Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бі лка село в Україні в Ушомирській сільській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області Кількіст

Білка (Ушомирська сільська громада)

Білка (Ушомирська сільська громада)

Бі́лка — село в Україні, в Ушомирській сільській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 562 особи (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр сільської ради.

село Білка
image
Будівля сільської ради
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Ушомирська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18060230030048520
Облікова картка с. Білка
с. Білка (до 2020 р.) 
Основні дані
Засноване 1775
Населення 562 (2001)
Площа 2,266 км²
Густота населення 248,01 осіб/км²
Поштовий індекс 11564
Географічні дані
Географічні координати 50°49′07″ пн. ш. 28°11′16″ сх. д. / 50.81861° пн. ш. 28.18778° сх. д. / 50.81861; 28.18778Координати: 50°49′07″ пн. ш. 28°11′16″ сх. д. / 50.81861° пн. ш. 28.18778° сх. д. / 50.81861; 28.18778
Середня висота
над рівнем моря 		198 м
Водойми Білка, Уж
Найближча залізнична станція Омелянівка
Відстань до
залізничної станції 		12 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Березюка, 17, с. Ушомир, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11571
Карта
image
image
Білка
image
image
Білка
Мапа

image Білка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Білка.

Географія

Розташоване за 35 км на південний захід від м. Коростеня, 12 км від залізничної станції Омелянівка та 6 км від автошляху Мозир—Вінниця.

Населення

Станом на 1885 рік у селі мешкало 850 осіб, налічувалось 45 дворових господарств.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 374 особи, з них: православних — 1 251, чоловіків — 705, жінок — 669.

У 1900 році кількість мешканців села становила 1 480 осіб, дворів — 249, у 1906 році — 1 473 особи, дворів — 253.

В 1923 році кількість населення становила 2 142 особи, кількість дворів — 371.

Станом на 1972 рік, кількість населення становила 887 осіб, дворів — 320.

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 617 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 562 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,22 %
молдовська 1,42 %
білоруська 0,18 %
російська 0,18 %

Історія

Історична дата утворення — 1775 рік. На карті боліт Полісся Даніеля Цвікера 1650 року, де позначено розповсюдження кошенілі, село позначено як місце збору червця.

image
Церква, збудована 1775 року

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, на річці Білка; були православна церква, школа, гостиний двір, водяний млин, винокурня.

В кінці 19 століття — село Барашівської волості Житомирського повіту, розкинулося біля впадіння річки Білка до Ужа, за 82 версти від Житомира, поштова станція — в Іскорості, за 35 верст, до найближчої залізничної станції Бердичів — 100 верст. Власність Тишкевича, що проживав у Мінській губернії. Католицька парафія — в Ушомирі. В селі були дерев'яна церква з дерев'яною дзвіницею, збудована 1775 року, гуральня та шкіряний завод. При церкві 69 десятин землі. Церковно-парафіяльну школу відкрито 1885 року. До складу православної парафії входили села Баскаки та Рудня-Білоцька. Дворів 222, правосланих — 1684, римокатоликів — 37, юдеїв — 89. Сусідні парафії — Сушки (3 версти), Рясне (7 верст), Бондарівка (8 верст).

Село розкинулося посеред широкої, на кільканадцять квадратних верст, поляни, оточеної велетенськими лісами. Ушомирський, давидівський та білоцький ключі, що займали частину повіту, належали родині Нововейських гербу Ястшембець. Згодом білоцький та давидівський ключі успадкувала одна з доньок ушомирського дідича Миколая Нововейського, Гонорина, що вийшла за Оскара Тишкевича. Після її смерті, у 1888 році, власником маєтків став єдиний син, Йосип Тишкевич. До білоцького ключа входили села Білка, Сушки, Рясне, Рудня-Білоцька, Ришавка, Яблунець та слободи Яблунець і Зеленище.

image
Селянська хата, 1929 рік

У 1906 році — село Барашівської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 75 верст, до волосного центру, с. Бараші — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Горошках.

В березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоствореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році увійшло до складу новоствореної Білківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Барашівського району Коростенської округи; адміністративний центр сільської ради. Розміщувалося за 22 версти від районного центру, с. Бараші.

На фронтах Другої світової війни воювали 242 жителі села, з них 64 нагороджено орденами й медалями, 106 загинуло. В районі села діяло партизанське з′єднання ім. Шитова.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, за яким було закріплено 4 539 га угідь, в тому числі 3 376 га ріллі. Колгосп займався вирощуванням зернових культур, льону та картоплі, також виробництвом продукції тваринництва. В селі була середня школа, будинок культури, бібліотека та фельдшерсько-акушерський пункт.

image
Будинок культури с Білка

30 грудня 1962 року село, в складі сільської ради, увійшло до Ємільчинського району, 9 грудня 1966 року — до складу Коростенського району Житомирської області.

У 2020 році територію та населені пункти Білківської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Ушомирської сільської територіальної громади Коростенського району Житомирської області.

Відомі люди

Примітки

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Білка, Коростенський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 3 лютого 2022.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 204. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 14 березня 2023.
  4. Biłka (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 154. (пол.)
  5. (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 лютого 2022.
  6. (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир. 1923. с. 128. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 лютого 2022.
  7. . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 3 лютого 2022.
  8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  9. . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  10. Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 78. Процитовано 19 березня 2023.
  11. (PDF). Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 8, 203. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 3 лютого 2022.
  12. . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 27 червня 2021.

