Бі́ла Крини́ця — село в Україні, у Кам'янецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
село Біла Криниця | |
---|---|
Собор Успіння Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Чернівецький район |
Громада | Кам'янецька сільська громада |
Облікова картка | Біла Криниця |
Основні дані | |
Засноване | 1760—1780 |
Населення | 169 осіб |
Поштовий індекс | 60440 |
Телефонний код | +380 3734 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°58′37″ пн. ш. 25°53′00″ сх. д. / 47.97694° пн. ш. 25.88333° сх. д.Координати: 47°58′37″ пн. ш. 25°53′00″ сх. д. / 47.97694° пн. ш. 25.88333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 450 м |
Відстань до обласного центру | 45,1 км |
Відстань до районного центру | 18,9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60440, Чернівецька область, Чернівецький район с. Старий Вовчинець |
Сільський голова | Остафійчук Петро Радулович |
Карта | |
Біла Криниця | |
Біла Криниця | |
Мапа | |
Біла Криниця у Вікісховищі |
Світовий духовно-історичний центр старообрядництва. У 1996 році в Білій Криниці проходив всесвітній старообрядницький собор.
У старообрядництві це невеличке село на кордоні з Румунією відоме тим, що тут 28 жовтня 1846 року було відновлено тричинну ієрархію — у сущому сані до старообрядців приєднався митрополит Амвросій. До 160-річчя цієї події 14-17 вересня 2006 року в українському селі Біла Криниця пройшов Освячений собор старообрядницької церкви.
Географія
Село розташоване в історичному регіоні Буковина за 45 км від Чернівців (автошлях ), поблизу кордону з Румунією, Біла Криниця—Климоуці. На північному заході від села бере початок річка Тарнаука, ліва притока Сучави. На півдні від села на українсько-румунському кордоні бере початок річка Русулуй, ліва притока Сучави.
Клімат
Біла Криниця знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія
Із січня 1775 року село в складі імперії Габсбурґів (Австрія). Від 28 листопада 1918 року село Біла Криниця опинилося у складі Румунії (повіт Радівці). На той час велику частину населення села становили російські липовани.
Біла Криниця — центр поселення старовірів на Буковині, резиденція старообрядницького архієрея. Російські старообрядці (інші назви: липовани, пилипони) прибули на Буковину з Причорномор'я, Молдавії, Валахії та Бессарабії в 1760—1780-х pp. Поселення липован з'явилися у трьох повітах. Австрійська влада, зацікавлена у заселенні Буковини, ставилася до прибульців прихильно. Патентом від 1783 року імператор Йосиф II звільнив їх від податків на 20 років і гарантував свободу віровизнання. За невелику плату переселенці одержали землю й були звільнені від панщини, а також на 50 років — від військової служби.
Із 28 червня 1940 року Північна Буковина стала частиною СРСР. Радянські війська з'явилися у селі 30 червня. Митрополит Силуан Кравцов, тяжко хворий на той момент, був змушений покинути Білу Криницю й вирушив у Бреїлу, де отримав притулок.
З 1991 року в складі незалежної України.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 169 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 76,33 % |
українська | 20,12 % |
молдовська | 2,37 % |
румунська | 0,59 % |
Старообрядництво
За матеріальної допомоги одновірців із Росії село мало свій церковний центр: монастир і собор. На базі жіночого Білокриницького монастиря в 1844 році було створено єпархію, а з 1846 — ієрархію на чолі з митрополитом (Білокриницька митрополія), яка висвячувала священиків і єпископів для старообрядців усього світу.
Село стало центром відновлення старообрядців (т. зв. поповців, які, на відміну від безпоповців, мали священиків та визнавали таїнства). 28 жовтня 1846 року в Білій Криниці, у Покровському соборі, відбулося приєднання митрополита Амвросія до Православної старообрядницької церкви.
Покровський монастир був найбільшим духовно-просвітницьким центром на Буковині. Тут проживали митрополит, єпископ, вікарій, священноінок, два ієродиякона, по тридцять ченців і послушників. У монастирі була зібрана велика бібліотека, переписувалися книги, зберігався архів митрополії. На території обителі розташовувалися Покровський собор, храм Св. Миколи, митрополичі палати, двоповерховий братський корпус.
Наприкінці 1940-х років Покровський монастир було зруйновано. На монастирському цвинтарі збереглися могили білокриницьких митрополитів, ченців Павла й Алімпія — місцевих святих.
У 1940-х роках митрополію перенесено до Румунії. Нині резиденція митрополита білокриницького — Бреїла.
У роки радянської влади собор був закритий і тільки наприкінці 1980-х років його повернуто віруючим. У 1992 році знову освячений. Успенський собор донині належить жіночому старообрядницькому монастиреві.
