Бровді Лариса Олександрівна

Лари́са Олекса́ндрівна Бро́вді (нар. 18 липня 1939, Ашгабат) — українська різьбярка на дереві, ткаля, живописець; член Спілки художників України з 1967 року. Дружина скульптора Івана Бровді.

Бровді Лариса Олександрівна
|Премії=
Народження	18 липня 1939(1939-07-18) (84 роки) Ашхабад, Туркменська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Закарпатська академія мистецтв
Діяльність	художниця
Вчитель	Гарапко Іван Іванович, Свида Василь Іванович, Шепа Антон Олексійович і Медвецький Микола Вікторович
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Бровді Іван Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Бровді.

Життєпис

Народилася 18 липня 1939 року в місті Ашгабаті (тепер Туркменістан). 1961 року закінчила Ужгородське училище прикладного мистецтва — відділення художньої обробки дерева. Її педагогами з фаху були А. Петкі, Федір Манайло, Василь Свида, Іван Гарапко, Антон Шепа, Микола Медвецький, Олена Чернега.

Протягом 1964–1966 років працювала на меблевому комбінаті в Береговому; протягом 1966–1968 років — техніко-картографом Закарпатської геологічної експедиції; з 1968 року — у Художньому фонді. Проживала в будинку на вулиці Закарпатській № 11, квартира 2.

На запрошення Олександра Чулея подружжя переїжджає у Мукачеве. Тут з подружжям Герців та Василем Бурчем займаються мистецькою діяльністю, залучають художників Золтана Мичку та Петра Фелдеші. Проживають в будинку на вулиці І. Парканія № 42, квартира 2.

Творчість

Працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва (карбування на металі, різьба по дереву, килимарство). Серед робіт:

• «Колискова» (1966, алюміній, карбування);
• «Верховинка» (1967, латунь, карбування);
• «18-й рік» (1967, латунь, карбування);
• «За нове життя» (1967);
• «Двоє» (1967);
• панно «Дівчата з вазами» (1966);
• панно «Килимарниці» (1967; у співавторстві з Іваном Бровді);
• «Лампочка Ілліча» (1969, мідь, карбування; у співавторстві з Іваном Бровді);
• «Несподівані роки» (1969, килим, ручне ткацтво, вовна);
• «Збирають грона» (1971, килим, ручне ткацтво, вовна);

гобелени

• «Гроно» (1991);
• «Коляди» (1993);

живопис

• «У дорозі» (1993);
• «Соняшники» (1993);
• «З козою» (1999).

З 1965 року постійно бере участь у виставках — обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних: роботи експонувались в Бельгії, США, Румунії, Угорщині, Чехословаччині. Персональні виставки відбулися в Берегові (1967); в Мукачеві (1976 та 1996); в Мішкольці (1997); в Токаї (1998).

Твори зберігаються у фондах Дирекції виставок Національної спілки художників України, Міністерства культури і мистецтв України, в Ужгородському етнографічному музеї, Закарпатському краєзнавчому та художньоиму музеях.

Відзнаки

• Лауреат обласної комсомольської премії імені Д. Вакарова (1972);
• Лауреат обласної премії в галузі образотворчого мистецтва імені Й. Бокшая та А. Ерделі (1996).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 19 липня 2013.

Література

• Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 59.;
• Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 35.;
• Юрченко-Микита О. В. Бровді Лариса Олександрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .