Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 | |
| Тип | Публічна |
|---|---|
| Організаційно-правова форма господарювання | закрите акціонерне товариство |
| Галузь | фаянсове виробництво, порцелянове виробництво |
| Засновано | 1867 |
| Засновник(и) | Кузнєцов Матвій Сидорович |
| Закриття (ліквідація) | 2006 |
| Штаб-квартира | Буди, Харківська область |
| Ключові особи | Кузнєцов Матвій Сидорович |
Будянський фаянсовий завод (до 1923 — завод «Тов-во порцелянових і фаянсових виробів М. С. Кузнєцова», 1923—1929 — «Серп і молот», 1929—1932 — «Фаянсовий завод Буди», в 1932—1991 — «Будянський фаянсовий завод») — колишнє підприємство в смт. Буди (Харківська область). Випускав керамічні (фаянсові) вироби для домашнього господарства та декоративні керамічні вироби. Продукція відрізнялася високою якістю і художнім виконанням. При виробництві використовувався метод штампованого (відбиток) нанесення зображення, а також ручний розпис.
Історія заводу
У 1867 році Кузнєцов Матвій Сидорович (постачальник російського імператорського двору з 1902 року) засновує фаянсову фабрику в селі Байрак.
У 1886 році Кузнєцов переносить фаянсову фабрику з села Байрак в село Буди. Це було викликано тим, що в 1870 році через село була прокладена залізнична гілка Мерефа — Люботин. У селі був побудований залізничний вокзал. Першими цехами для виробництва послужили куплені Кузнєцовим приміщення колишньої винокурні поміщика Т. Г. Котляра.
У 1887 році почала роботу «Ново-Харківська фабрика М. С. Кузнєцова в селі Буди». Будянський завод був четвертим заводом, який увійшов в «Товариство виробництва фарфорових та фаянсових виробів М. С. Кузнєцова». Товариство почало діяти з 1889 року, до початку XX століття в нього входили вже 8 найбільших заводів Російської імперії. Першим управляючим став О. О. Рибалка.
З 1892 а на заводі почали виготовляти вироби з фаянсу. До цього, в перші роки роботи заводу, вироблявся напівфаянс.
У 1894 році освоєно виробництво порцелянових виробів.
На 1895 рік, вироблялося більше 1000 зразків всіляких предметів на суму до 500 000 карбованців на рік. Фабрика мала 9 горнів, з них 3 для випалу порцеляни і 6 для випалу фаянсу. Робітників було 2141 осіб.
В кінці XIX століття обсяг виробництва досяг 6,5 млн фаянсових виробів в рік, а в 70-х роках XX століття завод виготовляв близько 80 млн фаянсовий виробів в рік.
Під час революції 1905 року на Будянському заводі (як і на багатьох підприємствах Імперії) відбувалися страйки. 11 жовтня 1905 року 2,5 тис. робітників застрайкували, вимагаючи підвищення зарплатні.
Після революції 1923 року завод був націоналізований. Багато робітників заводу билися в складі Люботинського червоногвардійського загону. Брали участь у боях проти австро-німецьких окупантів під Змієвом і Лисичанськом, брали участь в розгромі денікінців і врангелівців.
У 1922 році увійшов до складу Всеукраїнського тресту «Укрфарфорфаянсстекло».
У 1923—1929 роках носив назву «Серп і молот».
У 1929—1932 роках носив назву «Фаянсовий завод Буди».
У 1932—1991 роках носив назву «Будянський фаянсовий завод».
Під час Другої світової війни завод був зруйнований. Його відновили повністю до 1953 року.
У 1970-ті річний обсяг виробництва сягав 80 млн одиниць фаянсових виробів.
Після 1991 року завод був акціонований.
На середину 2000-х завод виробляв 21 млн одиниць на рік, штат робітників та службовців становив 1,7 тис. Продукція, крім внутрішнього ринку, надходила до Азербайджану, Росії, Молдови, Словаччини, Туреччини, Німеччини, Болгарії, Франції, Польщі та країн Балтії.
2 листопада 2006 року Господарський суд Харківської області визнав банкрутом виробника керамічних виробів ЗАТ «Будянський фаянс». Завод, який пропрацював майже 120 років, в 2006 році припинив випуск продукції.
2 листопада 2021 шестиповерховий корпус заводу підірвали.
Роль заводу в житті Буд
Будянський фаянсовий завод був основним підприємством Буд, на ньому працювали кожен четвертий мешканець селища. З самого початку свого існування завод відігравав велику роль в житті селища.
На кошти Кузнєцова в Будах були відкриті: лікарня, лазня, школа для робітників та їхніх дітей, ремісниче училище, бараки і гуртожитки, була підведена телефонна лінія. Також була відкрита фабрична бібліотека (1897 рік), яку вважали зразковою в губернії.
Товар
З самого початку існування підприємства продукція відрізнялася високою якістю і художнім виконанням.
На початку на заводі тільки копіювали зарубіжні зразки — за формою та декором. Згодом, коли ринок збуту торкнувся сільське населення і міщан, з'явився посуд в народному стилі: миски, кухлі, глечики, господарські банки, прикрашені квітами і букетами, дуже близькими до народних настінних розписів і малюнків на скринях. Кузнєцов, вперше в Імперії використовував малюнок, нанесений штампом за допомогою трафарету, який поєднаний з ручною допискою. Дуже скоро «Будянський фаянс» став найбільшим і самобутнім підприємством з випуску столового фаянсу на українських землях.
Кузнєцов, будучи прихильником розвитку, постійно удосконалював технологію виробництва. У 1910 році французька фірма «Фор» випустила автомати для формування чашок з товстими стінками, майже відразу ж дані автомати з'явилися в Будах. У 80-ті роки в Західній Європі стало модним прикрашати порцеляну перекладними малюнками способом декалькоманії — кольорового друку, повністю імітуючи ручний розпис, ця технологія була швидко освоєна і в Будах.
Незадовго до закриття на підприємстві застосовувалися такі технології як: глибокий друк, шовкографія, ангоб, деколь, живопис.
Будянські керамісти створили свій неповторний стиль — . В різні часи на підприємстві працювало 18 художників — членів Спілки художників України. Колектив митців сформувався у 1950-ті за ініціативою директора заводу М. Гончарова. Очолив творчу лабораторію у 1948 році головний художник С. Панасюк. З заводом пов'язані життя та діяльність відомих художників — Р. Вакули, Г. Чернова, М. Ніколаєва, Ю. Піманкіна, О. Рибіної, І. Сень, Г. Кломбицької, Б. Пяниди, Л. Антонової, В. Сідака, В. Родіонової та інших.
Нагороди: Велика золота медаль на Всесвітній виставці в Парижі (1889); право «Товариству М. С. Кузнєцова» називатись «Поставщик Двора Его Императорского Величества» (1902); лауреат національного конкурсу «Вища проба» (2003).
Клейма
На вироби Будянського фаянсового заводу (як і вироби інших підприємств) наносилися клейма, із зазначенням найменування підприємства (або його емблеми), а також часто і клас якості.
C початку 60-х років XX століття емблемою підприємства був півень. У період СРСР вироби, які йшли на експорт, несли злегка змінену емблему. До «півня» додавалася напис англійською мовою «Made in USSR», що йшла півколом по нижній частині малюнка. З 1991 року цей напис було замінено на «Made in Ukraine».
- Різновиди клейм
-
![image]()
Клеймо на тарілці виробленої у 1957-66 роках. Підприємство у складі -
![image]()
Клеймо на тарілці виробленої напочатку 60-х років (після 1961 р.) -
![image]()
Клеймо на тарілці виробленої для мережі «Общепит» (вироблено до 1991 р.) -
![image]()
Клеймо на тарілці виробленої на експорт (вироблено до 1991 р.) -
![image]()
Клеймо на тарілці виробленої на експорт (вироблено після 1991 р.)
Див. також
Примітки
- Марія Солодовнік, Ірина Гнатюк (7 листопада 2021). . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано Суспільне.
Посилання
- Будянський фаянсовий завод [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Цікаві факти та історичні довідки на шпальтах старих газет [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Харьков экскурсионный. Будянский фарфорофаянсовый завод [ 30 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Тарілки зі співучим півником стали історією [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Газета "Урядовий кур'єр", 3 вересня 2013.
- Посуд Будянського фаянсового заводу в колекції ХІМ [ 10 листопада 2021 у Wayback Machine.] - Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
dohid Budyanskij fayansovij zavodTipPublichnaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyazakrite akcionerne tovaristvoGaluzfayansove virobnictvo porcelyanove virobnictvoZasnovano1867Zasnovnik i Kuznyecov Matvij SidorovichZakrittya likvidaciya 2006Shtab kvartiraBudi Harkivska oblastKlyuchovi osobiKuznyecov Matvij Sidorovich Budyanskij fayansovij zavod do 1923 zavod Tov vo porcelyanovih i fayansovih virobiv M S Kuznyecova 1923 1929 Serp i molot 1929 1932 Fayansovij zavod Budi v 1932 1991 Budyanskij fayansovij zavod kolishnye pidpriyemstvo v smt Budi Harkivska oblast Vipuskav keramichni fayansovi virobi dlya domashnogo gospodarstva ta dekorativni keramichni virobi Produkciya vidriznyalasya visokoyu yakistyu i hudozhnim vikonannyam Pri virobnictvi vikoristovuvavsya metod shtampovanogo vidbitok nanesennya zobrazhennya a takozh ruchnij rozpis Istoriya zavoduZasnovnik zavodu Kuznyecov M S Reklama Tovaristva Kuznyecova M S Sered pidpriyemstv vkazano Budyanskij zavod 1917 rik Reklama Tovaristva Kuznyecova M S Sered pidpriyemstv vkazano Budyanskij zavod 1902 rik U 1867 roci Kuznyecov Matvij Sidorovich postachalnik rosijskogo imperatorskogo dvoru z 1902 roku zasnovuye fayansovu fabriku v seli Bajrak U 1886 roci Kuznyecov perenosit fayansovu fabriku z sela Bajrak v selo Budi Ce bulo viklikano tim sho v 1870 roci cherez selo bula prokladena zaliznichna gilka Merefa Lyubotin U seli buv pobudovanij zaliznichnij vokzal Pershimi cehami dlya virobnictva posluzhili kupleni Kuznyecovim primishennya kolishnoyi vinokurni pomishika T G Kotlyara U 1887 roci pochala robotu Novo Harkivska fabrika M S Kuznyecova v seli Budi Budyanskij zavod buv chetvertim zavodom yakij uvijshov v Tovaristvo virobnictva farforovih ta fayansovih virobiv M S Kuznyecova Tovaristvo pochalo diyati z 1889 roku do pochatku XX stolittya v nogo vhodili vzhe 8 najbilshih zavodiv Rosijskoyi imperiyi Pershim upravlyayuchim stav O O Ribalka Z 1892 a na zavodi pochali vigotovlyati virobi z fayansu Do cogo v pershi roki roboti zavodu viroblyavsya napivfayans U 1894 roci osvoyeno virobnictvo porcelyanovih virobiv Na 1895 rik viroblyalosya bilshe 1000 zrazkiv vsilyakih predmetiv na sumu do 500 000 karbovanciv na rik Fabrika mala 9 gorniv z nih 3 dlya vipalu porcelyani i 6 dlya vipalu fayansu Robitnikiv bulo 2141 osib V kinci XIX stolittya obsyag virobnictva dosyag 6 5 mln fayansovih virobiv v rik a v 70 h rokah XX stolittya zavod vigotovlyav blizko 80 mln fayansovij virobiv v rik Pid chas revolyuciyi 1905 roku na Budyanskomu zavodi yak i na bagatoh pidpriyemstvah Imperiyi vidbuvalisya strajki 11 zhovtnya 1905 roku 2 5 tis robitnikiv zastrajkuvali vimagayuchi pidvishennya zarplatni Pislya revolyuciyi 1923 roku zavod buv nacionalizovanij Bagato robitnikiv zavodu bilisya v skladi Lyubotinskogo chervonogvardijskogo zagonu Brali uchast u boyah proti avstro nimeckih okupantiv pid Zmiyevom i Lisichanskom brali uchast v rozgromi denikinciv i vrangelivciv U 1922 roci uvijshov do skladu Vseukrayinskogo trestu Ukrfarforfayanssteklo U 1923 1929 rokah nosiv nazvu Serp i molot U 1929 1932 rokah nosiv nazvu Fayansovij zavod Budi U 1932 1991 rokah nosiv nazvu Budyanskij fayansovij zavod Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zavod buv zrujnovanij Jogo vidnovili povnistyu do 1953 roku U 1970 ti richnij obsyag virobnictva syagav 80 mln odinic fayansovih virobiv Pislya 1991 roku zavod buv akcionovanij Na seredinu 2000 h zavod viroblyav 21 mln odinic na rik shtat robitnikiv ta sluzhbovciv stanoviv 1 7 tis Produkciya krim vnutrishnogo rinku nadhodila do Azerbajdzhanu Rosiyi Moldovi Slovachchini Turechchini Nimechchini Bolgariyi Franciyi Polshi ta krayin Baltiyi 2 listopada 2006 roku Gospodarskij sud Harkivskoyi oblasti viznav bankrutom virobnika keramichnih virobiv ZAT Budyanskij fayans Zavod yakij propracyuvav majzhe 120 rokiv v 2006 roci pripiniv vipusk produkciyi 2 listopada 2021 shestipoverhovij korpus zavodu pidirvali Rol zavodu v zhitti BudBudyanskij