Ніколаєв Микола Борисович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ніколаєв.

Микола Борисович Нікола́єв (7 лютого 1925, Баранівка — 2 лютого 2012, Буди) — український художник декоративно-ужиткового мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1965 року.

Ніколаєв Микола Борисович
Народження	7 лютого 1925(1925-02-07) Баранівка, Шишацький район, Полтавська округа, Полтавська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	2 лютого 2012(2012-02-02) (86 років)
	Буди
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Миргородський керамічний технікум (1950)
Діяльність	художник
Вчитель	Панащатенко Валентина Степанівна
Працівник	Будянський фаянсовий завод
Член	Спілка радянських художників України

Біографія

Народився 7 лютого 1925 року в селі Баранівці (нині Миргородський район Полтавської області, Україна). У 1948—1950 роках навчався у Миргородському керамічному технікумі, де його викладачами були М. Мірошниченко, Г. Павелко, Валентина Панащатенко.

Упродовж 1950—1993 років працював на Будянському фаянсовому заводі, де з 1967 року обіймав посаду старшого художника. Під керівництвом В. Калуцького та Єлизавети Кондратенко створював виробничі зразки-еталони, рисунок під друк для масового виробництва; розробляв прості, лаконічні, утилітарні форми побутового й декоративного посуду, пластику малих форм. Мешкав у смт Будах в будинку на вулиці Комуністичнвій, № 17. Помер в Будах 2 лютого 2012 року.

Творчість

Працював у галузі декоративного мистецтва. Створював кавові та чайні сервізи, чорнильні, туалетні набори, вази, тарелі та інше. Серед робіт:

• настінні тарелі «Іван Мічурін» (1951), «Тарас Шевченко» (1951; 1961), «Квітка» (1970-ті), «Русалка лісова», «Водяник» (обидві — 1971);
• вази «Ювілею Великого Кобзаря» (1963, у спів­авторстві з Борисом Пянидою та ), «Його слово, його слава не вмре, не загине» (1964, у спів­авторстві з Борисом Пянидою та Іваном Сенем);
• триптих з шамотних настінних плит «Врага не буде, супостата…», «А буде син, і буде мати…», «І будуть люде на землі…» (1964, у співавторстві з Борисом Пянидою);
• сільнички «Баба Параска», «Баба Палажка» (обидві — 1968, у спів­авторстві), «Стецько» (1985);
• статуетка «Молодиця з макітрою» (1972, у спів­авторстві);
• набори для посуду «Салтівський» (1972, у спів­авторстві), «Герань лугова» (1983);
• комплекти мисок «Лісова сюїта» (1980-ті);
• набір для напоїв «Виноград» (1987; 1991, у спів­авторстві);
• «Число», «Ковчег», «Три фігури» (усі — 1996), «Гра», «Представлення» (обидва — 1997).

Брав участь у республіканських виставках з 1961 року, зарубіжних — з 1958 року, зокрема його твори ексонувалися у Ляйпцизі, Монреалі, Торонто, Загребі, Дамаску, Марселі, Познані, Чикаго, Ріо-де-Жанейро.

Деякі твори майстра зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Полтавських краєзнавчому і художньому музеях, Сумському і Харківському художніх музеях, Шевченківському національному заповіднику в Каневі, Диканському історико-краєзнавчому музеї.

Література

• Ніколаєв Микола Борисович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 326—327.;
• Ніколаєв Микола Борисович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 49;
• Марина Юр. Ніколаєв Микола Борисович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 561.;
• В. В. Мизгіна, В. М. Ханко. Ніколаєв Микола Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — .