cih vidiv Cej oglyad z urahuvannyam podalshih taksonomichnih zmin ohoplyuye majzhe vsi nativni vidi nazemnih i prisnovodnih molyuskiv vidomi dlya Norvegiyi za suchasnimi uyavlennyami Originalnij malyunok Oxyloma sarsii Esmark 1886 v pershoopisi B Esmark Doslidnicya zaproponuvala 2 novih dlya nauki vidi ta 6 novih variyetetiv Narazi viznanim iz cih taksoniv ye lishe odin vid Oxyloma sarsii Esmark 1886 sho buv zaproponovanij yak variyetet en Risso 1826 todi vikoristovuvalasya nazva Succinea pfeifferi molodshij sinonim Nizkij vidsotok taksoniv sho zalishayutsya viznanimi sered opisanih Birgittoyu Esmark poyasnyuyetsya vidsutnistyu endemikiv sered nazemnih i prisnovodnih molyuskiv Skandinaviyi tozh vpershe opisati zvidti mozhna bulo tilki shirokoposhirenij vid Same ce i stalosya u vipadku z Oxyloma sarsii areal cogo vidu ohoplyuye pivnichnu centralnu ta shidnu Yevropu zokrema Ukrayinu a takozh Blizkij Shid Centralnu Aziyu j bilshu chastinu Sibiru Opisani taksoniZhivij ravlik rodu en imovirno Oxyloma sarsii Niderlandi Hyalina norvegica Esmark 1880 ne vikoristovuyetsya sinonim en Muller 1774 Lymnaea truncatula var Schneideri Esmark 1882 ne vikoristovuyetsya Lymnaea truncatula var compressa Esmark 1882 ne vikoristovuyetsya Succinea Pfeifferi var Sarsii Esmark in Esmark et Hoyer 1886 zaraz Oxyloma sarsii Esmark 1886 Gyraulus polaris Esmark et Hoyer 1886 ne vikoristovuyetsya Limax cinereus var punctatus Esmark 1886 ne vikoristovuyetsya Lehmannia marginata var obscurus Esmark 1886 ne vikoristovuyetsya Sphaerium mamillanum var clessini Esmark 1886 ne vikoristovuyetsya U praci Esmark i Hoyera 1886 roku bulo takozh vpershe opisano nini viznanij vid prisnovodnogo dvostulkovogo molyuska en ale yak avtor cogo opisu zaznachenij Stefan Klessin i vidpovidno cej vid perevazhno rozglyadayetsya yak Pisidium lilljeborgii Clessin 1886 inodi v rodi en Ale na dumku deyakih doslidnikiv avtorami opisu vidu v comu vipadku slid vvazhati avtoriv statti tobto Pisidium lilljeborgii Esmark et Hoyer 1886 Analogichna situaciya maye misce z nazvoyu Pisidium hoyeri Clessin 1886 sho odnak ne vikoristovuyetsya i vvazhayetsya sinonimom en Poli 1791 Naukovi praciEsmark B 1880 Bidrag til Kundskaben om Udbredelsen af Norges Land og Ferskvandsmollusker i forskjellige Egne of Landet 25 215 223 Esmark B 1882 Land and freshwater Mollusks in the Arctic region of Norway 5 93 104 Esmark B 1882 Die Pisidien des sudlichen Norwegens en 5 1 6 Esmark B 1882 Nyt Bidrag til Kundskaben om Norges Land og Ferskoands Mollusker 27 77 110 Esmark B Hoyer Z A 1886 Die Land und Susswassermollusken des arctischen Norwegens en 8 84 123 Esmark B 1886 On the land and freshwater Mollusca of Norway Journal of Conchology 5 90 131 PrimitkiNorsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 http sdei senckenberg de biographies information php id 8493 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Begravde i Oslo Gravferdsetaten i Oslo kommune d Track Q78152098d Track Q25439892 Forvo Birgitte pronunciation in Norwegian Forvo Elise pronunciation in Norwegian Creese M R S 2004 Ladies in the Laboratory II West European Women in Science 1800 1900 A Survey of Their Contributions to Research Scarecrow Press ISBN 978 1 4616 0581 2 Eeg Henriksen V 2005 Norges forste kvinnelige zoolog Kvinne Historie originalu za 23 chervnya 2024 Wisloff G B 2022 Birgitte Esmark Norsk biografisk leksikon originalu za 23 chervnya 2024 Birgithe Elise Esmark Brevik Historielag 2023 originalu za 23 chervnya 2024 Birgitte Esmark Lokalhistorie Wiki 2023 originalu za 23 chervnya 2024 Natvig L R 1944 1943 Entomologien ved Det Kongelige Frederiks Universitet Et bidrag til norsk entomologis historie I Tidsrommet 1813 1907 en 7 1 2 1 73 p 42 Bionomia Birgitte Esmark specimens collected in Portugal Esmark B 1880 Bidrag til Kundskaben om Udbredelsen af Norges Land og Ferskvandsmollusker i forskjellige Egne of Landet 25 215 223 Esmark B 1882 Land and freshwater Mollusks in the Arctic region of Norway 5 93 104 Esmark B 1882 Die Pisidien des sudlichen Norwegens en 5 1 6 Esmark B 1882 Nyt Bidrag til Kundskaben om Norges Land og Ferskoands Mollusker 27 77 110 Esmark B Hoyer A 1886 Die Land und Susswassermollusken des arctischen Norwegens en 8 84 123 Esmark B 1886 On the land and freshwater Mollusca of Norway Journal of Conchology 5 90 131 Bionomia Birgitte Esmark specimens collected in Norway University of Oslo 18 and 19 Century lichen collectors in Norway Bionomia Birgitte Esmark specimens by organisations Dall W G 1884 On some Hydrocorallinae from Alaska and California 13 467 471 p 471 Norsk biografisk leksikon Ida Wedel Jarlsberg Minneartikkel om Birgitte Esmark pa 100 arsdagen for hennes fodsel Aftenposten 13 oktober 1941 Bank R 2011 Fauna Europea Project Checklist of the land and freshwater Gastropoda of Scandinavia Iceland Norway Sweden Denmark Finland Welter Schultes F W 2012 European non marine molluscs a guide for species identification Planet Poster Editions Gottingen 679 pp ISBN 9783933922755 MolluscaBase Advanced Search MolluscaBase Oxyloma sarsii MolluscaBase Pisidium lilljeborgii AnimalBase Pisidium lilljeborgii Mollusca Base Pisidium hoyeriDzherela ta posilannyaWisloff G B 2022 Birgitte Esmark Norsk biografisk leksikon originalu za 23 chervnya 2024 Birgithe Elise Esmark Brevik Historielag 2023 originalu za 23 chervnya 2024 Eeg Henriksen V 2005 Norges forste kvinnelige zoolog Kvinne Historie originalu za 23 chervnya 2024 Creese M R S 2004 Ladies in the Laboratory II West European Women in Science 1800 1900 A Survey of Their Contributions to Research Scarecrow Press ISBN 978 1 4616 0581 2 Natvig L R 1944 1943 Entomologien ved Det Kongelige Frederiks Universitet Et bidrag til norsk entomologis historie I Tidsrommet 1813 1907 en 7 1 2 1 73 p 42 Birgitte Esmark Lokalhistorie Wiki 2023 originalu za 23 chervnya 2024 Minneartikkel om Birgitte Esmark pa 100 arsdagen for hennes fodsel Aftenposten 13 oktober 1941 Nekrolog Birgithe Esmark Urd 22 5 1897 Shellers From the Past and the Present Esmark BirgitteCya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Cya stattya ye kandidatom u vibrani statti Obgovorennya nominaciyi vidbuvayetsya na storinci propozicij