Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буди́нок парла́менту Кари́нтії (нім. Landhaus Klagenfurt — ренесансна будівля, побудована між 1574 і 1594 роками, що тепер є резиденцією регіональної ради землі Каринтія, в австрійському місті Клагенфурт — столиці землі Каринтія. Тепер він є місцем функціювання парламенту Каринтиї, який складається з 36 депутатів державного парламенту (чоловіків і жінок). Ландтаг обирає чотирьох членів Каринтії до Федеральної ради.
| Будинок парламенту Каринтії Landhaus Klagenfurt | |
|---|---|
 | |
46°37′29″ пн. ш. 14°18′20″ сх. д. / 46.6249000° пн. ш. 14.3057000° сх. д.Координати: 46°37′29″ пн. ш. 14°18′20″ сх. д. / 46.6249000° пн. ш. 14.3057000° сх. д. | |
| Тип | будівля[1] |
| Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
| Країна |  Австрія |
| Розташування | Клагенфурт |
| Тип будівлі | резиденція парламенту Каринтії |
| Архітектурний стиль | ренесансна архітектура |
| Архітектор | Hans Freymann, Giovanni Antonio Verda |
| Художник | [de] |
| Засновник | Герцогство Каринтія |
| Будівництво | 1574 — 1587 |
| Стан | діючий |
| Адреса | Landhaus, 9020 Klagenfurt am Wörthersee |
| Сайт | ktn.gv.at |
  Будинок парламенту Каринтії (Австрія) | |
 Будинок парламенту Каринтії у Вікісховищі | |
Ця історична та репрезентативна споруда розміщена на одній з найважливіших площ у центрі міста між площею Святого Духа (Heiligengeistplatz) і Старою площею (Alten Platz) на краю найстарішої частини центру міста Клагенфурта.
[de]. 1740
Опис
Місто Клагенфурт за свою історію неодноразово зазнавало пожеж, землетрусів і ворожих нападів. Імператор Священної Римської імперії Максиміліан I (1459—1519) був не в змозі відновити Клагенфурт після пожежі 1514 року, яка майже повністю знищила місто. Тому 24 квітня 1518 року, незважаючи на гучні протести громадян, передав управління Клагенфуртом знаті Герцогства Каринтії. Всупереч незвичності такого рішення, воно мало позитивний вплив на економічне відродження та політичний і культурний підйом у Клагенфурті.
Зростання економіки дало поштовх для розбудови нової столиці герцогства. Для забезпечення міста водою з озера Вертер у 1527 році був побудований Ленд-канал довжиною 4,5 кілометра. Канал служив також як водний шлях, яким перевозили будівельні матеріали для нових будівель, а також наповнював водою оборонний рів, що був викопаний 1534 року. Знатні родини будували нові будинки, була побудована нова центральна площа міста — Нова площа (Neue Platz), а нові укріплення, на будівництво яких пішло півстоліття, зробили Клагенфурт найсильнішою фортецею на північ від Альп.
Будівля Каринтійського парламенту з крутим двосхилим дахом і двома вежами була зведена на місці старовинного герцогського замку XV століття з ровом, що був знищений пожежею 1535 року. Як і инші споруди того часу — стара фортеця (1586, А. Верда), [de], протестантська церква (1582—1591, нині собор святих Петра і Павла), — будинок ландтагу відбудовували в ренесансному стилі.
Будівництво будівлі в 1574 році розпочав архітектор Ганс Фрайман, але завершував цей архітектурний комплекс у 1587 році майстр з Лугано Джованні Антоніо Верда. Якраз він побудував дві вежі, що завершені бароковими куполами, які формою нагадують цибулини. Будівля збудована у формі підкови і своїми аркадами та подвійними сходами утворює затишне подвір'я. Вона має дивовижний інтер'єр у стилі Відродження, а її зали прикрашені фресками та гербами. В північному крилі все ще можна побачити залишки старого арсеналу. Західний та південний фасад були спроектовані близько 1730 року.
Перше спільне засідання парламенту з урядом землі Каринтія у побудованому будинку відбулося ще 4 грудня 1581 року. Лише в 1887 році уряд землі переїхав на теперішню площу Арнульфа (Arnulfplatz). Будівля і сьогодні є місцем розташування Каринтійського парламенту.
Епос Урбана Павмгартнера
Австрійський гуманіст [de] (? — 1630) у 1605 році, тобто через 17 років після завершення будівництва будинку ландгаусу, опублікував епос «Aristeion Carinthiae Claudiforum» [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.], у якому гекзаметром виголошує гімн хвали Клагенфурту, а також вихваляє красу недавно збудованого будинку парламенту.
Інтер'єр будинку парламенту
Двоповерховий будинок парламенту Каринтії зберіг багато історичних архітектурних та дизайнерських елементів. Найбільшу історичну цінність становить оздоблення його двох гербових зал: великої гербової зали з чудовим оформленням, де раніше проходили важливі урочистості, і малої гербової зали, яка теж вражає унікальним розписом з історичними елементам.
Велика гербова зала
Велика гербова зала в будинку парламенту розміщена на першому поверсі західного крила і має розміри 23 × 13 метрів і висоту 9,8 метра. Підлога виготовлена з білого, червоного та чорного мармуру. Первісні розписи Антона Блюменталя згоріли в 1723 році, тому стіни були прикрашені 665 гербами, що дають вражаюче свідчення про могутність і вплив каринтської знаті, настінними фресками з історичними зображеннями роботи найважливішого барокового живописця Каринтії [de] (1693—1760). Плафон на стелі також намальований Фроміллером для увічнення особистого візиту імператора Карла VI, батька Марії-Терезії, 22 серпня 1729 року.
Після пожежі 1723 року Фроміллер також створив художні меблі, які збереглися до наших днів. У великій залі з березня 2006 року перед каміном стоїть «князівський камінь», одна із найстаріших правових пам'яток Європи, це капітель римської колони, на якій відбувалася церемонія передавання влади герцогам Каринтії.
Мала гербова зала
Приміщення малої гербової зали має розміри 10 × 6,5 метрів. Зала була спроектована художником Фроміллером у 1740 році, який на її стінах забразив 298 гербів. На плафоні зображена алегорична фреска «Істина як дочка часу» (Veritas temporis filia).
Мала гербова зала використовується як консультативна кімната та кімната для засідань парламенту Каринтії.
Зала пленарних засідань
Стіни зали пленарних засідань парламенту прикрашає барвисте зображення карти з кордонами провінції Каринтія художника Карла Брандштеттера та фреска Каринтського референдуму роботи Світберта Лобіссера 1928 року.
У фоє висять два гобелени роботи художниці з Каринтії Гудрун Кампль.
Поштова марка Австрії
У 1950—1959 роках в Австрії була в обігу поштова марка кольору берлінської блакиті з зображенням «Будинку парламенту Каринтії». Номер у каталозі MICHEL: 1046. Номінальна вартість 1,40 австрійського шилінга.
Інформація для туристів
- Години роботи — з 1 квітня до 31 жовтня, пн–сб з 10:00 до 16:00.
- Вихідний день — неділя.
- Ціна квитка — 4 євро. З карткою Каринтії та діти до 6 років — безкоштовно.
- Пільговий квиток — 3 євро. Школярі — 2 євро.
- Час відвідування — приблизно 30 хв.
- Автобусна зупинка — Heiligengeistplatz.
Для забезпечення доступності будинку парламенту Каринтії для людей з будь-якими обмеженими можливостями з липня до 23 грудня 2015 року були виконані будівельні роботи, на які було витрачено 540000 євро.
Відвідувачі з дітьми можуть скористатися постійно оновлюваними культурними освітніми програмами, та розгадуванням задач вікторини на тему «Геральдичні та міфічні тварини» використовуючи для цього геральдичну карту та геральдичний пошук «Wappensaal_digital».
Галерея
-
![image]()
Будинок парламенту Каринтії -
![image]()
Велика гербова зала
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Історія будинку парламенту в Клагенфурті [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.] plattform-politische-bildung.at (нім.)
- Клагенфурт. Стара ратуша, Стара площа [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.] klagenfurt.at (нім.)
- Клагенфурт. Собор святих Петра і Павла [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.] klagenfurt.at (нім.)
- Опис та фотографії парламенту Каринтії — Австрія: Клагенфурт usefultravelarticles.com (англ.)
- Державний музей Рудольфінум [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] museen.de (нім.)
- Гербова зала в будинку парламенту Клагенфурта [ 6 січня 2022 у Wayback Machine.] landesmuseum.ktn.gv.at (нім.)
- Гербова зала ландтагу Клагенфурта [ 4 листопада 2021 у Wayback Machine.] kaerntencard.at (нім.)
- Ландгаус з геральдичним залом [ 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] outdooractive.com 17.07.2015 (нім.)
- Будинок парламенту безбар'єрний [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.] ktn.gv.at 30.12.2015 (нім.)
Посилання
- Офіційний сайт [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Клагенфурт [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.] cita.com.ua
- Державний музей Каринтії. Гербова зала [ 6 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Карта Клагенфурта [ 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.] gis-klagenfurt.at (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budi nok parla mentu Kari ntiyi nim Landhaus Klagenfurt renesansna budivlya pobudovana mizh 1574 i 1594 rokami sho teper ye rezidenciyeyu regionalnoyi radi zemli Karintiya v avstrijskomu misti Klagenfurt stolici zemli Karintiya Teper vin ye miscem funkciyuvannya parlamentu Karintiyi yakij skladayetsya z 36 deputativ derzhavnogo parlamentu cholovikiv i zhinok Landtag obiraye chotiroh chleniv Karintiyi do Federalnoyi radi Budinok parlamentu Karintiyi Landhaus Klagenfurt46 37 29 pn sh 14 18 20 sh d 46 6249000 pn sh 14 3057000 sh d 46 6249000 14 3057000 Koordinati 46 37 29 pn sh 14 18 20 sh d 46 6249000 pn sh 14 3057000 sh d 46 6249000 14 3057000Tipbudivlya 1 Status spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Krayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 RoztashuvannyaKlagenfurtTip budivlirezidenciya parlamentu KarintiyiArhitekturnij stilrenesansna arhitekturaArhitektorHans Freymann Giovanni Antonio VerdaHudozhnik de ZasnovnikGercogstvo KarintiyaBudivnictvo1574 1587StandiyuchijAdresaLandhaus 9020 Klagenfurt am WortherseeSajtktn gv atBudinok parlamentu Karintiyi Avstriya Budinok parlamentu Karintiyi u Vikishovishi Cya istorichna ta reprezentativna sporuda rozmishena na odnij z najvazhlivishih plosh u centri mista mizh plosheyu Svyatogo Duha Heiligengeistplatz i Staroyu plosheyu Alten Platz na krayu najstarishoyi chastini centru mista Klagenfurta Maksimilian I daruye misto Klagenfurt znati gercogstva de 1740OpisMisto Klagenfurt za svoyu istoriyu neodnorazovo zaznavalo pozhezh zemletrusiv i vorozhih napadiv Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimilian I 1459 1519 buv ne v zmozi vidnoviti Klagenfurt pislya pozhezhi 1514 roku yaka majzhe povnistyu znishila misto Tomu 24 kvitnya 1518 roku nezvazhayuchi na guchni protesti gromadyan peredav upravlinnya Klagenfurtom znati Gercogstva Karintiyi Vsuperech nezvichnosti takogo rishennya vono malo pozitivnij vpliv na ekonomichne vidrodzhennya ta politichnij i kulturnij pidjom u Klagenfurti Viglyad Klagenfurta 1649 Zrostannya ekonomiki dalo poshtovh