Петро Панасович Бузу́к (псевдоніми П. Росич, П. Р.; 19 червня (1 липня) 1891 або 2 червня, с. Шерпень, Бендерський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія або с. Тернівка, Парканська волость Тираспольський повіт Херсонська губернія, Російська імперія — 7 грудня 1938, Вологда, Росія) — український і білоруський мовознавець-славіст, педагог, доктор філологічних наук.
Бузук Петро Панасович | |
---|---|
Псевдо | П. Росич; П. Р. |
Народився | 1 липня 1891 Бессарабська губернія, Російська імперія |
Помер | 7 грудня 1938 м. Вологда, РРФСР, СРСР ·розстріл |
Громадянство | Російська імперія, СРСР |
Діяльність | перекладач, письменник, поет, славіст, літературознавець, прозаїк, мовознавець, викладач університету, літературознавець |
Галузь | мовознавство[1], літературознавство[1], слов'янознавство[1], діалектологія[1] і d[1] |
Alma mater | Новоросійський університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Знання мов | білоруська[1], російська[1] і українська[1] |
Заклад | Новоросійський університет, Одеський інститут народної освіти, Білоруський державний університет |
|
Життєпис
Щодо місця народження нема однозначної інформації. За однією версією, народився в с. Шерпени (Шерпень) Бендерського повіту Бессарабської губернії, за іншою — в с. Тернівка Парканської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії в сім'ї народного вчителя.
1904—1910 роки — навчався в Олексіївському реальному училищі в Тирасполі, де був одним із найкращих учнів. Після його закінчення самостійно готувався і поступив у Імператорський Новоросійський університет в Одесі на історико-філологічний факультет. Закінчив його в 1916 році. За поданням професора Б. Ляпунова був залишений в університеті для підготовки до професорського звання.
З 1920 року — викладав у Гуманітарно-суспільному інституті, Археологічному інституті, в Одеському інституті народної освіти.
В 1924 році захистив докторську дисертацію з філології на тему «До питання про місце написання (йшлося про Болгарію).
З осені 1925 року на запрошення ректора Білоруського державного університету Володимира Пічети переїхав до Мінська, де викладав у БДУ. У 1926 році перейшов до Інституту білоруської культури (вчений секретар з 1929 року). З 1929 року був головою Діалектологічної комісії.
У 1929 році взяв участь у I Міжнародному конгресі славістів у Празі, де виступив з ідеєю створення загальнослов'янського лінгвістичного атласу.
Під псевдонімами П.Росич, П. Р. тощо друкував свої вірші, прозу, переклади. З 1928 року був членом літературного об'єднання «Маладняк».
6 серпня 1930 року ГПУ Білоруської РСР заарештував його у справі (згодом звільнений).
З 1931 року був директором Інституту мовознавства АН БРСР. Водночас завідував кафедрою мовознавства в БДУ, читав там курс загального мовознавства, методику та наукову граматику білоруської мови.
9 лютого 1934 року був вдруге заарештований. За постановою «трійки» від 3 квітня 1934 року висланий до Вологди на 3 роки, де працював бібліотекарем (1934—1935 роки) і викладав німецьку мову в педінституті.
Після закінчення терміну заслання, 15 липня 1937 року, заарештований утретє. Після тривалого слідства засуджений до страти. Розстріляний 7 грудня 1938 року у Вологді.
В 1956 році посмертно реабілітований.
Наукова діяльність
В тій чи іншій мірі володів усіма слов'янськими, румунською (молдавською), італійською, німецькою, англійською, татарською, івритом, латиною та деякими іншими мовами.
Вивчав проблеми праслов'янської мови, діалектного роздрібнення мови слов'ян дописемної епохи, мови давніх слов'янських пам'яток, а також пам'яток давньої Русі, питання загального та порівняльного мовознавства, психології мови, вивчав філологічну діяльність Олександра Потебні, Б. Ляпунова, Олексія Соболевського, Івана Бодуена де Куртене та інших. Багато праць присвятив історії та діалектології української мови, аналізові мови та стилю окремих творів української літератури, особливостям сучасної української мови.
Багато зробив для розвитку білоруського мовознавства. Найбільшим його досягненням у цій галузі стала монографія «Спроба лінгвістычнае географіі Беларусі. Ч. 1. Фонетыка і морфолёгія. Вып. 1. Гаворкі Цэнтральнае і Ўсходняе Беларусі і суседніх мясцовасьцяй Украіны і Вялікарасіі ў першай чвэрці ХХ ст.» (Мінськ, 1928 рік). Водночас продовжував україномовні студії.
Є автором понад 70 опублікованих праць.
Праці
- Мова і правопис у творах Г. С. Сковороди // Памяти Г. С. Сковороди (1722–—1922). — Одеса, 1923. — С. 62—84;
- Коротка історія української мови. І: Вступ і звучання. — Одеса, 1924. — 60 с.
- Основные вопросы языкознания. — 2е изд. — М., 1924. — 218 с.
- Українські етимології // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — 1926. — Кн. VII–VIII. — С. 67—73.
- Взаємовідносини між українською та білоруською мовами (методологічний нарис) // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — 1926. — Кн. VII–VIII. — С. 421—426.
- Памяці Франко // Полымя. — 1926, — № 4. — С . 23 — 28.
- Нарис історії української мови. Вступ, фонетика і морфологія з додатком історичної хрестоматії. — К., 1927. — 96 с.
- Про мову найдавнішої української Євангелії // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. Кн. 12 — Київ: З друк. УАН, 1927. — С. 1—11.
- Становішча беларускай мовы сярод іншых славянскіх моваў // Працы Акадэмічнае конферэнцыі па рэформе беларускага правапісу і азбукі (14—21 лістапада .). — Менск, 1927. — С. 75—114.
- Спроба лігвістычнае геаграфіі Беларусі.– Част. І. — Менск, 1928.– 112 с. + карти;
- Уваги з приводу casus comparationis // Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського. — Т. 2. [ 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] – К., 1928. — С. 202—207;
- Діалектологічний нарис Полтавщини // Український діялектологічний збірник. — Кн. 2. — К., 1929. — С. 159—197.
- З історичної діалектної української мови. Говірка Луцької євангелії XIV в. // Збірник Комісії для дослідження історії української мови. — Т. 1 [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — К., 1931. — С. 113—135.
Література та джерела
- Петро Панасович Бузук: Одеський період наукової діяльності/ М, І. Ілляш. // Тези наукової конференції Одеського університету. — Одеса,1965. — С. 51—52.
- П. А. Бузук / Я. Рамановіч, А. Юрэвіч. — Мінск, 1969.
- Страницы биографии П. А. Бузука / Г. Д. Зленко. // Кодры. — 1973. — № 2;
- Бузук Петр Афанасьевич // Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды: Биобиблиогр. слов. — Т. 2. — Минск, 1977.
- Бузук Петро Панасович [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004. — С. 553—554.
- Бузук Петро Панасович / Г. П. Півторак. // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — . — С. 57.
- Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 2: А — І. [ 23 лютого 2017 у Wayback Machine.] — 2-ге вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. – Одеса: Астропринт, 2005. — С. 178—180.
- Бузук Петро Панасович // Українська граматика в іменах: енциклопедичний словник-довідник: науково-довідкове видання / Донец. нац. ун-т, Донец. юрид. ін-т; упоряд.: Загнітко А., Балко М. — Донецьк: ДонНУ, 2013.. — С. 52—53. —
Посилання
- Зленко Г. Д. Бузук Петро Панасович [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України
- Експерт [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Петр Афанасьевич Бузук // Офіційний сайт Державної адміністрації м. Тирасполя і м. Дністровська [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Хобзей Наталія. Бузук Петро [ 7 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія «Наукове товариство ім. Шевченка»
- Датченко Ю. В. До питання про лінгвістичну спадщину Петра Бузука [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.].