У 1988 році в Білій Криниці створено музей старообрядництва, але в 1996 році його було закрито у зв'язку зі скороченням витрат державного бюджету, а експонати передано в обласний краєзнавчий музей.
На місці чоловічого монастиря, постраждалого під час Другої світової війни, облаштовано прикордонну заставу.
Пам'ятки
Великий митрополичий собор збудовано в 1900—1908 роках на кошти московського купця Гліба Степановича Овсянникова в пам'ять про сина Олександра, який помер молодим. Автор проекту — придворний архітектор австрійського імператора В. І. Клік. Храм освячено в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці митрополитом білокриницьким Макарієм у співслужінні архієпископа московського Іоанна. В його декоративному оформленні чітко простежуються риси російської архітектури XVII—XVIII ст. Споруда нагадує Собор Василя Блаженного в Москві. Поблизу — Космодем'янська церква XVIII-XIX століття, типово української дерев'яної архітектури.
Про життя старообрядців у Білій Криниці писали Л. Толстой, В. Короленко, А. Герцен, Федір Чащин.
Світлини
- Собор Успіння Пресвятої Богородиці
- Собор Успіння Пресвятої Богородиці
- Собор Успіння Пресвятої Богородиці Біла Криниця
Примітки
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 лютого 2019.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біла Криниця (Чернівецький район) |
- Фоторепортаж про собор старообрядцев [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Путівник по Україні. Біла Криниця[недоступне посилання з червня 2019]
- Старі фото Білої Криниці[недоступне посилання з червня 2019]
- Славка Куцай. Сила віри. // National Geographic Україна. — Вип. листопад 2014. — С. 38-47.
Посилання
- Облікова картка с. Біла Криниця. Верховна Рада України. оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi la Krini cya selo v Ukrayini u Kam yaneckij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Bila KrinicyaSobor Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciSobor Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Kam yanecka silska gromadaOblikova kartka Bila Krinicya Osnovni daniZasnovane 1760 1780Naselennya 169 osibPoshtovij indeks 60440Telefonnij kod 380 3734Geografichni daniGeografichni koordinati 47 58 37 pn sh 25 53 00 sh d 47 97694 pn sh 25 88333 sh d 47 97694 25 88333 Koordinati 47 58 37 pn sh 25 53 00 sh d 47 97694 pn sh 25 88333 sh d 47 97694 25 88333Serednya visota nad rivnem morya 450 mVidstan do oblasnogo centru 45 1 kmVidstan do rajonnogo centru 18 9 kmMisceva vladaAdresa radi 60440 Chernivecka oblast Cherniveckij rajon s Starij VovchinecSilskij golova Ostafijchuk Petro RadulovichKartaBila KrinicyaBila KrinicyaMapa Bila Krinicya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bila Krinicya Svitovij duhovno istorichnij centr staroobryadnictva U 1996 roci v Bilij Krinici prohodiv vsesvitnij staroobryadnickij sobor U staroobryadnictvi ce nevelichke selo na kordoni z Rumuniyeyu vidome tim sho tut 28 zhovtnya 1846 roku bulo vidnovleno trichinnu iyerarhiyu u sushomu sani do staroobryadciv priyednavsya mitropolit Amvrosij Do 160 richchya ciyeyi podiyi 14 17 veresnya 2006 roku v ukrayinskomu seli Bila Krinicya projshov Osvyachenij sobor staroobryadnickoyi cerkvi GeografiyaSelo roztashovane v istorichnomu regioni Bukovina za 45 km vid Chernivciv avtoshlyah poblizu kordonu z Rumuniyeyu Bila Krinicya Klimouci Na pivnichnomu zahodi vid sela bere pochatok richka Tarnauka liva pritoka Suchavi Na pivdni vid sela na ukrayinsko rumunskomu kordoni bere pochatok richka Rusuluj liva pritoka Suchavi Klimat Bila Krinicya znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom IstoriyaIz sichnya 1775 roku selo v skladi imperiyi Gabsburgiv Avstriya Vid 28 listopada 1918 roku selo Bila Krinicya opinilosya u skladi Rumuniyi povit Radivci Na toj chas veliku chastinu naselennya sela stanovili rosijski lipovani Bila Krinicya centr poselennya staroviriv na Bukovini rezidenciya staroobryadnickogo arhiyereya Rosijski staroobryadci inshi nazvi lipovani piliponi pribuli na Bukovinu z Prichornomor ya Moldaviyi Valahiyi ta Bessarabiyi v 