Бронекатери типу «Т» — тип польських, а потім радянських бронекатерів, що будувалися за замовленням Польщі на різних суднобудівних заводах впродовж 20-х та 30-х років. Ці катери брали участь у Другій світовій війні до 1945 року. Всього побудовано 19 одиниць. За радянською класифікацією бронекатери отримали назву тип «Т» (або трофейні). Також їх іноді називали бронекатери типу «Прага», за місцем будівництва. На 22.06.1941 залишалося 9 боєздатних одиниць даного типу, включених до складу Пінської військової флотилії під номерними назвами №№ 41, 42, 43, 44, 45, 51, 52, 53 та 54.
Бронекатери типу Т у військовому порту міста Пінськ, 1939 р. З фондів Центрального Військово-Морського музею, С.-Петербург. | |
Проєкт | |
---|---|
Назва: | бронекатер типу «Т» (трофейний) або типу «Прага» |
Будівники: | «Austria-Werft», м. Лінц, «Erste Böhmisch-Mährische Maschinenfabrik», м. Прага, портові майстерні м. Пінськ |
Оператори: | Польща СРСР |
Будівництво: | 1922-1934 |
У експлуатації: | 1922-1945 |
Побудовано: | 19 |
Втрачено: | 19 |
Основні характеристики | |
Тип: | бронекатер |
Водотоннажність: | повна 10,5 - 12 т |
Довжина: | 10,7 - 11 м |
Ширина: | 2,3 - 3 м |
Осадка: | 0,5 м |
Двигуни: | дизель 40 - 48 к.с. |
Швидкість: | 8 - 11 км/год |
Екіпаж: | 7 осіб |
Озброєння: |
|
Бронювання: | 5-10 мм |
Служба у Польщі
Впродовж міжвоєнних років польські ВМС отримували від різних суднобудівних заводів катери, які згодом модернізувалися та отримували нове обладнання та озброєння. Польське командування мало у роспорядженні на базі збудованих суден (19 одиниць) 1 катер артилерійської розвідки, 4 вспоміжні катери та решту у якості бронекатерів. Після вступу Червоної Армії у Західну Білорусь всі катери відходили на захід по річках Прип'ять та Піна. А 21 вересня власні екіпажі затопили їх у Дніпровсько-Бузькому каналі неподалік села Кружеличин.
Служба у Радянському флоті у 1939-41 рр.
У жовтні 1939 року ремонтні та аварійно-рятувальні служби Дніпровської військової флотилії підняли 18 одиниць цих катерів. Згодом почалися ремонтні роботи. Частину суден не прийняли на озброєння через незадовільний технічний стан. На кінець 1940 року флотилія, що була переформована у Пінську військову флотилію (ПВФ), мала у роспорядженні 9 боєздатних бронекатерів №№ 41, 42, 43, 44, 45, 51, 52, 53 та 54. У тому ж році кожен бронекатер отримав нове озброєння: два 12,7-мм кулемети ДШК та один 7,62-мм ДТ-29.
На момент початку Великої Вітчизняної війни всі бронекатери типу «Т» знаходилися біля Пінська, місто вони залишили останніми вже 28 червня. Згодом 7 бронекатерів увійшли до складу Дніпровського загону річкових кораблів та діяли до 18 серпня 1941 року на відтинку Трипілля - Ржищів - Канів. Один катер знаходився у Києві на ремонті, та ще два опинилися у складі Березинського загону річкових кораблів. Останніх два або знищено, або покинуто на річці Березина у кінці серпня, коли Червона Армія відійшла з її рубежа.
Першим безпосереднім бойовим контактом для типу «Т» став епізод на річці Дніпро біля села Козин, коли 3 серпня катер № 44 біля 18 години розпочав огньовий бій з протитанковою батареєю німців, що розташувалася на березі. Корабель отримав одне влучення 37-мм снарядом, при цьому поранено командира та 3 червонофлотців. Того ж дня катери №№ 41 та 42 разом з монітором «Лєвачов» здійснили наскок на зайняте ворогом село Гребені. Після відходу кораблів ПВФ з району Каніва до Києва бронекатери типу «Т» діяли на Дніпрі на відтинку Чорнобиль - Київ. При цьому катери №№ 45 та 54 через технічні проблеми залишилися біля міста Канів на озері-затоці Лезерень та були затоплені власними екіпажами 17 вересня, коли Червона Армія остаточно залишила даний район під час невдалої битви за Київ. 22.08.1941 бронекатери №№ 45 та 53 супроводжують бойові кораблі флотилії, що мали завдання по прикриттю дніпровських переправ відступаючої 5-ї армії Південно-Західного фронту. Останнім активно діючим бронекатером залишався № 41. У вересні його включено до складу Чернігівського загону річкових кораблів для дій на річці Десна. Під час відступу 11 вересня власний екіпаж затопив бронекатер № 41 на Десні у Ладинській заводі, що 20 кілометрів південніше Чернігова.
Служба у Радянському флоті у 1943-45 рр.
Після визволення Києва від німців у гавані особливого призначення, що знаходиться біля Рибальського острова, знайдено один затоплений та два вмерзлих у льод бронекатери типу «Т». На початку 1944 року всіх трьох піднято, відремонтовано та включено до складу Дніпровської військової флотилії (ДВФ) під номерними назвами №№ 35, 36 та 37. Тепер їх озброєння складалося лише з одного кулемета ДШК та одного кулемета кулемет «Максим». Екіпаж становив 7 осіб.
Навесні та влітку 1944 року катери перебазувалися по річках Березина та Прип'ять, а потім залізницею, до Західного Буга. Біля гирла ріки Нарви бронекатери №№ 36 та 37 розпочали свою першу бойову операцію разом з іншими кораблями ДВФ. 20 жовтня о 17 годині кораблі під сильним вогнем супротивника прорвалися до містечка Сероцька та здійснили висадку десанта. Через кілька днів два катери діють на відтинку Зегже - Дембе (дивись детальніше у статті Сероцький плацдарм). 17 листопада №№ 36 та 37 відійшли у верхів´я Західного Буга до містечок Попове - Косьцельне на зимовку. Що до № 35, то він так і не застосовувався як бойова одиниця. У травні 1945 року складено акт про технічний стан бронекатерів №№ 36 та 37, за яким катери вже не відповідали військово-технічним вимогам. У жовтні їх, як і № 35, перевели до розряду плавзасобів. За свідченням ветерана ДВФ М. І. Григор´єва два бронекатери типу «Т» кинуто на березі Гогенцоллерн-каналу (сучасна назва «Канал Гафель - Одра»), коли Дніпровська військова флотилія здійснювала передіслокацію з Німеччини до своєї основної бази у Пінську.
Як видно з бойового шляху бронекатерів, їх характеристики дозволяли брати участь лише у розвідувальних діях та боротьбі з піхотою на прямій видимості. Ефективна вогньова підтримка сухопутних військ була малоефективна (боротьба з мінометами, фортифікаційними спорудами тощо) - не вистачано вогньової сили та бронювання.