- Петр Бузук // ПОГИБШИЕ ПОЭТЫ — жертвы коммунистических репрессий [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Писатель-славяновед Петр Бузук // Первый Приднестровский (відеосюжет), червень 2016
Примітки
- Czech National Authority Database
- Петр Бузук // ПОГИБШИЕ ПОЭТЫ — жертвы коммунистических репрессий [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 29 червня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Panasovich Buzu k psevdonimi P Rosich P R 19 chervnya 1 lipnya 1891 18910701 abo 2 chervnya s Sherpen Benderskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiya abo s Ternivka Parkanska volost Tiraspolskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya 7 grudnya 1938 Vologda Rosiya ukrayinskij i biloruskij movoznavec slavist pedagog doktor filologichnih nauk Buzuk Petro PanasovichPsevdoP Rosich P R Narodivsya1 lipnya 1891 Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 grudnya 1938 m Vologda RRFSR SRSR rozstrilGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistperekladach pismennik poet slavist literaturoznavec prozayik movoznavec vikladach universitetu literaturoznavecGaluzmovoznavstvo 1 literaturoznavstvo 1 slov yanoznavstvo 1 dialektologiya 1 i d 1 Alma materNovorosijskij universitetNaukovij stupindoktor filologichnih naukZnannya movbiloruska 1 rosijska 1 i ukrayinska 1 ZakladNovorosijskij universitet Odeskij institut narodnoyi osviti Biloruskij derzhavnij universitet Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buzuk ZhittyepisShodo miscya narodzhennya nema odnoznachnoyi informaciyi Za odniyeyu versiyeyu narodivsya v s Sherpeni Sherpen Benderskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi za inshoyu v s Ternivka Parkanskoyi volosti Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi v sim yi narodnogo vchitelya 1904 1910 roki navchavsya v Oleksiyivskomu realnomu uchilishi v Tiraspoli de buv odnim iz najkrashih uchniv Pislya jogo zakinchennya samostijno gotuvavsya i postupiv u Imperatorskij Novorosijskij universitet v Odesi na istoriko filologichnij fakultet Zakinchiv jogo v 1916 roci Za podannyam profesora B Lyapunova buv zalishenij v universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Z 1920 roku vikladav u Gumanitarno suspilnomu instituti Arheologichnomu instituti v Odeskomu instituti narodnoyi osviti V 1924 roci zahistiv doktorsku disertaciyu z filologiyi na temu Do pitannya pro misce napisannya jshlosya pro Bolgariyu Z oseni 1925 roku na zaproshennya rektora Biloruskogo derzhavnogo universitetu Volodimira Picheti pereyihav do Minska de vikladav u BDU U 1926 roci perejshov do Institutu biloruskoyi kulturi vchenij sekretar z 1929 roku Z 1929 roku buv golovoyu Dialektologichnoyi komisiyi U 1929 roci vzyav uchast u I Mizhnarodnomu kongresi slavistiv u Prazi de vistupiv z ideyeyu stvorennya zagalnoslov yanskogo lingvistichnogo atlasu Pid psevdonimami P Rosich P R tosho drukuvav svoyi virshi prozu perekladi Z 1928 roku buv chlenom literaturnogo ob yednannya Maladnyak 6 serpnya 1930 roku GPU Biloruskoyi RSR zaareshtuvav jogo u spravi zgodom zvilnenij Z 1931 roku buv direktorom Institutu movoznavstva AN BRSR Vodnochas zaviduvav kafedroyu movoznavstva v BDU chitav tam kurs zagalnogo movoznavstva metodiku ta naukovu gramatiku biloruskoyi movi 9 lyutogo 1934 roku buv vdruge zaareshtovanij Za postanovoyu trijki vid 3 kvitnya 1934 roku vislanij do Vologdi na 3 roki de pracyuvav bibliotekarem 1934 1935 roki i vikladav nimecku movu v pedinstituti Pislya zakinchennya terminu zaslannya 15 lipnya 1937 roku zaareshtovanij utretye Pislya trivalogo slidstva zasudzhenij do strati Rozstrilyanij 7 grudnya 1938 roku u Vologdi V 1956 roci posmertno reabilitovanij Naukova diyalnistV tij chi inshij miri volodiv usima slov yanskimi rumunskoyu moldavskoyu italijskoyu nimeckoyu anglijskoyu tatarskoyu ivritom latinoyu ta deyakimi inshimi movami Vivchav problemi praslov yanskoyi movi dialektnogo rozdribnennya movi slov yan dopisemnoyi epohi movi davnih slov yanskih pam yatok a takozh pam yatok davnoyi Rusi pitannya zagalnogo ta porivnyalnogo movoznavstva psihologiyi movi vivchav filologichnu diyalnist Oleksandra Potebni B Lyapunova Oleksiya Sobolevskogo Ivana Boduena de Kurtene ta inshih Bagato prac prisvyativ istoriyi ta dialektologiyi ukrayinskoyi movi analizovi movi ta stilyu okremih tvoriv ukrayinskoyi literaturi osoblivostyam suchasnoyi ukrayinskoyi movi Bagato zrobiv dlya rozvitku biloruskogo movoznavstva Najbilshim jogo dosyagnennyam u cij galuzi stala monografiya Sproba lingvistychnae geografii Belarusi Ch 1 Fonetyka i morfolyogiya Vyp 1 Gavorki Centralnae i Ўshodnyae Belarusi i susednih myascovascyaj Ukrainy i Vyalikarasii y pershaj chverci HH st Minsk 1928 rik Vodnochas prodovzhuvav ukrayinomovni studiyi Ye avtorom ponad 70 opublikovanih prac Praci Mova i pravopis u tvorah G S Skovorodi Pamyati G S Skovorodi 1722 1922 Odesa 1923 S 62 84 Korotka istoriya ukrayinskoyi movi I Vstup i zvuchannya Odesa 1924 60 s Osnovnye voprosy yazykoznaniya 2 e izd M 1924 218 s Ukrayinski etimologiyi Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1926 Kn VII VIII S 67 73 Vzayemovidnosini mizh ukrayinskoyu ta biloruskoyu movami metodologichnij naris Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1926 Kn VII VIII S 421 426 Pamyaci Franko Polymya 1926 4 S 23 28 Naris istoriyi ukrayinskoyi movi Vstup fonetika i morfologiya z dodatkom istorichnoyi hrestomatiyi K 1927 96 s Pro movu najdavnishoyi ukrayinskoyi Yevangeliyi Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN Kn 12 Kiyiv Z druk UAN 1927 S 1 11 Stanovishcha belaruskaj movy syarod inshyh slavyanskih movay Pracy Akademichnae konferencyi pa reforme belaruskaga pravapisu i azbuki 14 21 listapada Mensk 1927 S 75 114 Sproba ligvistychnae geagrafii Belarusi Chast I Mensk 1928 112 s karti Uvagi z privodu casus comparationis Yuvilejnij zbirnik na poshanu akademika Mihajla Sergijovicha Grushevskogo T 2 11 listopada 2020 u Wayback Machine K 1928 S 202 207 Dialektologichnij naris Poltavshini Ukrayinskij diyalektologichnij zbirnik Kn 2 K 1929 S 159 197 Z istorichnoyi dialektnoyi ukrayinskoyi movi Govirka Luckoyi yevangeliyi XIV v Zbirnik Komisiyi dlya doslidzhennya istoriyi ukrayinskoyi movi T 1 3 serpnya 2020 u Wayback Machine K 1931 S 113 135 Literatura ta dzherelaPetro Panasovich Buzuk Odeskij period naukovoyi diyalnosti M I Illyash Tezi naukovoyi konferenciyi Odeskogo universitetu Odesa 1965 S 51 52 P A Buzuk Ya Ramanovich A Yurevich Minsk 1969 Stranicy biografii P A Buzuka G D Zlenko Kodry 1973 2 Buzuk Petr Afanasevich Bulahov M G Vostochnoslavyanskie yazykovedy Biobibliogr slov T 2 Minsk 1977 Buzuk Petro Panasovich 7 grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini T 3 Kiyiv 2004 S 553 554 Buzuk Petro Panasovich G P Pivtorak Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 S 57 Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu Biografichnij slovnik T 2 A I 23 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2 ge vid dop Vidp red V A Smintina Odesa Astroprint 2005 S 178 180 Buzuk Petro Panasovich Ukrayinska gramatika v imenah enciklopedichnij slovnik dovidnik naukovo dovidkove vidannya Donec nac un t Donec yurid in t uporyad Zagnitko A Balko M Doneck DonNU 2013 S 52 53 ISBN 978 966 639 556 9PosilannyaZlenko G D Buzuk Petro Panasovich 7 grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Ekspert 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Petr Afanasevich Buzuk Oficijnij sajt Derzhavnoyi administraciyi m Tiraspolya i m Dnistrovska 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Hobzej Nataliya Buzuk Petro 7 grudnya 2019 u Wayback Machine Enciklopediya Naukove tovaristvo im Shevchenka Datchenko Yu V Do pitannya pro lingvistichnu spadshinu Petra Buzuka 29 listopada 2014 u Wayback Machine Petr Buzuk POGIBShIE POETY zhertvy kommunisticheskih repressij 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Pisatel slavyanoved Petr Buzuk Pervyj Pridnestrovskij videosyuzhet cherven 2016 Primitki Czech National Authority Database d Track Q13550863 Petr Buzuk POGIBShIE POETY zhertvy kommunisticheskih repressij 15 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 Procitovano 29 chervnya 2016