Микола Григорович (Гурійович) Буянов (18 липня 1925 — 8 липня 1944) — учасник евакуації та партизанського руху в Україні, руху Опору в Італії в роки Другої світової війни, кавалер найвищої нагороди Італії за подвиг на полі бою — золотої медалі «За військову доблесть» (20 травня 1985, посмертно).
Микола Григорович (Гурійович) Буянов | |
---|---|
Народження | 18 липня 1925 Могилів-Подільський, УРСР, СРСР (ниніУкраина) |
Смерть | 8 липня 1944 (18 років) біля села Кастельнуово де Саббіоні, поблизу міста Каврилья, в провинції Ареццо, Королівство Італія |
Поховання | Тоскана |
Країна | Українська РСР |
Приналежність | СРСР |
Роки служби | 1941—1944 |
Війни / битви | |
Нагороди | Медаль «За військову доблесть», Італія (золото |
Біографія
Народився 18 липня 1925 року в Могилів-Подільському в багатодітній родині. Мати — Тетяна Філатівна. Перший чоловік Тетяни Філатівни загинув під Перемишлем під час Першої світової війни в 1914 році, залишивши її вдовою з двома дітьми. На початку 1920-х вона вдруге вийшла заміж за петербуржця Григорія Буянова, який переїхав в Могилів-Подільський. У сім'ї народилося ще двоє синів, молодший — Микола. Через кілька років хвороба забрала і другого чоловіка.
Навчався у 2-й середній школі, відвідував гуртки Тсоавіахіму. За словами колишніх вчителів, Микола відрізнявся сумлінністю і надійністю в тих справах, за які брався. Його рисами характеру були справедливість і сміливість.
З початком Великої Вітчизняної війни 16-річний Микола зголосився вести «півторатонку» з біженцями, відправленими на схід. Потім на початку осені повернувся в Могилів-Подільський, який був окупований румунськими властями. Учасник підпільної групи, що складається з школярів. За словами колишнього підпільника Аркадія Полігова, хлопці сховали в підвалі одного з будинків радіоприймач, по якому брали передачі Радінформбюро, а потім власноруч писали листівки і вивішували їх на вулицях. Також сім'я Тетяни Філатівни допомагала євреям, яких переслідувала окупаційна влада.
У вересні 1943 року був заарештований і відправлений в Німеччину в якості остарбайтера. Разом з 10-ма своїми співвітчизниками Миколу відправили до Італію, на будівельні роботи на залізничній станції в Сан-Джованні-Вальдарно в провінції Ареццо (залізниця між Флоренцією і Римом). За півроку свого перебування в Італії намагався втекти чотири рази, і тільки п'ята спроба вдалася.
В кінці квітня 1944 Миколі Буянову вдалося зав'язати контакти з учасниками італійського Опору та з їх допомогою втекти з полону. 14 червня він був доставлений в партизанський загін «Кіатті» (італ. Chiatti входив в бригаду «Сінігалья»), який діяв в гірських районах, і після ряду перевірок включений до складу 5-ї роти партизанської бригади.
На початку липня 1944 німці та «чорносорочечники» почали масштабну каральну акцію проти партизан і мирного населення. Під Ареццо були перекинуті великі каральні частини, в тому числі альпійські стрілки. За кілька днів було розстріляно близько 200 чоловік, і мирне населення почало масово йти в гори.
8 липня 1944 року біля села Кастельнуово де Саббіоні поблизу міста Каврилья загін «Кіатті» проводив евакуацію цивільного населення, але їх вистежили та оточили. Кулеметник Микола Буянов визвався один прикривати відхід загону і загинув, після того як у його кулемета закінчилися патрони.
На наступний день його тіло було знайдено і поховано з почестями на цвинтарі в Сан-Джованні-Вальдарно.
Пам'ять
В Італії подвиг М. Г. Буянова вважається прикладом «блискучого і справжнього героїзму», «стійкої та рішучої волі до вищої самопожертви» . За словами Умберто Міні, бойового товариша Миколи, «своїм життям, як і багатьом іншим мешканцям нашого краю, я зобов'язаний Ніколо Буянову.» У 1978 році адміністрація міста Каврилья відкрила парк «Присвячений Італійському Руху Опору імені юного радянського партизана Миколи Буянова та інших загиблих у війні за національну свободу». На місці загибелі Миколи встановлено обеліск, на якому викарбувані слова: "Свобода не знає кордонів. Ми будемо пильні, щоб твоя смерть не була марною." Італійські кінематографісти зняли про Миколу документальний фільм «Моя битва за Україну». 20 травня 1985 року М. Г. Буянов посмертно нагороджений Золотою медаллю «За військову доблесть», ставши тим самим національним героєм Італії .
Більше 40 років італійка Нікла Берті ді Бона зберігала особисті речі Миколи — губну гармошку, листівки з видами Апеннін, особисту фотокартку і чорну стрічку з похоронного вінка, і в середині 1980-х передала їх до Асоціації партизан Італії. Нікла познайомилась з Миколою навесні 1944 року та допомагала йому під час втечі зі станції.
У 1990-х роках, завдяки земляку-герою, українське місто Могилів-Подільський налагодив побратимські зв'язки з італійським містом Каврилья. У Могилів-Подільському встановлено пам'ятник Миколі Буянову, його ім'ям названа вулиця і школа, в якій він навчався. В школі є музей. Кращі школярі отримують Буяновську стипендію, впроваджену місцевою владою. В одному з класів є іменна парта з табличкою — тут мають право сидіти найдостойніші учні.
Нагороди
- Золота медаль «За військову доблесть» (20 травня 1985, посмертно)
Документальні фільми
- Моя битва за Україну. Італія.
Примітки
- Віктор Мельник. (укр.). Газета «Україна молода». Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 18 вересня 2011.
- . Сайт «Lavita.OdessIta». Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 17 вересня 2011.
- Nicolai Bujanov (італ.). Associazione Nazionale Partigiani d'Italia. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 18 вересня 2011.
- BUJANOV Nicolaj. quirinale.it. Presidenza della Repubblica (Официальный сайт Президента Республики Италия). Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 18 вересня 2011. (італ.)
Література
- Віктор Мельник. (укр.). Газета «Україна молода». Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 18 вересня 2011.
- Nicolai Bujanov (італ.). Associazione Nazionale Partigiani d'Italia. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 18 вересня 2011.
- BUJANOV Nicolaj. quirinale.it. Presidenza della Repubblica. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 18 вересня 2011. (італ.)
- . Сайт «Lavita.OdessIta». Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 17 вересня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Grigorovich Gurijovich Buyanov 18 lipnya 1925 8 lipnya 1944 uchasnik evakuaciyi ta partizanskogo ruhu v Ukrayini ruhu Oporu v Italiyi v roki Drugoyi svitovoyi vijni kavaler najvishoyi nagorodi Italiyi za podvig na poli boyu zolotoyi medali Za vijskovu doblest 20 travnya 1985 posmertno Mikola Grigorovich Gurijovich BuyanovNarodzhennya18 lipnya 1925 1925 07 18 Mogiliv Podilskij URSR SRSR niniUkraina Smert8 lipnya 1944 1944 07 08 18 rokiv bilya sela Kastelnuovo de Sabbioni poblizu mista Kavrilya v provinciyi Arecco Korolivstvo ItaliyaPohovannyaToskanaKrayina Ukrayinska RSRPrinalezhnistSRSRRoki sluzhbi1941 1944Vijni bitviDruga svitova vijna Evakuaciya v SRSR pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1941 Radyanskij partizanskij ruh na teritoriyi Ukrayini u chasi Drugoyi svitovoyi vijni 1941 1943 1944 NagorodiMedal Za vijskovu doblest Italiya zoloto Pam yatnik Mikoli Grigorovichu Buyanovu v misti Mogiliv Podilskij Pam yatna doshkaBiografiyaNarodivsya 18 lipnya 1925 roku v Mogiliv Podilskomu v bagatoditnij rodini Mati Tetyana Filativna Pershij cholovik Tetyani Filativni zaginuv pid Peremishlem pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 roci zalishivshi yiyi vdovoyu z dvoma ditmi Na pochatku 1920 h vona vdruge vijshla zamizh za peterburzhcya Grigoriya Buyanova yakij pereyihav v Mogiliv Podilskij U sim yi narodilosya she dvoye siniv molodshij Mikola Cherez kilka rokiv hvoroba zabrala i drugogo cholovika Navchavsya u 2 j serednij shkoli vidviduvav gurtki Tsoaviahimu Za slovami kolishnih vchiteliv Mikola vidriznyavsya sumlinnistyu i nadijnistyu v tih spravah za yaki bravsya Jogo risami harakteru buli spravedlivist i smilivist Z pochatkom Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 16 richnij Mikola zgolosivsya vesti pivtoratonku z bizhencyami vidpravlenimi na shid Potim na pochatku oseni povernuvsya v Mogiliv Podilskij yakij buv okupovanij rumunskimi vlastyami Uchasnik pidpilnoyi grupi sho skladayetsya z shkolyariv Za slovami kolishnogo pidpilnika Arkadiya Poligova hlopci shovali v pidvali odnogo z budinkiv radioprijmach po yakomu brali peredachi Radinformbyuro a potim vlasnoruch pisali listivki i vivishuvali yih na vulicyah Takozh sim ya Tetyani Filativni dopomagala yevreyam yakih peresliduvala okupacijna vlada U veresni 1943 roku buv zaareshtovanij i vidpravlenij v Nimechchinu v yakosti ostarbajtera Razom z 10 ma svoyimi spivvitchiznikami Mikolu vidpravili do Italiyu na budivelni roboti na zaliznichnij stanciyi v San Dzhovanni Valdarno v provinciyi Arecco zaliznicya mizh Florenciyeyu i Rimom Za pivroku svogo perebuvannya v Italiyi namagavsya vtekti chotiri razi i tilki p yata sproba vdalasya V kinci kvitnya 1944 Mikoli Buyanovu vdalosya zav yazati kontakti z uchasnikami italijskogo Oporu ta z yih dopomogoyu vtekti z polonu 14 chervnya vin buv dostavlenij v partizanskij zagin Kiatti ital Chiatti vhodiv v brigadu Sinigalya yakij diyav v girskih rajonah i pislya ryadu perevirok vklyuchenij do skladu 5 yi roti partizanskoyi brigadi Na pochatku lipnya 1944 nimci ta chornosorochechniki pochali masshtabnu karalnu akciyu proti partizan i mirnogo naselennya Pid Arecco buli perekinuti veliki karalni chastini v tomu chisli alpijski strilki Za kilka dniv bulo rozstrilyano blizko 200 cholovik i mirne naselennya pochalo masovo jti v gori 8 lipnya 1944 roku bilya sela Kastelnuovo de Sabbioni poblizu mista Kavrilya zagin Kiatti provodiv evakuaciyu civilnogo naselennya ale yih vistezhili ta otochili Kulemetnik Mikola Buyanov vizvavsya odin prikrivati vidhid zagonu i zaginuv pislya togo yak u jogo kulemeta zakinchilisya patroni Na nastupnij den jogo tilo bulo znajdeno i pohovano z pochestyami na cvintari v San Dzhovanni Valdarno Pam yatObelisk v parku imeni Mikoli Buyanova Kavrilya Italiya V Italiyi podvig M G Buyanova vvazhayetsya prikladom bliskuchogo i spravzhnogo geroyizmu stijkoyi ta rishuchoyi voli do vishoyi samopozhertvi Za slovami Umberto Mini bojovogo tovarisha Mikoli svoyim zhittyam yak i bagatom inshim meshkancyam nashogo krayu ya zobov yazanij Nikolo Buyanovu U 1978 roci administraciya mista Kavrilya vidkrila park Prisvyachenij Italijskomu Ruhu Oporu imeni yunogo radyanskogo partizana Mikoli Buyanova ta inshih zagiblih u vijni za nacionalnu svobodu Na misci zagibeli Mikoli vstanovleno obelisk na yakomu vikarbuvani slova Svoboda ne znaye kordoniv Mi budemo pilni shob tvoya smert ne bula marnoyu Italijski kinematografisti znyali pro Mikolu dokumentalnij film Moya bitva za Ukrayinu 20 travnya 1985 roku M G Buyanov posmertno nagorodzhenij Zolotoyu medallyu Za vijskovu doblest stavshi tim samim nacionalnim geroyem Italiyi Bilshe 40 rokiv italijka Nikla Berti di Bona zberigala osobisti rechi Mikoli gubnu garmoshku listivki z vidami Apennin osobistu fotokartku i chornu strichku z pohoronnogo vinka i v seredini 1980 h peredala yih do Asociaciyi partizan Italiyi Nikla poznajomilas z Mikoloyu navesni 1944 roku ta dopomagala jomu pid chas vtechi zi stanciyi U 1990 h rokah zavdyaki zemlyaku geroyu ukrayinske misto Mogiliv Podilskij nalagodiv pobratimski zv yazki z italijskim mistom Kavrilya U Mogiliv Podilskomu vstanovleno pam yatnik Mikoli Buyanovu jogo im yam nazvana vulicya i shkola v yakij vin navchavsya V shkoli ye muzej Krashi shkolyari otrimuyut Buyanovsku stipendiyu vprovadzhenu miscevoyu vladoyu V odnomu z klasiv ye imenna parta z tablichkoyu tut mayut pravo siditi najdostojnishi uchni NagorodiZolota medal Za vijskovu doblest 20 travnya 1985 posmertno Dokumentalni filmiMoya bitva za Ukrayinu Italiya PrimitkiViktor Melnik ukr Gazeta Ukrayina moloda Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 18 veresnya 2011 Sajt Lavita OdessIta Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 17 veresnya 2011 Nicolai Bujanov ital Associazione Nazionale Partigiani d Italia Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 18 veresnya 2011 BUJANOV Nicolaj quirinale it Presidenza della Repubblica Oficialnyj sajt Prezidenta Respubliki Italiya Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 18 veresnya 2011 ital LiteraturaViktor Melnik ukr Gazeta Ukrayina moloda Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 18 veresnya 2011 Nicolai Bujanov ital Associazione Nazionale Partigiani d Italia Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 18 veresnya 2011 BUJANOV Nicolaj quirinale it Presidenza della Repubblica Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 18 veresnya 2011 ital Sajt Lavita OdessIta Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 17 veresnya 2011