Бря́нське (до 1944 року — Кочкар-Елі, крим. Qoçqar Eli, рос. Брянское) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Плодівській сільській раді. Розташоване на півночі району. Історична назва села Кочкар-Елі, означає в перекладі з кримськотатарського «бараняча місцевість» (qoçqar — баран, el — місцевість, край).
село Брянське | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Бахчисарайський район |
Рада | Плодівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01020350020055481 |
Облікова картка | Брянське |
Основні дані | |
Населення | 902 |
Поштовий індекс | 98411 |
Телефонний код | +380 6554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°51′59″ пн. ш. 33°48′13″ сх. д. / 44.86639° пн. ш. 33.80361° сх. д.Координати: 44°51′59″ пн. ш. 33°48′13″ сх. д. / 44.86639° пн. ш. 33.80361° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Плодове, вул. Леніна 58 |
Карта | |
Брянське | |
Брянське | |
Мапа | |
Брянське у Вікісховищі |
Географія
Брянське розташоване в північно-західній частині району, у нижній течії річки Альми, на лівому схилі долини, у гирлі маловодої балки Сакав. До Бахчисараю і Сімферополя відстань від села по Альмінській долині приблизно однакова — близько 32 кілометрів, через піднесеність Зовнішнього пасма Кримських гір до райцентру — 23 км; залізнична станція за 15 кілометрів.
Сусіднє село Каштани практично на іншому березі річки, Дорожнє — в 700 метрах вище по долині. До берега моря (село Піщане) близько 18 кілометрів. Висота над рівнем моря 81 м.
Історія
Недалеко від села, на правому березі балки Сакав, розташований пізньоскіфський могильник «Заяче», що представляє великий некрополь з різними типами похоронних споруд: ґрунтових могил і склепів в скельних печерах.
Кримське ханство
Документальних згадок Кочкар-елі часів Кримського ханства доки не виявлене, з Камерального Опису Криму 1784 року відомо, що село входило в Бакчисарайське каймаканство Бакчесарайського кадилику.
Російська імперія
Після приєднання Криму до Російської імперії 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області. Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, Кочкар-елі адміністративно включили до складу Актачинської волості Сімферопольського повіту.
У Відомостях про усі селища, у що Сімферопольському повіті. 1805 року в селі записані 15 дворів, у яких проживало 58 кримських татар. На карті 1817 року село вже не позначене.
У 1829 року, після волосної реформи, Кочкар-елі приписали до того ж повіту. На карті 1842 року село позначили умовним знаком «мале село (менше 5 будинків)» — мабуть, скорочення населення пов'язане з неодноразовими еміграціями в XIX столітті кримських татар в Османську Туреччину .
Зростання населення відмічене до 1865 року — в складеному за результатами VIII ревізії «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 р». у Кочкар-елі записані 19 дворів, 98 жителів і мечеть, на карті 1865 року — 15 дворів.
У опублікованих в Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р результатах Х ревізії 1887 року в селі проживало 146 жителів в 32 дворах (на карті 1890 року — 30 дворів з кримськотатарським населенням).
Після земської реформи 1890 року село віднесли до . Згідно з «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Кочкар-ель, що входило у Біюк-Яшлавське сільську громаду, було 95 жителів, на власній землі, в 16 домогосподарствах.
За Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1900 рік в селі проживало 105 жителів в 18 дворах.
У «Статистичному довіднику Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 р». Кочкар-Ель записаний вже як село.
За новим адміністративним поділом, згідно з переписом 1926 року, Коджук-елі відносився до Бій-елінської сільради Сімферопольського району, населення було 243 жителі, а до початку війни наближалося до трьох сотень. До 1940 року сіло, разом з сільрадою, перепідпорядкували Бахчисарайському району.
Після звільнення Криму, по Постанові ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, усі кримські татари були депортовані в Середню Азію, а в спорожнілі будинки завезли переселенців з Орловської і Брянської областей.
18 травня 1948 року, Кочкар-Елі перейменували у Брянське.