Посилання

  • Погода в селі Білка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bi lka selo v Ukrayini v Ushomirskij silskij teritorialnij gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 562 osobi 2001 U 1923 2020 rokah administrativnij centr silskoyi radi selo Bilka Budivlya silskoyi radi Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Korostenskij rajon Gromada Ushomirska silska gromada Kod KATOTTG UA18060230030048520 Oblikova kartka s Bilka s Bilka do 2020 r Osnovni dani Zasnovane 1775 Naselennya 562 2001 Plosha 2 266 km Gustota naselennya 248 01 osib km Poshtovij indeks 11564 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 49 07 pn sh 28 11 16 sh d 50 81861 pn sh 28 18778 sh d 50 81861 28 18778 Koordinati 50 49 07 pn sh 28 11 16 sh d 50 81861 pn sh 28 18778 sh d 50 81861 28 18778 Serednya visota nad rivnem morya 198 m Vodojmi Bilka Uzh Najblizhcha zaliznichna stanciya Omelyanivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi vul Berezyuka 17 s Ushomir Korostenskij r n Zhitomirska obl 11571 Karta Bilka Bilka Mapa Bilka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bilka GeografiyaRoztashovane za 35 km na pivdennij zahid vid m Korostenya 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Omelyanivka ta 6 km vid avtoshlyahu Mozir Vinnicya NaselennyaStanom na 1885 rik u seli meshkalo 850 osib nalichuvalos 45 dvorovih gospodarstv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 374 osobi z nih pravoslavnih 1 251 cholovikiv 705 zhinok 669 U 1900 roci kilkist meshkanciv sela stanovila 1 480 osib dvoriv 249 u 1906 roci 1 473 osobi dvoriv 253 V 1923 roci kilkist naselennya stanovila 2 142 osobi kilkist dvoriv 371 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 887 osib dvoriv 320 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 617 osib stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 562 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 22 moldovska 1 42 biloruska 0 18 rosijska 0 18 IstoriyaIstorichna data utvorennya 1775 rik Na karti bolit Polissya Danielya Cvikera 1650 roku de poznacheno rozpovsyudzhennya koshenili selo poznacheno yak misce zboru chervcya Cerkva zbudovana 1775 roku Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Barashivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi na richci Bilka buli pravoslavna cerkva shkola gostinij dvir vodyanij mlin vinokurnya V kinci 19 stolittya selo Barashivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu rozkinulosya bilya vpadinnya richki Bilka do Uzha za 82 versti vid Zhitomira poshtova stanciya v Iskorosti za 35 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv 100 verst Vlasnist Tishkevicha sho prozhivav u Minskij guberniyi Katolicka parafiya v Ushomiri V seli buli derev yana cerkva z derev yanoyu dzviniceyu zbudovana 1775 roku guralnya ta shkiryanij zavod Pri cerkvi 69 desyatin zemli Cerkovno parafiyalnu shkolu vidkrito 1885 roku Do skladu pravoslavnoyi parafiyi vhodili sela Baskaki ta Rudnya Bilocka Dvoriv 222 pravoslanih 1684 rimokatolikiv 37 yudeyiv 89 Susidni parafiyi Sushki 3 versti Ryasne 7 verst Bondarivka 8 verst Selo rozkinulosya posered shirokoyi na kilkanadcyat kvadratnih verst polyani otochenoyi veletenskimi lisami Ushomirskij davidivskij ta bilockij klyuchi sho zajmali chastinu povitu nalezhali rodini Novovejskih gerbu Yastshembec Zgodom bilockij ta davidivskij klyuchi uspadkuvala odna z donok ushomirskogo didicha Mikolaya Novovejskogo Gonorina sho vijshla za Oskara Tishkevicha Pislya yiyi smerti u 1888 roci vlasnikom mayetkiv stav yedinij sin Josip Tishkevich Do bilockogo klyucha vhodili sela Bilka Sushki Ryasne Rudnya Bilocka Rishavka Yablunec ta slobodi Yablunec i Zelenishe Selyanska hata 1929 rik U 1906 roci selo Barashivskoyi volosti 1 go stanu Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do gubernskogo ta povitovogo centru m Zhitomir stanovila 75 verst do volosnogo centru s Barashi 10 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya v Goroshkah V berezni 1921 roku v skladi volosti uvijshlo do novostvorenogo Korostenskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Bilkivskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Barashivskogo rajonu Korostenskoyi okrugi administrativnij centr silskoyi radi Rozmishuvalosya za 22 versti vid rajonnogo centru s Barashi Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali 242 zhiteli sela z nih 64 nagorodzheno ordenami j medalyami 106 zaginulo V rajoni sela diyalo partizanske z yednannya im Shitova V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu za yakim bulo zakripleno 4 539 ga ugid v tomu chisli 3 376 ga rilli Kolgosp zajmavsya viroshuvannyam zernovih kultur lonu ta kartopli takozh virobnictvom produkciyi tvarinnictva V seli bula serednya shkola budinok kulturi biblioteka ta feldshersko akusherskij punkt Budinok kulturi s Bilka 30 grudnya 1962 roku selo v skladi silskoyi radi uvijshlo do Yemilchinskogo rajonu 9 grudnya 1966 roku do skladu Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti U 2020 roci teritoriyu ta naseleni punkti Bilkivskoyi silskoyi radi vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti vklyucheno do skladu Ushomirskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Korostenskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiMatviyenko Volodimir Pavlovich nar 1938 r geroj Ukrayini pershij Golova Nacionalnogo Banku Ukrayini Golova pravlinnya Prominvestbanku PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Bilka Korostenskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 3 lyutogo 2022 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 204 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 18 Procitovano 14 bereznya 2023 Bilka 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 154 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska s 4 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2022 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir 1923 s 128 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 3 lyutogo 2022 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 3 lyutogo 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 N Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 78 Procitovano 19 bereznya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Upor R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 8 203 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 3 lyutogo 2022 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 PosilannyaPogoda v seli Bilka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