Див. також
Джерела
- В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» - Львов: Лига-Пресс, 2009 - 384 с. - ISBN: 978-966-397-118-2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bronekateri tipu T tip polskih a potim radyanskih bronekateriv sho buduvalisya za zamovlennyam Polshi na riznih sudnobudivnih zavodah vprodovzh 20 h ta 30 h rokiv Ci kateri brali uchast u Drugij svitovij vijni do 1945 roku Vsogo pobudovano 19 odinic Za radyanskoyu klasifikaciyeyu bronekateri otrimali nazvu tip T abo trofejni Takozh yih inodi nazivali bronekateri tipu Praga za miscem budivnictva Na 22 06 1941 zalishalosya 9 boyezdatnih odinic danogo tipu vklyuchenih do skladu Pinskoyi vijskovoyi flotiliyi pid nomernimi nazvami 41 42 43 44 45 51 52 53 ta 54 Bronekateri tipu T u vijskovomu portu mista Pinsk 1939 r Z fondiv Centralnogo Vijskovo Morskogo muzeyu S Peterburg ProyektNazva bronekater tipu T trofejnij abo tipu Praga Budivniki Austria Werft m Linc Erste Bohmisch Mahrische Maschinenfabrik m Praga portovi majsterni m PinskOperatori Polsha SRSRBudivnictvo 1922 1934U ekspluataciyi 1922 1945Pobudovano 19Vtracheno 19 Osnovni harakteristikiTip bronekaterVodotonnazhnist povna 10 5 12 tDovzhina 10 7 11 mShirina 2 3 3 mOsadka 0 5 mDviguni dizel 40 48 k s Shvidkist 8 11 km godEkipazh 7 osibOzbroyennya 1h37 mm garmata Gochkisa na tumbi na kormi do 1939 r 1h7 92 mm kulemet Maksim do 1939 rr 1h12 7 mm kulemet DShK u bashti z 1940 rr 1h12 7 mm kulemet DShK vidkrito na kormi z 1940 rr 1h7 62 mm kulemet DT 29 vidkrito na kormi z 1940 rr Bronyuvannya 5 10 mmSluzhba u PolshiVprodovzh mizhvoyennih rokiv polski VMS otrimuvali vid riznih sudnobudivnih zavodiv kateri yaki zgodom modernizuvalisya ta otrimuvali nove obladnannya ta ozbroyennya Polske komanduvannya malo u rosporyadzhenni na bazi zbudovanih suden 19 odinic 1 kater artilerijskoyi rozvidki 4 vspomizhni kateri ta reshtu u yakosti bronekateriv Pislya vstupu Chervonoyi Armiyi u Zahidnu Bilorus vsi kateri vidhodili na zahid po richkah Prip yat ta Pina A 21 veresnya vlasni ekipazhi zatopili yih u Dniprovsko Buzkomu kanali nepodalik sela Kruzhelichin Sluzhba u Radyanskomu floti u 1939 41 rr Bronekateri tipu T u vijskovomu portu mista Pinsk 1939 r Z fondiv Centralnogo Vijskovo Morskogo muzeyu S Peterburg U zhovtni 1939 roku remontni ta avarijno ryatuvalni sluzhbi Dniprovskoyi vijskovoyi flotiliyi pidnyali 18 odinic cih kateriv Zgodom pochalisya remontni roboti Chastinu suden ne prijnyali na ozbroyennya cherez nezadovilnij tehnichnij stan Na kinec 1940 roku flotiliya sho bula pereformovana u Pinsku vijskovu flotiliyu PVF mala u rosporyadzhenni 9 boyezdatnih bronekateriv 41 42 43 44 45 51 52 53 ta 54 U tomu zh roci kozhen bronekater otrimav nove ozbroyennya dva 12 7 mm kulemeti DShK ta odin 7 62 mm DT 29 Na moment pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vsi bronekateri tipu T znahodilisya bilya Pinska misto voni zalishili ostannimi vzhe 28 chervnya Zgodom 7 bronekateriv uvijshli do skladu Dniprovskogo zagonu richkovih korabliv ta diyali do 18 serpnya 1941 roku na vidtinku Tripillya Rzhishiv Kaniv Odin kater znahodivsya u Kiyevi na remonti ta she dva opinilisya u skladi Berezinskogo zagonu richkovih korabliv Ostannih dva abo znisheno abo pokinuto na richci Berezina u kinci serpnya koli Chervona Armiya vidijshla z yiyi rubezha Bronekateri tipu T u vijskovomu portu mista Pinsk 1939 r Z fondiv Centralnogo Vijskovo Morskogo muzeyu S Peterburg Pershim bezposerednim bojovim kontaktom dlya tipu T stav epizod na richci Dnipro bilya sela Kozin koli 3 serpnya kater 44 bilya 18 godini rozpochav ognovij bij z protitankovoyu batareyeyu nimciv sho roztashuvalasya na berezi Korabel otrimav odne vluchennya 37 mm snaryadom pri comu poraneno komandira ta 3 chervonoflotciv Togo zh dnya kateri 41 ta 42 razom z monitorom Lyevachov zdijsnili naskok na zajnyate vorogom selo Grebeni Pislya vidhodu korabliv PVF z rajonu Kaniva do Kiyeva bronekateri tipu T diyali na Dnipri na vidtinku Chornobil Kiyiv Pri comu kateri 45 ta 54 cherez tehnichni problemi zalishilisya bilya mista Kaniv na ozeri zatoci Lezeren ta buli zatopleni vlasnimi ekipazhami 17 veresnya koli Chervona Armiya ostatochno zalishila danij rajon pid chas nevdaloyi bitvi za Kiyiv 22 08 1941 bronekateri 45 ta 53 suprovodzhuyut bojovi korabli flotiliyi sho mali zavdannya po prikrittyu dniprovskih pereprav vidstupayuchoyi 5 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu Ostannim aktivno diyuchim bronekaterom zalishavsya 41 U veresni jogo vklyucheno do skladu Chernigivskogo zagonu richkovih korabliv dlya dij na richci Desna Pid chas vidstupu 11 veresnya vlasnij ekipazh zatopiv bronekater 41 na Desni u Ladinskij zavodi sho 20 kilometriv pivdennishe Chernigova Sluzhba u Radyanskomu floti u 1943 45 rr Pislya vizvolennya Kiyeva vid nimciv u gavani osoblivogo priznachennya sho znahoditsya bilya Ribalskogo ostrova znajdeno odin zatoplenij ta dva vmerzlih u lod bronekateri tipu T Na pochatku 1944 roku vsih troh pidnyato vidremontovano ta vklyucheno do skladu Dniprovskoyi vijskovoyi flotiliyi DVF pid nomernimi nazvami 35 36 ta 37 Teper yih ozbroyennya skladalosya lishe z odnogo kulemeta DShK ta odnogo kulemeta kulemet Maksim Ekipazh stanoviv 7 osib Navesni ta vlitku 1944 roku kateri perebazuvalisya po richkah Berezina ta Prip yat a potim zalizniceyu do Zahidnogo Buga Bilya girla riki Narvi bronekateri 36 ta 37 rozpochali svoyu pershu bojovu operaciyu razom z inshimi korablyami DVF 20 zhovtnya o 17 godini korabli pid silnim vognem suprotivnika prorvalisya do mistechka Serocka ta zdijsnili visadku desanta Cherez kilka dniv dva kateri diyut na vidtinku Zegzhe Dembe divis detalnishe u statti Serockij placdarm 17 listopada 36 ta 37 vidijshli u verhiv ya Zahidnogo Buga do mistechok Popove Koscelne na zimovku Sho do 35 to vin tak i ne zastosovuvavsya yak bojova odinicya U travni 1945 roku skladeno akt pro tehnichnij stan bronekateriv 36 ta 37 za yakim kateri vzhe ne vidpovidali vijskovo tehnichnim vimogam U zhovtni yih yak i 35 pereveli do rozryadu plavzasobiv Za svidchennyam veterana DVF M I Grigor yeva dva bronekateri tipu T kinuto na berezi Gogencollern kanalu suchasna nazva Kanal Gafel Odra koli Dniprovska vijskova flotiliya zdijsnyuvala peredislokaciyu z Nimechchini do svoyeyi osnovnoyi bazi u Pinsku Yak vidno z bojovogo shlyahu bronekateriv yih harakteristiki dozvolyali brati uchast lishe u rozviduvalnih diyah ta borotbi z pihotoyu na pryamij vidimosti Efektivna vognova pidtrimka suhoputnih vijsk bula maloefektivna borotba z minometami fortifikacijnimi sporudami tosho ne vistachano vognovoyi sili ta bronyuvannya Div takozhPinska vijskova flotiliya SRSR Bronekateri tipu D Bronekateri tipu N Serockij placdarmDzherelaV A Spichakov Pinskaya voennaya flotiliya v dokumentah i vospominaniyah Lvov Liga Press 2009 384 s ISBN 978 966 397 118 2