Україна
У серпень 1954 року була ліквідована Брянська сільрада і приєднана до Плодовської сільської ради. На початку 1960-х років до Брянського приєднали сусіднє село .
Динаміка чисельності населення
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 28 липня 2011.
- Адміністративно-територіальне ділення Криму[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 28 липня 2011.
- «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»[недоступне посилання з червня 2019]
- «Відомість про казенні волості Таврійської губернії» від 31 серпня 1829 року
- «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,.Съемка полковн. Бетева і подолк. Оберга. 1842 р.»[недоступне посилання з травня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.стор. 17.
- Захід.gif «Карта Таврійської губернії за рекогносцируванню, 1865 року, лист 12»[недоступне посилання з червня 2019]
- Пам'ятна книга Таврійської губернії 1889 р.[недоступне посилання з травня 2019]
- Карта Криму 1892 р. Азек-Булганак[недоступне посилання з червня 2019]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2012. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2012. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 28 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 28 липня 2011.
- 1944.html Про переселення колгоспників в райони Криму[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2010. Процитовано 28 липня 2011.
- Село Плодове[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 липня 2011.
Посилання
- Брянське на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з червня 2019]
- Брянське на картах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brya nske do 1944 roku Kochkar Eli krim Qocqar Eli ros Bryanskoe selo v Ukrayini u Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Plodivskij silskij radi Roztashovane na pivnochi rajonu Istorichna nazva sela Kochkar Eli oznachaye v perekladi z krimskotatarskogo baranyacha miscevist qocqar baran el miscevist kraj selo Bryanske Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bahchisarajskij rajon Rada Plodivska silska rada Kod KATOTTG UA01020350020055481 Oblikova kartka Bryanske Osnovni dani Naselennya 902 Poshtovij indeks 98411 Telefonnij kod 380 6554 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 51 59 pn sh 33 48 13 sh d 44 86639 pn sh 33 80361 sh d 44 86639 33 80361 Koordinati 44 51 59 pn sh 33 48 13 sh d 44 86639 pn sh 33 80361 sh d 44 86639 33 80361 Misceva vlada Adresa radi s Plodove vul Lenina 58 Karta Bryanske Bryanske Mapa Bryanske u VikishovishiGeografiyaBryanske roztashovane v pivnichno zahidnij chastini rajonu u nizhnij techiyi richki Almi na livomu shili dolini u girli malovodoyi balki Sakav Do Bahchisarayu i Simferopolya vidstan vid sela po Alminskij dolini priblizno odnakova blizko 32 kilometriv cherez pidnesenist Zovnishnogo pasma Krimskih gir do rajcentru 23 km zaliznichna stanciya za 15 kilometriv Susidnye selo Kashtani praktichno na inshomu berezi richki Dorozhnye v 700 metrah vishe po dolini Do berega morya selo Pishane blizko 18 kilometriv Visota nad rivnem morya 81 m IstoriyaNedaleko vid sela na pravomu berezi balki Sakav roztashovanij piznoskifskij mogilnik Zayache sho predstavlyaye velikij nekropol z riznimi tipami pohoronnih sporud gruntovih mogil i sklepiv v skelnih pecherah Krimske hanstvo Dokumentalnih zgadok Kochkar eli chasiv Krimskogo hanstva doki ne viyavlene z Kameralnogo Opisu Krimu 1784 roku vidomo sho selo vhodilo v Bakchisarajske kajmakanstvo Bakchesarajskogo kadiliku Rosijska imperiya Pislya priyednannya Krimu do Rosijskoyi imperiyi 8 lyutogo 1784 roku selo bulo pripisane do Simferopolskomu povitu Tavrijskoyi oblasti Pislya Pavlivskih reform z 1792 po 1802 rik vhodila v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi Kochkar eli administrativno vklyuchili do skladu Aktachinskoyi volosti Simferopolskogo povitu Shidna chastina Bryanskogo kolishnye selo U Vidomostyah pro usi selisha u sho Simferopolskomu poviti 1805 roku v seli zapisani 15 dvoriv u yakih prozhivalo 58 krimskih tatar Na karti 1817 roku selo vzhe ne poznachene U 1829 roku pislya volosnoyi reformi Kochkar eli pripisali do togo zh povitu Na karti 1842 roku selo poznachili umovnim znakom male selo menshe 5 budinkiv mabut skorochennya naselennya pov yazane z neodnorazovimi emigraciyami v XIX stolitti krimskih tatar v Osmansku Turechchinu Zrostannya naselennya vidmichene do 1865 roku v skladenomu za rezultatami VIII reviziyi Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 r u Kochkar eli zapisani 19 dvoriv 98 zhiteliv i mechet na karti 1865 roku 15 dvoriv U opublikovanih v Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889r rezultatah H reviziyi 1887 roku v seli prozhivalo 146 zhiteliv v 32 dvorah na karti 1890 roku 30 dvoriv z krimskotatarskim naselennyam Pislya zemskoyi reformi 1890 roku selo vidnesli do Zgidno z Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik u seli Kochkar el sho vhodilo u Biyuk Yashlavske silsku gromadu bulo 95 zhiteliv na vlasnij zemli v 16 domogospodarstvah Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik v seli prozhivalo 105 zhiteliv v 18 dvorah U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi Ch 1 ya Statistichnij naris vipusk shostij Simferopolskij povit 1915 r Kochkar El zapisanij vzhe yak selo Za novim administrativnim podilom zgidno z perepisom 1926 roku Kodzhuk eli vidnosivsya do Bij elinskoyi silradi Simferopolskogo rajonu naselennya bulo 243 zhiteli a do pochatku vijni nablizhalosya do troh soten Do 1940 roku silo razom z silradoyu perepidporyadkuvali Bahchisarajskomu rajonu Pislya zvilnennya Krimu po Postanovi DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku usi krimski tatari buli deportovani v Serednyu Aziyu a v sporozhnili budinki zavezli pereselenciv z Orlovskoyi i Bryanskoyi oblastej 18 travnya 1948 roku Kochkar Eli perejmenuvali u Bryanske Ukrayina U serpen 1954 roku bula likvidovana Bryanska silrada i priyednana do Plodovskoyi silskoyi radi Na pochatku 1960 h rokiv do Bryanskogo priyednali susidnye selo Dinamika chiselnosti naselennya1805 58 chol vsi krimski tatari 1864 98 chol 1887 146 chol vsi krimski tatari 1926 243 chol vsi krimski tatari 1939 265 chol 1989 793 chol 2001 902 chol PrimitkiBryanske u sestrinskih Vikiproyektah Portal Krim Oznachennya u Vikislovniku Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Krim Bryanske u Vikishovishi Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2011 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 29 chervnya 2015 Procitovano 28 lipnya 2011 Administrativno teritorialne dilennya Krimu nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 28 lipnya 2011 Vijskova topografichna karta pivostrova Krim 1817 go roku nedostupne posilannya z chervnya 2019 Vidomist pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi vid 31 serpnya 1829 roku Topografichna karta pivostrova Krim l VII Semka polkovn Beteva i podolk Oberga 1842 r nedostupne posilannya z travnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 30 lipnya 2013 Procitovano 30 lipnya 2013 Tavrijska guberniya Spisok naselenih misc za vidomostyami 1864 r stor 17 Zahid gif Karta Tavrijskoyi guberniyi za rekognosciruvannyu 1865 roku list 12 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pam yatna kniga Tavrijskoyi guberniyi 1889 r nedostupne posilannya z travnya 2019 Karta Krimu 1892 r Azek Bulganak nedostupne posilannya z chervnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 5 sichnya 2012 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 16 chervnya 2012 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2011 Procitovano 28 lipnya 2011 Arhiv originalu za 2 chervnya 2010 Procitovano 28 lipnya 2011 1944 html Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2010 Procitovano 28 lipnya 2011 Selo Plodove nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 28 lipnya 2011 PosilannyaBryanske na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Bryanske na kartah 5 bereznya 2016 u Wayback Machine