1760 1780 h pp Poselennya lipovan z yavilisya u troh povitah Avstrijska vlada zacikavlena u zaselenni Bukovini stavilasya do pribulciv prihilno Patentom vid 1783 roku imperator Josif II zvilniv yih vid podatkiv na 20 rokiv i garantuvav svobodu viroviznannya Za neveliku platu pereselenci oderzhali zemlyu j buli zvilneni vid panshini a takozh na 50 rokiv vid vijskovoyi sluzhbi Iz 28 chervnya 1940 roku Pivnichna Bukovina stala chastinoyu SRSR Radyanski vijska z yavilisya u seli 30 chervnya Mitropolit Siluan Kravcov tyazhko hvorij na toj moment buv zmushenij pokinuti Bilu Krinicyu j virushiv u Breyilu de otrimav pritulok Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 169 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokrosijska 76 33 ukrayinska 20 12 moldovska 2 37 rumunska 0 59 StaroobryadnictvoZa materialnoyi dopomogi odnovirciv iz Rosiyi selo malo svij cerkovnij centr monastir i sobor Na bazi zhinochogo Bilokrinickogo monastirya v 1844 roci bulo stvoreno yeparhiyu a z 1846 iyerarhiyu na choli z mitropolitom Bilokrinicka mitropoliya yaka visvyachuvala svyashenikiv i yepiskopiv dlya staroobryadciv usogo svitu Selo stalo centrom vidnovlennya staroobryadciv t zv popovciv yaki na vidminu vid bezpopovciv mali svyashenikiv ta viznavali tayinstva 28 zhovtnya 1846 roku v Bilij Krinici u Pokrovskomu sobori vidbulosya priyednannya mitropolita Amvrosiya do Pravoslavnoyi staroobryadnickoyi cerkvi Pokrovskij monastir buv najbilshim duhovno prosvitnickim centrom na Bukovini Tut prozhivali mitropolit yepiskop vikarij svyashennoinok dva iyerodiyakona po tridcyat chenciv i poslushnikiv U monastiri bula zibrana velika biblioteka perepisuvalisya knigi zberigavsya arhiv mitropoliyi Na teritoriyi obiteli roztashovuvalisya Pokrovskij sobor hram Sv Mikoli mitropolichi palati dvopoverhovij bratskij korpus Naprikinci 1940 h rokiv Pokrovskij monastir bulo zrujnovano Na monastirskomu cvintari zbereglisya mogili bilokrinickih mitropolitiv chenciv Pavla j Alimpiya miscevih svyatih U 1940 h rokah mitropoliyu pereneseno do Rumuniyi Nini rezidenciya mitropolita bilokrinickogo Breyila U roki radyanskoyi vladi sobor buv zakritij i tilki naprikinci 1980 h rokiv jogo povernuto viruyuchim U 1992 roci znovu osvyachenij Uspenskij sobor donini nalezhit zhinochomu staroobryadnickomu monastirevi U 1988 roci v Bilij Krinici stvoreno muzej staroobryadnictva ale v 1996 roci jogo bulo zakrito u zv yazku zi skorochennyam vitrat derzhavnogo byudzhetu a eksponati peredano v oblasnij krayeznavchij muzej Na misci cholovichogo monastirya postrazhdalogo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni oblashtovano prikordonnu zastavu Pam yatkiVelikij mitropolichij sobor zbudovano v 1900 1908 rokah na koshti moskovskogo kupcya Gliba Stepanovicha Ovsyannikova v pam yat pro sina Oleksandra yakij pomer molodim Avtor proektu pridvornij arhitektor avstrijskogo imperatora V I Klik Hram osvyacheno v im ya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici mitropolitom bilokrinickim Makariyem u spivsluzhinni arhiyepiskopa moskovskogo Ioanna V jogo dekorativnomu oformlenni chitko prostezhuyutsya risi rosijskoyi arhitekturi XVII XVIII st Sporuda nagaduye Sobor Vasilya Blazhennogo v Moskvi Poblizu Kosmodem yanska cerkva XVIII XIX stolittya tipovo ukrayinskoyi derev yanoyi arhitekturi Pro zhittya staroobryadciv u Bilij Krinici pisali L Tolstoj V Korolenko A Gercen Fedir Chashin SvitliniSobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Bila KrinicyaPrimitki Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 1 lyutogo 2019 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bila Krinicya Cherniveckij rajon Fotoreportazh pro sobor staroobryadcev 13 lipnya 2011 u Wayback Machine Putivnik po Ukrayini Bila Krinicya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Stari foto Biloyi Krinici nedostupne posilannya z chervnya 2019 Slavka Kucaj Sila viri National Geographic Ukrayina Vip listopad 2014 S 38 47 PosilannyaOblikova kartka s Bila Krinicya Verhovna Rada Ukrayini originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019