fayansovij zavod buv osnovnim pidpriyemstvom Bud na nomu pracyuvali kozhen chetvertij meshkanec selisha Z samogo pochatku svogo isnuvannya zavod vidigravav veliku rol v zhitti selisha Na koshti Kuznyecova v Budah buli vidkriti likarnya laznya shkola dlya robitnikiv ta yihnih ditej remisniche uchilishe baraki i gurtozhitki bula pidvedena telefonna liniya Takozh bula vidkrita fabrichna biblioteka 1897 rik yaku vvazhali zrazkovoyu v guberniyi TovarZ samogo pochatku isnuvannya pidpriyemstva produkciya vidriznyalasya visokoyu yakistyu i hudozhnim vikonannyam Na pochatku na zavodi tilki kopiyuvali zarubizhni zrazki za formoyu ta dekorom Zgodom koli rinok zbutu torknuvsya silske naselennya i mishan z yavivsya posud v narodnomu stili miski kuhli glechiki gospodarski banki prikrasheni kvitami i buketami duzhe blizkimi do narodnih nastinnih rozpisiv i malyunkiv na skrinyah Kuznyecov vpershe v Imperiyi vikoristovuvav malyunok nanesenij shtampom za dopomogoyu trafaretu yakij poyednanij z ruchnoyu dopiskoyu Duzhe skoro Budyanskij fayans stav najbilshim i samobutnim pidpriyemstvom z vipusku stolovogo fayansu na ukrayinskih zemlyah Kuznyecov buduchi prihilnikom rozvitku postijno udoskonalyuvav tehnologiyu virobnictva U 1910 roci francuzka firma For vipustila avtomati dlya formuvannya chashok z tovstimi stinkami majzhe vidrazu zh dani avtomati z yavilisya v Budah U 80 ti roki v Zahidnij Yevropi stalo modnim prikrashati porcelyanu perekladnimi malyunkami sposobom dekalkomaniyi kolorovogo druku povnistyu imituyuchi ruchnij rozpis cya tehnologiya bula shvidko osvoyena i v Budah Nezadovgo do zakrittya na pidpriyemstvi zastosovuvalisya taki tehnologiyi yak glibokij druk shovkografiya angob dekol zhivopis Budyanski keramisti stvorili svij nepovtornij stil V rizni chasi na pidpriyemstvi pracyuvalo 18 hudozhnikiv chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kolektiv mitciv sformuvavsya u 1950 ti za iniciativoyu direktora zavodu M Goncharova Ocholiv tvorchu laboratoriyu u 1948 roci golovnij hudozhnik S Panasyuk Z zavodom pov yazani zhittya ta diyalnist vidomih hudozhnikiv R Vakuli G Chernova M Nikolayeva Yu Pimankina O Ribinoyi I Sen G Klombickoyi B Pyanidi L Antonovoyi V Sidaka V Rodionovoyi ta inshih Nagorodi Velika zolota medal na Vsesvitnij vistavci v Parizhi 1889 pravo Tovaristvu M S Kuznyecova nazivatis Postavshik Dvora Ego Imperatorskogo Velichestva 1902 laureat nacionalnogo konkursu Visha proba 2003 KlejmaNa virobi Budyanskogo fayansovogo zavodu yak i virobi inshih pidpriyemstv nanosilisya klejma iz zaznachennyam najmenuvannya pidpriyemstva abo jogo emblemi a takozh chasto i klas yakosti Zmini tovarnogo znaku zavodu C pochatku 60 h rokiv XX stolittya emblemoyu pidpriyemstva buv piven U period SRSR virobi yaki jshli na eksport nesli zlegka zminenu emblemu Do pivnya dodavalasya napis anglijskoyu movoyu Made in USSR sho jshla pivkolom po nizhnij chastini malyunka Z 1991 roku cej napis bulo zamineno na Made in Ukraine Riznovidi klejm Klejmo na tarilci viroblenoyi u 1957 66 rokah Pidpriyemstvo u skladi Klejmo na tarilci viroblenoyi napochatku 60 h rokiv pislya 1961 r Klejmo na tarilci viroblenoyi dlya merezhi Obshepit virobleno do 1991 r Klejmo na tarilci viroblenoyi na eksport virobleno do 1991 r Klejmo na tarilci viroblenoyi na eksport virobleno pislya 1991 r Div takozhPorcelyano fayansova promislovist Ukrayini Mezhigirskij fayans Keramichnij zavod Andzhejovskogo Kiyiv PrimitkiMariya Solodovnik Irina Gnatyuk 7 listopada 2021 Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano Suspilne PosilannyaPortal Keramika Portal Ukrayina Budyanskij fayansovij zavod 18 travnya 2015 u Wayback Machine Cikavi fakti ta istorichni dovidki na shpaltah starih gazet 18 travnya 2015 u Wayback Machine Harkov ekskursionnyj Budyanskij farforofayansovyj zavod 30 sichnya 2017 u Wayback Machine ros Tarilki zi spivuchim pivnikom stali istoriyeyu 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gazeta Uryadovij kur yer 3 veresnya 2013 Posud Budyanskogo fayansovogo zavodu v kolekciyi HIM 10 listopada 2021 u Wayback Machine Harkivskij istorichnij muzej imeni M F Sumcova