dlya rozbudovi novoyi stolici gercogstva Dlya zabezpechennya mista vodoyu z ozera Verter u 1527 roci buv pobudovanij Lend kanal dovzhinoyu 4 5 kilometra Kanal sluzhiv takozh yak vodnij shlyah yakim perevozili budivelni materiali dlya novih budivel a takozh napovnyuvav vodoyu oboronnij riv sho buv vikopanij 1534 roku Znatni rodini buduvali novi budinki bula pobudovana nova centralna plosha mista Nova plosha Neue Platz a novi ukriplennya na budivnictvo yakih pishlo pivstolittya zrobili Klagenfurt najsilnishoyu forteceyu na pivnich vid Alp Budivlya Karintijskogo parlamentu z krutim dvoshilim dahom i dvoma vezhami bula zvedena na misci starovinnogo gercogskogo zamku XV stolittya z rovom sho buv znishenij pozhezheyu 1535 roku Yak i inshi sporudi togo chasu stara fortecya 1586 A Verda de protestantska cerkva 1582 1591 nini sobor svyatih Petra i Pavla budinok landtagu vidbudovuvali v renesansnomu stili Plafon velikoyi gerbovoyi zali Plafon maloyi gerbovoyi zali Budivnictvo budivli v 1574 roci rozpochav arhitektor Gans Frajman ale zavershuvav cej arhitekturnij kompleks u 1587 roci majstr z Lugano Dzhovanni Antonio Verda Yakraz vin pobuduvav dvi vezhi sho zaversheni barokovimi kupolami yaki formoyu nagaduyut cibulini Budivlya zbudovana u formi pidkovi i svoyimi arkadami ta podvijnimi shodami utvoryuye zatishne podvir ya Vona maye divovizhnij inter yer u stili Vidrodzhennya a yiyi zali prikrasheni freskami ta gerbami V pivnichnomu krili vse she mozhna pobachiti zalishki starogo arsenalu Zahidnij ta pivdennij fasad buli sproektovani blizko 1730 roku Pershe spilne zasidannya parlamentu z uryadom zemli Karintiya u pobudovanomu budinku vidbulosya she 4 grudnya 1581 roku Lishe v 1887 roci uryad zemli pereyihav na teperishnyu ploshu Arnulfa Arnulfplatz Budivlya i sogodni ye miscem roztashuvannya Karintijskogo parlamentu Epos Urbana PavmgartneraAvstrijskij gumanist de 1630 u 1605 roci tobto cherez 17 rokiv pislya zavershennya budivnictva budinku landgausu opublikuvav epos Aristeion Carinthiae Claudiforum 15 listopada 2021 u Wayback Machine u yakomu gekzametrom vigoloshuye gimn hvali Klagenfurtu a takozh vihvalyaye krasu nedavno zbudovanogo budinku parlamentu Inter yer budinku parlamentuPriznachennya karintskogo gercoga na knyazivskomu kameni v de Dvopoverhovij budinok parlamentu Karintiyi zberig bagato istorichnih arhitekturnih ta dizajnerskih elementiv Najbilshu istorichnu cinnist stanovit ozdoblennya jogo dvoh gerbovih zal velikoyi gerbovoyi zali z chudovim oformlennyam de ranishe prohodili vazhlivi urochistosti i maloyi gerbovoyi zali yaka tezh vrazhaye unikalnim rozpisom z istorichnimi elementam Velika gerbova zala Velika gerbova zala v budinku parlamentu rozmishena na pershomu poversi zahidnogo krila i maye rozmiri 23 13 metriv i visotu 9 8 metra Pidloga vigotovlena z bilogo chervonogo ta chornogo marmuru Pervisni rozpisi Antona Blyumentalya zgorili v 1723 roci tomu stini buli prikrasheni 665 gerbami sho dayut vrazhayuche svidchennya pro mogutnist i vpliv karintskoyi znati nastinnimi freskami z istorichnimi zobrazhennyami roboti najvazhlivishogo barokovogo zhivopiscya Karintiyi de 1693 1760 Plafon na steli takozh namalovanij Fromillerom dlya uvichnennya osobistogo vizitu imperatora Karla VI batka Mariyi Tereziyi 22 serpnya 1729 roku Knyazivskij kamin kapitel rimskoyi koloni u velikij gerbovij zali Pislya pozhezhi 1723 roku Fromiller takozh stvoriv hudozhni mebli yaki zbereglisya do nashih dniv U velikij zali z bereznya 2006 roku pered kaminom stoyit knyazivskij kamin odna iz najstarishih pravovih pam yatok Yevropi ce kapitel rimskoyi koloni na yakij vidbuvalasya ceremoniya peredavannya vladi gercogam Karintiyi Mala gerbova zala Primishennya maloyi gerbovoyi zali maye rozmiri 10 6 5 metriv Zala bula sproektovana hudozhnikom Fromillerom u 1740 roci yakij na yiyi stinah zabraziv 298 gerbiv Na plafoni zobrazhena alegorichna freska Istina yak dochka chasu Veritas temporis filia Mala gerbova zala vikoristovuyetsya yak konsultativna kimnata ta kimnata dlya zasidan parlamentu Karintiyi Zala plenarnih zasidan Stini zali plenarnih zasidan parlamentu prikrashaye barviste zobrazhennya karti z kordonami provinciyi Karintiya hudozhnika Karla Brandshtettera ta freska Karintskogo referendumu roboti Svitberta Lobissera 1928 roku U foye visyat dva gobeleni roboti hudozhnici z Karintiyi Gudrun Kampl Poshtova marka AvstriyiU 1950 1959 rokah v Avstriyi bula v obigu poshtova marka koloru berlinskoyi blakiti z zobrazhennyam Budinku parlamentu Karintiyi Nomer u katalozi MICHEL 1046 Nominalna vartist 1 40 avstrijskogo shilinga Informaciya dlya turistivZala zasidan parlamentu Godini roboti z 1 kvitnya do 31 zhovtnya pn sb z 10 00 do 16 00 Vihidnij den nedilya Cina kvitka 4 yevro Z kartkoyu Karintiyi ta diti do 6 rokiv bezkoshtovno Pilgovij kvitok 3 yevro Shkolyari 2 yevro Chas vidviduvannya priblizno 30 hv Avtobusna zupinka Heiligengeistplatz Dlya zabezpechennya dostupnosti budinku parlamentu Karintiyi dlya lyudej z bud yakimi obmezhenimi mozhlivostyami z lipnya do 23 grudnya 2015 roku buli vikonani budivelni roboti na yaki bulo vitracheno 540000 yevro Vidviduvachi z ditmi mozhut skoristatisya postijno onovlyuvanimi kulturnimi osvitnimi programami ta rozgaduvannyam zadach viktorini na temu Geraldichni ta mifichni tvarini vikoristovuyuchi dlya cogo geraldichnu kartu ta geraldichnij poshuk Wappensaal digital GalereyaBudinok parlamentu Karintiyi Velika gerbova zalaPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Istoriya budinku parlamentu v Klagenfurti 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine plattform politische bildung at nim Klagenfurt Stara ratusha Stara plosha 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine klagenfurt at nim Klagenfurt Sobor svyatih Petra i Pavla 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine klagenfurt at nim Opis ta fotografiyi parlamentu Karintiyi Avstriya Klagenfurt usefultravelarticles com angl Derzhavnij muzej Rudolfinum 15 listopada 2021 u Wayback Machine museen de nim Gerbova zala v budinku parlamentu Klagenfurta 6 sichnya 2022 u Wayback Machine landesmuseum ktn gv at nim Gerbova zala landtagu Klagenfurta 4 listopada 2021 u Wayback Machine kaerntencard at nim Landgaus z geraldichnim zalom 7 listopada 2021 u Wayback Machine outdooractive com 17 07 2015 nim Budinok parlamentu bezbar yernij 11 travnya 2021 u Wayback Machine ktn gv at 30 12 2015 nim PosilannyaOficijnij sajt 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Klagenfurt 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine cita com ua Derzhavnij muzej Karintiyi Gerbova zala 6 sichnya 2022 u Wayback Machine nim Karta Klagenfurta 25 zhovtnya 2021 u Wayback Machine gis klagenfurt at nim